Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Еялет Архіпела́г або бейлербейство Джезаір-і Бахр-і Сефід (островів Білого моря) (осман. ایالت جزایر بحر سفید) — адміністративно-територіальна одиниця Османської імперії. Існував у 1533—1864 роках з площею 25,460 км² (початок XIX ст.). Утворився з частин еялетів Румелія, Анатолія та Кіпр (на теперішніх землях Греції, Туреччини та Кіпру).
| Архіпелаг | |
| Дата створення / заснування | 1535 |
|---|---|
| Країна |  Османська імперія |
| Столиця | Геліболу |
| Керівник виконавчої влади | Капудан-паша |
| Замінений на | Морея і Архіпелаг |
| На заміну | Румелія |
 | |
Координати: 40°24′ пн. ш. 26°40′ сх. д. / 40.400° пн. ш. 26.667° сх. д.
Історія
Протягом XV османські султани поступово встановили свою владу над островами Егейського моря. оскільки влада османів спочатку була більш сильною у північній частині, то тамтешні острови було підпорядковано санджакбею Галіболі, що адміністративно підпорядковувався бейлербею Румелії. Згодом очільником цього санджаку ставав зазвичай капудан паша.
Такий стан речей зберігався до утворення великого османського флоту та остаточного встановлення влади на Пелопонесі та острові Родос у 1520-х роках. У 1533 році султан Сулейман I утворив нове бейлербейство Джезаір-і Бахр-і Сефід (відомий також як Архіпелаг). Першим бейлербеєм став Хайр ад-Дін Барбаросса.
У 1546 році до еялету додано санджак Родоса, а в 1617—1618 роках — санжаки Сакиз (о. Хіос), Накша (о. Наксос) та Андрі (о. Андрос). У 1661 році частина санджаків передано до Морейського еялету. У 1670 році невдовзі після підкорення Криту, що усунуло загрозу від венеційців, до еялету додано санджак Кіпру (але вже у 1703 році той передано під особисте керування великого візира). У 1784 році до провінції в якості санджаку знову включено Кіпр. Водночас на провінцію було поширено тімарну систему.
У 1800 році населення провінції становило 700 тис. осіб. У 1806—1807 роках під час чергової російсько-турецької війни острів Тенедос захопили російські солдати. Внаслідок Грецької війни за незалежність південні санджаки еялету було втрачено, що остаточно затверджено умовами Константинопольської угоди 1832 року.
У 1846 році столицю еялету переведено до місті Мітіллі (о. Лесбос), а згодом до Ізміру. У 1849 році посади капудан паші та паші Архіпелагу було розділено. У 1864 році перетворено на вілайєт Архіпелаг.
Структура
До 1600 року складався з 12 санджаків: Геліболу, Галата, Ізміт, Лемнос, Міділлі, Сакиз, Накша, Родос, Агрібоз, Кавала, Нафпліон, Навпакт, Лефкада, Александрія.
З 1661 року Лефкада, Нафпліон, Навпакт відійшли до Мореї, Кавала — до Румелії, Александрія — до Єгипту, Сакиз — до еялету Анатолія. До еялету увійшли санджаки Кокаелі, Карліелі (Акарнанія та Етолія), Ізмір та Біга. Було загалом 10 санджаків.
У 1688 році кількість санджаків збільшилося до 15: до наявних додалися Андрі, Санторіні, Мілос, Кавала, Дамієтта, Іскандерія (Олександрія Єгипетська), Містра, Сакиз. Ліквідовано санджаки Біга, Ізміт, Ізмір, Кокаелі, санджак Агрібоз додано до Румелії.
У 1717 році кількість санджаків зменшилася до 7: залишилися Геліболу, Кавала, Карліелі, додано санджаки Навпакт та Сьоке, відновлено санджаки Агрібоз, Ізміт.
У 1730 році внаслідок відновлення влади на Пелопоннесі та навколишніх островах кількість санджаків зросла до 12. Відновлено санджаки Санторіні, Мілок, Наксос, Містра. Передано до еялету Морея санджак Каріелі, а Ізміт — до Анатолійського еялету.
Після 1832 року зникли санджаки Санторіні, Наксос, Міста. У 1846 році санджак Геліболу передано еялету Едірне. У 1861 році Кіпр виокремлено у спеціальний округ (мутасаррифат), який підпорядковано центральному уряду.
Адміністрація
Бейлербеї (паші еялету поєднували цю посаду з посадою капудан паші (очільника Османського флоту) зі статусом 3-бунчужного візира та члена дивана султана. Очільники підрозділів називалися берія-беї (а не санджак-беї, як в інших еялетах).
Від своєї хаси до 1800 року паша отримав дохід у 885 тис. акче, дохід санджакбеїв коливався від 210 до 440 тис. акче. Нараховувалося 1492 тімари та 126 зеаметів. Еялет виставляв до 4,5 тис. спагіїв, що переважно служили на військових суднах. Кожен з санджаків готував 1—2 судна.
Паші
- Хайр ад-Дін Барбаросса (1533—1546)
- Мехмед-паша Соколович (1546—1550)
- до 1849 року капудан паші імперії
- Муса Сафвети Паша (1849)
- Мехмед Рагіб Паша (1849—1851)
- Дамат Гюргу Халіль Ріфат Паша (1851—1852
- Тепеделенлізаде Ісмаїл Рахмі Паша (1852—1855)
- Махмуд Хамді Паша (1855—1856)
- Кайсерілі Ахмед Паша (1857, 1859—1860 рр., Апрель ла-перетворення провінції, провінція, 1867—1873 рр.)
- Саліх Вамик Паша (1857—1859)
- не було призначення 1860—1863
- Осман Рашид Паша (1863—1864)
- Мехмед Чемадельдін Паша (1864—1866)
- Гусейн Гюсну Паша (1866—1867)
Джерела
- Abbé Joseph Dupont d'Alençon, Géographie de l'empire ottoman, éd. : Veuve C. Poussielgue, 1907.
- Beckingham, C.F. (1991). «D̲j̲azāʾir-i Baḥr-i Safīd». The Encyclopedia of Islam, New Edition, Volume II: C–G. Leiden and New York: BRILL. pp. 521—522. .
- Orhan Kılıç, XVII. Yüzyılın İlk Yarısında Osmanlı Devleti'nin Eyalet ve Sancak Teşkilatlanması, Osmanlı, Cilt 6: Teşkilât, Yeni Türkiye Yayınları, p. 104. (Ankara) 1999. .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Архіпелаг (еялет)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eyalet Arhipela g abo bejlerbejstvo Dzhezair i Bahr i Sefid ostroviv Bilogo morya osman ایالت جزایر بحر سفید administrativno teritorialna odinicya Osmanskoyi imperiyi Isnuvav u 1533 1864 rokah z plosheyu 25 460 km pochatok XIX st Utvorivsya z chastin eyaletiv Rumeliya Anatoliya ta Kipr na teperishnih zemlyah Greciyi Turechchini ta Kipru ArhipelagData stvorennya zasnuvannya1535Krayina Osmanska imperiyaStolicyaGeliboluKerivnik vikonavchoyi vladiKapudan pashaZaminenij naMoreya i ArhipelagNa zaminuRumeliya Koordinati 40 24 pn sh 26 40 sh d 40 400 pn sh 26 667 sh d 40 400 26 667IstoriyaProtyagom XV osmanski sultani postupovo vstanovili svoyu vladu nad ostrovami Egejskogo morya oskilki vlada osmaniv spochatku bula bilsh silnoyu u pivnichnij chastini to tamteshni ostrovi bulo pidporyadkovano sandzhakbeyu Galiboli sho administrativno pidporyadkovuvavsya bejlerbeyu Rumeliyi Zgodom ochilnikom cogo sandzhaku stavav zazvichaj kapudan pasha Takij stan rechej zberigavsya do utvorennya velikogo osmanskogo flotu ta ostatochnogo vstanovlennya vladi na Peloponesi ta ostrovi Rodos u 1520 h rokah U 1533 roci sultan Sulejman I utvoriv nove bejlerbejstvo Dzhezair i Bahr i Sefid vidomij takozh yak Arhipelag Pershim bejlerbeyem stav Hajr ad Din Barbarossa U 1546 roci do eyaletu dodano sandzhak Rodosa a v 1617 1618 rokah sanzhaki Sakiz o Hios Naksha o Naksos ta Andri o Andros U 1661 roci chastina sandzhakiv peredano do Morejskogo eyaletu U 1670 roci nevdovzi pislya pidkorennya Kritu sho usunulo zagrozu vid venecijciv do eyaletu dodano sandzhak Kipru ale vzhe u 1703 roci toj peredano pid osobiste keruvannya velikogo vizira U 1784 roci do provinciyi v yakosti sandzhaku znovu vklyucheno Kipr Vodnochas na provinciyu bulo poshireno timarnu sistemu U 1800 roci naselennya provinciyi stanovilo 700 tis osib U 1806 1807 rokah pid chas chergovoyi