Ород II (парф. Urūd) (54 р. до н. е. — 38 р. до н. е.) — цар царів Парфії з династії Аршакідів. Прийшов до влади спочатку разом зі своїм братом — майбутнім царем Мітрідатом III, убивши свого батька Фраата III, а згодом стративши й Мітрідата. Був одружений з Лаодікою, дочкою правителя Коммагени Антіоха I.
Ород (II) дав.-гр. ΟΡΩΔΗΣ парф. Urūd | |
---|---|
грец. ΒΑΣΙΛΕΩΣ ΒΑΣΙΛΕΩΝ ΑΡΣΑΚΟΥ ΕΥΕΡΓΕΤΟΥ ΔΙΚΑΙΟΥ ΕΠΙΦΑΝΟΥΣ ΦΙΛΕΛΛΗΝΟΣ | |
Династія | Аршакіди |
Держава | Парфянське царство |
Титул | Цар Царів Аршак |
Форма влади | автократія спадкова |
Попередник | Мітрідат (III) |
Наступник | Фраат (IV) |
Роки правління | 54 р. до н. е. — 38 р. до н. е. |
Біографічні дані | |
Рік народження | невідомо |
Батько | Фраат |
Мати | невідомо |
Брати, сестри | Міхрдат, неназвана сестра (дружина царевича Тиграна) |
дружина | Лаодіка |
Діти | Пакор, Фраат (загалом близько тридцяти дітей) |
Медіафайли у Вікісховищі |
Захоплення влади
Наразі залишається невідомим, як після вбивства свого батька Фраата брати планували розділити владу. Відомо лише те, що у 56 р. до н. е. Міхрдат вже залишив Парфію та робив спроби залучити на свій бік проконсула Сирії Авла Габінія. Не дочекавшись підтримки від Риму, Міхрдат у 56/55 р. до н. е. захоплює Межиріччя, мешканці якого, начебто підтримували саме його.
На підтримку Ороду виступили саки, очолювані родом Сурена, яких було інкорпоровано до Парфянського царства ще за Міхрдата Великого, та які активно підтримували саме цю гілку Аршакідів ще з часів діда Орода Сінатрука.
Отже представник Сурена (імовірно на ім'я Міхран) внаслідок блискавичної кампанії захопив для Орода Межиріччя, особисто відзначившись при облозі Селевкії. Вже до кінця зими 55/54 р. до н. е. Міхрдата було полонено Суреною та без вагань страчено Ородом. Ород став єдиним царем царів Парфії.
Серед монет Орода відомі емісії, де у його традиційну легенду грец. ΒΑΣΙΛΕΩΣ ΒΑΣΙΛΕΩΝ ΑΡΣΑΚΟΥ ΕΥΕΡΓΕΤΟΥ ΔΙΚΑΙΟΥ ΕΠΙΦΑΝΟΥΣ ΦΙΛΕΛΛΗΝΟΣ додано грец. ΦΙΛΟΠΑΤΟΡΟΣ — люблячий батька, що, можливо, відображає офіційну версію Орода щодо власних претензій на владу.
Війни з Римом
За часів Орода, з кампанії Марка Ліцинія Красса почалася епоха відкритого протистояння Парфії та Риму.
До походу Красса щодо військової спроможності східних сусідів республіки у римлян було досить скептичне ставлення, сформоване перемогами біля Тигранокерта та походами Гнея Помпея.
Але кампанія Красса з самого початку мала вигляд нічим неприхованого знущання парфян над престарілим тріумвіром. Як тільки Красс перейшов кордони Парфії до нього було надіслано посланців Орода зі словами: «Якщо військо надіслано народом Риму, то війна буде жорсткою та тотальною, якщо ж, як кажуть, Красс узявся за зброю та захопив землі парфян не за волею Риму, а заради власного зиску, то цар царів утримається від війни та, враховуючи вік Красса, відпустить до Риму легіонерів…». На слова Красса, що він відповість на це питання у Селевкії, один з парфянських послів протягнув долонь та сказав: «Скоріше тут виросте волосся, ніж ти побачиш Селевкію.»
Битва біля містечка Карри стала однією з найганебніших сторінок в історії Риму. Міхран Сурена, який пересувався Парфією з обозом-гаремом у 200 підвод, мало не граючись, з 10 тисячами кінноти знищив сім римських легіонів. Під час спроби укласти з Крассом угоду, Сурена сказав, що угоду потрібно записати, тому що «ви, римляни, геть не пам'ятаєте угод». Сурена показово перетворював цю кампанію на щось, більш схоже на розвагу-полювання, ніж на війну. Окрім зазначеного гарему, парфяни навіть не вважали за доцільне переслідувати римлян вночі, демонструючи свою самовпевненість та зверхність.
