Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Облога Бреслау (нім. Schlacht um Breslau) — тримісячна облога радянськими військами міста Бреслау в Нижній Сілезії. Бої за опанування важливим транспортним та індустріальним центром південно-східної Німеччини відбувалися на заключному етапі німецько-радянської війни; частина стратегічного наступу Радянської Армії у Нижній Сілезії.
| Облога Бреслау Schlacht um Breslau | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Нижньо-Сілезька операція Німецько-радянська війна | |||||||
 Німецькі війська в Бреслау. У голові колони тягач Sd.Kfz 10 буксирує 75-мм протитанкову гармату PaK 40. 2 лютого 1945 | |||||||
| Координати: 51°07′ пн. ш. 17°01′ сх. д. / 51.117° пн. ш. 17.017° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Третій Рейх |  СРСР | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Ганс фон Альфен Герман Ніхоф | Рибалко П. С. | ||||||
| Військові формування | |||||||
| Гарнізон Бреслау (, частини 269-ї піхотної дивізії, навчальні та резервні підрозділи, [en], 38 батальйонів фольксштурму, підрозділи гітлер'югенда, поліції, наземні частини Люфтваффе) | 6-та армія | ||||||
| Військові сили | |||||||
| ~45 000-50 000 о/с | |||||||
| Втрати | |||||||
| понад 6 000 загиблих понад 23 000 поранених 40 000 військовополонених | ~13 000 загиблих понад 200 танків | ||||||
Історія
Підготовка міста
У серпні 1944 року, Адольф Гітлер оголосив 600-тисячне місто Бреслау, столицю Сілезького промислового району, та одне з найважливіших міст держави, «фортецею» (нім. Festung), утримання якої повинно здійснюватись за будь-яку ціну й ніколи не здаватись ворогу. Гауляйтера Бреслау К. Ганке, який очолював з 1941 року, він визначив «міським бойовим командиром» (нім. Kampfkommandant).
19 січня 1945 року, на фоні потужного наступу радянських військ на Східному фронті, цивільне населення Бреслау поринуло в евакуацію, тисячі людей тікали з міста.
Солдати вермахту, спираючись на підрозділи фольксштурму і нечисленну силу чоловіків, що залишилися в місті, а також за підтримки рабської праці ув'язнених навколишніх примусових та концентраційного таборів, починають перетворення міста у військову фортецю для тривалої оборони проти радянського наступу. При цьому велика частина площі в центрі міста була зруйнована і перетворена на аеродром. Також наприкінці січня полк гітлер'югенду був направлений для надання допомоги у захисті Бреслау. Місто мало ширину 70 км і завдовжки понад 100 км і вся її територія була суцільно забудована залізобетонними спорудами промисловості та житловими будинками масивної кам'яної кладки, котрі були найзручнішими для оборони і найскладнішими при наступі.
«Фортеця Бреслау» міцно прикривала 303 мости через Одер і його притоки, останню велику водну перешкоду на шляху до Берліна.
Бреслау споконвічно готувався для кругової оборони. Була створена розгалужена мережа опорних пунктів у місті і передмістях, прикритих польовими протитанковими укріпленнями і численними ходами сполучення. Усе це разом з укріпленнями всередині міста створювало глибину оборони. Після уроків Сталінграда, було вжито всіх необхідних заходів, що запобігали можливостям розчленувати місто на сектори і знищення його угруповання, що тримають оборону по частинах. Була розвинена розгалужена мережа спостережних пунктів, що забезпечувала швидке зосередження вогню артилерії на будь-якій точці міста. У дахах будівель були зроблені проломи і на горищах встановлені міномети. Кулемети, які встановлювали в будівлях, перетворених на опорні пункти, були добре захищені й дозволяли створювати зону суцільного вогню на вулицях. Будинки, перетворені в опорні пункти, мали певні гарнізони, здатні отримувати поповнення і надавати допомогу сусідам. Був також враховано той факт, що при прориві в місто танки противника могли діяти тільки на певних напрямках, що дозволяло вести успішну протидію навіть при обмеженій кількості протитанкових засобів. Позиції протитанкової артилерії перебували в опорних пунктах і на танконебезпечних напрямках. Своєчасно було доставлено велику кількість ручної протитанкової зброї.
