Оситна́ (до 1875 року — Ла́рієве) — село в Україні, у Новомиргородській міській громаді Новоукраїнського району Кіровоградської області. Територія села — 180 га. Населення становить 327 осіб. Колишній центр Оситнянської сільської ради.
село Оситна | |
---|---|
Село Оситна | |
Країна | Україна |
Область | Кіровоградська область |
Район | Новоукраїнський район |
Громада | Новомиргородська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA35060130310071472 |
Облікова картка | Облікова картка |
Основні дані | |
Засноване | до 1799 р. |
Населення | 327 |
Територія | 1,8 км² |
Поштовий індекс | 26043 |
Телефонний код | +380 5256 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°40′19″ пн. ш. 31°48′42″ сх. д. / 48.67194° пн. ш. 31.81167° сх. д.Координати: 48°40′19″ пн. ш. 31°48′42″ сх. д. / 48.67194° пн. ш. 31.81167° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 182 м |
Водойми | Балка Широкий Яр |
Відстань до районного центру | 26 км |
Місцева влада | |
Карта | |
Оситна | |
Оситна | |
Мапа | |
Географія
Селом тече Балка Широкий Яр.
Історія
Етимологія назви
Село отримало свою назву від лівої притоки Великої Висі — річки Оситна, що тут протікає. Старожили підтверджують версії щодо початкової назви села Осикна, а річки — Осикнянка.
XVIII століття
Вважається, що Оситна виникла після 1752 року як форпост для попередження татарських набігів. За іншими даними, вже на початку XVIII століття в центрі сучасного села, територія якого входила тоді до Дикого поля, з'явився козацький зимівник з невеликих глиняних жител. Поселенці були вихідцями з Полтавщини; очолював їх козак Громаш. Згодом територія зимівника розширилась і отримала назву Козацької Слободи. Землі слободи мали козацький устрій.
XIX століття
Після скасування козацтва земля на території Козацької Слободи була поділена між членами сільської общини, яка зберегла окремі козацькі закони. На один двір наділялось 5 десятин землі. Перерозподіл землеволодінь відбувався через кожні два роки. Територія колишньої Козацької Слободи у розмовній мові отримала назву Громашівка.
На північ від Громашівки розташовувались землі польського графа Марходського, продані йому, за переказом, Єлизаветою Петрівною. Площа земель графа становила близько тисячі десятин. Проживали тут переважно поляки. Місцевість згодом отримала назву Єлисаветівка.
Південніше слободи містилась територія, яку понині називають Ларієве. Цими землями володів поміщик Ларієв, який в XIX столітті збудував тут маєток з господарськими будівлями, церкву, млин, великі комори та цегельний завод. Через жорстокі покарання кріпаків вони часто палили скирти зі збіжжям, покидали обжиті місця і переселялись далі в степ. На їх місце приходили робітники з Київщини та Черкащини. Після селянської реформи 1861 року селяни довгий час залишались на становищі кріпаків через неспроможність сплатити за землю.
Причиною суперечок між поміщиками Ларієвим та Марходським були землі колишньої Козацької Слободи, однак Громашівку ніхто з них до своїх володінь не приєднав. Після занепаду господарства Ларієва він продав свої землі, залишивши лише маєток та церкву. Через кілька років його було поховано у панському склепі. Нащадки Ларієва покинули село і більше сюди не повертались. Його землі викупили заможні селяни, головним чином, із Київської губернії.
Землі Марходського після його смерті перейшли до одного з синів, який занедбав господарство і програв батьківський маєток у карти бідняку Костирці. Той видав свою доньку заміж за поміщика з-під Єлисаветграда Варуна, якому і відійшов маєток. В 1873 році у власність Варуна перейшла майже вся територія села. Господарство налагодилось, врожаї та доходи від них підвищились. Новий поміщик розширив тваринницькі ферми, збудував цукроварню та спиртзавод, забезпечивши селянам роботу не лише на літо, а й на зиму.
В 1875 році село отримало свою сучасну назву.
XX століття
Після революційних подій 1905–1907 років Варун виїхав з Оситної до Португалії. Землі з маєтком він залишив у розпорядження сільської общини, але вже скоро всі будівлі було потрощено і спалено. Під час перевороту 1917 року було остаточно знищено панський маєток та церкву.
