Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Оборона Аджимушкайських каменярень відбувалася з 16 травня до 31 жовтня 1942 року, є складовою частиною німецько-радянської війни.
| Оборона Аджимушкайських каменярень | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Музей Аджимушкайських каменярень | |||||||
| Координати: 45°22′52″ пн. ш. 36°31′24″ сх. д. / 45.38120000002777488° пн. ш. 36.52350000002777364° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 СРСР |  Третій Рейх Румунія | ||||||
| Командувачі | |||||||
| СРСР † П. М. Ягунов М. Г. Поважний | Третій Рейх РумуніяЕріх фон Манштейн | ||||||
| Військові сили | |||||||
| СРСР близько 13000 чоловік із загонів прикриття, залишків Кримського фронту та містян з Керчі — до 15000 чоловік в інших джерелах | Третій Рейх Румунія декілька полків 11-ї армії Вермахту, яких згодом замінили румунські частини | ||||||
| Втрати | |||||||
| СРСР загинули практично всі, 48 полонених | Третій Рейх невідомо 3 танки | ||||||
Історія оборони
Аджи-Мушкай — село за 5 кілометрів від Керчі, що згодом увійшло до її адміністративного складу, біля якого знаходяться Великі та Малі Аджимушкайські каменярні, де ще з давніх часів проводилося добування вапняку.
У травні 1942 року після поразки в операції «Полювання на дрохв» військ Кримського фронту його частини, що обороняли Керч, змушено евакуюються на Таманський півострів. Групою зі складу 51-ї армії, котра прикривала евакуацію, керував начальник відділу військової підготовки штабу Кримського фронту полковник . 14 травня він призначається на цю посаду та того ж дня починає формувати з особового складу резерву окремі батальйони та ударні групи. До складу цих частин входили командири та політпрацівники резерву, особовий склад 1-го фронтового запасного полку, кілька сотень курсантів військових училищ, бійці та командири 276-го стрілецького полку НКВС, 95-го прикордонного полку — перший та другий батальйони зайняли позиції північніше Аджи-Мушкаю. Також у загонах прикриття були військовослужбовці різних частин та з'єднань фронту, котрі ще 13 травня стали з'являтися в каменярнях. В другій половині дня 14 травня загін нараховував над 4000 осіб, окремі роти були укомплектовані суто командирським складом. Молодший лейтенант С. С. Шайдуров у споминах писав, що резерв командирського складу майже повністю не мав озброєння. За рахунок відступаючих вояків та керченців, що покинули місто, група прикриття розрослася до кількатисячної величини, понад 10000 укривалися у Великих катакомбах, у Малих — близько 3000. Гарнізонами катакомб керували Ягунов та М. Г. Поважний.
Перший бій загін Ягунова прийняв 14 травня біля села Кидирлез — німецькі сили стрімко вийшли до Аджи-Мушкая, минаючи розрізнені радянські частини, котрі відступали з позицій від Багерового; загін оборони з частинами 157-ї стрілецької дивізії зумів зупинити та відкинути німецькі сили, знищивши при цьому 3 танки.
До кінця дня 17 травня німецькі сили займають поселення та , в ніч на 18-те намагаються прорвати оборону біля заводу імені Войкова. По цьому Аджим-Ушкай був повністю оточений.
Протягом 18 — 19 травня радянські загони прикриття утримували вузьку смугу берега поблизу Єнікале, звідки 20-го відійшов останній транспорт з бійцями. При цьому завдяки і загону Ягунова було евакуйовано близько 120000 осіб; бійці прикриття мали наказ триматися «до особливого розпорядження», яке вони так і не отримали.
19 травня частина військових під керуванням підполковника — від 600 до 2000 людей — прорвалася в каменярні від заводу ім. Войкова, дрібніші загони з того ж напряму проходили з боєм до 22 травня.
