Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Монасти́р Ні́нна або Ні́нна-джі́ (яп. 仁和寺, にんなじ, МФА: [ɲin̚.na d͡ʑi], «монастир років Нінна») — буддистський монастир в Японії. Належить секті . Головний монастир секти. Розташований за адресою: префектура Кіото, місто Кіото, район Укьо, квартал Омуро-Оучі 33. Монастирський титул — гора Оучі. Заснований 888 року. Головною святинею монастиря є статуя будди Аміди. До цінних пам'яток належать золотий храм (національний скарб Японії), п'ятиярусна пагода (важлива культурна пам'ятка Японії). Був помешканням Імператора Уди після зречення від престолу й постригу у ченці. Відтоді називався палацом Омуро́. Століттями керувався настоятелями, що призначалися з числа Імператорських принців Імператорського дому Японії. Під час громадянської війни 1467—1477 років втратив всі культові споруди. Відреставрований в середині 17 століття. Головний храм — колишня Мала тронна зала Імператорського палацу, перенесена на нове місце 1647 року. 1994 року занесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО в Японії.
| Монастир Нінна | |
|---|---|
 | |
| Координати: 35°01′51″ пн. ш. 135°42′49″ сх. д. / 35.0310083° пн. ш. 135.7137722° сх. д. | |
| Адреса | префектура Кіото, місто Кіото, район Укьо, квартал Омуро-Оучі 33 |
| Титул | гора Оучі |
| Інші назви | Палац Омуро Монастир Ніва Імператорський монастир Нінна |
| Секта | |
| Статус | Головний монастир секти |
| Святиня | статуя будди Аміди |
| Засновано | 888 |
| Засновник | Імператор Уда |
Історія
Будівництво монастиря Нінна було розпочато 886 року (4 року Нінна) за указом Імператора Коко на північно-західній околиці японської столиці Кіото. Наступного року монарх помер, не встигши побачити завершення робіт, тому за здійснення його задуму взявся наступник — Імператор Уда. 888 року він добудував монастир і назвав його на честь девізу правління Нінна. Освячення обителі відбулося за допомоги ченця секти Шінґон. Першим настоятелем монастиря призначили монаха .
Імператор Уда був палким буддистом, тому зрікся престолу, прийняв чернечий постриг за наставництва , голови столичного , і переселився до збудованого ним монастиря Нінна. На території монастиря він звів власні апартаменти (японською — омуро), від імені яких монастир стали називати палацом Омуро. Відтоді зародився звичай призначати настоятелів монастиря Нінна з представників Імператорської родини Японії, якім надавали титул Імператорського принца-ченця. Окрім них в монастирі працювали такі ченці аристократичного походження як , , і , які займалися розвитком наук та релігійної доктрини секти Шінґон.
1119 року більшість споруд і храмів монастиря Нінна згоріла. Попри це, Імператорський двір та столична аристократія відбудували монастир, а також сприяли його подальшому розростанню. За керівництва настоятеля-принца (1153 — 1169), який був призначений завідувачем справами усіх буддистських сект Японії, монастир Нінна мав статус головного буддистського центру країни. Процвітання монастиря тривало до XV століття.
Під час великої Смути Онін 1467 — 1477 років усі будівлі монастиря Нінна згоріли, а його територія перетворилася на пустир. Відбудова монастиря почалася в XVII столітті за правління шьоґуна Токуґави Ієміцу. Він пожертвував 200 тисяч золотих рьо на реставраційні роботи. Крім цього, під час перебудови Імператорського палацу 1647 року, Імператорський двір подарував монастирю Нінна понад 30 будівель, серед яких були , Прохолодна зала, Житлова зала, Китайські ворота Чотириколонні ворота та інші.
Після реставрації Мейджі 1868 року та релігійної реформи 1870 року традиція керування монастирем особами з Імператорської родини була перервана. 1887 року деякі споруди монастиря Нінна згоріли. Капітальна реставрація почалася лише 1909 року і тривала півдесятиліття.
Будівлі. Скарби
Станом на 1994 рік на території монастиря Нінна розташовані Золотий храм, кондō.</ref>, Храм засновника, Брама Ніо, П'ятиярусна пагода, Храм Каннон, Середні ворота, дзвіниця, Чайна альтанка летючих хвиль, Альтанка далекої огорожі та інші споруди.
Золотий храм занесений до списку Національних скарбів Японії. Це колишня Мала тронна зала Імператорського палацу, перенесена 1647 року на територію монастиря. В храмі зберігається головна святиня — триптих будди Аміди з бодгісаттвами Каннон і , виготовлений на початку IX століття. Він також є складовою Національних скарбів країни. Храм засновника — це колишня Прохолодна зала Імператора. Вона має шатровий дах і була перенесена разом із Малою тронною залою. У храмі розміщено статую сидячого ченця Кукая, засновника японської секти езотеричного буддизму Шінґон. Пятиярусна пагода і Брама Ніо також виготовлені близько 1647 року.
Цінними скульптурами монастиря Нінна є статуї божеств і — двох небесних махараджів, охоронців буддизму; богині мистецтв Бендзай, сидяча статуя божества Айдзена тощо. Також в монастирі знаходиться шовкова картина божества — національний скарб Японії, та портрет принца Шьотоку — цінна культурна пам'ятка Японії. В бібліотеці обителі зберігаються стародавні манускрипти, серед яких найціннішими є рукописи Кукая «Тридцятикнижжя» (яп. 三十帖冊子, さんじゅうじょうさっし, Санджюджьō сашші, ІХ століття), найстаріший японський медичний трактат «Методи знахарства» (яп. 医心方, いしんぽう, Ішімпо, 984) та середньовічна хроніка монастиря «Записи успадкування Омуро» (яп. 御室相承記, おむろそうしょうき, Омуро сошьō-кі, XIII століття).
Також на території монастиря розташовується гробниця Імператора Уда й парк сакур, який називають Парком сакур Омуро.
 |  |  |  |
Золотий храм | Пагода | Триптих Аміди | Парк сакур |
Див. також
Примітки
- яп. 大内山, おおうちやま, Ōучі-яма.
- яп. 御室御所, おむろごしょ, Омуро ґошьо.
- яп. 仁和寺, にわじ.
- яп. 仁和寺門跡, にんなじもんぜき.
- Монастир Нінна // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Шьоґаккан, 1994—1997.
- яп. 紫宸殿, ししんでん, шішін-ден.
- яп. 清涼殿, せいりょうでん, сейрьō-ден.
- яп. 常御殿, つねのごてん, цуне-но ґотен.
- яп. 唐門, からもん, карамон.
- яп. 四脚門, しきゃくもん, шікяку-мон.
- яп. 御影堂, みえいどう, міей-до.
- яп. 仁王門, におうもん, ніō-мон.
- яп. 観音堂, かんのんどう, каннон-дō.
- яп. 中門, ちゅうもん, тюмон.
- яп. 飛濤亭, ひとうてい, хіто-тей.
- яп. 遼廓亭 りょうかくてい, рьокаку-тей
Бібліографія
Монастир Нінна // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
- 高見寛応著. 『真言宗大本山仁和寺要誌』. — 仁和寺寺務所, 1907.
- 菅原文時著. 『仁和寺御室御物実録』. — 育徳財団, 1932 (尊經閣叢刊).
- 奈良国立文化財研究所編. 「仁和寺史料」 『奈良国立文化財研究所史料』. — 第3冊 (寺誌編 1), 第6冊 (寺誌編 2). — 奈良国立文化財研究所, 1964-1967.
- 清水善三著. 『仁和寺』. — 中央公論美術出版, 1967.
- 山本健吉, 森諦円著. 『仁和寺』 (古寺巡礼京都 11). — 淡交社, 1977.
- 吉田裕信, 手嶋千俊, 小林弘侑著 ; 仁和寺編. 『仁和寺: 旧御室御所』. — 仁和寺,1988.
- 東京国立博物館編 『仁和寺の名宝: 宇多天皇開創1100年記念』. — 日本経済新聞社,1989.
- 京都市埋蔵文化財研究所編集 『仁和寺境内発掘調査報告 : 御室会館建設に伴う調査』. — 京都市埋蔵文化財研究所, 1990.
- 『京都・仁和寺』 (週刊朝日百科 通巻1120号). — 朝日新聞社, 1997.
