Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Нікейсько-венеційський договір 1219 року — торговий і оборонний пакт про ненапад, укладений між Нікейською імперією та Венеційською республікою у формі імператорської Золотої булли, виданої нікейським імператором Феодором I Ласкарісом (правління 1205—1222). Цей договір надав венеційцям свободу торгівлі та імпорту без митних зборів на території усієї Нікейської імперії в обмін на відмову венеційців від підтримки новоствореної Латинської імперії.
| Нікейсько-венеційський договір | |
|---|---|
 | |
| Тип | міжнародний договір |
| Підписано | 1219 |
Передумови
Після утворення Латинської імперії під час Четвертого хрестового походу в 1204 році, венеційці, які зіграли вирішальну роль у перенаправленні хрестового походу на захоплення і пограбування Константинополя, грали чільну роль серед переможців. Згідно з попередньою домовленістю між хрестоносцями, викладеними в угоді Partitio terrarum imperii Romaniae (Розподіл територій Романської імперії), венеційці мали отримати три восьмих Візантійської імперії, включаючи три восьмих самого Константинополя.. Хоча Венеція отримала найбільшу вигоду від хрестового походу, вона відмовилася від прямого суверенітету над територіями Епіру, Акарнанії, Етолії та Пелопоннесу, які спочатку були віднесені до володінь республіки. Натомість Венеційська республіка претендувала на острови в Егейському морі, головним чином на Крит, а також на низку портів і прибережних фортів уздовж грецьких берегів, що дозволяло їй отримати контроль над торговими центрами та маршрутами по всій колишній Візантійській імперії.
За підтримки Венеції латиняни продовжили свою кампанію на Балканах, щоб встановити свій контроль над колишніми візантійськими землями, але були зупинені болгарами в битві при Адріанополі в 1205 році. Новостворена Латинська імперія разом із Венецією підписала таємний договір з турецьким султаном Руму Гіяседдіном Кей-Хусровом I про спільну війну проти головної грецької держави-наступниці Візантії — Нікейської імперії. У відповідь нікейський імператор Феодор I Ласкаріс вступив у контакт з королем Малої Вірменії Левом I у Кілікії, якому також загрожував Румський султанат. Угода між двома царствами була підтверджена шлюбом Феодора Ласкаріса з племінницею Лева Філіпою Вірменською в 1214 році.
Договір
Раніше між венеційцями та візантійцями існувала довга історія договірних торгових відносини, що почалась з візантійсько-венеційського договору 1082 року. Однак із буремними подіями 1204 року відносини між двома державами сильно змінилися. У серпні 1219 року, з метою позбавлення Латинської імперії військової підтримки з боку Венеції, головний спадкоємець Константинополя Феодор Ласкаріс підписав торговельну угоду з Венецією, яка надавала венеційцям права вільної торгівлі та безмитного ввезення товарів на території усієї Нікейській імперії. На додаток до торгових прав, дож Венеції П'єтро Дзіані отримав титули деспота та «володаря однієї чверті та однієї восьмої частини Романської імперії» (dominus quartae partis et dimidiae totius Imperii Romaniae), на які він претендував після 1204 р. Латинський текст договору був опублікований у збірнику венеційських дипломатичних документів, зібраному Готлібом Тафелем і Георгом Томасом для Імператорської академії наук у Відні.
Наслідки
Договір дав новоствореній Нікейській імперії достатній час для консолідації, а згодом і розширення своєї території за рахунок Латинської імперії, в той час як Венеція отримала доступ до ринків, які раніше не були для них відкритими, включаючи визнання їх присутності в Константинополі. Однак сама угода згодом була підірвана фінансовою політикою Феодора Ласкаріса та політикою автаркії: він заборонив своїм підданим купувати іноземні предмети розкоші та закликав їх задовольнятися «продуктами римської землі та майстерністю римських рук». Цей протекціонізм, очевидно, був спрямований проти Венеції, але венеційці мало що могли зробити, оскільки імператор мав право відмовляти своїм підданим у надмірній розкоші. Цей договір залишався в силі з невеликими ускладненнями до Німфейського договору між Нікейською імперією та суперником Венеції, Республікою Генуя в 1261 році.
На початку 1270-х років Папа Римський Григорій X наказав венеційцям не продовжувати договір, доки не буде завершено унію між Греко-Православною та Римо-Католицькою Церквами не буде завершена, тим самим назавжди скасувавши договір.
Див. також
Примітки
- Ostrogorsky, 1969.
- Ostrogorsky, 1969.
- Ostrogorsky, 1969. Ostrogorsky states that it was Leo II that concluded this agreement. This is incorrect as King Leo I was ruling Armenia at this time.
- Ostrogorsky, 1969.
- Tafel та Thomas, 1856, с. 205—207.
Джерела
- Ostrogorsky, George (1969). History of the Byzantine State. New Brunswick, New Jersey: Rutgers University Press. ISBN .
- Nicol, Donald M. (1988). Byzantium and Venice: A Study in Diplomatic and Cultural Relations. Cambridge: Cambridge University Press. .
- Tafel, Gottlieb Lukas Friedrich; Thomas, Georg Martin (1856). Urkunden zur älteren Handels- und Staatsgeschichte der Republik Venedig, mit besonderer Beziehung auf Byzanz und die Levante: Vom neunten bis zum Ausgang des fünfzehnten Jahrhunderts. II. Theil (1205–1255). Vienna: Kaiserlich-Königliche Hof- und Staatsdruckerei.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nikejsko venecijskij dogovir 1219 roku torgovij i oboronnij pakt pro nenapad ukladenij mizh Nikejskoyu imperiyeyu ta Venecijskoyu respublikoyu u formi imperatorskoyi Zolotoyi bulli vidanoyi nikejskim imperatorom Feodorom I Laskarisom pravlinnya 1205 1222 Cej dogovir nadav venecijcyam svobodu torgivli ta importu bez mitnih zboriv na teritoriyi usiyeyi Nikejskoyi imperiyi v obmin na vidmovu venecijciv vid pidtrimki novostvorenoyi Latinskoyi imperiyi Nikejsko venecijskij dogovirTipmizhnarodnij dogovirPidpisano1219 Zmist 1 Peredumovi 2 Dogovir 3 Naslidki 4 Div takozh 5 Primitki 6 DzherelaPeredumovired Pislya utvorennya Latinskoyi imperiyi pid chas Chetvertogo hrestovogo pohodu v 1204 roci venecijci yaki zigrali virishalnu rol u perenapravlenni hrestovogo pohodu na zahoplennya i pograbuvannya Konstantinopolya grali chilnu rol sered peremozhciv Zgidno z poperednoyu domovlenistyu mizh hrestonoscyami vikladenimi v ugodi Partitio terrarum imperii Romaniae Rozpodil teritorij Romanskoyi imperiyi venecijci mali otrimati tri vosmih Vizantijskoyi imperiyi vklyuchayuchi tri vosmih samogo Konstantinopolya 1 Hocha Veneciya otrimala najbilshu vigodu vid hrestovogo pohodu vona vidmovilasya vid pryamogo suverenitetu nad teritoriyami Epiru Akarnaniyi Etoliyi ta Peloponnesu yaki spochatku buli vidneseni do volodin respubliki Natomist Venecijska respublika pretenduvala na ostrovi v Egejskomu mori golovnim chinom na Krit a takozh na nizku portiv i priberezhnih fortiv uzdovzh greckih beregiv sho dozvolyalo yij otrimati kontrol nad torgovimi centrami ta marshrutami po vsij kolishnij Vizantijskij imperiyi 1 Za pidtrimki Veneciyi latinyani prodovzhili svoyu kampaniyu na Balkanah shob vstanoviti svij kontrol nad kolishnimi vizantijskimi zemlyami ale buli zupineni bolgarami v bitvi pri Adrianopoli v 1205 roci 2 Novostvorena Latinska imperiya razom iz Veneciyeyu pidpisala tayemnij dogovir z tureckim sultanom Rumu Giyaseddinom Kej Husrovom I pro spilnu vijnu proti golovnoyi greckoyi derzhavi nastupnici Vizantiyi Nikejskoyi imperiyi U vidpovid nikejskij imperator Feodor I Laskaris vstupiv u kontakt z korolem Maloyi Virmeniyi Levom I u Kilikiyi yakomu takozh zagrozhuvav Rumskij sultanat Ugoda mizh dvoma carstvami bula pidtverdzhena shlyubom Feodora Laskarisa z pleminniceyu Leva Filipoyu Virmenskoyu v 1214 roci 3 Dogovirred Ranishe mizh venecijcyami ta vizantijcyami isnuvala dovga istoriya dogovirnih torgovih vidnosini sho pochalas z vizantijsko venecijskogo dogovoru 1082 roku Odnak iz buremnimi podiyami 1204 roku vidnosini mizh dvoma derzhavami silno zminilisya U serpni 1219 roku z metoyu pozbavlennya Latinskoyi imperiyi vijskovoyi pidtrimki z boku Veneciyi golovnij spadkoyemec Konstantinopolya Feodor Laskaris pidpisav torgovelnu ugodu z Veneciyeyu yaka nadavala venecijcyam prava vilnoyi torgivli ta bezmitnogo vvezennya tovariv na teritoriyi usiyeyi Nikejskij imperiyi Na dodatok do torgovih prav dozh Veneciyi P yetro Dziani otrimav tituli despota ta volodarya odniyeyi chverti ta odniyeyi vosmoyi chastini Romanskoyi imperiyi dominus quartae partis et dimidiae totius Imperii Romaniae na yaki vin pretenduvav pislya 1204 r 4 Latinskij tekst dogovoru buv opublikovanij u zbirniku venecijskih diplomatichnih dokumentiv zibranomu Gotlibom Tafelem i Georgom Tomasom dlya Imperatorskoyi akademiyi nauk u Vidni 5 Naslidkired Dogovir dav novostvorenij Nikejskij imperiyi dostatnij chas dlya konsolidaciyi a zgodom i rozshirennya svoyeyi teritoriyi za rahunok Latinskoyi imperiyi v toj chas yak Veneciya otrimala dostup do rinkiv yaki ranishe ne buli dlya nih vidkritimi vklyuchayuchi viznannya yih prisutnosti v Konstantinopoli Odnak sama ugoda zgodom bula pidirvana finansovoyu politikoyu Feodora Laskarisa ta politikoyu avtarkiyi vin zaboroniv svoyim piddanim kupuvati inozemni predmeti rozkoshi ta zaklikav yih zadovolnyatisya produktami rimskoyi zemli ta majsternistyu rimskih ruk Cej protekcionizm ochevidno buv spryamovanij proti Veneciyi ale venecijci malo sho mogli zrobiti oskilki imperator mav pravo vidmovlyati svoyim piddanim u nadmirnij rozkoshi 4 Cej dogovir zalishavsya v sili z nevelikimi uskladnennyami do Nimfejskogo dogovoru mizh Nikejskoyu imperiyeyu ta supernikom Veneciyi Respublikoyu Genuya v 1261 roci Na pochatku 1270 h rokiv Papa Rimskij Grigorij X nakazav venecijcyam ne prodovzhuvati dogovir doki ne bude zaversheno uniyu mizh Greko Pravoslavnoyu ta Rimo Katolickoyu Cerkvami ne bude zavershena tim samim nazavzhdi skasuvavshi dogovir 4 Div takozhred Nimfejskij dogovir 1214 Nimfejskij dogovir 1261 Primitkired a b Ostrogorsky 1969 Ostrogorsky 1969 Ostrogorsky 1969 Ostrogorsky states that it was Leo II that concluded this agreement This is incorrect as King Leo I was ruling Armenia at this time a b v Ostrogorsky 1969 Tafel ta Thomas 1856 s 205 207 Dzherelared Ostrogorsky George 1969 History of the Byzantine State New Brunswick New Jersey Rutgers University Press ISBN 0 8135 1198 4 Nicol Donald M 1988 Byzantium and Venice A Study in Diplomatic and Cultural Relations Cambridge Cambridge University Press ISBN 0 521 34157 4 Tafel Gottlieb Lukas Friedrich Thomas Georg Martin 1856 Urkunden zur alteren Handels und Staatsgeschichte der Republik Venedig mit besonderer Beziehung auf Byzanz und die Levante Vom neunten bis zum Ausgang des funfzehnten Jahrhunderts II Theil 1205 1255 Vienna Kaiserlich Konigliche Hof und Staatsdruckerei Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nikejsko venecijskij dogovir 1219 amp oldid 43395254