Осма́нська або осма́нська туре́цька мо́ва (тур. Osmanlıca або тур. Osmanlı Türkçesi, осман. لسان عثمانی lisân-ı Osmânî) — варіант турецької мови, який використовували як офіційну та літературну мову Османської імперії. Вона мала багато запозичень з арабської та перської мов, для письма використовували видозмінену арабську абетку. Фактично, ця мова була незрозумілою для менш освічених турків, що використовували грубу турецьку мову (kaba Türkçe), де було значно менше іншомовних запозичень і яка лежить в основі сучасної турецької мови.
Османська мова | |
---|---|
осман. لسانعثمانی, трансліт. lisân-ı Osmânî | |
Поширена в | Османська імперія |
Носії | мертва мова |
Писемність | арабське письмо |
Класифікація | Тюркська |
Офіційний статус | |
Державна | Османська імперія |
Коди мови | |
ISO 639-1 | немає |
ISO 639-2 | ota |
ISO 639-3 | ota |
Існувала, фактично, лише за часів існування Османської імперії, приблизно із XIII століття до 1930-х років, коли була кодифікована сучасна турецька мова латинкою (1928).
Письмо
Ізольована | Кінцева | Серединна | Початкова | Назва | Транслітерація | Сучасна |
---|---|---|---|---|---|---|
ﺍ | ﺎ | — | elif | a, â | a, e | |
ﺀ | — | hemze | ʼ | ', a, e, i, u, ü | ||
ﺏ | ﺐ | ﺒ | ﺑ | be | b, p | b |
ﭖ | ﭗ | ﭙ | ﭘ | pe | p | p |
ﺕ | ﺖ | ﺘ | ﺗ | te | t | t |
ﺙ | ﺚ | ﺜ | ﺛ | se | s | s |
ﺝ | ﺞ | ﺠ | ﺟ | cim | c, ç | c |
ﭺ | ﭻ | ﭽ | ﭼ | çim | ç | ç |
ﺡ | ﺢ | ﺤ | ﺣ | ha | ḥ | h |
ﺥ | ﺦ | ﺨ | ﺧ | hı | ẖ | h |
ﺩ | ﺪ | — | dal | d | d | |
ﺫ | ﺬ | — | zel | z | z | |
ﺭ | ﺮ | — | re | r | r | |
ﺯ | ﺰ | — | ze | z | z | |
ﮊ | ﮋ | — | je | j | j | |
ﺱ | ﺲ | ﺴ | ﺳ | sin | s | s |
ﺵ | ﺶ | ﺸ | ﺷ | şın | ş | ş |
ﺹ | ﺺ | ﺼ | ﺻ | sad | ṣ | s |
ﺽ | ﺾ | ﻀ | ﺿ | dad | ż, ḍ | d, z |
ﻁ | ﻂ | ﻄ | ﻃ | tı | ṭ | t |
ﻅ | ﻆ | ﻈ | ﻇ | zı | ẓ | z |
ﻉ | ﻊ | ﻌ | ﻋ | ayın | ʿ | ', h |
ﻍ | ﻎ | ﻐ | ﻏ | gayın | ġ | g, ğ |
ﻑ | ﻒ | ﻔ | ﻓ | fe | f | f |
ﻕ | ﻖ | ﻘ | ﻗ | kaf | ḳ | k |
ﻙ | ﻚ | ﻜ | ﻛ | kef | k, g, ñ | k, g, ğ, n |
ﮒ | ﮓ | ﮕ | ﮔ | gef¹ | g | g, ğ |
ﯓ | ﯔ | ﯖ | ﯕ | nef, sağır (deaf) kef | ñ | n |
ﻝ | ﻞ | ﻠ | ﻟ | lam | l | l |
ﻡ | ﻢ | ﻤ | ﻣ | mim | m | m |
ﻥ | ﻦ | ﻨ | ﻧ | nun | n | n |
ﻭ | ﻮ | — | vav | v, o, ô, ö, u, û, ü | v, o, ö, u, ü | |
ﻩ | ﻪ | ﻬ | ﻫ | he | h, e, a | h, e, a |
ﻻ | ﻼ | — | lamelif | lâ | la | |
ﻯ | ﻰ | ﻴ | ﻳ | ye | y, ı, i, î | y, ı, i |
1 Правильний османський варіант ґефа (gef) має міні-каф над ﻙ і подвійну риску над گ. Така літера є рідкісною в сучасних шрифтах.
Періодизація
- I. Староанатолійсько-тюркський (XIII — кінець XV століття)
- II. Власне османський.
- III. Власне турецький (з 1930-х).
