Органі́чні сполу́ки — клас хімічних сполук, основу яких складає хімічний елемент вуглець в збудженому стані (явище переходу електронів на вищі енергетичні рівні за розпаду заповненої комірки на нижчому енергетичному рівні), коли його максимальна валентність дорівнює IV, а не II (за спокійного стану). Окрім вуглецю органічні сполуки майже завжди містять водень, досить часто — кисень, азот та галогени, рідше фосфор, сірку та інші елементи. Винятком є карбіди, карбонатна кислота і карбонати, оксиди вуглецю і ціаніди.
Органічні сполуки | |
Досліджується в | органічна хімія |
---|---|
Протилежне | неорганічна сполука і неорганічна речовина[d] |
Органічні сполуки у Вікісховищі |
Органічні сполуки є основою майже усіх природних речовин, які отримуються під час розвитку рослин, або внаслідок життєдіяльності тварин. Вітаміни, білки і гормони — всі вони належать до ряду органічних сполук або складаються з них. Окрім цього велика кількість нових органічних сполук щороку синтезується в лабораторіях.
Загальна характеристика
Термін «органічний» щодо речовин, типових для живої природи (як-от цукор, жири, деревина тощо), запропонував 1807 року Єнс Якоб Берцеліус. Тоді помилково вважалося, що органічні сполуки можуть утворюватися тільки в живих організмах. Можливість перетворення неорганічних речовин на органічні була доведена 1829 року, коли німецький хімік Фрідріх Велер зумів отримати «органічну» сечовину з «неорганічного» . Зараз більшість органічних сполук отримують штучним шляхом і науковцям вже відомо понад 9 мільйонів органічних сполук.
Чіткої межі між органічними та неорганічними сполуками не існує. Наприклад, мурашина кислота (перший представник карбонових кислот) є органічною, проте її ангідрид, монооксид вуглецю, є неорганічним.
Будова
До складу органічних молекул органічних речовин поряд із вуглецем входять деякі хімічні елементи. Це насамперед водень, кисень, азот, сірка, галогени і фосфор. Подеколи вуглець утворює зв'язки і з атомами металів — такі сполуки дістали назву металоорганічні (до їхнього числа не відносяться карбіди, ацетиленіди та аналогічні сполуки).
Однією з важливих особливостей органічних сполук, яка накладає відбиток на всю хімічну поведінку, є характер зв'язків між атомами в їхніх молекулах. У переважній більшості випадків ці зв'язки мають яскраво виражений ковалентний характер. Оскільки атом C має чотири неспарені електрони, то відповідно він утворює в органічних сполуках чотири ковалентні зв'язки. При їхньому утворенні відбувається гібридизація атомних орбіталей, залежно від типу взаємодії між атомами вуглецю. Так, для атома вуглецю відомі стани гібридизації sp3, sp2 та sp, що умовно відповідають одинарному, подвійному та потрійному зв'язках між атомами вуглецю:
- sp3-стан
- sp2-стан
- sp-стан
Окрім ковалентних зв'язків у молекулах органічних сполук також може зустрічатися йонний зв'язок. Однак він не характерний для власне вуглецю, тому його утворюють інші елементи: кисень, водень, азот тощо. Також між молекулами (а інколи і всередині них) можливе утворення водневих зв'язків. Одним із найпоширеніших прикладів такого зв'язку можна назвати взаємодію між азотистими основами, що утворюють ДНК.
Проте на відміну від неорганічних сполук, молекулярна формула органічної сполуки ще не дає уявлення про її властивості. Відомо дуже багато органічних сполук, які мають однаковий склад і однакову молекулярною масу, але абсолютно різні фізичні і навіть хімічні властивості. Це явище пояснюється здатністю вуглецю утворювати розгалужені структури. Можливість утворити одразу декілька варіантів структур виходячи з тієї ж кількості атомів суттєво збільшує розмаїття органічних сполук, значно перевершуючи в цьому неорганічні, навіть з огляду на значно меншу кількість використовуваних хімічних елементів. Це явище дістало назву ізомерія, а речовини, що відповідають тій самій молекулярній формулі, але відрізняються за своїми властивостями, називаються ізомерами.
