Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Островський Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див Ост

Олександр Миколайович Островський

Олександр Миколайович Островський
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Островський.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Островський Олександр.

Олександр Миколайович Островський (нар. 31 березня (12 квітня) 1823(18230412) — пом. 2 (14) червня 1886) — російський драматург та перекладач. Лауреат Уваровської премії.

Островський Олександр Миколайович
image
Портрет Островського
Народився31 березня (12 квітня) 1823[2][…]
Москва, Московська губернія, Російська імперія[5][…]
Помер2 (14) червня 1886[2][…](63 роки)
Щеликово, Костромська губернія, Російська імперія
ПохованняКостромська область
Громадянствоimage Російська імперія
Діяльністьперекладач, лібретист, драматург, журналіст, письменник, театральний режисер
Alma materd і d
Знання мовросійська
ЗакладПетербурзька академія наук
ЧленствоПетербурзька академія наук
Жанркомедія
Magnum opusd і Гроза (п'єса)
Брати, сестриd
IMDbID 0652534

Модернізував національний російський театр, розвинувши традиції Фонвізіна та Грибоєдова. Збагатив різножанровістю національну драматургію: сатирична комедія, трагедія, соціально-психологічна драма, історична хроніка. Найвідоміші п'єси «Гроза», «Таланти і шанувальники», «Безприданниця», «Вовки та вівці», «Снігуронька».

Перекладав драми Шекспіра, Квітки-Основ'яненка, Гольдоні, Сервантеса, Теренція та інших європейських класиків.

Життєпис

Народився у Москві. Предки його і по батьковій, і по материній лінії належали до православного духовенства. Батько священиком не став, а зробив успішну кар'єру чиновника, отримавши дворянський титул. Куди б не переїздила родина Островських, вона завжди опинялася в тому купецько-міщанському оточенні, яке потім з такою глибиною і сарказмом змальовував драматург.

Ставши студентом юридичного факультету Московського університету, вразливий і темпераментний юнак невдовзі втрачає будь-яку цікавість до майбутнього фаху, а серйозно захоплюється театром. Тому вже з третього курсу залишає навчання: «Я з молодих літ кинув усе і весь віддався театру». Правда, років сім все ж довелося попрацювати в судах, що неабияк збагатило його і життєвими враженнями, і досвідом, давши реальне підґрунтя для багатьох п'єс.

Літературний доробок

14 лютого 1847 року у тісному колі друзів прочитав Островський свій перший твір під скромною назвою «Картина сімейного щастя». «З цього дня я став вважати себе російським письменником і без сумнівів та вагань повірив у своє покликання», згадував Олександр Миколайович. Як правило, він писав свої п'єси за два-три місяці, а то й кілька тижнів, хоча були винятки: наприклад, над п'єсою «Свої люди — розрахуємося» драматург працював майже чотири роки.

В російську літературу увійшов за висловом критика Добролюбова як розвінчувач «темного царства» — ницого міщансько-купецького середовища, де панували «безсилля і внутрішня нікчемність самодурства». Яскравим представником цього «царства» став Тит Титович Брусков з п'єси «У чужому бенкеті похмілля»(1855), що стала першим серйозним успіхом драматурга. А далі було «Доходне місце» (1857) — п'єса, яку сучасники ставили в один ряд із комедією Грибоєдова «Лихо з розуму», і про яку захоплено відгукувався Лев Толстой: «Це величезна річ за глибиною, силою, вірністю сучасного значення…». Проте «Доходне місце» не допущене цензурою на сцену через критику державних хабарників і казнокрадів.

Вершиною драматургії Островського є «Гроза» — п'єса, що стала хрестоматійною завдяки високим художньо-образним якостям, глибиною і влучністю психологічних характеристик її персонажів. Микола Добролюбов у статті «Промінь світла в темному царстві» відзначав: «Гроза» — це, без сумніву, найрішучіший твір Островського; взаємні відносини самодурства і беззахисності доведені в ній до найтрагічніших наслідків… «. І водночас, зазначає критик, в „Грозі“ … є навіть щось освіжаюче й підбадьорююче. Це щось і є, на нашу думку, тло п'єси, яке виявляє хиткість і близький кінець самодурству. Потім сам характер Катерини, що змальований на цьому тлі, теж віє на нас новим життям, яке відкривається нам у самій її загибелі…» На думку Добролюбова, Катерина — це «крок вперед не лише в драматургічній діяльності Островського, а й в усій нашій літературі»!

