Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Облога Кафи — дворічна безуспішна облога генуезької колонії Кафа (сучасна Феодосія) в Криму військами Золотої Орди на чолі з ханом Джанібеком. На момент облоги мсто Кафа входило до Генуезької Газарії, що складалась з семи генуезьких портів, розташованих у Криму.
| Облога Кафи | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Генуезька фортеця в Каффі | |||||||||
| Координати: 45°02′ пн. ш. 35°22′ сх. д. / 45.033° пн. ш. 35.367° сх. д. | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
 Генуезька республіка |  Золота Орда | ||||||||
| Командувачі | |||||||||
| Дондедео де Джусті | Джанібек | ||||||||
| Втрати | |||||||||
| Невідомі, але важкі | • ~ 15 000 у 1344 році • Невідомі, але важкі у 1345—1347 рр. | ||||||||
Після двох років облоги війська Золотої Орди були змушені зняти облогу і відступити, значною мірою внаслідок спалаху в їх таборі епідемії бубонної чуми (Чорної смерті). Після того, як Джанібек наказав перекидати за допомогою метальної зброї через мури міста трупи людей, що загинули через захворювання на чуму, епідемія швидко поширилася серед захисників та цивільного населення самої Кафи і змусила генуезців також покинути місто після зняття облоги монголами.
Повернення в 1347 році з Кафи до Європи кораблів італійських купців, що перевозили з собою хворих людей та пацюків з блохами, які виступали переносниками бактерій чумної палички, спричинило другу пандемію чуми в Європі, яка швидко поширилась по Європі з портів Середземномор'я.
Передумови
Економічне та геополітичне становище
Після захоплення Константинополя хрестоносцями в 1204 році, Венеційській республіці, що приймала активну участь в організації Четвертого хрестового походу, дісталась майже чверть територій Візантійської імперії, захопленої хрестоносцями, включаючи частину Константинополя. Венеційці активно використовували свій набутий після Четвертого хрестового походу вплив на землях колишньої Візантійської імперії для розбудови мережі власних торгових факторій і витіснення з цих територій своїх генуезьких конкурентів.
Ця ситуація не влаштовувала генуезців, і в березені 1261 року вони уклали союз з регентом малолітнього імператора Нікейської імперії Михаїлом Палеологом, який планував відвоювати Констинтинополь у хрестоносців і відродити Візантійську імперію. Михаїл уклав з генуезьким капітано-дель-пополо Гульєльмо Бокканегра Німфейський договір, який надав Генуї, в обмін на військову допомогу її флоту, важливі комерційні привілеї на території Візантії, а також у Чорному морі за рахунок інтересів Венеції. Незабаром псля укладання Німфейського договору, 25 липня 1261 року Константинополь було захоплено, візантійським полководцем Михаїла VIII Олексієм Стратегопулом і хоча це захоплення відбулось без допомоги генуезців, умови Німфейського договору були впроваджені в життя
Водночас XIII—XIV століття позначені встановленням на неосяжних степових просторах Євразії так званого Монгольського миру (лат. Pax Mongolica) — стабілізації відносин між народами Євразії в результаті їх інтеграції до Монгольської імперії після завоювань Чингісхана та його наступників. Цей період сприяв встановленню важливих торгових шляхів між Азією та Європою через величезну територію Монгольської імперії, що використовувались багатьма європейськими купцями, найвідомішим з яких є венецієць Марко Поло.
Розташований на західному кордоні Золотої Орди (однієї з частин Монгольської імперії), Крим слугував природним логістичним хабом між Азією та містами Середземномор'я. Генуезці, які згідно з Німфейською угодою 1261 року домінували у Чорному морі, заснували в Криму низку факторій для здійснення торгівлі, обєднаних в так званій Генуезькій Газарії або Капітанстві Готія. Близько 1266 року на південному сході півострова на розвалинах давньогрецького міста Теодосія, за угодою з ханом Золотої Орди генуезцями була заснована факторія Кафа. У XIV ст. Кафа стала головним торговим портом у Чорному морі, що конкурував з венеційським торговим постом в Тані, зведеним у 1332 році на річці Дон і пов'язаним найкоротшим шляхом по суходолу з Сарай-Берке, столицею Золотої Орди.
Відносини італійських купців з Золотою Ордою
Відносини між золотоординцями та італійськими купцями, що затвердилися в Криму в XIV столітті, були неоднозначними. Не будучи мореплавцями, монголам було вигідно використовувати для розвитку торгівлі комерційні морські шляхи між Азією та Європою через Крим, налагоджені італійськими купцями. Але багаті італійські факторії в Криму були також і привабливими цілями для нападу.
