Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олекса́ндрівка — село Городненської сільської громади Болградського району Одеської області в Україні. Населення становить 2457 осіб.
| село Олександрівка | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Одеська область | ||||
| Район |  Болградський район | ||||
| Громада | Городненська сільська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA51060090040099377 | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1937 | ||||
| Колишня назва | Саталик-Хаджі (гаг. Satılık Hacı, рум. Satalâc-Hagi, болг. Саталък Хаджи) | ||||
| Населення | 2457 | ||||
| Площа | 2,5 км² | ||||
| Густота населення | 982,8 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 68713 | ||||
| Телефонний код | +380 4846 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 45°53′22″ пн. ш. 28°57′03″ сх. д. / 45.88944° пн. ш. 28.95083° сх. д.Координати: 45°53′22″ пн. ш. 28°57′03″ сх. д. / 45.88944° пн. ш. 28.95083° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря | 75 м | ||||
| Водойми | Малий Катлабуг | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 68713, Одеська обл., Болградський р-н, с. Олександрівка, вул. Федора Мазаренка, 98 | ||||
| Карта | |||||
  Олександрівка | |||||
 Олександрівка | |||||
| Мапа | |||||
| | |||||
Загальні відомості
Знаходиться на півночі Болградського району в долині річки Малий Катлабуг. Займає площу 2,5 км².
Історія
Село Олександрівка — одне з найстаріших гагаузьких сіл Бессарабії. До переселення гагаузів на території села жили ногайські татари і поселення називалося Саталик-Хаджі.
У Бессарабію болгари і гагаузи переселилися з Болгарії під час російсько-турецьких воєн кінця XVIII — початку ХІХ століття. Перше переселення було в кінці XVIII століття. Ранні групи переселенців через відсутність вільних земель не мали можливості створювати окремі селища, вони селилися разом з місцевими жителями. На спільне проживання з ногайскими татарами вирішувалися в основному гагаузи, для яких схожість татарської і гагаузької мов полегшувало налагодження контактів. Перші гагаузкі сім'ї, які оселилися в селищі Саталик-Хаджі — Дишли (Мариння), Васіліогло (Симула), Васіліогло (Костанда), Драганови (Драганна).
Після підписання в 1812 році між Росією і Туреччиною Бухарестського мирного договору, Бессарабія відійшла до Росії і ногайські татари пішли з Бессарабії. Після цього почалося масове переселення болгар і гагаузів в Бессарабію.
1821 вважається роком заснування тут гагаузького села (за деякими джерелами — 1823). Воно спочатку називалося, як і раніше — Саталик-Хаджі.
У 1828—1832 рр. було останнє переселення в Саталик-Хаджі. У 1832 р в селі було 47 старих сімей і 46 нових сімей, які прибули під час останнього переселення. Село належало до розряду казенних земель, тобто державних. Тут не було поміщицьких господарств, кріпосного права. Воно входило в . Село володіло 5100 десятинами придатної землі, у середньому на одну сім'ю доводилося 54,5 десятин. У 1847 р в селі проживали 124 сім'ї, з них 64 вважалися бідними.
Пізніше село було перейменовано в Олександрівку. Існує припущення, що воно названо в честь російського царя Олександра І.
1 березня 1842 в селі була відкрита початкова парафіяльна ланкастерська школа. Вона називалася Саталик-Хаджійська парафія св. Іоана Богослова. У школі був один клас, навчалося 16 учнів — хлопчиків. Викладав учитель Ізмаїльського вільного цеху — матрос Бабійчук. Школа утримувалася на кошти сільської парафії. Вивчалися предмети: читання, чистописання, Закон Божий, коротка Священна історія і 4 правила арифметики. Навчання в школі було однорічним і велося російською мовою. Закон Божий вивчався церковно-слов'янською мовою.
Наприкінці ХІХ ст. початкова школа була перетворена в трирічну, пізніше — чотирирічну. Приблизно в 1895 р почалося будівництво кам'яного будинку школи, у якому і сьогодні навчаються учні.
На початку ХХ ст. в селі була гімназія. У цьому навчальному закладі навчалися не тільки місцеві жителі, сюди приїжджали вчитися і з інших місць. Дівчатка і хлопчики навчалися окремо. Деякі випускники гімназії пізніше стали вчителями Олександрівської школи. Це Ботанов Андрій Іванович, Ботанова Наталія Олексіївна, Дишли Дмитро Дмитрович, Драганов Георгій Трифонович.
У 1907 році Олександрівка входила в Іванівсько—Болгарську волость Аккерманського повіту. У 1907 р в селі проживало 2350 чоловік. Земля була розподілена між селянами у власність по 2 десятини на душу.
У 1908 році в Олександрівці почалося будівництво лікарні. Але воно не було завершено.
У січні 1918 року в селі була проголошена Радянська влада. Потім село стало належати Румунії. Навчання в школі велося румунською мовою.
У 1925 році в селі розпочалося будівництво чоловічого монастиря з храмом на честь Різдва Пресвятої Богородиці, який в тому ж році був побудований і освячений. У 1934 році монастир був реорганізований в жіночий, черниці були переведені з Варзарештского і Дмитрівського скиту. З їх числа черниця Зінаїда (Терзіоглу) призначена першою настоятелькою. Серед прийнятих тоді ж в монастир послушниць була ігуменя Алевтина, призначена настоятелькою в 1944 р і стояла на чолі обителі до самої кончини в 1987 р
Сучасність
28 червня 1940 року село увійшло до складу УРСР. Під час Другої світової війни настала друга румунська окупація. Воєнних дій на території села не було. Основна маса населення не брала участь у бойових діях на фронтах. У 1944 році радянські війська звільнили село.
У 1946—1947 роках олександрівці пережили голод. Дуже багато людей померло. Були випадки канібалізма.
У 1947—1948 роках були створені перші колгоспи «Шлях Леніна», «Сталінський шлях», «Крупська». Головою колгоспу «Сталінський шлях» був Радулов В. Н., колгосп «Крупська» очолив Костєв П. М. Пізніше ці колгоспи були об'єднані в один колгосп «Шлях Леніна».
Деякі олександрівці були засуджені з політичних питань. Серед них колишній голова колгоспу Радулов В. Н. Він був звинувачений у зв'язках з румунською владою в роки окупації, засуджений на 25 років тюремного ув'язнення. Відбув 8 років, після XX з'їзду КПРС був реабілітований.
У 1959 р була зруйнована в селі церква і на цьому місці в 60-і роки побудований клуб.
У 1959 р семирічна школа перетворена в восьмирічну. На початку 60-х років кількість учнів в Олександрівській школі перевищила 500 осіб.
Олександрівська лікарня в 60-ті роки була однією з великих в районі, обслуговувала жителів і сусідніх сіл. У лікарні працювали терапевти, хірурги, дитячий лікар, стоматолог та інші фахівці. У селі діяли партійна, комсомольська, піонерська організації.
У 60-70-ті роки село було електро- і радіофіковано. Встановлено телефонний зв'язок.
У 1990 році Олександрівська школа стала середньою. У селі знову побудована церква.
У школі викладаються гагаузька мова та література, учні вивчають історію села, краю, гагаузького народу, його звичаї, традиції. Село не газифіковане. Не працює лікарня. Велика частина жителів села не забезпечена водою. Якість доріг до райцентру погана. Відсутні робочі місця.
В останні роки зменшилася чисельність населення. У селі багато порожніх будинків. Село належить до вимираючих.
Населення
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 2293 особи, з яких 1072 чоловіки та 1221 жінка.
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 2438 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| гагаузька | 89,17 % |
| російська | 4,27 % |
| болгарська | 3,42 % |
| українська | 1,67 % |
| молдовська | 0,98 % |
| циганська | 0,33 % |
Символіка
Олександрівський герб розділений на два поля блакитного та зеленого кольорів. У верхній частині зображена святиня і основна визначна пам'ятка села — Свято-Різдво-Богородичний жіночий монастир, у нижній — золоті колоски пшениці і один з найдавніших символів, що означає родючість і добробут — баран. У основі герба розташовується лазурна стрічка з назвою села. Прапор Олександрівки складається з трьох кольорів — червоного, блакитного і жовтого. У лівій його частині на червоній смузі знаходиться герб.
