Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Норвегія в Першій світовій війні (норв. Norge under første verdenskrig) — політична позиція Норвезького королівства за часи Першої світової війн. Держава залишалася нейтральною під час Першої світової війни в період між 28 липня 1914 року до 11 листопада 1918 року.
 Норвегія | |
|---|---|
| Перша світова війна | |
 Пайкова картка на хліб у Норвегії, 1919 р. Вставка: Паперова монета. 1 крону називали «більшовицькою», а 2 крону — «червоногвардійською». | |
| Вступ у війну | |
| Дата: | — |
| Вихід з війни | |
| Дата: | — |
| Причина: | — |
| Результати | |
| Результат: | |
| Політичні зміни: | не відбулися |
| Територіальні зміни: | не відбулися |
| Політичне керівництво | |
| Політичні лідери: | |
| Збройні сили | |
| Збройні сили: | |
| Командувачі: | |
Норвегія під час Першої світової війни дотримувалася позиції жорсткого нейтралітету і часто була змушена балансувати між вимогами воюючих держав і своїми власними зобов'язаннями як нейтральної держави. Хоча країна не брала участі у світовій війні, Норвегія все ж зазнала значних втрат у людях та матеріальних збитків через потоплення норвезьких торгових суден. Понад 2000 норвежців загинули в морі під час війни. Протягом усієї війни країною керував прем'єр-міністр Гюннар Кнудсен.
Історія
28 червня 1914 року було вбито спадкоємця австрійського престолу, але ця подія не викликала особливого занепокоєння в Норвегії. Лише після оголошення Австро-Угорщиною війни Сербії 28 липня почала відчуватися паніка. З 31 липня на фондових біржах почалися великі хвилювання. Великі натовпи зібралися біля Norges Bank у Крістіанії, щоб увійти й обміняти купюри на золото. З магазинів викрадали продукти харчування та інші товари.
Коли мова зайшла про відносини з воюючими державами, було зрозуміло, що Норвегія повинна бути нейтральною, як Швеція та Данія. 29 липня шведський посол у Крістіанії Фредрік Рамель виступив з ініціативою шведсько-норвезької співпраці, що призвело до спільної шведсько-норвезької декларації про нейтралітет 8 серпня 1914 р. Пізніше до співпраці приєдналася Данія, що призвело до зустрічі трьох королів 1914 року в Мальме в грудні 1914 року. Під час війни було організовано кілька зустрічей між королями та міністрами закордонних справ трьох країн.
Норвегія жодним чином не брала участі й не демонструвала своєї прихильності сторонам конфлікту, дотримуючись жорсткого нейтралітету. Але, війна на море, що спалахнула майже з перших днів конфлікту невільно втягнула й норвезьких громадян. У 1914 році 8 норвезьких пароплавів були потоплені на мінах, загинуло 28 людей. Деякі торговельні судна також були зупинені німцями у відкритому морі і потоплені. Після того як Німеччина проти держав Антанти, кілька суден було потоплено в результаті атак німецьких військових кораблів. У 1915 році було на мінах підірвалося ще 9 пароплавів, 24 пароплави і теплоходи та 25 вітрильних суден загинуло внаслідок бойових дій. У 1916 році було потоплено ще більше, так що до серпня 1916 року було втрачено 135 суден і 144 людини загинуло. Після підписання угоди про рибальство між Норвегією та Великою Британією в серпні 1916 року Німеччина розпочала неприховані репресії проти норвезького торговельного флоту, її підводні човни потопили 11 суден безпосередньо біля узбережжя Північної Норвегії. Ці атаки викликали сильне обурення як у Норвегії, так і в інших нейтральних країнах. Норвегія протестувала проти Німеччини 13 жовтня 1916 року. Восени 1916 р. кількість затоплених кораблів значно зросла.
31 січня 1917 року Німеччина оголосила необмежену підводну війну всьому судноплавству у районі, який, серед іншого, складався з вод між Норвегією, Фарерськими островами та Англією. Навесні 1917 року торговельні судна зазнало величезних втрат, наприклад, у квітні було потоплено 68 норвезьких суден. Тоді британська влада вирішила, що всі перевезення до Норвегії та з Норвегії мають відбуватися конвоями під охороною британських військових кораблів. Таким чином кількість затоплених кораблів різко зменшилася. Але під час Першої світової війни загинуло 1162 норвезьких моряка, а 943 безслідно зникли в морі.
Див. також
Примітки
- Виноски
- Джерела
Література
Посилання
- Noreg under første verdskrigen(норв.)
- Nordmenn i første verdenskrig(норв.)
- World War I and the interwar years(англ.)
- Norway(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Norvegiya v Pershij svitovij vijni norv Norge under forste verdenskrig politichna poziciya Norvezkogo korolivstva za chasi Pershoyi svitovoyi vijn Derzhava zalishalasya nejtralnoyu pid chas Pershoyi svitovoyi vijni v period mizh 28 lipnya 1914 roku do 11 listopada 1918 roku Norvegiya Persha svitova vijna Pajkova kartka na hlib u Norvegiyi 1919 r Vstavka Paperova moneta 1 kronu nazivali bilshovickoyu a 2 kronu chervonogvardijskoyu Vstup u vijnu Data Vihid z vijni Data Prichina Rezultati Rezultat Politichni zmini ne vidbulisya Teritorialni zmini ne vidbulisya Politichne kerivnictvo Politichni lideri Zbrojni sili Zbrojni sili Komanduvachi Norvegiya pid chas Pershoyi svitovoyi vijni dotrimuvalasya poziciyi zhorstkogo nejtralitetu i chasto bula zmushena balansuvati mizh vimogami voyuyuchih derzhav i svoyimi vlasnimi zobov yazannyami yak nejtralnoyi derzhavi Hocha krayina ne brala uchasti u svitovij vijni Norvegiya vse zh zaznala znachnih vtrat u lyudyah ta materialnih zbitkiv cherez potoplennya norvezkih torgovih suden Ponad 2000 norvezhciv zaginuli v mori pid chas vijni Protyagom usiyeyi vijni krayinoyu keruvav prem yer ministr Gyunnar Knudsen Istoriya28 chervnya 1914 roku bulo vbito spadkoyemcya avstrijskogo prestolu ale cya podiya ne viklikala osoblivogo zanepokoyennya v Norvegiyi Lishe pislya ogoloshennya Avstro Ugorshinoyu vijni Serbiyi 28 lipnya pochala vidchuvatisya panika Z 31 lipnya na fondovih birzhah pochalisya veliki hvilyuvannya Veliki natovpi zibralisya bilya Norges Bank u Kristianiyi shob uvijti j obminyati kupyuri na zoloto Z magaziniv vikradali produkti harchuvannya ta inshi tovari Koli mova zajshla pro vidnosini z voyuyuchimi derzhavami bulo zrozumilo sho Norvegiya povinna buti nejtralnoyu yak Shveciya ta Daniya 29 lipnya shvedskij posol u Kristianiyi Fredrik Ramel vistupiv z iniciativoyu shvedsko norvezkoyi spivpraci sho prizvelo do spilnoyi shvedsko norvezkoyi deklaraciyi pro nejtralitet 8 serpnya 1914 r Piznishe do spivpraci priyednalasya Daniya sho prizvelo do zustrichi troh koroliv 1914 roku v Malme v grudni 1914 roku Pid chas vijni bulo organizovano kilka zustrichej mizh korolyami ta ministrami zakordonnih sprav troh krayin Norvegiya zhodnim chinom ne brala uchasti j ne demonstruvala svoyeyi prihilnosti storonam konfliktu dotrimuyuchis zhorstkogo nejtralitetu Ale vijna na more sho spalahnula majzhe z pershih dniv konfliktu nevilno vtyagnula j norvezkih gromadyan U 1914 roci 8 norvezkih paroplaviv buli potopleni na minah zaginulo 28 lyudej Deyaki torgovelni sudna takozh buli zupineni nimcyami u vidkritomu mori i potopleni Pislya togo yak Nimechchina proti derzhav Antanti kilka suden bulo potopleno v rezultati atak nimeckih vijskovih korabliv U 1915 roci bulo na minah pidirvalosya she 9 paroplaviv 24 paroplavi i teplohodi ta 25 vitrilnih suden zaginulo vnaslidok bojovih dij U 1916 roci bulo potopleno she bilshe tak sho do serpnya 1916 roku bulo vtracheno 135 suden i 144 lyudini zaginulo Pislya pidpisannya ugodi pro ribalstvo mizh Norvegiyeyu ta Velikoyu Britaniyeyu v serpni 1916 roku Nimechchina rozpochala neprihovani represiyi proti norvezkogo torgovelnogo flotu yiyi pidvodni chovni potopili 11 suden bezposeredno bilya uzberezhzhya Pivnichnoyi Norvegiyi Ci ataki viklikali silne oburennya yak u Norvegiyi tak i v inshih nejtralnih krayinah Norvegiya protestuvala proti Nimechchini 13 zhovtnya 1916 roku Voseni 1916 r kilkist zatoplenih korabliv znachno zrosla 31 sichnya 1917 roku Nimechchina ogolosila neobmezhenu pidvodnu vijnu vsomu sudnoplavstvu u rajoni yakij sered inshogo skladavsya z vod mizh Norvegiyeyu Farerskimi ostrovami ta Angliyeyu Navesni 1917 roku torgovelni sudna zaznalo velicheznih vtrat napriklad u kvitni bulo potopleno 68 norvezkih suden Todi britanska vlada virishila sho vsi perevezennya do Norvegiyi ta z Norvegiyi mayut vidbuvatisya konvoyami pid ohoronoyu britanskih vijskovih korabliv Takim chinom kilkist zatoplenih korabliv rizko zmenshilasya Ale pid chas Pershoyi svitovoyi vijni zaginulo 1162 norvezkih moryaka a 943 bezslidno znikli v mori Div takozhNorvegiya u Drugij svitovij vijni Gromadyanska vijna u Finlyandiyi Daniya Norvegiya Shvedsko norvezka uniyaPrimitkiVinoski DzherelaLiteraturaPosilannyaNoreg under forste verdskrigen norv Nordmenn i forste verdenskrig norv World War I and the interwar years angl Norway angl