Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жан де Бетанку́р (фр. Jean de Béthencourt, фр. вимова: [ʒɑ̃ də betɑ̃kuːʁ]) — французький барон, дослідник та авантюрист, який в 1402 році від імені Кастильської корони очолив завойовницьку експедицію на Канарські острови. Завоювання розпочалась з захоплення острова Лансароте, а в 1405 році Бетанкуру вдалось також підкорити острови Фуертевентура та Ієрро. Хоча Жан де Бетанкур отримав титул короля Канарських островів, сам він визнавав себе підлеглим короля Кастилії Енріке III, який надав Бетанкуру підтримку під час завоювання.
| Жан де Бетанкур фр. Jean de Béthencourt | |
|---|---|
 | |
| Біографічні дані | |
| Народження | 1362 Гренвіль-ла-Тентюр'єр |
| Смерть | 1425 Канарські острови |
| Батько | d |
| Мати | d |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Передумови
Вважається, що Канарські острови були відомі ще карфагенянам з Кадіса. Римський письменник Пліній Старший називав їх «Щасливими островами». Генуезькому мореплавцеві Ланцеротто Малочелло приписують повторне відкриття Канарських островів у 1312 р. На карті, створеній у 1339 році майорканським картографом Ангеліно Дульсертом, один з Канарських островів вже було позначено під назвою «Лансароте».
Біографія
Жан де Бетанкур, барон Сен-Мартен-ле-Гайяр, народився в Гренвіль-ла-Тентюр'єр, провінція Нормандія в родині Жана III Бетанкура та Марії де Бракмен. Під час своїх конфліктів з королем Наварри, французький король Карл V наказав знести усі фортеці регіону, що належали прихильникам Наварри, або тим, чиї власники були не в змозі забезпечити їх оборону. Батько Бетанкура служив під керівництвом Бертрана дю Геклена і загинув у битві при Кошерель у травні 1364 р., коли Жан був ще дитиною. Родовий замок Гренвіль був зруйнований в наступному, 1365 році. У 1377 році п'ятнадцятирічний Жан де Бетанкур вступив на службу до Людовика I, герцога Анжуйського і дослужився до статусу сквайра. У період з 1387 по 1391 рік він обіймав почесну посаду канцлера Луї де Валуа і герцога Турена (пізніше герцога Орлеанського). У 1387 р. французький король Карл VI дав дозвіл на відбудову замку в Гренвілі.
Як лорд Гренвіля, Бетанкур мав у підпорядкуванні сім парафій і права на оподаткування усіх товарів, що перетинали його землю. Він утримував Гренвіль як васал графа Лонгевіля Олів'є Дю Гескліна, сина Бертрана дю Гескліна. Пізніше він тримав його як васал англійського короля Генріха V, який захопив цю частину Франції. Схоже що в цей час, скориставшись нестабільністю відносин між Англією та Францією, Бетанкур займався піратством проти обох сторін. У 1392 році він одружився в Парижі на Жанні де Файєл, дочці Гійома де Файєла та Маргарити де Шатільйон.
Облога Махдії
У 1390 році Бетанкур супроводжував герцога Турена під час Берберського хрестового походу, організованого генуезцями та французькими лицарями для боротьби з берберським піратами з Північної Африки. Пропозиція генуезького дожа отримала благословення папи римського Боніфація IX і антипапи Климента VII, які оголосили експедицію хрестовим походом. В такому статусі військова експедиція надавала своїм учасникам престиж слави хрестоносців, а також мораторій на сплату боргів, імунітет від судових позовів та папську індульгенцію. Французькі війська, що складалися з 1 500 лицарів під проводом Людовіка II, герцога де Бурбон, взяли в облогу африканське портове місто Махдія на території сучасного Тунісу.
