Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Німецький націоналізм в Австрії (нім. Deutschnationalismus) — це політична ідеологія та історичний напрямок в австрійській політичній думці. Дане поняття з'явилося у XIX столітті в середовищі націоналістичного руху німецькомовного населення Австро-Угорської імперії. Його прихильники пропагували зміцнення зв'язків з Німеччиною, яку розглядали як спільну національну державу для всіх етнічних німців, при цьому передбачалася можливість входження до її складу і Австрії.
Упродовж всієї історії, починаючи від Австрійської імперії до Австро-Угорщини, Першої та Другої республік, в країні існували політичні партії та ідейні групи, які висловлювали пангерманські настрої. Вони отримали назву «третій табір» австрійської політики, оскільки традиційно залишались позаду панівних католицьких консерваторів та соціалістів. В сучасному політикумі єдиною політичною силою, яка представлена в парламенті та має пангерманські погляди, є ультраправа Австрійська партія свободи. Після завершення Другої світової війни ідеї політичного союзу з Німеччиною зазнали дискредитації через їхню асоціацію з нацизмом та завдяки зростанню громадянської та загалом національної самосвідомості австрійців.
Імперський період
Упродовж XIX століття відбулося зростанням етнічного націоналізму на теренах багатоетнічних європейських держав, зокрема Австрійської імперії. Поряд з австрійською ідентичністю, яка тільки формувалася, особливого поширення у даній країні набув німецький національний рух (нім. Deutschnationale Bewegung), прихильники якого пропагували створення Великої Німеччини. Революція 1848 року засвідчила чітке прагнення народів імперії, зокрема сербів, чехів, італійців, хорватів, словенців та поляків, до політичної, економічної й культурної рівності. На відміну від даних народів німецькомовне населення традиційно користувалося значними соціальними привілеями, які були закріплені ще за правління Марії Терезії та її сина Йосифа II. Німецька мова вважалася загальнодержавною lingua franca, мовою імперської еліти. Протистояння між численними етнічними групами та власне німецькомовним населенням справило чималий вплив на соціальний і політичний ландшафт імперії Габсбургів. Затяжна криза завершилася компромісом і створенням у 1867 році дуалістичної монархії, в якій угорське королівство отримало повну самостійність у внутрішніх справах. Такий стан речей тривав аж до розпаду Австро-Угорщини після завершення Першої світової війни.
Поразка австрійської армії в битві під Садовою 1866 обумовила перевагу малонімецького шляху об'єднання Німеччини під егідою Прусського королівства, яке відбулося у 1871 році. Німецькі австрійці в імперії Габсбургів сприйняли, що даним кроком їх відсторонили від побудови єдиної німецької національної держави. У 1879 році спалахнув напружений конфлікт між німцями й чехами, спричинений тією обставиною, що міністр-президент Едвард Тааффе не включив представників Конституційної або німецько-ліберальної партії (нім. Deutschliberale Partei) до уряду Цислейтанії. Дана політична сила вважалася головним виразником інтересів німецькомовного середнього класу. Іншою організацією, що ставила за мету захист німецькомовних шкіл у тих регіонах імперії, де німці перебували у меншості, була «Німецька шкільна ліга», створена у 1880 році. Вона сприяла утворенню німецькомовних шкіл у тих громадах, де державне фінансування спрямовувалось на підтримку ненімецьких навчальних закладів.
Плодом зусиль представників австрійського пангерманізму стала прийнята 1 вересня 1881 року на з'їзді націоналістичних груп та інтелігенції Лінцська програма. Базовим принципом даного документу залишалася ідея єдності земель Австро-Угорської монархії, що колись входили до складу Німецького союзу. Маніфест підписали всі активні діячі руху: радикальний німецький націоналіст Георг фон Шоннер, популіст й королівський мер Відня Карл Люгер та соціал-демократ єврейського походження Віктор Адлер. Програма не отримала підтримки у політичних колах. Після опублікування Шоннером у 1885 році «Арійського параграфу» серед самих підписантів відбувся ідеологічний розкол.
Шоннер заснував «Німецько-національну асоціацію» (нім. Deutschnationaler Verein), а пізніше, в 1891 році, «Пангерманське товариство». Він вимагав приєднання всіх німецькомовних територій Австро-Угорщини до Німецької імперії під керівництвом Пруссії та відмовився від будь-якої форми австрійської паннаціональної ідентичності. Його радикальний расистський німецький націоналізм був особливо популярним серед добре освіченої інтелігенції: професорів, викладачів гімназійних шкіл та студентів. Шкільні адміністрації намагалися протидіяти цим настроям, заохочуючи громадянську гідність, а також культ особистості навколо імператора, але ці зусилля були назагал невдалими. Віденський міський голова Карл Люгер навіть намагався звільнити усіх «Шонерів» з адміністрацій міської школи, але це теж не вдалося. Націоналістичні студенти ототожнювалися з Німецькою імперією під керівництвом Пруссії, ніж з багатонаціональною подвійною монархією.
З 1880-х рр. пангерманський рух був фрагментований на кілька партій. Найбільш радикальною була Німецька робоча партія, сформована в 1903 році, яка пізніше перетворилася в австрійське крило нацистської партії. Інші пангерманські партії, які оскаржували вибори протягом першого десятиліття ХХ століття, включали Німецьку народну партію та Німецьку радикальну партію.
Розпад німецької національної асоціації та розпад Австро-Угорщини в кінці Першої світової війни призвів до повної роздробленості пангерманського руху.
Розпуск Австро-Угорщини (1918—1919)
Після закінчення Першої світової війни, коли відбувся розпад Австро-Угорської імперії, німецькомовні частини колишньої імперії створили нову республіку під назвою Німецька Австрія. Республіка була проголошена за принципом самовизначення, який був закріплений в чотирнадцятьох точках американського президента Вудро Вільсона. 11 листопада було скликано тимчасове національне зібрання, в якому було проголошено республіку Німецька Австрія. Асамблея склала конституцію, яка заявила, що «Німецька Австрія є демократичною республікою» (стаття 1) і «Німецька Австрія є складовою Німецької Республіки» (стаття 2). Ця фраза означала створення Веймарської республіки на колишніх землях Німецької імперії і мала на меті об'єднати німецькомовних австрійців з німецькою національною державою, завершивши план Великої Німеччини. Плебісцити, що пройшли в Тіролі та Зальцбурзі, дали перевагу 98 % та 99 % відповідно на користь об'єднання з Німеччиною.
Незважаючи на це, переможці Першої світової війни, які склали Версальський договір та Сен-Жермен-ан-Лей, суворо забороняють будь-яку спробу німецькій Австрії об'єднатися з Німеччиною.
Період Першої республіки та австрофашистського періоду (1919—1938)
Під час Першої Австрійської республіки пангерманісти представляли Велику німецьку народну партію (нім. Großdeutsche Volkspartei) та аграрну Сільську федерацію (нім. Landbund).
Хоча спочатку впливові, ці дві групи незабаром втратили більшість своїх виборців на користь християнській соціальній партії та соціал-демократичній партії. Християнські соціалісти та соціал-демократи визнали, що уніфікація між Австрією та Німеччиною заборонена Сен-Жерменським договором.
Однією з фундаментальних проблем першої республіки було те, що ті, хто підтримував концепцію демократичної республіки з наступного періоду Німецької Австрії, такі як соціал-демократи, не вважали себе «австрійцями», а замість них були німецькими націоналістами. Ті, хто підтримував австрійську національну ідентичність були консервативними і переважно недемократичними у переконанні: колишні імперські чиновники, армійські офіцери, священики, аристократи та афілійовані з християнською соціальною партією. За словами історика Алана Тейлора (нім. Alan J. P. Taylor), «демократи» не були «австрійцями», «австрійці» не були «демократами». Ці дві групи, німецькі націоналістичні демократи та австрійські націоналістичні консерватори, билися протягом першого десятиліття Першої республіки. Зрештою, австрійська націоналістична фракція повалила демократичну республіку в 1934 році і встановила режим, створений «австрофашизм» під захистом фашистської Італії.
Адольф Гітлер, диктатор нацистської Німеччини, народився в Австрії і розповсюдив радикальні німецькі націоналістичні погляди.
Ідея аншлюсу була однією з основних ідей австрійської гілки націонал-соціалістичної партії. Нацизм можна розглядати як походження від радикальних гілок пангерманського руху. У 1933 році нацисти та Велика німецька народна партія утворили спільну робочу групу і згодом злилися . Нацисти твердо боролися з австрофашистським режимом канцлера Енгельберта Доллфуса й організували його вбивство. Вони продовжували цю битву проти його наступника Курта Шушніга. Австрофашизм був рішуче підтриманий Беніто Муссоліні, лідером фашистської Італії.
Після аншлюсу Австрії Гітлер зазначив особисту примітку:
 | Я, як фюрер та канцлер, буду щасливо ходити по рідній землі, яка є моїм домом як вільний громадянин Німеччини |  |
Гітлер відгукнувся на зарубіжну пресу стосовно Аншлюсу, кажучи:
| | Деякі зарубіжні газети заявили, що ми потрапили в Австрію жорстокими методами. Я можу лише сказати: навіть у смерті вони не можуть перестати брехати. Я переміг у ході своєї політичної боротьби, отримав багато любові від моїх людей, але коли я перейшов колишній кордон (до Австрії), то зустрів такий потік любові, якого я ніколи не відчував. Не як тирани, ми прийшли, а як визволителі | |
Слідом за аншлюсом, історична мета німецьких націоналістів, які підтримували союз між Австрією та Німеччиною, була завершена. Після цього пангерманісти були повністю поглинуті нацистською партією.
Під час Другої республіки (з 1945 року)
Після закінчення Другої світової війни, коли Австрія була відновлена як незалежна держава, німецький націоналістичний рух був дискредитований через свої зв'язки з колишнім нацистським режимом. Домінуючими партіями нової республіки були християнська консервативна австрійська народна партія та соціалістична партія. Обидві сприяли австрійській незалежності і вважали ідею «Великої Німеччини» анахронізмом. Усі колишні члени нацистської партії були позбавлені будь-якої політичної діяльності та були позбавлені прав.
У 1950-х і 1960-х роках німецький націоналістичний рух, представлений партією «Свобода» та його асоційованими організаціями, був дуже активним у вищих навчальних закладах, де студентське братство допомогло розповсюдити німецькі націоналістичні та ліберальні погляди. Всередині партії ліберальне крило вийшло на обхід пангерманського крила, а австрійський патріотизм поступово був включений в ідеологію партії. Під час керівництва партією Норберта Стегера протягом 1980—1986 рр. та участі Партії Свободи в коаліційному уряді з соціал-демократами пангерманська фракція була ще слабшою.
У 1987 р. лише шість відсотків австрійських громадян назвали себе «німцями».
Традиційні ідеї Великої Німеччини були замінені німецько-австрійською концепцією (тобто розглядалися лише австрійці з німецьким походженням і мова «справжніх» австрійців) [51]. Це можна підсумовувати як «об'єднання традиційного німецького націоналізму з австрійським патріотизмом».
Примітки
- Richard., Faber, (2000). Liberalismus in Geschichte und Gegenwart. Würzburg: Königshausen & Neumann. ISBN . OCLC 46454640.
- Das politische System in Österreich (The Political System in Austria) (PDF) (German) . Vienna: Austrian Federal Press Service. 2000. с. 24. Архів оригіналу (PDF) за 23 квітня 2014. Процитовано 9 липня 2014.
- John W. Mason (1985). The Dissolution of the Austro-Hungarian Empire, 1867–1918. Hong Kong: Longman. с. 10. ISBN .
- A. J. P. Taylor (1976). The Habsburg monarchy, 1809–1918: a history of the Austrian Empire and Austria-Hungary. Chicago: University of Chicago Press. с. 16. ISBN .
- Bauer, Kurt (2008). Nationalsozialismus: Ursprünge, Anfänge, Aufstieg und Fall (German) . Böhlau Verlag. с. 41. ISBN .
- Suppan, Arnold (2008). Ingrao, Charles W.; Szabo, Franz A. J. (ред.). ′Germans′ in the Habsburg Empire: Language, Imperial Ideology, National Identity and Assimilation. Purdue University Press. с. 171. ISBN .
{{}}: Проігноровано|work=() - 1949-, Krammer, Reinhard,; 1975-, Kühberger, Christoph,; Franz., Schausberger,; 1940-, Hanisch, Ernst, (2010). Der Forschende Blick : Beiträge zur Geschichte Österreichs im 20. Jahrhundert ; Festschrift für Ernst Hanisch zum 70. Geburtstag. Wien: Böhlau. ISBN . OCLC 613308640.
- 1948-, Kriechbaumer, Robert, (2001). Die grossen Erzählungen der Politik : politische Kultur und Parteien in Österreich von der Jahrhundertwende bis 1945. Wien: Böhlau Verlag. ISBN . OCLC 48111910.
- Joachim., Rogall, (1996). Land der großen Ströme : von Polen nach Litauen (вид. 1. Aufl). Berlin: Siedler. ISBN . OCLC 243829184.
- Treaty of Peace between the Allied and Associated Powers and Austria; Protocol, Declaration and Special Declaration [1920] ATS 3. www.austlii.edu.au. Процитовано 18 квітня 2018.
- F., Pauley, Bruce (1992). From prejudice to persecution : a history of Austrian anti-semitism. Chapel Hill: University of North Carolina Press. ISBN . OCLC 23462961.
- 1906-1990., Taylor, A. J. P. (Alan John Percivale), (1976). The Habsburg monarchy, 1809-1918 : a history of the Austrian Empire and Austria-Hungary. Chicago: University of Chicago Press. ISBN . OCLC 2727284.
- Berger, Peter (2003). Bischof, Günter; Pelinka, Anton; Lassner, Alexander, eds. The League of Nations and Interwar Austria: Critical Assessment of a Partnership in Economic Reconstruction. The Dollfuss/Schuschnigg Era in Austria: A Reassessment. Contemporary Austrian Studies. 11. New Brunswick, New Jersey: Transaction Publishers. p. 87.
- 1948-, Morgan, Philip, (2003). Fascism in Europe, 1919-1945. London: Routledge. ISBN . OCLC 53172130.
- 1933-2016., Giblin, James Cross, (2002). The life and death of Adolf Hitler. New York: Clarion Books. ISBN . OCLC 47658930.
- William L. Shirer, The Rise and Fall of the Third Reich: A History of Nazi Germany, p.349.
- Robert., Bideleux, (1998). A history of Eastern Europe : crisis and change. London: Routledge. ISBN . OCLC 36582157.
- Pelinka, Anton (2002). Die FPÖ im internationalen Vergleich: Zwischen Rechtspopulismus, Deutschnationalismus und Österreich-Patriotismus (PDF). Conflict & communication online (in German). 1,. p. 7.
- Rus, Ionas Aurelian (2008). Variables affecting nation-building: The impact of the ethnic basis, the educational system, industrialization and sudden shocks. p. 435. .
- Bruckmüller, Ernst (1998). Die Entwicklung des Österreichbewußtseins (PDF). p. 17.
- Pelinka, Anton; Sickinger, Hubert; Stögner, Karin (2008). Kreisky – Haider: Bruchlinien österreichischer Identitäten. Braumüller. p. 18.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nimeckij nacionalizm v Avstriyi nim Deutschnationalismus ce politichna ideologiya ta istorichnij napryamok v avstrijskij politichnij dumci Dane ponyattya z yavilosya u XIX stolitti v seredovishi nacionalistichnogo ruhu nimeckomovnogo naselennya Avstro Ugorskoyi imperiyi Jogo prihilniki propaguvali zmicnennya zv yazkiv z Nimechchinoyu yaku rozglyadali yak spilnu nacionalnu derzhavu dlya vsih etnichnih nimciv pri comu peredbachalasya mozhlivist vhodzhennya do yiyi skladu i Avstriyi Sinya voloshka simvol pangermanskogo ruhu v Avstriyi Uprodovzh vsiyeyi istoriyi pochinayuchi vid Avstrijskoyi imperiyi do Avstro Ugorshini Pershoyi ta Drugoyi respublik v krayini isnuvali politichni partiyi ta idejni grupi yaki vislovlyuvali pangermanski nastroyi Voni otrimali nazvu tretij tabir avstrijskoyi politiki oskilki tradicijno zalishalis pozadu panivnih katolickih konservatoriv ta socialistiv V suchasnomu politikumi yedinoyu politichnoyu siloyu yaka predstavlena v parlamenti ta maye pangermanski poglyadi ye ultraprava Avstrijska partiya svobodi Pislya zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni ideyi politichnogo soyuzu z Nimechchinoyu zaznali diskreditaciyi cherez yihnyu asociaciyu z nacizmom ta zavdyaki zrostannyu gromadyanskoyi ta zagalom nacionalnoyi samosvidomosti avstrijciv Imperskij periodUprodovzh XIX stolittya vidbulosya zrostannyam etnichnogo nacionalizmu na terenah bagatoetnichnih yevropejskih derzhav zokrema Avstrijskoyi imperiyi Poryad z avstrijskoyu identichnistyu yaka tilki formuvalasya osoblivogo poshirennya u danij krayini nabuv nimeckij nacionalnij ruh nim Deutschnationale Bewegung prihilniki yakogo propaguvali stvorennya Velikoyi Nimechchini Revolyuciya 1848 roku zasvidchila chitke pragnennya narodiv imperiyi zokrema serbiv chehiv italijciv horvativ slovenciv ta polyakiv do politichnoyi ekonomichnoyi j kulturnoyi rivnosti Na vidminu vid danih narodiv nimeckomovne naselennya tradicijno koristuvalosya znachnimi socialnimi privileyami yaki buli zakripleni she za pravlinnya Mariyi Tereziyi ta yiyi sina Josifa II Nimecka mova vvazhalasya zagalnoderzhavnoyu lingua franca movoyu imperskoyi eliti Protistoyannya mizh chislennimi etnichnimi grupami ta vlasne nimeckomovnim naselennyam spravilo chimalij vpliv na socialnij i politichnij landshaft imperiyi Gabsburgiv Zatyazhna kriza zavershilasya kompromisom i stvorennyam u 1867 roci dualistichnoyi monarhiyi v yakij ugorske korolivstvo otrimalo povnu samostijnist u vnutrishnih spravah Takij stan rechej trivav azh do rozpadu Avstro Ugorshini pislya zavershennya Pershoyi svitovoyi vijni Georg fon Shonner radikalnij pangermanist Porazka avstrijskoyi armiyi v bitvi pid Sadovoyu 1866 obumovila perevagu malonimeckogo shlyahu ob yednannya Nimechchini pid egidoyu Prusskogo korolivstva yake vidbulosya u 1871 roci Nimecki avstrijci v imperiyi Gabsburgiv sprijnyali sho danim krokom yih vidstoronili vid pobudovi yedinoyi nimeckoyi nacionalnoyi derzhavi U 1879 roci spalahnuv napruzhenij konflikt mizh nimcyami j chehami sprichinenij tiyeyu obstavinoyu sho ministr prezident Edvard Taaffe ne vklyuchiv predstavnikiv Konstitucijnoyi abo nimecko liberalnoyi partiyi nim Deutschliberale Partei do uryadu Cislejtaniyi Dana politichna sila vvazhalasya golovnim viraznikom interesiv nimeckomovnogo serednogo klasu Inshoyu organizaciyeyu sho stavila za metu zahist nimeckomovnih shkil u tih regionah imperiyi de nimci perebuvali u menshosti bula Nimecka shkilna liga stvorena u 1880 roci Vona spriyala utvorennyu nimeckomovnih shkil u tih gromadah de derzhavne finansuvannya spryamovuvalos na pidtrimku nenimeckih navchalnih zakladiv Plodom zusil predstavnikiv avstrijskogo pangermanizmu stala prijnyata 1 veresnya 1881 roku na z yizdi nacionalistichnih grup ta inteligenciyi Lincska programa Bazovim principom danogo dokumentu zalishalasya ideya yednosti zemel Avstro Ugorskoyi monarhiyi sho kolis vhodili do skladu Nimeckogo soyuzu Manifest pidpisali vsi aktivni diyachi ruhu radikalnij nimeckij nacionalist Georg fon Shonner populist j korolivskij mer Vidnya Karl Lyuger ta social demokrat yevrejskogo pohodzhennya Viktor Adler Programa ne otrimala pidtrimki u politichnih kolah Pislya opublikuvannya Shonnerom u 1885 roci Arijskogo paragrafu sered samih pidpisantiv vidbuvsya ideologichnij rozkol Shonner zasnuvav Nimecko nacionalnu asociaciyu nim Deutschnationaler Verein a piznishe v 1891 roci Pangermanske tovaristvo Vin vimagav priyednannya vsih nimeckomovnih teritorij Avstro Ugorshini do Nimeckoyi imperiyi pid kerivnictvom Prussiyi ta vidmovivsya vid bud yakoyi formi avstrijskoyi pannacionalnoyi identichnosti Jogo radikalnij rasistskij nimeckij nacionalizm buv osoblivo populyarnim sered dobre osvichenoyi inteligenciyi profesoriv vikladachiv gimnazijnih shkil ta studentiv Shkilni administraciyi namagalisya protidiyati cim nastroyam zaohochuyuchi gromadyansku gidnist a takozh kult osobistosti navkolo imperatora ale ci zusillya buli nazagal nevdalimi Videnskij miskij golova Karl Lyuger navit namagavsya zvilniti usih Shoneriv z administracij miskoyi shkoli ale ce tezh ne vdalosya Nacionalistichni studenti ototozhnyuvalisya z Nimeckoyu imperiyeyu pid kerivnictvom Prussiyi nizh z bagatonacionalnoyu podvijnoyu monarhiyeyu Z 1880 h rr pangermanskij ruh buv fragmentovanij na kilka partij Najbilsh radikalnoyu bula Nimecka robocha partiya sformovana v 1903 roci yaka piznishe peretvorilasya v avstrijske krilo nacistskoyi partiyi Inshi pangermanski partiyi yaki oskarzhuvali vibori protyagom pershogo desyatilittya HH stolittya vklyuchali Nimecku narodnu partiyu ta Nimecku radikalnu partiyu Rozpad nimeckoyi nacionalnoyi asociaciyi ta rozpad Avstro Ugorshini v kinci Pershoyi svitovoyi vijni prizviv do povnoyi rozdroblenosti pangermanskogo ruhu Rozpusk Avstro Ugorshini 1918 1919 Pislya zakinchennya Pershoyi svitovoyi vijni koli vidbuvsya rozpad Avstro Ugorskoyi imperiyi nimeckomovni chastini kolishnoyi imperiyi stvorili novu respubliku pid nazvoyu Nimecka Avstriya Respublika bula progoloshena za principom samoviznachennya yakij buv zakriplenij v chotirnadcyatoh tochkah amerikanskogo prezidenta Vudro Vilsona 11 listopada bulo sklikano timchasove nacionalne zibrannya v yakomu bulo progolosheno respubliku Nimecka Avstriya Asambleya sklala konstituciyu yaka zayavila sho Nimecka Avstriya ye demokratichnoyu respublikoyu stattya 1 i Nimecka Avstriya ye skladovoyu Nimeckoyi Respubliki stattya 2 Cya fraza oznachala stvorennya Vejmarskoyi respubliki na kolishnih zemlyah Nimeckoyi imperiyi i mala na meti ob yednati nimeckomovnih avstrijciv z nimeckoyu nacionalnoyu derzhavoyu zavershivshi plan Velikoyi Nimechchini Plebisciti sho projshli v Tiroli ta Zalcburzi dali perevagu 98 ta 99 vidpovidno na korist ob yednannya z Nimechchinoyu Nezvazhayuchi na ce peremozhci Pershoyi svitovoyi vijni yaki sklali Versalskij dogovir ta Sen Zhermen an Lej suvoro zaboronyayut bud yaku sprobu nimeckij Avstriyi ob yednatisya z Nimechchinoyu Period Pershoyi respubliki ta avstrofashistskogo periodu 1919 1938 Oblasti Nimeckoyi Avstriyi Pid chas Pershoyi Avstrijskoyi respubliki pangermanisti predstavlyali Veliku nimecku narodnu partiyu nim Grossdeutsche Volkspartei ta agrarnu Silsku federaciyu nim Landbund Hocha spochatku vplivovi ci dvi grupi nezabarom vtratili bilshist svoyih viborciv na korist hristiyanskij socialnij partiyi ta social demokratichnij partiyi Hristiyanski socialisti ta social demokrati viznali sho unifikaciya mizh Avstriyeyu ta Nimechchinoyu zaboronena Sen Zhermenskim dogovorom Odniyeyu z fundamentalnih problem pershoyi respubliki bulo te sho ti hto pidtrimuvav koncepciyu demokratichnoyi respubliki z nastupnogo periodu Nimeckoyi Avstriyi taki yak social demokrati ne vvazhali sebe avstrijcyami a zamist nih buli nimeckimi nacionalistami Ti hto pidtrimuvav avstrijsku nacionalnu identichnist buli konservativnimi i perevazhno nedemokratichnimi u perekonanni kolishni imperski chinovniki armijski oficeri svyasheniki aristokrati ta afilijovani z hristiyanskoyu socialnoyu partiyeyu Za slovami istorika Alana Tejlora nim Alan J P Taylor demokrati ne buli avstrijcyami avstrijci ne buli demokratami Ci dvi grupi nimecki nacionalistichni demokrati ta avstrijski nacionalistichni konservatori bilisya protyagom pershogo desyatilittya Pershoyi respubliki Zreshtoyu avstrijska nacionalistichna frakciya povalila demokratichnu respubliku v 1934 roci i vstanovila rezhim stvorenij avstrofashizm pid zahistom fashistskoyi Italiyi Adolf Gitler diktator nacistskoyi Nimechchini narodivsya v Avstriyi i rozpovsyudiv radikalni nimecki nacionalistichni poglyadi Ideya anshlyusu bula odniyeyu z osnovnih idej avstrijskoyi gilki nacional socialistichnoyi partiyi Nacizm mozhna rozglyadati yak pohodzhennya vid radikalnih gilok pangermanskogo ruhu U 1933 roci nacisti ta Velika nimecka narodna partiya utvorili spilnu robochu grupu i zgodom zlilisya Nacisti tverdo borolisya z avstrofashistskim rezhimom kanclera Engelberta Dollfusa j organizuvali jogo vbivstvo Voni prodovzhuvali cyu bitvu proti jogo nastupnika Kurta Shushniga Avstrofashizm buv rishuche pidtrimanij Benito Mussolini liderom fashistskoyi Italiyi Pislya anshlyusu Avstriyi Gitler zaznachiv osobistu primitku Ya yak fyurer ta kancler budu shaslivo hoditi po ridnij zemli yaka ye moyim domom yak vilnij gromadyanin Nimechchini Gitler vidguknuvsya na zarubizhnu presu stosovno Anshlyusu kazhuchi Deyaki zarubizhni gazeti zayavili sho mi potrapili v Avstriyu zhorstokimi metodami Ya mozhu lishe skazati navit u smerti voni ne mozhut perestati brehati Ya peremig u hodi svoyeyi politichnoyi borotbi otrimav bagato lyubovi vid moyih lyudej ale koli ya perejshov kolishnij kordon do Avstriyi to zustriv takij potik lyubovi yakogo ya nikoli ne vidchuvav Ne yak tirani mi prijshli a yak vizvoliteli Slidom za anshlyusom istorichna meta nimeckih nacionalistiv yaki pidtrimuvali soyuz mizh Avstriyeyu ta Nimechchinoyu bula zavershena Pislya cogo pangermanisti buli povnistyu poglinuti nacistskoyu partiyeyu Pid chas Drugoyi respubliki z 1945 roku Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni koli Avstriya bula vidnovlena yak nezalezhna derzhava nimeckij nacionalistichnij ruh buv diskreditovanij cherez svoyi zv yazki z kolishnim nacistskim rezhimom Dominuyuchimi partiyami novoyi respubliki buli hristiyanska konservativna avstrijska narodna partiya ta socialistichna partiya Obidvi spriyali avstrijskij nezalezhnosti i vvazhali ideyu Velikoyi Nimechchini anahronizmom Usi kolishni chleni nacistskoyi partiyi buli pozbavleni bud yakoyi politichnoyi diyalnosti ta buli pozbavleni prav U 1950 h i 1960 h rokah nimeckij nacionalistichnij ruh predstavlenij partiyeyu Svoboda ta jogo asocijovanimi organizaciyami buv duzhe aktivnim u vishih navchalnih zakladah de studentske bratstvo dopomoglo rozpovsyuditi nimecki nacionalistichni ta liberalni poglyadi Vseredini partiyi liberalne krilo vijshlo na obhid pangermanskogo krila a avstrijskij patriotizm postupovo buv vklyuchenij v ideologiyu partiyi Pid chas kerivnictva partiyeyu Norberta Stegera protyagom 1980 1986 rr ta uchasti Partiyi Svobodi v koalicijnomu uryadi z social demokratami pangermanska frakciya bula she slabshoyu U 1987 r lishe shist vidsotkiv avstrijskih gromadyan nazvali sebe nimcyami Tradicijni ideyi Velikoyi Nimechchini buli zamineni nimecko avstrijskoyu koncepciyeyu tobto rozglyadalisya lishe avstrijci z nimeckim pohodzhennyam i mova spravzhnih avstrijciv 51 Ce mozhna pidsumovuvati yak ob yednannya tradicijnogo nimeckogo nacionalizmu z avstrijskim patriotizmom PrimitkiRichard Faber 2000 Liberalismus in Geschichte und Gegenwart Wurzburg Konigshausen amp Neumann ISBN 9783826015540 OCLC 46454640 Das politische System in Osterreich The Political System in Austria PDF German Vienna Austrian Federal Press Service 2000 s 24 Arhiv originalu PDF za 23 kvitnya 2014 Procitovano 9 lipnya 2014 John W Mason 1985 The Dissolution of the Austro Hungarian Empire 1867 1918 Hong Kong Longman s 10 ISBN 0 582 35393 9 A J P Taylor 1976 The Habsburg monarchy 1809 1918 a history of the Austrian Empire and Austria Hungary Chicago University of Chicago Press s 16 ISBN 0 226 79145 9 Bauer Kurt 2008 Nationalsozialismus Ursprunge Anfange Aufstieg und Fall German Bohlau Verlag s 41 ISBN 9783825230760 Suppan Arnold 2008 Ingrao Charles W Szabo Franz A J red Germans in the Habsburg Empire Language Imperial Ideology National Identity and Assimilation Purdue University Press s 171 ISBN 1557534438 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Proignorovano work dovidka 1949 Krammer Reinhard 1975 Kuhberger Christoph Franz Schausberger 1940 Hanisch Ernst 2010 Der Forschende Blick Beitrage zur Geschichte Osterreichs im 20 Jahrhundert Festschrift fur Ernst Hanisch zum 70 Geburtstag Wien Bohlau ISBN 9783205784708 OCLC 613308640 1948 Kriechbaumer Robert 2001 Die grossen Erzahlungen der Politik politische Kultur und Parteien in Osterreich von der Jahrhundertwende bis 1945 Wien Bohlau Verlag ISBN 3205994000 OCLC 48111910 Joachim Rogall 1996 Land der grossen Strome von Polen nach Litauen vid 1 Aufl Berlin Siedler ISBN 3886802000 OCLC 243829184 Treaty of Peace between the Allied and Associated Powers and Austria Protocol Declaration and Special Declaration 1920 ATS 3 www austlii edu au Procitovano 18 kvitnya 2018 F Pauley Bruce 1992 From prejudice to persecution a history of Austrian anti semitism Chapel Hill University of North Carolina Press ISBN 9780807847138 OCLC 23462961 1906 1990 Taylor A J P Alan John Percivale 1976 The Habsburg monarchy 1809 1918 a history of the Austrian Empire and Austria Hungary Chicago University of Chicago Press ISBN 0226791459 OCLC 2727284 Berger Peter 2003 Bischof Gunter Pelinka Anton Lassner Alexander eds The League of Nations and Interwar Austria Critical Assessment of a Partnership in Economic Reconstruction The Dollfuss Schuschnigg Era in Austria A Reassessment Contemporary Austrian Studies 11 New Brunswick New Jersey Transaction Publishers p 87 1948 Morgan Philip 2003 Fascism in Europe 1919 1945 London Routledge ISBN 0415169429 OCLC 53172130 1933 2016 Giblin James Cross 2002 The life and death of Adolf Hitler New York Clarion Books ISBN 0395903718 OCLC 47658930 William L Shirer The Rise and Fall of the Third Reich A History of Nazi Germany p 349 Robert Bideleux 1998 A history of Eastern Europe crisis and change London Routledge ISBN 9780415161121 OCLC 36582157 Pelinka Anton 2002 Die FPO im internationalen Vergleich Zwischen Rechtspopulismus Deutschnationalismus und Osterreich Patriotismus PDF Conflict amp communication online in German 1 p 7 Rus Ionas Aurelian 2008 Variables affecting nation building The impact of the ethnic basis the educational system industrialization and sudden shocks p 435 ISBN 9781109059632 Bruckmuller Ernst 1998 Die Entwicklung des Osterreichbewusstseins PDF p 17 Pelinka Anton Sickinger Hubert Stogner Karin 2008 Kreisky Haider Bruchlinien osterreichischer Identitaten Braumuller p 18