Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Оскійсько-умбрійська , сабельська або сабельські мови — це вимерла група італійських мов, індоєвропейських мов, якими розмовляли в Центральній і Південній Італії оско-умбри, перш ніж їх замінила латинська, у міру розширення влади Стародавнього Риму . Їхні письмові свідчення розвивалися від середини 1 тис. до н.е. до перших століть 1 тис. н.е. Ці мови відомі майже виключно з написів, переважно оскійських та умбрійських, але є також деякі оско-умбрійські запозичення латиною.
| Оскійсько-умбрійські мови | |
|---|---|
 | |
| Класифікація | Індо-європейська |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
Зв'язок з італійськими мовами
Відповідно до оригінальної теорії Антуана Мейє, оско-умбрійські мови традиційно вважалися гілкою італійських мов, мовною сім'єю, яка об'єднувала латинську та фалісканську разом із кількома іншими спорідненими мовами. Однак, цю унітарну схему критикували, зокрема, Алоїс Вальде, Вітторе Пізані та Джакомо Девото, які запропонували класифікувати італійські мови на дві окремі індоєвропейські гілки. Ця точка зору набула визнання у другій половині 20 століття, хоча точні процеси формування та проникнення в Італію залишаються об’єктом дослідження. Однак такі прихильники, як Рікс, пізніше відкинули цю ідею, і унітарна теорія (що передбачає походження всіх італійських мов від єдиного спільного пращура) залишається домінантною.
Історичні, соціальні та культурні аспекти
Дві основні гілки сабельських мов, якими розмовляють у центрі італійського півострова, — оскійська на півдні та умбрійська на півночі від оскійської. До числа сабельських мов належать : Volscian, Sabine, South Picene,, Marsian, Paeligni, Hernican, Marrucinian і Pre-Samnite.
Еквська і вестинська мови традиційно відносяться або до оскійської, або до умбрійської групи. Проте всі вони слабо засвідчені, і такий поділ не підтверджується доказами. Схоже, що вони могли бути частиною діалектного континууму, з умбрійською на півночі, оскійською на півдні та «сабельськими» мовами між ними (див. наступний розділ), які мають ознаки обох.
Проте були також колонії, які розмовляли по-осканськи, розкидані по всій Південній Італії та Сицилії .Оскійська був мовою племен самнітів, могутніх ворогів римлян, яким знадобилися роки, щоб підкорити їх ( самнітські війни відбувалися з 370 р. до н.е. до 290 р. до н.е.).
Ці мови відомі з кількох сотень написів, датованих між 400 р. до н.е. і 1-им століттям. У Помпеях є численні оскійські написи, такі як посвяти в громадських будівлях і вивіски.
Умбрійська мова розпочала процес занепаду, коли умбри були підкорені римлянами, а процес романізації призвів до її загибелі. З усіх оско-умбрійських мов найвідоміша, в основному, завдяки таблицям Ігувіна.
Розповсюдження
Цими мовами говорили в Самнії та в Кампанії, частково в Апулії, Луканії та Брутії, а також Мамертинці в сицилійській колонії Мессана ( Мессіна ).
Попереднє використання
Сабельська мова спочатку була збірним етнонімом італійського народу, який населяв центральну та південну Італію під час римської експансії . Пізніше ця назва була використана Теодором Моммзеном у його Unteritalische Dialekte для опису доримських діалектів Центральної Італії, які не були ні оскійськими, ні умбрійськими.
В даний час цей термін використовується для оскійсько-умбрійських мов в цілому. Слово «сабельський» колись застосовувалося до всіх таких другорядних мов, будь то оскійсько-умбрійська чи ні. Північнопіценська мова була включена, хоча залишається незрозумілим, чи пов’язана вона.
Класифікація
Оксько-умбрійські мови або діалекти, про які збереглися свідчення:
- Окська, з розмовними мовами в південному центральному регіоні Італійського півострова, який включає:
- Оскійську мову ,яка є найкраще документованою мовою групи, поряд з іншими різновидами, які погано відомі та вважаються пов'язаними з окською:
- Marrucinian
- Paeligni
- Оскійську мову ,яка є найкраще документованою мовою групи, поряд з іншими різновидами, які погано відомі та вважаються пов'язаними з окською:
- Умбрійська мова, на якій розмовляють у північній центральній частині півострова.