Французи були незнайомі з місцевістю, вони недооцінили супротивника, їм не вистачало важкої облогової техніки і вони були ослаблені внутрішніми суперечками. Зі своєї сторони султан Махдії розумів, що не зможе перемогти у відкритому бою важко озброєних європейських загарбників. У підсумку, втомившись від гнітючої спеки і стурбовані прийдешньою зимою, французи погодились на мирний договір і залишили Махдію взамін на отримання викупу і надання торгових привілеїв генуезцям.
Цілком ймовірно, що саме під час облоги Махдії Бетанкур почув від генуезців оповіді про Канарські острови та про те, що на островах видобувають орчіл, лишайник Roccella tinctoria, з якого виробляли рідкісний і дорогий барвник червоного кольору. Під Махдією він також знову зустрівся з Гадіфером де ла Салем, якого він знав раніше під час служби у герцога Орлеанського і який в подальшому супроводжував Бетанкура в експедиції на Канарські острови.
Експедиція на Канарські острови
Підготовка експедиції
У той час Канарські острови населяло місцеве населення гуанчів, племена яких знаходились на рівні розвитку кам'яної доби, а з європейців острови переважно відвідували іспанські торговці. Для фінансування своєї експедиції Бетанкур продав свій будинок у Парижі вартістю 200 золотих франків та деякі інші дрібні предмети своєї власності в грудні 1401 р. Його дядько, Роберт де Бракмон, французький посол у Кастилії, позичив йому 7.000 фунтів під заставу маєтку Бетанкура. За словами Морері, король Кастилії Енріко III доручив завоювання Канарських островів Бракмонові, який передоручив це Бетанкуру.
Бетанкур відплив з Ла-Рошелі 1 травня 1402 із екіпажом з 80 чоловіків, до якого входили різноманітні авантюристи, переважно гасконського і норманського походження, два охрещені індіанці з племені гуанчі, яких захопили в попередніх кастильських експедиціях, два монахи-францисканці (П'єр Бонтьєр і Жан Леверье, який пізніше описав експедицію в Le Canarien) та Жан Аррієт Прудом, який мав допомагати у завоюванні в якості ключового радника та адміністратора.
Пройшовши повз мис Фіністерре, вони прибули в Кадіс, де з'ясувалось, що деякі матроси Бетанкура були настільки перелякані майбутньою мандрівкою, що відмовились продовжувати плавання. З 80 членів екіпажу, з якими він вирушив у дорогу з Ла-Рошелі, на кораблі Бетанкура залишилось лише 53.
Завоювання Лансароте, Фуертовентури та Ієрро
З цим зменшеним складом Бетанкур влітку 1402 року дістався до Лансароте, найпівнічнішого населеного острова архіпелагу. Бетанкуру і Гадіферу де ла Саль вдалось підкорити Лансароте без значних військових зусиль, але спроба висадитись на острів Фуертевентура наштовхнулась на збройний опір і вимагала більших сил, ніж були в розпорядженні Бетанкура. Поки Гадіфер де ла Саль продовжував досліджувати Лансароте та сусідні острови, Бетанкур був змушений повернутись до Європи, щоб зібрати нове підкріплення. Події бурхливого правління Карла VI у Франції не дозволило йому отримати допомогу для продовження завоювань на батьківщині. Проте цьому вдалось отримати підтримку від Енріке III, короля Кастилії, за умови, що Бетанкур визнає залежність земель, які будуть завойовані, від Кастильської корони.
22 січня 1403 року антипапа Бенедикт XIII з Авіньйону оприлюднив буллу про надання індульгенцій для тих, хто допомагатиме Бетанкуру і Ла Саль у їхньому хрестовому поході проти невірних остров'ян. Подібним чином 28 листопада того ж року було видано королівська грамота, у якій король повідомляв посадовцям Кастильського королівства про плани свого норманського васала завоювати острови та вимагав надавати такий самий статус товарам з Канарських островів, як і товарам з решти Кастилії.
У цей час на Лансароте почалася боротьба за владу між Гадіфером та Бертином де Берневалем, іншим офіцером Бетанкура. Бертин розпалював суперечки між норманами Бетанкура і гасконцями Гадіфера. До конфлікту долучились тубільці і в результаті в перші місяці відсутності Бетанкура десятки людей загинули. Лише з поверненням Бетанкура в 1404 р. було відновлено мир. Бетанкур повернувся на острова з титулом «короля і лорда Канарських островів», отриманим на правах вассала Кастилії. Але нові титули Бетанкура і васалітет від Кавстилії викликали заперечення Ґадіфера де ла Саль і між двома партнерами виникла суперечка, що змусла Ла Саля повернутися до Франції.
Завоювання Лансароте завершилось 20 лютого 1404 р., коли Бетанкур охрестив короля Гуардарфію під ім'ям Людовик та нав'язав християнство більшості тубільців. Потім він колонізував Фуертевентуру, де в 1404 році заснував свою столицю місто Бетанкурію, яка й досі носить його ім’я, а потім підпорядкував собі острів Ієрро. Проте спроба підкорити Гран-Канарія закінчилась тим, що тубільці гуанчі розбили сили Бетанкура у битві при Аргінегіні на півдні острова.
Повернення в Нормандію
Наприкінці 1405 року, залучивши на острів багатьох своїх норманських співвітчизників в якості колоністів, Бетанкур остаточно залишив Канарські острови, передавши управління одному своєму племіннику Масіо де Бетенкуру і повернувся в Нормандію, де провів решту свого життя. У 1415 році англійці висадилися в Арфлері і, втративши через Столітню війну зв'язок з Канасрськими островами, Жан де Бетанкур в 1418 році продав свої права на архіпелаг Кастилії. Він помер у 1422 р. і був похований у церкві Гренвіль-ла-Тейнтюр'є.
Не зважаючи на уступку Бетанкуром своїх прав Кастилії, його племінник Масіо передав Канарські острови португальському принцу Енріке Мореплавцю, після чого перебрався на португальський острів Мадейра, де жив в почестях, маючи королівські привілеї та ставши кавалером Мальтійського ордена, але залишив після себе лише позашлюбних нащадків. У 1431 році Папа Римський Євгеній IV поставив крапку в суперечності між правами Кастилії і Португалії і визнав права на Канарські острови за Кастилією.
Прізвище Бетанкур
Прізвище Бетанкур (та інші, пов'язані з ним форми) дотепер часто зустрічається серед жителів Канарських островів, незважаючи на те, що сам Бетанкур помер без нащадків. Поширення на островах його прізвища відбулось завдяки практиці хрещення тубільців, яке відбувалось наданням прізвища хрещеного батька, а також завдяки нащадкам його племінника Масіо де Бетанкура, який змінив Жана на посаді володаря островів.
Деякі з Бетанкурів мали значний вплив на островах, зокрема Джинес де Кабрера Бетанкур, відомий будівництвом Каса-де-Лос-Коронелес (Будинок Полковників) у містечку, яке сьогодні називається Ла-Оліва.
Двома непрямими французькими нащадками Бетанкура є покійний Андре Бетанкур, що одружився зі спадкоємицею косметичного гіганта L'Oréal і його дочка Франсуаза Бетанкур Мейерс, поточна спадкоємиця L'Oréal.
Див. також
Зовнішні посилання
- The Canarian, by Béthencourt // Internet Archive(англ.)
- «Канарець [ 28 січня 2021 у Wayback Machine.]» (1490) в перекладі І. В. Кривушина и Е. С. Кривушиної, 2009. (рос.)
- Історія Канарських островів [ 20 серпня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- EFEMÉRIDES DE LA NACIÓN CANARIA: UNA HISTORIA RESUMIDA DE CANARIAS(ісп.)
Примітки
- . Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 17 червня 2022.
- . Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 17 червня 2022.
- Goodman, Jennifer Robin. Chivalry and Exploration, 1298—1630, Boydell & Brewer, 1998 [ 26 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Barbara Tuchman (1978). A Distant Mirror. Alfred A. Knopf, New York,. с. pp. 462–77.
-
![image]()
Ця стаття включає текст з публікації, яка тепер перебуває в суспільному надбанні:
Hugh Chisholm, ред. (1911). . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 3. Cambridge University Press. (англ.)
Джерела
- Braunstein, Jean (2001). Jean de Béthencourt, un Normand à la conquête des Canaries. Condé-sur-Noireau, éditions Charles Corlet, .(фр.)
- Dévigne, Roger (1944). Jean de Béthencourt, roi des Canaries, 1402-1422. Toulouse, Didier.(фр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhan de Betanku r fr Jean de Bethencourt fr vimova ʒɑ de betɑ kuːʁ francuzkij baron doslidnik ta avantyurist yakij v 1402 roci vid imeni Kastilskoyi koroni ocholiv zavojovnicku ekspediciyu na Kanarski ostrovi Zavoyuvannya rozpochalas z zahoplennya ostrova Lansarote a v 1405 roci Betankuru vdalos takozh pidkoriti ostrovi Fuerteventura ta Iyerro Hocha Zhan de Betankur otrimav titul korolya Kanarskih ostroviv sam vin viznavav sebe pidleglim korolya Kastiliyi Enrike III yakij nadav Betankuru pidtrimku pid chas zavoyuvannya Zhan de Betankur fr Jean de BethencourtBiografichni daniNarodzhennya1362 1362 Grenvil la Tentyur yerSmert1425 1425 Kanarski ostroviBatkodMatid Mediafajli u VikishovishiPeredumoviVvazhayetsya sho Kanarski ostrovi buli vidomi she karfagenyanam z Kadisa Rimskij pismennik Plinij Starshij nazivav yih Shaslivimi ostrovami Genuezkomu moreplavcevi Lancerotto Malochello pripisuyut povtorne vidkrittya Kanarskih ostroviv u 1312 r Na karti stvorenij u 1339 roci majorkanskim kartografom Angelino Dulsertom odin z Kanarskih ostroviv vzhe bulo poznacheno pid nazvoyu Lansarote BiografiyaGerb Zhana de Betankura Zhan de Betankur baron Sen Marten le Gajyar narodivsya v Grenvil la Tentyur yer provinciya Normandiya v rodini Zhana III Betankura ta Mariyi de Brakmen Pid chas svoyih konfliktiv z korolem Navarri francuzkij korol Karl V nakazav znesti usi forteci regionu sho nalezhali prihilnikam Navarri abo tim chiyi vlasniki buli ne v zmozi zabezpechiti yih oboronu Batko Betankura sluzhiv pid kerivnictvom Bertrana dyu Geklena i zaginuv u bitvi pri Kosherel u travni 1364 r koli Zhan buv she ditinoyu Rodovij zamok Grenvil buv zrujnovanij v nastupnomu 1365 roci U 1377 roci p yatnadcyatirichnij Zhan de Betankur vstupiv na sluzhbu do Lyudovika I gercoga Anzhujskogo i dosluzhivsya do statusu skvajra U period z 1387 po 1391 rik vin obijmav pochesnu posadu kanclera Luyi de Valua i gercoga Turena piznishe gercoga Orleanskogo U 1387 r francuzkij korol Karl VI dav dozvil na vidbudovu zamku v Grenvili Yak lord Grenvilya Betankur mav u pidporyadkuvanni sim parafij i prava na opodatkuvannya usih tovariv sho peretinali jogo zemlyu Vin utrimuvav Grenvil yak vasal grafa Longevilya Oliv ye Dyu Gesklina sina Bertrana dyu Gesklina Piznishe vin trimav jogo yak vasal anglijskogo korolya Genriha V yakij zahopiv cyu chastinu Franciyi Shozhe sho v cej chas skoristavshis nestabilnistyu vidnosin mizh Angliyeyu ta Franciyeyu Betankur zajmavsya piratstvom