Населення Нової Каледонії. Чисельність населення країни 2015 року становила 271,2 тис. осіб (184-те місце у світі). Чисельність новокаледонців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 15,33 ‰ (130-те місце у світі), смертність — 5,52 ‰ (176-те місце у світі), природний приріст — 1,38 % (86-те місце у світі) . Густота населення країни 2015 року становила 14,4 особи/км² (215-те місце у світі).
Населення Нової Каледонії | |
---|---|
Ріст чисельності населення країни | |
Чисельність | 271,2 тис. осіб |
Густота | 14,4 особи/км² |
Коефіцієнт міграції | 4,01 ‰ |
Природний рух | |
Природний приріст | ▲1,38 % |
Народжуваність | 15,33 ‰ |
Фертильність | 1,97 дітей на 1 жінку |
Смертність | 5,52 ‰ |
Смертність немовлят | 5,37 ‰ |
Вікова структура | |
• до 14 років | 23,19 % |
• 15–64 років | 68,09 % |
• старіші за 65 років | 8,72 % |
Середня тривалість життя | 77,5 року |
• чоловіків | 73,49 року |
• жінок | 81,71 року |
Статева структура | |
загалом | 1 чол./жін. |
при народженні | 1,05 чол./жін. |
до 15 років | 1,05 чол./жін. |
15–64 років | 0,99 чол./жін. |
після 65 років | 0,8 чол./жін. |
Етнічні групи | |
Нація | новокаледонці |
Найбільший етнос | канаки |
Нацменшини | європейці, воллісці, футунці, таїтяни |
Мови | |
Офіційна | французька |
Також у побуті | 29 місцевих мов |
Станом на 1 січня 2023 року населення Нової Каледонії становило 268 510 осіб.
Природний рух
Відтворення
Народжуваність у Новій Каледонії, станом на 2015 рік, дорівнювала 15,33 ‰ (130-те місце у світі). Сумарний коефіцієнт народжуваності є одним з найнижчих в країнах Тихоокеанського регіону, він знаходиться на одному рівні із Французькою Полінезією, але є вищим, ніж у Франції. Народжуваність швидко зменшується, починаючи з 1990-х років. Якщо в 1990 році сумарний коефіцієнт народжуваності становив 3,2 дитини на одну жінку, то 2012 році він знизився до 2,3 дитини, а 2015 року становив 1,97 дитини на одну жінку (125-те місце у світі). Така тенденція пояснюється зменшенням дитячої смертності, застосуванням контрацепції та фемінізації зайнятості. Жінки стали народжувати не так рано: середній вік при народженні першої дитини в 2012 році становив 27 років проти 24 років у 1980 році. Народжуваність залишається вищою на островах Луайоте (2,9 дитині на одну жінку в 2012 році), тоді як в Північній провінції на цю дату вона становила 2,3 дитини, а в Південний — 2,2 дитини.
Смертність у Новій Каледонії 2015 року становила 5,52 ‰ (176-те місце у світі). Цей показник лишається відносно стабільним. Він є нижчим, ніж у Франції, що пояснюється набагато молодшим складом населення Нової Каледонії. Завдяки якості акушерської та педіатричної допомоги постійно зменшується рівень дитячої смертності: 27 ‰ в 1980 році, 10,7 ‰ в 1990 році і 3,9 ‰ у 2012 р. Він є ще трохи вищим, ніж у Франції (3,5 ‰), але суттєво нижчий, ніж у сусідніх країнах, зокрема на Фіджі (19 ‰) або Вануату (21 ‰).
Природний приріст населення в країні 2015 року становив 1,38 % (86-те місце у світі).
За двадцять років з 1976 по 1996 р. населення Нової Каледонії збільшилося на 48 %, у тому числі на Островах Луайоте на 44 %, у Північній провінції на 29 %, у Південній на 55 %, а в районі Великого Нумеа на 60 %. На початку 1970-х років темпи зростання населення були значно вищими й становили понад 7 % на рік. У 1980-і й 1990-і рр. цей показник становив у середньому 2,2 % на рік. 85 % приросту населення забезпечувало природне відтворення, ще 15 % було отримано за рахунок імміграції. Між 2009 і 2014 рр. населення Нової Каледонії збільшувалося на 1,82 % на рік, причому зростання відбувалося в усіх трьох провінціях. Це збільшення на дві третини було результатом природного приросту населення й на одну третину сталося за рахунок позитивною балансу міграцій. Природний приріст населення продовжує слабшати під впливом зниження народжуваності. Починаючи з 2020 року, чисельність населення Нової Каледонії почала зменшуватись.
Вікова структура
Середній вік населення Нової Каледонії становить 31,7 року (103-тє місце у світі): для чоловіків — 31, для жінок — 32,4 року. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 77,5 року (69-те місце у світі), для чоловіків — 73,49 року, для жінок — 81,71 року. Вона є трохи нижчою, ніж у Франції, але посідає перше місце серед усіх країн Океанії. За період з 1990 до 2012 року тривалість життя в Новій Каледонії збільшилася на 7 років. Відмінності між провінціями залишаються значними: середня тривалість життя в Південній провінції перевищує більш ніж на 5 років відповідний показник для островів Луайоте.
Спостерігається стабільний процес старіння населення. Якщо частка молоді у віці до 20 років у населенні країни 1989 року становила 44 %, то 2019 року — лише 30 %. Процеси старіння населення обумовлені як зниженням народжуваності, так і збільшенням тривалості життя.
Вікова структура населення Нової Каледонії, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:
- діти віком до 14 років — 23,19 % (32 178 чоловіків, 30 804 жінки);
- молодь віком 15—24 роки — 16,89 % (23 435 чоловіків, 22 448 жінок);
- дорослі віком 25—54 роки — 42,99 % (58 769 чоловіків, 57 994 жінки);
- особи передпохилого віку (55—64 роки) — 8,21 % (10 874 чоловіка, 11 417 жінок);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 8,72 % (10 558 чоловіків, 13 138 жінок).
Вікова структура населення Нової Каледонії за даними перепису населення 2019 року:
- діти віком до 14 років — 22,26 % (31 109 чоловіків, 29 317 жінок);
- молодь віком 15—24 роки — 14,54 % (20 129 чоловіків, 19 328 жінок);
- дорослі віком 25—54 роки — 43,16 % (58 205 чоловіків, 58 926 жінок);
- особи передпохилого віку (55—64 роки) — 9,94 % (13 439 чоловіків, 13 532 жінки);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 10,10 % (12 912 чоловіків, 14 510 жінок).
Шлюбність — розлучуваність
Розселення
Географічний розподіл
Динаміка чисельності населення Нової Каледонії та її провінцій, за даними переписів населення є такою:
Провінції | 1969 | 1976 | 1983 | 1989 | 1996 | 2004 | 2009 | 2014 | 2019 | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
чисельність, осіб | доля в загальному населенні | чисельність, осіб | доля в загальному населенні | чисельність, осіб | доля в загальному населенні | чисельність, осіб | доля в загальному населенні | чисельність, осіб | доля в загальному населенні | чисельність, осіб | доля в загальному населенні | чисельність, осіб | доля в загальному населенні | чисельність, осіб | доля в загальному населенні | чисельність, осіб | доля в загальному населенні | |
Острови Луайоте | 12 248 | 12,2 % | 14 518 | 10,9 % | 15 510 | 10,7 % | 17 912 | 10,9 % | 20 877 | 10,6 % | 22 080 | 9,6 % | 17 436 | 7,1 % | 18 297 | 6,8 % | 18 353 | 6,8 % |
Північна | 27 181 | 27,0 % | 32 021 | 24,0 % | 31 310 | 21,5 % | 34 526 | 21,0 % | 41 413 | 21,0 % | 44 474 | 19,3 % | 45 137 | 18,4 % | 50 487 | 18,8 % | 49 910 | 18,4 % |
Південна | 61 150 | 60,8 % | 86 694 | 65,1 % | 98 548 | 67,8 % | 111 735 | 68,1 % | 134 546 | 68,4 % | 164 235 | 71,2 % | 183 007 | 74,5 % | 199 983 | 74,4 % | 203 144 | 74,8 % |
Нова Каледонія | 100 579 | 100,0 % | 133 233 | 100,0 % | 145 368 | 100,0 % | 164 173 | 100,0 % | 196 836 | 100,0 % | 230 789 | 100,0 % | 245 580 | 100,0 % | 268 767 | 100,0 % | 271 407 | 100,0 % |
Розподіл населення Нової Каледонії відзначається сильною нерівномірністю. Райони проживання в основному розташовані на узбережжі, в долинах або в низинах, на висотах нижче 200 метрів. На більш ніж двох третинах головного острова, які займає центральний гірський ланцюг, густота населення не перевищує 1 жителя на км². Три чверті населення країни прив'язані до робочих місць і зосереджені переважно в Південній провінції, найбільше у Великому Нумеа. Приблизно дві третини жителів Нової Каледонії проживає в столичному регіоні Великого Нумеа, який, крім самого міста Нумеа, включає територію комун Думбеа (фр. Dumbéa), Паїта (фр. Paita) та Мон-Доре (фр. Mont-Dore); це приблизно 6 % загальної площі країни. Інша третина новокаледонців живе на великій території з широко розкиданими населеними пунктами.
В усіх провінціях населення в період з 2009 по 2019 рік збільшилось, але демографічна вага трьох провінцій в населенні Нової Каледонії значно змінилася з моменту їх створення в 1989 році. 2019 року в Південний провінції концентрувалося майже 75 % населення Нової Каледонії проти 68 % в 1989 р. З іншого боку, доля провінції острови Луайоте продовжує знижуватись і склала 7 % 2019 року проти 11 % 30 років тому. Питома вага Північної провінції, яка 1989 року становила 21 %, також неухильно зменшувалась до початку 2010-х років, надалі вона стабілізувалася й 2019 року становила 18 %.
Різке збільшення населення Південної провінції відбулося за рахунок зростання Великого Нумеа. За період 1996—2009 рр. населення агломерації зростало на 2,4 % щороку. Найвищими темпи росту були в комунах Паїта (5,1 %) та Думбеа (4,5 %), що відображає розширення приміської зони Нумеа на північ. В іншій частині Південної провінції зростання населення було помірнішим: від 1 % до 4 % за окремими комунами в період 1996—2009 рр., а в комуні Тіо (фр. Thio) число жителів навіть зменшилось.