- умбрійська
- Marsian
- Sabine
- Volscian
- Hernican
- Picene-Pre-Samnite
- South Picene
- Pre-Samnite, мова,яка задокументована на півдні, але, здається, має характеристики, ближчі до South Picene, ніж до оскійської.
- Невідомо
- Aequian
- Vestinian (Швидше за все Оскійська, як і їхні сусіди Paeligni і Marrucini, з якими Vestinian були тісно пов'язані з. )
Мало задокументовані варіанти, відомі як «сабельські діалекти», без особливих доказів приписуються двом основним групам. Деякі автори сумніваються в такій традиційній класифікації, поміщаючи, наприклад, Aequian і Vestinian у протилежні гілки, замість того, щоб групувати їх разом.
Мовний опис
Оско-умбрійські мови були злитними флективними мовами з приблизно 5 різними морфологічними відмінками в однині, подібними до латинських .
- Villar, Francisco (1997). Gli Indoeuropei e le origini dell'Europa [Indo-Europeans and the origins of Europe] (Italian) . Bologna, Il Mulino. ISBN .
Література
- Adams, Douglas Q., and James P. Mallory. 1997. "Italic languages." In The encyclopedia of Indo-European culture. Edited by James P. Mallory and Douglas Q. Adams, 314–19. Chicago: Fitzroy Dearborn.
- Baldi, Philip. 2002. The foundations of Latin. Berlin: de Gruyter.
- Beeler, Madison S. 1952. "The relation of Latin and Osco-Umbrian." Language 28: 435–43.
- ————. 1966. "The interrelationships within Italic." In Ancient Indo-European dialects: Proceedings of the Conference on Indo-European Linguistics held at the University of California, Los Angeles, April 25–27, 1963. Edited by Henrik Birnbaum and Jaan Puhvel, 51–58. Berkeley: Univ. of California Press.
- Buck, Carl Darling. 1928. A grammar of Oscan and Umbrian, with a collection of inscriptions and a glossary. 2nd edition. Boston: Ginn.
- Clackson, James. 2015. "Subgrouping in the Sabellian Branch of Indo‐European." Transactions of the Philological Society 113 (1): 4–37. https://doi.org/10.1111/1467-968X.12034
- Coleman, Robert. 1986. "The Central Italic languages in the period of the Roman expansion." Transactions of the Philological Society 84(1): 100–131.
- de Vaan, Michiel. 2008. Etymological dictionary of Latin and the other Italic languages. Leiden Indo-European Etymological Dictionary Series 7. Leiden, The Netherlands: Brill.
- Dupraz, Emmanuel. 2012. Sabellian Demonstratives: Forms and Functions. Leiden: Brill.
- Mercado, Angelo. 2012. Italic Verse: A Study of the Poetic Remains of Old Latin, Faliscan, and Sabellic. Innsbruck: Institut für Sprachen und Literaturen der Universität Innsbruck.
- Middei, Edoardo. "Gli antroponimi sabellici in *-ai̭os e le basi onomastiche con morfo-struttura aCCa- (Sabellian personal names with *-ai̭os and the onomastic bases with the morpho-structural pattern acca-). In: Graeco-Latina Brunensia. 2015, vol. 20, iss. 2, pp. 105-121. ISSN 2336-4424ISSN 2336-4424
- Nishimura, Kanehiro. "Superlative Suffixes *-ismo- and *-isim̥mo in Sabellian Languages." Glotta 81 (2005): 160-83. www.jstor.org/stable/40267191.
- Poccetti, Paolo. "Lingue sabelliche". In: Palaeohispanica: revista sobre lenguas y culturas de la Hispania antigua n. 20 (2020): pp. 403-494. ISSN 1578-5386ISSN 1578-5386 DOI: 10.36707/palaeohispanica.v0i20.399
- Poultney, James. 1951. "Volscians and Umbrians." American Journal of Philology 72: 113–27.