Розробником гербу є вчитель Олександрівського НВК Картакай Ольга Анатоліївна
Культура
За межами села відомий ансамбль гагаузької пісні «Кирмизи Гюль»
Відомі жителі
- — поет, педагог, учений. Народився в 1938 р в селі Олександрівка. Закінчив Олександрівську семирічну школу. У 90-ті роки брав активну участь у складанні латинського алфавіту, навчальних програм з гагаузької мови, підручників.
- Радулов Семен Іванович — український борець вільного стилю, бронзовий призер чемпіонату Європи, бронзовий призер Універсіади.
Примітки
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 29 вересня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 29 вересня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 29 вересня 2019.
Посилання
- Олександрівка на сайті Верховної ради України[недоступне посилання з квітня 2019] (укр.)
- Новини Олександрівки та Болградського району
- КОСТЯНТИН ВАСІЛІОГЛУ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksa ndrivka selo Gorodnenskoyi silskoyi gromadi Bolgradskogo rajonu Odeskoyi oblasti v Ukrayini Naselennya stanovit 2457 osib selo Oleksandrivka Gerb Prapor Cerkva Rizdva BogorodiciCerkva Rizdva Bogorodici Krayina Ukrayina Oblast Odeska oblast Rajon Bolgradskij rajon Gromada Gorodnenska silska gromada Kod KATOTTG UA51060090040099377 Osnovni dani Zasnovane 1937 Kolishnya nazva Satalik Hadzhi gag Satilik Haci rum Satalac Hagi bolg Satalk Hadzhi Naselennya 2457 Plosha 2 5 km Gustota naselennya 982 8 osib km Poshtovij indeks 68713 Telefonnij kod 380 4846 Geografichni dani Geografichni koordinati 45 53 22 pn sh 28 57 03 sh d 45 88944 pn sh 28 95083 sh d 45 88944 28 95083 Koordinati 45 53 22 pn sh 28 57 03 sh d 45 88944 pn sh 28 95083 sh d 45 88944 28 95083 Serednya visota nad rivnem morya 75 m Vodojmi Malij Katlabug Misceva vlada Adresa radi 68713 Odeska obl Bolgradskij r n s Oleksandrivka vul Fedora Mazarenka 98 Karta Oleksandrivka Oleksandrivka Mapa Oleksandrivka u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Oleksandrivka Zagalni vidomostiZnahoditsya na pivnochi Bolgradskogo rajonu v dolini richki Malij Katlabug Zajmaye ploshu 2 5 km IstoriyaSelo Oleksandrivka odne z najstarishih gagauzkih sil Bessarabiyi Do pereselennya gagauziv na teritoriyi sela zhili nogajski tatari i poselennya nazivalosya Satalik Hadzhi U Bessarabiyu bolgari i gagauzi pereselilisya z Bolgariyi pid chas rosijsko tureckih voyen kincya XVIII pochatku HIH stolittya Pershe pereselennya bulo v kinci XVIII stolittya Ranni grupi pereselenciv cherez vidsutnist vilnih zemel ne mali mozhlivosti stvoryuvati okremi selisha voni selilisya razom z miscevimi zhitelyami Na spilne prozhivannya z nogajskimi tatarami virishuvalisya v osnovnomu gagauzi dlya yakih shozhist tatarskoyi i gagauzkoyi mov polegshuvalo nalagodzhennya kontaktiv Pershi gagauzki sim yi yaki oselilisya v selishi Satalik Hadzhi Dishli Marinnya Vasilioglo Simula Vasilioglo Kostanda Draganovi Draganna Pislya pidpisannya v 1812 roci mizh Rosiyeyu i Turechchinoyu Buharestskogo mirnogo dogovoru Bessarabiya vidijshla do Rosiyi i nogajski tatari pishli z Bessarabiyi Pislya cogo pochalosya masove pereselennya bolgar i gagauziv v Bessarabiyu 1821 vvazhayetsya rokom zasnuvannya tut gagauzkogo sela za deyakimi dzherelami 1823 Vono spochatku nazivalosya yak i ranishe Satalik Hadzhi U 1828 1832 rr bulo ostannye pereselennya v Satalik Hadzhi U 1832 r v seli bulo 47 starih simej i 46 novih simej yaki pribuli pid chas ostannogo pereselennya Selo nalezhalo do rozryadu kazennih zemel tobto derzhavnih Tut ne bulo pomishickih gospodarstv kriposnogo prava Vono vhodilo v Selo volodilo 5100 desyatinami pridatnoyi zemli u serednomu na odnu sim yu dovodilosya 54 5 desyatin U 1847 r v seli prozhivali 124 sim yi z nih 64 vvazhalisya bidnimi Piznishe selo bulo perejmenovano v Oleksandrivku Isnuye pripushennya sho vono nazvano v chest rosijskogo carya Oleksandra I 1 bereznya 1842 v seli bula vidkrita pochatkova parafiyalna lankasterska shkola Vona nazivalasya Satalik Hadzhijska parafiya sv Ioana Bogoslova U shkoli buv odin klas navchalosya 16 uchniv hlopchikiv Vikladav uchitel Izmayilskogo vilnogo cehu matros Babijchuk Shkola utrimuvalasya na koshti silskoyi parafiyi Vivchalisya predmeti chitannya chistopisannya Zakon Bozhij korotka Svyashenna istoriya i 4 pravila arifmetiki Navchannya v shkoli bulo odnorichnim i velosya rosijskoyu movoyu Zakon Bozhij vivchavsya cerkovno slov yanskoyu movoyu Naprikinci HIH st pochatkova shkola bula peretvorena v tririchnu piznishe chotiririchnu Priblizno v 1895 r pochalosya budivnictvo kam yanogo budinku shkoli u yakomu i sogodni navchayutsya uchni Na pochatku HH st v seli bula gimnaziya U comu navchalnomu zakladi navchalisya ne tilki miscevi zhiteli syudi priyizhdzhali vchitisya i z inshih misc Divchatka i hlopchiki navchalisya okremo Deyaki vipuskniki gimnaziyi piznishe stali vchitelyami Oleksandrivskoyi shkoli Ce Botanov Andrij Ivanovich Botanova Nataliya Oleksiyivna Dishli Dmitro Dmitrovich Draganov Georgij Trifonovich U 1907 roci Oleksandrivka vhodila v Ivanivsko Bolgarsku volost Akkermanskogo povitu U 1907 r v seli prozhivalo 2350 cholovik Zemlya bula rozpodilena mizh selyanami u vlasnist po 2 desyatini na dushu U 1908 roci v Oleksandrivci pochalosya budivnictvo likarni Ale vono ne bulo zaversheno U sichni 1918 roku v seli bula progoloshena Radyanska vlada Potim selo stalo nalezhati Rumuniyi Navchannya v shkoli velosya rumunskoyu movoyu U 1925 roci v seli rozpochalosya budivnictvo cholovichogo monastirya z hramom na chest Rizdva Presvyatoyi Bogorodici yakij v tomu zh roci buv pobudovanij i osvyachenij U 1934 roci monastir buv reorganizovanij v zhinochij chernici buli perevedeni z Varzareshtskogo i Dmitrivskogo skitu Z yih chisla chernicya Zinayida Terzioglu priznachena pershoyu nastoyatelkoyu Sered prijnyatih todi zh v monastir poslushnic bula igumenya Alevtina priznachena nastoyatelkoyu v 1944 r i stoyala na choli obiteli do samoyi konchini v 1987 r Suchasnist 28 chervnya 1940 roku selo uvijshlo do skladu URSR Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni nastala druga rumunska okupaciya Voyennih dij na teritoriyi sela ne bulo Osnovna masa naselennya ne brala uchast u bojovih diyah na frontah U 1944 roci radyanski vijska zvilnili selo U 1946 1947 rokah oleksandrivci perezhili golod Duzhe bagato lyudej pomerlo Buli vipadki kanibalizma U 1947 1948 rokah buli stvoreni pershi kolgospi Shlyah Lenina Stalinskij shlyah Krupska Golovoyu kolgospu Stalinskij shlyah buv Radulov V N kolgosp Krupska ocholiv Kostyev P M Piznishe ci kolgospi buli ob yednani v odin kolgosp Shlyah Lenina Deyaki oleksandrivci buli zasudzheni z politichnih pitan Sered nih kolishnij golova kolgospu Radulov V N Vin buv zvinuvachenij u zv yazkah z rumunskoyu vladoyu v roki okupaciyi zasudzhenij na 25 rokiv tyuremnogo uv yaznennya Vidbuv 8 rokiv pislya XX z yizdu KPRS buv reabilitovanij U 1959 r bula zrujnovana v seli cerkva i na comu misci v 60 i roki pobudovanij klub U 1959 r semirichna shkola peretvorena v vosmirichnu Na pochatku 60 h rokiv kilkist uchniv v Oleksandrivskij shkoli perevishila 500 osib Oleksandrivska likarnya v 60 ti roki bula odniyeyu z velikih v rajoni obslugovuvala zhiteliv i susidnih sil U likarni pracyuvali terapevti hirurgi dityachij likar stomatolog ta inshi fahivci U seli diyali partijna komsomolska pionerska organizaciyi U 60 70 ti roki selo bulo elektro i radiofikovano Vstanovleno telefonnij zv yazok U 1990 roci Oleksandrivska shkola stala serednoyu U seli znovu pobudovana cerkva U shkoli vikladayutsya gagauzka mova ta literatura uchni vivchayut istoriyu sela krayu gagauzkogo narodu jogo zvichayi tradiciyi Selo ne gazifikovane Ne pracyuye likarnya Velika chastina zhiteliv sela ne zabezpechena vodoyu Yakist dorig do rajcentru pogana Vidsutni robochi miscya V ostanni roki zmenshilasya chiselnist naselennya U seli bagato porozhnih budinkiv Selo nalezhit do vimirayuchih NaselennyaZgidno z perepisom 1989 roku naselennya sela stanovilo 2293 osobi z yakih 1072 choloviki ta 1221 zhinka Za perepisom naselennya 2001 roku v seli meshkalo 2438 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok gagauzka 89 17 rosijska 4 27 bolgarska 3 42 ukrayinska 1 67 moldovska 0 98 ciganska 0 33 SimvolikaOleksandrivskij gerb rozdilenij na dva polya blakitnogo ta zelenogo koloriv U verhnij chastini zobrazhena svyatinya i osnovna viznachna pam yatka sela Svyato Rizdvo Bogorodichnij zhinochij monastir u nizhnij zoloti koloski pshenici i odin z najdavnishih simvoliv sho oznachaye rodyuchist i dobrobut baran U osnovi gerba roztashovuyetsya lazurna strichka z nazvoyu sela Prapor Oleksandrivki skladayetsya z troh koloriv chervonogo blakitnogo i zhovtogo U livij jogo chastini na chervonij smuzi znahoditsya gerb Rozrobnikom gerbu ye vchitel Oleksandrivskogo NVK Kartakaj Olga AnatoliyivnaKulturaZa mezhami sela vidomij ansambl gagauzkoyi pisni Kirmizi Gyul Vidomi zhiteli poet pedagog uchenij Narodivsya v 1938 r v seli Oleksandrivka Zakinchiv Oleksandrivsku semirichnu shkolu U 90 ti roki brav aktivnu uchast u skladanni latinskogo alfavitu navchalnih program z gagauzkoyi movi pidruchnikiv Radulov Semen Ivanovich ukrayinskij borec vilnogo stilyu bronzovij prizer chempionatu Yevropi bronzovij prizer Universiadi Primitki database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 29 veresnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 29 veresnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 29 veresnya 2019 PosilannyaOleksandrivka na sajti Verhovnoyi radi Ukrayini nedostupne posilannya z kvitnya 2019 ukr Novini Oleksandrivki ta Bolgradskogo rajonu KOSTYaNTIN VASILIOGLU