Не зважаючи на творчу критику купецького середовища та певні античиновницькі демарші, творчість Островського прихильно сприймалася доволі консервативним імператором Олександром ІІІ, та й рідний брат драматурга посідав вагоме державне місце — Міністра державного майна. Наприкінці життя імператор Олександр ІІІ призначив Островському персональну пенсію у 3 тисячі рублів, але фінансові справи у нього йшли вкрай погано.

Помер у Костромській губернії.

Островський та Україна

«Гроза» міцно ввійшла в репертуар національних театрів. Зокрема, в Україні запам'яталася постановка цієї п'єси М. Крушельницьким у Харкові. Взагалі, п'єси Островського користувалися широкою популярністю на українській сцені. Гарячим пропагандистом його творчості був М. Садовський, який зіграв близько трьох десятків ролей у п'єсах Островського. Його високо цінували Іван Франко і Панас Мирний, а для класика української драматургії Івана Карпенка-Карого творчість Островського була взірцем і школою.

Сам Островський виявляв пильний інтерес до українського театру. Він, зокрема, переклав російською мовою комедію Г. Квітки-Основ'яненка «Щира любов», серед його перекладів також п'єси Михайла Старицького «За двома зайцями» та «Остання ніч». Також він допомагав літературній кар'єрі українського письменника Єгора Дріянського.

П'єси Островського з успіхом витримали іспит часом. Вони й нині не сходять зі сцени провідних театрів світу, багато з них екранізовано.

Екранізації творів О. Островського

Примітки

  1. Проф. Б. В. Варнеке Островский, Александр Николаевич // Русский биографический словарь / под ред. А. А. Половцов — СПб: 1905. — Т. 12. — С. 425–448.
    d:Track:Q656d:Track:Q1960551d:Track:Q21175483d:Track:Q1963546d:Track:Q24049633
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Deutsche Nationalbibliothek Record #118787306 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  4. Ostrovskiy, Alexander Nikolaivich // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911. — Vol. 20. — P. 362–363.
    d:Track:Q867541d:Track:Q63596608
  5. Островский Александр Николаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  6. Островский, Михаил Николаевич // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1897. — Т. XXII. — С. 355–356.
    d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q24049833d:Track:Q19908137d:Track:Q23892942

Джерела

  • Лобанов М. П. Островский. — 1979. — 382 с. — (Жизнь замечательных людей), (Вып.587).(рос.)

Посилання

  • Островський Олександр Миколайович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 739.
image Це незавершена стаття про письменника.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ostrovskij Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Ostrovskij Oleksandr Oleksandr Mikolajovich Ostrovskij nar 31 bereznya 12 kvitnya 1823 18230412 pom 2 14 chervnya 1886 rosijskij dramaturg ta perekladach Laureat Uvarovskoyi premiyi Ostrovskij Oleksandr MikolajovichPortret OstrovskogoNarodivsya31 bereznya 12 kvitnya 1823 2 Moskva Moskovska guberniya Rosijska imperiya 5 Pomer2 14 chervnya 1886 2 63 roki Shelikovo Kostromska guberniya Rosijska imperiyaPohovannyaKostromska oblastGromadyanstvoRosijska imperiyaDiyalnistperekladach libretist dramaturg zhurnalist pismennik teatralnij rezhiserAlma materd i dZnannya movrosijskaZakladPeterburzka akademiya naukChlenstvoPeterburzka akademiya naukZhanrkomediyaMagnum opusd i Groza p yesa Brati sestridIMDbID 0652534Roboti u Vikidzherelah Mediafajli u Vikishovishi Modernizuvav nacionalnij rosijskij teatr rozvinuvshi tradiciyi Fonvizina ta Griboyedova Zbagativ riznozhanrovistyu nacionalnu dramaturgiyu satirichna komediya tragediya socialno psihologichna drama istorichna hronika Najvidomishi p yesi Groza Talanti i shanuvalniki Bezpridannicya Vovki ta vivci Sniguronka Perekladav drami Shekspira Kvitki Osnov yanenka Goldoni Servantesa Terenciya ta inshih yevropejskih klasikiv ZhittyepisNarodivsya u Moskvi Predki jogo i po batkovij i po materinij liniyi nalezhali do pravoslavnogo duhovenstva Batko svyashenikom ne stav a zrobiv uspishnu kar yeru chinovnika otrimavshi dvoryanskij titul Kudi b ne pereyizdila rodina Ostrovskih vona zavzhdi opinyalasya v tomu kupecko mishanskomu otochenni yake potim z takoyu glibinoyu i sarkazmom zmalovuvav dramaturg Stavshi studentom yuridichnogo fakultetu Moskovskogo universitetu vrazlivij i temperamentnij yunak nevdovzi vtrachaye bud yaku cikavist do majbutnogo fahu a serjozno zahoplyuyetsya teatrom Tomu vzhe z tretogo kursu zalishaye navchannya Ya z molodih lit kinuv use i ves viddavsya teatru Pravda rokiv sim vse zh dovelosya popracyuvati v sudah sho neabiyak zbagatilo jogo i zhittyevimi vrazhennyami i dosvidom davshi realne pidgruntya dlya bagatoh p yes Literaturnij dorobok14 lyutogo 1847 roku u tisnomu koli druziv prochitav Ostrovskij svij pershij tvir pid skromnoyu nazvoyu Kartina simejnogo shastya Z cogo dnya ya stav vvazhati sebe rosijskim pismennikom i bez sumniviv ta vagan poviriv u svoye poklikannya zgaduvav Oleksandr Mikolajovich Yak pravilo vin pisav svoyi p yesi za dva tri misyaci a to j kilka tizhniv hocha buli vinyatki napriklad nad p yesoyu Svoyi lyudi rozrahuyemosya dramaturg pracyuvav majzhe chotiri roki V rosijsku literaturu uvijshov za vislovom kritika Dobrolyubova yak rozvinchuvach temnogo carstva nicogo mishansko kupeckogo seredovisha de panuvali bezsillya i vnutrishnya nikchemnist samodurstva Yaskravim predstavnikom cogo carstva stav Tit Titovich Bruskov z p yesi U chuzhomu benketi pohmillya 1855 sho stala pershim serjoznim uspihom dramaturga A dali bulo Dohodne misce 1857 p yesa yaku suchasniki stavili v odin ryad iz komediyeyu Griboyedova Liho z rozumu i pro yaku zahopleno vidgukuvavsya Lev Tolstoj Ce velichezna rich za glibinoyu siloyu virnistyu suchasnogo znachennya Prote Dohodne misce ne dopushene cenzuroyu na scenu cherez kritiku derzhavnih habarnikiv i kaznokradiv Vershinoyu dramaturgiyi Ostrovskogo ye Groza p yesa sho stala hrestomatijnoyu zavdyaki visokim hudozhno obraznim yakostyam glibinoyu i vluchnistyu psihologichnih harakteristik yiyi personazhiv Mikola Dobrolyubov u statti Promin svitla v temnomu carstvi vidznachav Groza ce bez sumnivu najrishuchishij tvir Ostrovskogo vzayemni vidnosini samodurstva i bezzahisnosti dovedeni v nij do najtragichnishih naslidkiv I vodnochas zaznachaye kritik v Grozi ye navit shos osvizhayuche j pidbadoryuyuche Ce shos i ye na nashu dumku tlo p yesi yake viyavlyaye hitkist i blizkij kinec samodurstvu Potim sam harakter Katerini sho zmalovanij na comu tli tezh viye na nas novim zhittyam yake vidkrivayetsya nam u samij yiyi zagibeli Na dumku Dobrolyubova Katerina ce krok vpered ne lishe v dramaturgichnij diyalnosti Ostrovskogo a j v usij nashij literaturi Ne zvazhayuchi na tvorchu kritiku kupeckogo seredovisha ta pevni antichinovnicki demarshi tvorchist Ostrovskogo prihilno sprijmalasya dovoli konservativnim imperatorom Oleksandrom III ta j ridnij brat dramaturga posidav vagome derzhavne misce Ministra derzhavnogo majna Naprikinci zhittya imperator Oleksandr III priznachiv Ostrovskomu personalnu pensiyu u 3 tisyachi rubliv ale finansovi spravi u nogo jshli vkraj pogano Pomer u Kostromskij guberniyi Ostrovskij ta Ukrayina Groza micno vvijshla v repertuar nacionalnih teatriv Zokrema v Ukrayini zapam yatalasya postanovka ciyeyi p yesi M Krushelnickim u Harkovi Vzagali p yesi Ostrovskogo koristuvalisya shirokoyu populyarnistyu na ukrayinskij sceni Garyachim propagandistom jogo tvorchosti buv M Sadovskij yakij zigrav blizko troh desyatkiv rolej u p yesah Ostrovskogo Jogo visoko cinuvali Ivan Franko i Panas Mirnij a dlya klasika ukrayinskoyi dramaturgiyi Ivana Karpenka Karogo tvorchist Ostrovskogo bula vzircem i shkoloyu Sam Ostrovskij viyavlyav pilnij interes do ukrayinskogo teatru Vin zokrema pereklav rosijskoyu movoyu komediyu G Kvitki Osnov yanenka Shira lyubov sered jogo perekladiv takozh p yesi Mihajla Starickogo Za dvoma zajcyami ta Ostannya nich Takozh vin dopomagav literaturnij kar yeri ukrayinskogo pismennika Yegora Driyanskogo P yesi Ostrovskogo z uspihom vitrimali ispit chasom Voni j nini ne shodyat zi sceni providnih teatriv svitu bagato z nih ekranizovano Ekranizaciyi tvoriv O Ostrovskogo1911 Na zhvavomu misci rezh Petro Chardinin 1933 Groza rezh Volodimir Petrov 1936 Bezpridannicya rezh Yakiv Protazanov 1956 Talanti i shanuvalniki rezh Andrij Apsolon Boris Dmohovskij 1964 Odruzhennya Balzaminova rezh Kostyantin Voyinov 1971 Vesnyana kazka rezh Yurij Cvyetkov 1973 Talanti i shanuvalniki rezh Isidor Annenskij 1975 Ostannya zhertva rezh Petro Todorovskij 1978 Krasen cholovik rezh Margarita Mikaelyan 1980 Lis rezh Volodimir Motil 1981 Skazheni groshi rezh Yevgen Matvyeyev 1983 rezh 1984 Zhorstokij romans rezh Eldar Ryazanov 1989 Serce ne kamin t f rezh 1989 Odruzhennya Balzaminova film balet rezh Oleksandr Byelinskij 1998 rezh 2001 Dikunka rezh Yurij Pavlov 2008 Bez vini vinuvati rezh Glib Panfilov ta in Div takozh Kategoriya Ekranizaciyi tvoriv Oleksandra OstrovskogoPrimitkiProf B V Varneke Ostrovskij Aleksandr Nikolaevich Russkij biograficheskij slovar pod red A A Polovcov SPb 1905 T 12 S 425 448 d Track Q656d Track Q1960551d Track Q21175483d Track Q1963546d Track Q24049633 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Deutsche Nationalbibliothek Record 118787306 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Ostrovskiy Alexander Nikolaivich Encyclopaedia Britannica a dictionary of arts sciences literature and general information H Chisholm 11 New York Cambridge England University Press 1911 Vol 20 P 362 363 d Track Q867541d Track Q63596608 Ostrovskij Aleksandr Nikolaevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Ostrovskij Mihail Nikolaevich Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1897 T XXII S 355 356 d Track Q656d Track Q602358d Track Q24049833d Track Q19908137d Track Q23892942DzherelaLobanov M P Ostrovskij 1979 382 s Zhizn zamechatelnyh lyudej Vyp 587 ros PosilannyaOstrovskij Oleksandr Mikolajovich Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 739 Ce nezavershena stattya pro pismennika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