- Tikkanen, Karin. 2009. A comparative grammar of Latin and the Sabellian languages: The system of case syntax. PhD diss., Uppsala Univ.
- Weiss, Michael L. 2010. Language and Ritual In Sabellic Italy: The Ritual Complex of the Third and the Fourth Tabulae Iguvinae. Leiden: Brill.
- Woodard, Roger D. 2008. The Ancient Languages of Europe. Cambridge: Cambridge University Press.
Посилання
- "Languages and Cultures of Ancient Italy. Historical Linguistics and Digital Models", Project fund by the Italian Ministry of University and Research (P.R.I.N. 2017)
![image]()
Hugh Chisholm, ред. (1911). . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 23. Cambridge University Press. с. 965—966. (англ.)
- Francisco Villar, Gli Indoeuropei e le origini dell'Europa, pp. 474-475.
- Villar, cit., pp. 447–482.
- Paolo Pocetti, "The Documentation of Italic", in Handbook of Comparative and Historical Indo-European Linguistics: An International Handbook, vol. 2, ed. Jared Klein, Brian Joseph, and Matthias Fritz (Berlin: de Gruyter, 2017), 1-19. , 9783110521757
- Rex Wallace, 2008, "Sabellian Languages", in Woodard, ed., The Ancient Languages of Europe, CUP, p 98
-
![image]()
Одне або декілька з попередніх речень включає текст з публікації, яка тепер перебуває в суспільному надбанні:
Hugh Chisholm, ред. (1911). . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 23. Cambridge University Press. с. 963. (англ.) - Vetter, 1953; Adiego-Lajara, 1992; Rix, 2000.
- Coleman, 1986
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Oskijsko umbrijska sabelska abo sabelski movi ce vimerla grupa italijskih mov indoyevropejskih mov yakimi rozmovlyali v Centralnij i Pivdennij Italiyi osko umbri persh nizh yih zaminila latinska u miru rozshirennya vladi Starodavnogo Rimu Yihni pismovi svidchennya rozvivalisya vid seredini 1 tis do n e do pershih stolit 1 tis n e Ci movi vidomi majzhe viklyuchno z napisiv perevazhno oskijskih ta umbrijskih ale ye takozh deyaki osko umbrijski zapozichennya latinoyu Oskijsko umbrijski moviKlasifikaciyaIndo yevropejska Italski moviOficijnij statusKodi movi Zmist 1 Zv yazok z italijskimi movami 2 Istorichni socialni ta kulturni aspekti 3 Rozpovsyudzhennya 4 Poperednye vikoristannya 5 Klasifikaciya 6 Movnij opis 7 Literatura 8 PosilannyaZv yazok z italijskimi movamired Vidpovidno do originalnoyi teoriyi Antuana Mejye osko umbrijski movi tradicijno vvazhalisya gilkoyu italijskih mov movnoyu sim yeyu yaka ob yednuvala latinsku ta faliskansku razom iz kilkoma inshimi sporidnenimi movami 1 Odnak cyu unitarnu shemu kritikuvali zokrema Aloyis Valde Vittore Pizani ta Dzhakomo Devoto yaki zaproponuvali klasifikuvati italijski movi na dvi okremi indoyevropejski gilki Cya tochka zoru nabula viznannya u drugij polovini 20 stolittya hocha tochni procesi formuvannya ta proniknennya v Italiyu zalishayutsya ob yektom doslidzhennya 2 Odnak taki prihilniki yak Riks piznishe vidkinuli cyu ideyu i unitarna teoriya sho peredbachaye pohodzhennya vsih italijskih mov vid yedinogo spilnogo prashura zalishayetsya dominantnoyu 3 Istorichni socialni ta kulturni aspektired Dvi osnovni gilki sabelskih mov yakimi rozmovlyayut u centri italijskogo pivostrova oskijska na pivdni ta umbrijska na pivnochi vid oskijskoyi Do chisla sabelskih mov nalezhat Volscian Sabine South Picene Marsian Paeligni Hernican Marrucinian i Pre Samnite Ekvska i vestinska movi tradicijno vidnosyatsya abo do oskijskoyi abo do umbrijskoyi grupi Prote vsi voni slabo zasvidcheni i takij podil ne pidtverdzhuyetsya dokazami Shozhe sho voni mogli buti chastinoyu dialektnogo kontinuumu z umbrijskoyu na pivnochi oskijskoyu na pivdni ta sabelskimi movami mizh nimi div nastupnij rozdil yaki mayut oznaki oboh 4 Prote buli takozh koloniyi yaki rozmovlyali po oskanski rozkidani po vsij Pivdennij Italiyi ta Siciliyi Oskijska buv movoyu plemen samnitiv mogutnih vorogiv rimlyan yakim znadobilisya roki shob pidkoriti yih samnitski vijni vidbuvalisya z 370 r do n e do 290 r do n e Ci movi vidomi z kilkoh soten napisiv datovanih mizh 400 r do n e i 1 im stolittyam U Pompeyah ye chislenni oskijski napisi taki yak posvyati v gromadskih budivlyah i viviski Umbrijska mova rozpochala proces zanepadu koli umbri buli pidkoreni rimlyanami a proces romanizaciyi prizviv do yiyi zagibeli Z usih osko umbrijskih mov najvidomisha v osnovnomu zavdyaki tablicyam Iguvina Rozpovsyudzhennyared Cimi movami govorili v Samniyi ta v Kampaniyi chastkovo v Apuliyi Lukaniyi ta Brutiyi a takozh Mamertinci v sicilijskij koloniyi Messana Messina Poperednye vikoristannyared Sabelska mova spochatku bula zbirnim etnonimom italijskogo narodu yakij naselyav centralnu ta pivdennu Italiyu pid chas rimskoyi ekspansiyi Piznishe cya nazva bula vikoristana Teodorom Mommzenom u jogo Unteritalische Dialekte dlya opisu dorimskih dialektiv Centralnoyi Italiyi yaki ne buli ni oskijskimi ni umbrijskimi 5 V danij chas cej termin vikoristovuyetsya dlya oskijsko umbrijskih mov v cilomu Slovo sabelskij kolis zastosovuvalosya do vsih takih drugoryadnih mov bud to oskijsko umbrijska chi ni Pivnichnopicenska mova bula vklyuchena hocha zalishayetsya nezrozumilim chi pov yazana vona Klasifikaciyared Oksko umbrijski movi abo dialekti pro yaki zbereglisya svidchennya 6 Okska z rozmovnimi movami v pivdennomu centralnomu regioni Italijskogo pivostrova yakij vklyuchaye Oskijsku movu yaka ye najkrashe dokumentovanoyu movoyu grupi poryad z inshimi riznovidami yaki pogano vidomi ta vvazhayutsya pov yazanimi z okskoyu Marrucinian Paeligni Umbrijska mova na yakij rozmovlyayut u pivnichnij centralnij chastini pivostrova umbrijska Marsian Sabine Volscian Hernican Picene Pre Samnite South Picene Pre Samnite mova yaka zadokumentovana na pivdni ale zdayetsya maye harakteristiki blizhchi do South Picene nizh do oskijskoyi Nevidomo Aequian Vestinian Shvidshe za vse Oskijska yak i yihni susidi Paeligni i Marrucini z yakimi Vestinian buli tisno pov yazani z Malo zadokumentovani varianti vidomi yak sabelski dialekti bez osoblivih dokaziv pripisuyutsya dvom osnovnim grupam Deyaki avtori sumnivayutsya v takij tradicijnij klasifikaciyi pomishayuchi napriklad Aequian i Vestinian u protilezhni gilki zamist togo shob grupuvati yih razom 7 Movnij opisred Osko umbrijski movi buli zlitnimi flektivnimi movami z priblizno 5 riznimi morfologichnimi vidminkami v odnini podibnimi do latinskih Villar Francisco 1997 Gli Indoeuropei e le origini dell Europa Indo Europeans and the origins of Europe Italian Bologna Il Mulino ISBN 88 15 05708 0 Literaturared Adams Douglas Q and James P Mallory 1997 Italic languages In The encyclopedia of Indo European culture Edited by James P Mallory and Douglas Q Adams 314 19 Chicago Fitzroy Dearborn Baldi Philip 2002 The