Після наради 21 травня в каменярнях приймається рішення «про створення ділянки оборони Аджимушкайських каменярень» — «полк оборони Аджимушкайських каменярень ім. Сталіна». За різними даними, на той час особовий склад загону становив від 5000 до 15000 осіб, були створені різні служби — аж до військового трибуналу, начальником продовольчого відділу призначено (перед тим виконував обов'язки начальника продовольства 51-ї армії, потрапив у полон у вересні 1942 року). Подібні осередки опору, хоч й не такі довгочасні, існували й в Биковських, Вергопольських — до 16 чоловік, через 3 дні з'єдналися із загоном в 27 бійців, вйшли аж за 1,5 місяця, — та Дідушевих каменярнях. В Булганакських каменярнях — за 3 км від Аджи-Мушкаю — до серпня продовжували оборонятися кілька десятків бійців зі складу 510-го окремого зенітно-артилерійського дивізіону та медично-санітарного батальйону під орудою лейтенанта М. В. Светлосанова та старшого політрука В. С. Гогітідзе. До останніх чисел жовтня нацисти проводили зачистки підземних комунікацій заводу ім. Войкова.
Попервах німецькі вояки не могли зрозуміти, звідки їх атакують червоноармійці. Проте з часом укриття було виявлене, туди підтягуються додаткові частини Вермахту. Починаються безперервні атаки, радянські бійці відкидаються вглиб каменярень, проте подальші спроби окупантів притлумити спротив ефекту не дали, загін Ягунова зміг відбити всі атаки.
Оскільки ніхто не розраховував на такий перебіг подій, каменярні не були підготовані для довготривалої облоги. Не було приготовано великих запасів води, харчування та набоїв, колодязі ж з питною водою знаходилися лише зовні; кожна вилазка за поповненням питних запасів супроводжувалася боєм. За згадками бійців одне відро води прирівнювалося до відра втраченої крові. Німецькі сили здогадуються про причини цих вилазок та знищують колодязі поблизу каменярень — в Аджи-Мушкаї було їх два — «солодкий» та «солоний». Катастрофічно не вистачало продуктів харчування, води, озброєння та набоїв, становище доходило до критичної точки. Окрім того, нацистські вояки починають використовувати для завалювання тунелів вибухівку та запомповують отруйні гази в катакомби — перші газові атаки відбулися в кінці травня.
Через відсутність можливості роздобути воду, в каменярнях риють колодязі, у документах від 14 червня згадуються вириті 2 колодязі.
Станом на середину червня до каменярень було перекинуто половину з 5-ти німецьких полків, розташованих у Керчі, у боях вони несли відчутні втрати.
Під час великого виходу на поверхню у сутичці загинув в ніч з 8 липня на 9 липня командир загону полковник Ягунов.
В розвідувальних даних до штабу 47-ї радянської армії від 10-го, 20-го, 23-го та 29 липня зазначалася сильна автоматна та кулеметна стрілянина вночі, причому 20 липня нацистська артилерія близько 5-ї ранку відкрила вогонь по селу з гармат, розміщених на горі Мітридат, що, на думку розвідників, могло свідчити про зайняття Аджи-Мушкаю та прилеглих територій підпільниками.
У серпні бойова активність підземних гарнізонів йде на спад, під землею знаходилося кілька сотень осіб, збільшується смертність від виснаження та хвороб.
З Малих каменярень радянські військові групи С. А. Єрмакова виходили 14-го та 17 серпня; згідно з деякими даними, сам підполковник Єрмаков загинув на березі затоки, а батальйонний комісар Семенов потрапив у полон.
2 вересня німецький десант висаджується на Таманський півострів, захисникам каменоломень, котрі ще мали сили, віддається наказ виходити дрібними групами з підземелля.
У 20-х числах вересня нацисти проводять серію потужних вибухів в каменярнях, організований спротив практично припинився, там лишилося в різних частинах близько сотні людей.
30 жовтня 1942 року німецькі солдати повністю захопили катакомби та полонили кілька живих червоноармійців, останні бійці потрапили у полон 31-го.
З приблизно 13000 людей, котрі перебували в катакомбах, по 170-денній осаді живими лишилося 48.
Вшанування пам'яті
Письменник 1944 року публікує цикл статей про оборонців Аджимушкайських каменярень, поет Ілля Сельвінський після відвідин катакомб написав вірш пам'яті загиблих. У тому ж часі друкуються частини із щоденника учасника оборони каменярень — морського піхотинця Олександра Сарикова.