proti oboh storin U 1392 roci vin odruzhivsya v Parizhi na Zhanni de Fajyel dochci Gijoma de Fajyela ta Margariti de Shatiljon Obloga MahdiyiZhan de Betankur Ilyustraciya z knigi L Garena Francuzki moreplavci 1846 r U 1390 roci Betankur suprovodzhuvav gercoga Turena pid chas Berberskogo hrestovogo pohodu organizovanogo genuezcyami ta francuzkimi licaryami dlya borotbi z berberskim piratami z Pivnichnoyi Afriki Propoziciya genuezkogo dozha otrimala blagoslovennya papi rimskogo Bonifaciya IX i antipapi Klimenta VII yaki ogolosili ekspediciyu hrestovim pohodom V takomu statusi vijskova ekspediciya nadavala svoyim uchasnikam prestizh slavi hrestonosciv a takozh moratorij na splatu borgiv imunitet vid sudovih pozoviv ta papsku indulgenciyu Francuzki vijska sho skladalisya z 1 500 licariv pid provodom Lyudovika II gercoga de Burbon vzyali v oblogu afrikanske portove misto Mahdiya na teritoriyi suchasnogo Tunisu Francuzi buli neznajomi z miscevistyu voni nedoocinili suprotivnika yim ne vistachalo vazhkoyi oblogovoyi tehniki i voni buli oslableni vnutrishnimi superechkami Zi svoyeyi storoni sultan Mahdiyi rozumiv sho ne zmozhe peremogti u vidkritomu boyu vazhko ozbroyenih yevropejskih zagarbnikiv U pidsumku vtomivshis vid gnityuchoyi speki i sturbovani prijdeshnoyu zimoyu francuzi pogodilis na mirnij dogovir i zalishili Mahdiyu vzamin na otrimannya vikupu i nadannya torgovih privileyiv genuezcyam Cilkom jmovirno sho same pid chas oblogi Mahdiyi Betankur pochuv vid genuezciv opovidi pro Kanarski ostrovi ta pro te sho na ostrovah vidobuvayut orchil lishajnik Roccella tinctoria z yakogo viroblyali ridkisnij i dorogij barvnik chervonogo koloru Pid Mahdiyeyu vin takozh znovu zustrivsya z Gadiferom de la Salem yakogo vin znav ranishe pid chas sluzhbi u gercoga Orleanskogo i yakij v podalshomu suprovodzhuvav Betankura v ekspediciyi na Kanarski ostrovi Ekspediciya na Kanarski ostroviKorabel z normandcyami sho virushiv na zavoyuvannya Kanar u 1402 roci ilyustraciya z Le Kanarien Pidgotovka ekspediciyi U toj chas Kanarski ostrovi naselyalo misceve naselennya guanchiv plemena yakih znahodilis na rivni rozvitku kam yanoyi dobi a z yevropejciv ostrovi perevazhno vidviduvali ispanski torgovci Dlya finansuvannya svoyeyi ekspediciyi Betankur prodav svij budinok u Parizhi vartistyu 200 zolotih frankiv ta deyaki inshi dribni predmeti svoyeyi vlasnosti v grudni 1401 r Jogo dyadko Robert de Brakmon francuzkij posol u Kastiliyi pozichiv jomu 7 000 funtiv pid zastavu mayetku Betankura Za slovami Moreri korol Kastiliyi Enriko III doruchiv zavoyuvannya Kanarskih ostroviv Brakmonovi yakij peredoruchiv ce Betankuru Betankur vidpliv z La Rosheli 1 travnya 1402 iz ekipazhom z 80 cholovikiv do yakogo vhodili riznomanitni avantyuristi perevazhno gaskonskogo i normanskogo pohodzhennya dva ohresheni indianci z plemeni guanchi yakih zahopili v poperednih kastilskih ekspediciyah dva monahi franciskanci P yer Bontyer i Zhan Levere yakij piznishe opisav ekspediciyu