Нижня Теличка — історична місцевість на території Голосіївського району міста Києва, на березі Дніпра, між Наддніпрянським шосе, Дарницьким залізнично-автомобільним і Південним мостами. Нижня Теличка (Телячів) являє собою низовинну частину місцевості Теличка, верхня частина якої розташовується в Печерському районі.
Нижня Теличка | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
50°24′17″ пн. ш. 30°34′17″ сх. д. / 50.40472222224999399° пн. ш. 30.57138888891666895° сх. д.Координати: 50°24′17″ пн. ш. 30°34′17″ сх. д. / 50.40472222224999399° пн. ш. 30.57138888891666895° сх. д. | ||||
Країна | Україна | |||
Район | Голосіївський район | |||
Адмінодиниця | Київ | |||
Водойма | р. Дніпро | |||
Головні вулиці | Баренбойма, Будіндустрії, Деревообробна, Інженерна, Набережно-Печерська дорога, Наддніпрянське шосе | |||
Транспорт | ||||
Метрополітен | «Видубичі» | |||
Карта | ||||
Нижня Теличка Нижня Теличка (Київ) | ||||
Нижня Теличка у Вікісховищі |
Історія
Первісно територію сучасної Нижньої Телички займала Дніпровська затока (інша назва — Лисогірський рукав) — частина старого русла Дніпра. У 1868—1870 роках під час будівництва залізничного мосту Струве цю місцину осушили за допомогою дамби, перетворивши колишню затоку на зарослу лозою піщану пустку площею 103 десятини 780 квадратних сажнів. Згодом тут утворилися заплавні луки, де випасали худобу, що, за однією з версій, і дало назву місцевості. За іншою версією, топонім «Теличка» походить від прізвища власника або мешканця цієї місцевості, яка згадується у документах 1694 року під назвою «Телячів».
Як окремий київський топонім Нижня Теличка вперше з'явилася на мапі 1902 року — як «урочище Нижня Теличка міська». На початку XX століття тут налічувалося близько 15 садиб. Рештки історичної Дніпровської затоки з часом перетворилися на озеро, яке на різних мапах мало назви Теличка, Старик або Коров'яче. Вперше зафіксоване на мапах 1897 року, мало розміри 800 м з півночі на південь і до 250 м з заходу на схід. По західному берегу озера пролягав насип залізниці. Озеро засипали після Другої світової війни, ймовірно, для будівництва промзони. Ще один гідронім на Нижній Теличці — сучасна Дніпровська затока, залишок Лисогірського рукава. У затоці розміром близько 400 на 130 м розташований Ремонтно-відстійний пункт № 4.
До складу Києва Нижня Теличка увійшла 1923 року, послідовно підпорядковувалася Печерському, Ленінському, Кіровському та Харківському районам.
У роки Першої світової війни на Нижній Теличці діяли деревообробні та цегельні заводи, що належали різним власникам, зокрема, купцеві А. Горенштейну та Києво-Печерській Лаврі. У липні 1929 року тут за проєктом московського об'єднання «Деревбуд» почали будувати деревообробний завод Українлісу, який наприкінці 1930-х років перетворився на потужний Київський деревообробний комбінат. Будівництво комбінату, яке здійснювала галузева будівельна контора «Укрліспромбуд», завершили у 1933 році. У 1930 році при комбінаті відкрили школу фабрично-заводського учнівства, для якої 1939 року збудували окрему двоповерхову будівлю, а 1979 року — новий навчальний корпус. У 1940 році школу перетворили на ремісниче училище, яке після низки реорганізацій, вже в сучасній Україні стало Київським вищим професійним училищем деревообробки.
Після Другої світової війни, у 1960-х—1970-х роках на Нижній Теличці починає створюватися промислова зона. У 1949 році тут збудували завод мінераловатних виробів, у 1970-х роках — комбінат будівельної індустрії. У 1980-х роках остаточно знесли малоповерхову садибну забудову Нижньої Телички для проєктування Видубицької транспортної розв'язки. Станом на 2020 рік промислова зона «Теличка» — друга в Києві за площею після промзони «Нивки».
