Ном (дав.-гр. νομός «округ, область», єг. - spȝt (сепат)) — територіально-адміністративна одиниця в Стародавньому Єгипті. До 1970-х років, серед єгиптологів була поширена думка, що номи — це перші мікродержавні утворення на території Стародавнього Єгипту, які пізніше стали адміністративно-територіальними одиницями об'єднаної країни. Сьогодні більшість дослідників схильні вважати виникнення номів, як наслідок процесів адміністративного перетворення ранньодинастичного періоду.
Назва
Термін Ном грецького походження — так греки стали називати давньоєгипетські сепати (території) в елліністичний період єгипетської історії, за часів династії Птолемеїв.
Історія адміністративно-територіальної системи Єгипту
За час правління якого саме фараона I—II династій був введений цей порядок, достеменно невідомо, проте, за існуючими даними, номова система вже склалась до початку царювання III династії. Так, наприклад, номи Ксоїс в Нижньому і Хент у Верхньому Єгипті вперше згадані в написах Палермського каменю (V династія). Також невідомо, де номи були введені раніше: в Верхньому чи в Нижньому Єгипті. Більшість єгиптологів припускає, що у Нижньому Єгипті номи, ймовірно, утворились навколо місць збору сільськогосподарської продукції для царської скарбниці. У будь-якому випадку, такий адміністративно-територіальний поділ Єгипту виявився напрочуд вдалим і проіснував аж до часів адміністративних реформ Діоклетіана і Константина.
Кожний з номів мав свою столицю і герб. Гербами переважно були зображення богів-покровителів даного ному.
Географія номів залишалась практично незмінною протягом всієї історії Стародавнього Єгипту. Усього номів було 42: 20 у Нижньому Єгипті і 22 у Верхньому. Тільки під час правління Птолемеїв, декотрі номи були перейменовані, як от Крокоділополійський ном був перейменований Птолемеєм на Арсінойський, а в часи римської адміністрації, імператор Адріан на честь свого коханця у 131 році створив новий ном — Антіной, столицею якого був Антіноополіс. Цікаво, що згідно з римським правом окремі номи мали право карбувати власні гроші — так звані номові гроші, на яких відображались місцеві асоціації і традиції.
Кількість
Достеменно не відомо, при якому з царів I-II династії була введена номів система, але, за існуючим даними, вона вже існувала до початку правління III династії. Кількість і площа номів не були постійними: 37 номів - 22 у Верхньому і 15 у Нижньому Єгипті - називаються в період Стародавнього царства (XXVIII - XXII ст. до н. е..) у списках храмів фараонів Снофру (IV династія) і Ніусерра (V династія.
42 нома - 22 у Верхньому і 20 у Нижньому Єгипті - називаються в період Нового царства (XVI-XI ст. до н. е..), 42 бога на суді Осіріса в 125-й главі «Книги мертвих» відповідали 42-м номам.
36 номів - 10 у Фіваїді (Верхній Єгипет), 10 в Дельті (Нижній Єгипет), 16 у Гептаноміді (Середній Єгипет) - таке число наводить Страбон, але відразу ж обмовляється: «... що за словами деяких письменників, усіх номів було стільки, скільки зал у Лабіринті; число ж їх менше 36 ... »
42 нома (іноді 44) - у списках греко-римського Єгипту, адміністративна система ускладнюється, відбувається дрібніше дроблення областей, були утворені нові номи, а старі перейменовані або отримали відповідні грецькі, а пізніше римські назви.
Номархи
На чолі кожного нома стояв номарх (дав.-гр. νομάρχης). Ця назва грецька, оригінальна єгипетська — начальник каналу (єг. Адж-мер). Кожний номарх був головою місцевої адміністрації (єг. джаджат), яка складалась з представників знаті і жерців. Як повноваження, до обов'язків номарха входили збір і облік податків, управління військами, розквартированими на території ввіреному йому нома, управління господарсько-економічною системою округу. Загалом, адміністративна посада номарха за функціональністю була схожа на губернаторську. Вона могла бути як спадковою, так і призначуваною фараоном. Загалом, коли центральна влада в Стародавньому Єгипті була сильною, номархи були дітьми, або родичами фараона. Коли ж центральний уряд був слабший, як наприклад під час вторгнень чужоземних загарбників, або громадянських воєн — окремі номархи часто виходили з-під прямого підпорядкування фараону і заявляли свої права на спадковість посади. Такі конфлікти були звичайним явищем протягом так званих «перехідних періодів» в історії Стародавнього Єгипту, коли країна розпадалась на кілька незалежних князівств, зі своїм фараоном на чолі. Як правило, зі стану громадянської війни Стародавній Єгипет виходив шляхом перемоги одного номарха над усіма рештою. В такому випадку переможець оголошував себе єдиним спадкоємцем трону Гора, фараоном двох земель (Верхнього і Нижнього Єгиптів) і засновував нову династію.
