О́свальд Маріа́н Ба́льцер (пол. Oswald Marian Balzer; 23 січня 1858 — 11 січня 1933) — польський історик німецького походження. Доктор права. Ректор Львівського університету (1895—1896). Народився у Ходорові. Навчався у Львівському і Ягеллонському університетах. Помер у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі. Також — Бальзер.
Освальд Бальцер | |
---|---|
пол. Oswald Balzer | |
Народився | 23 січня 1858[1][2][…] Ходорів |
Помер | 11 січня 1933[1][2][…] (74 роки) Львів |
Поховання | Личаківський цвинтар[4] |
Країна | Австро-Угорщина→ II Польська Республіка |
Національність | поляки[5] |
Діяльність | медієвіст, історик, викладач університету, адвокат, політик, генеалог |
Alma mater | Ягеллонський університет |
Галузь | історія польського права |
Заклад | Львівський університет |
Посада | посол до Галицького сейму[d] |
Науковий ступінь | доктор наук |
Вчителі | Ксаверій Ліске |
Членство | Петербурзька академія наук Академія наук СРСР Польське наукове товариство у Львові Російська академія наук |
Нагороди | |
Автограф | |
Освальд Бальцер у Вікісховищі |
Біографія
Освальд Мар'ян Бальцер народився 23 січня 1858 року в м. Ходорів Ходорівського повіту Бережанського округу в родині службовця німецького походження.
Бальцер навчався у Третій львівській гімназії ім. Франца Йосифа, по закінченню якої у 1879 році вступив на правничий факультет Львівського університету. 1881 року перевівся на юридичний факультет Яґеллонського університету, де продовжив навчання до 1882 року.
У 1883 році Бальцер захистив докторську дисертацію на тему «Ґенеза Коронного трибуналу», що мала значний успіх та принесла її автору наукове визнання. У 1883 — 1884 роках він проходив стажування в академічних навчальних закладах Берліна, здобув блискучу методологічну підготовку німецького зразка. Віддаючи належне історичним знанням та методологічним навичкам молодого науковця, на засіданні правничого факультету Львівського університету від 26 листопада 1884 року М. Бобжинський зазначив, що «він вже зрілий дослідник, який вільно володіє методикою досліджень, самостійний в їх розробці та вселяє великі надії».
У 1885 році Бальцер здобув посаду приват-доцента, у 1887 році — звання звичайного професора правничого факультету Львівського університету, де пропрацював до 1933 року, а також у 1895—1896 роках був його ректором. Від 1888 року він член Краківської Академії знань. Крім того, у 1891–1894 роках виконував обов'язки редактора журналу «Історичний Квартальник».
У 1891 році став директором крайового архіву земських і муніципальних законів у Львові. Від 1901 року засновник і довголітній голова Товариства підтримки польської науки (1920 року було реорганізоване у); дійсний член НТШ (1926) і багатьох інших наукових асоціацій. Досліджував державний і адміністративний устрій Польщі доби середньовіччя, історію давнього права слов'ян. У праці «Генеалогія П'ястів» подав чимало відомостей про династичні шлюби польських князів і королів з Рюриковичами. На високому науковому рівні здійснив публікації юридичних пам'яток вірменських колоній Західної України і книги кримінальних справ Сяноцького гродського суду за 1554—1638 — цінного джерела про опришківський рух у Надсянні та Лемківщині.
У 1902 році був представником уряду Галичини у відомій суперечці між Галичиною і Угорщиною на озеро Морське Око у Татрах. Це слухання відбулося перед арбітражем в Ґраці. Бальцер виграв процес, що призвело до встановлення кордонів в горах між Галичиною та Угорщиною відповідно до очікувань польського суспільства (дійсний дотепер).
1926 року факультет права Львівського університету (ініціатор — професор Пшемислав Домбковський) подав кандидатуру Бальцера до номінації на Нобелівську премію Миру.
Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.
П'ять університетів надали йому звання почесного доктора:
- 1903 — Львівський університет;
- 1909 — Карловий університет;
- 1921 — Варшавський університет;
- 1926 — Познанський університет;
- 1928 — Університет Стефана Баторія у Вільнюсі.