2 лютого генерал-майор Ганс фон Альфен став начальником гарнізону фортеці Бреслау. Він був особисто відібраний на цю посаду командувачем групи армій «Центр» Фердинандом Шернером.
Передумови
23 січня 1945 року війська 1-го Українського фронту маршала Конєва І. С. у ході боїв за Одер вийшли до річки на ділянці між Оппельн і Олау. Розвиваючи наступ, Червона армія поступово розширила фронт і до 28 січня передові підрозділи вийшли на підступи до Бреслау й захопили плацдарм у районі Штейнау. Попри те контратаки двох німецьких корпусів, які намагалися стримати просування військ Червоної армії, Бреслау і Глогау були оточені і сили вермахту повільно відходили на Захід.
Початок облоги
13 лютого 1945 року розпочалась облога Бреслау, після того, як частини 6-ї (генерал-полковник Чистяков І. М.) і 5-ї гвардійських армій (генерал-полковник Жадов О. С.) за підтримки і 4-го гвардійських танкових корпусів, відтіснивши 57-й танковий корпус вермахту генерала танкових військ Ф.Кірхнера, перерізали шосе на Герліц, замкнули кільце оточення навколо Бреслау.
Для ліквідації оточеного гарнізону та захоплення міста маршал Конєв І. С. виділив тільки одну 6-ту армію, якою командував генерал-лейтенант , тому що основні сили 1-го Українського фронту продовжували наступ у напрямку Берліна.
За доповідями німецьких «язиків» було відомо, що «гарнізон фортеці» який утримував Бреслау становив 35 000 військовослужбовців вермахту і 10 тисяч вояків фольксштурму. Всього до гарнізону входили знов сформована , частини 269-ї піхотної дивізії, навчальні та резервні підрозділи, [en], укомплектований добровольцями з Франції та Нідерландів, 38 батальйонів фольксштурму (в кожному по 400 осіб), підрозділи гітлер'югенда, поліції, наземні частини Люфтваффе і залишки розбитих у попередніх боях частин, що виявились в оточенні.
Німецькі війська загалом мали 32 артилерійські батареї, складені нібито з застарілих німецьких, а також трофейних радянських, польських, югославських та італійських гармат. У гарнізоні нібито не було ніяких танкових підрозділів, за винятком роти з 15 штурмових гармат StuG III різних типів і 2 танків Tiger I Ausf E, відремонтованих на заводі (нім. Fahrzeug- und Motoren-Werke GmbH).
За іншими оцінками в плутанині німецького відступу в Бреслау разом з різними і тиловими частинами виявилося оточене до 80 тис. солдатів вермахту і СС і понад 80 тис. мобілізованих для оборони міста цивільних осіб. Для оборони були залучені всі місцеві поліцейські, загони «гітлер'югенда» і навіть пожежники.
У грудні 1944 року в місто було доставлено 50 керованих самохідних протитанкових мін «Goliaph». Існувала також можливість отримання підкріплень повітрям, так як незадовго до початку облоги почалося будівництво злітно-посадкової смуги на центральній вулиці міста Кайзерштрассе. Перший час гарнізон забезпечувався по повітрю і навіть отримав поповнення у вигляді двох батальйонів парашутистів. Так, 28 лютого на імпровізований аеродром на Кайзерштрассе десантували на планерах і транспортних літаках Ju-52, 2-й і 3-й парашутно-десантні батальйони зі складу 9-ї парашутної дивізії.
Перший штурм
16 лютого 1945 року радянськими військами була здійснена спроба першого штурму обложеного міста. Як і передбачало німецьке командування, — вперед пішли танки зі штурмовими групами на броні. Укріплення в передмістях Бреслау були швидко прорвано й за місто почалися затяті вуличні бої. Тільки в перші три дні було знищено 76 радянських танків, в основному на вулицях міста від вогню «Панцефаустів» і «Панцершреків», протитанкових і зенітних гармат, а також штурмових гармат, які швидко міняли свої позиції. Основними секторами боїв стали промисловий район міста і аеродром у передмісті.