Населення Північної провінції протягом 1985—2014 рр. зростало в середньому за рік на 1,5 %, зростання прискорилося з 2009 року в зв'язку з будівництвом і відкриттям нікелевого заводу в Коньямбо (фр. Koniambo). Позитивне сальдо для Північної провінції сполучається з контрастом між схилами. Західне узбережжя є набагато динамічнішим. Основний приріст населення забезпечують райони гірничодобувної промисловості Во-Коне-Пуанбу (фр. Voh-Koné-Pouembout, VKP) і Кумак (фр. Koumac). У той же час чисельність населення на східному узбережжі практично не зростає.
На островах Луайоте населення збільшувалось у період між 1989 і 2004 роками за рахунок високої народжуваності й відносно незначної еміграції, але надалі народжуваність знизилась, а міграційний потік в напрямку Нумеа значно зріс. Молоде покоління залишає острови Луайоте, особливо активно з середини 1990-х років. Протягом 2004—2009 рр. спостерігалося скорочення чисельності населення провінції, надалі було зафіксоване його невеличке зростання.
Нерівномірність розподілу населення в Новій Каледонії обумовлена економічними чинниками. Нікелева промисловість, що базується в Нумеа, історично притягує людей та бізнес. Населення працездатного віку з Північної та Острови Луайоте провінцій переселяється, щоб отримати роботу й оселитися в столиці. В Нумеа молодь прибуває й на навчання. Середній дохід жителів Південної провінції у 2 рази вищий, ніж Північної і в 2,5 рази — Островів Луайоте (2013). Особливістю Нової Каледонії є те, що соціальна нерівність жителів різних провінцій збігається з етнічною. Близько ⅔ населення міста Нумеа складають європейці, тут також зосереджена більшість вихідців із країн Азії та Океанії. В той же час у 2019 році 95 % жителів провінції Острови Луайоте і 72 % в Північній провінції становили канаки. Провінції, де переважає канацьке населення, є біднішими й мають менш розвинену інфраструктуру.
Існує проблема відновлення рівноваги між регіонами, більш справедливого розподілу ресурсів, можливостей і повноважень між громадами. (Угоди «примирення»), підписані в 1988 і 1998 роках (Матиньонська та Нумейська) супроводжувалися спрямуванням спеціальних бюджетних асигнувань на розвиток інфраструктури та сприяння економічному розвитку Північної провінції та островів Луайоте, створення кращого балансу в розміщенні населення між різними регіонами. Проте, не зважаючи на помітні зрушення в цьому плані, Південна провінція продовжує домінувати в соціально-економічному плані, продовжується й більш швидке зростання її населення.
Урбанізація
Нова Каледонія високоурбанізована країна. Рівень урбанізації станом на 2015 рік становив 70,2 % населення країни. Це найвищий показник серед острівних країн південної частини Тихого океану. Темпи зростання частки міського населення — 2,17 % на рік (оцінка тренду за 2010—2015 роки).
За даними 2009 року 66 % населення Нової Каледонії жило в містах, 11 % — в сільській місцевості й 23 % — в племенах (сільські райони, де населення живе в умовах звичаєвого стану). Спостерігається постійна міграція жителів племен до міста. Чисельність населення племен 2019 року досягла 60,3 тис. осіб у порівнянні з 48,0 тис. осіб у 1989 році. Зростання становило 26 %, але чисельність населення, що проживає за межами племен, за цей час збільшилась на 82 %.
У Новій Каледонії є лише одне велике, як на цю країну, місто — її столиця Нумеа. Воно утворює агломерацію Велике Нумеа разом із сусідніми містами Паїта, Думбеа та Мон-Доре. Місто росте швидкими темпами, особливо це стосується приміської зони. На агломерацію припадає понад 60 % населення Нової Каледонії.
2009 року чотири муніципалітети Великого Нумеа нараховували 163,7 тис. жителів, щороку його населення протягом 1996—2009 рр. зростало в середньому на 2,4 %. 2019 року населення Великого Нумеа становило 182 341 особу, за комунами: Нумеа — 94 285 осіб, Думбеа — 35 873 осіб, Мон-Доре — 27 620 осіб, Паїта — 24 563 осіб.
За межами Великого Нумеа немає значних населених пунктів, 1996 року населення лише трьох інших міст перевищувало 4000 жителів: Пуендіміе (4340 жит.), Хуаїлу (4332 жит.), Коне (4088 жит.). Усі вони розташовані в Північній провінції.
Міграції
Поряд із Австралією, Новою Зеландією та Гуамом, Нова Каледонія належить до числа небагатьох країн тихоокеанського регіону, що мають позитивне сальдо зовнішніх міграцій населення. Якщо протягом 1980-х років зовнішня міграція була низькою, то в період з 1989 по 1996 роки вона значно зросла, що було пов'язано з активним розвитком гірничої промисловості. Темпи припливу мігрантів знову прискорилися на початку 2000-х років. Протягом 2009—2014 років новими жителями Нової Каледонії стали 22,5 тис. осіб. Мігранти прибувають переважно з Франції (61 %) або французьких володінь в Тихому океані, зокрема з Волліс і Футуна (12 %) та Французької Полінезії.
Річний рівень імміграції 2015 року становив 4,01 ‰ (32-ге місце у світі). Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.
До 2009 року 90 % зовнішніх мігрантів осідало у Великому Нумеа. В період 2009—2014 років це число зменшилось до 83 %, а 10 % новоприбулих селилися на західному узбережжі Північної провінції. Немісцеві становлять більшість в багатьох районах, розташованих на південь від столиці, багато їх також у деяких приміських районах Нумеа. З 1989 по 2009 рік, зовнішні потоки для Великого Нумеа були втричі більшими за внутрішню міграцію.
Мобільність населення є поширеним явищем у Новій Каледонії. Третина її жителів у віці від 5 років змінила своє місце проживання протягом 2004—2009 років, але більшість міграцій відбувається в межах провінції. Найбільше притягує людей Велике Нумеа, хоча в останні роки спостерігається відтік населення із самого міста до приміських районів. Невелике позитивне сальдо внутрішніх міграцій отримала в 2009—2014 роках Північна провінція, це вперше за 25 років. Дався взнаки економічний розвиток її західного узбережжя. Водночас для східного узбережжя Північної провінції та островів Луайоте лишається характерним постійний відтік населення. Острови Луайоте відчувають постійну еміграцію на головний острів, але вона має тенденцію до зниження.
Регіони | Внутрішні міграції | Зовнішні міграції | ||
---|---|---|---|---|
2004-2009 | 2009-2014 | 2004-2009 | 2009-2014 | |
Острови Луайоте | -1697 | -454 | 239 | 338 |
Схід Північної провінції | -1155 | -826 | 456 | 531 |
Захід Північної провінції | 167 | 1001 | 986 | 2106 |
Сільські райони Південної провінції | 205 | 33 | 764 | 763 |
Велике Нумеа | 2480 | 246 | 17 800 | 22 513 |
Всього | 0 | 0 | 20 245 | 18 775 |
Етнічний склад
Нова Каледонія має багатонаціональне населення. Корінні жителі канаки становлять понад 40 % її жителів, крім того тут проживають значні групи іммігрантів з Європи, Азії та Океанії. Постійно зростає частка мішаного населення.
Головні етноси країни (чисельність за даними перепису 2019 р.):
Громади | Чисельність, осіб | Частка в населенні, % |
---|---|---|
В'єтнамці | 2 230 | 0,8 |
Воллісці та футунці | 22 520 | 8,3 |
Європейці | 65 488 | 24,1 |
Індонезійці | 3 786 | 1,4 |
Канаки | 111 856 | 41,2 |
Ні-вануату | 2 313 | 0,9 |
Таїтяни | 5 366 | 2,0 |
Інші азійці | 1 181 | 0,4 |
Кілька громад і метиси | 30 758 | 11,3 |
Інші | 25 909 | 9,5 |
Разом | 271 407 | 100,0 |
Канаки є найбільшою громадою країни. Вони розселені по всьому архіпелагу й поділяються на багато племен, які розмовляють 28 різними мовами. Більше половини канаків живе в Південній провінції, майже третина — в Північній і 15,5 % на островах Луайоте. На островах Луайоте майже всі жителі (94,6 % в 2019 р.) належать до канацької громади. В Північній провінції доля канаків становить 72,2 % населення, але існують регіональні відмінності: 86 % в комунах східного узбережжя проти 53 % на західному узбережжі (дані за 2014 р.). В Південній провінції доля канаків у населенні значно менша (28,8 % в 2019 р.), а найнижчою вона є в чотирьох комунах Великого Нумеа.
Решта громад сконцентрована більш ніж на 90 % у Південній провінції.
Європейське населення Нової Каледонії також не є однорідним. Дві третини його — це каледонці (люди, народжені в Новій Каледонії, фр. Calédonien), до них ще застосовується термін кальдоши (фр. Caldoche), але він несе принизливий відтінок. Ще третину європейського населення складають так звані метрополітенці (фр. Métros), недавні французькі мігранти, що прибули до Нової Каледонії для виконання своїх службових обов'язків на термін від двох до шести років, є серед них і такі, що на постійно оселилися на островах. Каледонці називають їх французами (фр. French) або образливо — зорейлі (фр. Zoreilles). Європейці є найбільшою громадою Південної провінції, 2019 року вони становили 29,7 % її населення. Доля європейців у Північній провінції становила 9,8 %, а на островах Луайоте — лише 1,7 % загальної чисельності населення.
Іммігрантів з інших країн також найбільше в Південній провінції, особливо у Великому Нумеа. Найбільшою громадою серед них є вихідці з островів Волліс і Футуна, вони становлять 11 % населення Південної провінції. Крім них у Новій Каледонії живуть мігранти із Французької Полінезії, Вануату, Індонезії, В'єтнаму та інших країн Азії.
Стосунки між основними громадами є непростими. Ситуація в Новій Каледонії відрізняється від Франції та більшості західних країн, тут спостерігається нерівність населення на користь іммігрантів і на шкоду корінному населенню, дискримінується не меншість, а канаки, найбільша громада країни. Існує суттєвий контраст за рівнем життя між переважно європейським населенням Нумеа та бідними канацькими селами на північно-східному узбережжі Гранд-Терр та віддалених островах Луайоте. Новітня історія Нової Каледонії була наповнена протистоянням між європейською та меланезійською (канацькою) громадами. Значна частина корінних жителів Нової Каледонії виступає за незалежність Нової Каледонії, тоді як більшість населення європейського походження прагне збереження її в складі Франції. Піком протистояння стали події 1984—1988 рр., відзначені масовими заворушеннями та кривавими сутичками. Матіньонська 1988 року та Нумейська 1998 року угоди скріпили компроміс між сторонами й накреслили контури спільної долі всіх місцевих громад. Була прийнята низка політичних рішень, спрямованих на те, щоб підняти рівень економічного та соціального розвитку населених переважно канаками Північної та Острови Луайоте провінцій до рівня «європейської» Південної провінції. Проте, не зважаючи на помітні зрушення в цих напрямках, кардинального прогресу в поліпшенні умов життя канацької громади не відбулося.