Твори
- 1882 — Kancelarye i akta grodzkie w wieku XVIII;
- 1886 — Geneza trybunału koronnego: studyum z dziejów sądownictwa polskiego XVI wieku;
- 1887 — O obecnym stanie nauki prywatnego prawa polskiego i jej potrzebach;
- 1891 — Regestr złoczyńców grodu sanockiego: 1554—1638;
- 1894 — Walka o tron krakowski w latach 1202 i 1210/11;
- 1895 — Genealogia Piastów; Średniowieczne prawa mazowieckiego pomniki / z rękopisu petersburskiego;
- 1897 — [O następstwie tronu w Polsce. Studya historyczno-prawne Część I. Sprawa następstwa po Kazimierzu Wielkim na tle Piastowskiego prawa dziedziczenia;
- 1899 — Historya ustroju Austryi w zarysie;
- 1900 — Sejm mazowiecki pod rządem koronnym 1526—1540 r., Historya porównawcza praw słowiańskich. Główne kierunki rozwoju nauki i jej istotne zadanie; W sprawie sankcyi statutu mazowieckiego pierwszego z roku 1532;
- 1906 — O Morskie Oko. Wywód praw polskich przed sądem polubownym w Gradcu. Z planem sytuacyjnym;
- 1908 — К истории общественно-государственного строя Польши;
- 1909 — Sądownictwo ormiańskie w średniowiecznym Lwowie; (link)
- 1910 — Jeszcze o punktach spornych pisowni polskiej, Statut ormiański w zatwierdzeniu Zygmunta I z r. 1519;
- 1911 — Skartabelat w ustroju szlachetstwa polskiego;
- 1912 — Modus eligendi regis z początku XVI wieku, [недоступне посилання з липня 2019 Porządek sądów i spraw prawa ormiańskiego z r. 1604][недоступне посилання з жовтня 2019];
- 1913 — Unia Horodelska: odczyt wygłoszony na publicznem posiedzeniu Akademii Umiejetności dnia 3 maja 1913 r.;
- 1914 — Historya ustroju Polski. Przegląd wykładów uniwersyteckich;
- 1916 — Stolice Polski 963—1138;
- 1917 — Skarbiec i archiwum koronne w dobie przedjagiellońskiej, Z zagadnień ustrojowych Polski;
- 1919 — Królestwo Polskie 1295—1370: Tom 1, Tom 2, Tom 3; Tradycja dziejowa unii polsko-litewskiej;
- 1920 — Konstytucya Trzeciego Maja. Reformy społeczne i polityczne ustawy rządowej z r. 1791;
- 1923 — Dwa światy;
- 1928 — Narzaz w systemie danin książęcych pierwotnej Polski.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #116046953 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 427. —
- https://encyklopedia.pwn.pl/haslo/Balzer-Oswald-Marian;3873795.html
- Споруда давньої гімназії ім. Франца-Йосифа
- Balzer O. Geneza trybunału koronnego / O. Balzer. — Warszawa. 1886. — 347 s.(пол.)
- Dąbkowski P. Przemówienie prof. Przemysława Dąbkowskiego, Sekretarza Generalnego Towarzystwa Naukowego / P. Dąbkowski // Pamięci Oswalda Balzera. Przemówienia na uroczystej akademiji urządzonej staraniem Towarzystwa Naukowego 22 stycznia 1934. — Lwów, 1934. — S. 15-16(пол.)
- Премія Нобеля — виноград, якого так хотілося лисиці
Посилання
- Бойко І. Й., Тищик Б. Й. Бальцер, Освальд Мар’ян // Велика українська енциклопедія, електронна версія (дата звернення: 28.08.2021).
- Wybitni uczeni Uniwersytetu Jana Kazimierza (пол.)
Література
- Заїкин В. Пам'яті великого вченого: З приводу смерті проф. О.Бальцера. «Дзвони», 1933, № 1;
- Dąbkowski P. Oswald Balzer. Życie i dzieła. Lwów, 1934.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
O svald Maria n Ba lcer pol Oswald Marian Balzer 23 sichnya 1858 18580123 11 sichnya 1933 polskij istorik nimeckogo pohodzhennya Doktor prava Rektor Lvivskogo universitetu 1895 1896 Narodivsya u Hodorovi Navchavsya u Lvivskomu i Yagellonskomu universitetah Pomer u Lvovi Pohovanij na Lichakivskomu cvintari Takozh Balzer Osvald Balcerpol Oswald BalzerNarodivsya23 sichnya 1858 1858 01 23 1 2 HodorivPomer11 sichnya 1933 1933 01 11 1 2 74 roki LvivPohovannyaLichakivskij cvintar 4 Krayina Avstro Ugorshina II Polska RespublikaNacionalnistpolyaki 5 Diyalnistmediyevist istorik vikladach universitetu advokat politik genealogAlma materYagellonskij universitetGaluzistoriya polskogo pravaZakladLvivskij universitetPosadaposol do Galickogo sejmu d Naukovij stupindoktor naukVchiteliKsaverij LiskeChlenstvoPeterburzka akademiya nauk Akademiya nauk SRSR Polske naukove tovaristvo u Lvovi Rosijska akademiya naukNagorodid 1903 d 1909 d 1921 d 3 grudnya 1925 d 1928 Avtograf Osvald Balcer u VikishovishiBiografiyaOsvald Mar yan Balcer narodivsya 23 sichnya 1858 roku v m Hodoriv Hodorivskogo povitu Berezhanskogo okrugu v rodini sluzhbovcya nimeckogo pohodzhennya Balcer navchavsya u Tretij lvivskij gimnaziyi im Franca Josifa po zakinchennyu yakoyi u 1879 roci vstupiv na pravnichij fakultet Lvivskogo universitetu 1881 roku perevivsya na yuridichnij fakultet Yagellonskogo universitetu de prodovzhiv navchannya do 1882 roku U 1883 roci Balcer zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Geneza Koronnogo tribunalu sho mala znachnij uspih ta prinesla yiyi avtoru naukove viznannya U 1883 1884 rokah vin prohodiv stazhuvannya v akademichnih navchalnih zakladah Berlina zdobuv bliskuchu metodologichnu pidgotovku nimeckogo zrazka Viddayuchi nalezhne istorichnim znannyam ta metodologichnim navichkam molodogo naukovcya na zasidanni pravnichogo fakultetu Lvivskogo universitetu vid 26 listopada 1884 roku M Bobzhinskij zaznachiv sho vin vzhe zrilij doslidnik yakij vilno volodiye metodikoyu doslidzhen samostijnij v yih rozrobci ta vselyaye veliki nadiyi U 1885 roci Balcer zdobuv posadu privat docenta u 1887 roci zvannya zvichajnogo profesora pravnichogo fakultetu Lvivskogo universitetu de propracyuvav do 1933 roku a takozh u 1895 1896 rokah buv jogo rektorom Vid 1888 roku vin chlen Krakivskoyi Akademiyi znan Krim togo u 1891 1894 rokah vikonuvav obov yazki redaktora zhurnalu Istorichnij Kvartalnik U 1891 roci stav direktorom krajovogo arhivu zemskih i municipalnih zakoniv u Lvovi Vid 1901 roku zasnovnik i dovgolitnij golova Tovaristva pidtrimki polskoyi nauki 1920 roku bulo reorganizovane u dijsnij chlen NTSh 1926 i bagatoh inshih naukovih asociacij Doslidzhuvav derzhavnij i administrativnij ustrij Polshi dobi serednovichchya istoriyu davnogo prava slov yan U praci Genealogiya P yastiv podav chimalo vidomostej pro dinastichni shlyubi polskih knyaziv i koroliv z Ryurikovichami Na visokomu naukovomu rivni zdijsniv publikaciyi yuridichnih pam yatok virmenskih kolonij Zahidnoyi Ukrayini i knigi kriminalnih sprav Syanockogo grodskogo sudu za 1554 1638 cinnogo dzherela pro oprishkivskij ruh u Nadsyanni ta Lemkivshini U 1902 roci buv predstavnikom uryadu Galichini u vidomij superechci mizh Galichinoyu i Ugorshinoyu na ozero Morske Oko u Tatrah Ce sluhannya vidbulosya pered arbitrazhem v Graci Balcer