Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олекса́ндр Сергі́йович Даргоми́жський (інший варіант правопису — Даргомизький 2 (14) лютого 1813, село Троїцьке, нині Тульської області Росії — 5 (17) січня 1869, Санкт-Петербург) — російський композитор.
| Даргомижський Олександр Сергійович | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 14 лютого 1813[1][2][…] |
| Місце народження | Q23881797?, Бельовський повіт, Тульська губернія, Російська імперія |
| Дата смерті | 17 січня 1869[4][1][3] (55 років) |
| Місце смерті | Санкт-Петербург, Російська імперія[5][6] |
| Поховання | d |
| Громадянство | Російська імперія |
| Професії | композитор, піаніст |
| Інструменти | фортепіано |
| Жанри | опера |
| Псевдоніми | maestro Кук |
 Цитати у Вікіцитатах Файли у Вікісховищі | |
Біографія
Учився співу, грі на фортепіано й скрипці — у Адріана Данилевського. Наприкінці 20 — початку 30-х р. XIX століття видані перші твори Даргомижського (романси, фортепіанні п'єси).
У 1837—1841 він написав першу оперу — «Есмеральда» (за романом В. Гюго «Собор Паризької богоматері»), у якій відбилися романтичні тенденції, характерні для його ранньої творчості.
У 1840-х рр. створив ряд найкращих романсів, у тому числі «Я вас кохав», «Весілля», «Нічний вітер (Ночной зефир)». А також один з центральних творів — оперу «Русалка» (за однойменною драматичній поемі Пушкіна).
З кінця 1850-х рр. широко розгорнулася його музично-громадська діяльність. В 1859 він був обраний членом комітету Російського музичного товариства. У цей час зблизився із групою молодих композиторів, відомої згодом за назвою «Могутня купка»; брав участь у роботі сатиричного журналу «Іскра» (пізніше й «Будільніка»).
У 1860-х рр. Даргомижський звернувся до симфонічного жанру й створив 3 оркестрові п'єси, засновані на народних темах: «Баба-Яга, або З Волги nach Riga» (1862), «Малоросійський козачок» (1864), «Чухонская фантазія» (1867).
У 1864—1865 зробив закордонну поїздку (уперше був за кордоном в 1844—1845), під час якої в Брюсселі виконувалися деякі його добутки. В 1866 він почав працювати над оперою «Кам'яний гість», поставивши новаторське завдання — написати оперу на повний, незмінений текст літературного твору. Робота не була завершена. За заповітом автора незакінчену 1-ю картину дописав Ц. А. Кюї, а інструментував оперу Н. А. Римський-Корсаков.
Був знайомий із Тарасом Шевченком (поет і композитор познайомилися навесні 1858 року в Петербурзі) і Семеном Гулаком-Артемовським — першим виконавцем партії Клода Фролло в опері Даргомижського «Есмеральда» (поставлено 1847 року).
Творчість
Протягом довгих років ім'я Даргомижського пов'язувалося винятково з оперою «Кам'яний гість» як з твором, вчинив великий вплив на розвиток російської опери. Опера написана в новаторському для того часу стилі: у ній немає ні арій, ні ансамблів (не рахуючи двох невеликих вставних романсів Лаури), вона цілком побудована на «мелодійних речитативах» та декламації, покладеної на музику. Як мету вибору такої мови Даргомижський ставив не лише відображення «драматичної правди», а й художнє відтворення за допомогою музики людської мови з усіма її відтінками та вигинами. Пізніше принципи оперного мистецтва Даргомижського були втілені в операх М. П. Мусоргського — «Борисі Годунові» та особливо яскраво в «Хованщина». Сам Мусоргський поважав Даргомижського і в присвятах декількох зі своїх романсів назвав його «учителем музичної правди».
 | Без «Кам'яного гостя» не можна уявити собі розвиток російської музичної культури. Саме три опери — «Іван Сусанін», «Руслан та Людмила» і «Кам'яний гість» створили Мусоргського, Римського-Корсакова та Бородіна. «Сусанін» — опера, де головним героєм є народ, «Руслан» — міфічний, глибоко російська сюжет, і «Гість», в якому драма переважає над солодкою красою звучання. |  |
— Віктор Коршиков. Ст. А. С. Даргомижський. «Кам'яний гість» | ||
Інша опера Даргомижського — — також стала значним явищем в історії російської музики — це перша російська опера в жанрі побутової психологічної драми. У ній автор втілив одну з численних версій легенди про обмануту дівчину, перетворену на русалку, яка мститься своєму кривдникові.
Дві опери щодо раннього періоду творчості Даргомижського — «Есмеральда» та «Торжество Вакха» — чекали своєї першої постановки протягом багатьох років і не користувалися у публіки великою популярністю.
Великим успіхом користуються камерно-вокальні твори Даргомижського. Його ранні романси витримані в ліричному дусі, вигадані в 1840-х роках — випробовують вплив російського музичного фольклору (згодом цей стиль буде використаний в романсах П. І. Чайковського), нарешті, пізні наповнені глибоким драматизмом, пристрастю, правдивістю вирази, з'явившись, таким чином, провісниками вокальних робіт М. П. Мусоргського. У ряді творів яскраво проявився комічний талант композитора: «Черв'як», «Титулярний радник» та ін
Для оркестру Даргомижський написав чотири твори: «Болеро» (кінець 1830-х), «Баба-Яга», «Козачок» та «Чухонська фантазія» (все — початок 1860-х). Незважаючи на оригінальність оркестрового письма та хорошу оркестровку, вони виконуються достатньо рідко. Ці твори є продовженням традицій симфонічної музики Глінки та однією з основ багатого спадщини російської оркестрової музики, створеного композиторами більш пізнього часу.
У XX столітті інтерес до музики Даргомижського відродився: його опери ставилися в провідних театрах СРСР, оркестрові твори увійшли в «Антологію російської симфонічної музики», записану Є. Ф. Светлановим, а романси стали невід'ємною частиною репертуару співаків. серед музикознавців, які внесли найбільший внесок у дослідження творчості Даргомижського, найвідоміші Анатолій Дроздов та Михайло Пекеліс, автор безлічі праць, присвячених композиторові.
| | Даргомижський весь у нестрункості. Він воліє яскраві характерні та підкреслені властивості. Він прагне схопити моменти рішучі: напруга пристрасті, драматичний конфлікт, гострий мить горя, жаху і болю. Стійкість та спокій у будь-чому йому чужі. Він вміє не лише влучно схопити характерне, але і висміяти те, що його погляд карикатуриста встиг виділити. Іронія — і гірка і жартівлива — його сфера... ...В плані збагачення та освіження музичної мови і в створенні свого роду музичної характерології, Даргомижський виявився сміливішим та різнобічнішим від Глінки, оскільки був композитором, що застав іншу епоху та інстинктивно її віддзеркалив у своїх дивовижних романсах. | |
— Б. В. Асафьев. Російська музика | ||
Твори
- Опери
- «Есмеральда». Опера в чотирьох діях на власне лібрето за романом Віктора Гюго «Собор Паризької Богоматері». Написана в 1838—1841 роках. Перша постановка: Москва, Большой театр, 5 (17) грудня 1847 року.
- «Торжество Вакха». Опера-балет за однойменним вірша Пушкіна. Написана в 1843—1848 роках. Перша постановка: Москва, Большой театр, 11 (23) січня 1867 року.
- . Опера в чотирьох діях на власне лібрето за однойменною незакінченою п'єсі Пушкіна. Написана в 1848—1855 роках. Перша постановка: Санкт-Петербург, 4 (16) травня 1856 року.
- «Мазепа». Ескізи, 1860 рік.
- «Рогдай». Фрагменти, 1860—1867 роки.
- «Кам'яний гість». Опера в трьох діях на текст однойменної «Маленькій трагедії» Пушкіна. Написана в 1866—1869 роках, закінчена Ц. А. Кюї, оркестрована Н. А. Римським-Корсаковим. Перша постановка: Санкт-Петербург, Маріїнський театр, 16 (28) лютого 1872 року.
- Твори для оркестру
- «Болеро». Кінець 1830-х.
- «Баба-Яга» («З Волги в Ригу»). Закінчена 1862 року, вперше виконана 1870 року.
- «Козачок». Фантазія. 1864 рік.
- «Чухонская фантазія». Написана в 1863—1867 роках, вперше виконана 1869 року.
- Камерні вокальні твори
- Пісні та романси для двох голосів та фортепіано на вірші російських та зарубіжних поетів, у тому числі «Петербурзькі серенади», а також фрагменти незакінчених опер «Мазепа» та «Рогдай».