Проаналізувавши перші вуличні бої радянське командування дійшло висновку, що Бреслау з ходу не взяти, необхідно терміново міняти саму тактику штурму, підтягнути до участі в боях більш потужні САУ, спеціальні саперні частини і вогнеметні підрозділи.
Незабаром для боїв у місті були задіяні спеціальні штурмові батальйони інженерно-саперних бригад (у Бреслау — 62-га окрема інженерно-саперна бригада), бійці і командири яких (1-й і 2-й батальйон кожної бригади) були спеціально підготовлені для боїв у міських умовах і опанування потужних довгострокових укріплень противника.
Наступні штурми
Протягом перших 2-х тижнів боїв радянські війська втратили 162 танки, в основному знищених на вулицях міста і близько 4 000 воїнів піхоти. З початку березня під впливом перших невдач, Червона армія змінила тактику і зайнялася поступовим придушенням опорних пунктів вогнем артилерії по квадратах і застосуванням тактики видавлювання противника в центр міста з використанням штурмових груп за підтримки саперних підрозділів. В ролі добірних штурмових частин були введені в бій 3 батальйони морської піхоти Червонопрапорного Балтійського флоту.
При штурмі, який тривав три місяці, з лютого по травень 1945 року, з обох сторін застосовувалося найновітніша та найдосконаліша на той час зброя. Для підтримки наступаючої піхоти 6-ї радянської армії до міста прибули важкий самохідний і танковий полки (13 танків ІС-2 і 8 самохідок ІСУ-152), а також шість , що вели вогонь бетонобійними снарядами вагою 246 кг.
Вогнем артилерії була виведена з ладу посадкова смуга на Кайзерштрассе, спроба будівництва німцями нового аеродрому в центрі міста була успішно припинена діями радянської артилерії і штурмовою авіацією. Німецькі війська чинили шалений опір, з боєм залишаючи будинок за будинком, однак доля міста вже була вирішена.
Щоб уникнути марних втрат під час штурмових дій, радянські підрозділи зміну вогневих позицій танки і САУ здійснювали лише в тому випадку, коли всі будівлі, поверхи, підвали і горища були «зачищені» піхотою від «фаустників» противника. Зачистки ці проводилися штурмовими групами із застосуванням усіх наявних сил і засобів, підвали і будинки, де розміщувались опорні пункти німецьких військ підривалися за допомогою вибухівки, закидалися гранатами, випалювалися вогнеметами, німці у своїй більшості показали себе мужніми противниками, навіть у найбезнадійніших ситуаціях вони вважали за краще загинути в бою, ніж здатися в полон.
Цікаво застосовувались радянськими військами під час боїв на вулицях Бреслау танки і САУ. Вони нерідко виконували роль тарана, який проробляє проходи в огорожах і барикадах. Вогнем своїх гармат радянська бронетехніка руйнувала міцні цегляні стіни будинків і парканів, даючи можливість піхотинцям і артилеристам просочуватися на об'єкти, які атакували, і вести ближній бій з противником.
Авіація Люфтваффе практично із самого початку облоги організували повітряний міст для евакуації поранених, доставляння продуктів, боєприпасів та важливого майна. За 76 день повітряних перевезень, аж до 1 травня 1945 року, літаки здійснили понад 2 000 літако-вильотів до Бреслау, доставивши більше 1 486 тонн вантажів.
Активні бойові дії в Бреслау точилися практично безперервно з 16 лютого по 1 травня 1945 року і лише 30 квітня, чекаючи закінчення війни, радянські війська перейшли до оборони в основному в південній і західній частинах міста Бреслау. Вся інша частина міста залишалася в руках німців.
30 квітня радянське командування направило гарнізону Бреслау вимогу капітулювати. Німці відмовилися. Вони збиралися вести боротьбу до останньої людини. Тоді на фортецю обрушилася радянська авіація. День і ніч вона прасувала залишалися в руках німців квартали. 1 травня 1945 року перші піхотні підрозділи за підтримки танкістів пробилися до Одеру. Залишки захисників Бреслау переправилися на східний берег річки, де укріпились.
Капітуляція
5 травня 1945 року до радянських позицій вийшли німецькі парламентарі з проханням про капітуляцію. 6 травня гауляйтер Карл Ганке зумів втекти з фортеці на спеціально приготованому для цього літаку Fi 156 «Шторьх»; але за тиждень він зник безвісти в районі Праги.
6 травня 1945 року, «фортеця Бреслау», котра тримала оборону 80 діб в оточенні повністю капітулювала, комендант гарнізону генерал Герман Ніхоф підписав наказ про капітуляцію. За час облоги і вуличних боїв радянські війська втратили загиблими понад 5 тис. осіб. Втрати німецьких військ становили понад 6 тис. загиблими і понад 23 тис. пораненими. У полон здалися майже 40 тис. німецьких солдатів і офіцерів. Серед цивільного населення цифри втрат дуже різняться, і варіюються від 17 000 до 80 000 чоловіків.
7 травня 1945 року, в Москві особливим наказом Верховного головнокомандувача на честь військ, які брали участь у боях за оволодіння Бреслау, було дано урочистий артилерійський салют.
Див. також
Література
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Облога Бреслау |
- Norman Davies, Roger Moorhouse: Breslau — die Blume Europas: Die Geschichte einer mitteleuropäischen Stadt. Übersetzung von Thomas Bertram. Droemer Verlag, 2005
- Walter Laßmann: Meine Erlebnisse in der Festung Breslau. Tagebuchaufzeichnungen eines Pfarrers. Herausgegeben und kommentiert von Marek Zybura. Neisse Verlag, Dresden 2012.
- Ryszard Majewsky: Die Schlacht um Breslau. Union Verlag, Berlin 1979.
- Мощанский И. Бои за Бреслау. Осада цитадели. — М.: Вече, 2010. — 112 с. —
- Васильченко А. Последняя крепость Рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2009. — 288 с. —
Джерела
- Stalingrad an der Oder(нім.)
- Фестунг Бреслау
- Оборона Бреслау — столицы Силезии
Посилання
- Бреслау как «германский Брест» 1945 года
- Осада «крепости Бреслау», февраль — май 1945 г.
- Тяжелые бои за немецкий город Бреслау (60 фото)
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Obloga Breslau nim Schlacht um Breslau trimisyachna obloga radyanskimi vijskami mista Breslau v Nizhnij Sileziyi Boyi za opanuvannya vazhlivim transportnim ta industrialnim centrom pivdenno shidnoyi Nimechchini vidbuvalisya na zaklyuchnomu etapi nimecko radyanskoyi vijni chastina strategichnogo nastupu Radyanskoyi Armiyi u Nizhnij Sileziyi Obloga Breslau Schlacht um Breslau Nizhno Silezka operaciya Nimecko radyanska vijna Nimecki vijska v Breslau U golovi koloni tyagach Sd Kfz 10 buksiruye 75 mm protitankovu garmatu PaK 40 2 lyutogo 1945 Nimecki vijska v Breslau U golovi koloni tyagach Sd Kfz 10 buksiruye 75 mm protitankovu garmatu PaK 40 2 lyutogo 1945 Koordinati 51 07 pn sh 17 01 sh d 51 117 pn sh 17 017 sh d 51 117 17 017 Data 13 lyutogo 6 travnya 1945 Misce Breslau Nizhnya Sileziya Rezultat peremoga radyanskih vijsk opanuvannya mista