Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Новеченто» (італ. Novecento — «XX століття») — італійська мистецька група; художній рух в Італії в першій половині XX ст.;стиль образотворчого мистецтва, характерний для фашистської Італії; літературний рух в Італії другої половини 20-х .
Засновницею «Новеченто» була Маргеріта Сарфаті — письменниця, художній критик і коханка Беніто Муссоліні. Члени групи представляли різні напрямки, однак їх об'єднувало визнання провідної ролі модернізму в художній творчості. У той же час роботи цього напрямку повинні були розумітися як «повернення до порядку» і в значній мірі сюжетний матеріал для них брався з історії мистецтва Італії.
На відміну від «Мистецтва Третього Рейху» не досяг абсолютної монополії в мистецькому житті Італії. Але сприяв появі тоталітарного мистецтва за часів Муссоліні на зразок фашиської Німеччини та комуністичного СРСР.
Передісторія
Пабло Пікассо прийшов до кубізму приблизно у 1907–1909 роках. Реакція на нову стилістику була різною як у художників, так і у публіки. Одні художники захопилися новими знахідками сміливої виразності і підтримали її навіть в консервативній Російській імперії (Попова Любов Сергіївна, Альтман Натан Ісайович), інші не сприймали навіть в радикальному крилі французьких митців. Вже 1918 р. засновники пуризму Ле Корбюзьє та А. Озанфан оприлюднили відомий маніфест «Після кубізму», чим оголосили про відхід від нього. Це не завадило Пікассо час від часу звертатися до стилістики кубізму навіть в роки праці з іншими своїми стилями.
Але заклик «повернення до порядку» (фр. rappel a l'orde, італ. ritorno all’ordine) вже почули. Особливо значимим цей заклик був для митців Італії, де були власні і впливові традиції реалізму та помітна втома від франко-іспанського авангардизму початку XX ст. За «повернення до порядку» в художньому просторі картини ще 1919 р. ратував італієць Джорджо де Кіріко, засновник «метафізичного живопису». Від наголошував на повернення в картини змістовної композиції, професійної техніки та майстерності. Свою думку про цю проблему виказав і італієць Джино Северіні у відомому тоді творі «Від кубізму до (нео)класицизму», бо він враховував у власних пропозиціях художнє надбання Вітрувія, Леона Баттісти Альберті, П'єро делла Франческа, ніяк не порожні авторитети для італійців .
Заснування у Мілані
Ідея «повернення до порядку» отримала власних прихильників і в Мілані. Натхнениками нового художнього угруповання стала Маргеріта Сарфаті, журналістка та прихильниця сучасного їй мистецтва та галеріст Ліно Пезаро. Вони зібралися з сіма художниками та рішуче обговорили проблему. Художник Ансельмо Буччі запропонував назву «новеченто», що відсилало думку до значимих періодів мистецтва Італії на кшталт кватроченто, чінквеченто, сейченто. Зробити це повернення «до порядку» і намагалися фундатори нового творчого об'єднання. Найбільш радикально була налаштована Маргеріта Сарфаті, що закликала до авторитарності і співпраці з фашиським урядом, бо сама була на той період близькою до Беніто Муссоліні (вона працювала в його газеті «Нарід Італії»). Але група не виробила ні чіткої власної позиції, ні власного маніфесту, не мала і власного історіографа. В нове угруповання міланських художників були рекрутовані доволі різні митці. Ансельмо Буччі працював у стилі символізму, Маруссіг борсався у німецьких та французьких впливах, спрощеннями в живопису, футуризмом та кубізмом захоплювався Джино Северіні. Все це розмаїття заклало у підмурки групи бомбу уповільненої дії. Цікаво, що самі художники не були налаштовані так радикально як Сарфаті, але співпраця з фашиським урядом розпочалася. Беніто Муссоліні закликав створити нове фашиське мистецтво таке ж значуще, як мистецтво італійського відродження (не менше) . На короткий період новеченто отримало урядову підтримку і було оголошено офіційним державним мистецтвом. Однак назріли суворі політичні зміни, бо 1926 р. відбувся четвертий замах на життя Муссоліні. Запрацювала жорстока цензура і так звані «надзвичайні закони», посилили нагляд за опозиціонерами, ввели в дію служби безпеки. Тиск на італійське мистецтво посилився і народилося тоталітане мистецтво Італії на кшталт нациської Німеччини та комуністичного СРСР з його соціалістичним реалізмом, «трудовим ентузіазмом» та міфічною єдністю «уряду і народу».
