О́йо (англ. Oyo) — держава народу йоруба, що існувала в середні віки та новий час на території сучасної Нігерії. Столиця — міста (Ойо-Оро, в XIX ст. — Катунга) та Аго-д'Ойо (Ойо). Заснована в X ст. За легендою, творцями держави були вихідці із Іфе на чолі з Ораньяном.
Ойо | |
Дата створення / заснування | 1400 |
---|---|
Континент | Африка |
Столиця | d |
Час/дата припинення існування | 1905 |
Ойо у Вікісховищі |
Суспільство
В основі була общинна організація. Більшу частину населення становили вільні общинники, які володіли основними засобами виробництва. Земля та титули наслідувались в рамках патриліній. В умовах міцних родових зв'язків проходило відмежування керуючого прошарку. Широке поширення мало домашнє рабство та кабала. Рабами ставали війсковополонені та злодії. Поряд з родовою знаттю в державний апарат входила і вузький прошарок привілейованих рабів. На чолі держави стояв цар, що мав титул алафін. Його влада була обмежена радою родової знаті.
Адміністративний поділ
Держава була поділена на провінції. Центри провінцій мали своїх спадкових правителів або намісників із числа царських рабів. Міста знаходились під контролем центральної влади та були пов'язані зі столицею відносинами підданства.
Історія
Розквіт
В період становлення держави Ойо вела боротьбу із сильними сусідами Нупе та Боргу (до середин XVII ст.). Приблизно з другої половини XVII ст. держава вела завойовницькі війни в південному напрямку. закінчились договором 1730 року, за яким Дагомея стала підданою частиною, а території на схід від кордону по озеру Нокуе, річкам Зу та Веме буи безпосередньо поставлені під контроль Ойо. За договором 1748 року підвищились податки для Дагомеї, вона втратила контроль над работорговими портами на схід від міста . В другій половині XVIII ст., в час найвищої могутності, під владою правителів Ойо знаходились всі йорубські держави на захід від Іджебу та середньої течії річки Осун. На півночі кордонами були річки Нігер та . На заході та півдні Дагомея та більшість міст-держав узбережжя від кордону Дагомеї до Лагосу входили до складу Ойо як васали. За деякими даними Нупе та Боргу (Баріба) також платили данину.
Занепад
У 80-х роках XIX столітті від Ойо відпала Егба, його південно-західна околиця. Наприкінці XVIII століття припинила виплату данини Дагомея, на початку XIX століття — частини Нупе та Боргу. Слідом за тим почався розпад і центральних областей. Приблизно 1836 року війська халіфату Сокото захопили та пограбували столицю. Падіння Ойо, що викликало рух населення, прискорило процеси змішування та інтеграції різних підгруп йоруба, призвело до заселення нових районів. При алафіні Атібе 1830 року за 130 км південніше старої столиці було створена нова — Ойо (Нью-Ойо), що об'єднала навколо себе південні райони колишньої імперії. Дві головних посади в державі (головнокомандуючого та голови державної ради) Атіба віддав могутнім військовим вождям — правителям міст-держав та . Ці держави отримали статус провінцій. У XIX столітті Ойо поступово втрачав роль головної політичної сили на користь Ібадану. В 1893 році держава втратила незалежність, підписавши договір про британський протекторат.
Джерела
- Afolayan, Funso (2000). Falola, Toyin (ред.). Kingdoms of West Africa: Benin, Oyo and Asante. Africa. Т. 2. Carolina Academic Press. с. 173. ISBN .
- Alpern, Stanley B. (1998). Amazons of Black Sparta: The Women Warriors of Dahomey. New York University Press. ISBN .
- Bascom, William (Aug 1962). Some Aspects of Yoruba Urbanism. American Anthropologist. 64 (4): 699—709. doi:10.1525/aa.1962.64.4.02a00010. JSTOR 667787.
- Stride, G.T. & C. Ifeka (1971). Peoples and Empires of West Africa: West Africa in History 1000-1800. Edinburgh: Nelson. ISBN .
- Thornton, John K. (1999). Warfare in Atlantic Africa 1500-1800. London and New York: Routledge. ISBN .
- Thornton, John (1998). Africa and Africans in the Making of the Atlantic World, 1400-1800 (Second Edition). Cambridge: Cambridge University Press. с. 340 Pages. ISBN .
- Easley, Dr. Larry. "The Four Forest States of Africa." Oyo Empire. Southeast Missouri State University, Cape Girardeau. 2 Mar. 2009.
- Kehnide Salami, Yunusa Ph.D. "The Democratic Structure of Yoruba Political-Cultural Heritage." Department of Philosophy Obafemi Awolowo University Ile-Ife. 29 Apr. 2009.