- 古代學研究所編. 『仁和寺研究』 (第1-5輯). — 古代學協會 2001.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Монастир Нінна
- (яп.) Офіційна сторінка монастиря Нінна [ 15 вересня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Monasti r Ni nna abo Ni nna dzhi yap 仁和寺 にんなじ MFA ɲin na d ʑi monastir rokiv Ninna buddistskij monastir v Yaponiyi Nalezhit sekti Golovnij monastir sekti Roztashovanij za adresoyu prefektura Kioto misto Kioto rajon Uko kvartal Omuro Ouchi 33 Monastirskij titul gora Ouchi Zasnovanij 888 roku Golovnoyu svyatineyu monastirya ye statuya buddi Amidi Do cinnih pam yatok nalezhat zolotij hram nacionalnij skarb Yaponiyi p yatiyarusna pagoda vazhliva kulturna pam yatka Yaponiyi Buv pomeshkannyam Imperatora Udi pislya zrechennya vid prestolu j postrigu u chenci Vidtodi nazivavsya palacom Omuro Stolittyami keruvavsya nastoyatelyami sho priznachalisya z chisla Imperatorskih princiv Imperatorskogo domu Yaponiyi Pid chas gromadyanskoyi vijni 1467 1477 rokiv vtrativ vsi kultovi sporudi Vidrestavrovanij v seredini 17 stolittya Golovnij hram kolishnya Mala tronna zala Imperatorskogo palacu perenesena na nove misce 1647 roku 1994 roku zanesenij do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO v Yaponiyi Monastir NinnaKoordinati 35 01 51 pn sh 135 42 49 sh d 35 0310083 pn sh 135 7137722 sh d 35 0310083 135 7137722Adresaprefektura Kioto misto Kioto rajon Uko kvartal Omuro Ouchi 33Titulgora OuchiInshi nazviPalac Omuro Monastir Niva Imperatorskij monastir NinnaSektaStatusGolovnij monastir sektiSvyatinyastatuya buddi AmidiZasnovano888ZasnovnikImperator UdaIstoriyaImperator Uda zasnovnik monastirya Budivnictvo monastirya Ninna bulo rozpochato 886 roku 4 roku Ninna za ukazom Imperatora Koko na pivnichno zahidnij okolici yaponskoyi stolici Kioto Nastupnogo roku monarh pomer ne vstigshi pobachiti zavershennya robit tomu za zdijsnennya jogo zadumu vzyavsya nastupnik Imperator Uda 888 roku vin dobuduvav monastir i nazvav jogo na chest devizu pravlinnya Ninna Osvyachennya obiteli vidbulosya za dopomogi chencya sekti Shingon Pershim nastoyatelem monastirya priznachili monaha Imperator Uda buv palkim buddistom tomu zriksya prestolu prijnyav chernechij postrig za nastavnictva golovi stolichnogo i pereselivsya do zbudovanogo nim monastirya Ninna Na teritoriyi monastirya vin zviv vlasni apartamenti yaponskoyu omuro vid imeni yakih monastir stali nazivati palacom Omuro Vidtodi zarodivsya zvichaj priznachati nastoyateliv monastirya Ninna z predstavnikiv Imperatorskoyi rodini Yaponiyi yakim nadavali titul Imperatorskogo princa chencya Okrim nih v monastiri pracyuvali taki chenci aristokratichnogo pohodzhennya yak i yaki zajmalisya rozvitkom nauk ta religijnoyi doktrini sekti Shingon 1119 roku bilshist sporud i hramiv monastirya Ninna zgorila Popri ce Imperatorskij dvir ta stolichna aristokratiya vidbuduvali monastir a takozh spriyali jogo podalshomu rozrostannyu Za kerivnictva nastoyatelya princa 1153 1169 yakij buv priznachenij zaviduvachem spravami usih buddistskih sekt Yaponiyi monastir Ninna mav status golovnogo buddistskogo centru krayini Procvitannya monastirya trivalo do XV stolittya Pid chas velikoyi Smuti Onin 1467 1477 rokiv usi budivli monastirya Ninna zgorili a jogo teritoriya peretvorilasya na pustir Vidbudova monastirya pochalasya v XVII stolitti za pravlinnya shoguna Tokugavi Iyemicu Vin pozhertvuvav 200 tisyach zolotih ro na restavracijni roboti Krim cogo pid chas perebudovi Imperatorskogo palacu 1647 roku Imperatorskij dvir podaruvav monastiryu Ninna ponad 30 budivel sered yakih buli Proholodna zala Zhitlova zala Kitajski vorota Chotirikolonni vorota ta inshi Pislya restavraciyi Mejdzhi 1868 roku ta religijnoyi reformi 1870 roku tradiciya keruvannya monastirem osobami z Imperatorskoyi rodini bula perervana 1887 roku deyaki sporudi monastirya Ninna zgorili Kapitalna restavraciya pochalasya lishe 1909 roku i trivala pivdesyatilittya Budivli SkarbiStanom na 1994 rik na teritoriyi monastirya Ninna roztashovani Zolotij hram kondō lt ref gt Hram zasnovnika Brama Nio P yatiyarusna pagoda Hram Kannon Seredni vorota dzvinicya Chajna altanka letyuchih hvil Altanka dalekoyi ogorozhi ta inshi sporudi Zolotij hram zanesenij do spisku Nacionalnih skarbiv Yaponiyi Ce kolishnya Mala tronna zala Imperatorskogo palacu perenesena 1647 roku na teritoriyu monastirya V hrami zberigayetsya golovna svyatinya triptih buddi Amidi z bodgisattvami Kannon i vigotovlenij na pochatku IX stolittya Vin takozh ye skladovoyu Nacionalnih skarbiv krayini Hram zasnovnika ce kolishnya Proholodna zala Imperatora Vona maye shatrovij dah i bula perenesena razom iz Maloyu tronnoyu zaloyu U hrami rozmisheno statuyu sidyachogo chencya Kukaya zasnovnika yaponskoyi sekti ezoterichnogo buddizmu Shingon Pyatiyarusna pagoda i Brama Nio takozh vigotovleni blizko 1647 roku Cinnimi skulpturami monastirya Ninna ye statuyi bozhestv i dvoh nebesnih maharadzhiv ohoronciv buddizmu bogini mistectv Bendzaj sidyacha statuya bozhestva Ajdzena tosho Takozh v monastiri znahoditsya shovkova kartina bozhestva nacionalnij skarb Yaponiyi ta portret princa Shotoku cinna kulturna pam yatka Yaponiyi V biblioteci obiteli zberigayutsya starodavni manuskripti sered yakih najcinnishimi ye rukopisi Kukaya Tridcyatiknizhzhya yap 三十帖冊子 さんじゅうじょうさっし Sandzhyudzhō sashshi IH stolittya najstarishij yaponskij medichnij traktat Metodi znaharstva yap 医心方 いしんぽう Ishimpo 984 ta serednovichna hronika monastirya Zapisi uspadkuvannya Omuro yap 御室相承記 おむろそうしょうき Omuro soshō ki XIII stolittya Takozh na teritoriyi monastirya roztashovuyetsya grobnicya Imperatora Uda j park sakur yakij nazivayut Parkom sakur Omuro Zolotij hram Pagoda Triptih Amidi Park sakurDiv takozhPam yatki kulturi starodavnogo KiotoPrimitkiyap 大内山 おおうちやま Ōuchi yama yap 御室御所 おむろごしょ Omuro gosho yap 仁和寺 にわじ yap 仁和寺門跡 にんなじもんぜき Monastir Ninna Enciklopediya Nipponika v 26 t 2 e vidannya Tokio Shogakkan 1994 1997 yap 紫宸殿 ししんでん shishin den yap 清涼殿 せいりょうでん sejrō den yap 常御殿 つねのごてん cune no goten yap 唐門 からもん karamon yap 四脚門 しきゃくもん shikyaku mon yap 御影堂 みえいどう miej do yap 仁王門 におうもん niō mon yap 観音堂 かんのんどう kannon dō yap 中門 ちゅうもん tyumon yap 飛濤亭 ひとうてい hito tej yap 遼廓亭 りょうかくてい rokaku tejBibliografiyaMonastir Ninna 日本大百科全書 Enciklopediya Nipponika 第2版 東京 小学館 1994 1997 全26冊 yap 高見寛応著 真言宗大本山仁和寺要誌 仁和寺寺務所 1907 菅原文時著 仁和寺御室御物実録 育徳財団 1932 尊經閣叢刊 奈良国立文化財研究所編 仁和寺史料 奈良国立文化財研究所史料 第3冊 寺誌編 1 第6冊 寺誌編 2 奈良国立文化財研究所 1964 1967 清水善三著 仁和寺 中央公論美術出版 1967 山本健吉 森諦円著 仁和寺 古寺巡礼京都 11 淡交社 1977 吉田裕信 手嶋千俊 小林弘侑著 仁和寺編 仁和寺 旧御室御所 仁和寺 1988 東京国立博物館編 仁和寺の名宝 宇多天皇開創1100年記念 日本経済新聞社 1989 京都市埋蔵文化財研究所編集 仁和寺境内発掘調査報告 御室会館建設に伴う調査 京都市埋蔵文化財研究所 1990 京都 仁和寺 週刊朝日百科 通巻1120号 朝日新聞社 1997 古代學研究所編 仁和寺研究 第1 5輯 古代學協會 2001 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Monastir Ninna yap Oficijna storinka monastirya Ninna 15 veresnya 2017 u Wayback Machine