Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Астрофізична обсерваторія Арчетрі (італ. Osservatorio Astrofisico di Arcetri) — астрофізична обсерваторія, розташована в горбистій місцевості Арчетрі на околиці Флоренції, Італія. Входить до складу Національного інституту астрофізики (INAF). Розташована неподалік від Вілли Джоєлло, резиденції Галілео Галілея з 1631 по 1642 рік.
| Arcetri Observatory | |
|---|---|
 | |
| 43°45′02″ пн. ш. 11°15′15″ сх. д. / 43.750595000027772130° пн. ш. 11.25442600002777915° сх. д.Координати: 43°45′02″ пн. ш. 11°15′15″ сх. д. / 43.750595000027772130° пн. ш. 11.25442600002777915° сх. д. | |
| Країна |  Італія |
| Розташування | Арчетрі, Флоренція, Тоскана |
| Код | 030 |
| Відкрито | 1869[1] |
| Сайт: | www.arcetri.inaf.it |
  Обсерваторія Арчетрі Обсерваторія Арчетрі (Італія) | |
 Обсерваторія Арчетрі у Вікісховищі | |
В обсерваторії працює близько ста осіб. Дослідницька діяльність охоплює більшість галузей сучасної астрофізики, від дослідження Сонячної системи до галактик. Також в обсерваторії діють експериментальні групи, які розробляють технології створення передової апаратури для спострежень у видимому, інфрачервоному діапазонах та радіохвилях.
Історія
Першою астрономічною обсерваторією у Флоренції була Спекола, приєднана до [it], побудована наприкінці XVIII століття за вказівкою великого герцога Петра Леопольда Лотарингського. З часом флорентійські астрономи зрозуміли, що будівля Спеколи не забезпечує оптимальних умов для спостережень через громадське освітлення, яке вже починало з'являтись у ті часи. З цих причин Джованні Баттіста Донаті, директор з 1859 року, працював над тим, щоб збудувати нову обсерваторію.
Нова астрономічна обсерваторія, призначена для розміщення телескопа Амічі, найбільшого рефрактора в Італії, була урочисто відкрита 27 жовтня 1872 року на пагорбі Арчетрі. Розташування, окрім кращих умов для спостережень, мало також глибоке символічне значення, враховуючи, що неподалік від обсерваторії знаходиться [it], остання домівка Галілео Галілея.
Після смерті Донаті посада директора надовго залишилася вакантною, а обсерваторію було довірено німецькому астроному Вільгельму Темпелю. Астронома зробив малюнки туманностей, які принесли йому нагороду Академії дей-Лінчеї в 1879 році. Ці малюнки все ще зберігаються в Арчетрі.
Після смерті Темпеля (1889) будівлю було перебудовано, і в 1894 році був призначений новий директор, падуанський астроном Антоніо Абетті, який залишався на посаді до своєї смерті в 1921 році. Його наступником став його син Джорджо Абетті, який керував будівництвом сонячної вежі Арчетрі, однієї з перших у Європі. Вежа була урочисто відкрита 22 червня 1925 року і майже безперервно використовувалася до 1972 року. У 1921 році астрономічна обсерваторія Флоренції змінила назву і стала «астрофізичною».
Починаючи з 1930-х років, обсерваторія сильно розвинула свою наукову діяльність, особливо в галузі фізики Сонця: в цей період в обсерваторії навчалися або працювали [it], Гульєльмо Рігіні, [it] та Маргеріта Ак.
Наступником Абетті став Гульєльмо Рігіні, який з 1953 і до своєї смерті в 1978 році переважно займався вивченням нових методів дослідження сонячної корони, зокрема впровадженням радіоастрономії, технології якої Рігіні вивчав у Кембриджі. У 1969 році радіотелескоп обсерваторії був, зокрема, використаний для прослуховування голосів астронавтів Аполлона-11 з поверхні Місяця.
У 1978 році обсерваторію очолив [it], вже відомий своїми дослідженнями пульсарів. У цей період обсерваторія сильно розвинулась в галузі зореутворення і фізики галактик. Цьому, зокрема, сприяли будівництво інфрачервоного телескопа Ґорнерґрат в Альпах та Великого бінокулярного телескопа в Арізоні. У 2001 році керівництво перейшло до Марко Сальваті, а згодом до Франческо Палла (2005-2011), Філіппо Маннуччі (2011-2017) і Софії Рандіч (з 2018).
Існував план побудови великого музею астрономії («Місто Галілея»), який мав стати найбільшим у своєму роді в Європі та включити в себе [it], [it] та [it], однак використання останніх як житлових одиниць зупинило проєкт.