- Shillington, Kevin. History of Africa. 2nd ed. New York: Macmillan Limited, 1995
- Fasanya, Akin (2004). "The Original Religion of the Yorubas". http://www.laits.utexas.edu/africa/2004/database/fasanya.html
- Forde, Daryll (1967). West African Kingdoms in the Nineteenth Century. Oxford University Press. с. 36. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
O jo angl Oyo derzhava narodu joruba sho isnuvala v seredni viki ta novij chas na teritoriyi suchasnoyi Nigeriyi Stolicya mista Ojo Oro v XIX st Katunga ta Ago d Ojo Ojo Zasnovana v X st Za legendoyu tvorcyami derzhavi buli vihidci iz Ife na choli z Oranyanom OjoData stvorennya zasnuvannya1400KontinentAfrikaStolicyadChas data pripinennya isnuvannya1905 Ojo u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ojo Teritoriya derzhavi OjoSuspilstvoV osnovi bula obshinna organizaciya Bilshu chastinu naselennya stanovili vilni obshinniki yaki volodili osnovnimi zasobami virobnictva Zemlya ta tituli nasliduvalis v ramkah patrilinij V umovah micnih rodovih zv yazkiv prohodilo vidmezhuvannya keruyuchogo prosharku Shiroke poshirennya malo domashnye rabstvo ta kabala Rabami stavali vijskovopoloneni ta zlodiyi Poryad z rodovoyu znattyu v derzhavnij aparat vhodila i vuzkij prosharok privilejovanih rabiv Na choli derzhavi stoyav car sho mav titul alafin Jogo vlada bula obmezhena radoyu rodovoyi znati Administrativnij podilDerzhava bula podilena na provinciyi Centri provincij mali svoyih spadkovih praviteliv abo namisnikiv iz chisla carskih rabiv Mista znahodilis pid kontrolem centralnoyi vladi ta buli pov yazani zi stoliceyu vidnosinami piddanstva IstoriyaRozkvit V period stanovlennya derzhavi Ojo vela borotbu iz silnimi susidami Nupe ta Borgu do seredin XVII st Priblizno z drugoyi polovini XVII st derzhava vela zavojovnicki vijni v pivdennomu napryamku zakinchilis dogovorom 1730 roku za yakim Dagomeya stala piddanoyu chastinoyu a teritoriyi na shid vid kordonu po ozeru Nokue richkam Zu ta Veme bui bezposeredno postavleni pid kontrol Ojo Za dogovorom 1748 roku pidvishilis podatki dlya Dagomeyi vona vtratila kontrol nad rabotorgovimi portami na shid vid mista V drugij polovini XVIII st v chas najvishoyi mogutnosti pid vladoyu praviteliv Ojo znahodilis vsi jorubski derzhavi na zahid vid Idzhebu ta serednoyi techiyi richki Osun Na pivnochi kordonami buli richki Niger ta Na zahodi ta pivdni Dagomeya ta bilshist mist derzhav uzberezhzhya vid kordonu Dagomeyi do Lagosu vhodili do skladu Ojo yak vasali Za deyakimi danimi Nupe ta Borgu Bariba takozh platili daninu Zanepad U 80 h rokah XIX stolitti vid Ojo vidpala Egba jogo pivdenno zahidna okolicya Naprikinci XVIII stolittya pripinila viplatu danini Dagomeya na pochatku XIX stolittya chastini Nupe ta Borgu Slidom za tim pochavsya rozpad i centralnih oblastej Priblizno 1836 roku vijska halifatu Sokoto zahopili ta pograbuvali stolicyu Padinnya Ojo sho viklikalo ruh naselennya priskorilo procesi zmishuvannya ta integraciyi riznih pidgrup joruba prizvelo do zaselennya novih rajoniv Pri alafini Atibe 1830 roku za 130 km pivdennishe staroyi stolici bulo stvorena nova Ojo Nyu Ojo sho ob yednala navkolo sebe pivdenni rajoni kolishnoyi imperiyi Dvi golovnih posadi v derzhavi golovnokomanduyuchogo ta golovi derzhavnoyi radi Atiba viddav mogutnim vijskovim vozhdyam pravitelyam mist derzhav ta Ci derzhavi otrimali status provincij U XIX stolitti Ojo postupovo vtrachav rol golovnoyi politichnoyi sili na korist Ibadanu V 1893 roci derzhava vtratila nezalezhnist pidpisavshi dogovir pro britanskij protektorat DzherelaAfolayan Funso 2000 Falola Toyin red Kingdoms of West Africa Benin Oyo and Asante Africa T 2 Carolina Academic Press s 173 ISBN 0 89089 768 9 Alpern Stanley B 1998 Amazons of Black Sparta The Women Warriors of Dahomey New York University Press ISBN 0 8147 0678 9 Bascom William Aug 1962 Some Aspects of Yoruba Urbanism American Anthropologist 64 4 699 709 doi 10 1525 aa 1962 64 4 02a00010 JSTOR 667787 Stride G T amp C Ifeka 1971 Peoples and Empires of West Africa West Africa in History 1000 1800 Edinburgh Nelson ISBN 0 17 511448 X Thornton John K 1999 Warfare in Atlantic Africa 1500 1800 London and New York Routledge ISBN 1 85728 393 7 Thornton John 1998 Africa and Africans in the Making of the Atlantic World 1400 1800 Second Edition Cambridge Cambridge University Press s 340 Pages ISBN 0 521 62724 9 Easley Dr Larry The Four Forest States of Africa Oyo Empire Southeast Missouri State University Cape Girardeau 2 Mar 2009 Kehnide Salami Yunusa Ph D The Democratic Structure of Yoruba Political Cultural Heritage Department of Philosophy Obafemi Awolowo University Ile Ife 29 Apr 2009 Shillington Kevin History of Africa 2nd ed New York Macmillan Limited 1995 Fasanya Akin 2004 The Original Religion of the Yorubas http www laits utexas edu africa 2004 database fasanya html Forde Daryll 1967 West African Kingdoms in the Nineteenth Century Oxford University Press s 36 ISBN 0 19 724187 5