Художники новеченто взяли участь у Венеціанській бієннале 1923 року (але в окремому павільйоні), хоча група остаточно сформувалась у 1925 р. В перше десятиліття перебування у влади Муссоліні ще терпляче ставився до розмаїття стилів у мистецтві (відносно спокійно існують футуризм, експресіонізм, абстракціонізм), але тиск на митців і мистецтво став таким, що мистецтво пристібнули до ідеології фашизму і простого, зрозумілого народу мистецтва. Проблемою було те, що уряд Муссоліні та ідеологи італійського фашизму широко використовували культурно-історичне надбання і його образи у власній пропаганді. Нетямущі прийняли це, незважаючи на самодостатність культурно-історичного надбання Італії, що проіснувало декілька сторіч як до Муссолілі, так і після нього. Важкими проблемами були небажання митців емігрувати з країни та необхідність існування в ній, яким би не був політичний режим. Треба було годувати сім'ї, виховувати дітей, ховати померлих батьків. Частка митців пішла у «внутрішню еміграцію», частка вимушено пристосовувалась до урядових вимог, частка — активно співпрацювала в урядових проектах. Митці створили низку монументальних стінописів, мозаїк, вітражів, скульптур, котрими були прикрашені сотні суспільних споруд, їх активно будували у 1930-і рр., що зменшувало безробіття та створювало нові робочі місця.
Фашиський уряд запровадив низку премій для діячів мистецтва. Первісна і нечислена група новеченто перестала влаштовувати Муссолілі, котрий прагнув мати широку підтримку митців, тому почав боротися з монополізмом групи новеченто і почав працювати на заохочення митців, лояльних до його уряду і фашиської ідеології. Від митців почали вимагати творів з ентузіазмом, з трудовими успіхами, з рекордами спортсменів і спортивими змаганнями, з єдністю фашиського уряду і народу (програмний твір цього напрямку «Народ слухає промову Муссоліні з радіоприймача».)
Реформоване новеченто
Первісний склад новеченто не вірізнявся життєздатністю. 1926 року угруповання розпалося. Товариство вирішили врятувати закликом до майстрів, що вже вибороли популярність і славу. До нього прийшли настільки різні особистості, що товариство отримало назву «Новеченто італьяно». Серед прибулих — Джорджо де Кіріко, його брат Альбето Савініо (1891-1952), Массімо Кампільї (1895-1971), Енріко Прампомені (1894-1956) та ін. Стилітика групи почала розмиватися, а хаос в художній практиці, і без того помітний, збільшився. В Італії панували доволі крайні форми індивідуалізму і формалізму.
Але тривалістю не відрізнялося і «Новеченто італьяно», воно остаточно розпалося 1943 року. Більшість майстрів новеченто пережила і роки існування руху, і роки війни, і змінило власні уподобання та стилістику.
Новеченто в літературі
Одночасно з новечнто в італійському живопису подібний рух мав місце і в їх літературі. Італійські літератори скупчились навколо журналу «Новеченто», котрий видавав письменник Массімо Бонтемпеллі (1878-1960).
Новеченто в італійській архітектурі
Теоретично новеченто було орієнтоване на ретроспективізм, хоча й не ігнорувало знахідки модернізму. Найбільш повно він відбився в архітектурній практиці. Уряд Муссоліні започаткував програму будівництва нових суспільно значимих споруд з метою возвеличення фашизму як ідеології, з метою виховання в цій ідеології італійської молоді і намаганням возвеличити початковий період нової італійської імперії, котру так прагнув створити Муссоліні. Грандіозним архітектурним комплексом в цьому проекті стало створення в Римі в період 1928-1938 рр. Велетенський комплекс був створений на пласкій ділянці біля пагорба Монте Маріо та річки Тибр (архітектори Энріко дель Дебіо та Луїджі Моретті). Головні споруди комплексу були на єдиній вісі як в палацово-паркових комплексах. До них виводив новий міст через Тибр, вісь проходила крізь Площу Імперії, велетенський Мармуровий стадіон і Обеліск Муссоліні. Шлях був прикрашений мозаїками з написами DVCE A NOI (Наш дуче), MOLTI NEMICI MOLTO ONORE («Багато ворогів, вдосталь чести»), DVCE LA NOSTRA GIOVINEZZA A VOI DEDICHIAMO («Дуче, нашу юність Вам присвячуємо»). Всі написи збережені і їх можна бачити на початку 21 ст. Зміні відбулися лише в перейменуваннях у повоєнний період.
Серед архітектурних споруд цього періоду також Римський університет, Палаццо делле Терме, Понте Дука д'Аоста (архітектор Вінченцо Фасоло), Palazzo dell’Accademia Fascista, Арсенал (Casa delle Arme), Палаццо дель Литторио, перейменоване пізніше у Міністерство закордонних справ та ін.
-
![image]()
Архівне фото з обеліском -
![image]()
Архівне фото -
![image]()
Мармуровий стадіон, архівне фото -
![image]()
Мозаїки на шляху до спортивного комплексу в Римі
Спротив офіціозному новеченто в Італії
Незважаючи на урядову підтримку ставлення до офіціозного новеченто не було спокійним. Представники італійського футуризму та групи Strapaese відповіли їм повним несприйняттям. У 1930 р. до протестувальників приєдналися професори та студенти Академії Брера. Там була створена група, до складу котрої увійшли сам директор Брери Альдо Карпі, студенти та Ренато Гуттузо, Еміліо Ведова та ін. Група отримала назву Корренте, що почала видавати журнал з тої ж назвою. 1940 року Італія вступила у Другу світову війну, а частка військових підрозділів братиме участь у захопленні земель Радянського Союзу. Ніякого терплячого ставлення до опозицінерів навіть у мистецтві вже просто не стало, журнал «Корренте» ліквідували.
Ще 1938 р. Маргеріта Сарфаті (єврейка за походженням) була відокремлена від Муссоліні через дію антисемітських циркулярів. Вона зосередить власні зусилля на виставковій діяльності.
Повоєнний період
Поразка в Другій світовій війни різко змінила ставлення до художньої течії новеченто. Недовга за історичним періодом підтримка руху новеченто фашиським урядом призвела до дискредитації течії, до повного несприйняття новеченто, хоча в Італії добудували споруди, започатковані ще урядом Муссоліні. Згодом їх перейменують, а університет та стадіон в Римі увійдуть у повсякденне життя столиці. Величний стадіон навіть прийматиме чергову світову олімпіаду. Однак твори новечентістів замовчували і піддали забуттю на десятиліття.
Мистецтво новеченто відокремили від режиму Муссоліні
Первісна група новеченто виникла не з ініціативи уряду, а була низовою ініціативою. Про ідеологію фашизму в ній первісно не йшлося, тобто не їм, не митцям і відповідати за крайні форми політичного режиму.
Новий період розпочався лише у 1970-і роки, коли мистецтвознавці повернулися до вивчення митецтва новеченто. Адже архітектурні споруди, скульптура, живопис не втратили самодостатності без прив'язки до будь якої політичної ідеології. Їх важко викинути як з історії, так і з художньої практики. Почався процес відокремлення мистецтва новеченто від режиму Муссоліні.
Головні представники
- Ансельмо Буччі (1887-1955)
- Акілле Фуні (1890-1972)
- Джакомо Балла (1871-1958)
- Карло Карра (1881-1966)
- Леонардо Дудревіль (1885-1975)
- Франческо Мессіна (1900-1995), сульптор
- Джино Северіні (1883-1966)
- Маріо Сіроні (1885-1961)
- Джорджо де Кіріко (1888–1978)
- Помпео Борра (1898-1973)
- Альдо Карпі (1886-1973)
- Маріо Тоцці (1895-1979)
- Феліче Казораті (1883-1963)
- Раффаеле де Града (1885-1957)
- Фортунато Деперо (1892-1960)
- Антоніо Донгі (1897-1963)
- Ренато Гуттузо (1911-1987)
- Віргіліо Гвіді (1891-1984)
- Акілле Лега (1899-1934)
- Артуро Мартіні (1889-1947), сульптор
- Пьєро Маруссіг (1879-1937)
- Джорджо Моранді (1890-1964)
- Убальдо Оппі (1889-1942)
- Джан Еміліо Малерба (1880-1926) т інші.
Увічнення пам'яті про новеченто в Італії
Усвідомлення про значимість мистецтва пори новеченто прийшло лише у повоєнний період, коли дещо уляглися страсті і трохи утамували біль про убитих та втрати. Вивчати історію новеченто перестало бути неприємним та неприпустимим. Низка творів мистецтва митців новеченто покинула країну і треба було зберігти залишки. В Італії організовано декілька музеїв новеченто. Майстрів та їх твори почали вивчати окремо, адже багато з них набагато пережили і роки існування руху, і режим Муссоліні, і змінили власну стилістику.
Галерея обраних творів
-
![image]()
Убальдо Оппі (1889-1942). Автопортрет, малюнок бл. 1920 р. -
![image]()
Ансельмо Буччі (1887-1955). «Місто Монца» (з апокаліптичним небом), папір, малюнок художнім вугіллям 1951 р. -
![image]()
Франческо Мессіна (1900-1995), «Оплакування Христа», бл. 1970 р.. Фонд Каріпло.
Див. також
Примітки
- Jeanneret Ch. E. (Le Corbusier), et Ozanfant A. Après le cubisme. Paris, 1918.
- Муромцева О. В.РОЛЬ ХУДОЖЕСТВЕННОГО ОБЪЕДИНЕНИЯ «НОВЕЧЕНТО ИТАЛЬЯНО» В ПРОЦЕССЕ ОФОРМЛЕНИЯ ТОТАЛИТАРНОГО ИСКУССТВА В ИТАЛИИ //Актуальные проблемы теории и истории искусства. 2012. № 2. С. 304—309.
- Il discorso di Mussolini del 5 ottobre all’Accademia delle Belle Arti di Perugia // Il Popolo d’Italia. 7 ottobre 1926.
Джерела
- Jeanneret Ch. E. (Le Corbusier), et Ozanfant A. Après le cubisme. Paris, 1918.
- Il discorso di Mussolini del 5 ottobre all’Accademia delle Belle Arti di Perugia // Il Popolo d’Italia. 7 ottobre 1926.
- Italy's Radical Return to Order, su The New York Times (26/12/1998)
- Elena Pontiggia, Il ritorno all'ordine, Milano, Abscondita, 2005.
- Elena Pontiggia, Modernità e classicità : il ritorno all'ordine in Europa, dal primo dopoguerra agli anni Trenta, Milano, Bruno Mondadori, 2008.
- Муромцева О. В.РОЛЬ ХУДОЖЕСТВЕННОГО ОБЪЕДИНЕНИЯ «НОВЕЧЕНТО ИТАЛЬЯНО» В ПРОЦЕССЕ ОФОРМЛЕНИЯ ТОТАЛИТАРНОГО ИСКУССТВА В ИТАЛИИ //Актуальные проблемы теории и истории искусства. 2012. № 2. С. 304—309.
Посилання
- Новеченто // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 129.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Novechento ital Novecento XX stolittya italijska mistecka grupa hudozhnij ruh v Italiyi v pershij polovini XX st stil obrazotvorchogo mistectva harakternij dlya fashistskoyi Italiyi literaturnij ruh v Italiyi drugoyi polovini 20 h Zasnovniceyu Novechento bula Margerita Sarfati pismennicya hudozhnij kritik i kohanka Benito Mussolini Chleni grupi predstavlyali rizni napryamki odnak yih ob yednuvalo viznannya providnoyi roli modernizmu v hudozhnij tvorchosti U toj zhe chas roboti cogo napryamku povinni buli rozumitisya yak povernennya do poryadku i v znachnij miri syuzhetnij material dlya nih bravsya z istoriyi mistectva Italiyi Na vidminu vid Mistectva Tretogo Rejhu ne dosyag absolyutnoyi monopoliyi v misteckomu zhitti Italiyi Ale spriyav poyavi totalitarnogo mistectva za chasiv Mussolini na zrazok fashiskoyi Nimechchini ta komunistichnogo SRSR PeredistoriyaPablo Pikasso prijshov do kubizmu priblizno u 1907 1909 rokah Reakciya na novu stilistiku bula riznoyu yak u hudozhnikiv tak i u publiki Odni hudozhniki zahopilisya novimi znahidkami smilivoyi viraznosti i pidtrimali yiyi navit v konservativnij Rosijskij imperiyi Popova Lyubov Sergiyivna Altman Natan Isajovich inshi ne sprijmali navit v radikalnomu krili francuzkih mitciv Vzhe 1918 r zasnovniki purizmu Le Korbyuzye ta A Ozanfan oprilyudnili vidomij manifest Pislya kubizmu chim ogolosili pro vidhid vid nogo Ce ne zavadilo Pikasso chas vid chasu zvertatisya do stilistiki kubizmu navit v roki praci z inshimi svoyimi stilyami Ale zaklik povernennya do poryadku fr rappel a l orde ital ritorno all ordine vzhe pochuli Osoblivo znachimim cej zaklik buv dlya mitciv Italiyi de buli vlasni i vplivovi tradiciyi realizmu ta pomitna vtoma vid franko ispanskogo avangardizmu pochatku XX st Za povernennya do poryadku v hudozhnomu prostori kartini she 1919 r ratuvav italiyec Dzhordzho de Kiriko zasnovnik metafizichnogo zhivopisu Vid nagoloshuvav na povernennya v kartini zmistovnoyi kompoziciyi profesijnoyi tehniki ta majsternosti Svoyu dumku pro cyu problemu vikazav i italiyec Dzhino Severini u vidomomu todi tvori Vid kubizmu do neo klasicizmu bo vin vrahovuvav u vlasnih propoziciyah hudozhnye nadbannya Vitruviya Leona Battisti Alberti P yero della Francheska niyak ne porozhni avtoriteti dlya italijciv Zasnuvannya u MilaniIdeya povernennya do poryadku otrimala vlasnih prihilnikiv i v Milani Nathnenikami novogo hudozhnogo ugrupovannya stala Margerita Sarfati zhurnalistka ta prihilnicya suchasnogo yij mistectva ta galerist Lino Pezaro Voni zibralisya z sima hudozhnikami ta rishuche obgovorili problemu Hudozhnik Anselmo Buchchi zaproponuvav nazvu novechento sho vidsilalo dumku do znachimih periodiv mistectva Italiyi na kshtalt kvatrochento chinkvechento sejchento Zrobiti ce povernennya do poryadku i namagalisya fundatori novogo tvorchogo ob yednannya Najbilsh radikalno bula nalashtovana Margerita Sarfati sho zaklikala do avtoritarnosti i spivpraci z fashiskim uryadom bo sama bula na toj period blizkoyu do Benito Mussolini vona pracyuvala v jogo gazeti Narid Italiyi Ale grupa ne virobila ni chitkoyi vlasnoyi poziciyi ni vlasnogo manifestu ne mala i vlasnogo istoriografa V nove ugrupovannya milanskih hudozhnikiv buli rekrutovani dovoli rizni mitci Anselmo Buchchi pracyuvav u stili simvolizmu Marussig borsavsya u nimeckih ta francuzkih vplivah sproshennyami v zhivopisu futurizmom ta kubizmom zahoplyuvavsya Dzhino Severini Vse ce rozmayittya zaklalo u pidmurki grupi bombu upovilnenoyi diyi Cikavo sho sami hudozhniki ne buli nalashtovani tak radikalno yak Sarfati ale spivpracya z fashiskim uryadom rozpochalasya Benito Mussolini zaklikav stvoriti nove fashiske mistectvo take zh znachushe yak mistectvo italijskogo vidrodzhennya ne menshe Na korotkij period novechento otrimalo uryadovu pidtrimku i bulo ogolosheno oficijnim derzhavnim mistectvom Odnak nazrili suvori politichni zmini bo 1926 r vidbuvsya chetvertij zamah na zhittya Mussolini Zapracyuvala zhorstoka cenzura i tak zvani nadzvichajni zakoni posilili naglyad za opozicionerami vveli v diyu sluzhbi bezpeki Tisk na italijske mistectvo posilivsya i narodilosya totalitane mistectvo Italiyi na kshtalt naciskoyi Nimechchini ta komunistichnogo SRSR z jogo socialistichnim realizmom trudovim entuziazmom ta mifichnoyu yednistyu uryadu i narodu Hudozhniki novechento vzyali uchast u Venecianskij biyennale 1923 roku ale v okremomu paviljoni hocha grupa ostatochno sformuvalas u 1925 r V pershe desyatilittya perebuvannya u vladi Mussolini she terplyache stavivsya do rozmayittya stiliv u mistectvi vidnosno spokijno isnuyut futurizm ekspresionizm abstrakcionizm ale tisk na mitciv i mistectvo stav takim sho mistectvo pristibnuli do ideologiyi fashizmu i prostogo zrozumilogo narodu mistectva Problemoyu bulo te sho uryad Mussolini ta ideologi italijskogo fashizmu shiroko vikoristovuvali kulturno istorichne nadbannya i jogo obrazi u vlasnij propagandi Netyamushi prijnyali ce nezvazhayuchi na samodostatnist kulturno istorichnogo nadbannya Italiyi sho proisnuvalo dekilka storich yak do Mussolili tak i pislya nogo Vazhkimi problemami buli nebazhannya mitciv emigruvati z krayini ta neobhidnist isnuvannya v nij yakim bi ne buv politichnij rezhim Treba bulo goduvati sim yi vihovuvati ditej hovati pomerlih batkiv Chastka mitciv pishla u vnutrishnyu emigraciyu chastka vimusheno pristosovuvalas do uryadovih vimog chastka aktivno spivpracyuvala v uryadovih proektah Mitci stvorili nizku monumentalnih stinopisiv mozayik vitrazhiv skulptur kotrimi buli prikrasheni sotni suspilnih sporud yih aktivno buduvali u 1930 i rr sho zmenshuvalo bezrobittya ta stvoryuvalo novi robochi miscya Fashiskij uryad zaprovadiv nizku premij dlya diyachiv mistectva Pervisna i nechislena grupa novechento perestala vlashtovuvati Mussolili kotrij pragnuv mati shiroku pidtrimku mitciv tomu pochav borotisya z monopolizmom grupi novechento i pochav pracyuvati na zaohochennya mitciv loyalnih do jogo uryadu i fashiskoyi ideologiyi Vid mitciv pochali vimagati tvoriv z entuziazmom z trudovimi uspihami z rekordami sportsmeniv i sportivimi zmagannyami z yednistyu fashiskogo uryadu i narodu programnij tvir cogo napryamku Narod sluhaye promovu Mussolini z radioprijmacha Reformovane novechentoPervisnij sklad novechento ne viriznyavsya zhittyezdatnistyu 1926 roku ugrupovannya rozpalosya Tovaristvo virishili vryatuvati zaklikom do majstriv sho vzhe viboroli populyarnist i slavu Do nogo prijshli nastilki rizni osobistosti sho tovaristvo otrimalo nazvu Novechento italyano Sered pribulih Dzhordzho de Kiriko jogo brat Albeto Savinio 1891 1952 Massimo Kampilyi 1895 1971 Enriko Prampomeni 1894 1956 ta in Stilitika grupi pochala rozmivatisya a haos v hudozhnij praktici i bez togo pomitnij zbilshivsya V Italiyi panuvali dovoli krajni formi individualizmu i formalizmu Ale trivalistyu ne vidriznyalosya i Novechento italyano vono ostatochno rozpalosya 1943 roku Bilshist majstriv novechento perezhila i roki isnuvannya ruhu i roki vijni i zminilo vlasni upodobannya ta stilistiku Novechento v literaturiOdnochasno z novechnto v italijskomu zhivopisu podibnij ruh mav misce i v yih literaturi Italijski literatori skupchilis navkolo zhurnalu Novechento kotrij vidavav pismennik Massimo Bontempelli 1878 1960 Novechento v italijskij arhitekturiTeoretichno novechento bulo oriyentovane na retrospektivizm hocha j ne ignoruvalo znahidki modernizmu Najbilsh povno vin vidbivsya v arhitekturnij praktici Uryad Mussolini zapochatkuvav programu budivnictva novih suspilno znachimih sporud z metoyu vozvelichennya fashizmu yak ideologiyi z metoyu vihovannya v cij ideologiyi italijskoyi molodi i namagannyam vozvelichiti pochatkovij period novoyi italijskoyi imperiyi kotru tak pragnuv stvoriti Mussolini Grandioznim arhitekturnim kompleksom v comu proekti stalo stvorennya v Rimi v period 1928 1938 rr Veletenskij kompleks buv stvorenij na plaskij dilyanci bilya pagorba Monte Mario ta richki Tibr arhitektori Enriko del Debio ta Luyidzhi Moretti Golovni sporudi kompleksu buli na yedinij visi yak v palacovo parkovih kompleksah Do nih vivodiv novij mist cherez Tibr vis prohodila kriz Ploshu Imperiyi veletenskij Marmurovij stadion i Obelisk Mussolini Shlyah buv prikrashenij mozayikami z napisami DVCE A NOI Nash duche MOLTI NEMICI MOLTO ONORE Bagato vorogiv vdostal chesti DVCE LA NOSTRA GIOVINEZZA A VOI DEDICHIAMO Duche nashu yunist Vam prisvyachuyemo Vsi napisi zberezheni i yih mozhna bachiti na pochatku 21 st Zmini vidbulisya lishe v perejmenuvannyah u povoyennij period Sered arhitekturnih sporud cogo periodu takozh Rimskij universitet Palacco delle Terme Ponte Duka d Aosta arhitektor Vinchenco Fasolo Palazzo dell Accademia Fascista Arsenal Casa delle Arme Palacco del Littorio perejmenovane piznishe u Ministerstvo zakordonnih sprav ta in Arhivne foto z obeliskom Arhivne foto Marmurovij stadion arhivne foto Mozayiki na shlyahu do sportivnogo kompleksu v RimiSprotiv oficioznomu novechento v ItaliyiNezvazhayuchi na uryadovu pidtrimku stavlennya do oficioznogo novechento ne bulo spokijnim Predstavniki italijskogo futurizmu ta grupi Strapaese vidpovili yim povnim nesprijnyattyam U 1930 r do protestuvalnikiv priyednalisya profesori ta studenti Akademiyi Brera Tam bula stvorena grupa do skladu kotroyi uvijshli sam direktor Breri Aldo Karpi studenti ta Renato Guttuzo Emilio Vedova ta in Grupa otrimala nazvu Korrente sho pochala vidavati zhurnal z toyi zh nazvoyu 1940 roku Italiya vstupila u Drugu svitovu vijnu a chastka vijskovih pidrozdiliv bratime uchast u zahoplenni zemel Radyanskogo Soyuzu Niyakogo terplyachogo stavlennya do opozicineriv navit u mistectvi vzhe prosto ne stalo zhurnal Korrente likviduvali She 1938 r Margerita Sarfati yevrejka za pohodzhennyam bula vidokremlena vid Mussolini cherez diyu antisemitskih cirkulyariv Vona zoseredit vlasni zusillya na vistavkovij diyalnosti Povoyennij periodPorazka v Drugij svitovij vijni rizko zminila stavlennya do hudozhnoyi techiyi novechento Nedovga za istorichnim periodom pidtrimka ruhu novechento fashiskim uryadom prizvela do diskreditaciyi techiyi do povnogo nesprijnyattya novechento hocha v Italiyi dobuduvali sporudi zapochatkovani she uryadom Mussolini Zgodom yih perejmenuyut a universitet ta stadion v Rimi uvijdut u povsyakdenne zhittya stolici Velichnij stadion navit prijmatime chergovu svitovu olimpiadu Odnak tvori novechentistiv zamovchuvali i piddali zabuttyu na desyatilittya Mistectvo