v Le Canarien ta Zhan Arriyet Prudom yakij mav dopomagati u zavoyuvanni v yakosti klyuchovogo radnika ta administratora Projshovshi povz mis Finisterre voni pribuli v Kadis de z yasuvalos sho deyaki matrosi Betankura buli nastilki perelyakani majbutnoyu mandrivkoyu sho vidmovilis prodovzhuvati plavannya Z 80 chleniv ekipazhu z yakimi vin virushiv u dorogu z La Rosheli na korabli Betankura zalishilos lishe 53 Zavoyuvannya Lansarote Fuertoventuri ta Iyerro Z cim zmenshenim skladom Betankur vlitku 1402 roku distavsya do Lansarote najpivnichnishogo naselenogo ostrova arhipelagu Betankuru i Gadiferu de la Sal vdalos pidkoriti Lansarote bez znachnih vijskovih zusil ale sproba visaditis na ostriv Fuerteventura nashtovhnulas na zbrojnij opir i vimagala bilshih sil nizh buli v rozporyadzhenni Betankura Poki Gadifer de la Sal prodovzhuvav doslidzhuvati Lansarote ta susidni ostrovi Betankur buv zmushenij povernutis do Yevropi shob zibrati nove pidkriplennya Podiyi burhlivogo pravlinnya Karla VI u Franciyi ne dozvolilo jomu otrimati dopomogu dlya prodovzhennya zavoyuvan na batkivshini Prote comu vdalos otrimati pidtrimku vid Enrike III korolya Kastiliyi za umovi sho Betankur viznaye zalezhnist zemel yaki budut zavojovani vid Kastilskoyi koroni 22 sichnya 1403 roku antipapa Benedikt XIII z Avinjonu oprilyudniv bullu pro nadannya indulgencij dlya tih hto dopomagatime Betankuru i La Sal u yihnomu hrestovomu pohodi proti nevirnih ostrov yan Podibnim chinom 28 listopada togo zh roku bulo vidano korolivska gramota u yakij korol povidomlyav posadovcyam Kastilskogo korolivstva pro plani svogo normanskogo vasala zavoyuvati ostrovi ta vimagav nadavati takij samij status tovaram z Kanarskih ostroviv yak i tovaram z reshti Kastiliyi U cej chas na Lansarote pochalasya borotba za vladu mizh Gadiferom ta Bertinom de Bernevalem inshim oficerom Betankura Bertin rozpalyuvav superechki mizh normanami Betankura i gaskoncyami Gadifera Do konfliktu doluchilis tubilci i v rezultati v pershi misyaci vidsutnosti Betankura desyatki lyudej zaginuli Lishe z povernennyam Betankura v 1404 r bulo vidnovleno mir Betankur povernuvsya na ostrova z titulom korolya i lorda Kanarskih ostroviv otrimanim na pravah vassala Kastiliyi Ale novi tituli Betankura i vasalitet vid Kavstiliyi viklikali zaperechennya Gadifera de la Sal i mizh dvoma partnerami vinikla superechka sho zmusla La Salya povernutisya do Franciyi Zavoyuvannya Lansarote zavershilos 20 lyutogo 1404 r koli Betankur ohrestiv korolya Guardarfiyu pid im yam Lyudovik ta nav yazav hristiyanstvo bilshosti tubilciv Potim vin kolonizuvav Fuerteventuru de v 1404 roci zasnuvav svoyu stolicyu misto Betankuriyu yaka j dosi nosit jogo im ya a potim pidporyadkuvav sobi ostriv Iyerro Prote sproba pidkoriti Gran Kanariya zakinchilas tim sho tubilci guanchi rozbili sili Betankura u bitvi pri Arginegini na pivdni ostrova Povernennya v NormandiyuNaprikinci 1405 roku zaluchivshi na ostriv bagatoh svoyih normanskih spivvitchiznikiv v yakosti kolonistiv Betankur ostatochno zalishiv Kanarski ostrovi peredavshi upravlinnya odnomu svoyemu pleminniku Masio de Betenkuru i povernuvsya v Normandiyu de proviv reshtu svogo zhittya U 1415 roci anglijci visadilisya v Arfleri i vtrativshi cherez Stolitnyu vijnu zv yazok z Kanasrskimi ostrovami Zhan de Betankur v 1418 roci prodav svoyi prava na arhipelag Kastiliyi Vin pomer u 1422 r i buv pohovanij u cerkvi Grenvil la Tejntyur ye Ne zvazhayuchi na ustupku Betankurom svoyih prav Kastiliyi jogo pleminnik Masio peredav Kanarski ostrovi portugalskomu princu Enrike Moreplavcyu pislya chogo perebravsya na portugalskij ostriv Madejra de zhiv v pochestyah mayuchi korolivski privileyi ta stavshi kavalerom Maltijskogo ordena ale zalishiv pislya sebe lishe pozashlyubnih nashadkiv U 1431 roci Papa Rimskij Yevgenij IV postaviv krapku v superechnosti mizh pravami Kastiliyi i Portugaliyi i viznav prava na Kanarski ostrovi za Kastiliyeyu Prizvishe BetankurPrizvishe Betankur ta inshi pov yazani z nim formi doteper chasto zustrichayetsya sered zhiteliv Kanarskih ostroviv nezvazhayuchi na te sho sam Betankur pomer bez nashadkiv Poshirennya na ostrovah jogo prizvisha vidbulos zavdyaki praktici hreshennya tubilciv yake vidbuvalos nadannyam prizvisha hreshenogo batka a takozh zavdyaki nashadkam jogo pleminnika Masio de Betankura yakij zminiv Zhana na posadi volodarya ostroviv Deyaki z Betankuriv mali znachnij vpliv na ostrovah zokrema Dzhines de Kabrera Betankur vidomij budivnictvom Kasa de Los Koroneles Budinok Polkovnikiv u mistechku yake sogodni nazivayetsya La Oliva Dvoma nepryamimi francuzkimi nashadkami Betankura ye pokijnij Andre Betankur sho odruzhivsya zi spadkoyemiceyu kosmetichnogo giganta L Oreal i jogo dochka Fransuaza Betankur Mejers potochna spadkoyemicya L Oreal Div takozhZavoyuvannya Kanarskih ostroviv Berberskij hrestovij pohidZovnishni posilannyaThe Canarian by Bethencourt Internet Archive angl Kanarec 28 sichnya 2021 u Wayback Machine 1490 v perekladi I V Krivushina i E S Krivushinoyi 2009 ros Istoriya Kanarskih ostroviv 20 serpnya 2008 u Wayback Machine angl EFEMERIDES DE LA NACIoN CANARIA UNA HISTORIA RESUMIDA DE CANARIAS isp Primitki Arhiv originalu za 22 sichnya 2021 Procitovano 17 chervnya 2022 Arhiv originalu za 29 listopada 2020 Procitovano 17 chervnya 2022 Goodman Jennifer Robin Chivalry and Exploration 1298 1630 Boydell amp Brewer 1998 26 kvitnya 2016 u Wayback Machine ISBN 9780851157009 Barbara Tuchman 1978 A Distant Mirror Alfred A Knopf New York s pp 462 77 Cya stattya vklyuchaye tekst z publikaciyi yaka teper perebuvaye v suspilnomu nadbanni Hugh Chisholm red 1911 Bethencourt Jean de Encyclopaedia Britannica 11th ed T V 3 Cambridge University Press angl DzherelaBraunstein Jean 2001 Jean de Bethencourt un Normand a la conquete des Canaries Conde sur Noireau editions Charles Corlet ISBN 978 2 85480 963 3 fr Devigne Roger 1944 Jean de Bethencourt roi des Canaries 1402 1422 Toulouse Didier fr