Список номів Стародавнього Єгипту
Номи Нижнього Єгипту
№ на карті | Ієрогліф | Назва | Столиця | Сучасна столиця | Божество | |||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 |
| Інеб-Хедж (Білі Стіни) | Інеб Хедж / Мен-Нефер / Менфе (Мемфіс) | Міт Рахіна | Птах | |||
2 |
| Хенсу (Нога корови) | Хем () | Ісіда | ||||
3 |
| Аменті (Захід) | Іму (Апіс) | Хатхор | ||||
4 |
| Сапі-Рес (Південний щит) | Птека | Танта | Нейт | |||
5 |
| Сап-Ме (Північний щит) | Зау () | Са ель-Хагар | Нейт | |||
6 |
| Хасет (Горб бика) | Хасу () | Саха | Ра | |||
7 |
| А-мент (Західний гарпун) | (Гермополіс Парва, Метеліс) | Даманхур | ||||
8 |
| A-бет (Східний гарпун) | Чеку /Пер-Атум (Герунполіс, ) | Атум | ||||
9 |
| Аті (Анеджті) | Джед (Бусіріс) | Абу Сір Бара | Осіріс, Ісіда | |||
10 |
| Ка-хем (Чорний бик) | Хут-Хері-Іб (Атрибіс) | (Тель Атриб) | Гор | |||
11 |
| Ka-хесеб (Бик Хесеб) | Тарему () | Тель ель-Урідам | Шу, Тефнут | |||
12 |
| Теб-ка (Теля і корова) | Чеб-Нечер () | Самануд | Онуріс | |||
13 |
| Хек-Ат (Могутній правитель) | Іуну (Геліополь) | Матер'я (Каїр) | Атум | |||
14 |
| Хент-Абет (Східний прапор) | Джару | Тель Абу Сефа | Сет | |||
15 |
| Техут (Ібіс) | Баху (Гермополіс) | Тот | ||||
16 |
| Ха (Риба) | Джедет | Тель аль-Руб | Хатмехіт | |||
17 |
| Бехдет (Трон) | Бехдет () | Тель ель-Баламун | Гор, Амон | |||
18 |
| Ам-Хент (Спадкоємець півдня) | Пер-Бастет (Бубастіс) | Тель Баста | Баст | |||
19 |
| Ам-Пеху (Спадкоємець півночі) | Джанет | Небеша | Уаджет | |||
20 |
| Сопду (Сокіл з пером) | Пер-Сопду | Саф аль-Хенна | Сопду |
Номи Верхнього Єгипту
№ на карті | Ієрогліф | Назва | Столиця | Сучасна столиця | Божество | |||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 |
| Та-Сеті (Лука) | Абу (Елефантин) Нубет (Омбос) | Асуан | Гор, Себек | |||
2 |
| Тес-Гор (Трон Гора) | Джеба (Аполонополіс) | Едфу | Гор | |||
3 |
| Нехен | Нехен (Ієраконполіс) | Ель-Каб | Храм | |||
4 |
| Уасет (Скіпетр) | Ніут-ресет / Уасет (Фіви) | Карнак | Амон, Мут, Хонсу | |||
5 |
| Геруї (Два соколи) | Гебту (Коптос) | Кіфт | Ісида, Гор | |||
6 |
| Aa-та (Крокодил) | Йунет / Тантер | Дендера | Хатхор | |||
7 |
| Сешеш () | Сешеш (Diospolis Parva) | Ху | Нефтида | |||
8 | Абджу / Та-Ур | Абджу (Абідос) | al-Birba | Great land | ||||
9 | Min | Apu / Khen-min (Panopolis) | ||||||
10 | Wadkhet | Djew-qa (Aphroditopolis) | Cobra | |||||
11 | Set | Shashotep (Hypselis) | The creature associated with | |||||
12 | Tu-ph | Hut-Sekhem-Senusret (Antaeopolis) | Viper mountain | |||||
13 | Atef-Khent | (z3wj-tj, ) | Upper Sycamore and Viper | |||||
14 | Atef-Pehu | Qesy () | al-Qusiya | Lower Sycamore and Viper | ||||
15 | Un | Khemenu (Hermopolis Magna) | Hare | |||||
16 | Meh-Mahetch | Oryx | ||||||
17 | Anpu | Saka (Cynopolis) | ||||||
18 | Sep | Teudjoi / Hutnesut (Alabastronopolis) | ||||||
19 | Uab | () | Two Sceptres | |||||
20 | Atef-Khent | Нарет-хенетет | Гераклеополь | Southern Sycamore | ||||
21 | Atef-Pehu | Shenakhen / Semenuhor (, Arsinoe) | Northern Sycamore | |||||
22 | Maten | Tepihu (Aphroditopolis) | Knife |
Примітки
- Martin-Pardey E. Untersuchungen zur ägyptischen Provinzialverwaltung bis zum Ende des Alten Reiches. Hildesheim, 1976 (нім.)
- Назва посади красномовно свідчить про те, наскільки високорозвиненим було централізоване іригаційне землеробство у Стародавньому Єгипті.
- в дужках — переклад українською
- в дужках подано грецьку назву
- столиця ному за часів Птолемеїв
- столиця Єгипту протягом значного часу Нового царства
Література
- Alan K. Bowman (1990). Egypt After the Pharaohs. Oxford University Press.
- Helck, W. Die altägyptische Gaue. Wiesbaden, 1974 (Beihefte zum Tübinger Atlas des Vorderen Orients. Reihe B (Geisteswissenschaften), Nr. 5).
- Martin-Pardey, E. Untersuchungen zur ägyptischen Provinzialverwaltung bis zum Ende des Alten Reiches. Hildesheim, 1976 (Hildesheimer Ägyptologische Beiträge, 1) (виникнення номової системи і її функціонування в епоху Стародавнього царства)
- Gomaà, F. Die Besiedlung Ägyptens während des Mittleren Reiches. Wiesbaden, 1986 (Beihefte zum Tübinger Atlas des Vorderen Orients. Reihe B (Geisteswissenschaften), Nr. 66). (адміністративний поділ в епоху Середнього царства)
- Wilkinson, T. A. H. Early Dynastic Egypt. L., 1999. P. 141 ff. (виникнення номової системи)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nom dav gr nomos okrug oblast yeg spȝt sepat teritorialno administrativna odinicya v Starodavnomu Yegipti Do 1970 h rokiv sered yegiptologiv bula poshirena dumka sho nomi ce pershi mikroderzhavni utvorennya na teritoriyi Starodavnogo Yegiptu yaki piznishe stali administrativno teritorialnimi odinicyami ob yednanoyi krayini Sogodni bilshist doslidnikiv shilni vvazhati viniknennya nomiv yak naslidok procesiv administrativnogo peretvorennya rannodinastichnogo periodu Mapa nomiv Nizhnogo Yegiptu Mapa nomiv Verhnogo YegiptuNazvaTermin Nom greckogo pohodzhennya tak greki stali nazivati davnoyegipetski sepati teritoriyi v ellinistichnij period yegipetskoyi istoriyi za chasiv dinastiyi Ptolemeyiv Istoriya administrativno teritorialnoyi sistemi YegiptuZa chas pravlinnya yakogo same faraona I II dinastij buv vvedenij cej poryadok dostemenno nevidomo prote za isnuyuchimi danimi nomova sistema vzhe sklalas do pochatku caryuvannya III dinastiyi Tak napriklad nomi Ksoyis v Nizhnomu i Hent u Verhnomu Yegipti vpershe zgadani v napisah Palermskogo kamenyu V dinastiya Takozh nevidomo de nomi buli vvedeni ranishe v Verhnomu chi v Nizhnomu Yegipti Bilshist yegiptologiv pripuskaye sho u Nizhnomu Yegipti nomi jmovirno utvorilis navkolo misc zboru silskogospodarskoyi produkciyi dlya carskoyi skarbnici U bud yakomu vipadku takij administrativno teritorialnij podil Yegiptu viyavivsya naprochud vdalim i proisnuvav azh do chasiv administrativnih reform Diokletiana i Konstantina Kozhnij z nomiv mav svoyu stolicyu i gerb Gerbami perevazhno buli zobrazhennya bogiv pokroviteliv danogo nomu Geografiya nomiv zalishalas praktichno nezminnoyu protyagom vsiyeyi istoriyi Starodavnogo Yegiptu Usogo nomiv bulo 42 20 u Nizhnomu Yegipti i 22 u Verhnomu Tilki pid chas pravlinnya Ptolemeyiv dekotri nomi buli perejmenovani yak ot Krokodilopolijskij nom buv perejmenovanij Ptolemeyem na Arsinojskij a v chasi rimskoyi