Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
17-й Новоми́ргородський ула́нський полк — один з уланських полків російської армії кінця XIX — початку XX століття. Місцем постійної дислокації полку було польське місто Влоцлавек.
Створення
Полк створений 8 вересня 1897 року в місті Коло (тепер — територія Польщі) як 54-й драгунський Новомиргородський полк в складі шести ескадронів. Ці ескадрони були виділені з Санкт-Петербурзького, Смоленського, Бузького, Ізюмського, Українського та Нижньогородського полків згідно з Вищим указом від 26 листопада 1897 року.
6 грудня 1907 року полк було перейменовано на 17-й уланський Новомиргородський полк (відповідно до Вищого указу від 6 грудня 1907 року).
Шеф Новомиргородського уланського полку з вересня 1851—1855 рр. — генерал від кавалерії Дмитро Єрофійович Остен-Сакен.
Командири полку
Історія
17-й Новомиргородський уланський полк відзначився в період першої російської революції 1905—1907 років, оскільки правоохоронні органи імперії виявились нездатними протистояти вуличним безладам.
В 1905—1909 роках для охорони громадського порядку полк було введено на територію Пермської губернії. Командував ним на той час граф Денисов. В Пермі полк квартирувався з 31 серпня 1906 року. Саме тут полковим ад'ютантом служив поручик Каппель, що в роки Громадянської війни очолить Східний фронт.
В 1908 році після закінчення Єлисаветградського кавалерійського училища в 17-й Новомиргородський уланський полк на службу був відправлений корнет Манжетний. Вже через рік його було переведено в окремий корпус жандармів.
До початку Першої світової війни полк був розквартирований в місті Новохоперськ Воронезької губернії.
Розпізнавальні знаки
- Простий полковий штандарт (8 вересня 1897 року);
- П'ять срібних сурм з написом «За заслуги в войне с французами 1812, 1813, 1814 годов». Ці сурми належали колишньому Новомиргородському уланському полку, якому в свою чергу були передані із 1-го Українського уланського полку, нагородженого 30 серпня 1814 року.
Персоналії
Відомі люди, що служили в полку:
- Каппель Володимир Оскарович — (16 (28) квітня 1883, Санкт-Петербурзька губернія[1][2] — 26 січня 1920, роз'їзд Утай, недалеко від станції Тулун поблизу Нижньоудинська, Іркутська губернія) — російський воєначальник, підполковник Генерального штабу (1916 рік). Один з керівників Білого руху на Сході Росії. Генерал-лейтенант Генерального штабу Російської імперії (1919 рік). Головнокомандувач армій Східного фронту Російської армії (9 грудня 1919 — 25 січня 1920).[3]
![image]()
Володимир Капель - (1794—1857) - генерал-майор, учасник придушення Польського повстання 1830-1831 років. З 25 січня 1831 Клейст знаходився у справах проти польських заколотників на просторі від Мінська до Варшави, причому відзначився 27 серпня 1831 під час підкорення Варшави. За відзнаку у справах проти поляків нагороджений орденом св. Володимира 4-го ступеня з бантом і орденом св. Анни 3-го ступеня. Крім того, за Польську кампанію мав медаль «За взяття приступом Варшави 25 і 26 серпня 1831» і польською відзнакою за військову гідність «Vitruti militari» 3-го ступеня.
З 1834 р. до 1836 року перебував у зразковому кавалерійському полку, в 1836 році за відмінність по службі проведений в підполковники, причому в 1836 році тимчасово командував Новомиргородський уланського полку. У 1837 році нагороджений орденом св. Станіслава 3-го ступеня за відмінність по службі і в 1839 році повторно був прикомандирований до зразкового кавалерійському полку.]
- Манже́тний Миха́йло Миха́йлович (рос. Манжетный Михаил Михайлович) (нар. 1886 — пом. 1959, Австралія) — полковник російської армії, учасник Громадянської війни.
Народився в 1886 році. Закінчив Єлисаветградське кавалерійське училище в 1907 році. В 1908 році був відправлений на службу в 17-й Новомиргородський уланський полк в званні корнета. Вже 1909 року він переводиться в окремий корпус жандармів і стає ротмістром. З 1910 по 1917 роки Манжетний займає посаду помічника начальника Челябінського відділення Омської жандармерії залізниць ад'ютанта Виленського, потім — начальником Пермського жандармського поліцейського управління залізниць. З 1918 року Манжетний у складі Білої армії. В червні цього ж року він став командиром взводу Курганського добровольчого загону, згодом — в партизанському загоні підполковника Смоліна. В кавалерійській атаці з шістьма козаками атакував і взяв в полон 150 червоноармійців, захопив бронепоїзд. Після взяття Пермі білою гвардією в грудні 1918 року йому було присвоєно звання полковника і призначено командиром окремого кінно-єгерського дивізіону 18-ї Сибірської стрілецької дивізії, сформованого з солдат, які в новому складі перейшли від червоних на сторону Білої армії. По закінченню війни з 1920 року полковник Манжетний проживає в Харбіні. В 1926—1928 роках він командував 4-м кавалерійським полком російського загону генерала Нехаєва в армії Чжан Цзоліна. Жив в Пекіні та Тяньцзіні. 1937 року в журналі «Вартовий» були опубліковані мемуари Манжетного. В 1949 році Михайло Манжетний переїхав на Філіппіни, а згодом в Австралію, де й помер в 1959 році.]
Посилання
- Юрій Невмитий. 17-й уланський Новомиргородський полк (до річниці утворення) // «Новомиргородщина», вересень 2010.
- Кавалерійські полки на сайті військово-історичного клубу «Охтирські гусари» [ 30 травня 2007 у Wayback Machine.]
- Уланські полки на сайті army.armor.kiev.ua [ 12 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
17 j Novomi rgorodskij ula nskij polk odin z ulanskih polkiv rosijskoyi armiyi kincya XIX pochatku XX stolittya Miscem postijnoyi dislokaciyi polku bulo polske misto Vloclavek StvorennyaPolk stvorenij 8 veresnya 1897 roku v misti Kolo teper teritoriya Polshi yak 54 j dragunskij Novomirgorodskij polk v skladi shesti eskadroniv Ci eskadroni buli vidileni z Sankt Peterburzkogo Smolenskogo Buzkogo Izyumskogo Ukrayinskogo ta Nizhnogorodskogo polkiv zgidno z Vishim ukazom vid 26 listopada 1897 roku 6 grudnya 1907 roku polk bulo perejmenovano na 17 j ulanskij Novomirgorodskij polk vidpovidno do Vishogo ukazu vid 6 grudnya 1907 roku Shef Novomirgorodskogo ulanskogo polku z veresnya 1851 1855 rr general vid kavaleriyi Dmitro Yerofijovich Osten Saken Komandiri polkupolkovnik Belgard Volodimir Karlovich 24 bereznya 1903 3 zhovtnya 1907 polkovnik Drenyashin 1 lyutogo 1913 1 kvitnya 1914 Istoriya17 j Novomirgorodskij ulanskij polk vidznachivsya v period pershoyi rosijskoyi revolyuciyi 1905 1907 rokiv oskilki pravoohoronni organi imperiyi viyavilis nezdatnimi protistoyati vulichnim bezladam V 1905 1909 rokah dlya ohoroni gromadskogo poryadku polk bulo vvedeno na teritoriyu Permskoyi guberniyi Komanduvav nim na toj chas graf Denisov V Permi polk kvartiruvavsya z 31 serpnya 1906 roku Same tut polkovim ad yutantom sluzhiv poruchik Kappel sho v roki Gromadyanskoyi vijni ocholit Shidnij front V 1908 roci pislya zakinchennya Yelisavetgradskogo kavalerijskogo uchilisha v 17 j Novomirgorodskij ulanskij polk na sluzhbu buv vidpravlenij kornet Manzhetnij Vzhe cherez rik jogo bulo perevedeno v okremij korpus zhandarmiv Do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni polk buv rozkvartirovanij v misti Novohopersk Voronezkoyi guberniyi Rozpiznavalni znakiProstij polkovij shtandart 8 veresnya 1897 