З 1307 року виникла напруженість щодо торгівлі тюркськими рабами, яких італійці купували в Криму і продавали Мамелюцькому султанату Єгипту для перетворення на мамелюків. Незадоволений цією торгівлею, яка призводила до викрадення людей у степу для забезпечення іноземної армії, хан Токта заарештував генуезьких мешканців Сарай-Берке та вперше взяв Кафу в облогу між 1307 і 1308 роками. Захищене лише дерев' яними та земляними укріпленнями, місто впало у травні 1308 р і було покинуте генуезькими торговцями, які при відході підпалили його.
Після смерті Токти у 1312 році, Генуя, усвідомлюючи спільний інтерес між монголами та європейцями у відновленні торгових обмінів, послала своїх послів Антоніо Грілльо та Ніколо ді Пагано для проведення переговорів з племінником і наступником Токти, ханом Узбеком. Узбек погодився знову прийняти генуезьких купців в Криму і, починаючи з 1316 року, вжив низку заходів для заохочення реконструкції Кафи, зокрема, відновлення церков.
Смерть Узбека в 1341 році, наступником якого став його син Джанібек, спричинила новий політичний поворот у Золотій Орді та відновлення напруженості, викликаної зростанням релігійної нетерпимості до християн серед ординців, які нещодавно прийняли іслам. У 1343 році у місті Тана венеційським купцем було вбито в сварці монгольського аристократа. У відповідь монголи напали на венеційський торговий пост у Тані, і Джанібек скористався можливістю спробувати взяти під контроль усі італійські факторії. У той же час генуезці самі прагнули скористатися вигнанням венеційців з Тани для встановлення своєї торгової монополії в Чорному морі.
Облога Кафи у 1343—1344 роках
На відміну від часів облоги 1308 року, у 1340-х роках Кафа вже була оточена збудованими генуезцями потужними укріпленнями, які складалися з двох концентричних кам'яних стін, укріплених вежами. Внутрішня стіна оточувала 6 тис. будинків, а зовнішня — близько 11 тис. Населення міста було дуже космополітичним і включало генуезців, венеційців, греків, вірмен, євреїв, ординців і турків. Відповідно до звіту арабського мандрівника Ібн Баттути, порт Кафи міг вмістити двісті кораблів.
У 1343 році Джанібек зажадав від італійців залишити Крим. Генуезці відхилили цей ультиматум і італійські купці з Тани перенесли свої склади до Кафи, яка була краще захищена та добре забезпечувалась постачанням з моря . Відповідно Джанібек зосередив свої зусилля на Кафі та встановив блокаду навколо міста. В лютому 1344 р, з Італії прибуло підкріплення, яке дозволила обложеним здійснити вилазку та спалити облогові машини ординців. Після втрати майже 15 тис. військ під час зіткнень, Джанібег наказав своїм людям знищити залишки облогових машин та зняв облогу.
Облога 1345—1347 років
Наступного року Джанібег знову обложив Кафу, але місто було добре захищене та забезпечене продовольством, зброєю та підкріпленнями, тоді як монгольська армія, вже виснажена попередніми битвами, була вражена епідемією чуми. Монголи, чий великий досвід війни обмежувався переважно боями на суходолі між Китаєм і Європою, не змогли встановити ефективну морську блокаду для припинення постачання італійцям. Після двох років облоги місто не ослабло, і монгольська армія, зменшена та недостатньо оснащена, зазнала значних втрат Епідемія чуми спричинила справжню гекатомбу в таборі ординців. [en], нотаріус із містечка П'яченца описує цю подію у своїх мемуарах, хоча його присутність на місці облоги викликає суперечки :
Все військо було вражене хворобою, яка кишила татар і щодня вбивала їх тисячами. Можна було подумати, що з неба посипалися стріли, щоб вразити та розтрощити пиху татар. Всі медичні поради та догляд були марними.
Зрозумівши неможливість взяти місто зброєю, Джанібек наказав перекидати за допомогою требушетів трупи людей, померших від чуми, через стіни Кафи . Про цей акт застосування бактеріологічної зброї також розповідає Габріель де Муссі :
Гори мертвих було закинуто в місто, і християни не могли ні сховатися від них, ні втекти, хоча вони викинули стільки, скільки могли, у море. Гнилі тіла забруднили і повітря і воду.
Деякі історики вважають, що поширення епідемії серед населення Кафи було неминучим через щурів, які переміщувались між містом і монгольськими таборами. Але ця гіпотеза є суперечливою, монгольський табір мав розташовуватись на відстані принаймні кілометр від міських укріплень Кафи, щоб залишатися поза зоною дії обстрілів, у той час як щури, які ведуть досить сидячий спосіб життя, рідко наважуються віддалятися на кілька десятків метрів від місць свого проживання. Тому перекидання монголами заражених трупів через міські стіни, ймовірно, було вирішальним фактором у поширенні епідемії чуми від нападників до захисників .