Наприкінці XX століття більшість промислових підприємств Нижньої Телички скоротили або припинили свою діяльність. На початку XXI століття з'явилися плани ревіталізації промзони «Теличка», зокрема, будівництва на її місці ділового центру Kyiv City та навіть перенесення сюди урядового кварталу.
Забудова
На Нижній Теличці переважає промислова забудова: тут розташовані Київський деревообробний комбінат, завод залізобетонних конструкцій № 1, комбінат будіндустрії, завод залізобетонних конструкцій ім. С. Ковальської. У північній частині, біля Дарницького мосту існує так зване селище Мостобуду — поселення працівників мостозагону № 2, які після німецько-радянської війни відбудовували мости через Дніпро. Селище виникло на початку 1950-х років. Житлова забудова селища розміщена вздовж вулиці Баренбойма та складається із 16 споруд, серед яких 3 двоповерхових житлові будинки барачного типу 1950 року побудови та єдиний дев'ятиповерховий панельний житловий будинок серії 1-КГ-480. Окрім житлових будинків у селищі був свій клуб і спортивний зал, за деякими даними до 1990-х років діяв свій музей історії мостобудування та аматорський театр.
Транспорт
Завдяки своєму розташуванню на березі Дніпра та біля залізничного мосту промислова зона Нижньої Телички обслуговувалася водним і залізничним транспортом. Так, у 1914 році відкрився пасажирський зупинний пункт «Правий Берег» Київського залізничного вузла Південно-Західної залізниці, пізніше перейменований на платформу Ботанічну. У Дніпровській затоці для потреб деревообробного комбінату відкрився причал «Док».
Після Другої світової війни, коли в Києві почали відбудовувати мости та мережу міського транспорту, Нижню Теличку також сполучили з іншими районами міста. З 1950-х—1960-х і до 1990-х років вулиця Будіндустрії сполучалася з районом Печерського мосту автобусним маршрутом № 7 (закритий на початку 1990-х). У другій половині 1980-х років відкрився ще один автобусний маршрут № 67 з Нижньої Телички до станції метро Дніпро (закритий у 1990-х).
У середині 1970-х років почалося активне проєктування Сирецько-Печерської лінії, що мала з'єднати Виноградар із новозбудованим Харківським масивом через запроєктований Південний міст, який відкрили у 1990 році, на південній межі Нижньої Телички. В районі самої Нижньої Телички запроєктували дві станції — «Видубичі» (проєктна назва — «Наддніпрянська») і «Теличка» (проєктна назва — «Будіндустрії»). Першу з них відкрили у грудні 1991 року в рамках відкриття ділянки «Кловська» (тоді — «Мечникова») — «Видубичі». Через затримку будівництва Південного мосту ділянку «Видубичі»—«Осокорки» відкрили лише через рік, у грудні 1992 року. Станція «Теличка» через своє розташування у промзоні створювалася на далеку перспективу, а поки за будівельними нормами мала слугувати евакуаційною платформою на найдовшому в київському метрополітені перегоні «Видубичі»—«Славутич». Станом на 2022 рік «Теличка», розташована між опорами Південного мосту, так і не відкрита як повноцінна станція метро, втім, тут провели підготовчі роботи, зокрема, збудували дві платформи берегового типу, є суміщена тягово-понижуюча підстанція та станційний вентиляційний вузол. Поїзди тут зупиняються дуже рідко, лише для посадки та висадки працівників метрополітену.
У 2001 році в рамках реконструкції транспортної розв'язки в районі станції метро «Видубичі» відкрили однойменну автостанцію та зупинний пункт (замість закритого зупинного пункта Ботанічна), перетворивши місцевість на великий транспортний хаб. З 2011 року на зупинному пункті Видубичі зупиняється київської міської електрички, з 2020 року — «Kyiv Boryspil Express»
Зображення
- Нижня Теличка на мапі Києва 1890 року
- План селища Мостобуду
- Селище Мостобуду
- Селище Мостобуду і промзона «Теличка». На задньому плані — Позняки та Південний міст, справа — ТЕЦ-5
- Вид на Нижню Теличку з Лисої гори, 2006 рік
Див. також
Примітки
- Звід, 2011, с. 2098.