roku P yat sribnih surm z napisom Za zaslugi v vojne s francuzami 1812 1813 1814 godov Ci surmi nalezhali kolishnomu Novomirgorodskomu ulanskomu polku yakomu v svoyu chergu buli peredani iz 1 go Ukrayinskogo ulanskogo polku nagorodzhenogo 30 serpnya 1814 roku PersonaliyiVidomi lyudi sho sluzhili v polku Kappel Volodimir Oskarovich 16 28 kvitnya 1883 Sankt Peterburzka guberniya 1 2 26 sichnya 1920 roz yizd Utaj nedaleko vid stanciyi Tulun poblizu Nizhnoudinska Irkutska guberniya rosijskij voyenachalnik pidpolkovnik Generalnogo shtabu 1916 rik Odin z kerivnikiv Bilogo ruhu na Shodi Rosiyi General lejtenant Generalnogo shtabu Rosijskoyi imperiyi 1919 rik Golovnokomanduvach armij Shidnogo frontu Rosijskoyi armiyi 9 grudnya 1919 25 sichnya 1920 3 Volodimir Kapel 1794 1857 general major uchasnik pridushennya Polskogo povstannya 1830 1831 rokiv Z 25 sichnya 1831 Klejst znahodivsya u spravah proti polskih zakolotnikiv na prostori vid Minska do Varshavi prichomu vidznachivsya 27 serpnya 1831 pid chas pidkorennya Varshavi Za vidznaku u spravah proti polyakiv nagorodzhenij ordenom sv Volodimira 4 go stupenya z bantom i ordenom sv Anni 3 go stupenya Krim togo za Polsku kampaniyu mav medal Za vzyattya pristupom Varshavi 25 i 26 serpnya 1831 i polskoyu vidznakoyu za vijskovu gidnist Vitruti militari 3 go stupenya Z 1834 r do 1836 roku perebuvav u zrazkovomu kavalerijskomu polku v 1836 roci za vidminnist po sluzhbi provedenij v pidpolkovniki prichomu v 1836 roci timchasovo komanduvav Novomirgorodskij ulanskogo polku U 1837 roci nagorodzhenij ordenom sv Stanislava 3 go stupenya za vidminnist po sluzhbi i v 1839 roci povtorno buv prikomandirovanij do zrazkovogo kavalerijskomu polku Manzhe tnij Miha jlo Miha jlovich ros Manzhetnyj Mihail Mihajlovich nar 1886 pom 1959 Avstraliya polkovnik rosijskoyi armiyi uchasnik Gromadyanskoyi vijni Narodivsya v 1886 roci Zakinchiv Yelisavetgradske kavalerijske uchilishe v 1907 roci V 1908 roci buv vidpravlenij na sluzhbu v 17 j Novomirgorodskij ulanskij polk v zvanni korneta Vzhe 1909 roku vin perevoditsya v okremij korpus zhandarmiv i staye rotmistrom Z 1910 po 1917 roki Manzhetnij zajmaye posadu pomichnika nachalnika Chelyabinskogo viddilennya Omskoyi zhandarmeriyi zaliznic ad yutanta Vilenskogo potim nachalnikom Permskogo zhandarmskogo policejskogo upravlinnya zaliznic Z 1918 roku Manzhetnij u skladi Biloyi armiyi V chervni cogo zh roku vin stav komandirom vzvodu Kurganskogo dobrovolchogo zagonu zgodom v partizanskomu zagoni pidpolkovnika Smolina V kavalerijskij ataci z shistma kozakami atakuvav i vzyav v polon 150 chervonoarmijciv zahopiv bronepoyizd Pislya vzyattya Permi biloyu gvardiyeyu v grudni 1918 roku jomu bulo prisvoyeno zvannya polkovnika i priznacheno komandirom okremogo kinno yegerskogo divizionu 18 yi Sibirskoyi strileckoyi diviziyi sformovanogo z soldat yaki v novomu skladi perejshli vid chervonih na storonu Biloyi armiyi Po zakinchennyu vijni z 1920 roku polkovnik Manzhetnij prozhivaye v Harbini V 1926 1928 rokah vin komanduvav 4 m kavalerijskim polkom rosijskogo zagonu generala Nehayeva v armiyi Chzhan Czolina Zhiv v Pekini ta Tyanczini 1937 roku v zhurnali Vartovij buli opublikovani memuari Manzhetnogo V 1949 roci Mihajlo Manzhetnij pereyihav na Filippini a zgodom v Avstraliyu de j pomer v 1959 roci PosilannyaYurij Nevmitij 17 j ulanskij Novomirgorodskij polk do richnici utvorennya Novomirgorodshina veresen 2010 Kavalerijski polki na sajti vijskovo istorichnogo klubu Ohtirski gusari 30 travnya 2007 u Wayback Machine Ulanski polki na sajti army armor kiev ua 12 zhovtnya 2007 u Wayback Machine