administraciyi imperator Adrian na chest svogo kohancya u 131 roci stvoriv novij nom Antinoj stoliceyu yakogo buv Antinoopolis Cikavo sho zgidno z rimskim pravom okremi nomi mali pravo karbuvati vlasni groshi tak zvani nomovi groshi na yakih vidobrazhalis miscevi asociaciyi i tradiciyi KilkistDostemenno ne vidomo pri yakomu z cariv I II dinastiyi bula vvedena nomiv sistema ale za isnuyuchim danimi vona vzhe isnuvala do pochatku pravlinnya III dinastiyi Kilkist i plosha nomiv ne buli postijnimi 37 nomiv 22 u Verhnomu i 15 u Nizhnomu Yegipti nazivayutsya v period Starodavnogo carstva XXVIII XXII st do n e u spiskah hramiv faraoniv Snofru IV dinastiya i Niuserra V dinastiya 42 noma 22 u Verhnomu i 20 u Nizhnomu Yegipti nazivayutsya v period Novogo carstva XVI XI st do n e 42 boga na sudi Osirisa v 125 j glavi Knigi mertvih vidpovidali 42 m nomam 36 nomiv 10 u Fivayidi Verhnij Yegipet 10 v Delti Nizhnij Yegipet 16 u Geptanomidi Serednij Yegipet take chislo navodit Strabon ale vidrazu zh obmovlyayetsya sho za slovami deyakih pismennikiv usih nomiv bulo stilki skilki zal u Labirinti chislo zh yih menshe 36 42 noma inodi 44 u spiskah greko rimskogo Yegiptu administrativna sistema uskladnyuyetsya vidbuvayetsya dribnishe droblennya oblastej buli utvoreni novi nomi a stari perejmenovani abo otrimali vidpovidni grecki a piznishe rimski nazvi NomarhiNa choli kozhnogo noma stoyav nomarh dav gr nomarxhs Cya nazva grecka originalna yegipetska nachalnik kanalu yeg Adzh mer Kozhnij nomarh buv golovoyu miscevoyi administraciyi yeg dzhadzhat yaka skladalas z predstavnikiv znati i zherciv Yak povnovazhennya do obov yazkiv nomarha vhodili zbir i oblik podatkiv upravlinnya vijskami rozkvartirovanimi na teritoriyi vvirenomu jomu noma upravlinnya gospodarsko ekonomichnoyu sistemoyu okrugu Zagalom administrativna posada nomarha za funkcionalnistyu bula shozha na gubernatorsku Vona mogla buti yak spadkovoyu tak i priznachuvanoyu faraonom Zagalom koli centralna vlada v Starodavnomu Yegipti bula silnoyu nomarhi buli ditmi abo rodichami faraona Koli zh centralnij uryad buv slabshij yak napriklad pid chas vtorgnen chuzhozemnih zagarbnikiv abo gromadyanskih voyen okremi nomarhi chasto vihodili z pid pryamogo pidporyadkuvannya faraonu i zayavlyali svoyi prava na spadkovist posadi Taki konflikti buli zvichajnim yavishem protyagom tak zvanih perehidnih periodiv v istoriyi Starodavnogo Yegiptu koli krayina rozpadalas na kilka nezalezhnih knyazivstv zi svoyim faraonom na choli Yak pravilo zi stanu gromadyanskoyi vijni Starodavnij Yegipet vihodiv shlyahom peremogi odnogo nomarha nad usima reshtoyu V takomu vipadku peremozhec ogoloshuvav sebe yedinim spadkoyemcem tronu Gora faraonom dvoh zemel Verhnogo i Nizhnogo Yegiptiv i zasnovuvav novu dinastiyu Spisok nomiv Starodavnogo YegiptuNomi Nizhnogo Yegiptu na karti Iyeroglif Nazva Stolicya Suchasna stolicya Bozhestvo 1 Ineb Hedzh Bili Stini Ineb Hedzh Men Nefer Menfe Memfis Mit Rahina Ptah 2 Hensu Noga korovi Hem Isida 3 Amenti Zahid Imu Apis Hathor 4 Sapi Res Pivdennij shit Pteka Tanta Nejt 5 Sap Me Pivnichnij shit Zau Sa el Hagar Nejt 6 Haset Gorb bika Hasu Saha Ra 7 A ment Zahidnij garpun Germopolis Parva Metelis Damanhur 8 A bet Shidnij garpun Cheku Per Atum Gerunpolis Atum 9 Ati Anedzhti Dzhed Busiris Abu Sir Bara Osiris Isida 10 Ka hem Chornij bik Hut Heri Ib Atribis Tel Atrib Gor 11 Ka heseb Bik Heseb Taremu Tel el Uridam Shu Tefnut 12 Teb ka Telya i korova Cheb Necher Samanud Onuris 13 Hek At Mogutnij pravitel Iunu Geliopol Mater ya Kayir Atum 14 Hent Abet Shidnij prapor Dzharu Tel Abu Sefa Set 15 Tehut Ibis Bahu Germopolis Tot 16 Ha Riba Dzhedet Tel al Rub Hatmehit 17 Behdet Tron Behdet Tel el Balamun Gor Amon 18 Am Hent Spadkoyemec pivdnya Per Bastet Bubastis Tel Basta Bast 19 Am Pehu Spadkoyemec pivnochi Dzhanet Nebesha Uadzhet 20 Sopdu Sokil z perom Per Sopdu Saf al Henna Sopdu Nomi Verhnogo Yegiptu na karti Iyeroglif Nazva Stolicya Suchasna stolicya Bozhestvo 1 Ta Seti Luka Abu Elefantin Nubet Ombos Asuan Gor Sebek 2 Tes Gor Tron Gora Dzheba Apolonopolis Edfu Gor 3 Nehen Nehen Iyerakonpolis El Kab Hram 4 Uaset Skipetr Niut reset Uaset Fivi Karnak Amon Mut Honsu 5 Geruyi Dva sokoli Gebtu Koptos Kift Isida Gor 6 Aa ta Krokodil Junet Tanter Dendera Hathor 7 Seshesh Seshesh Diospolis Parva Hu Neftida 8 Abdzhu Ta Ur Abdzhu Abidos al Birba Great land 9 Min Apu Khen min Panopolis 10 Wadkhet Djew qa Aphroditopolis Cobra 11 Set Shashotep Hypselis The creature associated with 12 Tu ph Hut Sekhem Senusret Antaeopolis Viper mountain 13 Atef Khent z3wj tj Upper Sycamore and Viper 14 Atef Pehu Qesy al Qusiya Lower Sycamore and Viper 15 Un Khemenu Hermopolis Magna Hare 16 Meh Mahetch Oryx 17 Anpu Saka Cynopolis 18 Sep Teudjoi Hutnesut Alabastronopolis 19 Uab Two Sceptres 20 Atef Khent Naret henetet Gerakleopol Southern Sycamore 21 Atef Pehu Shenakhen Semenuhor Arsinoe Northern Sycamore 22 Maten Tepihu Aphroditopolis KnifePrimitkiMartin Pardey E Untersuchungen zur agyptischen Provinzialverwaltung bis zum Ende des Alten Reiches Hildesheim 1976 nim Nazva posadi krasnomovno svidchit pro te naskilki visokorozvinenim bulo centralizovane irigacijne zemlerobstvo u Starodavnomu Yegipti v duzhkah pereklad ukrayinskoyu v duzhkah podano grecku nazvu stolicya nomu za chasiv Ptolemeyiv stolicya Yegiptu protyagom znachnogo chasu Novogo carstvaLiteraturaAlan K Bowman 1990 Egypt After the Pharaohs Oxford University Press Helck W Die altagyptische Gaue Wiesbaden 1974 Beihefte zum Tubinger Atlas des Vorderen Orients Reihe B Geisteswissenschaften Nr 5 Martin Pardey E Untersuchungen zur agyptischen Provinzialverwaltung bis zum Ende des Alten Reiches Hildesheim 1976 Hildesheimer Agyptologische Beitrage 1 viniknennya nomovoyi sistemi i yiyi funkcionuvannya v epohu Starodavnogo carstva Gomaa F Die Besiedlung Agyptens wahrend des Mittleren Reiches Wiesbaden 1986 Beihefte zum Tubinger Atlas des Vorderen Orients Reihe B Geisteswissenschaften Nr 66 administrativnij podil v epohu Serednogo carstva Wilkinson T A H Early Dynastic Egypt L 1999 P 141 ff ISBN 0 415 26011 6 viniknennya nomovoyi sistemi