У 1960-х роках Аджимушкайські каменярні радянською владою беруться під охорону як історичний пам'ятник; , присвячений існуванню підземного гарнізону.
1966 року в катакомбах відкривається музей.
У 1975 році видало книгу історика «Герої Аджимушкаю. Оповідання про мужність підземного гарнізону».
Меморіальний комплекс «Аджимушкайські каменярні» відкрився 1982 року — поблизу Царського кургану, скульптори Є. Горбань, Б. Климушко, архітектори С. Миргородський, В. Сенцова.
Джерела
- МВС України[недоступне посилання]
- Визначні пам'ятки Криму, 2012 рік. Місто Керч. [ 25 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- (рос.)
- Абрамов Всеволод Валентинович // Керченская катастрофа 1942. — М.: Яуза, Эксмо, 2006. — 352 с. — (Сражения ВОВ). (рос.)
 | Це незавершена стаття про Другу світову війну. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oborona Adzhimushkajskih kamenyaren vidbuvalasya z 16 travnya do 31 zhovtnya 1942 roku ye skladovoyu chastinoyu nimecko radyanskoyi vijni Oborona Adzhimushkajskih kamenyaren Muzej Adzhimushkajskih kamenyaren Muzej Adzhimushkajskih kamenyaren Koordinati 45 22 52 pn sh 36 31 24 sh d 45 38120000002777488 pn sh 36 52350000002777364 sh d 45 38120000002777488 36 52350000002777364 Data 16 travnya 31 zhovtnya 1942 Misce Adzhimushkajski kamenyarni Rezultat praktichno vimorennya radyanskih vijskovih ta mistyan Kerchi v kamenyarnyah Storoni SRSR Tretij Rejh Rumuniya Komanduvachi SRSR P M Yagunov M G Povazhnij Tretij Rejh Rumuniya Erih fon Manshtejn Vijskovi sili SRSR blizko 13000 cholovik iz zagoniv prikrittya zalishkiv Krimskogo frontu ta mistyan z Kerchi do 15000 cholovik v inshih dzherelah Tretij Rejh Rumuniya dekilka polkiv 11 yi armiyi Vermahtu yakih zgodom zaminili rumunski chastini Vtrati SRSR zaginuli praktichno vsi 48 polonenih Tretij Rejh nevidomo 3 tankiIstoriya oboroniAdzhi Mushkaj selo za 5 kilometriv vid Kerchi sho zgodom uvijshlo do yiyi administrativnogo skladu bilya yakogo znahodyatsya Veliki ta Mali Adzhimushkajski kamenyarni de she z davnih chasiv provodilosya dobuvannya vapnyaku U travni 1942 roku pislya porazki v operaciyi Polyuvannya na drohv vijsk Krimskogo frontu jogo chastini sho oboronyali Kerch zmusheno evakuyuyutsya na Tamanskij pivostriv Grupoyu zi skladu 51 yi armiyi kotra prikrivala evakuaciyu keruvav nachalnik viddilu vijskovoyi pidgotovki shtabu Krimskogo frontu polkovnik 14 travnya vin priznachayetsya na cyu posadu ta togo zh dnya pochinaye formuvati z osobovogo skladu rezervu okremi bataljoni ta udarni grupi Do skladu cih chastin vhodili komandiri ta politpracivniki rezervu osobovij sklad 1 go frontovogo zapasnogo polku kilka soten kursantiv vijskovih uchilish bijci ta komandiri 276 go strileckogo polku NKVS 95 go prikordonnogo polku pershij ta drugij bataljoni zajnyali poziciyi pivnichnishe Adzhi Mushkayu Takozh u zagonah prikrittya buli vijskovosluzhbovci riznih chastin ta z yednan frontu kotri she 13 travnya stali z yavlyatisya v kamenyarnyah V drugij polovini dnya 14 travnya zagin narahovuvav nad 4000 osib okremi roti buli ukomplektovani suto komandirskim skladom Molodshij lejtenant S S Shajdurov u spominah pisav sho rezerv komandirskogo skladu majzhe povnistyu