- Пісні та романси для одного голосу та фортепіано на вірші російських та зарубіжних поетів: «Старий капрал» (слова В.Курочкіна), «Паладин» (слова в перекладі В.Жуковського, «Черв'як» (слова П.Беранже в перекладі В.Курочкіна), «Титулярний радник» (слова П.Вейнберга), «Я Вас любив…» (слова А. С. Пушкіна), «Мені сумно» (слова М. Ю. Лермонтова), «Мені минуло шістнадцять років» (слова ) та інші на слова Кольцова, , Пушкіна, Лермонтова та інших поетів, у тому числі два вставних романсу Лаури із опери «Камінний гість».
Данина пам'яті
Російська Федерація:
- [ru], встановлений 1961 року в на території Олександро-Невської лаври в Санкт-Петербурзі. Скульптор .
- Розташоване в Тулі музичне училище носить ім'я А. С. Даргомижського.
- Недалеко від батьківщини композитора, в селищі Арсеньєва Тульської області, встановлено його бронзовий бюст на мармуровій колоні (скульптор , архітектор В. І. Снєгірьов). Це єдиний у світі пам'ятник Даргомижського.
- У Арсеньеві розташований музей композитора.
- Іменем Даргомижського названі в Липецьку, Нижньому Новгороді.
- На будинку 30 по [ru] в Санкт-Петербурзі встановлена меморіальна дошка.
- Ім'я А. С. Даргомижського носить Дитяча школа мистецтв м. Вязьма. На фасаді школи встановлено меморіальну дошка.
- Особисті речі А. С. Даргомижського зберігаються в Вяземському історико-краєзнавчому музеї.
- Іменем «Композитор Даргомижський» був названий теплохід, однотипний з «Композитор Кара Караєв».
- В 1963 році була випущена поштова марка СРСР, яка присвячена Даргомижському.
- Рішенням Смілянського Облвиконкому № 358 від 11 червня 1974 року село Твердуново в Ісаковський сільраді В'яземського району оголошена пам'яткою історії та культури регіонального значення, як місце, де пройшли дитячі роки композитора А. С. Даргомижського.
- 2003 року в колишньому родовому маєтку А. С. Даргомижського — Твердуново, нині урочище в Вяземському районі Смоленської області на його честь встановлено пам'ятний знак.
- У селищі Ісаково В'яземського району Смоленської області ім'ям А. С. Даргомижського названа вулиця.
- На автодорозі Вязьма — Тьомкіна, перед селищем Ісаково, 2007 року встановлено автодорожній покажчик, що показує дорогу в колишній маєток А. С. Даргомижського — Твердуново.
Україна:
Ім'я Даргомижського носять вулиці у Києві, Луцьку, Сумах, Харкові та смт. Шабельківка м. Краматорська.
Казахстан:
Вулиця Даргомижського в Алмати.
Примітки
- SNAC — 2010.
- Find a Grave — 1996.
- International Music Score Library Project — 2006.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Даргомыжский Александр Сергеевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Czech National Authority Database
- Э. Даргомыжский // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 1. — С. 439–442.
- правопис згідно з УРЕ [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- афіша Запорізької філармонії [ 13 квітня 2010 у Wayback Machine.], газета «Високий замок» [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Кюї Ц. А. Вибрані статті. — Л.: 1952
- Серов А. Н. Вибрані статті. — М.: 1950—1957
- Мусоргський Модест Петрович Збори романсів та пісень. — М.: Музгіз, 1960
- . Хочете, я навчу вас любити оперу. Про музику і не лише. М.: Студія Ять, 2007
- Асафьев Б. У. Російська музика. — Л.: Музика, 1968. — Джерело цитати
Література
- Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр: [монографія]: Ч.ІІ. — Івано-Франківськ, «Плай» 2012. — С.43-50
- А. С. Даргомыжский (1813—1869). Автобиография. Письма. Воспоминания современников. Петроград, 1921.
- Дроздов А. Н. Александр Сергеевич Даргомыжский. — М., 1929.
- Пекелис М. С. А. С. Даргомыжский. — М.: 1932.
- Серов А. Н. Русалка. Опера А. С. Даргомыжского // Серов А. Н. Избр. статьи. Т. 1. — М.-Л., 1950.
- Пекелис М. С. Даргомыжский и народная песня. К проблеме народности в русской классической музыке. — М.-Л., 1951.
- Пекелис М. С. Даргомыжский и его окружение. Т. 1-3. — М., 1966—1983.
