Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Огюсте н Бетанку р кат Agustin Béthencourt i Molina ісп Agustín de Betancourt y Molina рос Августин Августинович Бетанку

Огюстен Бетанкур

Огюстен Бетанкур

Огюсте́н Бетанку́р (кат. Agustin Béthencourt i Molina, ісп. Agustín de Betancourt y Molina, рос. Августин Августинович Бетанкур, *1 лютого 1758, Пуерто-де-ла-Крус, Канарські острови — †14 (26) липня 1824, Санкт-Петербург, Російська імперія) — іспанський і російський інженер французько-каталонського походження, архітектор і вчений, один з фундаторів політехнічної освіти в Європі, організатор розбудови транспортної системи в Російській імперії.

Огюстен Бетанкур
Agustin Béthencourt i Molina
ісп. Agustín José Pedro del Carmen Domingo de Candelaria de Betancourt y Molina
image
Огюстен Бетанкур
Ім'я при народженніісп. Agustín José Pedro del Carmen Domingo de Candelaria de Betancourt y Molina
Псевдокат. Agustin Béthencourt i Molina
ісп. Agustín de Betancourt y Molina
рос. Августин Августинович Бетанкур
Народився1 лютого 1758(1758-02-01)[2][3][…]
Пуерто-де-ла-Крус, Санта-Крус-де-Тенерифе, Канарські острови, Іспанія
Помер26 липня 1824(1824-07-26)[1] (66 років) або 14 липня 1824(1824-07-14)[2] (66 років)
Санкт-Петербург, Російська імперія[2]
Похованняd
ГромадянствоІспанія,Російськая Імперія
Національністькаталонець
Місце проживанняІспанія, Франція, Російська імперія
Діяльністьінженер, архітектор, педагог
Відомий завдякилдин з засновників політехнічної освіти в Європі
організатор будівництва і транспорту в Російській імперії.
Alma materНаціональна школа мостів та доріг
Знання мовіспанська[5]
ЧленствоБаварська академія наук і d
Magnum opusd
Військове званнягенерал-майор (Російська імперія)
Конфесіякатолик
Брати, сестриd
Нагороди
image image image image

Біографія

На службі Іспанії

Нащадок Жана IV де Бетанкура, сеньйора Канарських островів. Його прадід Маркос Франсіско де Бетенкур-і-Кастро був губернатором і генерал-капітан Венесуели. Син Огюстена Бетанкура-і-Кастро, торгівця вином та шовковими тканинами, та Леонор де Моліна-і-Бріонес. Огюстен Бетанкур народився 1 лютого 1758 року в містечку Пуерто-де-ла-Крус на острові Тенерифе (Канарські острови, Іспанія) у дворянській франко-каталонській родині.

Замолоду цікавився механікою. У 1776 році разом з сестрою Марією спроектував та збудував машину для кручення шовкових ниток, що приводилася у дію ногами та енергією вітра. 21 липня 1777 року поступив кадетом до Оротавського піхотного полку, де утравні 1778 року отримав звання лейтенанта. Згодом отримав стипендію від короля Карла III. що дозволило у листопаді 1778 року перебратися до Мадриду. У 1779—1780 року навкачався в Королівській тудії Сан-Ісідор, 1780—1781 роках — Королівській академії витончених мистецтв Сан-Фернандо. У квітні 1783 року відправлено на інспекцію Арагонського імператорського каналу. Невдовзі по поверненню представив королівському двору проект створення аеростату. 1784 року стає почесним членом Королівської академії витончених мистецтв Сан-Фернандо.

Невдовзі О.Бетанкура відправлено до Парижу для розширення знань з гидравліки та механіки. Під ч ас навчання здійснив поїздку до Лондона, де ознайомився з принципом дії парової машини Ватта. 1791 року в умовах розгортання революції у Франції повернувся до Мадриду.

Після чого був відправлений іспанським урядом у відрядження у найкультурніші західно-європейські країни для дослідження передових інженерних ідей, систем судноплавства, будівництва каналів, парових машин тощо. По поверненні до Іспанії Огюстен Бетанкур починає застосовувати свої знання і досвід на практиці.

У 1793 році проводить електричний телеграф між королівським палацом в Мадриді та королівською резиденцією в Аранхуесі. 1797 року, перебуваючи в Лондоні розробив оптичний телеграф.

У 1798 році він опікувався прокладанням оптичного телеграфу між Мадридом і Кадісом й організацією в Іспанії корпусу інженерів шляхів сполучення. У 1800 році Бетанкура призначили генерал-інспектором цього корпусу і членом фінансової ради, а у 1803 році — інтендантом армії і головним директором пошти.

На російській службі

За посередництва російського посла в Мадриді І.Муравйова-Апостола Огюстен Бетанкур переїхав на службу до Росйської імперії у Санкт-Петербург.

Тут інженер знайшов великий простір для діяльності, як у теорії інженерних розробок і досліджень, так і на практиці будування. Він отримав чин генерал-майора і працював головою комітету міського будівництва у Санкт-Петербурзі (з 1816 року), головним директором шляхів сполучення Російської імперії (з 1819 і до 1822 року, коли він упав у немилість до російського уряду). Ще 1809 року Бетанкур заснував і беззмінно очолював до кінця життя Петербурзький Інститут корпуса інженерів шляхів сполучення. До самої смерті О.Бетанкур працював на будівництві.

Видатний інженер, будівничий, теоретик і практик, помер 14 липня 1824 року в Санкт-Петербурзі, де був похований на лютеранському (тоді) Смоленському кладовищі.

Діяльність О.Бетанкура

Величезним є внесок О.Бетанкура в галузі містобудування, інженерії та шляхів сполучення в Російській імперії.

У 1811—13 інженер побудував перший у Санкт-Петербурзі міст через Малу Невку, що з'єднав острови Кам'яний і Аптекарський (згодом подібні мости були спроєктовані і зведені у Варшаві, Тулі та Петергофі).

Також Бетанкур спроєктував першу сучасну дорогу між двома російськими столицями, перебудував і реорганізував Тульський збройний завод, побудував гарматний двір у Казані, запровадив розроблене здебільшого ним самим устаткування на Олександрівській мануфактурі.

Після Наполеонівської французької окупації 1812 року Російської система була зруйнована — саме О.Бетанкур побудував будівлю сучасного Держзнаку Росії і запустив до ладу більшість спроектованих ним же машин у ньому (остаточно представлений у 1818 році).

image
З креслень Ісаакієвського собору в Петербурзі, 1838

У галузі містобудування та архітектури визначними досягненнями О.Бетанкура є: влаштування у Москві екзерциргауза (критий плац для проведення військових оглядів), тепер — це площа Манеж (1817), багато будівель та інженерних споруд у Нижньому Новгороді (в т.ч. і розробка забудови лівого берега Оки, яку було здійснено в XIX ст.), Казані тощо. О.Бетанкур брав участь в інженерних кресленнях і загальному управлінні робіт (за наказом російського царя Олександра І під час будівництва Ісаакієвського собору в Петербурзі.

Разом з Чарльзом Бердом (англ. Charles Baird) Бетанкур розробив і втілив у життя будівництво першого російського пароплава «Єлизавета» (1815).

О.Бетанкур і Україна

1820 року Огюстен Бетанкур здійснив дослідницьку подорож до Криму й Південної України. В ході її і потому вчений розробив цілісну систему транспортних зв'язків для економічного об'єднання регіонів України, особливо для розвитку річкового судноплавства.

Задля забезпечення виходу українських товарів на міжнародні ринки О.Бетанкур ініціював побудову від Керчі до Одеси портів, мостів та інших інженерних споруд приморської зони.

Освітні ідеї Огюстена Бетанкура вплинули також на організацію технічного навчання в Україні.

Джерела і посилання

  • Варварцев М. М. Бетанкур Огюстен // Енциклопедія української історії. Том 1., К.: «Наукова думка», 2003, стор. 247
  • Боголюбов О., Ґарсія-Дієґо Х. А. Задля розвитку народного багатства: А. де Бетанкур та його «українська подорож». // Вісник НАН України, 1994, № 6 (укр.)
  • (рос.)
  • Воробйова О. Він навчив Росію друкувати гроші, ст. на www.vodyanoyznak.ru (ресурс, присвячений грошам) (рос.)
  • (рос.)
  1. Annuaire prosopographique : la France savante / за ред. B. Delmas — 2009.
    d:Track:Q55740543d:Track:Q2926731
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #123090962 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Artists of the World Online, Allgemeines Künstlerlexikon Online, AKL Online / Hrsg.: A. Beyer, B. Savoy — B: K. G. Saur Verlag, Verlag Walter de Gruyter, 2009. — ISSN 2750-6088 — doi:10.1515/AKL
    d:Track:Q64d:Track:Q41640909d:Track:Q496126d:Track:Q19276262d:Track:Q324303d:Track:Q98818
  5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ogyuste n Betanku r kat Agustin Bethencourt i Molina isp Agustin de Betancourt y Molina ros Avgustin Avgustinovich Betankur 1 lyutogo 1758 Puerto de la Krus Kanarski ostrovi 14 26 lipnya 1824 Sankt Peterburg Rosijska imperiya ispanskij i rosijskij inzhener francuzko katalonskogo pohodzhennya arhitektor i vchenij odin z fundatoriv politehnichnoyi osviti v Yevropi organizator rozbudovi transportnoyi sistemi v Rosijskij imperiyi Ogyusten Betankur Agustin Bethencourt i Molinaisp Agustin Jose Pedro del Carmen Domingo de Candelaria de Betancourt y MolinaOgyusten BetankurIm ya pri narodzhenniisp Agustin Jose Pedro del Carmen Domingo de Candelaria de Betancourt y MolinaPsevdokat Agustin Bethencourt i Molina isp Agustin de Betancourt y Molina ros Avgustin Avgustinovich BetankurNarodivsya1 lyutogo 1758 1758 02 01 2 3 Puerto de la Krus Santa Krus de Tenerife Kanarski ostrovi IspaniyaPomer26 lipnya 1824 1824 07 26 1 66 rokiv abo 14 lipnya 1824 1824 07 14 2 66 rokiv Sankt Peterburg Rosijska imperiya 2 PohovannyadGromadyanstvoIspaniya Rosijskaya ImperiyaNacionalnistkatalonecMisce prozhivannyaIspaniya Franciya Rosijska imperiyaDiyalnistinzhener arhitektor pedagogVidomij zavdyakildin z zasnovnikiv politehnichnoyi osviti v Yevropi organizator budivnictva i transportu v Rosijskij imperiyi Alma materNacionalna shkola mostiv ta dorigZnannya movispanska 5 ChlenstvoBavarska akademiya nauk i dMagnum opusdVijskove zvannyageneral major Rosijska imperiya KonfesiyakatolikBrati sestridNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNa sluzhbi Ispaniyi Nashadok Zhana IV de Betankura senjora Kanarskih ostroviv Jogo pradid Markos Fransisko de Betenkur i Kastro buv gubernatorom i general kapitan Venesueli Sin Ogyustena Betankura i Kastro torgivcya vinom ta shovkovimi tkaninami ta Leonor de Molina i Briones Ogyusten Betankur narodivsya 1 lyutogo 1758 roku v mistechku Puerto de la Krus na ostrovi Tenerife Kanarski ostrovi Ispaniya u dvoryanskij franko katalonskij rodini Zamolodu cikavivsya mehanikoyu U 1776 roci razom z sestroyu Mariyeyu sproektuvav ta zbuduvav mashinu dlya kruchennya shovkovih nitok sho privodilasya u diyu nogami ta energiyeyu vitra 21 lipnya 1777 roku postupiv kadetom do Orotavskogo pihotnogo polku de utravni 1778 roku otrimav zvannya lejtenanta Zgodom otrimav stipendiyu vid korolya Karla III sho dozvolilo u listopadi 1778 roku perebratisya do Madridu U 1779 1780 roku navkachavsya v Korolivskij tudiyi San Isidor 1780 1781 rokah Korolivskij akademiyi vitonchenih mistectv San Fernando U kvitni 1783 roku vidpravleno na inspekciyu Aragonskogo imperatorskogo kanalu Nevdovzi po povernennyu predstaviv korolivskomu dvoru proekt stvorennya aerostatu 1784 roku staye pochesnim chlenom Korolivskoyi akademiyi vitonchenih mistectv San Fernando Nevdovzi O Betankura vidpravleno do Parizhu dlya rozshirennya znan z gidravliki ta mehaniki Pid ch as navchannya zdijsniv poyizdku do Londona de oznajomivsya z principom diyi parovoyi mashini Vatta 1791 roku v umovah rozgortannya revolyuciyi u Franciyi povernuvsya do Madridu Pislya chogo buv vidpravlenij ispanskim uryadom u vidryadzhennya u najkulturnishi zahidno yevropejski krayini dlya doslidzhennya peredovih inzhenernih idej sistem sudnoplavstva budivnictva kanaliv parovih mashin tosho Po povernenni do Ispaniyi Ogyusten Betankur pochinaye zastosovuvati svoyi znannya i dosvid na praktici U 1793 roci provodit elektrichnij telegraf mizh korolivskim palacom v Madridi ta korolivskoyu rezidenciyeyu v Aranhuesi 1797 roku perebuvayuchi v Londoni rozrobiv optichnij telegraf U 1798 roci vin opikuvavsya prokladannyam optichnogo telegrafu mizh Madridom i Kadisom j organizaciyeyu v Ispaniyi korpusu inzheneriv shlyahiv spoluchennya U 1800 roci Betankura priznachili general inspektorom cogo korpusu i chlenom finansovoyi radi a u 1803 roci intendantom armiyi i golovnim direktorom poshti Na rosijskij sluzhbi Za poserednictva rosijskogo posla v Madridi I Muravjova Apostola Ogyusten Betankur pereyihav na sluzhbu do Rosjskoyi imperiyi u Sankt Peterburg Tut inzhener znajshov velikij prostir dlya diyalnosti yak u teoriyi inzhenernih rozrobok i doslidzhen tak i na praktici buduvannya Vin otrimav chin general majora i pracyuvav golovoyu komitetu miskogo budivnictva u Sankt Peterburzi z 1816 roku golovnim direktorom shlyahiv spoluchennya Rosijskoyi imperiyi z 1819 i do 1822 roku koli vin upav u nemilist do rosijskogo uryadu She 1809 roku Betankur zasnuvav i bezzminno ocholyuvav do kincya zhittya Peterburzkij Institut korpusa inzheneriv shlyahiv spoluchennya Do samoyi smerti O Betankur pracyuvav na budivnictvi Vidatnij inzhener budivnichij teoretik i praktik pomer 14 lipnya 1824 roku v Sankt Peterburzi de buv pohovanij na lyuteranskomu todi Smolenskomu kladovishi Diyalnist O BetankuraVelicheznim ye vnesok O Betankura v galuzi mistobuduvannya inzheneriyi ta shlyahiv spoluchennya v Rosijskij imperiyi U 1811 13 inzhener pobuduvav pershij u Sankt Peterburzi mist cherez Malu Nevku sho z yednav ostrovi Kam yanij i Aptekarskij zgodom podibni mosti buli sproyektovani i zvedeni u Varshavi Tuli ta Petergofi Takozh Betankur sproyektuvav pershu suchasnu dorogu mizh dvoma rosijskimi stolicyami perebuduvav i reorganizuvav Tulskij zbrojnij zavod pobuduvav garmatnij dvir u Kazani zaprovadiv rozroblene zdebilshogo nim samim ustatkuvannya na Oleksandrivskij manufakturi Pislya Napoleonivskoyi francuzkoyi okupaciyi 1812 roku Rosijskoyi sistema bula zrujnovana same O Betankur pobuduvav budivlyu suchasnogo Derzhznaku Rosiyi i zapustiv do ladu bilshist sproektovanih nim zhe mashin u nomu ostatochno predstavlenij u 1818 roci Z kreslen Isaakiyevskogo soboru v Peterburzi 1838 U galuzi mistobuduvannya ta arhitekturi viznachnimi dosyagnennyami O Betankura ye vlashtuvannya u Moskvi ekzercirgauza kritij plac dlya provedennya vijskovih oglyadiv teper ce plosha Manezh 1817 bagato budivel ta inzhenernih sporud u Nizhnomu Novgorodi v t ch i rozrobka zabudovi livogo berega Oki yaku bulo zdijsneno v XIX st Kazani tosho O Betankur brav uchast v inzhenernih kreslennyah i zagalnomu upravlinni robit za nakazom rosijskogo carya Oleksandra I pid chas budivnictva Isaakiyevskogo soboru v Peterburzi Razom z Charlzom Berdom angl Charles Baird Betankur rozrobiv i vtiliv u zhittya budivnictvo pershogo rosijskogo paroplava Yelizaveta 1815 O Betankur i Ukrayina1820 roku Ogyusten Betankur zdijsniv doslidnicku podorozh do Krimu j Pivdennoyi Ukrayini V hodi yiyi i potomu vchenij rozrobiv cilisnu sistemu transportnih zv yazkiv dlya ekonomichnogo ob yednannya regioniv Ukrayini osoblivo dlya rozvitku richkovogo sudnoplavstva Zadlya zabezpechennya vihodu ukrayinskih tovariv na mizhnarodni rinki O Betankur iniciyuvav pobudovu vid Kerchi do Odesi portiv mostiv ta inshih inzhenernih sporud primorskoyi zoni Osvitni ideyi Ogyustena Betankura vplinuli takozh na organizaciyu tehnichnogo navchannya v Ukrayini Dzherela i posilannyaPortal Kataloniya Varvarcev M M Betankur Ogyusten Enciklopediya ukrayinskoyi istoriyi Tom 1 K Naukova dumka 2003 stor 247 Bogolyubov O Garsiya Diyego H A Zadlya rozvitku narodnogo bagatstva A de Betankur ta jogo ukrayinska podorozh Visnik NAN Ukrayini 1994 6 ukr ros Vorobjova O Vin navchiv Rosiyu drukuvati groshi st na www vodyanoyznak ru resurs prisvyachenij grosham ros ros Annuaire prosopographique la France savante za red B Delmas 2009 d Track Q55740543d Track Q2926731 Deutsche Nationalbibliothek Record 123090962 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 Artists of the World Online Allgemeines Kunstlerlexikon Online AKL Online Hrsg A Beyer B Savoy B K G Saur Verlag Verlag Walter de Gruyter 2009 ISSN 2750 6088 doi 10 1515 AKL d Track Q64d Track Q41640909d Track Q496126d Track Q19276262d Track Q324303d Track Q98818 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563

Дата публікації:
Топ