Пояснення різних випадків ізомерії дає теорія будови органічних сполук, створена в шістдесятих роках позаминулого сторіччя Олександром Бутлеровим, згідно з якою властивості речовин визначаються не тільки їх якісним і кількісним складом, як вважали раніше, але і внутрішньою будовою молекул, певним порядком з'єднаних між собою атомів, які утворюють молекулу. Цей внутрішній устрій Бутлеров назвав «хімічною будовою». Особливо важливою була ідея Бутлерова про те, що атоми, з'єднуючись хімічно в певній послідовності відповідно до їхньої валентності, взаємно впливають один на одного таким чином, що частково змінюється їх власна природа, їх «хімічний зміст». Вчення Бутлерова про хімічну будову молекул складають теоретичну основу органічної хімії.
Хімічні властивості
Оскільки органічні сполуки утворені переважно ковалентними зв'язками, то вони, як правило, не дисоціюють на йони і порівняно повільно взаємодіють один з одним. В той час як реакції між електролітами в розчинах протікають майже миттєво, час, необхідний для завершення тієї або іншої реакції між органічними речовинами, зазвичай вимірюється годинами, а іноді і днями. От чому в органічній хімії велике значення має застосування різних каталізаторів.
Інша характерна риса органічних сполук полягає в їхній схильності піддаватися при нагріванні без доступу повітря глибоким змінам, в результаті котрих утворюються нові речовини, які мають абсолютно інші властивості. Якщо ж вести нагрівання при доступі повітря або у присутності окисників, то органічні речовини згорають, причому вуглець і водень, що входять до їх складу цілком перетворюються на двоокис вуглецю і воду, а азот зазвичай виділяється у вільному стані в повітря. На цьому заснований елементний аналіз органічних речовин: вміст вуглецю і водню в згорілій речовині визначають за кількістю двоокису вуглецю і води, які утворилися, азот, що виділився, вимірюють безпосередньо, а вміст кисню встановлюють за різницею між вагою згорілої речовини і вагою решти елементів, що містилися в ньому. Дані аналізу і визначення молекулярної ваги дозволяють вивести молекулярну формулу органічної речовини.
Класифікація
Сучасна класифікація органічних сполук ґрунтується на наступних положеннях:
- Атоми в молекулах сполучені один з одним у певній послідовності. Зміна цієї послідовності приводить до утворення нової речовини з новими властивостями.
- Поєднання атомів відбувається відповідно до їхньої валентності. Валентності всіх атомів у молекулі взаємно насичені. Вільних валентностей у атомів у молекулах не залишається.
- Властивості речовин залежать від їхньої «хімічної будови», тобто від порядку поєднання атомів у молекулах і характеру їх взаємного впливу. Найсильніше впливають атоми, безпосередньо пов'язані один з одним. Тому молекули, що мають однакові угрупування атомів, володіють подібними властивостями.
- Вуглець — чотиривалентний. Кожен атом вуглецю має чотири одиниці валентності, за рахунок яких він може приєднувати до себе інші атоми або атомні групи.
- Атоми вуглецю здатні з'єднуватися один з одним, утворюючи «ланцюги» атомів, або «вуглецевий скелет» молекули.
Відповідно до будови вуглецевого ланцюга всі органічні сполуки підрозділяються на три великі групи.
- Сполуки з відкритим ланцюгом атомів вуглецю, звані також ациклічними сполуками або з жирного ряду, оскільки до них належать жири і близькі до жирів речовини. Залежно від характеру зв'язків атомів вуглецю в «ланцюгах» ці сполуки ділять на насичені (такі, що містять у молекулах тільки прості зв'язки) і ненасичені (в молекулах яких є подвійні або потрійні зв'язки між атомами вуглецю):
- Найпростішими представниками насичених сполук є вуглеводні із загальною формулою СnН2n+2 (алкани, або парафіни). Атоми вуглецю в цих сполуках пов'язані між собою і з атомами водню простими (одинарними) зв'язками: С-С і С-Н. Насиченими також є похідні алканів.