- Шевченківський словник. — Т. 1. — К., 1978. — С. 183.
- Майбурова К. Даргомижський Олександр Сергійович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 193. — .
- Dissinger B. Die Opern von Aleksandr Dargomyzskij — Frankfurt am Main: Lang, 2001.
- Ганзбург Г. И. Стихотворение А. С. Пушкина «19 октября 1827» и трактовка его смысла в музыке А. С. Даргомыжского. — Харьков, 2007. [1] [ 23 жовтня 2009 у Wayback Machine.]
- Самоходкина Н. В. Оперный стиль А. С. Даргомыжского: Учебное пособие. — Ростов н/Д: Издательство РГК им. С. В. Рахманинова, 2010. — 80 с. — (Библиотека методической литературы).
Посилання
- Даргомижський Олександр Сергійович // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 582.
- Олександр Даргомижський. Сумую (вик. Василь Білоцерківський)(укр.)
- Олександр Даргомижський. Я вас кохав (вик. Василь Білоцерківський)(укр.)
- «Мельник», «Титулярний радник», «Червяк» (вик. Павло Журавленко-арх.зап. 1936,1946) [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Володимир Стасов. Автограф О. С. Даргомижського, пожертвуваний до публічної бібліотеки [ 22 липня 2020 у Wayback Machine.](укр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksa ndr Sergi jovich Dargomi zhskij inshij variant pravopisu Dargomizkij 2 14 lyutogo 1813 18130214 selo Troyicke nini Tulskoyi oblasti Rosiyi 5 17 sichnya 1869 Sankt Peterburg rosijskij kompozitor Dargomizhskij Oleksandr SergijovichOsnovna informaciyaData narodzhennya14 lyutogo 1813 1813 02 14 1 2 Misce narodzhennyaQ23881797 Belovskij povit Tulska guberniya Rosijska imperiyaData smerti17 sichnya 1869 1869 01 17 4 1 3 55 rokiv Misce smertiSankt Peterburg Rosijska imperiya 5 6 PohovannyadGromadyanstvoRosijska imperiyaProfesiyikompozitor pianistInstrumentifortepianoZhanrioperaPsevdonimimaestro KukCitati u Vikicitatah Fajli u VikishovishiBiografiyaUchivsya spivu gri na fortepiano j skripci u Adriana Danilevskogo Naprikinci 20 pochatku 30 h r XIX stolittya vidani pershi tvori Dargomizhskogo romansi fortepianni p yesi U 1837 1841 vin napisav pershu operu Esmeralda za romanom V Gyugo Sobor Parizkoyi bogomateri u yakij vidbilisya romantichni tendenciyi harakterni dlya jogo rannoyi tvorchosti U 1840 h rr stvoriv ryad najkrashih romansiv u tomu chisli Ya vas kohav Vesillya Nichnij viter Nochnoj zefir A takozh odin z centralnih tvoriv operu Rusalka za odnojmennoyu dramatichnij poemi Pushkina Z kincya 1850 h rr shiroko rozgornulasya jogo muzichno gromadska diyalnist V 1859 vin buv obranij chlenom komitetu Rosijskogo muzichnogo tovaristva U cej chas zblizivsya iz grupoyu molodih kompozitoriv vidomoyi zgodom za nazvoyu Mogutnya kupka brav uchast u roboti satirichnogo zhurnalu Iskra piznishe j Budilnika U 1860 h rr Dargomizhskij zvernuvsya do simfonichnogo zhanru j stvoriv 3 orkestrovi p yesi zasnovani na narodnih temah Baba Yaga abo Z Volgi nach Riga 1862 Malorosijskij kozachok 1864 Chuhonskaya fantaziya 1867 U 1864 1865 zrobiv zakordonnu poyizdku upershe buv za kordonom v 1844 1845 pid chas yakoyi v Bryusseli vikonuvalisya deyaki jogo dobutki V 1866 vin pochav pracyuvati nad operoyu Kam yanij gist postavivshi novatorske zavdannya napisati operu na povnij nezminenij tekst literaturnogo tvoru Robota ne bula zavershena Za zapovitom avtora nezakinchenu 1 yu kartinu dopisav C A Kyuyi a instrumentuvav operu N A Rimskij Korsakov Buv znajomij iz Tarasom Shevchenkom poet i kompozitor poznajomilisya navesni 1858 roku v Peterburzi i Semenom Gulakom Artemovskim pershim vikonavcem partiyi Kloda Frollo v operi Dargomizhskogo Esmeralda postavleno 1847 roku TvorchistProtyagom dovgih rokiv im ya Dargomizhskogo pov yazuvalosya vinyatkovo z operoyu Kam yanij gist yak z tvorom vchiniv velikij vpliv na rozvitok rosijskoyi operi Opera napisana v novatorskomu dlya togo chasu stili u nij nemaye ni arij ni ansambliv ne rahuyuchi dvoh nevelikih vstavnih romansiv Lauri vona cilkom pobudovana na melodijnih rechitativah ta deklamaciyi pokladenoyi na muziku Yak metu viboru takoyi movi Dargomizhskij staviv ne lishe vidobrazhennya dramatichnoyi pravdi a j hudozhnye vidtvorennya za dopomogoyu muziki lyudskoyi movi z usima yiyi vidtinkami ta viginami Piznishe principi opernogo mistectva Dargomizhskogo buli vtileni v operah M P Musorgskogo Borisi Godunovi ta osoblivo yaskravo v Hovanshina Sam Musorgskij povazhav Dargomizhskogo i v prisvyatah dekilkoh zi svoyih romansiv nazvav jogo uchitelem muzichnoyi pravdi Bez Kam yanogo gostya ne mozhna uyaviti sobi rozvitok rosijskoyi muzichnoyi kulturi Same tri operi Ivan Susanin Ruslan ta Lyudmila i Kam yanij gist stvorili Musorgskogo Rimskogo Korsakova ta Borodina Susanin opera de golovnim geroyem ye narod Ruslan mifichnij gliboko rosijska syuzhet i Gist v yakomu drama perevazhaye nad solodkoyu krasoyu zvuchannya Viktor Korshikov St A S Dargomizhskij Kam yanij gist Insha opera Dargomizhskogo takozh stala znachnim yavishem v istoriyi rosijskoyi muziki ce persha rosijska opera v zhanri pobutovoyi psihologichnoyi drami U nij avtor vtiliv odnu z chislennih versij legendi pro obmanutu divchinu peretvorenu na rusalku yaka mstitsya svoyemu krivdnikovi Dvi operi shodo rannogo periodu tvorchosti Dargomizhskogo Esmeralda ta Torzhestvo Vakha chekali svoyeyi pershoyi postanovki protyagom bagatoh rokiv i ne koristuvalisya u publiki velikoyu populyarnistyu Velikim uspihom koristuyutsya kamerno vokalni tvori Dargomizhskogo Jogo ranni romansi vitrimani v lirichnomu dusi vigadani v 1840 h rokah viprobovuyut vpliv rosijskogo muzichnogo folkloru zgodom cej stil bude vikoristanij v romansah P I Chajkovskogo nareshti pizni napovneni glibokim dramatizmom pristrastyu pravdivistyu virazi z yavivshis takim chinom provisnikami vokalnih robit M P Musorgskogo U ryadi tvoriv yaskravo proyavivsya komichnij talant kompozitora Cherv yak Titulyarnij radnik ta in Dlya orkestru Dargomizhskij napisav chotiri tvori Bolero kinec 1830 h Baba Yaga Kozachok ta Chuhonska fantaziya vse pochatok 1860 h Nezvazhayuchi na originalnist orkestrovogo pisma ta horoshu orkestrovku voni vikonuyutsya dostatno ridko Ci tvori ye prodovzhennyam tradicij simfonichnoyi muziki Glinki ta odniyeyu z osnov bagatogo spadshini rosijskoyi orkestrovoyi muziki stvorenogo kompozitorami bilsh piznogo chasu U XX stolitti interes do muziki Dargomizhskogo vidrodivsya jogo operi stavilisya v providnih teatrah SRSR orkestrovi tvori uvijshli v Antologiyu rosijskoyi simfonichnoyi muziki zapisanu Ye F Svetlanovim a romansi stali nevid yemnoyu chastinoyu repertuaru spivakiv sered muzikoznavciv yaki vnesli najbilshij vnesok u doslidzhennya tvorchosti Dargomizhskogo najvidomishi Anatolij Drozdov ta Mihajlo Pekelis avtor bezlichi prac prisvyachenih kompozitorovi Dargomizhskij ves u nestrunkosti Vin voliye yaskravi harakterni ta pidkresleni vlastivosti Vin pragne shopiti momenti rishuchi napruga pristrasti dramatichnij konflikt gostrij mit gorya zhahu i bolyu Stijkist ta spokij u bud chomu jomu chuzhi Vin vmiye ne lishe vluchno shopiti harakterne ale i vismiyati te sho jogo poglyad karikaturista vstig vidiliti Ironiya i girka i zhartivliva jogo sfera V plani zbagachennya ta osvizhennya muzichnoyi movi i v stvorenni svogo rodu muzichnoyi harakterologiyi Dargomizhskij viyavivsya smilivishim ta riznobichnishim vid Glinki oskilki buv kompozitorom sho zastav inshu epohu ta instinktivno yiyi viddzerkaliv u svoyih divovizhnih romansah B V Asafev Rosijska muzika Tvori Operi Esmeralda Opera v chotiroh diyah na vlasne libreto za romanom Viktora Gyugo Sobor Parizkoyi Bogomateri Napisana v 1838 1841 rokah Persha postanovka Moskva Bolshoj teatr 5 17 grudnya 1847 roku Torzhestvo Vakha Opera balet za odnojmennim virsha Pushkina Napisana v 1843 1848 rokah Persha postanovka Moskva Bolshoj teatr 11 23 sichnya 1867 roku Opera v chotiroh diyah na vlasne libreto za odnojmennoyu nezakinchenoyu p yesi Pushkina Napisana v 1848 1855 rokah Persha postanovka Sankt Peterburg 4 16 travnya 1856 roku Mazepa Eskizi 1860 rik Rogdaj Fragmenti 1860 1867 roki Kam yanij gist Opera v troh diyah na tekst odnojmennoyi Malenkij tragediyi Pushkina Napisana v 1866 1869 rokah zakinchena C A Kyuyi orkestrovana N A Rimskim Korsakovim Persha postanovka Sankt Peterburg Mariyinskij teatr 16 28 lyutogo 1872 roku Tvori dlya orkestru Bolero Kinec 1830 h Baba Yaga Z Volgi v Rigu Zakinchena 1862 roku vpershe vikonana 1870 roku Kozachok Fantaziya 1864 rik Chuhonskaya fantaziya Napisana v 1863 1867 rokah vpershe vikonana 1869 roku Kamerni vokalni tvori Pisni ta romansi dlya dvoh golosiv ta fortepiano na virshi rosijskih ta zarubizhnih poetiv u tomu chisli Peterburzki serenadi a takozh fragmenti nezakinchenih oper Mazepa ta Rogdaj Pisni ta romansi dlya odnogo golosu ta fortepiano na virshi rosijskih ta zarubizhnih poetiv Starij kapral slova V Kurochkina Paladin slova v perekladi V Zhukovskogo Cherv yak slova P Beranzhe v perekladi V Kurochkina Titulyarnij radnik slova P Vejnberga Ya Vas lyubiv slova A S Pushkina Meni sumno slova M Yu Lermontova Meni minulo shistnadcyat rokiv slova ta inshi na slova Kolcova Pushkina Lermontova ta inshih poetiv u tomu chisli dva vstavnih romansu Lauri iz operi Kaminnij gist Danina pam yatiPoshtova marka SRSR 1963 Rosijska Federaciya ru vstanovlenij 1961 roku v na teritoriyi Oleksandro Nevskoyi lavri v Sankt Peterburzi Skulptor Roztashovane v Tuli muzichne uchilishe nosit im ya A S Dargomizhskogo Nedaleko vid batkivshini kompozitora v selishi Arsenyeva Tulskoyi oblasti vstanovleno jogo bronzovij byust na marmurovij koloni skulptor arhitektor V I Snyegirov Ce yedinij u sviti pam yatnik Dargomizhskogo U Arsenevi roztashovanij muzej kompozitora Imenem Dargomizhskogo nazvani v Lipecku Nizhnomu Novgorodi Na budinku 30 po ru v Sankt Peterburzi vstanovlena memorialna doshka Im ya A S Dargomizhskogo nosit Dityacha shkola mistectv m Vyazma Na fasadi shkoli vstanovleno memorialnu doshka Osobisti rechi A S Dargomizhskogo zberigayutsya v Vyazemskomu istoriko krayeznavchomu muzeyi Imenem Kompozitor Dargomizhskij buv nazvanij teplohid odnotipnij z Kompozitor Kara Karayev V 1963 roci bula vipushena poshtova marka SRSR yaka prisvyachena Dargomizhskomu Rishennyam Smilyanskogo Oblvikonkomu 358 vid 11 chervnya 1974 roku selo Tverdunovo v Isakovskij silradi V yazemskogo rajonu ogoloshena pam yatkoyu istoriyi ta kulturi regionalnogo znachennya yak misce de projshli dityachi roki kompozitora A S Dargomizhskogo 2003 roku v kolishnomu rodovomu mayetku A S Dargomizhskogo Tverdunovo nini urochishe v Vyazemskomu rajoni Smolenskoyi oblasti na jogo chest vstanovleno pam yatnij znak U selishi Isakovo V yazemskogo rajonu Smolenskoyi oblasti im yam A S Dargomizhskogo nazvana vulicya Na avtodorozi Vyazma Tomkina pered selishem Isakovo 2007 roku vstanovleno avtodorozhnij pokazhchik sho pokazuye dorogu v kolishnij mayetok A S Dargomizhskogo Tverdunovo Ukrayina Im ya Dargomizhskogo nosyat vulici u Kiyevi Lucku Sumah Harkovi ta smt Shabelkivka m Kramatorska Kazahstan Vulicya Dargomizhskogo v Almati PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 International Music Score Library Project 2006 d Track Q523660 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Dargomyzhskij Aleksandr Sergeevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Czech National Authority Database d Track Q13550863 E Dargomyzhskij Muzykalnyj slovar Perevod s 5 go nemeckogo izdaniya pod red Yu D Engel Moskva Muzykalnoe izdatelstvo P I Yurgensona 1901 T 1 S 439 442 d Track Q27775191d Track Q27680201d Track Q649d Track Q2910129d Track Q7117345 pravopis zgidno z URE 4 bereznya 2016 u Wayback Machine afisha Zaporizkoyi filarmoniyi 13 kvitnya 2010 u Wayback Machine gazeta Visokij zamok 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Kyuyi C A Vibrani statti L 1952 Serov A N Vibrani statti M 1950 1957 Musorgskij Modest Petrovich Zbori romansiv ta pisen M Muzgiz 1960 Hochete ya navchu vas lyubiti operu Pro muziku i ne lishe M Studiya Yat 2007 Asafev B U Rosijska muzika L Muzika 1968 Dzherelo citatiLiteraturaIstoriya vokalnogo mistectva O D Shulyar monografiya Ch II Ivano Frankivsk Plaj 2012 S 43 50 A S Dargomyzhskij 1813 1869 Avtobiografiya Pisma Vospominaniya sovremennikov Petrograd 1921 Drozdov A N Aleksandr Sergeevich Dargomyzhskij M 1929 Pekelis M S A S Dargomyzhskij M 1932 Serov A N Rusalka Opera A S Dargomyzhskogo Serov A N Izbr stati T 1 M L 1950 Pekelis M S Dargomyzhskij i narodnaya pesnya K probleme narodnosti v russkoj klassicheskoj muzyke M L 1951 Pekelis M S Dargomyzhskij i ego okruzhenie T 1 3 M 1966 1983 Shevchenkivskij slovnik T 1 K 1978 S 183 Majburova K Dargomizhskij Oleksandr Sergijovich Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 S 193 ISBN 5 88500 071 9 Dissinger B Die Opern von Aleksandr Dargomyzskij Frankfurt am Main Lang 2001 Ganzburg G I Stihotvorenie A S Pushkina 19 oktyabrya 1827 i traktovka ego smysla v muzyke A S Dargomyzhskogo Harkov 2007 ISBN 966 7950 32 8 1 23 zhovtnya 2009 u Wayback Machine Samohodkina N V Opernyj stil A S Dargomyzhskogo Uchebnoe posobie Rostov n D Izdatelstvo RGK im S V Rahmaninova 2010 80 s Biblioteka metodicheskoj literatury PosilannyaDargomizhskij Oleksandr Sergijovich Ukrayinska muzichna enciklopediya T 1 A D Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2006 S 582 Oleksandr Dargomizhskij Sumuyu vik Vasil Bilocerkivskij ukr Oleksandr Dargomizhskij Ya vas kohav vik Vasil Bilocerkivskij ukr Melnik Titulyarnij radnik Chervyak vik Pavlo Zhuravlenko arh zap 1936 1946 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Volodimir Stasov Avtograf O S Dargomizhskogo pozhertvuvanij do publichnoyi biblioteki 22 lipnya 2020 u Wayback Machine ukr