Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Манже́тний Миха́йло Миха́йлович (рос. Манжетный Михаил Михайлович) (нар. 1886 — пом. 1959, Австралія) — полковник російської армії, учасник Громадянської війни.
| Манжетний Михайло Михайлович | |
|---|---|
| рос. Манжетный Михаил Михайлович | |
| Народження | 1886 Кельці, Q24932577?, Келецька губернія, Варшавське генерал-губернаторство, Російська імперія |
| Смерть | 1959 Австралія |
| Країна |  Російська імперія |
| Рід військ | кавалерія |
| Роки служби | 1908-1928 |
| Звання | полковник |
Біографія
Михайло Михайлович Манжетний народився в 1886 році.
Закінчив Єлисаветградське кавалерійське училище в 1907 році.
В 1908 році був відправлений на службу в 17-й Новомиргородський уланський полк в званні корнета. Вже 1909 року він переводиться в окремий корпус жандармів і стає ротмістром.
З 1910 по 1917 роки Манжетний займає посаду помічника начальника Челябінського відділення Омської жандармерії залізниць ад'ютанта Виленського, потім — начальником Пермського жандармського поліцейського управління залізниць.
З 1918 року Манжетний у складі Білої армії. В червні цього ж року він став командиром взводу Курганського добровольчого загону, згодом — в партизанському загоні підполковника Смоліна. В кавалерійській атаці з шістьма козаками атакував і взяв в полон 150 червоноармійців, захопив бронепоїзд.
Після взяття Пермі білою гвардією в грудні 1918 року йому було присвоєно звання полковника і призначено командиром окремого кінно-єгерського дивізіону 18-ї Сибірської стрілецької дивізії, сформованого з солдат, які в новому складі перейшли від червоних на сторону Білої армії.
По закінченню війни з 1920 року полковник Манжетний проживає в Харбіні. В 1926—1928 роках він командував 4-м кавалерійським полком російського загону генерала Нехаєва в армії . Жив в Пекіні та Тяньцзіні.
1937 року в журналі «Вартовий» були опубліковані мемуари Манжетного.
В 1949 році Михайло Манжетний переїхав на Філіппіни, а згодом в Австралію, де й помер в 1959 році.
Джерела
- Юрій Невмитий. 17-й уланський Новомиргородський полк (до річниці утворення) // «Новомиргородщина», вересень 2010.
- Ротмістр Манжетний на сайті «Біла Росія» (рос.) [Архівовано 15 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Мемуари Михайла Манжетного на сайті Східного фронту (рос.) [Архівовано 31 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Список офіцерів Східного фронту (рос.) [Архівовано 25 липня 2009 у Wayback Machine.]
- Випускники Єлисаветградського кавалерійського училища (рос.) [Архівовано 12 квітня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Manzhe tnij Miha jlo Miha jlovich ros Manzhetnyj Mihail Mihajlovich nar 1886 pom 1959 Avstraliya polkovnik rosijskoyi armiyi uchasnik Gromadyanskoyi vijni Manzhetnij Mihajlo Mihajlovichros Manzhetnyj Mihail MihajlovichNarodzhennya1886 1886 Kelci Q24932577 Kelecka guberniya Varshavske general gubernatorstvo Rosijska imperiyaSmert1959 1959 AvstraliyaKrayinaRosijska imperiyaRid vijskkavaleriyaRoki sluzhbi1908 1928ZvannyapolkovnikBiografiyared Mihajlo Mihajlovich Manzhetnij narodivsya v 1886 roci Zakinchiv Yelisavetgradske kavalerijske uchilishe v 1907 roci V 1908 roci buv vidpravlenij na sluzhbu v 17 j Novomirgorodskij ulanskij polk v zvanni korneta Vzhe 1909 roku vin perevoditsya v okremij korpus zhandarmiv i staye rotmistrom Z 1910 po 1917 roki Manzhetnij zajmaye posadu pomichnika nachalnika Chelyabinskogo viddilennya Omskoyi zhandarmeriyi zaliznic ad yutanta Vilenskogo potim nachalnikom Permskogo zhandarmskogo policejskogo upravlinnya zaliznic Z 1918 roku Manzhetnij u skladi Biloyi armiyi V chervni cogo zh roku vin stav komandirom vzvodu Kurganskogo dobrovolchogo zagonu zgodom v partizanskomu zagoni pidpolkovnika Smolina V kavalerijskij ataci z shistma kozakami atakuvav i vzyav v polon 150 chervonoarmijciv zahopiv bronepoyizd Pislya vzyattya Permi biloyu gvardiyeyu v grudni 1918 roku jomu bulo prisvoyeno zvannya polkovnika i priznacheno komandirom okremogo kinno yegerskogo divizionu 18 yi Sibirskoyi strileckoyi diviziyi sformovanogo z soldat yaki v novomu skladi perejshli vid chervonih na storonu Biloyi armiyi Po zakinchennyu vijni z 1920 roku polkovnik Manzhetnij prozhivaye v Harbini V 1926 1928 rokah vin komanduvav 4 m kavalerijskim polkom rosijskogo zagonu generala Nehayeva v armiyi Chzhan Czolina Zhiv v Pekini ta Tyanczini 1937 roku v zhurnali Vartovij buli opublikovani memuari Manzhetnogo V 1949 roci Mihajlo Manzhetnij pereyihav na Filippini a zgodom v Avstraliyu de j pomer v 1959 roci Dzherelared Yurij Nevmitij 17 j ulanskij Novomirgorodskij polk do richnici utvorennya Novomirgorodshina veresen 2010 Rotmistr Manzhetnij na sajti Bila Rosiya ros Arhivovano 15 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Memuari Mihajla Manzhetnogo na sajti Shidnogo frontu ros Arhivovano 31 grudnya 2010 u Wayback Machine Spisok oficeriv Shidnogo frontu ros Arhivovano 25 lipnya 2009 u Wayback Machine Vipuskniki Yelisavetgradskogo kavalerijskogo uchilisha ros Arhivovano 12 kvitnya 2010 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org wiki Manzhetnij Mihajlo Mihajlovich