Ця стратегія виявилася надзвичайно ефективною. Якщо місто не потрапляє в руки нападників, смертоносна епідемія все одно поширюється дуже швидко. На початку 1347 року, через брак достатній кількості боєздатних бійців у обох сторін облогу було знято. Два табори підписали перемир'я, після чого генуезці були змушені покинути місто. Після евакуації Кафи, Генуя і Венеція, що були союзниками у спільній боротьбі проти монголів, запровадили блокаду узбережжя Чорного моря на схід від Керчі.
Наслідки
Друга пандемія чуми в Європі
Ті, хто пережив облогу, тікаючи з території, також несвідомо посадили на борт чорних щурів, заражених блохами. У наступні тижні їхні кораблі причалили в Трапезунді, Константинополі, Генуї, Венеції, потім у Мессіні на Сицилії, сприяючи поширенню чуми. Тим не менш, вважається ймовірним, що без облоги Кафи чума все одно досягла б Європи через торговельні шляхи, що з'єднують Азію з Європою через італійські торгові пункти, або інші маршрути транзитом через Близький Схід.
З Марселя, куди торгові кораблі принесли чуму в листопаді 1347 року, епідемія за кілька місяців сушею, річками та морем поширилася по всій Європі. В березні 1348 року чума спалахнула в папській резиденції в Авіньйоні, а в квітні — в Аквітанії. З Аквітанського герцогства, що було важливим експортером вина до Великої Британії, чума продовжувала розповсюджуватись по Європі комерційними морськими шляхами. Епідемії чуми також сприяли переміщення середньовічних паломників, які перетворювали святі місця на нові епіцентри епідемії.
Протягом наступних місяців і років пандемія поширилася по решті Європи, поки не досягла Москви в 1352 році. Загалом, за різними оцінками, в Європі цією пандемією було знищено від чверті до третини населення і загальне населення Європи зменшилось між 1346 і 1352 роками з 75 до 50 мільйон жителів. Така втрати били зумовлені як самою епідемією, так і загальною економічною та соціальною деградацією, яку вона спричинила, зокрема голодом через брак робочої сили в сільській місцевості.
Вплив на Газарію
Незважаючи на вражаючий для всього континенту характер, облога Кафи не завадила італійським портам Криму продовжувати процвітати в наступні роки. Хан Джанібек, розорений цією згубною війною та відзначаючи припинення торгівлі, важливого джерела доходу для його країни у вигляді торговельних надходжень і митних зборів, був швидко змушений піти на переговори з італійськими республіками. Італійці погодились відновити торговельні відносини з монголами в обмін на компенсацію за шкоду, завдану облогою Кафи і за втрату доходів, яку вони зазнали через припинення торгівлі. Венеційська факторія в Тані, а також більшість генуезьких факторій знову запрацювали вже у 1347 році, менш ніж через рік після евакуації Кафи.
У 1365 році Республіка Генуя захопила контроль над містом Солдая, яке до того часу було головним венеційським торговим постом за 50 км на південний схід від Кафи, і зробила його останнім портом, інтегрованим в генуезьку Газарію. За фінансової підтримки папи Климента VI, генуезці збудували у Солдайї фортецю, подібну до Кафи, стіни якої були укріплені численними вежами.
У другій половині XIV століття Золота Орда зіткнулася з внутрішніми заворушеннями, в результаті яких в 1357 році було вбито Джанібека і які призвели до зменшення тиску монголів на міста Генуезької Газарії. Вважається, що у 1380 році відбулась Куликовська битва, під час якої військо повсталого проти чингізіда Тохтамиша золотоординського темника Мамая було нібито розбито московським військом Дмитра Донського, проте місце цієї «великої» битви так і не було знайдене історіками. Незабаром після ймовірної битви на Куликовому полі, Мамай зіткнувся з війском Тохтамиша в і був наголову розбитий. Втікаючи після поразки на Калці, Мамай сподівався знайти притулок у Кафі, але генуезці не пустили його в місто і біля Солхату (сучасний Старий Крим) його було вбито, що ще раз продемонструвало неоднозначність відносин між Золотою Ордою та італійськими купцями в Криму.
Економічний розвиток Кафи тривав протягом першої половини XV століття століття, аж до захоплення Константинополя османами в 1453 році (надавши їм фактичний контроль над протокою Босфор, що сполучає Чорне море з Середземним), що суттєво вплинуло на генуезьку торгівлю та пролунав посмертний дзвін для генуезької Газарії .
Примітки
- Quand les marchands de Venise dominaient le monde. Les Echos (фр.). 5 серпня 2013. Процитовано 11 травня 2020..
- Cabanes, Pierre (29 серпня 2016). Histoire de l'Adriatique (фр.). Le Seuil. с. 688. ISBN . Процитовано 11 травня 2020..
- Mévil, Charles Marie Sainte-Marie (1856). La Mer Noire au moyen age : Caffa et les colonies génoises de la Crimée… (фр.). E. Dentu. Процитовано 15 червня 2020.