ne mav ozbroyennya Za rahunok vidstupayuchih voyakiv ta kerchenciv sho pokinuli misto grupa prikrittya rozroslasya do kilkatisyachnoyi velichini ponad 10000 ukrivalisya u Velikih katakombah u Malih blizko 3000 Garnizonami katakomb keruvali Yagunov ta M G Povazhnij Pershij bij zagin Yagunova prijnyav 14 travnya bilya sela Kidirlez nimecki sili strimko vijshli do Adzhi Mushkaya minayuchi rozrizneni radyanski chastini kotri vidstupali z pozicij vid Bagerovogo zagin oboroni z chastinami 157 yi strileckoyi diviziyi zumiv zupiniti ta vidkinuti nimecki sili znishivshi pri comu 3 tanki Do kincya dnya 17 travnya nimecki sili zajmayut poselennya ta v nich na 18 te namagayutsya prorvati oboronu bilya zavodu imeni Vojkova Po comu Adzhim Ushkaj buv povnistyu otochenij Protyagom 18 19 travnya radyanski zagoni prikrittya utrimuvali vuzku smugu berega poblizu Yenikale zvidki 20 go vidijshov ostannij transport z bijcyami Pri comu zavdyaki i zagonu Yagunova bulo evakujovano blizko 120000 osib bijci prikrittya mali nakaz trimatisya do osoblivogo rozporyadzhennya yake voni tak i ne otrimali 19 travnya chastina vijskovih pid keruvannyam pidpolkovnika vid 600 do 2000 lyudej prorvalasya v kamenyarni vid zavodu im Vojkova dribnishi zagoni z togo zh napryamu prohodili z boyem do 22 travnya Pislya naradi 21 travnya v kamenyarnyah prijmayetsya rishennya pro stvorennya dilyanki oboroni Adzhimushkajskih kamenyaren polk oboroni Adzhimushkajskih kamenyaren im Stalina Za riznimi danimi na toj chas osobovij sklad zagonu stanoviv vid 5000 do 15000 osib buli stvoreni rizni sluzhbi azh do vijskovogo tribunalu nachalnikom prodovolchogo viddilu priznacheno pered tim vikonuvav obov yazki nachalnika prodovolstva 51 yi armiyi potrapiv u polon u veresni 1942 roku Podibni oseredki oporu hoch j ne taki dovgochasni isnuvali j v Bikovskih Vergopolskih do 16 cholovik cherez 3 dni z yednalisya iz zagonom v 27 bijciv vjshli azh za 1 5 misyacya ta Didushevih kamenyarnyah V Bulganakskih kamenyarnyah za 3 km vid Adzhi Mushkayu do serpnya prodovzhuvali oboronyatisya kilka desyatkiv bijciv zi skladu 510 go okremogo zenitno artilerijskogo divizionu ta medichno sanitarnogo bataljonu pid orudoyu lejtenanta M V Svetlosanova ta starshogo politruka V S Gogitidze Do ostannih chisel zhovtnya nacisti provodili zachistki pidzemnih komunikacij zavodu im Vojkova Popervah nimecki voyaki ne mogli zrozumiti zvidki yih atakuyut chervonoarmijci Prote z chasom ukrittya bulo viyavlene tudi pidtyaguyutsya dodatkovi chastini Vermahtu Pochinayutsya bezperervni ataki radyanski bijci vidkidayutsya vglib kamenyaren prote podalshi sprobi okupantiv pritlumiti sprotiv efektu ne dali zagin Yagunova zmig vidbiti vsi ataki Oskilki nihto ne rozrahovuvav na takij perebig podij kamenyarni ne buli pidgotovani dlya dovgotrivaloyi oblogi Ne bulo prigotovano velikih zapasiv vodi harchuvannya ta naboyiv kolodyazi zh z pitnoyu vodoyu znahodilisya lishe zovni kozhna vilazka za popovnennyam pitnih zapasiv suprovodzhuvalasya boyem Za zgadkami bijciv odne vidro vodi pririvnyuvalosya do vidra vtrachenoyi krovi Nimecki sili zdogaduyutsya pro prichini cih vilazok ta znishuyut kolodyazi poblizu kamenyaren v Adzhi Mushkayi