Інструменти
Обсерваторія активно бере участь у таких проектах приладобудування:
Дослідницька діяльність
Обсерваторія проводить дослідження в різних галузях астрофізики, зокрема з фізики Сонця, вивчення сонячної системи, екзопланет, астробіології, утворення зір і планетних систем, формування та еволюції галактик, вивчення Чумацького Шляху, позагалактична астрономії, космології, астрофізики високих енергій.
В обсерваторії також працює кілька експериментальних груп, які займаються розробкою нових астрономічних інструментів у видимій, інфрачервоній та радіочастотній ділянках спектру. Дослідники Арчетрі співпрацюють з великими міжнародними дослідницькими інститутами, зокрема з Європейською південною обсерваторією і Європейським космічним агентством.
В обсерваторії проходять лекції Флорентійського університету й різноманітні заходи з популяризації астрономії.
Примітки
- https://www.arcetri.inaf.it/en/the-observatory/the-observatory-in-brief
- La lente obiettivo, inizialmente del diametro di 28 cm, venne poi sostituita da una Zeiss del diametro di 36 cm.
- Così da Arcetri captarono lo sbarco sulla Luna (it-IT) . 16 липня 2019.
- La notte che da Arcetri ascoltarono gli astronauti parlare sulla luna (італ.). 16 липня 2019.
- LUNA? Sì, ci siamo andati!: 3.10 La conferma italiana.
Література
- Giannina Poletto, Arcetri, in Astronomia alla Scoperta del Cielo, Curcio, vol. 4, pp. 1452 - 1459.
- Bettino Gerini, Vivere Firenze... Il Quartiere 3, Aster Italia, Firenze 2005.
Посилання
- Веб-сайт Osservatorio Astrofisico di Arcetri англійською мовою
- Обсерваторія на картах Google
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Astrofizichna observatoriya Archetri ital Osservatorio Astrofisico di Arcetri astrofizichna observatoriya roztashovana v gorbistij miscevosti Archetri na okolici Florenciyi Italiya Vhodit do skladu Nacionalnogo institutu astrofiziki INAF Roztashovana nepodalik vid Villi Dzhoyello rezidenciyi Galileo Galileya z 1631 po 1642 rik Observatoriya ArchetriArcetri Observatory43 45 02 pn sh 11 15 15 sh d 43 750595000027772130 pn sh 11 25442600002777915 sh d 43 750595000027772130 11 25442600002777915 Koordinati 43 45 02 pn sh 11 15 15 sh d 43 750595000027772130 pn sh 11 25442600002777915 sh d 43 750595000027772130 11 25442600002777915Krayina ItaliyaRoztashuvannya Archetri Florenciya ToskanaKod 030Vidkrito 1869 1 Sajt www arcetri inaf itObservatoriya ArchetriObservatoriya Archetri Italiya Observatoriya Archetri u Vikishovishi V observatoriyi pracyuye blizko sta osib Doslidnicka diyalnist ohoplyuye bilshist galuzej suchasnoyi astrofiziki vid doslidzhennya Sonyachnoyi sistemi do galaktik Takozh v observatoriyi diyut eksperimentalni grupi yaki rozroblyayut tehnologiyi stvorennya peredovoyi aparaturi dlya spostrezhen u vidimomu infrachervonomu diapazonah ta radiohvilyah IstoriyaPershoyu astronomichnoyu observatoriyeyu u Florenciyi bula Spekola priyednana do it pobudovana naprikinci XVIII stolittya za vkazivkoyu velikogo gercoga Petra Leopolda Lotaringskogo Z chasom florentijski astronomi zrozumili sho budivlya Spekoli ne zabezpechuye optimalnih umov dlya sposterezhen cherez gromadske osvitlennya yake vzhe pochinalo z yavlyatis u ti chasi Z cih prichin Dzhovanni Battista Donati direktor z 1859 roku pracyuvav nad tim shob zbuduvati novu observatoriyu Sonyachna vezha Nova astronomichna observatoriya priznachena dlya rozmishennya teleskopa Amichi najbilshogo refraktora v Italiyi bula urochisto vidkrita 27 zhovtnya 1872 roku na pagorbi Archetri Roztashuvannya okrim krashih umov dlya sposterezhen malo takozh gliboke simvolichne znachennya vrahovuyuchi sho nepodalik vid observatoriyi znahoditsya it ostannya domivka Galileo Galileya Pislya smerti Donati posada direktora nadovgo zalishilasya vakantnoyu a