- Renaud Rochette (2005). Reconstruire l'Empire, Les projets de Michel VIII Paléologue. Hypothèses (фр.).
- Balard, Michel; Veinstein, Gilles (1980). Continuité ou changement d'un paysage urbain ? Caffa génoise et ottomane. Actes des congrès de la Société des historiens médiévistes de l'enseignement supérieur public. 11 (1): 79–131. doi:10.3406/shmes.1980.1361. Процитовано 11 травня 2020..
- Balard, Michel (22 квітня 2015). Les Latins en Orient (XI-XV) (фр.). Presses Universitaires de France. с. 544. ISBN . Процитовано 11 травня 2020..
- René Grousset (1939). L'Empire des steppes, Attila, Gengis-Khan, Tamerlan (PDF). с. Nogaï et Toqtaï..
- Wheelis, Mark (septembre 2002). Biological Warfare at the 1346 Siege of Caffa - Volume 8, Number 9—September 2002 - Emerging Infectious Diseases journal - CDC. Emerging Infectious Diseases • Vol. 8, No. 9 (en-us) . doi:10.3201/eid0809.010536. Процитовано 9 травня 2020..
- Rome, École française de (1988). Castrum 3 : Guerre, fortification et habitat dans le monde méditerranéen au Moyen Âge (фр.). Casa de Velázquez. с. 300. ISBN . Процитовано 16 червня 2020.
- Brook, Timothy (25 вересня 2019). Le Léopard de Kubilai Khan (фр.). Payot. с. 545. ISBN . Процитовано 9 травня 2020..
- Vitaux, Jean (17 вересня 2015). Histoire de la peste (фр.). Presses Universitaires de France. ISBN . Процитовано 9 травня 2020..
- T. Debord, Philippe Binder, J. Salomon et René Roué (avril 2004). Les armes biologiques (фр.)..
- Rapide et fatale : comment la Peste Noire a dévasté l'Europe au 14e siècle (фр.). 24 квітня 2020. Процитовано 10 травня 2020..
- 1348 : la Peste noire frappe l’Aquitaine. SudOuest.fr (фр.). Процитовано 9 травня 2020..
- Quora (8 березня 2020). Comment l'Europe a répondu à la peste noire au s-XIV. Slate.fr (фр.). Процитовано 10 травня 2020..
- mondial, UNESCO Centre du patrimoine. Complex of the Sudak Fortress Monuments of the 6th - 16th c. - UNESCO World Heritage Centre. UNESCO Centre du patrimoine mondial (фр.). Процитовано 13 травня 2020..
- Heller, Michel (20 серпня 2015). Histoire de la Russie et de son empire (фр.). Place des éditeurs. с. 1301. ISBN . Процитовано 17 червня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Obloga Kafi dvorichna bezuspishna obloga genuezkoyi koloniyi Kafa suchasna Feodosiya v Krimu vijskami Zolotoyi Ordi na choli z hanom Dzhanibekom Na moment oblogi msto Kafa vhodilo do Genuezkoyi Gazariyi sho skladalas z semi genuezkih portiv roztashovanih u Krimu Obloga Kafi Genuezka fortecya v Kaffi Genuezka fortecya v Kaffi Koordinati 45 02 pn sh 35 22 sh d 45 033 pn sh 35 367 sh d 45 033 35 367 Data 1345 1347 Misce Kaffa Krim Rezultat Pidpisannya storonami peremir ya i znyattya osadi Teritorialni zmini ne vidbulis Storoni Genuezka respublika Zolota Orda Komanduvachi Dondedeo de Dzhusti Dzhanibek Vtrati Nevidomi ale vazhki 15 000 u 1344 roci Nevidomi ale vazhki u 1345 1347 rr Pislya dvoh rokiv oblogi vijska Zolotoyi Ordi buli zmusheni znyati oblogu i vidstupiti znachnoyu miroyu vnaslidok spalahu v yih tabori epidemiyi bubonnoyi chumi Chornoyi smerti Pislya togo yak Dzhanibek nakazav perekidati za dopomogoyu metalnoyi zbroyi cherez muri mista trupi lyudej sho zaginuli cherez zahvoryuvannya na chumu epidemiya shvidko poshirilasya sered zahisnikiv ta civilnogo naselennya samoyi Kafi i zmusila genuezciv takozh pokinuti misto pislya znyattya oblogi mongolami Povernennya v 1347 roci z Kafi do Yevropi korabliv italijskih kupciv sho perevozili z soboyu hvorih lyudej ta pacyukiv z blohami yaki vistupali perenosnikami bakterij chumnoyi palichki sprichinilo drugu pandemiyu chumi v Yevropi yaka shvidko poshirilas po Yevropi z portiv Seredzemnomor ya PeredumoviEkonomichne ta geopolitichne stanovishe Pislya zahoplennya Konstantinopolya hrestonoscyami v 1204 roci Venecijskij respublici sho prijmala aktivnu uchast v organizaciyi Chetvertogo hrestovogo pohodu distalas majzhe chvert teritorij Vizantijskoyi imperiyi zahoplenoyi hrestonoscyami vklyuchayuchi chastinu Konstantinopolya Venecijci aktivno vikoristovuvali svij nabutij pislya Chetvertogo hrestovogo pohodu vpliv na zemlyah kolishnoyi Vizantijskoyi imperiyi dlya rozbudovi merezhi vlasnih torgovih faktorij i vitisnennya z cih teritorij svoyih genuezkih konkurentiv Cya situaciya ne vlashtovuvala genuezciv i v berezeni 1261 roku voni uklali soyuz z regentom malolitnogo imperatora Nikejskoyi imperiyi Mihayilom Paleologom yakij planuvav vidvoyuvati Konstintinopol u hrestonosciv i vidroditi Vizantijsku imperiyu Mihayil uklav z genuezkim kapitano del popolo Gulyelmo Bokkanegra Nimfejskij dogovir yakij nadav Genuyi v obmin na vijskovu dopomogu yiyi flotu vazhlivi komercijni privileyi na teritoriyi Vizantiyi a takozh u Chornomu mori za rahunok interesiv Veneciyi Nezabarom pslya ukladannya Nimfejskogo dogovoru 25 lipnya 1261 roku Konstantinopol bulo zahopleno vizantijskim polkovodcem Mihayila VIII Oleksiyem Strategopulom i hocha ce zahoplennya vidbulos bez dopomogi genuezciv umovi Nimfejskogo dogovoru buli vprovadzheni v zhittya Vodnochas XIII XIV stolittya poznacheni vstanovlennyam na neosyazhnih stepovih prostorah Yevraziyi tak zvanogo Mongolskogo miru lat Pax Mongolica stabilizaciyi vidnosin mizh narodami Yevraziyi v rezultati yih integraciyi do Mongolskoyi imperiyi pislya zavoyuvan Chingishana ta jogo nastupnikiv Cej period spriyav vstanovlennyu vazhlivih torgovih shlyahiv mizh Aziyeyu ta Yevropoyu cherez velicheznu teritoriyu Mongolskoyi imperiyi sho vikoristovuvalis bagatma yevropejskimi kupcyami najvidomishim z yakih ye veneciyec Marko Polo Teritoriyi Zolotoyi Ordi 1389 Roztashovanij na zahidnomu kordoni Zolotoyi Ordi odniyeyi z chastin Mongolskoyi imperiyi Krim sluguvav prirodnim logistichnim habom mizh Aziyeyu ta mistami Seredzemnomor ya Genuezci yaki zgidno z Nimfejskoyu ugodoyu 1261 roku dominuvali u Chornomu mori zasnuvali v Krimu nizku faktorij dlya zdijsnennya torgivli obyednanih v tak zvanij Genuezkij Gazariyi abo Kapitanstvi Gotiya Blizko 1266 roku na pivdennomu shodi pivostrova na rozvalinah davnogreckogo mista Teodosiya za ugodoyu z hanom Zolotoyi Ordi genuezcyami bula zasnovana faktoriya Kafa U XIV st Kafa stala golovnim torgovim portom u Chornomu mori sho konkuruvav z venecijskim torgovim postom v Tani zvedenim u 1332 roci na richci Don i pov yazanim najkorotshim shlyahom po suhodolu z Saraj Berke stoliceyu Zolotoyi Ordi Vidnosini italijskih kupciv z Zolotoyu Ordoyu Vidnosini mizh zolotoordincyami ta italijskimi kupcyami sho zatverdilisya v Krimu v XIV stolitti buli neodnoznachnimi Ne buduchi moreplavcyami mongolam bulo vigidno vikoristovuvati dlya rozvitku torgivli komercijni morski shlyahi mizh Aziyeyu ta Yevropoyu cherez Krim nalagodzheni italijskimi kupcyami Ale bagati italijski faktoriyi v Krimu buli takozh i privablivimi cilyami dlya napadu Dzhanibeg han Zolotoyi Ordi z 1342 po 1357 rik zobrazhennya z Katalonskogo atlasu Z 1307 roku vinikla napruzhenist shodo torgivli tyurkskimi rabami yakih italijci kupuvali v Krimu i prodavali Mamelyuckomu sultanatu Yegiptu dlya peretvorennya na mamelyukiv Nezadovolenij ciyeyu torgivleyu yaka prizvodila do vikradennya lyudej u stepu dlya zabezpechennya inozemnoyi armiyi han Tokta zaareshtuvav genuezkih meshkanciv Saraj Berke ta vpershe vzyav Kafu v oblogu mizh 1307 i 1308 rokami Zahishene lishe derev yanimi ta zemlyanimi ukriplennyami misto vpalo u travni 1308 r i bulo pokinute genuezkimi torgovcyami yaki pri vidhodi pidpalili jogo Pislya smerti