bulo yih dva solodkij ta solonij Katastrofichno ne vistachalo produktiv harchuvannya vodi ozbroyennya ta naboyiv stanovishe dohodilo do kritichnoyi tochki Okrim togo nacistski voyaki pochinayut vikoristovuvati dlya zavalyuvannya tuneliv vibuhivku ta zapompovuyut otrujni gazi v katakombi pershi gazovi ataki vidbulisya v kinci travnya Cherez vidsutnist mozhlivosti rozdobuti vodu v kamenyarnyah riyut kolodyazi u dokumentah vid 14 chervnya zgaduyutsya viriti 2 kolodyazi Stanom na seredinu chervnya do kamenyaren bulo perekinuto polovinu z 5 ti nimeckih polkiv roztashovanih u Kerchi u boyah voni nesli vidchutni vtrati Pid chas velikogo vihodu na poverhnyu u sutichci zaginuv v nich z 8 lipnya na 9 lipnya komandir zagonu polkovnik Yagunov V rozviduvalnih danih do shtabu 47 yi radyanskoyi armiyi vid 10 go 20 go 23 go ta 29 lipnya zaznachalasya silna avtomatna ta kulemetna strilyanina vnochi prichomu 20 lipnya nacistska artileriya blizko 5 yi ranku vidkrila vogon po selu z garmat rozmishenih na gori Mitridat sho na dumku rozvidnikiv moglo svidchiti pro zajnyattya Adzhi Mushkayu ta prileglih teritorij pidpilnikami U serpni bojova aktivnist pidzemnih garnizoniv jde na spad pid zemleyu znahodilosya kilka soten osib zbilshuyetsya smertnist vid visnazhennya ta hvorob Z Malih kamenyaren radyanski vijskovi grupi S A Yermakova vihodili 14 go ta 17 serpnya zgidno z deyakimi danimi sam pidpolkovnik Yermakov zaginuv na berezi zatoki a bataljonnij komisar Semenov potrapiv u polon 2 veresnya nimeckij desant visadzhuyetsya na Tamanskij pivostriv zahisnikam kamenolomen kotri she mali sili viddayetsya nakaz vihoditi dribnimi grupami z pidzemellya U 20 h chislah veresnya nacisti provodyat seriyu potuzhnih vibuhiv v kamenyarnyah organizovanij sprotiv praktichno pripinivsya tam lishilosya v riznih chastinah blizko sotni lyudej 30 zhovtnya 1942 roku nimecki soldati povnistyu zahopili katakombi ta polonili kilka zhivih chervonoarmijciv ostanni bijci potrapili u polon 31 go Z priblizno 13000 lyudej kotri perebuvali v katakombah po 170 dennij osadi zhivimi lishilosya 48 Vshanuvannya pam yatiPismennik 1944 roku publikuye cikl statej pro oboronciv Adzhimushkajskih kamenyaren poet Illya Selvinskij pislya vidvidin katakomb napisav virsh pam yati zagiblih U tomu zh chasi drukuyutsya chastini iz shodennika uchasnika oboroni kamenyaren morskogo pihotincya Oleksandra Sarikova U 1960 h rokah Adzhimushkajski kamenyarni radyanskoyu vladoyu berutsya pid ohoronu yak istorichnij pam yatnik prisvyachenij isnuvannyu pidzemnogo garnizonu 1966 roku v katakombah vidkrivayetsya muzej U 1975 roci vidalo knigu istorika Geroyi Adzhimushkayu Opovidannya pro muzhnist pidzemnogo garnizonu Memorialnij kompleks Adzhimushkajski kamenyarni vidkrivsya 1982 roku poblizu Carskogo kurganu skulptori Ye Gorban B Klimushko arhitektori S Mirgorodskij V Sencova DzherelaMVS Ukrayini nedostupne posilannya Viznachni pam yatki Krimu 2012 rik Misto Kerch 25 veresnya 2013 u Wayback Machine ros Abramov Vsevolod Valentinovich Kerchenskaya katastrofa 1942 M Yauza Eksmo 2006 352 s Srazheniya VOV ros Ce nezavershena stattya pro Drugu svitovu vijnu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi