Іджебу — африканське державне утворення, що існувало в Західній Африці. 1884 року увійшло до складу британського протекторату Нігерський брег.
Іджебу | ||||
монархія | ||||
| ||||
Столиця | Іджебу-Оде | |||
Державний устрій | монархія | |||
Історія | ||||
- Засновано | XV ст. | |||
- Ліквідовано | 1892 | |||
Історія
Утворено народом іджебу десь у XV ст. Перші 2 правителя належали до роду місцевих вождів. Потім трон посів Обанта, що був родичем попередників за материнською лінією. Сам він походив з Іфе. 1553 року встановлено торгівельні відносини з португальцями, а 1620 року — голландцями. У XVI ст. підпала під зверхність Бенінського царства. декілька разів правителі Іджебу повставали, але марно.
Наприкінці XVI ст. Іджебу стає місцем протистояння держав Ойо і Бенін. Останні почергово встановлювали тут своїх правителів. Лише напочатку XVIII ст. з ослабленням Беніну правителі Іджебу набувають більшої потуги. Остаточно здихалися залежності від Ойо у 1780-х роках. Найбільшої потуги держава набула у 1-й половині XIX ст.
У середині XIX ст. Іджебу через тривалу боротьбу за владу суттєво занепало. 1852 року булоу кладено договір з Великою Британією щодо заборони работоргівлі, але 1855 року його було скасовано. У 1892 року британський загін вдерся до держави, сплюндрувавши її столицю. Невдовзі Іджебу стала частиною британського протекторату Нігерський берег.
Устрій
На чолі стояв авуджале (володар). Він спирався на осугбо (рада шляхти). Остання мала 6 груп за рангом. Аристократія (іварефа) була наділена найбільшими правами. Раду іварефи очолював оліва, що був другою особою у державі. Столиця розташовувалася в Іджебу-Оде. На їїчолі стояв оліса (на кшталт мера).
Економіка
Основу становили землеробство, рибальство, ремісництво і торгівля. Численні міста держави були важливими ремісничими центрами, особливо уславилися їх тканини та гончарні вироби. Протягом тривалого часу монополією на торгівлю мали виключно місцеві купці. До 1852 року важливим напрямком була работоргівля.
Тканини, вироблені в Іджебу, закуповувалися у великій кількості європейськими купцями для перепродажу на Золотому Березі і в Бразилію. Великий дохід місцевим жителям приносила посередницька торгівля, оскільки вони не допускали іноземців до торгових шляхів від морського узбережжя, які вели у внутрішні райони йоруба і Нупе. У портах Іджебу - Еджінріне, Епу, Ікороду - знаходилися великі невільницькі ринки. З середини XIX в. ринок в Ікороду став головним постачальником вогнепальної зброї для внутрішніх областей йоруба.
Джерела
- Robert Smith (1969). Kingdoms of the Yoruba. Methuen & Co
- Peter C. Lloyd: Ijebu. In: René Lemarchand (Hrsg.): African Kingships in Perspective. Political Change and Modernization in Monarchical Settings. Cass, London u. a. 1977, , S. 260—283.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Idzhebu afrikanske derzhavne utvorennya sho isnuvalo v Zahidnij Africi 1884 roku uvijshlo do skladu britanskogo protektoratu Nigerskij breg Idzhebu monarhiya XV st 1892 Stolicya Idzhebu Ode Derzhavnij ustrij monarhiya Istoriya Zasnovano XV st Likvidovano 1892IstoriyaUtvoreno narodom idzhebu des u XV st Pershi 2 pravitelya nalezhali do rodu miscevih vozhdiv Potim tron posiv Obanta sho buv rodichem poperednikiv za materinskoyu liniyeyu Sam vin pohodiv z Ife 1553 roku vstanovleno torgivelni vidnosini z portugalcyami a 1620 roku gollandcyami U XVI st pidpala pid zverhnist Beninskogo carstva dekilka raziv praviteli Idzhebu povstavali ale marno Naprikinci XVI st Idzhebu staye miscem protistoyannya derzhav Ojo i Benin Ostanni pochergovo vstanovlyuvali tut svoyih praviteliv Lishe napochatku XVIII st z oslablennyam Beninu praviteli Idzhebu nabuvayut bilshoyi potugi Ostatochno zdihalisya zalezhnosti vid Ojo u 1780 h rokah Najbilshoyi potugi derzhava nabula u 1 j polovini XIX st U seredini XIX st Idzhebu cherez trivalu borotbu za vladu suttyevo zanepalo 1852 roku bulou kladeno dogovir z Velikoyu Britaniyeyu shodo zaboroni rabotorgivli ale 1855 roku jogo bulo skasovano U 1892 roku britanskij zagin vdersya do derzhavi splyundruvavshi yiyi stolicyu Nevdovzi Idzhebu stala chastinoyu britanskogo protektoratu Nigerskij bereg UstrijNa choli stoyav avudzhale volodar Vin spiravsya na osugbo rada shlyahti Ostannya mala 6 grup za rangom Aristokratiya ivarefa bula nadilena najbilshimi pravami Radu ivarefi ocholyuvav oliva sho buv drugoyu osoboyu u derzhavi Stolicya roztashovuvalasya v Idzhebu Ode Na yiyicholi stoyav olisa na kshtalt mera EkonomikaOsnovu stanovili zemlerobstvo ribalstvo remisnictvo i torgivlya Chislenni mista derzhavi buli vazhlivimi remisnichimi centrami osoblivo uslavilisya yih tkanini ta goncharni virobi Protyagom trivalogo chasu monopoliyeyu na torgivlyu mali viklyuchno miscevi kupci Do 1852 roku vazhlivim napryamkom bula rabotorgivlya Tkanini virobleni v Idzhebu zakupovuvalisya u velikij kilkosti yevropejskimi kupcyami dlya pereprodazhu na Zolotomu Berezi i v Braziliyu Velikij dohid miscevim zhitelyam prinosila poserednicka torgivlya oskilki voni ne dopuskali inozemciv do torgovih shlyahiv vid morskogo uzberezhzhya yaki veli u vnutrishni rajoni joruba i Nupe U portah Idzhebu Edzhinrine Epu Ikorodu znahodilisya veliki nevilnicki rinki Z seredini XIX v rinok v Ikorodu stav golovnim postachalnikom vognepalnoyi zbroyi dlya vnutrishnih oblastej joruba DzherelaRobert Smith 1969 Kingdoms of the Yoruba Methuen amp Co Peter C Lloyd Ijebu In Rene Lemarchand Hrsg African Kingships in Perspective Political Change and Modernization in Monarchical Settings Cass London u a 1977 ISBN 0 7146 3027 6 S 260 283