Tokti u 1312 roci Genuya usvidomlyuyuchi spilnij interes mizh mongolami ta yevropejcyami u vidnovlenni torgovih obminiv poslala svoyih posliv Antonio Grillo ta Nikolo di Pagano dlya provedennya peregovoriv z pleminnikom i nastupnikom Tokti hanom Uzbekom Uzbek pogodivsya znovu prijnyati genuezkih kupciv v Krimu i pochinayuchi z 1316 roku vzhiv nizku zahodiv dlya zaohochennya rekonstrukciyi Kafi zokrema vidnovlennya cerkov Smert Uzbeka v 1341 roci nastupnikom yakogo stav jogo sin Dzhanibek sprichinila novij politichnij povorot u Zolotij Ordi ta vidnovlennya napruzhenosti viklikanoyi zrostannyam religijnoyi neterpimosti do hristiyan sered ordinciv yaki neshodavno prijnyali islam U 1343 roci u misti Tana venecijskim kupcem bulo vbito v svarci mongolskogo aristokrata U vidpovid mongoli napali na venecijskij torgovij post u Tani i Dzhanibek skoristavsya mozhlivistyu sprobuvati vzyati pid kontrol usi italijski faktoriyi U toj zhe chas genuezci sami pragnuli skoristatisya vignannyam venecijciv z Tani dlya vstanovlennya svoyeyi torgovoyi monopoliyi v Chornomu mori Obloga Kafi u 1343 1344 rokahNa vidminu vid chasiv oblogi 1308 roku u 1340 h rokah Kafa vzhe bula otochena zbudovanimi genuezcyami potuzhnimi ukriplennyami yaki skladalisya z dvoh koncentrichnih kam yanih stin ukriplenih vezhami Vnutrishnya stina otochuvala 6 tis budinkiv a zovnishnya blizko 11 tis Naselennya mista bulo duzhe kosmopolitichnim i vklyuchalo genuezciv venecijciv grekiv virmen yevreyiv ordinciv i turkiv Vidpovidno do zvitu arabskogo mandrivnika Ibn Battuti port Kafi mig vmistiti dvisti korabliv U 1343 roci Dzhanibek zazhadav vid italijciv zalishiti Krim Genuezci vidhilili cej ultimatum i italijski kupci z Tani perenesli svoyi skladi do Kafi yaka bula krashe zahishena ta dobre zabezpechuvalas postachannyam z morya Vidpovidno Dzhanibek zoserediv svoyi zusillya na Kafi ta vstanoviv blokadu navkolo mista V lyutomu 1344 r z Italiyi pribulo pidkriplennya yake dozvolila oblozhenim zdijsniti vilazku ta spaliti oblogovi mashini ordinciv Pislya vtrati majzhe 15 tis vijsk pid chas zitknen Dzhanibeg nakazav svoyim lyudyam znishiti zalishki oblogovih mashin ta znyav oblogu Obloga 1345 1347 rokivNastupnogo roku Dzhanibeg znovu oblozhiv Kafu ale misto bulo dobre zahishene ta zabezpechene prodovolstvom zbroyeyu ta pidkriplennyami todi yak mongolska armiya vzhe visnazhena poperednimi bitvami bula vrazhena epidemiyeyu chumi Mongoli chij velikij dosvid vijni obmezhuvavsya perevazhno boyami na suhodoli mizh Kitayem i Yevropoyu ne zmogli vstanoviti efektivnu morsku blokadu dlya pripinennya postachannya italijcyam Pislya dvoh rokiv oblogi misto ne oslablo i mongolska armiya zmenshena ta nedostatno osnashena zaznala znachnih vtrat Epidemiya chumi sprichinila spravzhnyu gekatombu v tabori ordinciv en notarius iz mistechka P yachenca opisuye cyu podiyu u svoyih memuarah hocha jogo prisutnist na misci oblogi viklikaye superechki Vse vijsko bulo vrazhene hvoroboyu yaka kishila tatar i shodnya vbivala yih tisyachami Mozhna bulo podumati sho z neba posipalisya strili shob vraziti ta roztroshiti pihu tatar Vsi medichni poradi ta doglyad buli marnimi Zrozumivshi nemozhlivist vzyati misto zbroyeyu Dzhanibek nakazav perekidati za dopomogoyu trebushetiv trupi lyudej pomershih vid chumi cherez stini Kafi Pro cej akt zastosuvannya bakteriologichnoyi zbroyi takozh rozpovidaye Gabriel de Mussi Gori mertvih bulo zakinuto v misto i hristiyani ne mogli ni shovatisya vid nih ni vtekti hocha voni vikinuli stilki skilki mogli u more Gnili tila zabrudnili i povitrya i vodu Deyaki istoriki vvazhayut sho poshirennya epidemiyi sered naselennya Kafi bulo neminuchim cherez shuriv yaki peremishuvalis mizh mistom i mongolskimi taborami Ale