foundations of Latin Berlin de Gruyter Beeler Madison S 1952 The relation of Latin and Osco Umbrian Language 28 435 43 1966 The interrelationships within Italic In Ancient Indo European dialects Proceedings of the Conference on Indo European Linguistics held at the University of California Los Angeles April 25 27 1963 Edited by Henrik Birnbaum and Jaan Puhvel 51 58 Berkeley Univ of California Press Buck Carl Darling 1928 A grammar of Oscan and Umbrian with a collection of inscriptions and a glossary 2nd edition Boston Ginn Clackson James 2015 Subgrouping in the Sabellian Branch of Indo European Transactions of the Philological Society 113 1 4 37 https doi org 10 1111 1467 968X 12034 Coleman Robert 1986 The Central Italic languages in the period of the Roman expansion Transactions of the Philological Society 84 1 100 131 de Vaan Michiel 2008 Etymological dictionary of Latin and the other Italic languages Leiden Indo European Etymological Dictionary Series 7 Leiden The Netherlands Brill Dupraz Emmanuel 2012 Sabellian Demonstratives Forms and Functions Leiden Brill Mercado Angelo 2012 Italic Verse A Study of the Poetic Remains of Old Latin Faliscan and Sabellic Innsbruck Institut fur Sprachen und Literaturen der Universitat Innsbruck Middei Edoardo Gli antroponimi sabellici in ai os e le basi onomastiche con morfo struttura aCCa Sabellian personal names with ai os and the onomastic bases with the morpho structural pattern acca In Graeco Latina Brunensia 2015 vol 20 iss 2 pp 105 121 ISSN 2336 4424ISSN 2336 4424 Nishimura Kanehiro Superlative Suffixes ismo and isim mo in Sabellian Languages Glotta 81 2005 160 83 www jstor org stable 40267191 Poccetti Paolo Lingue sabelliche In Palaeohispanica revista sobre lenguas y culturas de la Hispania antigua n 20 2020 pp 403 494 ISSN 1578 5386ISSN 1578 5386 DOI 10 36707 palaeohispanica v0i20 399 Poultney James 1951 Volscians and Umbrians American Journal of Philology 72 113 27 Tikkanen Karin 2009 A comparative grammar of Latin and the Sabellian languages The system of case syntax PhD diss Uppsala Univ Weiss Michael L 2010 Language and Ritual In Sabellic Italy The Ritual Complex of the Third and the Fourth Tabulae Iguvinae Leiden Brill Woodard Roger D 2008 The Ancient Languages of Europe Cambridge Cambridge University Press Posilannyared Languages and Cultures of Ancient Italy Historical Linguistics and Digital Models Project fund by the Italian Ministry of University and Research P R I N 2017 nbsp Hugh Chisholm red 1911 Sabini Encyclopaedia Britannica 11th ed T V 23 Cambridge University Press s 965 966 angl Francisco Villar Gli Indoeuropei e le origini dell Europa pp 474 475 Villar cit pp 447 482 Paolo Pocetti The Documentation of Italic in Handbook of Comparative and Historical Indo European Linguistics An International Handbook vol 2 ed Jared Klein Brian Joseph and Matthias Fritz Berlin de Gruyter 2017 1 19 ISBN 311052175X 9783110521757 Rex Wallace 2008 Sabellian Languages in Woodard ed The Ancient Languages of Europe CUP p 98 nbsp Odne abo dekilka z poperednih rechen vklyuchaye tekst z publikaciyi yaka teper perebuvaye v suspilnomu nadbanni Hugh Chisholm red 1911 Sabellic Encyclopaedia Britannica 11th ed T V 23 Cambridge University Press s 963 angl Vetter 1953 Adiego Lajara 1992 Rix 2000 Coleman 1986 Otrimano z https uk wikipedia org wiki Oskijsko umbrijski movi