Операція «Лис пустелі» (англ. Operation Desert Fox, також «Лис пустелі», «Лис у пустелі») — оперативно-тактична військова операція, проведена США та Великою Британією проти Іраку у грудні 1998 року без санкції Ради Безпеки ООН. Метою операції було оголошено позбавлення Іраку здатності виробляти та використовувати зброю масового ураження після того, як іракська сторона відмовилася співпрацювати з міжнародною комісією ООН (UNSCOM).
Операція «Лис пустелі» | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Підготовка бомбардувальника B-1B до бойового вильоту. Авіабаза Елсворт,США, 17 грудня 1998. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Ірак при підтримці: Білорусь Росія Сирія КНР | США Велика Британія | ||||||
Командувачі | |||||||
Саддам Хусейн | Біл Клінтон Тоні Блер | ||||||
Втрати | |||||||
242—1600 вбитих іракський військових | Немає |
Цілі
Оперативно-тактична військова операція мала політичну мету — завдати удару по адміністративно-політичній, промисловій та управлінській інфраструктурі Іраку, щоб позбавити його керівництва ефективного контролю над ситуацією в країні та послабити режим Саддама Хусейна. Було поставлено завдання завдати максимальних збитків об'єктам з розробки, виробництва та зберігання компонентів зброї масового ураження, а також засобам доставки бойових отруйних та біологічних речовин.
Стратегічна мета — визначити (підтвердити) можливість негайного збройного впливу на противника, що знаходиться в районах, що значно віддалені від США.
Оперативна мета — оцінити умови, необхідні для організації та проведення повітряної наступальної операції обмеженим складом авіаційно-морського угруповання з авіабаз та бойових кораблів, що знаходяться на великій відстані від районів цілей, а також виявити ефективність такої операції.
Тактична мета — провести випробування ракетного озброєння різного базування та нового літака в бойових умовах.
Передумови
Після закінчення війни у Перській затоці (1991 рік) в Іраку працювала (UNSCOM), яка займалася інспекцією іракської програми розробки зброї масової поразки. Під її спостереженням Ірак знищив 40 000 хімічних боєголовок, 700 т реагентів, що призначалися для створення хімічної зброї, 3600 т заборонених хімікатів і понад 100 одиниць обладнання, яке використовувалося для виробництва хімічної зброї. Інспектори комісії також займалися розвідувальною роботою: з грудня 1997 року інспектор зі схвалення голови ЮНСКОМ та інших вищих керівників ЮНСКОМ почав постачати британську службу зовнішньої розвідки МІ-6 документами та брифінгами про знахідки ЮНСКОМ 6, що отримала назву [en].
Причиною кризи 1998 року, за офіційною версією, стала спроба Іраку ув'язати продовження інспекцій зі зняттям санкцій, введених проти нього 1991 року. Колишній військовий інспектор свідчив, що приводом для конфлікту з іракською владою у Багдаді була спроба комісії порушити раніше прийняті домовленості щодо чутливих для іракської сторони об'єктів. «У 98 % випадків іракці робили все, про що ми їх просили, тому що це стосувалося роззброєння». Однак, коли ми торкнулися делікатних питань, таких як наближення до об'єктів безпеки президента, іракці підняли прапор і сказали: «Час закінчився. У вас є ЦРУ, яке намагається вбити нашого президента, і ми не дуже раді надати вам доступ до найтаємніших об'єктів і найважливіших особистостей в Іраку», — писав Ріттер, який критикував військові дії своєї країни.
31 жовтня Ірак оголосив про припинення співпраці з міжнародною комісією. Криза тривала два тижні. 14 листопада іракська сторона заявила про готовність поновити співпрацю з комісією без попередніх умов . На той час США вже підготували військову операцію проти Іраку; за свідченням президента Білла Клінтона, він скасував завдання удару в останній момент, коли бойові літаки вже знаходилися в повітрі.
Комісія продовжила свою роботу, проте, як і раніше, зіткнулася з небажанням Іраку йти на повну співпрацю. Голова комісії звинуватив Ірак у тому, що він відмовляється дозволити комісії відвідати деякі об'єкти і не надає документів про виробництво хімічної зброї. Через неможливість продовжувати інспектування комісія залишила Ірак 16 грудня.
Коментуючи ці події, колишній військовий інспектор Спеціальної комісії ООН зазначав, що наказ інспекторам покинути Ірак віддав президент США Білл Клінтон. "Уряд Сполучених Штатів наказав інспекторам відмовитися від узгоджених умов, не порадившись із Радою Безпеки. Це застало іракців зненацька. Вони обурювалися: «Ми граємо за правилами, а ви ні? Якщо ви не збираєтеся грати за правилами, ми не хочемо в цьому брати участь». Білл Клінтон вивів інспекторів, а не Саддам ".
Військова операція
Військова операція проти Іраку отримала кодову назву «Лис пустелі».
Сили коаліції
До проведення повітряної наступальної операції було залучено авіацію ВПС, ВМС та КМП США, а також Королівських ВПС Великої Британії. Сухопутні сили у бойових діях не брали участі. Перед початком операції американсько-англійське збройне угруповання в районі Перської затоки налічувало 30 тисяч особового складу, 20 бойових кораблів, у тому числі атомний багатоцільовий авіаносець «Ентерпрайз», до 200 бойових літаків, у тому числі 15 стратегічних бомбардувальників. В-52Н і чотири В-1В. У складі угруповання було понад 20 носіїв крилатих ракет повітряного та морського базування.
Для підготовки до операції США та Велика Британія використали можливість вільного ведення повітряної та космічної розвідки території Іраку при контролі ними ж призначених «безпольотних зон». Розвідувальне забезпечення здійснювало орбітальне угруповання з трьох космічних апаратів оптико-електронної розвідки «Кіхоул» та двох космічних апаратів радилокаційної розвідки «Лакрос».
Коаліційне угруповання ВПС і ВМС США та Великої Британії використовувало тактику, що максимально враховує їхню перевагу в бортовому радіоелектронному обладнанні та авіаційних системах озброєння.
Хід операції
Першого удару було завдано о 0:49 ночі за іракським часом 17 грудня 1998 року. Усього сили коаліції провели 14 хвиль ракетно-бомбових ударів, остання з яких була завдана ввечері 19 грудня. Всі ракетно-авіаційні удари завдавалися лише під прикриттям темряви: ефективність подібної тактики була перевірена у квітні 1986 року під час завдання удару по Лівії, а також при проведенні в 1991 р. операції «Буря в пустелі».. Наступного дня американське військове керівництво формально оголосило про завершення операції.
Загалом нальотам зазнало 97 цілей (включаючи 32 об'єкти системи ППО, 20 командних центрів, 18 об'єктів сил безпеки, 11 об'єктів, пов'язаних з розробкою та виробництвом зброї масового ураження, 9 об'єктів , 6 аеродромів, 1 економічний об'єкт.
Основними засобами ураження були сучасні види високоточного наступального озброєння: крилаті ракети «Tomahawk» і AGM-86C, авіаційні самонавідні проти-радіолокаційні ракети AGM-88 HARM і «», ракети загального призначення "Maverick ", керовані авіабомби та звичайні авіабомби вагою 220 кг. У ході всієї операції постійно залучалися літаки АКРВН та управління Е-3 системи Авакс, літаки розвідки наземних цілей та управління нанесенням ударів Е-8 «Джистарс», повітряний пункт управління EC-130 «Геркулес» та літаки-розвідники RC-135 та U-2, а також гелікоптери пошуково-рятувального забезпечення.
За даними Міноборони США, в ході операції було скинуто понад 600 бомб, випущено близько 300 крилатих ракет «Tomahawk» з десяти кораблів ВМС США, а також ще 90 крилатих ракет AGM-86C зі стратегічних бомбардувальників ВПС США.
Під час проведення операції загинуло, за різними оцінками, від 600 до 1600 іракців.
Значення
Літаки США та Великої Британії здійснили понад 650 вильотів. Іракська система ППО була практично обезброєна на ранніх етапах бойових дій: після війни 1991 року її зональні кошти в секторі на північ від 34 градуси і на південь від 32 градуси були знищені або виведені за резолюцією Ради Безпеки ООН. ППО з візуальним наведенням діяти було неможливо, оскільки операція проводилася лише у темний час доби. Тому авіація союзників діяла в практично полігонних умовах і не зазнала втрат.
За оцінкою Пентагону, було вражено 85 % цілей, при цьому 43 об'єкти повністю зруйновані або серйозно пошкоджені, 30 об'єктів отримали середні ушкодження, 12 об'єктів отримали легкі ушкодження. Одну третину цілей склали зенітно-ракетні комплекси ППО, проте знищити вдалося лише шість із тридцяти. Було атаковано також 20 об'єктів зв'язку та РЛС, 11 військових заводів, а також президентський палац у Джебель-Махуль, на території якого інспектори ООН нібито виявили ознаки розгортання виробництва хімічної та бактеріологічної зброї. З 11 передбачуваних об'єктів виробництва ЗМУ значних збитків було завдано одному, п'ять отримали помірні та чотири легкі ушкодження. Удару зазнало нафтопереробне підприємство у Басрі.
В цій операції були показані нові тенденції в сфері воєнних дій:
- Скорочення термінів створення угруповань сил і військ та вдосконалення способів їх нарощування: операцію розпочали готівкою, без попереднього розгортання додаткових поблизу Іраку;
- Посилення значення раптовості початку бойових дій;
- Зростання масштабів військово-тактичної операції;
- Підвищення інтенсивності операції за рахунок залучення крилатих ракет морського та повітряного базування, тактичної та палубної авіації з віддалених аеродромів та авіаносців, стратегічних бомбардувальників з острівних авіабаз при активному прикритті винищувальною авіацією, літаками РЕБ та ефективних діях літаків-розвідників.
У ході операції відбулося перше бойове застосування стратегічних бомбардувальників B-1B «Lancer». Крім того, відбулися перші в історії ВМС США бойові вильоти пілотів-жінок.
Порівняно з 1991 р. було вдосконалено систему управління коаліційними силами, основу якої становили нова глобальна система оперативного управління ЗС США GCCS (Global Command Control System) та її морський компонент GCCS-Maritime, технічні засоби якої встановлені у всіх штабах та на командних пунктах ЗС США, а також на тактичних флагманських командних центрах (ТФКЦ) на АВМА «Вінсон» та «Ентерпрайз». Це дозволило не розгортати додаткові радіомережі перед початком операції.
Наслідки
Головний політичний підсумок операції в тому, що США та Велика Британія наочно продемонстрували всьому світу готовність вирішувати свої зовнішньополітичні завдання всіма доступними засобами, у тому числі військовими проти суверенних держав без отримання санкції ООН. Було підірвано роль Ради Безпеки ООН, було започатковано руйнування існуючої системи міжнародної безпеки.
Американська громадськість загалом підтримала військову акцію проти Іраку. Так, під час опитування, проведеного телеканалом CBS News і газетою " Нью-Йорк Таймс ", 63 % респондентів висловилися за продовження авіаударів доти, доки Саддама Хусейна не буде відсторонено від влади. Два інших опитування (Геллапа та спільний ABC News / " Вашингтон Пост ") показали, що більше 70 % американців схвалюють дії адміністрації Клінтона. Водночас критики звинувачували Клінтона в тому, що військовими діями проти Іраку він спробував відвернути увагу громадськості від слухань щодо його імпічменту, які проходили в цей же час у Палаті представників Конгресу США, який був викликаний неправдивими свідченнями під час сексуального скандалу з Монікою Левінські.
За повідомленням Радіо «Свобода» (17 грудня 1998), проведення військової операції було підтримано Японією, Канадою, Австралією, Південною Кореєю. Найбільш різка критика прозвучала з боку Китаю та Росії. На знак протесту Росія тимчасово відкликала своїх послів із Вашингтона та Лондона.
Найбільш помітним довгостроковим наслідком операції «Пустеля» стало те, що іракська система ППО активізувала свої дії в непольотних зонах на півночі та півдні країни. Американська та британська авіація, яка здійснювала патрулювання цих зон, почала завдавати ударів у відповідь по об'єктах ППО. Перший подібний інцидент відбувся вже наприкінці грудня 1998 року. Надалі інциденти стали відбуватися регулярно і продовжувалися аж до початку Іракської війни у березні 2003 року.
Згідно з повідомленнями західної агентури в Багдаді, операція «Пустеля лисиця» ледь не призвела до падіння режиму Саддама Хусейна. Колишній співробітник ЦРУ Кеннет Поллак зазначав, що Хусейн запанікував і провів кампанію масових арештів і страт, побоюючись свого повалення. Проте незалежні експерти вважають, що заходи сил інформаційної боротьби та психологічних операцій щодо впливу на світову спільноту загалом та на населення Іраку зокрема, повністю своїх цілей не досягли: масового невдоволення режимом С. Хусейна ні всередині Іраку, ні у світі викликати не вдалося.
Див. також
Примітки
- Boyne, Walter J., Air Warfare: an International Encyclopedia: A-L, p. 174
- Поставляют ли Украина и Беларусь оружие Ираку?. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 23 серпня 2019.
- Американцы боятся белорусских танков. Белоруссия американских санкций не боится. Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 23 серпня 2019.
- ВОЕННАЯ КАМПАНИЯ ПРОТИВ ИРАКА [Архівовано 2007-11-10 у Wayback Machine.] // Альманах «Школа Целостного Анализа». Выпуск 5 (1999)
- В.Степанов, кандидат военных наук. "ЛИСА В ПУСТЫНЕ" 1998 ГОДА. gazetam.ru. Архів оригіналу за 3 серпня 2021. Процитовано 3 березня 2022.
- Scott Ritter: How the British Spy Agency MI6 Secretly Misled A Nation Into War With Iraq. Democracy Now! (англ.). Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
- Interview. Архів оригіналу за 23 жовтня 2005. Процитовано 19 березня 2022.
- Transcript: President Clinton explains Iraq strike. Архів оригіналу за 11 грудня 2008. Процитовано 4 грудня 2008.
- ЛИСА В ПУСТЫНЕ [Архівовано 2007-10-16 у Wayback Machine.] // Воздушно-космическая оборона
- В. Кутищев (19 червня 2013). Операция "Лис пустыни" (1998). www.modernarmy.ru. Портал "Современная армия: вооружение, тактика, боевой опыт". Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
- Mark Conversino. Operation DESERT FOX: Effectiveness With Unintended Effects. Архів оригіналу за 3 січня 2011. Процитовано 4 грудня 2008.
- News Transcript. Secretary of Defense and Chairman of the Joint Chiefs of Staff Briefing on Operation DESERT FOX. December 19, 1998. Архів оригіналу за 18 листопада 2008. Процитовано 4 грудня 2008.
- Военные операции США против Ирака. Справка. РИА Новости. 10 квітня 2009. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
- Thomas Ricks. The American military adventure in Iraq. — The Penguin Press, 2006. — P. 19.
Посилання
- Лисиця в пустелі // Повітряно-космічна оборона
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lis pusteli Operaciya Lis pusteli angl Operation Desert Fox takozh Lis pusteli Lis u pusteli operativno taktichna vijskova operaciya provedena SShA ta Velikoyu Britaniyeyu proti Iraku u grudni 1998 roku bez sankciyi Radi Bezpeki OON Metoyu operaciyi bulo ogolosheno pozbavlennya Iraku zdatnosti viroblyati ta vikoristovuvati zbroyu masovogo urazhennya pislya togo yak irakska storona vidmovilasya spivpracyuvati z mizhnarodnoyu komisiyeyu OON UNSCOM Operaciya Lis pusteli Pidgotovka bombarduvalnika B 1B do bojovogo vilotu Aviabaza Elsvort SShA 17 grudnya 1998 Pidgotovka bombarduvalnika B 1B do bojovogo vilotu Aviabaza Elsvort SShA 17 grudnya 1998 Data 16 19 grudnya 1998 goda Misce Irak Rezultat Vijskova peremoga SShA ta Britaniyi politichna peremoga Iraku Velika chastina Irakskoyi vijskovoyi infrastrukturi znishena Irakska vlada vignala inspektoriv OON po zbroyi z krayini Irakski ZS proveli nizku atak na britanski ta amerikanski litaki v irakskih bezpolitnih zonah Storoni Irak pri pidtrimci Bilorus Rosiya Siriya KNR SShA Velika Britaniya Komanduvachi Saddam Husejn Bil Klinton Toni Bler Vtrati 242 1600 vbitih irakskij vijskovih NemayeCiliOperativno taktichna vijskova operaciya mala politichnu metu zavdati udaru po administrativno politichnij promislovij ta upravlinskij infrastrukturi Iraku shob pozbaviti jogo kerivnictva efektivnogo kontrolyu nad situaciyeyu v krayini ta poslabiti rezhim Saddama Husejna Bulo postavleno zavdannya zavdati maksimalnih zbitkiv ob yektam z rozrobki virobnictva ta zberigannya komponentiv zbroyi masovogo urazhennya a takozh zasobam dostavki bojovih otrujnih ta biologichnih rechovin Strategichna meta viznachiti pidtverditi mozhlivist negajnogo zbrojnogo vplivu na protivnika sho znahoditsya v rajonah sho znachno viddaleni vid SShA Operativna meta ociniti umovi neobhidni dlya organizaciyi ta provedennya povitryanoyi nastupalnoyi operaciyi obmezhenim skladom aviacijno morskogo ugrupovannya z aviabaz ta bojovih korabliv sho znahodyatsya na velikij vidstani vid rajoniv cilej a takozh viyaviti efektivnist takoyi operaciyi Taktichna meta provesti viprobuvannya raketnogo ozbroyennya riznogo bazuvannya ta novogo litaka v bojovih umovah PeredumoviPislya zakinchennya vijni u Perskij zatoci 1991 rik v Iraku pracyuvala UNSCOM yaka zajmalasya inspekciyeyu irakskoyi programi rozrobki zbroyi masovoyi porazki Pid yiyi sposterezhennyam Irak znishiv 40 000 himichnih boyegolovok 700 t reagentiv sho priznachalisya dlya stvorennya himichnoyi zbroyi 3600 t zaboronenih himikativ i ponad 100 odinic obladnannya yake vikoristovuvalosya dlya virobnictva himichnoyi zbroyi Inspektori komisiyi takozh zajmalisya rozviduvalnoyu robotoyu z grudnya 1997 roku inspektor zi shvalennya golovi YuNSKOM ta inshih vishih kerivnikiv YuNSKOM pochav postachati britansku sluzhbu zovnishnoyi rozvidki MI 6 dokumentami ta brifingami pro znahidki YuNSKOM 6 sho otrimala nazvu en Prichinoyu krizi 1998 roku za oficijnoyu versiyeyu stala sproba Iraku uv yazati prodovzhennya inspekcij zi znyattyam sankcij vvedenih proti nogo 1991 roku Kolishnij vijskovij inspektor svidchiv sho privodom dlya konfliktu z irakskoyu vladoyu u Bagdadi bula sproba komisiyi porushiti ranishe prijnyati domovlenosti shodo chutlivih dlya irakskoyi storoni ob yektiv U 98 vipadkiv irakci robili vse pro sho mi yih prosili tomu sho ce stosuvalosya rozzbroyennya Odnak koli mi torknulisya delikatnih pitan takih yak nablizhennya do ob yektiv bezpeki prezidenta irakci pidnyali prapor i skazali Chas zakinchivsya U vas ye CRU yake namagayetsya vbiti nashogo prezidenta i mi ne duzhe radi nadati vam dostup do najtayemnishih ob yektiv i najvazhlivishih osobistostej v Iraku pisav Ritter yakij kritikuvav vijskovi diyi svoyeyi krayini 31 zhovtnya Irak ogolosiv pro pripinennya spivpraci z mizhnarodnoyu komisiyeyu Kriza trivala dva tizhni 14 listopada irakska storona zayavila pro gotovnist ponoviti spivpracyu z komisiyeyu bez poperednih umov Na toj chas SShA vzhe pidgotuvali vijskovu operaciyu proti Iraku za svidchennyam prezidenta Billa Klintona vin skasuvav zavdannya udaru v ostannij moment koli bojovi litaki vzhe znahodilisya v povitri Komisiya prodovzhila svoyu robotu prote yak i ranishe zitknulasya z nebazhannyam Iraku jti na povnu spivpracyu Golova komisiyi zvinuvativ Irak u tomu sho vin vidmovlyayetsya dozvoliti komisiyi vidvidati deyaki ob yekti i ne nadaye dokumentiv pro virobnictvo himichnoyi zbroyi Cherez nemozhlivist prodovzhuvati inspektuvannya komisiya zalishila Irak 16 grudnya Komentuyuchi ci podiyi kolishnij vijskovij inspektor Specialnoyi komisiyi OON zaznachav sho nakaz inspektoram pokinuti Irak viddav prezident SShA Bill Klinton Uryad Spoluchenih Shtativ nakazav inspektoram vidmovitisya vid uzgodzhenih umov ne poradivshis iz Radoyu Bezpeki Ce zastalo irakciv znenacka Voni oburyuvalisya Mi grayemo za pravilami a vi ni Yaksho vi ne zbirayetesya grati za pravilami mi ne hochemo v comu brati uchast Bill Klinton viviv inspektoriv a ne Saddam Vijskova operaciyaGolova Centralnogo komanduvannya SShA general na brifingu dlya zhurnalistiv pislya zavershennya operaciyi 21 grudnya 1998 Vijskova operaciya proti Iraku otrimala kodovu nazvu Lis pusteli Sili koaliciyi Do provedennya povitryanoyi nastupalnoyi operaciyi bulo zalucheno aviaciyu VPS VMS ta KMP SShA a takozh Korolivskih VPS Velikoyi Britaniyi Suhoputni sili u bojovih diyah ne brali uchasti Pered pochatkom operaciyi amerikansko anglijske zbrojne ugrupovannya v rajoni Perskoyi zatoki nalichuvalo 30 tisyach osobovogo skladu 20 bojovih korabliv u tomu chisli atomnij bagatocilovij avianosec Enterprajz do 200 bojovih litakiv u tomu chisli 15 strategichnih bombarduvalnikiv V 52N i chotiri V 1V U skladi ugrupovannya bulo ponad 20 nosiyiv krilatih raket povitryanogo ta morskogo bazuvannya Dlya pidgotovki do operaciyi SShA ta Velika Britaniya vikoristali mozhlivist vilnogo vedennya povitryanoyi ta kosmichnoyi rozvidki teritoriyi Iraku pri kontroli nimi zh priznachenih bezpolotnih zon Rozviduvalne zabezpechennya zdijsnyuvalo orbitalne ugrupovannya z troh kosmichnih aparativ optiko elektronnoyi rozvidki Kihoul ta dvoh kosmichnih aparativ radilokacijnoyi rozvidki Lakros Koalicijne ugrupovannya VPS i VMS SShA ta Velikoyi Britaniyi vikoristovuvalo taktiku sho maksimalno vrahovuye yihnyu perevagu v bortovomu radioelektronnomu obladnanni ta aviacijnih sistemah ozbroyennya Hid operaciyi Pershogo udaru bulo zavdano o 0 49 nochi za irakskim chasom 17 grudnya 1998 roku Usogo sili koaliciyi proveli 14 hvil raketno bombovih udariv ostannya z yakih bula zavdana vvecheri 19 grudnya Vsi raketno aviacijni udari zavdavalisya lishe pid prikrittyam temryavi efektivnist podibnoyi taktiki bula perevirena u kvitni 1986 roku pid chas zavdannya udaru po Liviyi a takozh pri provedenni v 1991 r operaciyi Burya v pusteli Nastupnogo dnya amerikanske vijskove kerivnictvo formalno ogolosilo pro zavershennya operaciyi Zagalom nalotam zaznalo 97 cilej vklyuchayuchi 32 ob yekti sistemi PPO 20 komandnih centriv 18 ob yektiv sil bezpeki 11 ob yektiv pov yazanih z rozrobkoyu ta virobnictvom zbroyi masovogo urazhennya 9 ob yektiv 6 aerodromiv 1 ekonomichnij ob yekt Osnovnimi zasobami urazhennya buli suchasni vidi visokotochnogo nastupalnogo ozbroyennya krilati raketi Tomahawk i AGM 86C aviacijni samonavidni proti radiolokacijni raketi AGM 88 HARM i raketi zagalnogo priznachennya Maverick kerovani aviabombi ta zvichajni aviabombi vagoyu 220 kg U hodi vsiyeyi operaciyi postijno zaluchalisya litaki AKRVN ta upravlinnya E 3 sistemi Avaks litaki rozvidki nazemnih cilej ta upravlinnya nanesennyam udariv E 8 Dzhistars povitryanij punkt upravlinnya EC 130 Gerkules ta litaki rozvidniki RC 135 ta U 2 a takozh gelikopteri poshukovo ryatuvalnogo zabezpechennya Za danimi Minoboroni SShA v hodi operaciyi bulo skinuto ponad 600 bomb vipusheno blizko 300 krilatih raket Tomahawk z desyati korabliv VMS SShA a takozh she 90 krilatih raket AGM 86C zi strategichnih bombarduvalnikiv VPS SShA Pid chas provedennya operaciyi zaginulo za riznimi ocinkami vid 600 do 1600 irakciv Znachennya Litaki SShA ta Velikoyi Britaniyi zdijsnili ponad 650 vilotiv Irakska sistema PPO bula praktichno obezbroyena na rannih etapah bojovih dij pislya vijni 1991 roku yiyi zonalni koshti v sektori na pivnich vid 34 gradusi i na pivden vid 32 gradusi buli znisheni abo vivedeni za rezolyuciyeyu Radi Bezpeki OON PPO z vizualnim navedennyam diyati bulo nemozhlivo oskilki operaciya provodilasya lishe u temnij chas dobi Tomu aviaciya soyuznikiv diyala v praktichno poligonnih umovah i ne zaznala vtrat Za ocinkoyu Pentagonu bulo vrazheno 85 cilej pri comu 43 ob yekti povnistyu zrujnovani abo serjozno poshkodzheni 30 ob yektiv otrimali seredni ushkodzhennya 12 ob yektiv otrimali legki ushkodzhennya Odnu tretinu cilej sklali zenitno raketni kompleksi PPO prote znishiti vdalosya lishe shist iz tridcyati Bulo atakovano takozh 20 ob yektiv zv yazku ta RLS 11 vijskovih zavodiv a takozh prezidentskij palac u Dzhebel Mahul na teritoriyi yakogo inspektori OON nibito viyavili oznaki rozgortannya virobnictva himichnoyi ta bakteriologichnoyi zbroyi Z 11 peredbachuvanih ob yektiv virobnictva ZMU znachnih zbitkiv bulo zavdano odnomu p yat otrimali pomirni ta chotiri legki ushkodzhennya Udaru zaznalo naftopererobne pidpriyemstvo u Basri V cij operaciyi buli pokazani novi tendenciyi v sferi voyennih dij Skorochennya terminiv stvorennya ugrupovan sil i vijsk ta vdoskonalennya sposobiv yih naroshuvannya operaciyu rozpochali gotivkoyu bez poperednogo rozgortannya dodatkovih poblizu Iraku Posilennya znachennya raptovosti pochatku bojovih dij Zrostannya masshtabiv vijskovo taktichnoyi operaciyi Pidvishennya intensivnosti operaciyi za rahunok zaluchennya krilatih raket morskogo ta povitryanogo bazuvannya taktichnoyi ta palubnoyi aviaciyi z viddalenih aerodromiv ta avianosciv strategichnih bombarduvalnikiv z ostrivnih aviabaz pri aktivnomu prikritti vinishuvalnoyu aviaciyeyu litakami REB ta efektivnih diyah litakiv rozvidnikiv U hodi operaciyi vidbulosya pershe bojove zastosuvannya strategichnih bombarduvalnikiv B 1B Lancer Krim togo vidbulisya pershi v istoriyi VMS SShA bojovi viloti pilotiv zhinok Porivnyano z 1991 r bulo vdoskonaleno sistemu upravlinnya koalicijnimi silami osnovu yakoyi stanovili nova globalna sistema operativnogo upravlinnya ZS SShA GCCS Global Command Control System ta yiyi morskij komponent GCCS Maritime tehnichni zasobi yakoyi vstanovleni u vsih shtabah ta na komandnih punktah ZS SShA a takozh na taktichnih flagmanskih komandnih centrah TFKC na AVMA Vinson ta Enterprajz Ce dozvolilo ne rozgortati dodatkovi radiomerezhi pered pochatkom operaciyi NaslidkiGolovnij politichnij pidsumok operaciyi v tomu sho SShA ta Velika Britaniya naochno prodemonstruvali vsomu svitu gotovnist virishuvati svoyi zovnishnopolitichni zavdannya vsima dostupnimi zasobami u tomu chisli vijskovimi proti suverennih derzhav bez otrimannya sankciyi OON Bulo pidirvano rol Radi Bezpeki OON bulo zapochatkovano rujnuvannya isnuyuchoyi sistemi mizhnarodnoyi bezpeki Amerikanska gromadskist zagalom pidtrimala vijskovu akciyu proti Iraku Tak pid chas opituvannya provedenogo telekanalom CBS News i gazetoyu Nyu Jork Tajms 63 respondentiv vislovilisya za prodovzhennya aviaudariv doti doki Saddama Husejna ne bude vidstoroneno vid vladi Dva inshih opituvannya Gellapa ta spilnij ABC News Vashington Post pokazali sho bilshe 70 amerikanciv shvalyuyut diyi administraciyi Klintona Vodnochas kritiki zvinuvachuvali Klintona v tomu sho vijskovimi diyami proti Iraku vin sprobuvav vidvernuti uvagu gromadskosti vid sluhan shodo jogo impichmentu yaki prohodili v cej zhe chas u Palati predstavnikiv Kongresu SShA yakij buv viklikanij nepravdivimi svidchennyami pid chas seksualnogo skandalu z Monikoyu Levinski Za povidomlennyam Radio Svoboda 17 grudnya 1998 provedennya vijskovoyi operaciyi bulo pidtrimano Yaponiyeyu Kanadoyu Avstraliyeyu Pivdennoyu Koreyeyu Najbilsh rizka kritika prozvuchala z boku Kitayu ta Rosiyi Na znak protestu Rosiya timchasovo vidklikala svoyih posliv iz Vashingtona ta Londona Najbilsh pomitnim dovgostrokovim naslidkom operaciyi Pustelya stalo te sho irakska sistema PPO aktivizuvala svoyi diyi v nepolotnih zonah na pivnochi ta pivdni krayini Amerikanska ta britanska aviaciya yaka zdijsnyuvala patrulyuvannya cih zon pochala zavdavati udariv u vidpovid po ob yektah PPO Pershij podibnij incident vidbuvsya vzhe naprikinci grudnya 1998 roku Nadali incidenti stali vidbuvatisya regulyarno i prodovzhuvalisya azh do pochatku Irakskoyi vijni u berezni 2003 roku Zgidno z povidomlennyami zahidnoyi agenturi v Bagdadi operaciya Pustelya lisicya led ne prizvela do padinnya rezhimu Saddama Husejna Kolishnij spivrobitnik CRU Kennet Pollak zaznachav sho Husejn zapanikuvav i proviv kampaniyu masovih areshtiv i strat poboyuyuchis svogo povalennya Prote nezalezhni eksperti vvazhayut sho zahodi sil informacijnoyi borotbi ta psihologichnih operacij shodo vplivu na svitovu spilnotu zagalom ta na naselennya Iraku zokrema povnistyu svoyih cilej ne dosyagli masovogo nevdovolennya rezhimom S Husejna ni vseredini Iraku ni u sviti viklikati ne vdalosya Div takozhBezpolotni zoni Irak Bombarduvannya Liviyi 1986 Bombarduvannya Yugoslaviyi 1999 PrimitkiBoyne Walter J Air Warfare an International Encyclopedia A L p 174 Postavlyayut li Ukraina i Belarus oruzhie Iraku Arhiv originalu za 8 bereznya 2021 Procitovano 23 serpnya 2019 Amerikancy boyatsya belorusskih tankov Belorussiya amerikanskih sankcij ne boitsya Arhiv originalu za 20 listopada 2021 Procitovano 23 serpnya 2019 VOENNAYa KAMPANIYa PROTIV IRAKA Arhivovano 2007 11 10 u Wayback Machine Almanah Shkola Celostnogo Analiza Vypusk 5 1999 V Stepanov kandidat voennyh nauk LISA V PUSTYNE 1998 GODA gazetam ru Arhiv originalu za 3 serpnya 2021 Procitovano 3 bereznya 2022 Scott Ritter How the British Spy Agency MI6 Secretly Misled A Nation Into War With Iraq Democracy Now angl Arhiv originalu za 2 bereznya 2022 Procitovano 3 bereznya 2022 Interview Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2005 Procitovano 19 bereznya 2022 Transcript President Clinton explains Iraq strike Arhiv originalu za 11 grudnya 2008 Procitovano 4 grudnya 2008 LISA V PUSTYNE Arhivovano 2007 10 16 u Wayback Machine Vozdushno kosmicheskaya oborona V Kutishev 19 chervnya 2013 Operaciya Lis pustyni 1998 www modernarmy ru Portal Sovremennaya armiya vooruzhenie taktika boevoj opyt Arhiv originalu za 3 bereznya 2022 Procitovano 3 bereznya 2022 Mark Conversino Operation DESERT FOX Effectiveness With Unintended Effects Arhiv originalu za 3 sichnya 2011 Procitovano 4 grudnya 2008 News Transcript Secretary of Defense and Chairman of the Joint Chiefs of Staff Briefing on Operation DESERT FOX December 19 1998 Arhiv originalu za 18 listopada 2008 Procitovano 4 grudnya 2008 Voennye operacii SShA protiv Iraka Spravka RIA Novosti 10 kvitnya 2009 Arhiv originalu za 3 bereznya 2022 Procitovano 3 bereznya 2022 Thomas Ricks The American military adventure in Iraq The Penguin Press 2006 P 19 PosilannyaLisicya v pusteli Povitryano kosmichna oborona