«Опівночі в Парижі» (англ. — Midnight in Paris) — американський художній фільм Вуді Аллена, романтична мелодрама-фантазія, прем'єра якої відбулася на 64 Каннському кінофестивалі 11 травня 2011 року. Головні ролі грають Рейчел Мак-Адамс та Оуен Вілсон. Фільм досліджує теми ностальгії, модернізму та екзистенціалізму.
Опівночі в Парижі | |
---|---|
Midnight in Paris | |
Жанр | Комедія Мелодрама Драма |
Режисер | Вуді Аллен |
Продюсери | Летті Аронсон Хаум Рурес Стефен Тененбаум |
Сценарист | Вуді Аллен |
На основі | Свято, яке завжди з тобою |
У головних ролях | Оуен Вілсон Рейчел Макадамс Маріон Котіяр Едрієн Броуді |
Оператор | Джохенн Деба |
Композитор | Стефан Рембел |
Кінокомпанія | d і d |
Дистриб'ютор | d і Netflix |
Тривалість | 94 хв. |
Мова | англійська |
Країна | США |
Рік | 2011 |
Кошторис | $17 000 000 |
Касові збори | $148 677 629 |
IMDb | ID 1605783 |
sonyclassics.com/midnightinparis | |
Опівночі в Парижі у Вікісховищі |
«Опівночі в Парижі» — історія письменника Гіла (Оуен Вілсон), який разом з нареченою Інес (Рейчел Мак-Адамс) приїжджає до Парижа відвідати місця, де в 1920-і роки жили й творили його кумири — Скотт Фіцджеральд і Ернест Гемінґвей. Якось уночі він сідає в старовинний автомобіль і опиняється в Парижі минулого, де знайомиться з письменниками, художниками та музикантами епохи, яка здається йому золотою. Поступово нічні подорожі в минуле стають головним переживанням у його житті. Окрім цього, у стрічці грають Курт Фуллер, Карла Бруні, Кеті Бейтс, Маріон Котіяр, Едрієн Броуді.
Сюжет
Молодий сценарист Гіл Пендер приїжджає до Парижа з нареченою та її батьками — дуже багатими й прагматичними. Вони не поділяють його романтичного ставлення до Парижа, не цінують мистецтво, не люблять французьку мову. Гіл навіть розглядає можливість переїзду у столицю Франції для натхнення, Інес тим часом має намір жити в Малібу. Для героя чужі міщанські радості, він пише роман про ностальгію, про магазин старих речей, які для їхніх господарів були буденними, але для нащадків стають символами колишніх, кращих днів.
Під час нічної прогулянки Гіл потрапляє до часової діри й опиняється в Парижі 20-х років минулого століття, в оточенні знакових фігур — Фіцджеральда, Гемінґвея, Бунюеля, Далі, Ґертруди Стайн. Оговтавшись від шоку, герой починає жити подвійним життям, дні проводячи з нудною нареченою, а ночі — в оточенні своїх кумирів, у час, який здається йому золотим століттям мистецтва. Там він закохується в подругу Пікассо Адріану (Маріон Котіяр) і зізнається їй у своїх почуттях. В одну з ночей до них під'їжджає карета і везе просто до компанії Тулуз-Лотрека, Гогена і Деґа (які своєю чергою вважають своє покоління порожнім і мріють працювати з Тіціаном).
Зрештою Гіл розуміє, що тяга до минулого є не що інше, як втеча від сьогодення, в якому не можеш знайти собі місця. Він вважає, що, попри привабливість і ностальгію, краще прийняти світ справжнім, яким він є. Адріана своєю чергою вирішує залишитися в минулому.
Гіл повертається до сьогодення, де Інес зізнається, що має зв'язок з іншим. Герой розлучається з дружиною і вирішує залишитися в Парижі.
Стрічка передає атмосферу Парижа. Перші декілька хвилин називають «відео-тур» столицею. Тут фігурують Дзеркальна зала Версалю, сад Моне, музей Родена, музей Оранжері, гора святої Женев'єви, сквер біля собору Нотр-Дам, ресторани Парижа.
Плакат фільму нагадує про картину «Зоряна ніч» (1889) Вінсента ван Гога.
Актори
Представляючи фільм на Каннському кінофестивалі, Вуді Аллен зазначив, що, попри об'єднуючу його і головного героя любов до Гемінґвея, Пікассо, Ґертруди Стайн та інших культових персонажів 20-х, головний герой фільму — його антипод. «Я нервова людина з Нью-Йорка, а він блондин і атлет із Західного узбережжя, дуже розслаблений», — уточнив Аллен.
Аллен дуже позитивно оцінив гру Оуена Вілсона. Режисер підкреслює, що актор зміг показати багатство характеру героя. Актор Вілсон повністю змінив амплуа, поставши перед глядачем в ролі туриста-романтика.
Аллен так само високо висловлюється про Рейчел Мак-Адамс у ролі Інес: «Рейчел все схоплює з півслова. Вона може бути смішною тоді, коли це потрібно, і серйозною, коли потрібно бути серйозною. Вона неймовірно реалістична, вона ніколи не переграє, і на екрані вона жива».
Роль Адріани, модного дизайнера і музи багатьох творчих людей, яка звернула свою увагу на Гіла, ідеально підійшла Маріон Котіяр, яка вже отримала Оскара за роль Едіт Піаф.
У короткому епізоді з'являється і Карла Бруні, перша леді Франції. Аллен запропонував Бруні роль майже відразу ж, під час сніданку з Бруні та її чоловіком Ніколя Саркозі, президентом Франції. Вона видалася Аллену настільки чарівною, що він вирішив ризикнути.
Прем'єра
Фільм дебютував у Каннах 11 травня 2011 року, де він відкрив фестиваль.
Спершу стрічку показали журналістам та провели пресконференцію зі знімальною групою. Потім влаштували офіційну прем'єру. Перша леді Франції так і не з'явилась на відкритті Каннського фестивалю. Вона відмовилась через особисті причини, які пов'язують з вагітністю.
Обмежене відкриття відбулось в шести театрах 20 травня. «Опівночі в Парижі» зібрав $ 595 003 за перший уїк-енд.
10 вересня 2011 року фільм вже зібрав $ 53,115,883 на внутрішньому ринку Північної Америки.
В Україні прем'єра відбулась 6 жовтня 2013 року, в кінотеатрах демонструвався російською мовою з українськими субтитрами.
Українською мовою фільм озвучено студією «Омікрон» на замовлення сайту Hurtom в рамках проєкту «Хочеш кіно українською? Замовляй!».
Також 28 лютого 2014 р. відбулася прем'єра на українському телебаченні. У програмі «Підпільна імперія на телеканалі .
Свій варіант озвучення зробила компанія Воля, яка весною 2018 року транслювався фільм (телеканал Воля Cine+).
Критика
Критики назвали фільм простим, а ідею поверховою. Але при цьому вони зазначали, що дорога простоти — найвишуканіший жанр, що так цінується в речах і у світі моди, і якого майже не буває в сучасному мистецтві. «Опівночі в Парижі» — це зовсім не французьке кіно, це погляд закоханого в Париж американця. І цей погляд ближчий, ніж погляд парижанина.
Взагалі, стрічка отримала визнання. Rotten Tomatoes повідомляє, що 93 % критиків дали фільму позитивну оцінку на основі 149 відгуків. Серед топкритиків він отримав 95 % хороших відгуків з середньою оцінкою 8,2. «Аллен не може похвалитись глибиною класичних фільмів, але солодко-сентиментальна стрічка „Опівночі в Парижі“ достатньо смішна і чарівна, щоб задовольнити прихильників режисера». Сайт Metacritic дав стрічці 81 зі 100 балів, вказуючи на загальне визнання.
Багато критиків, у тому числі A.O. Скотт з New York Times, прокоментував успіхи Оуена Вілсона. Скот стверджує, що фільм дивно романтичний і поєднує «фантазії й мудрість».
Роджер Еберт дав фільму три з половиною зірки з чотирьох. «Це сорок перший фільм Вуді Аллена. Він пише свої фільми сам, створює їх з розумом і грацією. Я вважаю його кіно скарбом. Деякі люди приймають його як належне, хоча „Опівночі в Парижі“ зачарувала навіть змучених ветеранів показів у Каннах».
Американський кінокритик Річард Ропер назвав фільм чудовим і одним з найкращих романтичних комедій за останні роки, заявивши, що це любовний лист до Парижа.
«Опівночі в Парижі» зазвичай порівнюють з однією з ранніх робіт Вуді Аллена, «Пурпурова троянда Каїра», зокрема, через фантастичні елементи й відсутність пояснень, як саме Гіл Пендер подорожує в часі. Девід Едельштейн з нью-йоркського журналу, дав високу оцінку такому підходу, заявивши, що він усуває «наукову фантастичність, яка має тенденцію поглинати так багато екранного часу у фільмах про подорожі в часі».
З усім тим, Пітер Бредшоу з The Guardian дав фільму 3 з 5 зірок. Він описав його як «розважальний, легкий, дрібний самоплагіат». Далі він додав, що це "романтична пригода фантазії в порівнянні з ідеями молодого Вуді Аллена, такими як фільм 1985 року «Пурпурна троянда Каїра», який набагато перевершує «„Опівночі в Парижі“».
Нагороди
- 2011 Премія «Оскар» за найкращий оригінальний сценарій (Вуді Аллен)
- 2011 Кінопремія «Вибір критиків» (Critics' Choice Movie Award for Best Screenplay)
- 2011 Золотий глобус Золотий глобус за найкращий сценарій
- 2012 Премія Гільдії сценаристів США Найкращий оригінальний сценарій
- 2013 Нагорода Греммі Grammy Award for Best Compilation Soundtrack for Visual Media
Примітки
- Midnight in Paris (2011). Box Office Mojo. Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 31 березня 2012.
- В український прокат вийшов фільм Вуді Аллена з Карлою Бруні
- 'Midnight in Paris' Becomes Woody Allen's Top Film of All Time in North America
- Полночь в Париже. Иллюзии Вуди Аллена
- Midnight in Paris (2011)
- Midnight in Paris (2011)
- Midnight in Paris. Архів оригіналу за 19 січня 2018. Процитовано 26 жовтня 2011.
- It's a Good Woody Allen Movie!
- (12 травня 2011). Cannes film festival review: Midnight in Paris. The Guardian. London.
Посилання
- «Опівночі в Парижі» на сайті IMDb (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Opivnochi v Parizhi angl Midnight in Paris amerikanskij hudozhnij film Vudi Allena romantichna melodrama fantaziya prem yera yakoyi vidbulasya na 64 Kannskomu kinofestivali 11 travnya 2011 roku Golovni roli grayut Rejchel Mak Adams ta Ouen Vilson Film doslidzhuye temi nostalgiyi modernizmu ta ekzistencializmu Opivnochi v ParizhiMidnight in ParisZhanrKomediya Melodrama DramaRezhiserVudi AllenProdyuseriLetti Aronson Haum Rures Stefen TenenbaumScenaristVudi AllenNa osnoviSvyato yake zavzhdi z toboyuU golovnih rolyahOuen Vilson Rejchel Makadams Marion Kotiyar Edriyen BroudiOperatorDzhohenn DebaKompozitorStefan RembelKinokompaniyad i dDistrib yutord i NetflixTrivalist94 hv MovaanglijskaKrayina SShARik2011Koshtoris 17 000 000Kasovi zbori 148 677 629IMDbID 1605783sonyclassics com midnightinparis Opivnochi v Parizhi u Vikishovishi Opivnochi v Parizhi istoriya pismennika Gila Ouen Vilson yakij razom z narechenoyu Ines Rejchel Mak Adams priyizhdzhaye do Parizha vidvidati miscya de v 1920 i roki zhili j tvorili jogo kumiri Skott Ficdzherald i Ernest Gemingvej Yakos unochi vin sidaye v starovinnij avtomobil i opinyayetsya v Parizhi minulogo de znajomitsya z pismennikami hudozhnikami ta muzikantami epohi yaka zdayetsya jomu zolotoyu Postupovo nichni podorozhi v minule stayut golovnim perezhivannyam u jogo zhitti Okrim cogo u strichci grayut Kurt Fuller Karla Bruni Keti Bejts Marion Kotiyar Edriyen Broudi SyuzhetMolodij scenarist Gil Pender priyizhdzhaye do Parizha z narechenoyu ta yiyi batkami duzhe bagatimi j pragmatichnimi Voni ne podilyayut jogo romantichnogo stavlennya do Parizha ne cinuyut mistectvo ne lyublyat francuzku movu Gil navit rozglyadaye mozhlivist pereyizdu u stolicyu Franciyi dlya nathnennya Ines tim chasom maye namir zhiti v Malibu Dlya geroya chuzhi mishanski radosti vin pishe roman pro nostalgiyu pro magazin starih rechej yaki dlya yihnih gospodariv buli budennimi ale dlya nashadkiv stayut simvolami kolishnih krashih dniv Pid chas nichnoyi progulyanki Gil potraplyaye do chasovoyi diri j opinyayetsya v Parizhi 20 h rokiv minulogo stolittya v otochenni znakovih figur Ficdzheralda Gemingveya Bunyuelya Dali Gertrudi Stajn Ogovtavshis vid shoku geroj pochinaye zhiti podvijnim zhittyam dni provodyachi z nudnoyu narechenoyu a nochi v otochenni svoyih kumiriv u chas yakij zdayetsya jomu zolotim stolittyam mistectva Tam vin zakohuyetsya v podrugu Pikasso Adrianu Marion Kotiyar i ziznayetsya yij u svoyih pochuttyah V odnu z nochej do nih pid yizhdzhaye kareta i veze prosto do kompaniyi Tuluz Lotreka Gogena i Dega yaki svoyeyu chergoyu vvazhayut svoye pokolinnya porozhnim i mriyut pracyuvati z Ticianom Zreshtoyu Gil rozumiye sho tyaga do minulogo ye ne sho inshe yak vtecha vid sogodennya v yakomu ne mozhesh znajti sobi miscya Vin vvazhaye sho popri privablivist i nostalgiyu krashe prijnyati svit spravzhnim yakim vin ye Adriana svoyeyu chergoyu virishuye zalishitisya v minulomu Gil povertayetsya do sogodennya de Ines ziznayetsya sho maye zv yazok z inshim Geroj rozluchayetsya z druzhinoyu i virishuye zalishitisya v Parizhi Strichka peredaye atmosferu Parizha Pershi dekilka hvilin nazivayut video tur stoliceyu Tut figuruyut Dzerkalna zala Versalyu sad Mone muzej Rodena muzej Oranzheri gora svyatoyi Zhenev yevi skver bilya soboru Notr Dam restorani Parizha Plakat filmu nagaduye pro kartinu Zoryana nich 1889 Vinsenta van Goga AktoriPredstavlyayuchi film na Kannskomu kinofestivali Vudi Allen zaznachiv sho popri ob yednuyuchu jogo i golovnogo geroya lyubov do Gemingveya Pikasso Gertrudi Stajn ta inshih kultovih personazhiv 20 h golovnij geroj filmu jogo antipod Ya nervova lyudina z Nyu Jorka a vin blondin i atlet iz Zahidnogo uzberezhzhya duzhe rozslablenij utochniv Allen Allen duzhe pozitivno ociniv gru Ouena Vilsona Rezhiser pidkreslyuye sho aktor zmig pokazati bagatstvo harakteru geroya Aktor Vilson povnistyu zminiv amplua postavshi pered glyadachem v roli turista romantika Allen tak samo visoko vislovlyuyetsya pro Rejchel Mak Adams u roli Ines Rejchel vse shoplyuye z pivslova Vona mozhe buti smishnoyu todi koli ce potribno i serjoznoyu koli potribno buti serjoznoyu Vona nejmovirno realistichna vona nikoli ne peregraye i na ekrani vona zhiva Rol Adriani modnogo dizajnera i muzi bagatoh tvorchih lyudej yaka zvernula svoyu uvagu na Gila idealno pidijshla Marion Kotiyar yaka vzhe otrimala Oskara za rol Edit Piaf U korotkomu epizodi z yavlyayetsya i Karla Bruni persha ledi Franciyi Allen zaproponuvav Bruni rol majzhe vidrazu zh pid chas snidanku z Bruni ta yiyi cholovikom Nikolya Sarkozi prezidentom Franciyi Vona vidalasya Allenu nastilki charivnoyu sho vin virishiv riziknuti Prem yeraFilm debyutuvav u Kannah 11 travnya 2011 roku de vin vidkriv festival Spershu strichku pokazali zhurnalistam ta proveli preskonferenciyu zi znimalnoyu grupoyu Potim vlashtuvali oficijnu prem yeru Persha ledi Franciyi tak i ne z yavilas na vidkritti Kannskogo festivalyu Vona vidmovilas cherez osobisti prichini yaki pov yazuyut z vagitnistyu Obmezhene vidkrittya vidbulos v shesti teatrah 20 travnya Opivnochi v Parizhi zibrav 595 003 za pershij uyik end 10 veresnya 2011 roku film vzhe zibrav 53 115 883 na vnutrishnomu rinku Pivnichnoyi Ameriki V Ukrayini prem yera vidbulas 6 zhovtnya 2013 roku v kinoteatrah demonstruvavsya rosijskoyu movoyu z ukrayinskimi subtitrami Ukrayinskoyu movoyu film ozvucheno studiyeyu Omikron na zamovlennya sajtu Hurtom v ramkah proyektu Hochesh kino ukrayinskoyu Zamovlyaj Takozh 28 lyutogo 2014 r vidbulasya prem yera na ukrayinskomu telebachenni U programi Pidpilna imperiya na telekanali 1 1 Svij variant ozvuchennya zrobila kompaniya Volya yaka vesnoyu 2018 roku translyuvavsya film telekanal Volya Cine KritikaKritiki nazvali film prostim a ideyu poverhovoyu Ale pri comu voni zaznachali sho doroga prostoti najvishukanishij zhanr sho tak cinuyetsya v rechah i u sviti modi i yakogo majzhe ne buvaye v suchasnomu mistectvi Opivnochi v Parizhi ce zovsim ne francuzke kino ce poglyad zakohanogo v Parizh amerikancya I cej poglyad blizhchij nizh poglyad parizhanina Vzagali strichka otrimala viznannya Rotten Tomatoes povidomlyaye sho 93 kritikiv dali filmu pozitivnu ocinku na osnovi 149 vidgukiv Sered topkritikiv vin otrimav 95 horoshih vidgukiv z serednoyu ocinkoyu 8 2 Allen ne mozhe pohvalitis glibinoyu klasichnih filmiv ale solodko sentimentalna strichka Opivnochi v Parizhi dostatno smishna i charivna shob zadovolniti prihilnikiv rezhisera Sajt Metacritic dav strichci 81 zi 100 baliv vkazuyuchi na zagalne viznannya Bagato kritikiv u tomu chisli A O Skott z New York Times prokomentuvav uspihi Ouena Vilsona Skot stverdzhuye sho film divno romantichnij i poyednuye fantaziyi j mudrist Rodzher Ebert dav filmu tri z polovinoyu zirki z chotiroh Ce sorok pershij film Vudi Allena Vin pishe svoyi filmi sam stvoryuye yih z rozumom i graciyeyu Ya vvazhayu jogo kino skarbom Deyaki lyudi prijmayut jogo yak nalezhne hocha Opivnochi v Parizhi zacharuvala navit zmuchenih veteraniv pokaziv u Kannah Amerikanskij kinokritik Richard Roper nazvav film chudovim i odnim z najkrashih romantichnih komedij za ostanni roki zayavivshi sho ce lyubovnij list do Parizha Opivnochi v Parizhi zazvichaj porivnyuyut z odniyeyu z rannih robit Vudi Allena Purpurova troyanda Kayira zokrema cherez fantastichni elementi j vidsutnist poyasnen yak same Gil Pender podorozhuye v chasi Devid Edelshtejn z nyu jorkskogo zhurnalu dav visoku ocinku takomu pidhodu zayavivshi sho vin usuvaye naukovu fantastichnist yaka maye tendenciyu poglinati tak bagato ekrannogo chasu u filmah pro podorozhi v chasi Z usim tim Piter Bredshou z The Guardian dav filmu 3 z 5 zirok Vin opisav jogo yak rozvazhalnij legkij dribnij samoplagiat Dali vin dodav sho ce romantichna prigoda fantaziyi v porivnyanni z ideyami molodogo Vudi Allena takimi yak film 1985 roku Purpurna troyanda Kayira yakij nabagato perevershuye Opivnochi v Parizhi Nagorodi2011 Premiya Oskar za najkrashij originalnij scenarij Vudi Allen 2011 Kinopremiya Vibir kritikiv Critics Choice Movie Award for Best Screenplay 2011 Zolotij globus Zolotij globus za najkrashij scenarij 2012 Premiya Gildiyi scenaristiv SShA Najkrashij originalnij scenarij 2013 Nagoroda Gremmi Grammy Award for Best Compilation Soundtrack for Visual MediaPrimitkiMidnight in Paris 2011 Box Office Mojo Arhiv originalu za 16 lipnya 2013 Procitovano 31 bereznya 2012 V ukrayinskij prokat vijshov film Vudi Allena z Karloyu Bruni Midnight in Paris Becomes Woody Allen s Top Film of All Time in North America Polnoch v Parizhe Illyuzii Vudi Allena Midnight in Paris 2011 Midnight in Paris 2011 Midnight in Paris Arhiv originalu za 19 sichnya 2018 Procitovano 26 zhovtnya 2011 It s a Good Woody Allen Movie 12 travnya 2011 Cannes film festival review Midnight in Paris The Guardian London Posilannya Opivnochi v Parizhi na sajti IMDb angl