Після своєї перемоги Міхран Сурена провів у Селевкії гротескний «тріумф»-пародію на римські традиції. Голову та руку Красса передали Ороду під час пиру, коли декламувалися сцени з «Вакханок» Евріпіда.
Отже, Ород вдруге руками Сурени утримав царство, сам, за словами Плутарха, «злякався небезпеки та наче б засів у засідці, очікуючи майбутнього». Не більше ніж за рік після цієї перемоги Сурену було страчено за наказом Орода.
Під час війни Сурени та Красса власне Ород уклав спілку з вірменським царем Артаваздом, яку закріпили шлюбом сина Орода Пакора з сестрою вірменського царя.
Після вбивства Сурени військові дії парфян проти римлян майже завжди закінчувалися поразками. 53 р. до н. е. в минулому квестор Красса Гай Кассій Лонгін відбив парфян від Антіохії, після чого придушив повстання юдеїв. У 51 р. до н. е. Кассій знищив один з загонів парфян. Саме під час цієї сутички отримав смертельні поранення Осак, полководець парфян, що перебував разом з царевичем Пакором, який офіційно керував парфянами у цій війні. У цьому ж році парфяни повернулися на власні території.
Парфяни готували велику кампанію на 50 р. до н. е., але новий проконсул Сирії Марк Кальпурній Бібул розпочав інтриги з представниками парфянської еліти з метою усунення Орода та передачі влади його сину Пакору. Ород, пам'ятаючи як він сам прийшов до влади, відкликав з західних кордонів і Пакора, і парфянське військо.
Наступні роки будь-яких активних дій не відбувалося, Республіка була поглинута Громадянською війною, парфяни обмежувалися незначними грабіжницькими рейдами та локальними сутичками. У 45 р. до н. е. диктатор Гай Юлій Цезар почав підготовку до великої парфянської кампанії. На схід було відправлено великі кошти для утримання легіонерів, для війни планувалося залучити близько 16 легіонів та близько 10 тисяч кінноти. Але 15.03.44 р. до н. е. Цезаря було вбито.
Протягом Другого Тріумвірату парфяни не тільки воювали на боці заколотників, але й прийняли у себе деяких з них. Один з в минулому римських громадян, Квінт Лабієн (син Тита Атія Лабієна), разом з царевичем Пакором на чолі парфянського війська до початку 40 р. до н. е. майже повністю захопили всі азійські провінції республіки. Квінт Лабієн навіть відкарбував низку монет з власним зображенням та легендою лат. Q · LABIENVS · PARTHICVS · IMP — Квінт Лабієн, парфянський переможний командувач. Але як тільки но у республіці було покінчено з заколотниками, було стабілізовано й стан у східних провінціях. У 39 р. до н. е. новопризначеним легатом Сирії Публієм Вентідієм Бассом було розбито, захоплено та страчено Квінта Лабієна, а у 38 р. до н. е. у битві біля річки Гафрін легат Басс розбив вщент парфянське військо. У цій битві загинув й царевич Пакор, який мав наслідувати Ороду.
Після смерті Пакора Ород призначив своїм правонаступником іншого сина — Фраата. У тому ж 38 р. до н. е. Фраат вбив свого батька, проголосив себе черговим Царем Царів та винищив усіх своїх братів.
Ород в античних джерелах
Примітки
- (англ.) Neilson C. Debevoise. A Political History of Parthia. Chicago. University of Chicago Press, 1938.
- огляд карбуваннь Орода (II) (англ.): Parthia.com. Orodes II [ 3 травня 2020 у Wayback Machine.]
- (гр.) Πλούταρχος. Βίοι Παράλληλοι. Κράσσος. [ 2 липня 2020 у Wayback Machine.]
(англ.) Plutarch, The Parallel Lives. The Life of Crassus. 17-33. [ 10 квітня 2020 у Wayback Machine.]