Українська діаспора
Мови
Офіційна мова: французька. Вона є рідною для новокаледонців французького походження, її розуміє більшість населення країни. Французька використовується як засіб спілкування між різними громадами, а також між різними групами корінного населення, що не мають між собою географічних і мовних контактів.
На побутовому рівні новокаледонське населення користується не стандартною французькою, а її місцевим варіантом, який існує лише в усній формі. Існує також креольська мова тайо (фр. Tayo) на основі французької, інакше звана «кальдош» (фр. Caldoche) або «говірка Сен-Луїсу» (фр. Patois de Saint Louis), нею говорить близько 2000 осіб у деяких комунах або частинах комун Південної провінції.
Корінне населення Нової Каледонії відзначається значним лінгвістичним розмаїттям. За даними проєкту Ethnologue на островах поширені 1 полінезійська та 32 меланезійські мови й діалекти. Офіційно визнаними є 28 меланезійських та 1 полінезійська мови. За даними перепису населення 2019 року, 81 % канаків розмовляв принаймні однією канацькою мовою, а 93 % розмовляли або розуміли принаймні одну канацьку мову. Ці показники залишаються стабільними протягом десяти років. Корінне населення Нової Каледонії живе в умовах двомовності або багатомовності, зазвичай люди володіють французькою, а також однією або двома місцевими мовами. Їхня французька адаптується до місцевого середовища й приймає місцеву розмовну форму. Французькі слова вписуються в норми та правила, притаманні меланезійським мовам.
Рівень використання канацьких мов є вкрай нерівномірним. 7 мов мають понад 2000 носіїв, найпоширенішими є мови дрегу на острові Ліфу, ненгоне на острові Маре та паїчі в центральних районах острова Гранд-Терр. Разом із тим 18 канацьких мов ЮНЕСКО визнала такими, що перебувають у небезпеці, з них 5 вже майже зникли.
Всередині окремих громад мігрантів поширені також волліська, футунанська, індонезійська, таїтянська мови.
Релігії
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 60 %, протестантизм — 30 %, інші — 10 % (станом на 2015 рік).
Освіта
На території Нової Каледонії діють як державні, так і приватні загальноосвітні школи, ліцеї та коледжі. Вищу освіту надає Університет Нової Каледонії (фр. l'Université de Nouvelle-Calédonie). Загалом система освіти перебуває під державним контролем, школи першого рівня знаходяться під юрисдикцією провінцій.
Рівень письменності 2015 року становив 96,9 % дорослого населення (віком від 15 років): 97,3 % — серед чоловіків, 96,5 % — серед жінок.
Зберігаються відмінності за рівнем освіти між громадами, 2014 року серед молодих людей у віці від 25 до 29 років повну середню освіту мали 93 % європейців, 67 % канаків, 63 % воллісьців-футунців і 81 % представників інших громад. Разом із тим, цей показник для канацької громади з 1989 року швидко зростає.
Охорона здоров'я
Починаючи з 1950-х років медичне обслуговування на всій території Нової Каледонії значно покращилось, і воно охоплює все населення, здійснюються профілактичні заходи. Медицина безкоштовна. Нова Каледонія поділена на лікарські дільниці, оснащені диспансерами. В Нумеа розташована Територіальна лікарня на 473 ліжок, є також кілька спеціалізованих клінік. Дві лікарні розташовані в Північній провінції.
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 5,37 ‰ (173-тє місце у світі); серед хлопчиків — 6,33 ‰, серед дівчаток — 4,37 ‰.
Захворювання
Жодної серйозної тропічної хвороби в Новій Каледонії невідомо, й вакцинація для відвідування країни не потрібна.
Станом на серпень 2016 року в країні були зареєстровані випадки зараження вірусом Зіка через укуси комарів Aedes, переливання крові, статевим шляхом, під час вагітності.
Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні.
Санітарія
Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 98,5 % населення в містах і 98,5 % в сільській місцевості; загалом 98,5 % населення країни. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 100 %, в сільській місцевості — 100 %, загалом по країні — 100 % (станом на 2015 рік).
Соціально-економічне становище
Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 47,9 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 32,9 %; частка осіб похилого віку — 15 %, або 6,6 потенційно працездатного на 1 пенсіонера. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. Дані про відсоток населення країни, що перебуває за межею бідності, відсутні. Дані про розподіл у країні відсутні.
Середній розмір домогосподарства 2014 року становив 3,1 особи проти 4,0 в 1989 році.
2014 року в Новій Каледонії налічувалось близько 97 тис. одиниць житла. Переважає індивідуальне житло, доля якого 2014 року становила 67 %, проти 33 % колективного. Проте частка останнього протягом 2004—2014 років швидко зростала (на початок періоду вона становила лише 23 %). В Нумеа більше половини житла належить до колективного типу. Соціальне житло в основному зосереджене в північних районах міста. 47,7 % інвестицій на побудову нового соціального житла в період з 2011 до 2015 року припадало на Північну провінцію, ще 40,9 % на Південну провінцію, 11,0 % на провінцію Острови Луайоте й 0,4 % лише на агломерацію Великого Нумеа.
Традиційне житло практично зникло в усіх комунах, кількість меланезійських хатинок 2014 року становила лише 1 % загальної кількості житла (проти 24 % у 1989 році).
Станом на 2012 рік, у країні 112,89 тис. осіб не мало доступу до електромереж; 59 % населення має доступ, у містах цей показник дорівнює 68 %, у сільській місцевості — 45 %. 2014 року майже кожен будинок був підключений до електромережі, поза мережею перебувало переважно тимчасове житло у Великому Нумеа та деякі віддалені племена. Дві третини домогосподарств мали генератор або сонячні батареї. Станом на 2014 рік 91 % домогосподарств мали водопровід, каналізацію й туалет, це на 9 % більше, ніж у 1989 р. Проте, зберігаються відмінності між провінціями: такий набір зручностей мали лише 57 % сімей островів Луайоте, в Північній провінції цей показник становив 81 % і 96 % в Південній провінції.
Рівень проникнення інтернет-технологій високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 201 тис. унікальних інтернет-користувачів (159-те місце у світі), що становило 74 % загальної кількості населення країни. 2014 року 95 % сімей мало принаймні один мобільний телефон.
78 % сімей 2014 року мали автомобіль, 7 % — двоколісні транспортні засоби, 10 % — човни.
Середня чиста заробітна плата в 2011 році становила 2000 € на місяць, але в окремих галузях була меншою: 1500 € в сфері послуг, 1510 € в будівництві і 1170 € в сільському господарстві. Розрив в оплаті праці між державним і приватним секторами загалом становить 57 %. Ця невідповідність пояснюється високим рівнем кваліфікації керівників на державній службі, в той час як у приватному секторі концентрується велика частина робітників і службовців без кваліфікації. Торгівля, гірничодобувна, металургійна галузі та енергетика — це ті галузі, де добре платять у приватному секторі. Існує гарантований мінімальний розмір оплати праці (фр. Salaire Minimum Garanti, SMG), який 2013 року становив 151 985 F.CFP (1273,65 €) на місяць.
Трудові ресурси
Загальні трудові ресурси 2010 року становили 106,4 тис. осіб (183-тє місце у світі). Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 2,7 %; промисловість і будівництво — 22,4 %; сфера послуг — 74,9 % (2010). Безробіття 2004 року дорівнювало 17,1 % працездатного населення (160-те місце у світі).
Рівень зайнятості, за даними 2009 року, в Новій Каледонії становив 61,2 %, рівень безробіття 13,8 %, в тому числі серед осіб у віці 15-24 років 35,3 %. Безробіття в Новій Каледонії в основному викликане рівнем кваліфікації потенційних працівників. Масштабні проєкти зростання металургійного виробництва спонукали створення нових робочих місць як у промисловості, так і в будівництві, технічному обслуговуванні та на транспорті, при цьому більше половини нових робочих місць було створено в сфері послуг. У галузі працевлаштування пріоритет надається зайнятості місцевих жителів. Тільки французькі громадяни можуть вільно працювати в Новій Каледонії. Всі іноземні громадяни (в тому числі й громадяни держав-членів Європейського союзу) повинні отримати дозвіл на перебування й роботу. Діють спеціальні програми з професійної підготовки кадрів з числа канаків. Агенція зайнятості Нової Каледонії (фр. l’Agence Pour l’Emploi de Nouvelle-Calédonie, APENC) має свої офіси в основних населених пунктах країни.
Кримінал
Наркотики
Торгівля людьми
- Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
- Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)
Гендерний стан
Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):
- при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці до 14 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 15—24 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 25—54 років — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 55—64 років — 0,95 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці за 64 роки — 0,8 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- загалом — 1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої.
Демографічні дослідження
Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ Франції:
- Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції (фр. Institut national de la statistique et des études économiques, INSEE).
- Інститут статистики та економічних досліджень Нової Каледонії (фр. Institut de la statistique et des études économiques Nouvelle-Calédonie, ISEE)
Переписи
Див. також
Примітки
- : ( )[англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
- Évolution de la population. ISEE - Institut de la statistique et des études économiques Nouvelle-Calédonie (фр.)
- Rapport annuel 2015 de la Nouvelle-Calédonie. L'Institut d'Emission d'Outre-Mer (IEOM). Paris: Siege Social, 2016 (фр.)
- Images de la population de la Nouvelle-Caledonie. Principaux résultats du recensement 1996. Ministère de l’Économie et des Finances, Institut national de la statistique et des études économiques (INSEE) (фр.)
- New Caledonia. Maison de la Nouvelle Calédonie, 2014 (англ.)
- . Institut de la statistique et des études économiques de Nouvelle-Calédonie (фр.)
- Population, ménages et logement par province, en 2019. ISEE — Institut de la statistique et des études économiques Nouvelle-Calédonie (фр.)