rosijsko tureckoyi vijni ostriv Tenedos zahopili rosijski soldati Vnaslidok Greckoyi vijni za nezalezhnist pivdenni sandzhaki eyaletu bulo vtracheno sho ostatochno zatverdzheno umovami Konstantinopolskoyi ugodi 1832 roku U 1846 roci stolicyu eyaletu perevedeno do misti Mitilli o Lesbos a zgodom do Izmiru U 1849 roci posadi kapudan pashi ta pashi Arhipelagu bulo rozdileno U 1864 roci peretvoreno na vilajyet Arhipelag StrukturaDo 1600 roku skladavsya z 12 sandzhakiv Gelibolu Galata Izmit Lemnos Midilli Sakiz Naksha Rodos Agriboz Kavala Nafplion Navpakt Lefkada Aleksandriya Z 1661 roku Lefkada Nafplion Navpakt vidijshli do Moreyi Kavala do Rumeliyi Aleksandriya do Yegiptu Sakiz do eyaletu Anatoliya Do eyaletu uvijshli sandzhaki Kokaeli Karlieli Akarnaniya ta Etoliya Izmir ta Biga Bulo zagalom 10 sandzhakiv U 1688 roci kilkist sandzhakiv zbilshilosya do 15 do nayavnih dodalisya Andri Santorini Milos Kavala Damiyetta Iskanderiya Oleksandriya Yegipetska Mistra Sakiz Likvidovano sandzhaki Biga Izmit Izmir Kokaeli sandzhak Agriboz dodano do Rumeliyi U 1717 roci kilkist sandzhakiv zmenshilasya do 7 zalishilisya Gelibolu Kavala Karlieli dodano sandzhaki Navpakt ta Soke vidnovleno sandzhaki Agriboz Izmit U 1730 roci vnaslidok vidnovlennya vladi na Peloponnesi ta navkolishnih ostrovah kilkist sandzhakiv zrosla do 12 Vidnovleno sandzhaki Santorini Milok Naksos Mistra Peredano do eyaletu Moreya sandzhak Karieli a Izmit do Anatolijskogo eyaletu Pislya 1832 roku znikli sandzhaki Santorini Naksos Mista U 1846 roci sandzhak Gelibolu peredano eyaletu Edirne U 1861 roci Kipr viokremleno u specialnij okrug mutasarrifat yakij pidporyadkovano centralnomu uryadu AdministraciyaBejlerbeyi pashi eyaletu poyednuvali cyu posadu z posadoyu kapudan pashi ochilnika Osmanskogo flotu zi statusom 3 bunchuzhnogo vizira ta chlena divana sultana Ochilniki pidrozdiliv nazivalisya beriya beyi a ne sandzhak beyi yak v inshih eyaletah Vid svoyeyi hasi do 1800 roku pasha otrimav dohid u 885 tis akche dohid sandzhakbeyiv kolivavsya vid 210 do 440 tis akche Narahovuvalosya 1492 timari ta 126 zeametiv Eyalet vistavlyav do 4 5 tis spagiyiv sho perevazhno sluzhili na vijskovih sudnah Kozhen z sandzhakiv gotuvav 1 2 sudna PashiDokladnishe Hajr ad Din Barbarossa 1533 1546 Mehmed pasha Sokolovich 1546 1550 do 1849 roku kapudan pashi imperiyiMusa Safveti Pasha 1849 Mehmed Ragib Pasha 1849 1851 Damat Gyurgu Halil Rifat Pasha 1851 1852 Tepedelenlizade Ismayil Rahmi Pasha 1852 1855 Mahmud Hamdi Pasha 1855 1856 Kajserili Ahmed Pasha 1857 1859 1860 rr Aprel la peretvorennya provinciyi provinciya 1867 1873 rr Salih Vamik Pasha 1857 1859 ne bulo priznachennya 1860 1863 Osman Rashid Pasha 1863 1864 Mehmed Chemadeldin Pasha 1864 1866 Gusejn Gyusnu Pasha 1866 1867 DzherelaAbbe Joseph Dupont d Alencon Geographie de l empire ottoman ed Veuve C Poussielgue 1907 Beckingham C F 1991 D j azaʾir i Baḥr i Safid The Encyclopedia of Islam New Edition Volume II C G Leiden and New York BRILL pp 521 522 ISBN 90 04 07026 5 Orhan Kilic XVII Yuzyilin Ilk Yarisinda Osmanli Devleti nin Eyalet ve Sancak Teskilatlanmasi Osmanli Cilt 6 Teskilat Yeni Turkiye Yayinlari p 104 Ankara 1999 ISBN 975 6782 09 9 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Arhipelag eyalet