Storoni Tretij Rejh SRSR Komanduvachi Gans fon Alfen German Nihof Ribalko P S Vijskovi formuvannya Garnizon Breslau chastini 269 yi pihotnoyi diviziyi navchalni ta rezervni pidrozdili en 38 bataljoniv folksshturmu pidrozdili gitler yugenda policiyi nazemni chastini Lyuftvaffe 6 ta armiya Vijskovi sili 45 000 50 000 o s Vtrati ponad 6 000 zagiblih ponad 23 000 poranenih 40 000 vijskovopolonenih 13 000 zagiblih ponad 200 tankiv Nimecko radyanskij front vzimku vesnoyu 1945 rokuIstoriyaPidgotovka mista U serpni 1944 roku Adolf Gitler ogolosiv 600 tisyachne misto Breslau stolicyu Silezkogo promislovogo rajonu ta odne z najvazhlivishih mist derzhavi forteceyu nim Festung utrimannya yakoyi povinno zdijsnyuvatis za bud yaku cinu j nikoli ne zdavatis vorogu Gaulyajtera Breslau K Ganke yakij ocholyuvav z 1941 roku vin viznachiv miskim bojovim komandirom nim Kampfkommandant 19 sichnya 1945 roku na foni potuzhnogo nastupu radyanskih vijsk na Shidnomu fronti civilne naselennya Breslau porinulo v evakuaciyu tisyachi lyudej tikali z mista Soldati vermahtu spirayuchis na pidrozdili folksshturmu i nechislennu silu cholovikiv sho zalishilisya v misti a takozh za pidtrimki rabskoyi praci uv yaznenih navkolishnih primusovih ta koncentracijnogo taboriv pochinayut peretvorennya mista u vijskovu fortecyu dlya trivaloyi oboroni proti radyanskogo nastupu Pri comu velika chastina ploshi v centri mista bula zrujnovana i peretvorena na aerodrom Takozh naprikinci sichnya polk gitler yugendu buv napravlenij dlya nadannya dopomogi u zahisti Breslau Misto malo shirinu 70 km i zavdovzhki ponad 100 km i vsya yiyi teritoriya bula sucilno zabudovana zalizobetonnimi sporudami promislovosti ta zhitlovimi budinkami masivnoyi kam yanoyi kladki kotri buli najzruchnishimi dlya oboroni i najskladnishimi pri nastupi Fortecya Breslau micno prikrivala 303 mosti cherez Oder i jogo pritoki ostannyu veliku vodnu pereshkodu na shlyahu do Berlina Breslau spokonvichno gotuvavsya dlya krugovoyi oboroni Bula stvorena rozgaluzhena merezha opornih punktiv u misti i peredmistyah prikritih polovimi protitankovimi ukriplennyami i chislennimi hodami spoluchennya Use ce razom z ukriplennyami vseredini mista stvoryuvalo glibinu oboroni Pislya urokiv Stalingrada bulo vzhito vsih neobhidnih zahodiv sho zapobigali mozhlivostyam rozchlenuvati misto na sektori i znishennya jogo ugrupovannya sho trimayut oboronu po chastinah Bula rozvinena rozgaluzhena merezha sposterezhnih punktiv sho zabezpechuvala shvidke zoseredzhennya vognyu artileriyi na bud yakij tochci mista U dahah budivel buli zrobleni prolomi i na gorishah vstanovleni minometi Kulemeti yaki vstanovlyuvali v budivlyah peretvorenih na oporni punkti buli dobre zahisheni j dozvolyali stvoryuvati zonu sucilnogo vognyu na vulicyah Budinki peretvoreni v oporni punkti mali pevni garnizoni zdatni otrimuvati popovnennya i nadavati dopomogu susidam Buv takozh vrahovano toj fakt sho pri prorivi v misto tanki protivnika mogli diyati tilki na pevnih napryamkah sho dozvolyalo vesti uspishnu protidiyu navit pri obmezhenij kilkosti protitankovih zasobiv Poziciyi protitankovoyi artileriyi perebuvali v opornih punktah i na tankonebezpechnih napryamkah Svoyechasno bulo dostavleno veliku