vigrav proces sho prizvelo do vstanovlennya kordoniv v gorah mizh Galichinoyu ta Ugorshinoyu vidpovidno do ochikuvan polskogo suspilstva dijsnij doteper 1926 roku fakultet prava Lvivskogo universitetu iniciator profesor Pshemislav Dombkovskij podav kandidaturu Balcera do nominaciyi na Nobelivsku premiyu Miru Pohovanij na Lichakivskomu cvintari u Lvovi P yat universitetiv nadali jomu zvannya pochesnogo doktora 1903 Lvivskij universitet 1909 Karlovij universitet 1921 Varshavskij universitet 1926 Poznanskij universitet 1928 Universitet Stefana Batoriya u Vilnyusi Tvori1882 Kancelarye i akta grodzkie w wieku XVIII 1886 Geneza trybunalu koronnego studyum z dziejow sadownictwa polskiego XVI wieku 1887 O obecnym stanie nauki prywatnego prawa polskiego i jej potrzebach 1891 Regestr zloczyncow grodu sanockiego 1554 1638 1894 Walka o tron krakowski w latach 1202 i 1210 11 1895 Genealogia Piastow Sredniowieczne prawa mazowieckiego pomniki z rekopisu petersburskiego 1897 O nastepstwie tronu w Polsce Studya historyczno prawne Czesc I Sprawa nastepstwa po Kazimierzu Wielkim na tle Piastowskiego prawa dziedziczenia 1899 Historya ustroju Austryi w zarysie 1900 Sejm mazowiecki pod rzadem koronnym 1526 1540 r Historya porownawcza praw slowianskich Glowne kierunki rozwoju nauki i jej istotne zadanie W sprawie sankcyi statutu mazowieckiego pierwszego z roku 1532 1906 O Morskie Oko Wywod praw polskich przed sadem polubownym w Gradcu Z planem sytuacyjnym 1908 K istorii obshestvenno gosudarstvennogo stroya Polshi 1909 Sadownictwo ormianskie w sredniowiecznym Lwowie link 1910 Jeszcze o punktach spornych pisowni polskiej Statut ormianski w zatwierdzeniu Zygmunta I z r 1519 1911 Skartabelat w ustroju szlachetstwa polskiego 1912 Modus eligendi regis z poczatku XVI wieku nedostupne posilannya z lipnya 2019 Porzadek sadow i spraw prawa ormianskiego z r 1604 nedostupne posilannya z zhovtnya 2019 1913 Unia Horodelska odczyt wygloszony na publicznem posiedzeniu Akademii Umiejetnosci dnia 3 maja 1913 r 1914 Historya ustroju Polski Przeglad wykladow uniwersyteckich 1916 Stolice Polski 963 1138 1917 Skarbiec i archiwum koronne w dobie przedjagiellonskiej Z zagadnien ustrojowych Polski 1919 Krolestwo Polskie 1295 1370 Tom 1 Tom 2 Tom 3 Tradycja dziejowa unii polsko litewskiej 1920 Konstytucya Trzeciego Maja Reformy spoleczne i polityczne ustawy rzadowej z r 1791 1923 Dwa swiaty 1928 Narzaz w systemie danin ksiazecych pierwotnej Polski PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 116046953 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Internetowy Polski Slownik Biograficzny d Track Q96022943 Stepanovich K L Lichakivskij nekropol 2006 S 427 ISBN 978 966 8955 00 5 d Track Q62416080d Track Q116966495 https encyklopedia pwn pl haslo Balzer Oswald Marian 3873795 html Sporuda davnoyi gimnaziyi im Franca Josifa Balzer O Geneza trybunalu koronnego O Balzer Warszawa 1886 347 s pol Dabkowski P Przemowienie prof Przemyslawa Dabkowskiego Sekretarza Generalnego Towarzystwa Naukowego P Dabkowski Pamieci Oswalda Balzera Przemowienia na uroczystej akademiji urzadzonej staraniem Towarzystwa Naukowego 22 stycznia 1934 Lwow 1934 S 15 16 pol Premiya Nobelya vinograd yakogo tak hotilosya lisiciPosilannyaBojko I J Tishik B J Balcer Osvald Mar yan Velika ukrayinska enciklopediya elektronna versiya data zvernennya 28 08 2021 Wybitni uczeni Uniwersytetu Jana Kazimierza pol LiteraturaZayikin V Pam yati velikogo vchenogo Z privodu smerti prof O Balcera Dzvoni 1933 1 Dabkowski P Oswald Balzer Zycie i dziela Lwow 1934