Із 1930-х османська мова занепала, оскільки у 1928 турецька мова латинкою витіснила османську мову із вжитку.
Примітки
- Misha Glenny. The Balkans - Nationalism, War, and the Great Powers, 1804-1999, Penguin, New York 2001. p. 99.
Посилання
- MultiTree: Ottoman Turkish (англ.)
Це незавершена стаття про мову. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Osma nska abo osma nska ture cka mo va tur Osmanlica abo tur Osmanli Turkcesi osman لسان عثمانی lisan i Osmani variant tureckoyi movi yakij vikoristovuvali yak oficijnu ta literaturnu movu Osmanskoyi imperiyi Vona mala bagato zapozichen z arabskoyi ta perskoyi mov dlya pisma vikoristovuvali vidozminenu arabsku abetku Faktichno cya mova bula nezrozumiloyu dlya mensh osvichenih turkiv sho vikoristovuvali grubu turecku movu kaba Turkce de bulo znachno menshe inshomovnih zapozichen i yaka lezhit v osnovi suchasnoyi tureckoyi movi Osmanska movaosman لسانعثمانی translit lisan i OsmaniPoshirena vOsmanska imperiyaNosiyimertva movaPisemnistarabske pismoKlasifikaciyaTyurkska OguzkaOficijnij statusDerzhavnaOsmanska imperiyaKodi moviISO 639 1nemayeISO 639 2otaISO 639 3ota Isnuvala faktichno lishe za chasiv isnuvannya Osmanskoyi imperiyi priblizno iz XIII stolittya do 1930 h rokiv koli bula kodifikovana suchasna turecka mova latinkoyu 1928 PismoIzolovana Kinceva Seredinna Pochatkova Nazva Transliteraciya Suchasna ﺍ ﺎ elif a a a e ﺀ hemze ʼ a e i u u ﺏ ﺐ ﺒ ﺑ be b p b ﭖ ﭗ ﭙ ﭘ pe p p ﺕ ﺖ ﺘ ﺗ te t t ﺙ ﺚ ﺜ ﺛ se s s ﺝ ﺞ ﺠ ﺟ cim c c c ﭺ ﭻ ﭽ ﭼ cim c c ﺡ ﺢ ﺤ ﺣ ha ḥ h ﺥ ﺦ ﺨ ﺧ hi ẖ h ﺩ ﺪ dal d d ﺫ ﺬ zel z z ﺭ ﺮ re r r ﺯ ﺰ ze z z ﮊ ﮋ je j j ﺱ ﺲ ﺴ ﺳ sin s s ﺵ ﺶ ﺸ ﺷ sin s s ﺹ ﺺ ﺼ ﺻ sad ṣ s ﺽ ﺾ ﻀ ﺿ dad z ḍ d z ﻁ ﻂ ﻄ ﻃ ti ṭ t ﻅ ﻆ ﻈ ﻇ zi ẓ z ﻉ ﻊ ﻌ ﻋ ayin ʿ h ﻍ ﻎ ﻐ ﻏ gayin ġ g g ﻑ ﻒ ﻔ ﻓ fe f f ﻕ ﻖ ﻘ ﻗ kaf ḳ k ﻙ ﻚ ﻜ ﻛ kef k g n k g g n ﮒ ﮓ ﮕ ﮔ gef g g g ﯓ ﯔ ﯖ ﯕ nef sagir deaf kef n n ﻝ ﻞ ﻠ ﻟ lam l l ﻡ ﻢ ﻤ ﻣ mim m m ﻥ ﻦ ﻨ ﻧ nun n n ﻭ ﻮ vav v o o o u u u v o o u u ﻩ ﻪ ﻬ ﻫ he h e a h e a ﻻ ﻼ lamelif la la ﻯ ﻰ ﻴ ﻳ ye y i i i y i i 1 Pravilnij osmanskij variant gefa gef maye mini kaf nad ﻙ i podvijnu risku nad گ Taka litera ye ridkisnoyu v suchasnih shriftah PeriodizaciyaI Staroanatolijsko tyurkskij XIII kinec XV stolittya II Vlasne osmanskij III Vlasne tureckij z 1930 h Iz 1930 h osmanska mova zanepala oskilki u 1928 turecka mova latinkoyu vitisnila osmansku movu iz vzhitku PrimitkiMisha Glenny The Balkans Nationalism War and the Great Powers 1804 1999 Penguin New York 2001 p 99 PosilannyaWikimedia Incubator V Inkubatori Wikimedia isnuye testovij rozdil Vikipediyi osmanskoyu movoyu MultiTree Ottoman Turkish angl Ce nezavershena stattya pro movu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi