Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Таї́ті або Тагі́ті (фр. Tahiti, таїт. Tahiti) — острів у Тихому океані, входить до складу Французької Полінезії. Це найбільший із Навітряних островів архіпелагу Товариства.
| Таїті | |
|---|---|
| фр. Tahiti | |
 Пляж чорного піску | |
| Карта  | |
| Географія | |
| 17°40′ пд. ш. 149°28′ зх. д. / 17.667° пд. ш. 149.467° зх. д.Координати: 17°40′ пд. ш. 149°28′ зх. д. / 17.667° пд. ш. 149.467° зх. д. | |
| Акваторія | Тихий океан |
| Група островів | d |
| Площа | 1042 км²[1][2] |
| Довжина | 61 км |
| Ширина | 29 км |
| Берегова лінія | 132 км |
| Найвища точка | Гора Орохена, 2241 м |
| Країна | |
 Франція | |
| (Адм. одиниця) | Французька Полінезія |
| Населення | 178 133 осіб (2007), 84 500 осіб (1970)[2], 140 000 осіб (2000)[3], 95 600 осіб (1983) |
  Таїті Таїті (Французька Полінезія) | |
 Таїті у Вікісховищі | |
Географія
Таїті завширшки 45 км і має територію 1045 км². Найвища точка — гора Орохена, 2241 метрів над рівнем океану. Гора на південному сході має 1332 метрів. Острів складається з двох приблизно круглих частин із центрами біля вулканів. Ці частини з'єднані коротким перешийком, що має назву Таравао, однакову із невеличким містечком, розташованим там. Північно-західна частина називається Таїті Нуї (велике Таїті), а південно-східна — Таїті Іті (мале Таїті) або Таярапу. Таїті Нуї густо заселене, особливо навколо Папеете. На ньому прокладені дві шосейні магістралі. Таїті Іті залишається відокремленим, а до його південно-східної половини Те Парі можна дістатися тільки човном або пішки через гори. Головна дорога звивається навколо острова, між горами і морем, а внутрішні дороги ведуть вгору повз молочні ферми та сади цитрусових. Із гір відкриваються панорамні краєвиди. На Таїті багато прудких струмків, серед яких виділяється Папеноо на півночі.
Поверхню острова вкриває буйний тропічний дощовий ліс.
З листопада по квітень триває сезон дощів. Найдощливіший місяць — січень, впродовж цього місяця в Папеете випадає 335 мм опадів. Найпосушливіший місяць — серпень (48 мм). Середня температура повітря 21 °C, найвища — 31 °C. Упродовж року температура міняється мало. Найнижча зафіксована температура в Папеете — 16 °C, а найвища — 34 °C.
Історія
Приблизно 5 тисяч років тому мешканці континентального Китаю почали переправлятися через протоку й засновували поселення на Тайвані. Через тисячу років відбулося заселення Філіппін. Незабаром прийшла черга Селебу й Тимору, а звідти інших островів Індонезійського архіпелагу. Десь близько 500 року до Р. Х. розпочався рух в іншому напрямку: з Філіппін до Нової Гвінеї і далі, до островів Тихого океану. , безсумнівно, є першими мореплавцями в історії людства.
За оцінками Таїті був заселений в III—VII століттях полінезійцями з Тонга і Самоа, хоча дехто з істориків відсуває дату заселення в давніші часи. Родюча земля в поєднанні з рибальством були добрим джерелом харчів.
Першим європейцем, що позначив на карті острів Таїті був Педро Фернандес де Кірос, а сталося це в 1606 році. Першим відвідав острів Самуель Волліс 19 червня 1767 року. Він назвав його Островом короля Георга. Луї Антуан де Бугенвіль, який прибув туди через кілька місяців, спочатку назвав його Новою Китерою. Бугенвіль зробив Таїті відомим усій Європі, опублікувавши свою «Мандрівку навколо світу», у якій описував острів, як земний рай, де чоловіки й жінки живуть далеко від зіпсованого суспільства, у щасливій невинності. Його розповідь утвердила ідею про «шляхетного дикуна» та вплинула на утопічні думки таких філософів передреволюційної епохи, як Жан-Жак Руссо.
У квітні 1769 року острів за таємним наказом лорда адміралтейства відвідав капітан Джеймс Кук. Він облаштував табір у гавані Матавай і залишався на острові до 9 серпня. За його оцінками населення усіх ближніх островів у ланцюжку становило 50 тисяч. Після Кука європейські кораблі відвідували острів часто. Найвідоміший із них «Баунті», екіпаж якого, покинувши острів у 1789 році, вчинив заколот. Європейський вплив зруйнував традиційну громаду, принісши проституцію, венеричні хвороби та алкоголь. Завезені хвороби: тиф, грип і віспа — призвели до численних смертей, і до 1797 року на острові залишилося лише 16 тисяч мешканців. Згодом населення зменшилося до 6 тисяч.
У 1842 році в Європі виникла політична криза щодо марокканських володінь, за які сперечалися Франція та Велика Британія. Адмірал Абель Дюпеті Туар, діючи незалежно від уряду Франції, переконав королеву Таїті Помаре IV прийняти протекторат Франції. На той час Джордж Прітчард, місіонер-бірмінгемець, який виконував обов'язки британського консула, був відсутнім на острові. Проте він повернувся продовжити свою роботу, поставивши собі за мету налаштувати місцевих жителів проти католиків французів. У листопаді 1843 року Дюпеті Туар, знову за власною ініціативою, висадив на острів моряків, анексувавши його на користь Франції. Прітчарда він посадив у в'язницю, а потім відіслав у Британію.
Новина про події на Таїті добралася до Європи в 1844 році. Французький урядовець Франсуа Гізо за підтримки короля Людовика-Філіпа денонсував анексію острова. Однак війна між французами й таїтянами тривала до 1847 року. Острів залишався під протекторатом Франції до 29 червня 1880 року, у якому король Помаре V був змушений поступитися суверенітетом Таїті. Йому надали посаду офіцера Ордену Почесного легіону, а також Ордена заслужених працівників сільського господарства Франції. В 1946 році Таїті, як і вся Французька Полінезія, стали . Таїтянам надали французьке громадянство, за що багато років боровся лідер місцевих націоналістів . У 2003 році статус Таїті змінився — тепер воно є .
У 1890-х роках на Таїті проживав французький художник Поль Гоген. Він створив чимало портретів таїтянців. У поселенні Папеарі є невеличкий музей Гогена.
Політика
Таїтянці — громадяни Франції з майже повними громадянськими й політичними правами. На острові розмовляють як таїтянською, так і французькою мовами.
Таїті є складовою частиною Французької Полінезії, її головним островом, входить до адміністративного підрозділу Навітряні острови. Французька Полінезія напівавтономна і має власний законодавчий орган, президента, бюджет та закони. Французький вплив обмежений субсидіями, освітою та службами безпеки. Президент Французької Полінезії Оскар Темару виступає за повну незалежність від Франції, однак, його підтримує в цьому тільки 20 % населення.
На прес-конференції, яка відбулася 26 червня 2006 року, під час другої зустрічі у верхах між Францією та Океанією, французький президент Жак Шірак сказав, що не вважає, що більшість таїтян бажали б незалежності. Він пообіцяв тримати відкритими двері щодо питання про проведення в майбутньому референдуму.
Вибори до асамблеї Французької Полінезії відбулися 23 березня 2004 року. Несподівано, партія Оскара Темару, яка ратує за незалежність, змогла сформувати уряд, маючи більшість в одне місце й перемігши консервативну партію під проводом Гастона Флоссе. 8 жовтня 2004 року Флоссе вдалося виграти голосування про недовіру уряду, що породило кризу. Виникло питання про те, чи повинен уряд Франції використати свою владу і призначити нові вибори у випадку політичної кризи.
Демографія
Більшість населення полінезійського походження. Так звані «демі», а також люди з європейським і азійським корінням зосереджені в основному в районі Папеете та його передмісті, особливо в Пунаауя, де вони становлять майже 20 % мешканців.
Історія населення
| 1767 | 1797 | 1848 | 1897 | 1911 | 1921 | 1926 | 1931 | 1936 | 1941 | |||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| від 50,000 до 200,000 | 16,000 | 8,600 | 10,750 | 11,800 | 11,700 | 14,200 | 16,800 | 19,000 | 23,100 | |||
| 1951 | 1956 | 1962 | 1971 | 1977 | 1983 | 1988 | 1996 | 2002 | 2007 | |||
| 30,500 | 38,100 | 45,400 | 79,494 | 95,604 | 115,820 | 131,309 | 150,721 | 169,674 | 178,133 | |||
| Офіційні цифри переписів | ||||||||||||
Див. також
- 40227 Таїті — астероїд, названий на честь острова.
Примітки
- Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
- Таи́ти // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969. — Т. 25. — С. 200.
- Таі́ці // Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 15: Следавікі — Трыо — Мінск: Беларуская Энцыклапедыя імя Петруся Броўкі, 2002. — С. 383–384. — 552 с. —
- Papeete, French Polynesia [ 11 січня 2012 у Wayback Machine.]. Weatherbase.com. Last retrieved .
- Архівована копія. Архів оригіналу за 1 грудня 2008. Процитовано 11 листопада 2008.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 24 квітня 2009. Процитовано 11 листопада 2008.
- . Архів оригіналу за 3 листопада 2012. Процитовано 11 листопада 2008.
- Robert C. Schmitt in Population Trends in Hawaii and French Polynesia
- . Архів оригіналу за 6 грудня 2010. Процитовано 13 листопада 2008.
- . Архів оригіналу за 15 квітня 2009. Процитовано 13 листопада 2008.
- Переписи 1971, 1977, 1983, 1988 і 1996 років[недоступне посилання з травня 2019]
- Переписи населення з 1911 до 1962 , 1972, #4-5, с. 720, публікація INED. Архів оригіналу за 9 вересня 2012. Процитовано 13 листопада 2008.
- La Grande Encyclopédie про перепис 1897 року
- . Архів оригіналу за 5 червня 2007. Процитовано 13 листопада 2008.
- База даних малих космічних тіл JPL: Таїті (англ.) .
Посилання
- Таїті // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tayi ti abo Tagi ti fr Tahiti tayit Tahiti ostriv u Tihomu okeani vhodit do skladu Francuzkoyi Polineziyi Ce najbilshij iz Navitryanih ostroviv arhipelagu Tovaristva Tayitifr TahitiPlyazh chornogo piskuKarta Karta ostrovaGeografiya17 40 pd sh 149 28 zh d 17 667 pd sh 149 467 zh d 17 667 149 467 Koordinati 17 40 pd sh 149 28 zh d 17 667 pd sh 149 467 zh d 17 667 149 467Akvatoriya Tihij okeanGrupa ostroviv dPlosha 1042 km 1 2 Dovzhina 61 kmShirina 29 kmBeregova liniya 132 kmNajvisha tochka Gora Orohena 2241 mKrayina FranciyaAdm odinicya Francuzka PolineziyaNaselennya 178 133 osib 2007 84 500 osib 1970 2 140 000 osib 2000 3 95 600 osib 1983 TayitiTayiti Francuzka Polineziya Tayiti u VikishovishiGeografiyaTayiti zavshirshki 45 km i maye teritoriyu 1045 km Najvisha tochka gora Orohena 2241 metriv nad rivnem okeanu Gora na pivdennomu shodi maye 1332 metriv Ostriv skladayetsya z dvoh priblizno kruglih chastin iz centrami bilya vulkaniv Ci chastini z yednani korotkim pereshijkom sho maye nazvu Taravao odnakovu iz nevelichkim mistechkom roztashovanim tam Pivnichno zahidna chastina nazivayetsya Tayiti Nuyi velike Tayiti a pivdenno shidna Tayiti Iti male Tayiti abo Tayarapu Tayiti Nuyi gusto zaselene osoblivo navkolo Papeete Na nomu prokladeni dvi shosejni magistrali Tayiti Iti zalishayetsya vidokremlenim a do jogo pivdenno shidnoyi polovini Te Pari mozhna distatisya tilki chovnom abo pishki cherez gori Golovna doroga zvivayetsya navkolo ostrova mizh gorami i morem a vnutrishni dorogi vedut vgoru povz molochni fermi ta sadi citrusovih Iz gir vidkrivayutsya panoramni krayevidi Na Tayiti bagato prudkih strumkiv sered yakih vidilyayetsya Papenoo na pivnochi Mapa Tayiti i Moorea Poverhnyu ostrova vkrivaye bujnij tropichnij doshovij lis Z listopada po kviten trivaye sezon doshiv Najdoshlivishij misyac sichen vprodovzh cogo misyacya v Papeete vipadaye 335 mm opadiv Najposushlivishij misyac serpen 48 mm Serednya temperatura povitrya 21 C najvisha 31 C Uprodovzh roku temperatura minyayetsya malo Najnizhcha zafiksovana temperatura v Papeete 16 C a najvisha 34 C IstoriyaPriblizno 5 tisyach rokiv tomu meshkanci kontinentalnogo Kitayu pochali perepravlyatisya cherez protoku j zasnovuvali poselennya na Tajvani Cherez tisyachu rokiv vidbulosya zaselennya Filippin Nezabarom prijshla cherga Selebu j Timoru a zvidti inshih ostroviv Indonezijskogo arhipelagu Des blizko 500 roku do R H rozpochavsya ruh v inshomu napryamku z Filippin do Novoyi Gvineyi i dali do ostroviv Tihogo okeanu bezsumnivno ye pershimi moreplavcyami v istoriyi lyudstva Za ocinkami Tayiti buv zaselenij v III VII stolittyah polinezijcyami z Tonga i Samoa hocha dehto z istorikiv vidsuvaye datu zaselennya v davnishi chasi Rodyucha zemlya v poyednanni z ribalstvom buli dobrim dzherelom harchiv Pershim yevropejcem sho poznachiv na karti ostriv Tayiti buv Pedro Fernandes de Kiros a stalosya ce v 1606 roci Pershim vidvidav ostriv Samuel Vollis 19 chervnya 1767 roku Vin nazvav jogo Ostrovom korolya Georga Luyi Antuan de Bugenvil yakij pribuv tudi cherez kilka misyaciv spochatku nazvav jogo Novoyu Kiteroyu Bugenvil zrobiv Tayiti vidomim usij Yevropi opublikuvavshi svoyu Mandrivku navkolo svitu u yakij opisuvav ostriv yak zemnij raj de choloviki j zhinki zhivut daleko vid zipsovanogo suspilstva u shaslivij nevinnosti Jogo rozpovid utverdila ideyu pro shlyahetnogo dikuna ta vplinula na utopichni dumki takih filosofiv peredrevolyucijnoyi epohi yak Zhan Zhak Russo U kvitni 1769 roku ostriv za tayemnim nakazom lorda admiraltejstva vidvidav kapitan Dzhejms Kuk Vin oblashtuvav tabir u gavani Matavaj i zalishavsya na ostrovi do 9 serpnya Za jogo ocinkami naselennya usih blizhnih ostroviv u lancyuzhku stanovilo 50 tisyach Pislya Kuka yevropejski korabli vidviduvali ostriv chasto Najvidomishij iz nih Baunti ekipazh yakogo pokinuvshi ostriv u 1789 roci vchiniv zakolot Yevropejskij vpliv zrujnuvav tradicijnu gromadu prinisshi prostituciyu venerichni hvorobi ta alkogol Zavezeni hvorobi tif grip i vispa prizveli do chislennih smertej i do 1797 roku na ostrovi zalishilosya lishe 16 tisyach meshkanciv Zgodom naselennya zmenshilosya do 6 tisyach Flot Dyupeti Tuara U 1842 roci v Yevropi vinikla politichna kriza shodo marokkanskih volodin za yaki sperechalisya Franciya ta Velika Britaniya Admiral Abel Dyupeti Tuar diyuchi nezalezhno vid uryadu Franciyi perekonav korolevu Tayiti Pomare IV prijnyati protektorat Franciyi Na toj chas Dzhordzh Pritchard misioner birmingemec yakij vikonuvav obov yazki britanskogo konsula buv vidsutnim na ostrovi Prote vin povernuvsya prodovzhiti svoyu robotu postavivshi sobi za metu nalashtuvati miscevih zhiteliv proti katolikiv francuziv U listopadi 1843 roku Dyupeti Tuar znovu za vlasnoyu iniciativoyu visadiv na ostriv moryakiv aneksuvavshi jogo na korist Franciyi Pritcharda vin posadiv u v yaznicyu a potim vidislav u Britaniyu Novina pro podiyi na Tayiti dobralasya do Yevropi v 1844 roci Francuzkij uryadovec Fransua Gizo za pidtrimki korolya Lyudovika Filipa denonsuvav aneksiyu ostrova Odnak vijna mizh francuzami j tayityanami trivala do 1847 roku Ostriv zalishavsya pid protektoratom Franciyi do 29 chervnya 1880 roku u yakomu korol Pomare V buv zmushenij postupitisya suverenitetom Tayiti Jomu nadali posadu oficera Ordenu Pochesnogo legionu a takozh Ordena zasluzhenih pracivnikiv silskogo gospodarstva Franciyi V 1946 roci Tayiti yak i vsya Francuzka Polineziya stali Tayityanam nadali francuzke gromadyanstvo za sho bagato rokiv borovsya lider miscevih nacionalistiv U 2003 roci status Tayiti zminivsya teper vono ye U 1890 h rokah na Tayiti prozhivav francuzkij hudozhnik Pol Gogen Vin stvoriv chimalo portretiv tayityanciv U poselenni Papeari ye nevelichkij muzej Gogena PolitikaPol Gogen Tayityanki na plyazhi 1891 Tayityanci gromadyani Franciyi z majzhe povnimi gromadyanskimi j politichnimi pravami Na ostrovi rozmovlyayut yak tayityanskoyu tak i francuzkoyu movami Tayiti ye skladovoyu chastinoyu Francuzkoyi Polineziyi yiyi golovnim ostrovom vhodit do administrativnogo pidrozdilu Navitryani ostrovi Francuzka Polineziya napivavtonomna i maye vlasnij zakonodavchij organ prezidenta byudzhet ta zakoni Francuzkij vpliv obmezhenij subsidiyami osvitoyu ta sluzhbami bezpeki Prezident Francuzkoyi Polineziyi Oskar Temaru vistupaye za povnu nezalezhnist vid Franciyi odnak jogo pidtrimuye v comu tilki 20 naselennya Na pres konferenciyi yaka vidbulasya 26 chervnya 2006 roku pid chas drugoyi zustrichi u verhah mizh Franciyeyu ta Okeaniyeyu francuzkij prezident Zhak Shirak skazav sho ne vvazhaye sho bilshist tayityan bazhali b nezalezhnosti Vin poobicyav trimati vidkritimi dveri shodo pitannya pro provedennya v majbutnomu referendumu Vibori do asambleyi Francuzkoyi Polineziyi vidbulisya 23 bereznya 2004 roku Nespodivano partiya Oskara Temaru yaka ratuye za nezalezhnist zmogla sformuvati uryad mayuchi bilshist v odne misce j peremigshi konservativnu partiyu pid provodom Gastona Flosse 8 zhovtnya 2004 roku Flosse vdalosya vigrati golosuvannya pro nedoviru uryadu sho porodilo krizu Viniklo pitannya pro te chi povinen uryad Franciyi vikoristati svoyu vladu i priznachiti novi vibori u vipadku politichnoyi krizi DemografiyaBilshist naselennya polinezijskogo pohodzhennya Tak zvani demi a takozh lyudi z yevropejskim i azijskim korinnyam zoseredzheni v osnovnomu v rajoni Papeete ta jogo peredmisti osoblivo v Punaauya de voni stanovlyat majzhe 20 meshkanciv Istoriya naselennya 1767 1797 1848 1897 1911 1921 1926 1931 1936 1941 vid 50 000 do 200 000 16 000 8 600 10 750 11 800 11 700 14 200 16 800 19 000 23 100 1951 1956 1962 1971 1977 1983 1988 1996 2002 2007 30 500 38 100 45 400 79 494 95 604 115 820 131 309 150 721 169 674 178 133 Oficijni cifri perepisivDiv takozh40227 Tayiti asteroyid nazvanij na chest ostrova PrimitkiBolshaya rossijskaya enciklopediya Moskva Bolshaya rossijskaya enciklopediya 2004 d Track Q1768199d Track Q649d Track Q5061737 Tai ti Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 T 25 S 200 d Track Q649d Track Q17378135 Tai ci Belaruskaya encyklapedyya U 18 t T 15 Sledaviki Tryo Minsk Belaruskaya Encyklapedyya imya Petrusya Broyki 2002 S 383 384 552 s ISBN 985 11 0251 2 d Track Q13028710d Track Q14271902d Track Q24038862d Track Q2280 Papeete French Polynesia 11 sichnya 2012 u Wayback Machine Weatherbase com Last retrieved Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 1 grudnya 2008 Procitovano 11 listopada 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 24 kvitnya 2009 Procitovano 11 listopada 2008 Arhiv originalu za 3 listopada 2012 Procitovano 11 listopada 2008 Robert C Schmitt in Population Trends in Hawaii and French Polynesia Arhiv originalu za 6 grudnya 2010 Procitovano 13 listopada 2008 Arhiv originalu za 15 kvitnya 2009 Procitovano 13 listopada 2008 Perepisi 1971 1977 1983 1988 i 1996 rokiv nedostupne posilannya z travnya 2019 Perepisi naselennya z 1911 do 1962 1972 4 5 s 720 publikaciya INED Arhiv originalu za 9 veresnya 2012 Procitovano 13 listopada 2008 La Grande Encyclopedie pro perepis 1897 roku Arhiv originalu za 5 chervnya 2007 Procitovano 13 listopada 2008 Baza danih malih kosmichnih til JPL Tayiti angl PosilannyaTayiti Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006