У ході примусової колективізації в селі було створено три колгоспи: «Більшовик», «Червоноармієць» та «Хлібороб», які першопочатково розміщувались у спорожнілих дворах заможних селян. Пізніше було зведено глинобитні тваринницькі приміщення, ферми та комори, криті соломою.
Після Голодомору 1932—1933 років, до Оситної в 1934 році було переселено вихідців з Росії та Житомирщини.
На фронтах Другої Світової війни воювали 182 оситнянці, з яких 130 загинуло. На примусові роботи до Німеччини було вивезено близько 30 юнаків та дівчат. 1 березня 1944 року Оситну було звільнено від німецької окупації.
У 1954 році в Оситнянській середній школі у дві зміни навчалось 290 учнів та працювало 15 вчителів. Пізніше було збудовано нові приміщення ферми та дитячого садку, будинок культури, ФАП, шкільний спортзал, колгоспну та шкільну їдальні. Функціонувала бібліотека з фондом 7,8 тис. книг.
В 1980-ті роки практично всі вулиці Оситної (загальною протяжністю 8 км) було асфальтовано, зведено двоповерхове адміністративне приміщення.
З 1996 року село почало занепадати. Однією з причин масового відтоку населення з Оситної до початку 2000-х років був складний транспортний зв'язок з районним центром. Після будівництва автотраси та ділянки автомобільної дороги довжиною 8,4 км цю проблему частково було вирішено.
Населення
Станом на 1917 рік, у селі в 500 дворах мешкало 3 тис. осіб.
В роки Голодомору 1932–1933 років в Оситній померло 2 тис. чоловік, близько півтисячі людей виїхало; кількість населення зменшилась до 500 осіб.
В 1954 році населення Оситної становило 740 мешканців.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 553 особи, з яких 254 чоловіки та 299 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 467 осіб.
За попередніми підрахунками, 2007 року в Оситній мешкало 393 людини, а станом на 1 січня 2009 року — 360 осіб в 149 дворах.
Станом на 1 січня 2015 року, у селі мешкало 327 осіб.
1917 | 1933 | 1954 | 2001 | 2007 | 2009 | 2015 |
---|---|---|---|---|---|---|
3000 | 500 | 740 | 467 | 393 | 360 | 327 |
▼ | ▲ | ▼ | ▼ | ▼ | ▼ |
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,22 % |
російська | 1,93 % |
молдовська | 0,43 % |
інші | 0,42 % |
Інфраструктура
В селі функціонує загальноосвітня школа I—II ступенів, бібліотека та фельдшерсько-акушерський пункт. Загальна кількість дворів — 149.
Транспорт
Регулярні перевезення здійснює рейсовий автобус сполученням Оситна—Кропивницький.
Вулиці
В Оситній налічується 12 вулиць:
- Дружби вул.
- Центральна вул.
- Зоряна вул.
- Миру вул.
- Набережна вул.
- Перемоги вул.
- Північна вул.
- Садова вул.
- Слави вул.
- Степова вул.
- Українська вул.
- Шкільна вул.
Див. також
Примітки
- Чорні і білі смуги історії на прикладі одного села // «Новомиргородщина», № 31 (8941) від 31.07.2009
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- . Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 3 червня 2012.
Посилання
- Новомиргородщина — 50 років / Подарункове видання. — Новомиргород, 2009.
- Чорні і білі смуги історії на прикладі одного села // «Новомиргородщина», № 31 (8941) від 31.07.2009
- Погода в селі Оситна
Це незавершена стаття з географії Кіровоградської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ositna do 1875 roku La riyeve selo v Ukrayini u Novomirgorodskij miskij gromadi Novoukrayinskogo rajonu Kirovogradskoyi oblasti Teritoriya sela 180 ga Naselennya stanovit 327 osib Kolishnij centr Ositnyanskoyi silskoyi radi selo Ositna Selo OsitnaSelo Ositna Krayina Ukrayina Oblast Kirovogradska oblast Rajon Novoukrayinskij rajon Gromada Novomirgorodska miska gromada Kod KATOTTG UA35060130310071472 Oblikova kartka Oblikova kartka Osnovni dani Zasnovane do 1799 r Naselennya 327 Teritoriya 1 8 km Poshtovij indeks 26043 Telefonnij kod 380 5256 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 40 19 pn sh 31 48 42 sh d 48 67194 pn sh 31 81167 sh d 48 67194 31 81167 Koordinati 48 40 19 pn sh 31 48 42 sh d 48 67194 pn sh 31 81167 sh d 48 67194 31 81167 Serednya visota nad rivnem morya 182 m Vodojmi Balka Shirokij Yar Vidstan do rajonnogo centru 26 km Misceva vlada Karta Ositna Ositna MapaGeografiyaSelom teche Balka Shirokij Yar IstoriyaOsitna na vijskovo topografichnij karti 1869 roku Etimologiya nazvi Selo otrimalo svoyu nazvu vid livoyi pritoki Velikoyi Visi richki Ositna sho tut protikaye Starozhili pidtverdzhuyut versiyi shodo pochatkovoyi nazvi sela Osikna a richki Osiknyanka XVIII stolittya Vvazhayetsya sho Ositna vinikla pislya 1752 roku yak forpost dlya poperedzhennya tatarskih nabigiv Za inshimi danimi vzhe na pochatku XVIII stolittya v centri suchasnogo sela teritoriya yakogo vhodila todi do Dikogo polya z yavivsya kozackij zimivnik z nevelikih glinyanih zhitel Poselenci buli vihidcyami z Poltavshini ocholyuvav yih kozak Gromash Zgodom teritoriya zimivnika rozshirilas i otrimala nazvu Kozackoyi Slobodi Zemli slobodi mali kozackij ustrij XIX stolittya Pislya skasuvannya kozactva zemlya na teritoriyi Kozackoyi Slobodi bula podilena mizh chlenami silskoyi obshini yaka zberegla okremi kozacki zakoni Na odin dvir nadilyalos 5 desyatin zemli Pererozpodil zemlevolodin vidbuvavsya cherez kozhni dva roki Teritoriya kolishnoyi Kozackoyi Slobodi u rozmovnij movi otrimala nazvu Gromashivka Na pivnich vid Gromashivki roztashovuvalis zemli polskogo grafa Marhodskogo prodani jomu za perekazom Yelizavetoyu Petrivnoyu Plosha zemel grafa stanovila blizko tisyachi desyatin Prozhivali tut perevazhno polyaki Miscevist zgodom otrimala nazvu Yelisavetivka Pivdennishe slobodi mistilas teritoriya yaku ponini nazivayut Lariyeve Cimi zemlyami volodiv pomishik Lariyev yakij v XIX stolitti zbuduvav tut mayetok z gospodarskimi budivlyami cerkvu mlin veliki komori ta cegelnij zavod Cherez zhorstoki pokarannya kripakiv voni chasto palili skirti zi zbizhzhyam pokidali obzhiti miscya i pereselyalis dali v step Na yih misce prihodili robitniki z Kiyivshini ta Cherkashini Pislya selyanskoyi reformi 1861 roku selyani dovgij chas zalishalis na stanovishi kripakiv cherez nespromozhnist splatiti za zemlyu Prichinoyu superechok mizh pomishikami Lariyevim ta Marhodskim buli zemli kolishnoyi Kozackoyi Slobodi odnak Gromashivku nihto z nih do svoyih volodin ne priyednav Pislya zanepadu gospodarstva Lariyeva vin prodav svoyi zemli zalishivshi lishe mayetok ta cerkvu Cherez kilka rokiv jogo bulo pohovano u panskomu sklepi Nashadki Lariyeva pokinuli selo i bilshe syudi ne povertalis Jogo zemli vikupili zamozhni selyani golovnim chinom iz Kiyivskoyi guberniyi Zemli Marhodskogo pislya jogo smerti perejshli do odnogo z siniv yakij zanedbav gospodarstvo i prograv batkivskij mayetok u karti bidnyaku Kostirci Toj vidav svoyu donku zamizh za pomishika z pid Yelisavetgrada Varuna yakomu i vidijshov mayetok V 1873 roci u vlasnist Varuna perejshla majzhe vsya teritoriya sela Gospodarstvo