cya gipoteza ye superechlivoyu mongolskij tabir mav roztashovuvatis na vidstani prinajmni kilometr vid miskih ukriplen Kafi shob zalishatisya poza zonoyu diyi obstriliv u toj chas yak shuri yaki vedut dosit sidyachij sposib zhittya ridko navazhuyutsya viddalyatisya na kilka desyatkiv metriv vid misc svogo prozhivannya Tomu perekidannya mongolami zarazhenih trupiv cherez miski stini jmovirno bulo virishalnim faktorom u poshirenni epidemiyi chumi vid napadnikiv do zahisnikiv Cya strategiya viyavilasya nadzvichajno efektivnoyu Yaksho misto ne potraplyaye v ruki napadnikiv smertonosna epidemiya vse odno poshiryuyetsya duzhe shvidko Na pochatku 1347 roku cherez brak dostatnij kilkosti boyezdatnih bijciv u oboh storin oblogu bulo znyato Dva tabori pidpisali peremir ya pislya chogo genuezci buli zmusheni pokinuti misto Pislya evakuaciyi Kafi Genuya i Veneciya sho buli soyuznikami u spilnij borotbi proti mongoliv zaprovadili blokadu uzberezhzhya Chornogo morya na shid vid Kerchi NaslidkiDruga pandemiya chumi v Yevropi Karta Chornoyi smerti v Yevropi ta Pivnichnij Africi Ti hto perezhiv oblogu tikayuchi z teritoriyi takozh nesvidomo posadili na bort chornih shuriv zarazhenih blohami U nastupni tizhni yihni korabli prichalili v Trapezundi Konstantinopoli Genuyi Veneciyi potim u Messini na Siciliyi spriyayuchi poshirennyu chumi Tim ne mensh vvazhayetsya jmovirnim sho bez oblogi Kafi chuma vse odno dosyagla b Yevropi cherez torgovelni shlyahi sho z yednuyut Aziyu z Yevropoyu cherez italijski torgovi punkti abo inshi marshruti tranzitom cherez Blizkij Shid Z Marselya kudi torgovi korabli prinesli chumu v listopadi 1347 roku epidemiya za kilka misyaciv susheyu richkami ta morem poshirilasya po vsij Yevropi V berezni 1348 roku chuma spalahnula v papskij rezidenciyi v Avinjoni a v kvitni v Akvitaniyi Z Akvitanskogo gercogstva sho bulo vazhlivim eksporterom vina do Velikoyi Britaniyi chuma prodovzhuvala rozpovsyudzhuvatis po Yevropi komercijnimi morskimi shlyahami Epidemiyi chumi takozh spriyali peremishennya serednovichnih palomnikiv yaki peretvoryuvali svyati miscya na novi epicentri epidemiyi Protyagom nastupnih misyaciv i rokiv pandemiya poshirilasya po reshti Yevropi poki ne dosyagla Moskvi v 1352 roci Zagalom za riznimi ocinkami v Yevropi ciyeyu pandemiyeyu bulo znisheno vid chverti do tretini naselennya i zagalne naselennya Yevropi zmenshilos mizh 1346 i 1352 rokami z 75 do 50 miljon zhiteliv Taka vtrati bili zumovleni yak samoyu epidemiyeyu tak i zagalnoyu ekonomichnoyu ta socialnoyu degradaciyeyu yaku vona sprichinila zokrema golodom cherez brak robochoyi sili v silskij miscevosti Vpliv na Gazariyu Nezvazhayuchi na vrazhayuchij dlya vsogo kontinentu harakter obloga Kafi ne zavadila italijskim portam Krimu prodovzhuvati procvitati v nastupni roki Han Dzhanibek rozorenij ciyeyu zgubnoyu vijnoyu ta vidznachayuchi pripinennya torgivli vazhlivogo dzherela dohodu dlya jogo krayini u viglyadi torgovelnih nadhodzhen i mitnih zboriv buv shvidko zmushenij piti na peregovori z italijskimi respublikami Italijci pogodilis vidnoviti torgovelni vidnosini z mongolami v obmin na kompensaciyu za shkodu zavdanu oblogoyu Kafi i za vtratu dohodiv yaku voni zaznali cherez pripinennya torgivli Venecijska faktoriya v Tani a takozh bilshist genuezkih faktorij znovu zapracyuvali vzhe u 1347 roci mensh nizh cherez rik pislya evakuaciyi Kafi U 1365 roci Respublika Genuya zahopila kontrol nad mistom Soldaya yake do togo chasu bulo golovnim venecijskim torgovim postom za 50 km na pivdennij shid vid Kafi i zrobila jogo ostannim portom integrovanim v genuezku Gazariyu Za finansovoyi pidtrimki papi Klimenta VI genuezci zbuduvali u Soldajyi fortecyu podibnu do Kafi stini yakoyi buli ukripleni chislennimi vezhami Genuezka fortecya Sudak misto Gazari na zahid vid Kafi U drugij polovini XIV stolittya Zolota Orda zitknulasya z vnutrishnimi zavorushennyami v rezultati yakih v 1357 roci bulo vbito Dzhanibeka i yaki prizveli do zmenshennya tisku mongoliv na mista Genuezkoyi Gazariyi Vvazhayetsya sho u 1380 roci vidbulas Kulikovska bitva pid chas yakoyi vijsko povstalogo proti chingizida Tohtamisha zolotoordinskogo temnika Mamaya bulo nibito rozbito moskovskim vijskom Dmitra Donskogo prote misce ciyeyi velikoyi bitvi tak i ne bulo znajdene istorikami Nezabarom pislya jmovirnoyi bitvi na Kulikovomu poli Mamaj zitknuvsya z vijskom Tohtamisha v i buv nagolovu rozbitij Vtikayuchi pislya porazki na Kalci Mamaj spodivavsya znajti pritulok u Kafi ale genuezci ne pustili jogo v misto i bilya Solhatu suchasnij Starij Krim jogo bulo vbito sho she raz prodemonstruvalo neodnoznachnist vidnosin mizh Zolotoyu Ordoyu ta italijskimi kupcyami v Krimu Ekonomichnij rozvitok Kafi trivav protyagom pershoyi polovini XV stolittya stolittya azh do zahoplennya Konstantinopolya osmanami v 1453 roci nadavshi yim faktichnij kontrol nad protokoyu Bosfor sho spoluchaye Chorne more z Seredzemnim sho suttyevo vplinulo na genuezku torgivlyu ta prolunav posmertnij dzvin dlya genuezkoyi Gazariyi PrimitkiQuand les marchands de Venise dominaient le monde Les Echos fr 5 serpnya 2013 Procitovano 11 travnya 2020 Cabanes Pierre 29 serpnya 2016 Histoire de l Adriatique fr Le Seuil s 688 ISBN 978 2 02 134244 4 Procitovano 11 travnya 2020 Mevil Charles Marie Sainte Marie 1856 La Mer Noire au moyen age Caffa et les colonies genoises de la Crimee fr E Dentu Procitovano 15 chervnya 2020 Renaud Rochette 2005 Reconstruire l Empire Les projets de Michel VIII Paleologue Hypotheses fr Balard Michel Veinstein Gilles 1980 Continuite ou changement d un paysage urbain Caffa genoise et ottomane Actes des congres de la Societe des historiens medievistes de l enseignement superieur public 11 1 79 131 doi 10 3406 shmes 1980 1361 Procitovano 11 travnya 2020 Balard Michel 22 kvitnya 2015 Les Latins en Orient XI XV fr Presses Universitaires de France s 544 ISBN 978 2 13 073747 6 Procitovano 11 travnya 2020 Rene Grousset 1939 L Empire des steppes Attila Gengis Khan Tamerlan PDF s Nogai et Toqtai Wheelis Mark septembre 2002 Biological Warfare at the 1346 Siege of Caffa Volume 8 Number 9 September 2002 Emerging Infectious Diseases journal CDC Emerging Infectious Diseases Vol 8 No 9 en us doi 10 3201 eid0809 010536 Procitovano 9 travnya 2020 Rome Ecole francaise de 1988 Castrum 3 Guerre fortification et habitat dans le monde mediterraneen au Moyen Age fr Casa de Velazquez s 300 ISBN 978 84 86839 02 4 Procitovano 16 chervnya 2020 Brook Timothy 25 veresnya 2019 Le Leopard de Kubilai Khan fr Payot s 545 ISBN 978 2 228 92423 8 Procitovano 9 travnya 2020 Vitaux Jean 17 veresnya 2015 Histoire de la peste fr Presses Universitaires de France ISBN 978 2 13 074137 4 Procitovano 9 travnya 2020 T Debord Philippe Binder J Salomon et Rene Roue avril 2004 Les armes biologiques fr Rapide et fatale comment la Peste Noire a devaste l Europe au 14e siecle fr 24 kvitnya 2020 Procitovano 10 travnya 2020 1348 la Peste noire frappe l Aquitaine SudOuest fr fr Procitovano 9 travnya 2020 Quora 8 bereznya 2020 Comment l Europe a repondu a la peste noire au s XIV Slate fr fr Procitovano 10 travnya 2020 mondial UNESCO Centre du patrimoine Complex of the Sudak Fortress Monuments of the 6th 16th c UNESCO World Heritage Centre UNESCO Centre du patrimoine mondial fr Procitovano 13 travnya 2020 Heller Michel 20 serpnya 2015 Histoire de la Russie et de son empire fr Place des editeurs s 1301 ISBN 978 2 262 06435 8 Procitovano 17 chervnya 2020