observatoriyu bulo dovireno nimeckomu astronomu Vilgelmu Tempelyu Astronoma zrobiv malyunki tumannostej yaki prinesli jomu nagorodu Akademiyi dej Lincheyi v 1879 roci Ci malyunki vse she zberigayutsya v Archetri Pislya smerti Tempelya 1889 budivlyu bulo perebudovano i v 1894 roci buv priznachenij novij direktor paduanskij astronom Antonio Abetti yakij zalishavsya na posadi do svoyeyi smerti v 1921 roci Jogo nastupnikom stav jogo sin Dzhordzho Abetti yakij keruvav budivnictvom sonyachnoyi vezhi Archetri odniyeyi z pershih u Yevropi Vezha bula urochisto vidkrita 22 chervnya 1925 roku i majzhe bezperervno vikoristovuvalasya do 1972 roku U 1921 roci astronomichna observatoriya Florenciyi zminila nazvu i stala astrofizichnoyu Pochinayuchi z 1930 h rokiv observatoriya silno rozvinula svoyu naukovu diyalnist osoblivo v galuzi fiziki Soncya v cej period v observatoriyi navchalisya abo pracyuvali it Gulyelmo Rigini it ta Margerita Ak Nastupnikom Abetti stav Gulyelmo Rigini yakij z 1953 i do svoyeyi smerti v 1978 roci perevazhno zajmavsya vivchennyam novih metodiv doslidzhennya sonyachnoyi koroni zokrema vprovadzhennyam radioastronomiyi tehnologiyi yakoyi Rigini vivchav u Kembridzhi U 1969 roci radioteleskop observatoriyi buv zokrema vikoristanij dlya prosluhovuvannya golosiv astronavtiv Apollona 11 z poverhni Misyacya U 1978 roci observatoriyu ocholiv it vzhe vidomij svoyimi doslidzhennyami pulsariv U cej period observatoriya silno rozvinulas v galuzi zoreutvorennya i fiziki galaktik Comu zokrema spriyali budivnictvo infrachervonogo teleskopa Gornergrat v Alpah ta Velikogo binokulyarnogo teleskopa v Arizoni U 2001 roci kerivnictvo perejshlo do Marko Salvati a zgodom do Franchesko Palla 2005 2011 Filippo Mannuchchi 2011 2017 i Sofiyi Randich z 2018 Isnuvav plan pobudovi velikogo muzeyu astronomiyi Misto Galileya yakij mav stati najbilshim u svoyemu rodi v Yevropi ta vklyuchiti v sebe it it ta it odnak vikoristannya ostannih yak zhitlovih odinic zupinilo proyekt InstrumentiGolovnij korpus observatoriyi Observatoriya aktivno bere uchast u takih proektah priladobuduvannya Teleskop MMT 6 5 m Teleskopi LBT 2x 8 4 m 3 5 metrovij teleskop Telescopio Nazionale Galileo Adaptivne vtorinne dzerkalo teleskopa VLT 1 5 metrovij infrachervonij teleskop Gornergrat TIRGO Doslidnicka diyalnistObservatoriya provodit doslidzhennya v riznih galuzyah astrofiziki zokrema z fiziki Soncya vivchennya sonyachnoyi sistemi ekzoplanet astrobiologiyi utvorennya zir i planetnih sistem formuvannya ta evolyuciyi galaktik vivchennya Chumackogo Shlyahu pozagalaktichna astronomiyi kosmologiyi astrofiziki visokih energij V observatoriyi takozh pracyuye kilka eksperimentalnih grup yaki zajmayutsya rozrobkoyu novih astronomichnih instrumentiv u vidimij infrachervonij ta radiochastotnij dilyankah spektru Doslidniki Archetri spivpracyuyut z velikimi mizhnarodnimi doslidnickimi institutami zokrema z Yevropejskoyu pivdennoyu observatoriyeyu i Yevropejskim kosmichnim agentstvom V observatoriyi prohodyat lekciyi Florentijskogo universitetu j riznomanitni zahodi z populyarizaciyi astronomiyi Primitkihttps www arcetri inaf it en the observatory the observatory in brief La lente obiettivo inizialmente del diametro di 28 cm venne poi sostituita da una Zeiss del diametro di 36 cm Cosi da Arcetri captarono lo sbarco sulla Luna it IT 16 lipnya 2019 La notte che da Arcetri ascoltarono gli astronauti parlare sulla luna ital 16 lipnya 2019 LUNA Si ci siamo andati 3 10 La conferma italiana LiteraturaGiannina Poletto Arcetri in Astronomia alla Scoperta del Cielo Curcio vol 4 pp 1452 1459 Bettino Gerini Vivere Firenze Il Quartiere 3 Aster Italia Firenze 2005 PosilannyaVeb sajt Osservatorio Astrofisico di Arcetri anglijskoyu movoyu Observatoriya na kartah Google