nalagodilos vrozhayi ta dohodi vid nih pidvishilis Novij pomishik rozshiriv tvarinnicki fermi zbuduvav cukrovarnyu ta spirtzavod zabezpechivshi selyanam robotu ne lishe na lito a j na zimu V 1875 roci selo otrimalo svoyu suchasnu nazvu XX stolittya Pislya revolyucijnih podij 1905 1907 rokiv Varun viyihav z Ositnoyi do Portugaliyi Zemli z mayetkom vin zalishiv u rozporyadzhennya silskoyi obshini ale vzhe skoro vsi budivli bulo potrosheno i spaleno Pid chas perevorotu 1917 roku bulo ostatochno znisheno panskij mayetok ta cerkvu U hodi primusovoyi kolektivizaciyi v seli bulo stvoreno tri kolgospi Bilshovik Chervonoarmiyec ta Hliborob yaki pershopochatkovo rozmishuvalis u sporozhnilih dvorah zamozhnih selyan Piznishe bulo zvedeno glinobitni tvarinnicki primishennya fermi ta komori kriti solomoyu Pislya Golodomoru 1932 1933 rokiv do Ositnoyi v 1934 roci bulo pereseleno vihidciv z Rosiyi ta Zhitomirshini Na frontah Drugoyi Svitovoyi vijni voyuvali 182 ositnyanci z yakih 130 zaginulo Na primusovi roboti do Nimechchini bulo vivezeno blizko 30 yunakiv ta divchat 1 bereznya 1944 roku Ositnu bulo zvilneno vid nimeckoyi okupaciyi U 1954 roci v Ositnyanskij serednij shkoli u dvi zmini navchalos 290 uchniv ta pracyuvalo 15 vchiteliv Piznishe bulo zbudovano novi primishennya fermi ta dityachogo sadku budinok kulturi FAP shkilnij sportzal kolgospnu ta shkilnu yidalni Funkcionuvala biblioteka z fondom 7 8 tis knig V 1980 ti roki praktichno vsi vulici Ositnoyi zagalnoyu protyazhnistyu 8 km bulo asfaltovano zvedeno dvopoverhove administrativne primishennya Z 1996 roku selo pochalo zanepadati Odniyeyu z prichin masovogo vidtoku naselennya z Ositnoyi do pochatku 2000 h rokiv buv skladnij transportnij zv yazok z rajonnim centrom Pislya budivnictva avtotrasi ta dilyanki avtomobilnoyi dorogi dovzhinoyu 8 4 km cyu problemu chastkovo bulo virisheno NaselennyaStanom na 1917 rik u seli v 500 dvorah meshkalo 3 tis osib V roki Golodomoru 1932 1933 rokiv v Ositnij pomerlo 2 tis cholovik blizko pivtisyachi lyudej viyihalo kilkist naselennya zmenshilas do 500 osib V 1954 roci naselennya Ositnoyi stanovilo 740 meshkanciv Zgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 553 osobi z yakih 254 choloviki ta 299 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 467 osib Za poperednimi pidrahunkami 2007 roku v Ositnij meshkalo 393 lyudini a stanom na 1 sichnya 2009 roku 360 osib v 149 dvorah Stanom na 1 sichnya 2015 roku u seli meshkalo 327 osib Dinamika naselennya 1917 1933 1954 2001 2007 2009 2015 3000 500 740 467 393 360 327 Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 97 22 rosijska 1 93 moldovska 0 43 inshi 0 42 InfrastrukturaV seli funkcionuye zagalnoosvitnya shkola I II stupeniv biblioteka ta feldshersko akusherskij punkt Zagalna kilkist dvoriv 149 Transport Regulyarni perevezennya zdijsnyuye rejsovij avtobus spoluchennyam Ositna Kropivnickij VuliciV Ositnij nalichuyetsya 12 vulic Druzhbi vul Centralna vul Zoryana vul Miru vul Naberezhna vul Peremogi vul Pivnichna vul Sadova vul Slavi vul Stepova vul Ukrayinska vul Shkilna vul Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kirovogradska oblast PrimitkiChorni i bili smugi istoriyi na prikladi odnogo sela Novomirgorodshina 31 8941 vid 31 07 2009 Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Kirovogradska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Kirovogradska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Kirovogradska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2012 Procitovano 3 chervnya 2012 PosilannyaNovomirgorodshina 50 rokiv Podarunkove vidannya Novomirgorod 2009 Chorni i bili smugi istoriyi na prikladi odnogo sela Novomirgorodshina 31 8941 vid 31 07 2009 Pogoda v seli Ositna Ce nezavershena stattya z geografiyi Kirovogradskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi