Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ольга Десмонд народжена як Ольга Антоні Зеллін 2 листопада 1890 2 серпня 1964 німецька танцівниця актриса фотомодель і О

Ольга Дезмонд

Ольга Дезмонд

Ольга Десмонд (народжена як Ольга Антоні Зеллін; 2 листопада 1890 — 2 серпня 1964) — німецька танцівниця, актриса, фотомодель і .

Ольга Дезмонд
нім. Olga Desmond
image
Народилася2 листопада 1890(1890-11-02)[1][2]
Ольштин, Німецька імперія
Померла2 серпня 1964(1964-08-02)[1][2] (73 роки)
Берлін, НДР[1]
Країнаimage Німеччина
Діяльністьакторка, хореографка, модель, акторка театру, кіноакторка
Знання мовнімецька
Роки активностіз 1905
IMDbID 1985339

Життєпис

image
Ольга Дезмонд c. 1910 рік
image
Ольга Дезмонд на російській листівці

Ольга Антоні Зеллін народилася 2 листопада 1890 року в Алленштейні, Східна Пруссія (нині Ольштин, Польща), і жила в одному домі з тринадцятьма братами та сестрами. У віці п'ятнадцяти років вона залишила сім'ю і приєдналася до театральної групи в Лондоні. У 1906 році вона відвідувала школу Марі Зеєбах у Королівському театрі Берліна. У 1906/1907 роках вона приєдналася до групи художників, включаючи Ловіс Корінф, і з'явилася в образі Венери під час дев'ятимісячного туру групи в Лондонському павільйоні, де вони виставляли «пластичні зображення». Їм дозволялося виступати майже оголеними за умови, що вони залишалися нерухомими, і використовували штору, щоб приховати їх, коли вони переходили між сценами.

У Берліні вона стала співзасновницею Асоціації ідеальної культури та давала шоу під назвою «живі картини», на яких позувала у стилі старовинних класичних творів мистецтва. Після повернення до Берліна, працюючи з Адольфом Зальге, вона змінила ім'я на Ольга Десмонд. Вона почала створювати власне шоу, і танцювала з фатою. Згодом вона перейшла на довгий середньовічний пояс. Чим більше вона позувала, тим більше розуміла, що хоче рухатися на сцені. Вона хотіла оживити наготу. Ці так звані «Вечори краси» (Schönheitsabende) були заборонені неодноразово, починаючи з 1908 року, тому що актори зазвичай позували оголеними або вдягали лише розфарбоване тіло. Вона захищала їх, порівнюючи з класичним грецьким ідеалом наготи. Вараєті повідомляв у 1909 році, що їй наказали прикриватися під час виступу в Crystal Palace, Лейпциг, де вона заробляла 200 доларів за ніч, але поліція у Франкфурті зупинила її виступи. Вона також представила сольні танці між картинами та новою п'єсою Der Schwertertanz [Танець з мечами], яка виконується між двома спрямованими вгору наконечниками списів, встановленими на підлозі сцени. Це призвело до запрошень виступати в Німеччині та Санкт-Петербурзі.

Візит до Росії

«Героїня живих картин», Ольга Дезмонд стала однією з перших, хто пропагував оголеність на сцені в Санкт-Петербурзі, Росія, коли влітку 1908 року німецька танцівниця приїхала туди зі своїм репертуаром вистав. Вечори краси Ольги Десмонд швидко стали предметом бурхливої дискусії в російських медіа. Принаймні один із представників офіційного «правосуддя» хотів притягнути Дезмонда до суду за «спокушання».

Сама Ольга Дезмонд наполегливо відстоювала своє право з'являтися оголеною. Вона розповіла російській пресі:

Називайте це зухвалістю або сміливістю, або як завгодно описуйте мою появу на сцені, але для цього потрібне мистецтво, і воно (мистецтво) - моє єдине божество, перед яким я схиляюся і заради якого я готова принести всі можливі жертви ... Я вирішила розірвати багатовікові важкі ланцюги, створені самими людьми. Коли я виходжу на сцену повністю оголеною, мені не соромно, мені не соромно, тому що я виходжу перед публікою такою, яка я є, люблячою все прекрасне і граціозне. Не було жодного випадку, щоб моя поява перед публікою викликала якісь цинічні зауваження чи брудні думки.

Ольга Дезмонд підняла ціни на деякі зі своїх шоу, щоб її шоу могли бачити лише люди, які поважають її творчість. Окрім підвищення цін, багато з її виступів були відкриті лише для членів інших танцювальних товариств, щоб люди на вулиці не могли побачити її виступи.

На запитання, чи не завадить їй сценічний костюм, Ольга Дезмонд відповіла: «Бути повністю витонченою в костюмі чи навіть у трико — це неможливо. І я вирішила скинути це непотрібне ярмо». Заперечуючи проти звинувачень у тому, що вона збуджує «низькі інстинкти» публіки, танцівниця сказала: «Я навмисно встановлюю високу плату за вхід на свої виставки, щоб туди не потрапляла вулиця, яка мало що розуміє в чистому мистецтві, а щоб приходили люди з ширшими вимогами до нього, люди, які дивитимуться на мене як на служителя мистецтва».

Петербурзька влада не звернула уваги на пояснення танцівниці з Берліна, а її перша поява в імперській столиці Росії стала для неї останньою: подальші виступи були заборонені мером. Чимало столичних митців стали на бік влади. Наприклад, Костянтин Маковський різко засуджував те, що він називав «культом оголеного тіла», заявляючи, що «краса, як і багато іншого в житті, повинна мати свої таємниці, які ми навіть не маємо права викривати».

Повернення до Берліна

Ольга Дезмонд була не меншим предметом суперечок у своїй країні. У 1909 році її поява в Берлінському зимовому саду стала причиною такого скандалу, що стало предметом обговорення навіть у Прусських державних зборах. Але «скандальна» також означало добре відома, і в результаті її слави з'явилися косметичні продукти, які носили її ім'я. Вона подорожувала Німеччиною в численних турах до 1914 року, коли вийшла заміж за угорського великого землевласника і поїхала з ним до його маєтку.

З 1916 по 1919 рік вона знімалася в різних фільмах, включаючи "Seifenblasen "(«Мильні бульбашки»), «Marias Sonntagsgewand» («Недільний одяг Марії») і «Mut zur Sünde» («Мужність за гріх»). В останньому фільмі вона зіграла разом з відомим пізніше німецьким актором Гансом Альберсом. У 1917 році вона розлучилася з чоловіком і повернулася на сцену. Її перша поява відбулася 15 квітня 1917 року в театрі Королівського університету (Theater der Königlichen Hochschule) у Берліні. У тому ж році вона з'явилася в виставі «Кармен» в Кельні. Вона представляла танцювальні вечори та інші заходи у Варшаві, Бреслау (нині Вроцлав) і Катовіці (тепер Катовіце).

Десмонд також була прихильницею навчання. У 1919 році вона опублікувала брошуру «Ритмограпік», яка містила новий метод запису танців і транскрибування рухів спеціальними символами. Памфлет містив її зображення в прозорих сукнях і оголених жінок, які танцювали в квітковому орнаменті; Дезмонд розуміла точність танцю. Її памфлет допоміг іншим танцівницям новим і цікавим способом. Після цього вона рідше виступала на публіці і з 1922 року повністю присвятила себе викладацькій діяльності. Серед її найвідоміших учнів була , яка згодом стала членом танцювальної групи Рудольфа фон Лабана.

Після Першої світової війни вона вийшла заміж за свого другого чоловіка, Георга Пієка, єврейського бізнесмена, який мав майстерню сценічного обладнання, декорацій і спеціальних тканин. Після 1933 року Пієк залишив Німеччину.

Після Другої світової війни Дезмонд жила у східній частині Берліна. На схилі років, забута суспільством, вона працювала прибиральницею. Щоб заробити на життя, вона також продавала вінтажні листівки та інші пам'ятні речі часів, коли вона була відомою танцівницею.

Дезмонд помер 2 серпня 1964 року в Східному Берліні.

Спадщина

Роботи Дезмонд продовжують виставлятися. Наприклад, у 1993 році фото її виступу «Schönheitsabende» у 1908 році було показано у фільмі Майка Келлі «Надприродне». У 2009 році вона була предметом фільму «Ольга Десмонд 1890—1964 Оголена Венера Пруссії». Її включили до «Танець рук: Тіллі Лош і Хеді Пфундмайр у фотографіях 1920—1935», який демонструвався в Музеї сучасного Зальцбурга в 2014 році та в Музеї Верборгене в 2015—2016 роках. Серія фотографій Отто Сковранека з танцем Дезмонда на мечах зберігається в Німецькому танцювальному архіві Кельна (Deutsches Tanzarchiv Köln).

Фільмографія

  • 1915: «Зайфенблазен»
  • 1915: «Ноктюрно»
  • 1917: «Модель листівки: Ванда»
  • 1917: «Цвіркун»
  • 1918: «Життя за життя: Аглая»
  • 1918: «Відвага грішити»
  • 1918: «Летючий голландець»: Сента. Режисер Ганс Нойман.
  • 1919: «Богиня, блудниця і жінка»

Публікації

  • Desmond, Olga. Rhythmographik. Tanznotenschrift als Grundlage zum Selbstudium des Tanzes. Edited by Fritz Böhme, Leipzig, 1919.

Див. також

Виступ артистів у схожому жанрі

Ранні фотографи, які працювали в подібному жанрі

Посилання

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #116084227 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Filmportal.de — 2005.
    d:Track:Q15706812
  3. Desmond, Olga 1890–1964. Das Verborgene Museum. Процитовано 12 June 2022.
  4. Waldorf, Hanna (2015). Nudes, Swords, and the Germanic Imagination: Renditions of Germanic Sword Dance Narratives in Early Twentieth-Century Dance. Dance Research Journal. 47: 27—50. doi:10.1017/S0149767715000340.
  5. Dickinson, Edward Ross. Dancing in the Blood: Modern Dance and European Culture on the Eve of the First World War. Cambridge University Press. с. 112.
  6. Toepfer, Karl (2012). Aesthetics of Early Modernist Solo Dance in Central Europe. У Gitelman, Claudia; Palfy, Barbara (ред.). On Stage Alone : Soloists and the Modern Dance Canon. University Press of Florida. с. 73—118.
  7. Toepfer, Karl Eric (2003). One Hundred Years of Nakedness in German Performance. TDR: The Drama Review. 47 (4): 144—188. doi:10.1162/105420403322764089.
  8. Wie Gott sie schuf. Der Tagesspiegel Online. 31 March 2009.
  9. Депутати побачили сенсаційний танець: Депутати проводять особисте розслідування розваг, на які скаржаться в Берліні – "Beauty Evenings" barred. The New York Times. 29 November 1908.
  10. Красуня-танцівниця Дефіант: Відмовляється збільшити розмір костюму і не допускається на берлінську сцену. New York Times. 6 December 1908. «Прусське міністерство остаточно заборонило фройляйн Ользі Десмонд проводити в Берліні "вечори краси", подібні до тих, що були описані в цих депешах минулого тижня. Фройляйн Десмонд було дозволено з'явитися в понеділок увечері цього тижня за умови, що вона буде одягнена в одяг непрозорого характеру, але її костюм виявився настільки укороченим, що поліцейський цензор вирішив заборонити подальші публічні виступи. Відтепер фройляйн Десмонд танцюватиме перед запрошеними гостями Товариства поширення краси, і цілком ймовірно, що касові збори будуть лише трохи меншими, ніж під час публічних виступів».
  11. Dickinson, Edward Ross (2013). Modern Dance Before 1914: Commerce or Religion?. Dance Chronicle. 36: 297—325. doi:10.1080/01472526.2013.834538. JSTOR 24252550.
  12. Olga Desmond, real naked dancer. Variety. 20 March 1909. с. 10.
  13. Wortelkamp, Isa (2021). Scratches, Holes, and Spots: Decay and Disappearance of Early Dance Photography. Forum Modernes Theater. 32: 254—263. doi:10.1353/fmt.2021.0022.
  14. Toepfer, Karl (1997). Empire of Ecstasy: Nudity and Movement in German Body Culture. University of California Press. с. 27—28. ISBN .
  15. Dörr, Evelyn, (2008). «Rudolf Laban: The Dancer of the Crystal», Lanham, Maryland: Scarecrow Press, page 99-101.
  16. Smith, Valerie (2013). Something I've wanted to do but nobody would let me: Mike Kelley's 'The Uncanny'. Afterall. 34.
  17. Olga Desmond 1890-1964 Preußens Nackte Venus. Das Verborgene Museum. 2009. Процитовано 13 June 2022.
  18. Dance of Hands. Museum der Moderne. 2014. Процитовано 13 June 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  19. Dance of Hands. Photography Now. 2015. Процитовано 13 June 2022.

Подальше читання

  • Ochaim, Brygida M.; Balk, Claudia (1998). Variéte-Tänzerinnen um 1900. Vom Sinnenrausch zur Tanzmoderne, Ausstellung des Deutschen Theatermuseums München 23.10.1998-17.1.1999. Stroemfeld, Frankfurt/M. ISBN .
  • Glezerov, Sergei (10 January 2003). XX vek nachinalsya s obnazhenki [The 20th Century began with strippers]. Komsomol'skaya Pravda, Sankt Peterburg.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ольга Дезмонд
  • Olga Desmond на сайті IMDb (англ.)
  • Startseite » Personen » Olga Desmond. filmportal.de. Процитовано 3 February 2023.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Olga Desmond narodzhena yak Olga Antoni Zellin 2 listopada 1890 2 serpnya 1964 nimecka tancivnicya aktrisa fotomodel i Olga Dezmondnim Olga DesmondNarodilasya2 listopada 1890 1890 11 02 1 2 Olshtin Nimecka imperiyaPomerla2 serpnya 1964 1964 08 02 1 2 73 roki Berlin NDR 1 Krayina NimechchinaDiyalnistaktorka horeografka model aktorka teatru kinoaktorkaZnannya movnimeckaRoki aktivnostiz 1905IMDbID 1985339 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisOlga Dezmond c 1910 rik Olga Dezmond na rosijskij listivci Olga Antoni Zellin narodilasya 2 listopada 1890 roku v Allenshtejni Shidna Prussiya nini Olshtin Polsha i zhila v odnomu domi z trinadcyatma bratami ta sestrami U vici p yatnadcyati rokiv vona zalishila sim yu i priyednalasya do teatralnoyi grupi v Londoni U 1906 roci vona vidviduvala shkolu Mari Zeyebah u Korolivskomu teatri Berlina U 1906 1907 rokah vona priyednalasya do grupi hudozhnikiv vklyuchayuchi Lovis Korinf i z yavilasya v obrazi Veneri pid chas dev yatimisyachnogo turu grupi v Londonskomu paviljoni de voni vistavlyali plastichni zobrazhennya Yim dozvolyalosya vistupati majzhe ogolenimi za umovi sho voni zalishalisya neruhomimi i vikoristovuvali shtoru shob prihovati yih koli voni perehodili mizh scenami U Berlini vona stala spivzasnovniceyu Asociaciyi idealnoyi kulturi ta davala shou pid nazvoyu zhivi kartini na yakih pozuvala u stili starovinnih klasichnih tvoriv mistectva Pislya povernennya do Berlina pracyuyuchi z Adolfom Zalge vona zminila im ya na Olga Desmond Vona pochala stvoryuvati vlasne shou i tancyuvala z fatoyu Zgodom vona perejshla na dovgij serednovichnij poyas Chim bilshe vona pozuvala tim bilshe rozumila sho hoche ruhatisya na sceni Vona hotila ozhiviti nagotu Ci tak zvani Vechori krasi Schonheitsabende buli zaboroneni neodnorazovo pochinayuchi z 1908 roku tomu sho aktori zazvichaj pozuvali ogolenimi abo vdyagali lishe rozfarbovane tilo Vona zahishala yih porivnyuyuchi z klasichnim greckim idealom nagoti Varayeti povidomlyav u 1909 roci sho yij nakazali prikrivatisya pid chas vistupu v Crystal Palace Lejpcig de vona zaroblyala 200 dolariv za nich ale policiya u Frankfurti zupinila yiyi vistupi Vona takozh predstavila solni tanci mizh kartinami ta novoyu p yesoyu Der Schwertertanz Tanec z mechami yaka vikonuyetsya mizh dvoma spryamovanimi vgoru nakonechnikami spisiv vstanovlenimi na pidlozi sceni Ce prizvelo do zaproshen vistupati v Nimechchini ta Sankt Peterburzi Vizit do Rosiyi Geroyinya zhivih kartin Olga Dezmond stala odniyeyu z pershih hto propaguvav ogolenist na sceni v Sankt Peterburzi Rosiya koli vlitku 1908 roku nimecka tancivnicya priyihala tudi zi svoyim repertuarom vistav Vechori krasi Olgi Desmond shvidko stali predmetom burhlivoyi diskusiyi v rosijskih media Prinajmni odin iz predstavnikiv oficijnogo pravosuddya hotiv prityagnuti Dezmonda do sudu za spokushannya Sama Olga Dezmond napoleglivo vidstoyuvala svoye pravo z yavlyatisya ogolenoyu Vona rozpovila rosijskij presi Nazivajte ce zuhvalistyu abo smilivistyu abo yak zavgodno opisujte moyu poyavu na sceni ale dlya cogo potribne mistectvo i vono mistectvo moye yedine bozhestvo pered yakim ya shilyayusya i zaradi yakogo ya gotova prinesti vsi mozhlivi zhertvi Ya virishila rozirvati bagatovikovi vazhki lancyugi stvoreni samimi lyudmi Koli ya vihodzhu na scenu povnistyu ogolenoyu meni ne soromno meni ne soromno tomu sho ya vihodzhu pered publikoyu takoyu yaka ya ye lyublyachoyu vse prekrasne i graciozne Ne bulo zhodnogo vipadku shob moya poyava pered publikoyu viklikala yakis cinichni zauvazhennya chi brudni dumki Olga Dezmond pidnyala cini na deyaki zi svoyih shou shob yiyi shou mogli bachiti lishe lyudi yaki povazhayut yiyi tvorchist Okrim pidvishennya cin bagato z yiyi vistupiv buli vidkriti lishe dlya chleniv inshih tancyuvalnih tovaristv shob lyudi na vulici ne mogli pobachiti yiyi vistupi Na zapitannya chi ne zavadit yij scenichnij kostyum Olga Dezmond vidpovila Buti povnistyu vitonchenoyu v kostyumi chi navit u triko ce nemozhlivo I ya virishila skinuti ce nepotribne yarmo Zaperechuyuchi proti zvinuvachen u tomu sho vona zbudzhuye nizki instinkti publiki tancivnicya skazala Ya navmisno vstanovlyuyu visoku platu za vhid na svoyi vistavki shob tudi ne potraplyala vulicya yaka malo sho rozumiye v chistomu mistectvi a shob prihodili lyudi z shirshimi vimogami do nogo lyudi yaki divitimutsya na mene yak na sluzhitelya mistectva Peterburzka vlada ne zvernula uvagi na poyasnennya tancivnici z Berlina a yiyi persha poyava v imperskij stolici Rosiyi stala dlya neyi ostannoyu podalshi vistupi buli zaboroneni merom Chimalo stolichnih mitciv stali na bik vladi Napriklad Kostyantin Makovskij rizko zasudzhuvav te sho vin nazivav kultom ogolenogo tila zayavlyayuchi sho krasa yak i bagato inshogo v zhitti povinna mati svoyi tayemnici yaki mi navit ne mayemo prava vikrivati Povernennya do Berlina Olga Dezmond bula ne menshim predmetom superechok u svoyij krayini U 1909 roci yiyi poyava v Berlinskomu zimovomu sadu stala prichinoyu takogo skandalu sho stalo predmetom obgovorennya navit u Prusskih derzhavnih zborah Ale skandalna takozh oznachalo dobre vidoma i v rezultati yiyi slavi z yavilisya kosmetichni produkti yaki nosili yiyi im ya Vona podorozhuvala Nimechchinoyu v chislennih turah do 1914 roku koli vijshla zamizh za ugorskogo velikogo zemlevlasnika i poyihala z nim do jogo mayetku Z 1916 po 1919 rik vona znimalasya v riznih filmah vklyuchayuchi Seifenblasen Milni bulbashki Marias Sonntagsgewand Nedilnij odyag Mariyi i Mut zur Sunde Muzhnist za grih V ostannomu filmi vona zigrala razom z vidomim piznishe nimeckim aktorom Gansom Albersom U 1917 roci vona rozluchilasya z cholovikom i povernulasya na scenu Yiyi persha poyava vidbulasya 15 kvitnya 1917 roku v teatri Korolivskogo universitetu Theater der Koniglichen Hochschule u Berlini U tomu zh roci vona z yavilasya v vistavi Karmen v Kelni Vona predstavlyala tancyuvalni vechori ta inshi zahodi u Varshavi Breslau nini Vroclav i Katovici teper Katovice Desmond takozh bula prihilniceyu navchannya U 1919 roci vona opublikuvala broshuru Ritmograpik yaka mistila novij metod zapisu tanciv i transkribuvannya ruhiv specialnimi simvolami Pamflet mistiv yiyi zobrazhennya v prozorih suknyah i ogolenih zhinok yaki tancyuvali v kvitkovomu ornamenti Dezmond rozumila tochnist tancyu Yiyi pamflet dopomig inshim tancivnicyam novim i cikavim sposobom Pislya cogo vona ridshe vistupala na publici i z 1922 roku povnistyu prisvyatila sebe vikladackij diyalnosti Sered yiyi najvidomishih uchniv bula yaka zgodom stala chlenom tancyuvalnoyi grupi Rudolfa fon Labana Pislya Pershoyi svitovoyi vijni vona vijshla zamizh za svogo drugogo cholovika Georga Piyeka yevrejskogo biznesmena yakij mav majsternyu scenichnogo obladnannya dekoracij i specialnih tkanin Pislya 1933 roku Piyek zalishiv Nimechchinu Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Dezmond zhila u shidnij chastini Berlina Na shili rokiv zabuta suspilstvom vona pracyuvala pribiralniceyu Shob zarobiti na zhittya vona takozh prodavala vintazhni listivki ta inshi pam yatni rechi chasiv koli vona bula vidomoyu tancivniceyu Dezmond pomer 2 serpnya 1964 roku v Shidnomu Berlini SpadshinaRoboti Dezmond prodovzhuyut vistavlyatisya Napriklad u 1993 roci foto yiyi vistupu Schonheitsabende u 1908 roci bulo pokazano u filmi Majka Kelli Nadprirodne U 2009 roci vona bula predmetom filmu Olga Desmond 1890 1964 Ogolena Venera Prussiyi Yiyi vklyuchili do Tanec ruk Tilli Losh i Hedi Pfundmajr u fotografiyah 1920 1935 yakij demonstruvavsya v Muzeyi suchasnogo Zalcburga v 2014 roci ta v Muzeyi Verborgene v 2015 2016 rokah Seriya fotografij Otto Skovraneka z tancem Dezmonda na mechah zberigayetsya v Nimeckomu tancyuvalnomu arhivi Kelna Deutsches Tanzarchiv Koln Filmografiya1915 Zajfenblazen 1915 Noktyurno 1917 Model listivki Vanda 1917 Cvirkun 1918 Zhittya za zhittya Aglaya 1918 Vidvaga grishiti 1918 Letyuchij gollandec Senta Rezhiser Gans Nojman 1919 Boginya bludnicya i zhinka PublikaciyiDesmond Olga Rhythmographik Tanznotenschrift als Grundlage zum Selbstudium des Tanzes Edited by Fritz Bohme Leipzig 1919 Div takozhPerformans Vistup artistiv u shozhomu zhanri Ranni fotografi yaki pracyuvali v podibnomu zhanri Truda FlyajshmannPosilannyaDeutsche Nationalbibliothek Record 116084227 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Filmportal de 2005 d Track Q15706812 Desmond Olga 1890 1964 Das Verborgene Museum Procitovano 12 June 2022 Waldorf Hanna 2015 Nudes Swords and the Germanic Imagination Renditions of Germanic Sword Dance Narratives in Early Twentieth Century Dance Dance Research Journal 47 27 50 doi 10 1017 S0149767715000340 Dickinson Edward Ross Dancing in the Blood Modern Dance and European Culture on the Eve of the First World War Cambridge University Press s 112 Toepfer Karl 2012 Aesthetics of Early Modernist Solo Dance in Central Europe U Gitelman Claudia Palfy Barbara red On Stage Alone Soloists and the Modern Dance Canon University Press of Florida s 73 118 Toepfer Karl Eric 2003 One Hundred Years of Nakedness in German Performance TDR The Drama Review 47 4 144 188 doi 10 1162 105420403322764089 Wie Gott sie schuf Der Tagesspiegel Online 31 March 2009 Deputati pobachili sensacijnij tanec Deputati provodyat osobiste rozsliduvannya rozvag na yaki skarzhatsya v Berlini Beauty Evenings barred The New York Times 29 November 1908 Krasunya tancivnicya Defiant Vidmovlyayetsya zbilshiti rozmir kostyumu i ne dopuskayetsya na berlinsku scenu New York Times 6 December 1908 Prusske ministerstvo ostatochno zaboronilo frojlyajn Olzi Desmond provoditi v Berlini vechori krasi podibni do tih sho buli opisani v cih depeshah minulogo tizhnya Frojlyajn Desmond bulo dozvoleno z yavitisya v ponedilok uvecheri cogo tizhnya za umovi sho vona bude odyagnena v odyag neprozorogo harakteru ale yiyi kostyum viyavivsya nastilki ukorochenim sho policejskij cenzor virishiv zaboroniti podalshi publichni vistupi Vidteper frojlyajn Desmond tancyuvatime pered zaproshenimi gostyami Tovaristva poshirennya krasi i cilkom jmovirno sho kasovi zbori budut lishe trohi menshimi nizh pid chas publichnih vistupiv Dickinson Edward Ross 2013 Modern Dance Before 1914 Commerce or Religion Dance Chronicle 36 297 325 doi 10 1080 01472526 2013 834538 JSTOR 24252550 Olga Desmond real naked dancer Variety 20 March 1909 s 10 Wortelkamp Isa 2021 Scratches Holes and Spots Decay and Disappearance of Early Dance Photography Forum Modernes Theater 32 254 263 doi 10 1353 fmt 2021 0022 Toepfer Karl 1997 Empire of Ecstasy Nudity and Movement in German Body Culture University of California Press s 27 28 ISBN 0520206630 Dorr Evelyn 2008 Rudolf Laban The Dancer of the Crystal Lanham Maryland Scarecrow Press page 99 101 Smith Valerie 2013 Something I ve wanted to do but nobody would let me Mike Kelley s The Uncanny Afterall 34 Olga Desmond 1890 1964 Preussens Nackte Venus Das Verborgene Museum 2009 Procitovano 13 June 2022 Dance of Hands Museum der Moderne 2014 Procitovano 13 June 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Dance of Hands Photography Now 2015 Procitovano 13 June 2022 Podalshe chitannyaOchaim Brygida M Balk Claudia 1998 Variete Tanzerinnen um 1900 Vom Sinnenrausch zur Tanzmoderne Ausstellung des Deutschen Theatermuseums Munchen 23 10 1998 17 1 1999 Stroemfeld Frankfurt M ISBN 3 87877 745 0 Glezerov Sergei 10 January 2003 XX vek nachinalsya s obnazhenki The 20th Century began with strippers Komsomol skaya Pravda Sankt Peterburg PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Olga Dezmond Olga Desmond na sajti IMDb angl Startseite Personen Olga Desmond filmportal de Procitovano 3 February 2023

Дата публікації:
Топ