novechento vidokremili vid rezhimu MussoliniPervisna grupa novechento vinikla ne z iniciativi uryadu a bula nizovoyu iniciativoyu Pro ideologiyu fashizmu v nij pervisno ne jshlosya tobto ne yim ne mitcyam i vidpovidati za krajni formi politichnogo rezhimu Novij period rozpochavsya lishe u 1970 i roki koli mistectvoznavci povernulisya do vivchennya mitectva novechento Adzhe arhitekturni sporudi skulptura zhivopis ne vtratili samodostatnosti bez priv yazki do bud yakoyi politichnoyi ideologiyi Yih vazhko vikinuti yak z istoriyi tak i z hudozhnoyi praktiki Pochavsya proces vidokremlennya mistectva novechento vid rezhimu Mussolini Golovni predstavnikiAkille Funi Boginya Roma eskiz Anselmo Buchchi 1887 1955 Akille Funi 1890 1972 Dzhakomo Balla 1871 1958 Karlo Karra 1881 1966 Leonardo Dudrevil 1885 1975 Franchesko Messina 1900 1995 sulptor Dzhino Severini 1883 1966 Mario Sironi 1885 1961 Dzhordzho de Kiriko 1888 1978 Pompeo Borra 1898 1973 Aldo Karpi 1886 1973 Mario Tocci 1895 1979 Feliche Kazorati 1883 1963 Raffaele de Grada 1885 1957 Fortunato Depero 1892 1960 Antonio Dongi 1897 1963 Renato Guttuzo 1911 1987 Virgilio Gvidi 1891 1984 Akille Lega 1899 1934 Arturo Martini 1889 1947 sulptor Pyero Marussig 1879 1937 Dzhordzho Morandi 1890 1964 Ubaldo Oppi 1889 1942 Dzhan Emilio Malerba 1880 1926 t inshi Uvichnennya pam yati pro novechento v ItaliyiUsvidomlennya pro znachimist mistectva pori novechento prijshlo lishe u povoyennij period koli desho ulyaglisya strasti i trohi utamuvali bil pro ubitih ta vtrati Vivchati istoriyu novechento perestalo buti nepriyemnim ta nepripustimim Nizka tvoriv mistectva mitciv novechento pokinula krayinu i treba bulo zberigti zalishki V Italiyi organizovano dekilka muzeyiv novechento Majstriv ta yih tvori pochali vivchati okremo adzhe bagato z nih nabagato perezhili i roki isnuvannya ruhu i rezhim Mussolini i zminili vlasnu stilistiku Galereya obranih tvorivUbaldo Oppi 1889 1942 Avtoportret malyunok bl 1920 r Anselmo Buchchi 1887 1955 Misto Monca z apokaliptichnim nebom papir malyunok hudozhnim vugillyam 1951 r Franchesko Messina 1900 1995 Oplakuvannya Hrista bl 1970 r Fond Kariplo Div takozhRealizm Simvolizm Avangardizm Modernizm Kubizm Futurizm Mizerabilizm Mistectvo Italiyi Metafizichnij zhivopis Radyanske mistectvo Mistectvo Tretogo Rejhu Olimpijskij stadion Rim PrimitkiJeanneret Ch E Le Corbusier et Ozanfant A Apres le cubisme Paris 1918 Muromceva O V ROL HUDOZhESTVENNOGO OBEDINENIYa NOVEChENTO ITALYaNO V PROCESSE OFORMLENIYa TOTALITARNOGO ISKUSSTVA V ITALII Aktualnye problemy teorii i istorii iskusstva 2012 2 S 304 309 Il discorso di Mussolini del 5 ottobre all Accademia delle Belle Arti di Perugia Il Popolo d Italia 7 ottobre 1926 DzherelaJeanneret Ch E Le Corbusier et Ozanfant A Apres le cubisme Paris 1918 Il discorso di Mussolini del 5 ottobre all Accademia delle Belle Arti di Perugia Il Popolo d Italia 7 ottobre 1926 Italy s Radical Return to Order su The New York Times 26 12 1998 Elena Pontiggia Il ritorno all ordine Milano Abscondita 2005 Elena Pontiggia Modernita e classicita il ritorno all ordine in Europa dal primo dopoguerra agli anni Trenta Milano Bruno Mondadori 2008 Muromceva O V ROL HUDOZhESTVENNOGO OBEDINENIYa NOVEChENTO ITALYaNO V PROCESSE OFORMLENIYa TOTALITARNOGO ISKUSSTVA V ITALII Aktualnye problemy teorii i istorii iskusstva 2012 2 S 304 309 PosilannyaPortal Mistectvo Portal Istoriya Portal Italiya Portal Zhivopis Portal Arhitektura Novechento Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 129