Людовик II Добрий (фр. Louis II le Bon; 4 серпня 1337 — 19 серпня 1410, Монлюсон) — герцог де Бурбон з 1356, граф де Клермон-ан-Бовезі 1356—1404, граф де Форі і сеньйор де Меркер з 1372 (по шлюбу), син герцога П'єра I та Ізабелли де Валуа, французький воєначальник.
Людовик II де Бурбон | |
---|---|
фр. Louis II de Bourbon | |
Народився | 4 серпня 1337 |
Помер | 19 серпня 1410 (73 роки) Монлюсон |
Поховання | d |
Країна | Франція |
Діяльність | військовослужбовець |
Знання мов | французька |
Учасник | Столітня війна |
Титул | герцог |
Посада | регент |
Рід | d і Бурбони |
Батько | П'єр I (герцог Бурбон) |
Мати | Ізабелла Валуа (герцогиня Бурбона) |
Брати, сестри | Жанна де Бурбон, Бланка Бурбонська, d, d і d |
У шлюбі з | d |
Діти | Жан I (герцог Бурбон) і d[1] |
|
Життєпис
Людовик був вірним прихильником королів Франції Іоанна II Доброго і Карла V, одруженого з його сестрою Жанною.
Після загибелі батька в битві при Пуатьє в 1356 році Людовик успадкував герцогство Бурбон.
У 1359 році він допоміг обложеному армією короля Англії Едуарда III місту Реймс. Незабаром після цього він вирушив до Англії як один із заручників для гарантії сплати викупу за короля Франції Іоанна II Доброго, що потрапив в полон під час битви при Пуатьє. До Франції з полону він повернувся лише в 1367 році вже після смерті Іоанна II.
У 1368 — 1370 роках Людовик бився проти англійців в Пуату і Гієні, допомагаючи новому королю Франції Карлу V відвойовувати захоплені тими землі. Дотримуючись інструкцій Карла V і конетабля Бертрана дю Геклена, Людовик, не вступаючи у великі битви, за допомогою невеликих сутичок поступово захоплював великі фортеці в Лімузені, Бретані та Гієні
Спочатку він взяв Ла Рош, Бовуар і Монтеск'є. У 1369 році Едмунд Ленглі, граф Кембридж, і Джон, граф Солсбері, захопили в Бурбонні замок Бель-Перш, де на той час перебувала мати Людовика. Через герольда вони сповістили Людовика, що його мати буде вивезена із замку під конвоєм, і запропонували спробувати її відбити, проте Людовик відмовився це робити, щоб не піддавати життя матері небезпеці, і дорікнув супротивникам у відсутності лицарської поваги до жінки.
У 1371 році Людовик разом з Жаном, герцогом Беррійським, обложив і взяв Лімож. До 1374 року він захопив практично всі великі фортеці в Руергзі, Пуату, Сентоже і Турені. У 1374 році під час походу в Гієнь разом з Людовиком I Анжуйським він відвоював Ажан і Бігорр, а також захопив Ла-Реоль.
Після укладення перемир'я між Англією і Францією в 1374 році Людовик зміг розгромити банди найманців у своєму герцогстві. Пізніше він відгукнувся на заклик короля Кастилії Енріке II Трастамара і прибув до Бургоса для участі в поході проти маврів. Однак, дізнавшись, що похід заплановано до Португалії, Людовик відмовився в ньому брати участь і пішов у зворотному напрямку.
У 1378 році Карл V послав Людовика до Нормандії для боротьби проти короля Наварри Карла II Злого, де він зміг захопити більшу частину сильних фортець.
Після смерті Карла V у 1380 році Людовик увійшов до складу регентської ради при малолітньому королі Карлі VI .
З 1385 року Людовик знову воював проти англійців в Гієні.
У 1390 році Людовик на прохання Генуезької республіки вирушив до Тунісу, де брав участь в Берберському хрестовому поході. Незабаром після цього Людовик повернувся до Франції.
Попри те, що Людовик входив до регентської ради при Карлі VI, він не зміг перешкодити анархії, яка виникла через божевілля короля і боротьбу за владу між герцогом Бургундії Жаном Безстрашним і герцогом Орлеанським Людовіком. У підсумку він обрав сторону герцога Людовіка.
Людовик II був першим герцогом, який оселився в Бурбоні і займався інтересами своїх підданих.
Шлюб і діти
Дружина: з 19 серпня 1371 року Анна Овернська (1358—1417), графиня де Форі і дама де Меркер, дочка Беро II Великого, дофіна Оверні і графа де Клермон. діти:
- Катерина (1378 — в млад.)
- Жан (1381—1434), герцог де Бурбон з 1410, граф де Форі з 1417
- Ізабелла (1384 — після 1451), черниця в Пуассі, в 1400 році була заручена з Еріком Померанським, королем Норвегії, Данії і Швеції
- Людовик (1388—1404), сеньйор де Боже
Крім того, у Людовика було 5 незакононароджених дітей:
- Гектор (1391—1414), сеньйор де Рошефор і де Дампьєр-ан-Шампань
- Персеваль (1402—1415)
- П'єр, шевальє
- Жак (пом. після 1422), монах-целестінець в 1422
- Жан (пом. після 1419), сеньйор де Танрі в 1419
Генеалогія
Посилання
- BOURBON: DUKES of BOURBON (CAPET). Foundation for Medieval Genealogy (англ.). Архів оригіналу за 29 березня 2012. Процитовано 11 квітня 2009.
Примітки
- Lundy D. R. The Peerage
Джерела
- Семёнов И. С. Христианские династии Европы. Династии, сохранившие статус владетельных. Генеалогический справочник / Науч. ред. Е. И. Куксина. Предисл. О. Н. Наумов. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2002. — 494 с. — 3 000 экз. — ISBN 5-224-02516-8.
- Устинов В. Г. Столетняя война и Войны Роз. — М.: АСТ: Астрель, Хранитель, 2007. — 637 с. — (Историческая библиотека). — 1500 экз. — ISBN 978-5-17-042765-9.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lyudovik II Dobrij fr Louis II le Bon 4 serpnya 1337 13370804 19 serpnya 1410 Monlyuson gercog de Burbon z 1356 graf de Klermon an Bovezi 1356 1404 graf de Fori i senjor de Merker z 1372 po shlyubu sin gercoga P yera I ta Izabelli de Valua francuzkij voyenachalnik Lyudovik II de Burbonfr Louis II de BourbonNarodivsya4 serpnya 1337Pomer19 serpnya 1410 73 roki MonlyusonPohovannyadKrayina FranciyaDiyalnistvijskovosluzhbovecZnannya movfrancuzkaUchasnikStolitnya vijnaTitulgercogPosadaregentRidd i BurboniBatkoP yer I gercog Burbon MatiIzabella Valua gercoginya Burbona Brati sestriZhanna de Burbon Blanka Burbonska d d i dU shlyubi zdDitiZhan I gercog Burbon i d 1 Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lyudovik II Ne plutati z Lyudovik II Burbon Konde ZhittyepisLyudovik buv virnim prihilnikom koroliv Franciyi Ioanna II Dobrogo i Karla V odruzhenogo z jogo sestroyu Zhannoyu Pislya zagibeli batka v bitvi pri Puatye v 1356 roci Lyudovik uspadkuvav gercogstvo Burbon U 1359 roci vin dopomig oblozhenomu armiyeyu korolya Angliyi Eduarda III mistu Rejms Nezabarom pislya cogo vin virushiv do Angliyi yak odin iz zaruchnikiv dlya garantiyi splati vikupu za korolya Franciyi Ioanna II Dobrogo sho potrapiv v polon pid chas bitvi pri Puatye Do Franciyi z polonu vin povernuvsya lishe v 1367 roci vzhe pislya smerti Ioanna II U 1368 1370 rokah Lyudovik bivsya proti anglijciv v Puatu i Giyeni dopomagayuchi novomu korolyu Franciyi Karlu V vidvojovuvati zahopleni timi zemli Dotrimuyuchis instrukcij Karla V i konetablya Bertrana dyu Geklena Lyudovik ne vstupayuchi u veliki bitvi za dopomogoyu nevelikih sutichok postupovo zahoplyuvav veliki forteci v Limuzeni Bretani ta Giyeni Portret Lyudovika II de Burbon avtorstva hudozhnika Luyidzhi Rubio Portret vikonanij z originalu yakij zberigavsya ranishe v kolekciyi mademuazel de Monpansye v shato d E na zamovlennya korolya Luyi Filipa dlya