- . Données du graphique 1 : Population de la Nouvelle-Calédonie par province depuis 1969. Insee (Institut national de la statistique et des études économiques) (фр.)
- Recensement de la population 2014. Une démographie toujours dynamique. ISEE — Synthèse N°35, Édition Novembre 2015 (фр.)
- . Institut de la statistique et des études économiques de Nouvelle-Calédonie (фр.)
- Catherine Ris. Les inégalités ethniques dans l'accès à l'emploi en Nouvelle-Calédonie. INSEE (Institut national de la statistique et des études économiques) (фр.)
- Population de la Nouvelle-Calédonie selon la communauté d'appartenance (Province). ISEE — Institut de la statistique et des études économiques Nouvelle-Calédonie (фр.)
- P. Rivoilan. Synthèse. Les tribus en Nouvelle-Calédonie en 2019. ISEE. Synthèse N°62, Édition Novembre 2015 (фр.)
- Résultats du recensement 2019. Population, ménages et logements par communes de Nouvelle Calédonie. ISEE — Institut de la statistique et des études économiques de Nouvelle-Calédonie (фр.)
- . Espace emploi international (фр.)
- Population de la Nouvelle-Calédonie selon la communauté d'appartenance (Evoluation de la population selon la communauté d'appartenance et la province de résidence). ISEE — Institut de la statistique et des études économiques Nouvelle-Calédonie (фр.)
- Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
- Lewis, M. Paul, Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). . Ethnologue: Languages of the World, Nineteenth edition (2016). Dallas, Texas: SIL International (англ.)
- P. Rivoilan. Synthèse. Les tribus en Nouvelle-Calédonie en 2019. INSEE (Institut national de la statistique et des études économiques)(фр.)
- Marie Lepoutre. Le pluralisme médical à Lifou. Alban Bensa & Isabelle Leblic, s. dir., En pays kanak. Ethnologie, linguistique, archéologie, histoire de la Nouvelle-Calédonie. Paris, Éditions de la Maison des sciences de l'homme, 2000, p. 293—309 (фр.)
- . Direction générale des outre-mer / SDEPDE / BSSIOM (фр.)
- L'économie de la Nouvelle-Calédonie. Maison de la Nouvelle Calédonie, 2016 (фр.)
Джерела
- Recensement de la population 2014. Une démographie toujours dynamique. ISEE — Synthèse N°35, Édition Novembre 2015 (фр.)
- Rapport annuel 2015 de la Nouvelle-Calédonie. L'Institut d'Emission d'Outre-Mer (IEOM). Paris: Siege Social, 2016 (фр.)
- Atlas démographique de la Nouvelle-Calédonie — Recensement de la population de 2009. Institut de la statistique et des études économiques de Nouvelle-Calédonie (фр.)
- Catherine Ris. Les inégalités ethniques dans l'accès à l'emploi en Nouvelle-Calédonie. INSEE (Institut national de la statistique et des études économiques) (фр.)
- Dossier réalisé par l'EEI Paris — avril 2006. Espace emploi international (фр.)
- La population de Nouvelle-Calédonie. Maison de la Nouvelle Calédonie, 2016 (фр.)
Література
Українською
- Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : , . — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — .
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — .
- Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — .
- Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — .
- Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — .
- Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — .
- Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : , 2014. — 319 с. — .
- Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : , 2003. — 392 с. — .
- Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — .
- Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — .
- Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
- , Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — .
- Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — .
- Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : , 1999. — 504 с. — .
- Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
- Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : , 2003. — 280 с. — .
Російською
- (рос.) Новая Каледония // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
- (рос.) Новая Каледония // Страны и народы. Австралия и Океания. Антарктида / Редкол. (отв. ред.) и др. — М. : «Мысль». — 301 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
- (рос.) / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
- (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
- (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — .
- (рос.) География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Нової Каледонії |
- World Population Prospects : ( )[англ.] // United Nation. . — демографічні показники населення світу.
- Global Health Observatory. France : ( )[англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Франції.
- Demographic and Health Surveys : ( )[англ.] // U.S. Agency for International Development. — репрезентативні дані про стан здоров'я і населення в країнах, що розвиваються.
- At a glance: East Asia. Statistics and Monitoring : ( )[англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і положення дітей східноазійсько-тихоокеанського регіону.
- Pacific Islands. World Bank Open Data : ( )[англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники тихоокеанських острівних країн.
- France. Country Profile : ( )[англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Франції від Міжнародної організації праці.
- United Nations Development Programme in Asia and the Pacific : ( )[англ.] // UNDP Pacific Office in Fiji. — Програма розвитку ООН для азійсько-тихоокеанського регіону.
- United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : ( )[англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
- World Population Estimates : ( )[англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Naselennya Novoyi Kaledoniyi Chiselnist naselennya krayini 2015 roku stanovila 271 2 tis osib 184 te misce u sviti Chiselnist novokaledonciv stabilno zbilshuyetsya narodzhuvanist 2015 roku stanovila 15 33 130 te misce u sviti smertnist 5 52 176 te misce u sviti prirodnij pririst 1 38 86 te misce u sviti Gustota naselennya krayini 2015 roku stanovila 14 4 osobi km 215 te misce u sviti Naselennya Novoyi KaledoniyiRist chiselnosti naselennya krayiniChiselnist271 2 tis osibGustota14 4 osobi km Koeficiyent migraciyi4 01 Prirodnij ruhPrirodnij pririst 1 38 Narodzhuvanist15 33 Fertilnist1 97 ditej na 1 zhinkuSmertnist5 52 Smertnist nemovlyat5 37 Vikova struktura do 14 rokiv23 19 15 64 rokiv68 09 starishi za 65 rokiv8 72 Serednya trivalist zhittya77 5 roku cholovikiv73 49 roku zhinok81 71 rokuStateva strukturazagalom1 chol zhin pri narodzhenni1 05 chol zhin do 15 rokiv1 05 chol zhin 15 64 rokiv0 99 chol zhin pislya 65 rokiv0 8 chol zhin Etnichni grupiNaciyanovokaledonciNajbilshij etnoskanakiNacmenshiniyevropejci vollisci futunci tayityaniMoviOficijnafrancuzkaTakozh u pobuti29 miscevih mov Stanom na 1 sichnya 2023 roku naselennya Novoyi Kaledoniyi stanovilo 268 510 osib Prirodnij ruhVidtvorennya Narodzhuvanist u Novij Kaledoniyi stanom na 2015 rik dorivnyuvala 15 33 130 te misce u sviti Sumarnij koeficiyent narodzhuvanosti ye odnim z najnizhchih v krayinah Tihookeanskogo regionu vin znahoditsya na odnomu rivni iz Francuzkoyu Polineziyeyu ale ye vishim nizh u Franciyi Narodzhuvanist shvidko zmenshuyetsya pochinayuchi z 1990 h rokiv Yaksho v 1990 roci sumarnij koeficiyent narodzhuvanosti stanoviv 3 2 ditini na odnu zhinku to 2012 roci vin znizivsya do 2 3 ditini a 2015 roku stanoviv 1 97 ditini na odnu zhinku 125 te misce u sviti Taka tendenciya poyasnyuyetsya zmenshennyam dityachoyi smertnosti zastosuvannyam kontracepciyi ta feminizaciyi zajnyatosti Zhinki stali narodzhuvati ne tak rano serednij vik pri narodzhenni pershoyi ditini v 2012 roci stanoviv 27 rokiv proti 24 rokiv u 1980 roci Narodzhuvanist zalishayetsya vishoyu na ostrovah Luajote 2 9 ditini na odnu zhinku v 2012 roci todi yak v Pivnichnij provinciyi na cyu datu vona stanovila 2 3 ditini a v Pivdennij 2 2 ditini Smertnist u Novij Kaledoniyi 2015 roku stanovila 5 52 176 te misce u sviti Cej pokaznik lishayetsya vidnosno stabilnim Vin ye nizhchim nizh u Franciyi sho poyasnyuyetsya nabagato molodshim skladom naselennya Novoyi Kaledoniyi Zavdyaki yakosti akusherskoyi ta pediatrichnoyi dopomogi postijno zmenshuyetsya riven dityachoyi smertnosti 27 v 1980 roci 10 7 v 1990 roci i 3 9 u 2012 r Vin ye she trohi vishim nizh u Franciyi 3 5 ale suttyevo nizhchij nizh u susidnih krayinah zokrema na Fidzhi 19 abo Vanuatu 21 Prirodnij pririst naselennya v krayini 2015 roku stanoviv 1 38 86 te misce u sviti Za dvadcyat rokiv z 1976 po 1996 r naselennya Novoyi Kaledoniyi zbilshilosya na 48 u tomu chisli na Ostrovah Luajote na 44 u Pivnichnij provinciyi na 29 u Pivdennij na 55 a v rajoni Velikogo Numea na 60 Na pochatku 1970 h rokiv tempi zrostannya naselennya buli znachno vishimi j stanovili ponad 7 na rik U 1980 i j 1990 i rr cej pokaznik stanoviv u serednomu 2 2 na rik 85 prirostu naselennya zabezpechuvalo prirodne vidtvorennya she 15 bulo otrimano za rahunok immigraciyi Mizh 2009 i 2014 rr naselennya Novoyi Kaledoniyi zbilshuvalosya na 1 82 na rik prichomu zrostannya vidbuvalosya v usih troh provinciyah Ce zbilshennya na dvi tretini bulo rezultatom prirodnogo prirostu naselennya j na odnu tretinu stalosya za rahunok pozitivnoyu balansu migracij Prirodnij pririst naselennya prodovzhuye slabshati pid vplivom znizhennya narodzhuvanosti Pochinayuchi z 2020 roku chiselnist naselennya Novoyi Kaledoniyi pochala zmenshuvatis Vikova struktura Vikovo stateva piramida naselennya Novoyi Kaledoniyi 2016 rik angl Serednij vik naselennya Novoyi Kaledoniyi stanovit 31 7 roku 103 tye misce u sviti dlya cholovikiv 31 dlya zhinok 32 4 roku Ochikuvana serednya trivalist zhittya 2015 roku stanovila 77 5 roku 69 te misce u sviti dlya cholovikiv 73 49 roku dlya zhinok 81 71 roku Vona ye trohi nizhchoyu nizh u Franciyi ale posidaye pershe misce sered usih krayin Okeaniyi Za period z 1990 do 2012 roku trivalist zhittya v Novij Kaledoniyi zbilshilasya na 7 rokiv Vidminnosti mizh provinciyami zalishayutsya znachnimi serednya trivalist zhittya v Pivdennij provinciyi perevishuye bilsh nizh na 5 rokiv vidpovidnij pokaznik dlya ostroviv Luajote Sposterigayetsya stabilnij proces starinnya naselennya Yaksho chastka molodi u vici do 20 rokiv u naselenni krayini 1989 roku stanovila 44 to 2019 roku lishe 30 Procesi starinnya naselennya obumovleni yak znizhennyam narodzhuvanosti tak i zbilshennyam trivalosti zhittya Vikova struktura naselennya Novoyi Kaledoniyi stanom na 2015 rik mala takij viglyad diti vikom do 14 rokiv 23 19 32 178 cholovikiv 30 804 zhinki molod vikom 15 24 roki 16 89 23 435 cholovikiv 22 448 zhinok dorosli vikom 25 54 roki 42 99 58 769 cholovikiv 57 994 zhinki osobi peredpohilogo viku 55 64 roki 8 21 10 874 cholovika 11 417 zhinok osobi pohilogo viku 65 rokiv i starishi 8 72 10 558 cholovikiv 13 138 zhinok Vikova struktura naselennya Novoyi Kaledoniyi za danimi perepisu naselennya 2019 roku diti vikom do 14 rokiv 22 26 31 109 cholovikiv 29 317 zhinok molod vikom 15 24 roki 14 54 20 129 cholovikiv 19 328 zhinok dorosli vikom 25 54 roki 43 16 58 205 cholovikiv 58 926 zhinok osobi peredpohilogo viku 55 64 roki 9 94 13 439 cholovikiv 13 532 zhinki osobi pohilogo viku 65 rokiv i starishi 10 10 12 912 cholovikiv 14 510 zhinok Shlyubnist rozluchuvanistRozselennyaGeografichnij rozpodil Dinamika chiselnosti naselennya Novoyi Kaledoniyi ta yiyi provincij za danimi perepisiv naselennya ye takoyu Provinciyi 1969 1976 1983 1989 1996 2004 2009 2014 2019 chiselnist osib dolya v zagalnomu naselenni chiselnist osib dolya v zagalnomu naselenni chiselnist osib dolya v zagalnomu naselenni chiselnist osib dolya v zagalnomu naselenni chiselnist osib dolya v zagalnomu naselenni chiselnist osib dolya v zagalnomu naselenni chiselnist osib dolya v zagalnomu naselenni chiselnist osib dolya v zagalnomu naselenni chiselnist osib dolya v zagalnomu naselenni Ostrovi Luajote 12 248 12 2 14 518 10 9 15 510 10 7 17 912 10 9 20 877 10 6 22 080 9 6 17 436 7 1 18 297 6 8 18 353 6 8 Pivnichna 27 181 27 0 32 021 24 0 31 310 21 5 34 526 21 0 41 413 21 0 44 474 19 3 45 137 18 4 50 487 18 8 49 910 18 4 Pivdenna 61 150 60 8 86 694 65 1 98 548 67 8 111 735 68 1 134 546 68 4 164 235 71 2 183 007 74 5 199 983 74 4 203 144 74 8 Nova Kaledoniya 100 579 100 0 133 233 100 0 145 368 100 0 164 173 100 0 196 836 100 0 230 789 100 0 245 580 100 0 268 767 100 0 271 407 100 0 Rozpodil naselennya Novoyi Kaledoniyi vidznachayetsya silnoyu nerivnomirnistyu Rajoni prozhivannya v osnovnomu roztashovani na uzberezhzhi v dolinah abo v nizinah na visotah nizhche 200 metriv Na bilsh nizh dvoh tretinah golovnogo ostrova yaki zajmaye centralnij girskij lancyug gustota naselennya ne perevishuye 1 zhitelya na km Tri chverti naselennya krayini priv yazani do robochih misc i zoseredzheni perevazhno v Pivdennij provinciyi najbilshe u Velikomu Numea Priblizno dvi tretini zhiteliv Novoyi Kaledoniyi prozhivaye v stolichnomu regioni Velikogo Numea yakij krim samogo mista Numea vklyuchaye teritoriyu komun Dumbea fr Dumbea Payita fr Paita ta Mon Dore fr Mont Dore ce priblizno 6 zagalnoyi ploshi krayini Insha tretina novokaledonciv zhive na velikij teritoriyi z shiroko rozkidanimi naselenimi punktami V usih provinciyah naselennya v period z 2009 po 2019 rik zbilshilos ale demografichna vaga troh provincij v naselenni Novoyi Kaledoniyi znachno zminilasya z momentu yih stvorennya v 1989 roci 2019 roku v Pivdennij provinciyi koncentruvalosya majzhe 75 naselennya Novoyi Kaledoniyi proti 68 v 1989 r Z inshogo boku dolya provinciyi ostrovi Luajote prodovzhuye znizhuvatis i sklala 7 2019 roku proti 11 30 rokiv tomu Pitoma vaga Pivnichnoyi provinciyi yaka 1989 roku stanovila 21 takozh neuhilno zmenshuvalas do pochatku 2010 h rokiv nadali vona stabilizuvalasya j 2019 roku stanovila 18 Rizke zbilshennya naselennya Pivdennoyi provinciyi vidbulosya za rahunok zrostannya Velikogo Numea Za period 1996 2009 rr naselennya aglomeraciyi zrostalo na 2 4 shoroku Najvishimi tempi rostu buli v komunah Payita 5 1 ta Dumbea 4 5 sho vidobrazhaye rozshirennya primiskoyi zoni Numea na pivnich V inshij chastini Pivdennoyi provinciyi zrostannya naselennya bulo pomirnishim vid 1 do 4 za okremimi komunami v period 1996 2009 rr a v komuni Tio fr Thio chislo zhiteliv navit zmenshilos Naselennya Pivnichnoyi provinciyi protyagom 1985 2014 rr zrostalo v serednomu za rik na 1 5 zrostannya priskorilosya z 2009 roku v zv yazku z budivnictvom i vidkrittyam nikelevogo zavodu v Konyambo fr Koniambo Pozitivne saldo dlya Pivnichnoyi provinciyi spoluchayetsya z kontrastom mizh shilami Zahidne uzberezhzhya ye nabagato dinamichnishim Osnovnij pririst naselennya zabezpechuyut rajoni girnichodobuvnoyi promislovosti Vo Kone Puanbu fr Voh Kone Pouembout VKP i Kumak fr Koumac U toj zhe chas chiselnist naselennya na shidnomu uzberezhzhi praktichno ne zrostaye Na ostrovah Luajote naselennya zbilshuvalos u period mizh 1989 i 2004 rokami za rahunok visokoyi narodzhuvanosti j vidnosno neznachnoyi emigraciyi ale nadali narodzhuvanist znizilas a migracijnij potik v napryamku Numea znachno zris Molode pokolinnya zalishaye ostrovi Luajote osoblivo aktivno z seredini 1990 h rokiv Protyagom 2004 2009 rr sposterigalosya skorochennya chiselnosti naselennya provinciyi nadali bulo zafiksovane jogo nevelichke zrostannya Nerivnomirnist rozpodilu naselennya v Novij Kaledoniyi obumovlena ekonomichnimi chinnikami Nikeleva promislovist sho bazuyetsya v Numea istorichno prityaguye lyudej ta biznes Naselennya pracezdatnogo viku z Pivnichnoyi ta Ostrovi Luajote provincij pereselyayetsya shob otrimati robotu j oselitisya v stolici V Numea molod pribuvaye j na navchannya Serednij dohid zhiteliv Pivdennoyi provinciyi u 2 razi vishij nizh Pivnichnoyi i v 2 5 razi Ostroviv Luajote 2013 Osoblivistyu Novoyi Kaledoniyi ye te sho socialna nerivnist zhiteliv riznih provincij zbigayetsya z etnichnoyu Blizko naselennya mista Numea skladayut yevropejci tut takozh zoseredzhena bilshist vihidciv iz krayin Aziyi ta Okeaniyi V toj zhe chas u 2019 roci 95 zhiteliv provinciyi Ostrovi Luajote i 72 v Pivnichnij provinciyi stanovili kanaki Provinciyi de perevazhaye kanacke naselennya ye bidnishimi j mayut mensh rozvinenu infrastrukturu Isnuye problema vidnovlennya rivnovagi mizh regionami bilsh spravedlivogo rozpodilu resursiv mozhlivostej i povnovazhen mizh gromadami Ugodi primirennya pidpisani v 1988 i 1998 rokah Matinonska ta Numejska suprovodzhuvalisya spryamuvannyam specialnih byudzhetnih asignuvan na rozvitok infrastrukturi ta spriyannya ekonomichnomu rozvitku Pivnichnoyi provinciyi ta ostroviv Luajote stvorennya krashogo balansu v rozmishenni naselennya mizh riznimi regionami Prote ne zvazhayuchi na pomitni zrushennya v comu plani Pivdenna provinciya prodovzhuye dominuvati v socialno ekonomichnomu plani prodovzhuyetsya j bilsh shvidke zrostannya yiyi naselennya Urbanizaciya Dokladnishe Nova Kaledoniya visokourbanizovana krayina Riven urbanizaciyi stanom na 2015 rik stanoviv 70 2 naselennya krayini Ce najvishij pokaznik sered ostrivnih krayin pivdennoyi chastini Tihogo okeanu Tempi zrostannya chastki miskogo naselennya 2 17 na rik ocinka trendu za 2010 2015 roki Za danimi 2009 roku 66 naselennya Novoyi Kaledoniyi zhilo v mistah 11 v silskij miscevosti j 23 v plemenah silski rajoni de naselennya zhive v umovah zvichayevogo stanu Sposterigayetsya postijna migraciya zhiteliv plemen do mista Chiselnist naselennya plemen 2019 roku dosyagla 60 3 tis osib u porivnyanni z 48 0 tis osib u 1989 roci Zrostannya stanovilo 26 ale chiselnist naselennya sho prozhivaye za mezhami plemen za cej chas zbilshilas na 82 U Novij Kaledoniyi ye lishe odne velike yak na cyu krayinu misto yiyi stolicya Numea Vono utvoryuye aglomeraciyu Velike Numea razom iz susidnimi mistami Payita Dumbea ta Mon Dore Misto roste shvidkimi tempami osoblivo ce stosuyetsya primiskoyi zoni Na aglomeraciyu pripadaye ponad 60 naselennya Novoyi Kaledoniyi 2009 roku chotiri municipaliteti Velikogo Numea narahovuvali 163 7 tis zhiteliv shoroku jogo naselennya protyagom 1996 2009 rr zrostalo v serednomu na 2 4 2019 roku naselennya Velikogo Numea stanovilo 182 341 osobu za komunami Numea 94 285 osib Dumbea 35 873 osib Mon Dore 27 620 osib Payita 24 563 osib Za mezhami Velikogo Numea nemaye znachnih naselenih punktiv 1996 roku naselennya lishe troh inshih mist perevishuvalo 4000 zhiteliv Puendimie 4340 zhit Huayilu 4332 zhit Kone 4088 zhit Usi voni roztashovani v Pivnichnij provinciyi Migraciyi Poryad iz Avstraliyeyu Novoyu Zelandiyeyu ta Guamom Nova Kaledoniya nalezhit do chisla nebagatoh krayin tihookeanskogo regionu sho mayut pozitivne saldo zovnishnih migracij naselennya Yaksho protyagom 1980 h rokiv zovnishnya migraciya bula nizkoyu to v period z 1989 po 1996 roki vona znachno zrosla sho bulo pov yazano z aktivnim rozvitkom girnichoyi promislovosti Tempi priplivu migrantiv znovu priskorilisya na pochatku 2000 h rokiv Protyagom 2009 2014 rokiv novimi zhitelyami Novoyi Kaledoniyi stali 22 5 tis osib Migranti pribuvayut perevazhno z Franciyi 61 abo francuzkih volodin v Tihomu okeani zokrema z Vollis i Futuna 12 ta Francuzkoyi Polineziyi Richnij riven immigraciyi 2015 roku stanoviv 4 01 32 ge misce u sviti Cej pokaznik ne vrahovuye riznici mizh zakonnimi i nezakonnimi migrantami mizh bizhencyami trudovimi migrantami ta inshimi Do 2009 roku 90 zovnishnih migrantiv osidalo u Velikomu Numea V period 2009 2014 rokiv ce chislo zmenshilos do 83 a 10 novopribulih selilisya na zahidnomu uzberezhzhi Pivnichnoyi provinciyi Nemiscevi stanovlyat bilshist v bagatoh rajonah roztashovanih na pivden vid stolici bagato yih takozh u deyakih primiskih rajonah Numea Z 1989 po 2009 rik zovnishni potoki dlya Velikogo Numea buli vtrichi bilshimi za vnutrishnyu migraciyu Mobilnist naselennya ye poshirenim yavishem u Novij Kaledoniyi Tretina yiyi zhiteliv u vici vid 5 rokiv zminila svoye misce prozhivannya protyagom 2004 2009 rokiv ale bilshist migracij vidbuvayetsya v mezhah provinciyi Najbilshe prityaguye lyudej Velike Numea hocha v ostanni roki sposterigayetsya vidtik naselennya iz samogo mista do primiskih rajoniv Nevelike pozitivne saldo vnutrishnih migracij otrimala v 2009 2014 rokah Pivnichna provinciya ce vpershe za 25 rokiv Davsya vznaki ekonomichnij rozvitok yiyi zahidnogo uzberezhzhya Vodnochas dlya shidnogo uzberezhzhya Pivnichnoyi provinciyi ta ostroviv Luajote lishayetsya harakternim postijnij vidtik naselennya Ostrovi Luajote vidchuvayut postijnu emigraciyu na golovnij ostriv ale vona maye tendenciyu do znizhennya Saldo vnutrishnih ta zovnishnih migracij po regionah Novoyi Kaledoniyi v period z 2004 po 2014 rik osib Regioni Vnutrishni migraciyi Zovnishni migraciyi 2004 2009 2009 2014 2004 2009 2009 2014 Ostrovi Luajote 1697 454 239 338 Shid Pivnichnoyi provinciyi 1155 826 456 531 Zahid Pivnichnoyi provinciyi 167 1001 986 2106 Silski rajoni Pivdennoyi provinciyi 205 33 764 763 Velike Numea 2480 246 17 800 22 513 Vsogo 0 0 20 245 18 775Etnichnij skladEtnichnij sklad 2009 rik Etnos Vidsotok kanaki 40 3 yevropejci 29 2 vollisci j futunci 8 7 tayityani 2 indonezijci 1 6 v yetnamci 1 ni vanuatu 0 9 inshi 16 2 Dokladnishe Narodi Novoyi Kaledoniyi Nova Kaledoniya maye bagatonacionalne naselennya Korinni zhiteli kanaki stanovlyat ponad 40 yiyi zhiteliv krim togo tut prozhivayut znachni grupi immigrantiv z Yevropi Aziyi ta Okeaniyi Postijno zrostaye chastka mishanogo naselennya Golovni etnosi krayini chiselnist za danimi perepisu 2019 r Gromadi Chiselnist osib Chastka v naselenni V yetnamci 2 230 0 8 Vollisci ta futunci 22 520 8 3 Yevropejci 65 488 24 1 Indonezijci 3 786 1 4 Kanaki 111 856 41 2 Ni vanuatu 2 313 0 9 Tayityani 5 366 2 0 Inshi azijci 1 181 0 4 Kilka gromad i metisi 30 758 11 3 Inshi 25 909 9 5 Razom 271 407 100 0 Kanaki ye najbilshoyu gromadoyu krayini Voni rozseleni po vsomu arhipelagu j podilyayutsya na bagato plemen yaki rozmovlyayut 28 riznimi movami Bilshe polovini kanakiv zhive v Pivdennij provinciyi majzhe tretina v Pivnichnij i 15 5 na ostrovah Luajote Na ostrovah Luajote majzhe vsi zhiteli 94 6 v 2019 r nalezhat do kanackoyi gromadi V Pivnichnij provinciyi dolya kanakiv stanovit 72 2 naselennya ale isnuyut regionalni vidminnosti 86 v komunah shidnogo uzberezhzhya proti 53 na zahidnomu uzberezhzhi dani za 2014 r V Pivdennij provinciyi dolya kanakiv u naselenni znachno mensha 28 8 v 2019 r a najnizhchoyu vona ye v chotiroh komunah Velikogo Numea Reshta gromad skoncentrovana bilsh nizh na 90 u Pivdennij provinciyi Yevropejske naselennya Novoyi Kaledoniyi takozh ne ye odnoridnim Dvi tretini jogo ce kaledonci lyudi narodzheni v Novij Kaledoniyi fr Caledonien do nih she zastosovuyetsya termin kaldoshi fr Caldoche ale vin nese prinizlivij vidtinok She tretinu yevropejskogo naselennya skladayut tak zvani metropolitenci fr Metros nedavni francuzki migranti sho pribuli do Novoyi Kaledoniyi dlya vikonannya svoyih sluzhbovih obov yazkiv na termin vid dvoh do shesti rokiv ye sered nih i taki sho na postijno oselilisya na ostrovah Kaledonci nazivayut yih francuzami fr French abo obrazlivo zorejli fr Zoreilles Yevropejci ye najbilshoyu gromadoyu Pivdennoyi provinciyi 2019 roku voni stanovili 29 7 yiyi naselennya Dolya yevropejciv u Pivnichnij provinciyi stanovila 9 8 a na ostrovah Luajote lishe 1 7 zagalnoyi chiselnosti naselennya Immigrantiv z inshih krayin takozh najbilshe v Pivdennij provinciyi osoblivo u Velikomu Numea Najbilshoyu gromadoyu sered nih ye vihidci z ostroviv Vollis i Futuna voni stanovlyat 11 naselennya Pivdennoyi provinciyi Krim nih u Novij Kaledoniyi zhivut migranti iz Francuzkoyi Polineziyi Vanuatu Indoneziyi V yetnamu ta inshih krayin Aziyi Stosunki mizh osnovnimi gromadami ye neprostimi Situaciya v Novij Kaledoniyi vidriznyayetsya vid Franciyi ta bilshosti zahidnih krayin tut sposterigayetsya nerivnist naselennya na korist immigrantiv i na shkodu korinnomu naselennyu diskriminuyetsya ne menshist a kanaki najbilsha gromada krayini Isnuye suttyevij kontrast za rivnem zhittya mizh perevazhno yevropejskim naselennyam Numea ta bidnimi kanackimi selami na pivnichno shidnomu uzberezhzhi Grand Terr ta viddalenih ostrovah Luajote Novitnya istoriya Novoyi Kaledoniyi bula napovnena protistoyannyam mizh yevropejskoyu ta melanezijskoyu kanackoyu gromadami Znachna chastina korinnih zhiteliv Novoyi Kaledoniyi vistupaye za nezalezhnist Novoyi Kaledoniyi todi yak bilshist naselennya yevropejskogo pohodzhennya pragne zberezhennya yiyi v skladi Franciyi Pikom protistoyannya stali podiyi 1984 1988 rr vidznacheni masovimi zavorushennyami ta krivavimi sutichkami Matinonska 1988 roku ta Numejska 1998 roku ugodi skripili kompromis mizh storonami j nakreslili konturi spilnoyi doli vsih miscevih gromad Bula prijnyata nizka politichnih rishen spryamovanih na te shob pidnyati riven ekonomichnogo ta socialnogo rozvitku naselenih perevazhno kanakami Pivnichnoyi ta Ostrovi Luajote provincij do rivnya yevropejskoyi Pivdennoyi provinciyi Prote ne zvazhayuchi na pomitni zrushennya v cih napryamkah kardinalnogo progresu v polipshenni umov zhittya kanackoyi gromadi ne vidbulosya Ukrayinska diaspora Dokladnishe MoviDokladnishe Movi Novoyi Kaledoniyi Oficijna mova francuzka Vona ye ridnoyu dlya novokaledonciv francuzkogo pohodzhennya yiyi rozumiye bilshist naselennya krayini Francuzka vikoristovuyetsya yak zasib spilkuvannya mizh riznimi gromadami a takozh mizh riznimi grupami korinnogo naselennya sho ne mayut mizh soboyu geografichnih i movnih kontaktiv Na pobutovomu rivni novokaledonske naselennya koristuyetsya ne standartnoyu francuzkoyu a yiyi miscevim variantom yakij isnuye lishe v usnij formi Isnuye takozh kreolska mova tajo fr Tayo na osnovi francuzkoyi inakshe zvana kaldosh fr Caldoche abo govirka Sen Luyisu fr Patois de Saint Louis neyu govorit blizko 2000 osib u deyakih komunah abo chastinah komun Pivdennoyi provinciyi Korinne naselennya Novoyi Kaledoniyi vidznachayetsya znachnim lingvistichnim rozmayittyam Za danimi proyektu Ethnologue na ostrovah poshireni 1 polinezijska ta 32 melanezijski movi j dialekti Oficijno viznanimi ye 28 melanezijskih ta 1 polinezijska movi Za danimi perepisu naselennya 2019 roku 81 kanakiv rozmovlyav prinajmni odniyeyu kanackoyu movoyu a 93 rozmovlyali abo rozumili prinajmni odnu kanacku movu Ci pokazniki zalishayutsya stabilnimi protyagom desyati rokiv Korinne naselennya Novoyi Kaledoniyi zhive v umovah dvomovnosti abo bagatomovnosti zazvichaj lyudi volodiyut francuzkoyu a takozh odniyeyu abo dvoma miscevimi movami Yihnya francuzka adaptuyetsya do miscevogo seredovisha j prijmaye miscevu rozmovnu formu Francuzki slova vpisuyutsya v normi ta pravila pritamanni melanezijskim movam Riven vikoristannya kanackih mov ye vkraj nerivnomirnim 7 mov mayut ponad 2000 nosiyiv najposhirenishimi ye movi dregu na ostrovi Lifu nengone na ostrovi Mare ta payichi v centralnih rajonah ostrova Grand Terr Razom iz tim 18 kanackih mov YuNESKO viznala takimi sho perebuvayut u nebezpeci z nih 5 vzhe majzhe znikli Vseredini okremih gromad migrantiv poshireni takozh volliska futunanska indonezijska tayityanska movi ReligiyiReligiyi v Novij Kaledoniyi 2014 rik Virospovidannya Vidsotok 60 30 10 Dokladnishe Golovni religiyi j viruvannya yaki spoviduye i konfesiyi ta cerkovni organizaciyi do yakih vidnosit sebe naselennya krayini rimo katolictvo 60 protestantizm 30 inshi 10 stanom na 2015 rik OsvitaDokladnishe Na teritoriyi Novoyi Kaledoniyi diyut yak derzhavni tak i privatni zagalnoosvitni shkoli liceyi ta koledzhi Vishu osvitu nadaye Universitet Novoyi Kaledoniyi fr l Universite de Nouvelle Caledonie Zagalom sistema osviti perebuvaye pid derzhavnim kontrolem shkoli pershogo rivnya znahodyatsya pid yurisdikciyeyu provincij Riven pismennosti 2015 roku stanoviv 96 9 doroslogo naselennya vikom vid 15 rokiv 97 3 sered cholovikiv 96 5 sered zhinok Zberigayutsya vidminnosti za rivnem osviti mizh gromadami 2014 roku sered molodih lyudej u vici vid 25 do 29 rokiv povnu serednyu osvitu mali 93 yevropejciv 67 kanakiv 63 vollisciv futunciv i 81 predstavnikiv inshih gromad Razom iz tim cej pokaznik dlya kanackoyi gromadi z 1989 roku shvidko zrostaye Ohorona zdorov yaDokladnishe Pochinayuchi z 1950 h rokiv medichne obslugovuvannya na vsij teritoriyi Novoyi Kaledoniyi znachno pokrashilos i vono ohoplyuye vse naselennya zdijsnyuyutsya profilaktichni zahodi Medicina bezkoshtovna Nova Kaledoniya podilena na likarski dilnici osnasheni dispanserami V Numea roztashovana Teritorialna likarnya na 473 lizhok ye takozh kilka specializovanih klinik Dvi likarni roztashovani v Pivnichnij provinciyi Smertnist nemovlyat do 1 roku stanom na 2015 rik stanovila 5 37 173 tye misce u sviti sered hlopchikiv 6 33 sered divchatok 4 37 Zahvoryuvannya Zhodnoyi serjoznoyi tropichnoyi hvorobi v Novij Kaledoniyi nevidomo j vakcinaciya dlya vidviduvannya krayini ne potribna Stanom na serpen 2016 roku v krayini buli zareyestrovani vipadki zarazhennya virusom Zika cherez ukusi komariv Aedes perelivannya krovi statevim shlyahom pid chas vagitnosti Kilkist hvorih na SNID nevidoma dani pro vidsotok infikovanogo naselennya v reproduktivnomu vici 15 49 rokiv vidsutni Dani pro kilkist smertej vid ciyeyi hvorobi za 2014 rik vidsutni Sanitariya Dostup do oblashtovanih dzherel pitnoyi vodi 2015 roku malo 98 5 naselennya v mistah i 98 5 v silskij miscevosti zagalom 98 5 naselennya krayini Vidsotok zabezpechenosti naselennya dostupom do oblashtovanogo vodovidvedennya kanalizaciya septik v mistah 100 v silskij miscevosti 100 zagalom po krayini 100 stanom na 2015 rik Socialno ekonomichne stanovisheSpivvidnoshennya osib sho v ekonomichnomu plani zalezhat vid inshih do osib pracezdatnogo viku 15 64 roki zagalom stanovit 47 9 stanom na 2015 rik chastka ditej 32 9 chastka osib pohilogo viku 15 abo 6 6 potencijno pracezdatnogo na 1 pensionera Zagalom dani pokazniki harakterizuyut riven zatrebuvanosti derzhavnoyi dopomogi v sektorah osviti ohoroni zdorov ya i pensijnogo zabezpechennya vidpovidno Dani pro vidsotok naselennya krayini sho perebuvaye za mezheyu bidnosti vidsutni Dani pro rozpodil u krayini vidsutni Serednij rozmir domogospodarstva 2014 roku stanoviv 3 1 osobi proti 4 0 v 1989 roci 2014 roku v Novij Kaledoniyi nalichuvalos blizko 97 tis odinic zhitla Perevazhaye individualne zhitlo dolya yakogo 2014 roku stanovila 67 proti 33 kolektivnogo Prote chastka ostannogo protyagom 2004 2014 rokiv shvidko zrostala na pochatok periodu vona stanovila lishe 23 V Numea bilshe polovini zhitla nalezhit do kolektivnogo tipu Socialne zhitlo v osnovnomu zoseredzhene v pivnichnih rajonah mista 47 7 investicij na pobudovu novogo socialnogo zhitla v period z 2011 do 2015 roku pripadalo na Pivnichnu provinciyu she 40 9 na Pivdennu provinciyu 11 0 na provinciyu Ostrovi Luajote j 0 4 lishe na aglomeraciyu Velikogo Numea Tradicijne zhitlo praktichno zniklo v usih komunah kilkist melanezijskih hatinok 2014 roku stanovila lishe 1 zagalnoyi kilkosti zhitla proti 24 u 1989 roci Stanom na 2012 rik u krayini 112 89 tis osib ne malo dostupu do elektromerezh 59 naselennya maye dostup u mistah cej pokaznik dorivnyuye 68 u silskij miscevosti 45 2014 roku majzhe kozhen budinok buv pidklyuchenij do elektromerezhi poza merezheyu perebuvalo perevazhno timchasove zhitlo u Velikomu Numea ta deyaki viddaleni plemena Dvi tretini domogospodarstv mali generator abo sonyachni batareyi Stanom na 2014 rik 91 domogospodarstv mali vodoprovid kanalizaciyu j tualet ce na 9 bilshe nizh u 1989 r Prote zberigayutsya vidminnosti mizh provinciyami takij nabir zruchnostej mali lishe 57 simej ostroviv Luajote v Pivnichnij provinciyi cej pokaznik stanoviv 81 i 96 v Pivdennij provinciyi Riven proniknennya internet tehnologij visokij Stanom na lipen 2015 roku v krayini nalichuvalos 201 tis unikalnih internet koristuvachiv 159 te misce u sviti sho stanovilo 74 zagalnoyi kilkosti naselennya krayini 2014 roku 95 simej malo prinajmni odin mobilnij telefon 78 simej 2014 roku mali avtomobil 7 dvokolisni transportni zasobi 10 chovni Serednya chista zarobitna plata v 2011 roci stanovila 2000 na misyac ale v okremih galuzyah bula menshoyu 1500 v sferi poslug 1510 v budivnictvi i 1170 v silskomu gospodarstvi Rozriv v oplati praci mizh derzhavnim i privatnim sektorami zagalom stanovit 57 Cya nevidpovidnist poyasnyuyetsya visokim rivnem kvalifikaciyi kerivnikiv na derzhavnij sluzhbi v toj chas yak u privatnomu sektori koncentruyetsya velika chastina robitnikiv i sluzhbovciv bez kvalifikaciyi Torgivlya girnichodobuvna metalurgijna galuzi ta energetika ce ti galuzi de dobre platyat u privatnomu sektori Isnuye garantovanij minimalnij rozmir oplati praci fr Salaire Minimum Garanti SMG yakij 2013 roku stanoviv 151 985 F CFP 1273 65 na misyac Trudovi resursi Zagalni trudovi resursi 2010 roku stanovili 106 4 tis osib 183 tye misce u sviti Zajnyatist ekonomichno aktivnogo naselennya u gospodarstvi krayini rozpodilyayetsya takim chinom agrarne lisove i ribne gospodarstva 2 7 promislovist i budivnictvo 22 4 sfera poslug 74 9 2010 Bezrobittya 2004 roku dorivnyuvalo 17 1 pracezdatnogo naselennya 160 te misce u sviti Riven zajnyatosti za danimi 2009 roku v Novij Kaledoniyi stanoviv 61 2 riven bezrobittya 13 8 v tomu chisli sered osib u vici 15 24 rokiv 35 3 Bezrobittya v Novij Kaledoniyi v osnovnomu viklikane rivnem kvalifikaciyi potencijnih pracivnikiv Masshtabni proyekti zrostannya metalurgijnogo virobnictva sponukali stvorennya novih robochih misc yak u promislovosti tak i v budivnictvi tehnichnomu obslugovuvanni ta na transporti pri comu bilshe polovini novih robochih misc bulo stvoreno v sferi poslug U galuzi pracevlashtuvannya prioritet nadayetsya zajnyatosti miscevih zhiteliv Tilki francuzki gromadyani mozhut vilno pracyuvati v Novij Kaledoniyi Vsi inozemni gromadyani v tomu chisli j gromadyani derzhav chleniv Yevropejskogo soyuzu povinni otrimati dozvil na perebuvannya j robotu Diyut specialni programi z profesijnoyi pidgotovki kadriv z chisla kanakiv Agenciya zajnyatosti Novoyi Kaledoniyi fr l Agence Pour l Emploi de Nouvelle Caledonie APENC maye svoyi ofisi v osnovnih naselenih punktah krayini KriminalDokladnishe Narkotiki Torgivlya lyudmi Dokladnishe Krayini donori chervonij i krayini recipiyenti kriminalnih potokiv angl Globalna borotba z torgivleyu lyudmi angl Gendernij stanStateve spivvidnoshennya ocinka 2015 roku pri narodzhenni 1 05 osobi cholovichoyi stati na 1 osobu zhinochoyi u vici do 14 rokiv 1 05 osobi cholovichoyi