(рос.) Плутарх. Сравнительные жизнеописания. Красс. 17-33. [ 30 червня 2020 у Wayback Machine.] - (англ.) Parthia.com Quintus Labienus [ 3 серпня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Orod II parf Urud 54 r do n e 38 r do n e car cariv Parfiyi z dinastiyi Arshakidiv Prijshov do vladi spochatku razom zi svoyim bratom majbutnim carem Mitridatom III ubivshi svogo batka Fraata III a zgodom strativshi j Mitridata Buv odruzhenij z Laodikoyu dochkoyu pravitelya Kommageni Antioha I Orod II dav gr ORWDHS parf Urudgrec BASILEWS BASILEWN ARSAKOY EYERGETOY DIKAIOY EPIFANOYS FILELLHNOSDinastiya ArshakidiDerzhava Parfyanske carstvoTitul Car Cariv ArshakForma vladi avtokratiya spadkovaPoperednik Mitridat III Nastupnik Fraat IV Roki pravlinnya 54 r do n e 38 r do n e Biografichni daniRik narodzhennya nevidomoBatko FraatMati nevidomoBrati sestri Mihrdat nenazvana sestra druzhina carevicha Tigrana druzhina LaodikaDiti Pakor Fraat zagalom blizko tridcyati ditej Mediafajli u Vikishovishi Zahoplennya vladi Narazi zalishayetsya nevidomim yak pislya vbivstva svogo batka Fraata brati planuvali rozdiliti vladu Vidomo lishe te sho u 56 r do n e Mihrdat vzhe zalishiv Parfiyu ta robiv sprobi zaluchiti na svij bik prokonsula Siriyi Avla Gabiniya Ne dochekavshis pidtrimki vid Rimu Mihrdat u 56 55 r do n e zahoplyuye Mezhirichchya meshkanci yakogo nachebto pidtrimuvali same jogo Na pidtrimku Orodu vistupili saki ocholyuvani rodom Surena yakih bulo inkorporovano do Parfyanskogo carstva she za Mihrdata Velikogo ta yaki aktivno pidtrimuvali same cyu gilku Arshakidiv she z chasiv dida Oroda Sinatruka Otzhe predstavnik Surena imovirno na im ya Mihran vnaslidok bliskavichnoyi kampaniyi zahopiv dlya Oroda Mezhirichchya osobisto vidznachivshis pri oblozi Selevkiyi Vzhe do kincya zimi 55 54 r do n e Mihrdata bulo poloneno Surenoyu ta bez vagan stracheno Orodom Orod stav yedinim carem cariv Parfiyi Sered monet Oroda vidomi emisiyi de u jogo tradicijnu legendu grec BASILEWS BASILEWN ARSAKOY EYERGETOY DIKAIOY EPIFANOYS FILELLHNOS dodano grec FILOPATOROS lyublyachij batka sho mozhlivo vidobrazhaye oficijnu versiyu Oroda shodo vlasnih pretenzij na vladu Vijni z Rimom Za chasiv Oroda z kampaniyi Marka Liciniya Krassa pochalasya epoha vidkritogo protistoyannya Parfiyi ta Rimu Do pohodu Krassa shodo vijskovoyi spromozhnosti shidnih susidiv respubliki u rimlyan bulo dosit skeptichne stavlennya sformovane peremogami bilya Tigranokerta ta pohodami Gneya Pompeya Ale kampaniya Krassa z samogo pochatku mala viglyad nichim neprihovanogo znushannya parfyan nad prestarilim triumvirom Yak tilki Krass perejshov kordoni Parfiyi do nogo bulo nadislano poslanciv Oroda zi slovami Yaksho vijsko nadislano narodom Rimu to vijna bude zhorstkoyu ta totalnoyu yaksho zh yak kazhut Krass uzyavsya za zbroyu ta zahopiv zemli parfyan ne za voleyu Rimu a zaradi vlasnogo zisku to car cariv utrimayetsya vid vijni ta vrahovuyuchi vik Krassa vidpustit do Rimu legioneriv Na slova Krassa sho vin vidpovist na ce pitannya u Selevkiyi odin z parfyanskih posliv protyagnuv dolon ta skazav Skorishe tut viroste volossya nizh ti pobachish Selevkiyu Bitva bilya mistechka Karri stala odniyeyu z najganebnishih storinok v istoriyi Rimu Mihran Surena yakij peresuvavsya Parfiyeyu z obozom garemom u 200 pidvod malo ne grayuchis z 10 tisyachami kinnoti znishiv sim rimskih legioniv Pid chas sprobi uklasti z Krassom ugodu Surena skazav sho ugodu potribno zapisati tomu sho vi rimlyani get ne pam yatayete ugod Surena pokazovo peretvoryuvav cyu kampaniyu na shos bilsh shozhe na rozvagu polyuvannya nizh na vijnu Okrim zaznachenogo garemu parfyani navit ne vvazhali za docilne peresliduvati rimlyan vnochi demonstruyuchi svoyu samovpevnenist ta zverhnist Pislya svoyeyi peremogi Mihran Surena proviv u Selevkiyi grotesknij triumf parodiyu na rimski tradiciyi Golovu ta ruku Krassa peredali Orodu pid chas piru koli deklamuvalisya sceni z Vakhanok Evripida Otzhe Orod vdruge rukami Sureni utrimav carstvo sam za slovami Plutarha zlyakavsya nebezpeki ta nache b zasiv u zasidci ochikuyuchi majbutnogo Ne bilshe nizh za rik pislya ciyeyi peremogi Surenu bulo stracheno za nakazom Oroda Pid chas vijni Sureni ta Krassa vlasne Orod uklav spilku z virmenskim carem Artavazdom yaku zakripili shlyubom sina Oroda Pakora z sestroyu virmenskogo carya Pislya vbivstva Sureni vijskovi diyi parfyan proti rimlyan majzhe zavzhdi zakinchuvalisya porazkami 53 r do n e v minulomu kvestor Krassa Gaj Kassij Longin vidbiv parfyan vid Antiohiyi pislya chogo pridushiv povstannya yudeyiv U 51 r do n e Kassij znishiv odin z zagoniv parfyan Same pid chas ciyeyi sutichki otrimav smertelni poranennya Osak polkovodec parfyan sho perebuvav razom z carevichem Pakorom yakij oficijno keruvav parfyanami u cij vijni U comu zh roci parfyani povernulisya na vlasni teritoriyi Parfyani gotuvali veliku kampaniyu na 50 r do n e ale novij prokonsul Siriyi Mark Kalpurnij Bibul rozpochav intrigi z predstavnikami parfyanskoyi eliti z metoyu usunennya Oroda ta peredachi vladi jogo sinu Pakoru Orod pam yatayuchi yak vin sam prijshov do vladi vidklikav z zahidnih kordoniv i Pakora i parfyanske vijsko Nastupni roki bud yakih aktivnih dij ne vidbuvalosya Respublika bula poglinuta Gromadyanskoyu vijnoyu parfyani obmezhuvalisya neznachnimi grabizhnickimi rejdami ta lokalnimi sutichkami U 45 r do n e diktator Gaj Yulij Cezar pochav pidgotovku do velikoyi parfyanskoyi kampaniyi Na shid bulo vidpravleno veliki koshti dlya utrimannya legioneriv dlya vijni planuvalosya zaluchiti blizko 16 legioniv ta blizko 10 tisyach kinnoti Ale 15 03 44 r do n e Cezarya bulo vbito Protyagom Drugogo Triumviratu parfyani ne tilki voyuvali na boci zakolotnikiv ale j prijnyali u sebe deyakih z nih Odin z v minulomu rimskih gromadyan Kvint Labiyen sin Tita Atiya Labiyena razom z carevichem Pakorom na choli parfyanskogo vijska do pochatku 40 r do n e majzhe povnistyu zahopili vsi azijski provinciyi respubliki Kvint Labiyen navit vidkarbuvav nizku monet z vlasnim zobrazhennyam ta legendoyu lat Q LABIENVS PARTHICVS IMP Kvint Labiyen parfyanskij peremozhnij komanduvach Ale yak tilki no u respublici bulo pokincheno z zakolotnikami bulo stabilizovano j stan u shidnih provinciyah U 39 r do n e novopriznachenim legatom Siriyi Publiyem Ventidiyem Bassom bulo rozbito zahopleno ta stracheno Kvinta Labiyena a u 38 r do n e u bitvi bilya richki Gafrin legat Bass rozbiv vshent parfyanske vijsko U cij bitvi zaginuv j carevich Pakor yakij mav nasliduvati Orodu Pislya smerti Pakora Orod priznachiv svoyim pravonastupnikom inshogo sina Fraata U tomu zh 38 r do n e Fraat vbiv svogo batka progolosiv sebe chergovim Carem Cariv ta vinishiv usih svoyih brativ Orod v antichnih dzherelahPrimitki angl Neilson C Debevoise A Political History of Parthia Chicago University of Chicago Press 1938 oglyad karbuvann Oroda II angl Parthia com Orodes II 3 travnya 2020 u Wayback Machine gr Ploytarxos Bioi Parallhloi Krassos 2 lipnya 2020 u Wayback Machine angl Plutarch The Parallel Lives The Life of Crassus 17 33 10 kvitnya 2020 u Wayback Machine ros Plutarh Sravnitelnye zhizneopisaniya Krass 17 33 30 chervnya 2020 u Wayback Machine angl Parthia com Quintus Labienus 3 serpnya 2020 u Wayback Machine Portal Biografiyi Portal Iran