Istorichnogo muzeyu Versalya v 1836 roci Spochatku vin vzyav La Rosh Bovuar i Montesk ye U 1369 roci Edmund Lengli graf Kembridzh i Dzhon graf Solsberi zahopili v Burbonni zamok Bel Persh de na toj chas perebuvala mati Lyudovika Cherez gerolda voni spovistili Lyudovika sho jogo mati bude vivezena iz zamku pid konvoyem i zaproponuvali sprobuvati yiyi vidbiti prote Lyudovik vidmovivsya ce robiti shob ne piddavati zhittya materi nebezpeci i doriknuv suprotivnikam u vidsutnosti licarskoyi povagi do zhinki U 1371 roci Lyudovik razom z Zhanom gercogom Berrijskim oblozhiv i vzyav Limozh Do 1374 roku vin zahopiv praktichno vsi veliki forteci v Ruergzi Puatu Sentozhe i Tureni U 1374 roci pid chas pohodu v Giyen razom z Lyudovikom I Anzhujskim vin vidvoyuvav Azhan i Bigorr a takozh zahopiv La Reol Pislya ukladennya peremir ya mizh Angliyeyu i Franciyeyu v 1374 roci Lyudovik zmig rozgromiti bandi najmanciv u svoyemu gercogstvi Piznishe vin vidguknuvsya na zaklik korolya Kastiliyi Enrike II Trastamara i pribuv do Burgosa dlya uchasti v pohodi proti mavriv Odnak diznavshis sho pohid zaplanovano do Portugaliyi Lyudovik vidmovivsya v nomu brati uchast i pishov u zvorotnomu napryamku U 1378 roci Karl V poslav Lyudovika do Normandiyi dlya borotbi proti korolya Navarri Karla II Zlogo de vin zmig zahopiti bilshu chastinu silnih fortec Pislya smerti Karla V u 1380 roci Lyudovik uvijshov do skladu regentskoyi radi pri malolitnomu koroli Karli VI Z 1385 roku Lyudovik znovu voyuvav proti anglijciv v Giyeni U 1390 roci Lyudovik na prohannya Genuezkoyi respubliki virushiv do Tunisu de brav uchast v Berberskomu hrestovomu pohodi Nezabarom pislya cogo Lyudovik povernuvsya do Franciyi Popri te sho Lyudovik vhodiv do regentskoyi radi pri Karli VI vin ne zmig pereshkoditi anarhiyi yaka vinikla cherez bozhevillya korolya i borotbu za vladu mizh gercogom Burgundiyi Zhanom Bezstrashnim i gercogom Orleanskim Lyudovikom U pidsumku vin obrav storonu gercoga Lyudovika Lyudovik II buv pershim gercogom yakij oselivsya v Burboni i zajmavsya interesami svoyih piddanih Shlyub i ditiDruzhina z 19 serpnya 1371 roku Anna Overnska 1358 1417 grafinya de Fori i dama de Merker dochka Bero II Velikogo dofina Overni i grafa de Klermon diti Katerina 1378 v mlad Zhan 1381 1434 gercog de Burbon z 1410 graf de Fori z 1417 Izabella 1384 pislya 1451 chernicya v Puassi v 1400 roci bula zaruchena z Erikom Pomeranskim korolem Norvegiyi Daniyi i Shveciyi Lyudovik 1388 1404 senjor de Bozhe Krim togo u Lyudovika bulo 5 nezakononarodzhenih ditej Gektor 1391 1414 senjor de Roshefor i de Dampyer an Shampan Perseval 1402 1415 P yer shevalye Zhak pom pislya 1422 monah celestinec v 1422 Zhan pom pislya 1419 senjor de Tanri v 1419GenealogiyaPosilannyaBOURBON DUKES of BOURBON CAPET Foundation for Medieval Genealogy angl Arhiv originalu za 29 bereznya 2012 Procitovano 11 kvitnya 2009 PrimitkiLundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824DzherelaSemyonov I S Hristianskie dinastii Evropy Dinastii sohranivshie status vladetelnyh Genealogicheskij spravochnik Nauch red E I Kuksina Predisl O N Naumov M OLMA PRESS 2002 494 s 3 000 ekz ISBN 5 224 02516 8 Ustinov V G Stoletnyaya vojna i Vojny Roz M AST Astrel Hranitel 2007 637 s Istoricheskaya biblioteka 1500 ekz ISBN 978 5 17 042765 9