stati na 1 osobu zhinochoyi u vici 15 24 rokiv 1 04 osobi cholovichoyi stati na 1 osobu zhinochoyi u vici 25 54 rokiv 1 01 osobi cholovichoyi stati na 1 osobu zhinochoyi u vici 55 64 rokiv 0 95 osobi cholovichoyi stati na 1 osobu zhinochoyi u vici za 64 roki 0 8 osobi cholovichoyi stati na 1 osobu zhinochoyi zagalom 1 osobi cholovichoyi stati na 1 osobu zhinochoyi Demografichni doslidzhennyaDemografichni doslidzhennya v krayini vedutsya ryadom derzhavnih i naukovih ustanov Franciyi Nacionalnij institut statistiki i ekonomichnih doslidzhen Franciyi fr Institut national de la statistique et des etudes economiques INSEE Institut statistiki ta ekonomichnih doslidzhen Novoyi Kaledoniyi fr Institut de la statistique et des etudes economiques Nouvelle Caledonie ISEE PerepisiDiv takozhNaselennya Zemli Naselennya Okeaniyi Naselennya FranciyiPrimitki angl The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku ISSN 1553 8133 Evolution de la population ISEE Institut de la statistique et des etudes economiques Nouvelle Caledonie fr Rapport annuel 2015 de la Nouvelle Caledonie L Institut d Emission d Outre Mer IEOM Paris Siege Social 2016 fr Images de la population de la Nouvelle Caledonie Principaux resultats du recensement 1996 Ministere de l Economie et des Finances Institut national de la statistique et des etudes economiques INSEE fr New Caledonia Maison de la Nouvelle Caledonie 2014 angl Institut de la statistique et des etudes economiques de Nouvelle Caledonie fr Population menages et logement par province en 2019 ISEE Institut de la statistique et des etudes economiques Nouvelle Caledonie fr Donnees du graphique 1 Population de la Nouvelle Caledonie par province depuis 1969 Insee Institut national de la statistique et des etudes economiques fr Recensement de la population 2014 Une demographie toujours dynamique ISEE Synthese N 35 Edition Novembre 2015 fr Institut de la statistique et des etudes economiques de Nouvelle Caledonie fr Catherine Ris Les inegalites ethniques dans l acces a l emploi en Nouvelle Caledonie INSEE Institut national de la statistique et des etudes economiques fr Population de la Nouvelle Caledonie selon la communaute d appartenance Province ISEE Institut de la statistique et des etudes economiques Nouvelle Caledonie fr P Rivoilan Synthese Les tribus en Nouvelle Caledonie en 2019 ISEE Synthese N 62 Edition Novembre 2015 fr Resultats du recensement 2019 Population menages et logements par communes de Nouvelle Caledonie ISEE Institut de la statistique et des etudes economiques de Nouvelle Caledonie fr Espace emploi international fr Population de la Nouvelle Caledonie selon la communaute d appartenance Evoluation de la population selon la communaute d appartenance et la province de residence ISEE Institut de la statistique et des etudes economiques Nouvelle Caledonie fr Znachna kilkist derzhav i teritorij rozriznyayut statusi derzhavnoyi nacionalnoyi i oficijnoyi mov Derzhavni movi u riznih krayinah mayut riznij pravovij status abo jogo vidsutnist sferu zastosuvannya U danomu vipadku pid oficijnoyu movoyu rozumiyetsya mova yakoyu koristuyutsya derzhavni administrativni inshi upravlinski organi konkretnih teritorij u povsyakdennomu dilovodstvi Lewis M Paul Gary F Simons and Charles D Fennig eds Ethnologue Languages of the World Nineteenth edition 2016 Dallas Texas SIL International angl P Rivoilan Synthese Les tribus en Nouvelle Caledonie en 2019 INSEE Institut national de la statistique et des etudes economiques fr Marie Lepoutre Le pluralisme medical a Lifou Alban Bensa amp Isabelle Leblic s dir En pays kanak Ethnologie linguistique archeologie histoire de la Nouvelle Caledonie Paris Editions de la Maison des sciences de l homme 2000 p 293 309 fr Direction generale des outre mer SDEPDE BSSIOM fr L economie de la Nouvelle Caledonie Maison de la Nouvelle Caledonie 2016 fr DzherelaRecensement de la population 2014 Une demographie toujours dynamique ISEE Synthese N 35 Edition Novembre 2015 fr Rapport annuel 2015 de la Nouvelle Caledonie L Institut d Emission d Outre Mer IEOM Paris Siege Social 2016 fr Atlas demographique de la Nouvelle Caledonie Recensement de la population de 2009 Institut de la statistique et des etudes economiques de Nouvelle Caledonie fr Catherine Ris Les inegalites ethniques dans l acces a l emploi en Nouvelle Caledonie INSEE Institut national de la statistique et des etudes economiques fr Dossier realise par l EEI Paris avril 2006 Espace emploi international fr La population de Nouvelle Caledonie Maison de la Nouvelle Caledonie 2016 fr LiteraturaUkrayinskoyu Atlas 10 11 klas Ekonomichna i socialna geografiya svitu uporyadniki K DNVP Kartografiya 2010 ISBN 978 966 475 639 3 Atlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Bezuglij V V Ekonomichna i socialna geografiya zarubizhnih krayin Navchalnij posibnik K VC Akademiya 2007 704 s ISBN 978 966 580 239 6 Bezuglij V V Kozinec S V Regionalna ekonomichna i socialna geografiya svitu Navchalnij posibnik vidannya 2 ge dop pererob K VC Akademiya 2007 688 s ISBN 966 580 144 9 Golovchenko V I Kravchuk O Krayinoznavstvo Aziya Afrika Latinska Amerika Avstraliya i Okeaniya K 2006 335 s ISBN 966 8939 04 2 Gudzelyak I I Geografiya naselennya Navchalnij posibnik I Gudzelyak L Vidavnichij centr LNU imeni Ivana Franka 2008 232 s ISBN 978 966 613 599 8 Dahno I I Krayini svitu Enciklopedichnij dovidnik I I Dahno S M Timofiyev K Mapa 2011 606 s Biblioteka novogo ukrayincya ISBN 978 966 8804 23 6 Dahno I I Ekonomichna geografiya zarubizhnih krayin navchalnij posibnik K 2014 319 s ISBN 978 611 01 0682 5 Dzhaman V O Regionalni sistemi rozselennya demografichni aspekti Chernivci 2003 392 s ISBN 9665685988 Demografiya Navchalnij posibnik K MAUP 2005 112 s ISBN 966 608 442 2 Krayinoznavchij slovnik dovidnik 5 te vid pererob i dop K Znannya 2008 839 s ISBN 978 966 346 330 8 Ekonomichna i socialna geografiya krayin svitu Navchalnij posibnik Za red Kuzika S P L Svit 2002 672 s ISBN 966 603 178 7 Zagalna medichna geografiya svitu V O Shevchenko ta in K b v 1998 178 s Regionalna ekonomichna i socialna geografiya svitu Latinska Amerika ta Karibski krayini Afrika Aziya Okeaniya navch posib L LNU im Ivana Franka 2013 368 s ISBN 978 617 10 0007 0 Krisachenko V S Dinamika naselennya Populyacijni etnichni ta globalni vimiri K Vidavnictvo Nacionalnogo institutu strategichnih doslidzhen 2005 368 s ISBN 966 554 083 1 Lyubiceva O O Mezencev K V Pavlov S V Geografiya religij K 1999 504 s ISBN 966 505 006 0 Maslyak P O Krayinoznavstvo K Znannya 2007 292 s Visha osvita XXI stolittya Maslyak P O Dahno I I Ekonomichna i socialna geografiya svitu P O Maslyak I I Dahno za red P O Maslyaka K 2003 280 s ISBN 966 7091 53 8 Rosijskoyu ros Novaya Kaledoniya Demograficheskij enciklopedicheskij slovar glavn red Valentej D I M Sovetskaya enciklopediya 1985 608 s ros Novaya Kaledoniya Strany i narody Avstraliya i Okeaniya Antarktida Redkol otv red i dr M Mysl 301 s Strany i narody 180 tis prim ros Otv red S I Bruk i V S Apenchenko M GUGK GGK SSSR i Institut etnografii im N N Mikluho Maklaya AN SSSR 1964 185 s 20 tis prim ros Chislennost i rasselenie narodov mira Etnograficheskie ocherki pod red S I Bruka M Izdatelstvo AN SSSR 1962 487 s ros Lappo G M Geografiya gorodov Uchebnoe posobie dlya geograficheskih fakultetov vuzov M Tumanit izd centr VLADOS 1997 476 s ISBN 5 691 00047 0 ros Geografiya naseleniya M Progress 1980 383 s PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Naselennya Novoyi Kaledoniyi World Population Prospects angl United Nation demografichni pokazniki naselennya svitu Global Health Observatory France angl World Health Organization WHO mediko statistichni pokazniki Franciyi Demographic and Health Surveys angl U S Agency for International Development reprezentativni dani pro stan zdorov ya i naselennya v krayinah sho rozvivayutsya At a glance East Asia Statistics and Monitoring angl UNICEF statistichni dani pro stan i polozhennya ditej shidnoazijsko tihookeanskogo regionu Pacific Islands World Bank Open Data angl The World Bank statistichno ekonomichni pokazniki tihookeanskih ostrivnih krayin France Country Profile angl International Labor Organization ekonomiko statistichni pokazniki Franciyi vid Mizhnarodnoyi organizaciyi praci United Nations Development Programme in Asia and the Pacific angl UNDP Pacific Office in Fiji Programa rozvitku OON dlya azijsko tihookeanskogo regionu United Nations Economic Commission for Europe UNECE angl Yevropejska ekonomichna komisiya OON YeEK OON World Population Estimates angl U S Census Bureau ocinki naselennya svitu