kilkist ruchnoyi protitankovoyi zbroyi 2 lyutogo general major Gans fon Alfen stav nachalnikom garnizonu forteci Breslau Vin buv osobisto vidibranij na cyu posadu komanduvachem grupi armij Centr Ferdinandom Shernerom Peredumovi 23 sichnya 1945 roku vijska 1 go Ukrayinskogo frontu marshala Konyeva I S u hodi boyiv za Oder vijshli do richki na dilyanci mizh Oppeln i Olau Rozvivayuchi nastup Chervona armiya postupovo rozshirila front i do 28 sichnya peredovi pidrozdili vijshli na pidstupi do Breslau j zahopili placdarm u rajoni Shtejnau Popri te kontrataki dvoh nimeckih korpusiv yaki namagalisya strimati prosuvannya vijsk Chervonoyi armiyi Breslau i Glogau buli otocheni i sili vermahtu povilno vidhodili na Zahid Shturm Breslau Lyutij traven 1945 Pochatok oblogi 13 lyutogo 1945 roku rozpochalas obloga Breslau pislya togo yak chastini 6 yi general polkovnik Chistyakov I M i 5 yi gvardijskih armij general polkovnik Zhadov O S za pidtrimki i 4 go gvardijskih tankovih korpusiv vidtisnivshi 57 j tankovij korpus vermahtu generala tankovih vijsk F Kirhnera pererizali shose na Gerlic zamknuli kilce otochennya navkolo Breslau Dlya likvidaciyi otochenogo garnizonu ta zahoplennya mista marshal Konyev I S vidiliv tilki odnu 6 tu armiyu yakoyu komanduvav general lejtenant tomu sho osnovni sili 1 go Ukrayinskogo frontu prodovzhuvali nastup u napryamku Berlina Za dopovidyami nimeckih yazikiv bulo vidomo sho garnizon forteci yakij utrimuvav Breslau stanoviv 35 000 vijskovosluzhbovciv vermahtu i 10 tisyach voyakiv folksshturmu Vsogo do garnizonu vhodili znov sformovana chastini 269 yi pihotnoyi diviziyi navchalni ta rezervni pidrozdili en ukomplektovanij dobrovolcyami z Franciyi ta Niderlandiv 38 bataljoniv folksshturmu v kozhnomu po 400 osib pidrozdili gitler yugenda policiyi nazemni chastini Lyuftvaffe i zalishki rozbitih u poperednih boyah chastin sho viyavilis v otochenni Nimecki vijska zagalom mali 32 artilerijski batareyi skladeni nibito z zastarilih nimeckih a takozh trofejnih radyanskih polskih yugoslavskih ta italijskih garmat U garnizoni nibito ne bulo niyakih tankovih pidrozdiliv za vinyatkom roti z 15 shturmovih garmat StuG III riznih tipiv i 2 tankiv Tiger I Ausf E vidremontovanih na zavodi nim Fahrzeug und Motoren Werke GmbH Za inshimi ocinkami v plutanini nimeckogo vidstupu v Breslau razom z riznimi i tilovimi chastinami viyavilosya otochene do 80 tis soldativ vermahtu i SS i ponad 80 tis mobilizovanih dlya oboroni mista civilnih osib Dlya oboroni buli zalucheni vsi miscevi policejski zagoni gitler yugenda i navit pozhezhniki U grudni 1944 roku v misto bulo dostavleno 50 kerovanih samohidnih protitankovih min Goliaph Isnuvala takozh mozhlivist otrimannya pidkriplen povitryam tak yak nezadovgo do pochatku oblogi pochalosya budivnictvo zlitno posadkovoyi smugi na centralnij vulici mista Kajzershtrasse Pershij chas garnizon zabezpechuvavsya po povitryu i navit otrimav popovnennya u viglyadi dvoh bataljoniv parashutistiv Tak 28 lyutogo na improvizovanij aerodrom na Kajzershtrasse desantuvali na planerah i transportnih litakah Ju 52 2 j i 3 j parashutno desantni bataljoni zi skladu 9 yi parashutnoyi diviziyi Pershij shturm 16 lyutogo 1945 roku radyanskimi vijskami bula zdijsnena sproba pershogo shturmu oblozhenogo mista Yak i peredbachalo nimecke komanduvannya vpered pishli tanki zi shturmovimi grupami na broni Ukriplennya v peredmistyah Breslau buli shvidko prorvano j za misto pochalisya zatyati vulichni boyi Tilki v pershi tri dni bulo znisheno 76 radyanskih tankiv v osnovnomu na vulicyah mista vid vognyu Pancefaustiv i Pancershrekiv protitankovih i zenitnih garmat a takozh shturmovih garmat yaki shvidko minyali svoyi poziciyi Osnovnimi sektorami boyiv stali promislovij rajon mista i aerodrom u peredmisti Proanalizuvavshi pershi vulichni boyi radyanske komanduvannya dijshlo visnovku sho Breslau z hodu ne vzyati neobhidno terminovo minyati samu taktiku shturmu pidtyagnuti do uchasti v boyah bilsh potuzhni SAU specialni saperni chastini i vognemetni pidrozdili Nezabarom dlya boyiv u misti buli zadiyani specialni shturmovi bataljoni inzhenerno sapernih brigad u Breslau 62 ga okrema inzhenerno saperna brigada bijci i komandiri yakih 1 j i 2 j bataljon kozhnoyi brigadi buli specialno pidgotovleni dlya boyiv u miskih umovah i opanuvannya potuzhnih dovgostrokovih ukriplen protivnika Nastupni shturmi Protyagom pershih 2 h tizhniv boyiv radyanski vijska vtratili 162 tanki v osnovnomu znishenih na vulicyah mista i blizko 4 000 voyiniv pihoti Z pochatku bereznya pid vplivom pershih nevdach Chervona armiya zminila taktiku i zajnyalasya postupovim pridushennyam opornih punktiv vognem artileriyi po kvadratah i zastosuvannyam taktiki vidavlyuvannya protivnika v centr mista z vikoristannyam shturmovih grup za pidtrimki sapernih pidrozdiliv V roli dobirnih shturmovih chastin buli vvedeni v bij 3 bataljoni morskoyi pihoti Chervonoprapornogo Baltijskogo flotu Pri shturmi yakij trivav tri misyaci z lyutogo po traven 1945 roku z oboh storin zastosovuvalosya najnovitnisha ta najdoskonalisha na toj chas zbroya Dlya pidtrimki nastupayuchoyi pihoti 6 yi radyanskoyi armiyi do mista pribuli vazhkij samohidnij i tankovij polki 13 tankiv IS 2 i 8 samohidok ISU 152 a takozh shist sho veli vogon betonobijnimi snaryadami vagoyu 246 kg Vognem artileriyi bula vivedena z ladu posadkova smuga na Kajzershtrasse sproba budivnictva nimcyami novogo aerodromu v centri mista bula uspishno pripinena diyami radyanskoyi artileriyi i shturmovoyu aviaciyeyu Nimecki vijska chinili shalenij opir z boyem zalishayuchi budinok za budinkom odnak dolya mista vzhe bula virishena Shob uniknuti marnih vtrat pid chas shturmovih dij radyanski pidrozdili zminu vognevih pozicij tanki i SAU zdijsnyuvali lishe v tomu vipadku koli vsi budivli poverhi pidvali i gorisha buli zachisheni pihotoyu vid faustnikiv protivnika Zachistki ci provodilisya shturmovimi grupami iz zastosuvannyam usih nayavnih sil i zasobiv pidvali i budinki de rozmishuvalis oporni punkti nimeckih vijsk pidrivalisya za dopomogoyu vibuhivki zakidalisya granatami vipalyuvalisya vognemetami nimci u svoyij bilshosti pokazali sebe muzhnimi protivnikami navit u najbeznadijnishih situaciyah voni vvazhali za krashe zaginuti v boyu nizh zdatisya v polon Cikavo zastosovuvalis radyanskimi vijskami pid chas boyiv na vulicyah Breslau tanki i SAU Voni neridko vikonuvali rol tarana yakij proroblyaye prohodi v ogorozhah i barikadah Vognem svoyih garmat radyanska bronetehnika rujnuvala micni ceglyani stini budinkiv i parkaniv dayuchi mozhlivist pihotincyam i artileristam prosochuvatisya na ob yekti yaki atakuvali i vesti blizhnij bij z protivnikom Aviaciya Lyuftvaffe praktichno iz samogo pochatku oblogi organizuvali povitryanij mist dlya evakuaciyi poranenih dostavlyannya produktiv boyepripasiv ta vazhlivogo majna Za 76 den povitryanih perevezen azh do 1 travnya 1945 roku litaki zdijsnili ponad 2 000 litako vilotiv do Breslau dostavivshi bilshe 1 486 tonn vantazhiv Aktivni bojovi diyi v Breslau tochilisya praktichno bezperervno z 16 lyutogo po 1 travnya 1945 roku i lishe 30 kvitnya chekayuchi zakinchennya vijni radyanski vijska perejshli do oboroni v osnovnomu v pivdennij i zahidnij chastinah mista Breslau Vsya insha chastina mista zalishalasya v rukah nimciv 30 kvitnya radyanske komanduvannya napravilo garnizonu Breslau vimogu kapitulyuvati Nimci vidmovilisya Voni zbiralisya vesti borotbu do ostannoyi lyudini Todi na fortecyu obrushilasya radyanska aviaciya Den i nich vona prasuvala zalishalisya v rukah nimciv kvartali 1 travnya 1945 roku pershi pihotni pidrozdili za pidtrimki tankistiv probilisya do Oderu Zalishki zahisnikiv Breslau perepravilisya na shidnij bereg richki de ukripilis Kapitulyaciya 5 travnya 1945 roku do radyanskih pozicij vijshli nimecki parlamentari z prohannyam pro kapitulyaciyu 6 travnya gaulyajter Karl Ganke zumiv vtekti z forteci na specialno prigotovanomu dlya cogo litaku Fi 156 Shtorh ale za tizhden vin znik bezvisti v rajoni Pragi 6 travnya 1945 roku fortecya Breslau kotra trimala oboronu 80 dib v otochenni povnistyu kapitulyuvala komendant garnizonu general German Nihof pidpisav nakaz pro kapitulyaciyu Za chas oblogi i vulichnih boyiv radyanski vijska vtratili zagiblimi ponad 5 tis osib Vtrati nimeckih vijsk stanovili ponad 6 tis zagiblimi i ponad 23 tis poranenimi U polon zdalisya majzhe 40 tis nimeckih soldativ i oficeriv Sered civilnogo naselennya cifri vtrat duzhe riznyatsya i variyuyutsya vid 17 000 do 80 000 cholovikiv 7 travnya 1945 roku v Moskvi osoblivim nakazom Verhovnogo golovnokomanduvacha na chest vijsk yaki brali uchast u boyah za ovolodinnya Breslau bulo dano urochistij artilerijskij salyut Div takozhBitvi ta operaciyi nimecko radyanskoyi vijni Kenigsberzka operaciya Prazka operaciya Gajligenbajlskij kotel Pihotna diviziya Breslau LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Obloga Breslau Norman Davies Roger Moorhouse Breslau die Blume Europas Die Geschichte einer mitteleuropaischen Stadt Ubersetzung von Thomas Bertram Droemer Verlag 2005 Walter Lassmann Meine Erlebnisse in der Festung Breslau Tagebuchaufzeichnungen eines Pfarrers Herausgegeben und kommentiert von Marek Zybura Neisse Verlag Dresden 2012 Ryszard Majewsky Die Schlacht um Breslau Union Verlag Berlin 1979 Moshanskij I Boi za Breslau Osada citadeli M Veche 2010 112 s ISBN 978 5 9533 4801 0 Vasilchenko A Poslednyaya krepost Rejha M Yauza Press 2009 288 s ISBN 978 5 9955 0052 0DzherelaStalingrad an der Oder nim Festung Breslau Oborona Breslau stolicy SileziiPosilannyaBreslau kak germanskij Brest 1945 goda Osada kreposti Breslau fevral maj 1945 g Tyazhelye boi za nemeckij gorod Breslau 60 foto Primitki