Атібе (Атіба) Атобателе (д/н — 1859) — 35-й алаафін (володар) держави Ойо в 1837—1859 роках. На деякий час припинив розпад держави, заснував нову столицю та успішно протистояв тиску халіфату Сокото.
Атібе | |
---|---|
Правління | 1837—1859 |
Попередник | Олуеву |
Наступник | Аделу |
Біографічні дані | |
Народження | невідомо |
Смерть | 1859 Аго-Ойо |
Життєпис
Син алаафіна Абіодуна. Був досить малим, коли 1789 року помер батько. Згодом брав участь у боротьбі за владу. 1837 року стає новим правителем Ойо. На цей час держава перебувала в занепаді після невдалих війн з халіфатом Сокото та внаслідок постійних повстань провінцій.
Намагаючись зберегти рештки держави Атібе 1838 року вирішив перенести столицю до Аго-Ойо (Нового Ойо). За іншою версією його він заснував 1830 року, де був місцевим оба (правителем). Зумів об'єднати навколо себе південні райони колишньої імперії. Дві головних посади в державі — головнокомандуючого (ареон-канкафо) та голови державної ради (басоргуна) віддав могутнім військовим вождям — правителям міст-держав Іджає і Ібадан відповідно. Ці держави отримали статус провінцій.
Втім війна проти Сокото та емірату Ілорін була невдалою. Було втрачено місто Ігбоміна. Також Іджеша, Екіті та Акоко опинилися під загрозою, а області Огбомосо, Еде, Іво були атаковані, Огогбо було захоплено загонами емірату Ілорін.
До 1840 року війська Ібадану розгромили і відтіснили воїнів загони мусульман до Ілріна, але не змогли взяти місто. Також вдалося захистити священне місто Іфе від спроби мусульман захопити та пограбувати його. 1844 року між Іджає і Ібаданом стався конфлікт за вплив на алаафіна, відомий як війна Батедо.
Разом з тим внаслідок зусиль Великої Британії та Франції зменшуються обсяги работоргівлі, що завдало фінансового удару по Ойо.
1857 року під тиском Великої Британії мусив заборонити работоргівлю. Атібе помер у 1859 році. Йому спадкував син Аделу.
Джерела
- David D. Laitin. Hegemony and Culture: Politics and Change Among the Yoruba. University of Chicago Press, 1986. .
- Paul E. Lovejoy (2004). Slavery on the frontiers of Islam. Markus Wiener Publishers. p. 55ff. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Atibe Atiba Atobatele d n 1859 35 j alaafin volodar derzhavi Ojo v 1837 1859 rokah Na deyakij chas pripiniv rozpad derzhavi zasnuvav novu stolicyu ta uspishno protistoyav tisku halifatu Sokoto AtibePravlinnya1837 1859PoperednikOluevuNastupnikAdeluBiografichni daniNarodzhennyanevidomoSmert1859 Ago OjoZhittyepisSin alaafina Abioduna Buv dosit malim koli 1789 roku pomer batko Zgodom brav uchast u borotbi za vladu 1837 roku staye novim pravitelem Ojo Na cej chas derzhava perebuvala v zanepadi pislya nevdalih vijn z halifatom Sokoto ta vnaslidok postijnih povstan provincij Namagayuchis zberegti reshtki derzhavi Atibe 1838 roku virishiv perenesti stolicyu do Ago Ojo Novogo Ojo Za inshoyu versiyeyu jogo vin zasnuvav 1830 roku de buv miscevim oba pravitelem Zumiv ob yednati navkolo sebe pivdenni rajoni kolishnoyi imperiyi Dvi golovnih posadi v derzhavi golovnokomanduyuchogo areon kankafo ta golovi derzhavnoyi radi basorguna viddav mogutnim vijskovim vozhdyam pravitelyam mist derzhav Idzhaye i Ibadan vidpovidno Ci derzhavi otrimali status provincij Vtim vijna proti Sokoto ta emiratu Ilorin bula nevdaloyu Bulo vtracheno misto Igbomina Takozh Idzhesha Ekiti ta Akoko opinilisya pid zagrozoyu a oblasti Ogbomoso Ede Ivo buli atakovani Ogogbo bulo zahopleno zagonami emiratu Ilorin Do 1840 roku vijska Ibadanu rozgromili i vidtisnili voyiniv zagoni musulman do Ilrina ale ne zmogli vzyati misto Takozh vdalosya zahistiti svyashenne misto Ife vid sprobi musulman zahopiti ta pograbuvati jogo 1844 roku mizh Idzhaye i Ibadanom stavsya konflikt za vpliv na alaafina vidomij yak vijna Batedo Razom z tim vnaslidok zusil Velikoyi Britaniyi ta Franciyi zmenshuyutsya obsyagi rabotorgivli sho zavdalo finansovogo udaru po Ojo 1857 roku pid tiskom Velikoyi Britaniyi musiv zaboroniti rabotorgivlyu Atibe pomer u 1859 roci Jomu spadkuvav sin Adelu DzherelaDavid D Laitin Hegemony and Culture Politics and Change Among the Yoruba University of Chicago Press 1986 ISBN 9780226467900 Paul E Lovejoy 2004 Slavery on the frontiers of Islam Markus Wiener Publishers p 55ff ISBN 1 55876 329 5