- Ненасичені — це вуглеводні із загальною формулою СnН2n (алкени, або олефіни); СnН2n-2 (ацетиленові або дієнові), СnН2n-4, СnН2n-6 і т. д. Олефінові вуглеводні містять подвійний (олефіновий) зв'язок С=С, ацетиленові — потрійний зв'язок С≡С, дієнові — два подвійних зв'язки.
- Сполуки із замкненим ланцюгом атомів вуглецю, або карбоциклічні сполуки. Вони утворюють дві підгрупи:
- ароматичні сполуки — кільця, що характеризуються наявністю у складі їхніх молекули шести атомів вуглецю з особливим чергуванням простих і подвійних зв'язків; таке кільце знаходиться в молекулі бензолу і називається бензольним кільцем;
- аліциклічні сполуки — карбоциклічні сполуки, які розрізняють за кількістю атомів вуглецю в циклі і за характером зв'язків між цими атомами.
- Гетероциклічні сполуки. Гетероциклічними називають сполуки, кільця яких окрім атомів вуглецю містять також атоми інших елементів (кисню, азоту, сірки тощо) — так звані гетероатоми.
При класифікації органічних сполук за основні речовини беруться речовини, що належать до класу вуглеводнів, тобто сполуки, що складаються тільки з вуглецю і водню. Всю решту сполук розглядають як похідні з вуглеводнів шляхом заміни в їхніх молекулах частини або всіх атомів водню іншими атомами або атомними групами.
Групи атомів, які обумовлюють загальні хімічні властивості речовин, що належать до одного і того ж класу, називаються функціональними групами. Якщо в молекулі речовини є декілька різних функціональних груп, то така речовина називається сполукою зі змішаними функціями.
Номенклатура органічних сполук
Для найменування окремих органічних сполук користуються різними номенклатурними системами. Широко застосовуються льєзькі правила і номенклатура IUPAC. Поширені тривіальна, раціональна і женевська системи номенклатури.
За найстарішою, тривіальною номенклатурою назви органічних сполук мають випадковий характер, наприклад: болотяний газ, мурашиний альдегід, бурштинова кислота і т. д. Такі назви не дають уявлення про будову сполук, і тому тривіальна система не задовольняє вимог теорії і практики органічної хімії. Раціональна і женевська номенклатури засновані на принципах наукової систематики органічних сполук: назва речовини дається відповідно до її хімічної будови.
За раціональною номенклатурою в основу найменувань органічних речовин покладені назви найпростіших (перших) сполук того або іншого гомологічного ряду. Складніші сполуки розглядають як похідні найпростіших, в яких атоми водню заміщені замісниками.
Згідно з женевською номенклатурою основою найменування є назва нормального вуглеводню, що містить те ж число атомів вуглецю, що і найдовший (або найскладніший) безперервний ланцюг вуглецевих атомів у даній сполуці. Початок нумерації головного ланцюга визначається передусім вуглеводневими замісниками, назви яких ставлять перед коренем слова. У разі однакового положення двох замісників перевага віддається замісникові з меншим числом атомів вуглеводню. Кратні зв'язки, що позначаються закінченням -ен або суфіксом -ен- (подвійний зв'язок) або -ин(ін) (потрійний зв'язок) замість -ан у насиченого вуглеводню, займають друге місце при визначенні порядку нумерації, причому перевага надається потрійному зв'язку. Наступні місця належать функціональним кисневим або сірчаним групам і азотним групам, позначення яких відповідно ставляться в кінці слова і перед назвою вуглеводневих замісників. Останнє за значенням місце при визначенні початку нумерації належить нефункціональним замісникам (галогенам, нітрозо-, нітро-, азидогрупам), позначення яких ставлять на самому початку назви органічної сполуки. Порядок розташування назв нефункціональних замісників зворотний до їх старшинства при визначенні нумерації. Цифрами позначають положення бічних ланцюгів, груп або кратних зв'язків у головному вуглеводневому ланцюгу; грецькими (іноді латинськими) числівниками — число однакових замінних груп або кратних зв'язків. Приклади: При найменуванні сполук із замкненим ланцюгом атомів загальні принципи женевської номенклатури залишаються незмінними, але є ряд особливостей.
Див. також
Примітки
- Азимов Айзек. Крушение витализма. Краткая история химии. Развитие идей и представлений в химии. Процитовано 08.07.2015.(рос.)
- Chemical compound. britannica.com. Encyclopaedia Britannica. Процитовано 15 квітня. (англ.)
Посилання
- НОМЕНКЛАТУРА ОРГАНІЧНИХ СПОЛУК // Фармацевтична енциклопедія
- Класифікація органічних сполук
Джерела
- Гупало О. П., Тушницький О. П. Органічна хімія. — К. : Знання, 2010. — 431 с. — .
- Ластухін Ю. О., Воронов С. А. Органічна хімія. — Л. : Центр Європи, 2006. — 864 с. — .
- Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — .
- Слободяник М. С., Гордієнко О. В., Корнілов М. Ю., Павленко В. О., Пономарьова В. В. Хімія: Навч. посібник. — К. : Либідь, 2003. — С. 191—198. — ISBN 966-06-285-5.
Література
- Номенклатура органічних сполук : Навч. посіб. / М. І. Ганущак, Є. Є. Біла, М. Д. Обушак, М. І. Клим; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. — Л., 2001. — 170 c. — Бібліогр.: 11 назв.
- Термодинамічні властивості кисневмісних органічних сполук : довідник / Ю. Я. Ван-Чин-Сян, І. Б. Собечко, В. М. Дібрівний та ін. ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Львів : Вид-во Нац. ун-ту «Львів. політехніка», 2012. — 140 с. : табл. — Бібліогр.: с. 118—126 (167 назв). —
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Organi chni spolu ki klas himichnih spoluk osnovu yakih skladaye himichnij element vuglec v zbudzhenomu stani yavishe perehodu elektroniv na vishi energetichni rivni za rozpadu zapovnenoyi komirki na nizhchomu energetichnomu rivni koli jogo maksimalna valentnist dorivnyuye IV a ne II za spokijnogo stanu Okrim vuglecyu organichni spoluki majzhe zavzhdi mistyat voden dosit chasto kisen azot ta galogeni ridshe fosfor sirku ta inshi elementi Vinyatkom ye karbidi karbonatna kislota i karbonati oksidi vuglecyu i cianidi Organichni spoluki Doslidzhuyetsya vorganichna himiya Protilezhneneorganichna spoluka i neorganichna rechovina d Organichni spoluki u VikishovishiOrganichni spoluki adenin guanin timin i citozin ye osnovoyu lyudskoyi DNK Organichni spoluki ye osnovoyu majzhe usih prirodnih rechovin yaki otrimuyutsya pid chas rozvitku roslin abo vnaslidok zhittyediyalnosti tvarin Vitamini bilki i gormoni vsi voni nalezhat do ryadu organichnih spoluk abo skladayutsya z nih Okrim cogo velika kilkist novih organichnih spoluk shoroku sintezuyetsya v laboratoriyah Zagalna harakteristikaNimecka poshtova marka vipushena do 100 richchya vid dnya narodzhennya Fridriha Velera na yakij zobrazheno sintezovanu nim sechovinu Termin organichnij shodo rechovin tipovih dlya zhivoyi prirodi yak ot cukor zhiri derevina tosho zaproponuvav 1807 roku Yens Yakob Bercelius Todi pomilkovo vvazhalosya sho organichni spoluki mozhut utvoryuvatisya tilki v zhivih organizmah Mozhlivist peretvorennya neorganichnih rechovin na organichni bula dovedena 1829 roku koli nimeckij himik Fridrih Veler zumiv otrimati organichnu sechovinu z neorganichnogo Zaraz bilshist organichnih spoluk otrimuyut shtuchnim shlyahom i naukovcyam vzhe vidomo ponad 9 miljoniv organichnih spoluk Chitkoyi mezhi mizh organichnimi ta neorganichnimi spolukami ne isnuye Napriklad murashina kislota pershij predstavnik karbonovih kislot ye organichnoyu prote yiyi angidrid monooksid vuglecyu ye neorganichnim BudovaDo skladu organichnih molekul organichnih rechovin poryad iz vuglecem vhodyat deyaki himichni elementi Ce nasampered voden kisen azot sirka galogeni i fosfor Podekoli vuglec utvoryuye zv yazki i z atomami metaliv taki spoluki distali nazvu metaloorganichni do yihnogo chisla ne vidnosyatsya karbidi acetilenidi ta analogichni spoluki Odniyeyu z vazhlivih osoblivostej organichnih spoluk yaka nakladaye vidbitok na vsyu himichnu povedinku ye harakter zv yazkiv mizh atomami v yihnih molekulah U perevazhnij bilshosti vipadkiv ci zv yazki mayut yaskravo virazhenij kovalentnij harakter Oskilki atom C maye chotiri nespareni elektroni to vidpovidno vin utvoryuye v organichnih spolukah chotiri kovalentni zv yazki Pri yihnomu utvorenni vidbuvayetsya gibridizaciya atomnih orbitalej zalezhno vid tipu vzayemodiyi mizh atomami vuglecyu Tak dlya atoma vuglecyu vidomi stani gibridizaciyi sp3 sp2 ta sp sho umovno vidpovidayut odinarnomu podvijnomu ta potrijnomu zv yazkah mizh atomami vuglecyu sp3 stan sp2 stan sp stan Okrim kovalentnih zv yazkiv u molekulah organichnih spoluk takozh mozhe zustrichatisya jonnij zv yazok Odnak vin ne harakternij dlya vlasne vuglecyu tomu jogo utvoryuyut inshi elementi kisen voden azot tosho Takozh mizh molekulami a inkoli i vseredini nih mozhlive utvorennya vodnevih zv yazkiv Odnim iz najposhirenishih prikladiv takogo zv yazku mozhna nazvati vzayemodiyu mizh azotistimi osnovami sho utvoryuyut DNK O Butlerov osnovopolozhnik teoriyi budovi organichnih spoluk Mozhlivi strukturi pentanu C5H12 Prote na vidminu vid neorganichnih spoluk molekulyarna formula organichnoyi spoluki she ne daye uyavlennya pro yiyi vlastivosti Vidomo duzhe bagato organichnih spoluk yaki mayut odnakovij sklad i odnakovu molekulyarnoyu masu ale absolyutno rizni fizichni i navit himichni vlastivosti Ce yavishe poyasnyuyetsya zdatnistyu vuglecyu utvoryuvati rozgaluzheni strukturi Mozhlivist utvoriti odrazu dekilka variantiv struktur vihodyachi z tiyeyi zh kilkosti atomiv suttyevo zbilshuye rozmayittya organichnih spoluk znachno perevershuyuchi v comu neorganichni navit z oglyadu na znachno menshu kilkist vikoristovuvanih himichnih elementiv Ce yavishe distalo nazvu izomeriya a rechovini sho vidpovidayut tij samij molekulyarnij formuli ale vidriznyayutsya za svoyimi vlastivostyami nazivayutsya izomerami Poyasnennya riznih vipadkiv izomeriyi daye teoriya budovi organichnih spoluk stvorena v shistdesyatih rokah pozaminulogo storichchya Oleksandrom Butlerovim zgidno z yakoyu vlastivosti rechovin viznachayutsya ne tilki yih yakisnim i kilkisnim skladom yak vvazhali ranishe ale i vnutrishnoyu budovoyu molekul pevnim poryadkom z yednanih mizh soboyu atomiv yaki utvoryuyut molekulu Cej vnutrishnij ustrij Butlerov nazvav himichnoyu budovoyu Osoblivo vazhlivoyu bula ideya Butlerova pro te sho atomi z yednuyuchis himichno v pevnij poslidovnosti vidpovidno do yihnoyi valentnosti vzayemno vplivayut odin na odnogo takim chinom sho chastkovo zminyuyetsya yih vlasna priroda yih himichnij zmist Vchennya Butlerova pro himichnu budovu molekul skladayut teoretichnu osnovu organichnoyi himiyi Himichni vlastivostiOskilki organichni spoluki utvoreni perevazhno kovalentnimi zv yazkami to voni yak pravilo ne disociyuyut na joni i porivnyano povilno vzayemodiyut odin z odnim V toj chas yak reakciyi mizh elektrolitami v rozchinah protikayut majzhe mittyevo chas neobhidnij dlya zavershennya tiyeyi abo inshoyi reakciyi mizh organichnimi rechovinami zazvichaj vimiryuyetsya godinami a inodi i dnyami Ot chomu v organichnij himiyi velike znachennya maye zastosuvannya riznih katalizatoriv Insha harakterna risa organichnih spoluk polyagaye v yihnij shilnosti piddavatisya pri nagrivanni bez dostupu povitrya glibokim zminam v rezultati kotrih utvoryuyutsya novi rechovini yaki mayut absolyutno inshi vlastivosti Yaksho zh vesti nagrivannya pri dostupi povitrya abo u prisutnosti okisnikiv to organichni rechovini zgorayut prichomu vuglec i voden sho vhodyat do yih skladu cilkom peretvoryuyutsya na dvookis vuglecyu i vodu a azot zazvichaj vidilyayetsya u vilnomu stani v povitrya Na comu zasnovanij elementnij analiz organichnih rechovin vmist vuglecyu i vodnyu v zgorilij rechovini viznachayut za kilkistyu dvookisu vuglecyu i vodi yaki utvorilisya azot sho vidilivsya vimiryuyut bezposeredno a vmist kisnyu vstanovlyuyut za rizniceyu mizh vagoyu zgoriloyi rechovini i vagoyu reshti elementiv sho mistilisya v nomu Dani analizu i viznachennya molekulyarnoyi vagi dozvolyayut vivesti molekulyarnu formulu organichnoyi rechovini KlasifikaciyaSuchasna klasifikaciya organichnih spoluk gruntuyetsya na nastupnih polozhennyah Atomi v molekulah spolucheni odin z odnim u pevnij poslidovnosti Zmina ciyeyi poslidovnosti privodit do utvorennya novoyi rechovini z novimi vlastivostyami Poyednannya atomiv vidbuvayetsya vidpovidno do yihnoyi valentnosti Valentnosti vsih atomiv u molekuli vzayemno nasicheni Vilnih valentnostej u atomiv u molekulah ne zalishayetsya Vlastivosti rechovin zalezhat vid yihnoyi himichnoyi budovi tobto vid poryadku poyednannya atomiv u molekulah i harakteru yih vzayemnogo vplivu Najsilnishe vplivayut atomi bezposeredno pov yazani odin z odnim Tomu molekuli sho mayut odnakovi ugrupuvannya atomiv volodiyut podibnimi vlastivostyami Vuglec chotirivalentnij Kozhen atom vuglecyu maye chotiri odinici valentnosti za rahunok yakih vin mozhe priyednuvati do sebe inshi atomi abo atomni grupi Atomi vuglecyu zdatni z yednuvatisya odin z odnim utvoryuyuchi lancyugi atomiv abo vuglecevij skelet molekuli Vidpovidno do budovi vuglecevogo lancyuga vsi organichni spoluki pidrozdilyayutsya na tri veliki grupi Spoluki z vidkritim lancyugom atomiv vuglecyu zvani takozh aciklichnimi spolukami abo z zhirnogo ryadu oskilki do nih nalezhat zhiri i blizki do zhiriv rechovini Zalezhno vid harakteru zv yazkiv atomiv vuglecyu v lancyugah ci spoluki dilyat na nasicheni taki sho mistyat u molekulah tilki prosti zv yazki i nenasicheni v molekulah yakih ye podvijni abo potrijni zv yazki mizh atomami vuglecyu Najprostishimi predstavnikami nasichenih spoluk ye vuglevodni iz zagalnoyu formuloyu SnN2n 2 alkani abo parafini Atomi vuglecyu v cih spolukah pov yazani mizh soboyu i z atomami vodnyu prostimi odinarnimi zv yazkami S S i S N Nasichenimi takozh ye pohidni alkaniv Nenasicheni ce vuglevodni iz zagalnoyu formuloyu SnN2n alkeni abo olefini SnN2n 2 acetilenovi abo diyenovi SnN2n 4 SnN2n 6 i t d Olefinovi vuglevodni mistyat podvijnij olefinovij zv yazok S S acetilenovi potrijnij zv yazok S S diyenovi dva podvijnih zv yazki Spoluki iz zamknenim lancyugom atomiv vuglecyu abo karbociklichni spoluki Voni utvoryuyut dvi pidgrupi aromatichni spoluki kilcya sho harakterizuyutsya nayavnistyu u skladi yihnih molekuli shesti atomiv vuglecyu z osoblivim cherguvannyam prostih i podvijnih zv yazkiv take kilce znahoditsya v molekuli benzolu i nazivayetsya benzolnim kilcem aliciklichni spoluki karbociklichni spoluki yaki rozriznyayut za kilkistyu atomiv vuglecyu v cikli i za harakterom zv yazkiv mizh cimi atomami Geterociklichni spoluki Geterociklichnimi nazivayut spoluki kilcya yakih okrim atomiv vuglecyu mistyat takozh atomi inshih elementiv kisnyu azotu sirki tosho tak zvani geteroatomi Pri klasifikaciyi organichnih spoluk za osnovni rechovini berutsya rechovini sho nalezhat do klasu vuglevodniv tobto spoluki sho skladayutsya tilki z vuglecyu i vodnyu Vsyu reshtu spoluk rozglyadayut yak pohidni z vuglevodniv shlyahom zamini v yihnih molekulah chastini abo vsih atomiv vodnyu inshimi atomami abo atomnimi grupami Grupi atomiv yaki obumovlyuyut zagalni himichni vlastivosti rechovin sho nalezhat do odnogo i togo zh klasu nazivayutsya funkcionalnimi grupami Yaksho v molekuli rechovini ye dekilka riznih funkcionalnih grup to taka rechovina nazivayetsya spolukoyu zi zmishanimi funkciyami Nomenklatura organichnih spolukDokladnishe Nomenklatura organichnih spoluk IYuPAK Dlya najmenuvannya okremih organichnih spoluk koristuyutsya riznimi nomenklaturnimi sistemami Shiroko zastosovuyutsya lyezki pravila i nomenklatura IUPAC Poshireni trivialna racionalna i zhenevska sistemi nomenklaturi Za najstarishoyu trivialnoyu nomenklaturoyu nazvi organichnih spoluk mayut vipadkovij harakter napriklad bolotyanij gaz murashinij aldegid burshtinova kislota i t d Taki nazvi ne dayut uyavlennya pro budovu spoluk i tomu trivialna sistema ne zadovolnyaye vimog teoriyi i praktiki organichnoyi himiyi Racionalna i zhenevska nomenklaturi zasnovani na principah naukovoyi sistematiki organichnih spoluk nazva rechovini dayetsya vidpovidno do yiyi himichnoyi budovi Za racionalnoyu nomenklaturoyu v osnovu najmenuvan organichnih rechovin pokladeni nazvi najprostishih pershih spoluk togo abo inshogo gomologichnogo ryadu Skladnishi spoluki rozglyadayut yak pohidni najprostishih v yakih atomi vodnyu zamisheni zamisnikami Zgidno z zhenevskoyu nomenklaturoyu osnovoyu najmenuvannya ye nazva normalnogo vuglevodnyu sho mistit te zh chislo atomiv vuglecyu sho i najdovshij abo najskladnishij bezperervnij lancyug vuglecevih atomiv u danij spoluci Pochatok numeraciyi golovnogo lancyuga viznachayetsya peredusim vuglevodnevimi zamisnikami nazvi yakih stavlyat pered korenem slova U razi odnakovogo polozhennya dvoh zamisnikiv perevaga viddayetsya zamisnikovi z menshim chislom atomiv vuglevodnyu Kratni zv yazki sho poznachayutsya zakinchennyam en abo sufiksom en podvijnij zv yazok abo in in potrijnij zv yazok zamist an u nasichenogo vuglevodnyu zajmayut druge misce pri viznachenni poryadku numeraciyi prichomu perevaga nadayetsya potrijnomu zv yazku Nastupni miscya nalezhat funkcionalnim kisnevim abo sirchanim grupam i azotnim grupam poznachennya yakih vidpovidno stavlyatsya v kinci slova i pered nazvoyu vuglevodnevih zamisnikiv Ostannye za znachennyam misce pri viznachenni pochatku numeraciyi nalezhit nefunkcionalnim zamisnikam galogenam nitrozo nitro azidogrupam poznachennya yakih stavlyat na samomu pochatku nazvi organichnoyi spoluki Poryadok roztashuvannya nazv nefunkcionalnih zamisnikiv zvorotnij do yih starshinstva pri viznachenni numeraciyi Ciframi poznachayut polozhennya bichnih lancyugiv grup abo kratnih zv yazkiv u golovnomu vuglevodnevomu lancyugu greckimi inodi latinskimi chislivnikami chislo odnakovih zaminnih grup abo kratnih zv yazkiv Prikladi Pri najmenuvanni spoluk iz zamknenim lancyugom atomiv zagalni principi zhenevskoyi nomenklaturi zalishayutsya nezminnimi ale ye ryad osoblivostej Div takozhOrganichna himiyaPrimitkiAzimov Ajzek Krushenie vitalizma Kratkaya istoriya himii Razvitie idej i predstavlenij v himii Procitovano 08 07 2015 ros Chemical compound britannica com Encyclopaedia Britannica Procitovano 15 kvitnya angl PosilannyaNOMENKLATURA ORGANIChNIH SPOLUK Farmacevtichna enciklopediya Klasifikaciya organichnih spolukDzherelaGupalo O P Tushnickij O P Organichna himiya K Znannya 2010 431 s ISBN 978 966 346 414 5 Lastuhin Yu O Voronov S A Organichna himiya L Centr Yevropi 2006 864 s ISBN 966 615 235 5 Glosarij terminiv z himiyi uklad J Opejda O Shvajka In t fiziko organichnoyi himiyi ta vuglehimiyi im L M Litvinenka NAN Ukrayini Doneckij nacionalnij universitet Don Veber 2008 738 s ISBN 978 966 335 206 0 Slobodyanik M S Gordiyenko O V Kornilov M Yu Pavlenko V O Ponomarova V V Himiya Navch posibnik K Libid 2003 S 191 198 ISBN 966 06 285 5 LiteraturaNomenklatura organichnih spoluk Navch posib M I Ganushak Ye Ye Bila M D Obushak M I Klim Lviv nac un t im I Franka L 2001 170 c Bibliogr 11 nazv Termodinamichni vlastivosti kisnevmisnih organichnih spoluk dovidnik Yu Ya Van Chin Syan I B Sobechko V M Dibrivnij ta in M vo osviti i nauki molodi ta sportu Ukrayini Nac un t Lviv politehnika Lviv Vid vo Nac un tu Lviv politehnika 2012 140 s tabl Bibliogr s 118 126 167 nazv ISBN 978 5 93424 424 9