- Вакулишин, 2014, с. 122.
- Київ, 1981, с. 593.
- Пономаренко, Різник, 2003, с. 68.
- Киев, 1982, с. 550.
- Киев, 1985, с. 608.
- Вакулишин, 2014, с. 56.
- Вакулишин, 2014, с. 100.
- Пономаренко, Різник, 2003, с. 69.
- Широчин, Михайлик, 2021, с. 49.
- Широчин, Михайлик, 2019, с. 126.
- Вакулишин, 2014, с. 172-173.
- Парнікоза І.Ю. 2.7.12. Неводничі, Видубичі, острови Жуків, Чернечий (Водників), Конча-Заспа та ін. в період 1921-1941 рр. // Київські острови та прибережні урочища на Дніпрі – погляд крізь віки. — (мережеве видання). — 2013-2021.
- Вакулишин, 2014, с. 85.
- Ернст, 1930, с. 711.
- Широчин, Михайлик, 2019, с. 127.
- Олександра Панченко (7 липня 2020). . hmarochos.kiev.ua. Хмарочос. Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 1 січня 2022 року.
- . domik.ua. 28 червня 2006. Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 4 січня 2022 року. (рос.)
- . domik.ua. 8 січня 2008. Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 1 січня 2022 року. (рос.)
- Олександр Дмитрук (17 липня 2020). . www.the-village.com.ua. The Village Україна. Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 1 січня 2022 року.
- . delo.ua. Дело UA. 21 липня 2020. Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 1 січня 2022 року. (рос.)
- Широчин, Михайлик, 2019, с. 170.
- Широчин, Михайлик, 2019, с. 171.
- Козлов, 2011, с. 160.
- Тоцкий, 2018, с. 72.
- Тоцкий, 2018, с. 71.
- Козлов, 2011, с. 162.
- Наталка Пелих (13 липня 2001). . kreschatic.kiev.ua. «Хрещатик». Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 4 січня 2022 року.
Джерела
- Маршрут № 7. Печорський міст — сел. Теличка (ДОК) // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 235.
- Рибаков М. Топонімічний словник: Теличка // Київ: Кн. 1, ч. 3: С—Я Звід пам'яток історії та культури України. Енциклопедичне видання. У 28 томах / Редкол. тому: Відп. ред. П. Тронько та ін. Упоряд.: В. Горбик, М. Кіпоренко, Н. Коваленко, Л. Федорова. — К. : Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2011. — С. 1217–2197. — 3900 прим. — -2.
- Деревообробний завод (Теличка) // Київ: провідник / За ред. Федора Ернста. — 2-га Друк. — К. : Держтрест «К.-Д.», 1930. — 797 с.
- Кость Козлов. Київський метрополітен. — К. : ВАРТО, 2011. — 256 с. — .
- Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання / Л. А. Пономаренко, О. О. Різник — К. : Видавництво «Павлім», 2003. — 124 с. : іл. — .
- Парнікоза І.Ю. 2.7.12. Неводничі, Видубичі, острови Жуків, Чернечий (Водників), Конча-Заспа та ін. в період 1921-1941 рр. // Київські острови та прибережні урочища на Дніпрі – погляд крізь віки. — (мережеве видання). — 2013-2021.
- Широчин С., Михайлик О. Невідомі периферії Києва. Голосіївський район. — К. : Скай Хорс, 2019. — 296 с. — (Невідомі периферії Києва) — 500 прим. — .
- Широчин С., Михайлик О. Невідомі периферії Києва. Новий Печерськ. — К. : Скай Хорс, 2021. — 192 с. — (Невідомі периферії Києва) — 300 прим. — .
- С. М. Вакулишин. Топонімія Києва XX ст. — К. : Центр ДЗК, 2014. — 260 с. — 200 прим. — .
- Київ: енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : Гол. ред. Української Радянської Енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.
- Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — 704 с., ил. (рос.)
- Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — 2-е изд. — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1985. — 760 с., ил. (рос.)
- Тоцкий О. Семь историй киевского метро. — К. : ВАРТО, 2018. — 152 с. — .
Посилання
- Марина Васильева (23 серпня 2012). . Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 1 січня 2022 року. (рос.)
- Влад Омельянченко (10 березня 2020). . iod.media. «Йод Медіа». Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 1 січня 2022 року.
- Олег Петренко (19 лютого 2016). . vechirniy.kyiv.ua. Вечірній Київ. Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 1 січня 2022 року.
- . www.interesniy.kiev.ua. Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 1 січня 2022 року. (рос.)
- Кальницький М. . mik-kiev.livejournal.com. Архів оригіналу за 3 січня 2022. Процитовано 3 січня 2022 року. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nizhnya Telichka istorichna miscevist na teritoriyi Golosiyivskogo rajonu mista Kiyeva na berezi Dnipra mizh Naddnipryanskim shose Darnickim zaliznichno avtomobilnim i Pivdennim mostami Nizhnya Telichka Telyachiv yavlyaye soboyu nizovinnu chastinu miscevosti Telichka verhnya chastina yakoyi roztashovuyetsya v Pecherskomu rajoni Nizhnya Telichka Zagalna informaciya 50 24 17 pn sh 30 34 17 sh d 50 40472222224999399 pn sh 30 57138888891666895 sh d 50 40472222224999399 30 57138888891666895 Koordinati 50 24 17 pn sh 30 34 17 sh d 50 40472222224999399 pn sh 30 57138888891666895 sh d 50 40472222224999399 30 57138888891666895Krayina UkrayinaRajon Golosiyivskij rajonAdminodinicya KiyivVodojma r DniproGolovni vulici Barenbojma Budindustriyi Derevoobrobna Inzhenerna Naberezhno Pecherska doroga Naddnipryanske shose Transport Metropoliten Vidubichi Karta Nizhnya TelichkaNizhnya Telichka Kiyiv Nizhnya Telichka u VikishovishiIstoriyaPervisno teritoriyu suchasnoyi Nizhnoyi Telichki zajmala Dniprovska zatoka insha nazva Lisogirskij rukav chastina starogo rusla Dnipra U 1868 1870 rokah pid chas budivnictva zaliznichnogo mostu Struve cyu miscinu osushili za dopomogoyu dambi peretvorivshi kolishnyu zatoku na zaroslu lozoyu pishanu pustku plosheyu 103 desyatini 780 kvadratnih sazhniv Zgodom tut utvorilisya zaplavni luki de vipasali hudobu sho za odniyeyu z versij i dalo nazvu miscevosti Za inshoyu versiyeyu toponim Telichka pohodit vid prizvisha vlasnika abo meshkancya ciyeyi miscevosti yaka zgaduyetsya u dokumentah 1694 roku pid nazvoyu Telyachiv Yak okremij kiyivskij toponim Nizhnya Telichka vpershe z yavilasya na mapi 1902 roku yak urochishe Nizhnya Telichka miska Na pochatku XX stolittya tut nalichuvalosya blizko 15 sadib Reshtki istorichnoyi Dniprovskoyi zatoki z chasom peretvorilisya na ozero yake na riznih mapah malo nazvi Telichka Starik abo Korov yache Vpershe zafiksovane na mapah 1897 roku malo rozmiri 800 m z pivnochi na pivden i do 250 m z zahodu na shid Po zahidnomu beregu ozera prolyagav nasip zaliznici Ozero zasipali pislya Drugoyi svitovoyi vijni jmovirno dlya budivnictva promzoni She odin gidronim na Nizhnij Telichci suchasna Dniprovska zatoka zalishok Lisogirskogo rukava U zatoci rozmirom blizko 400 na 130 m roztashovanij Remontno vidstijnij punkt 4 Do skladu Kiyeva Nizhnya Telichka uvijshla 1923 roku poslidovno pidporyadkovuvalasya Pecherskomu Leninskomu Kirovskomu ta Harkivskomu rajonam U roki Pershoyi svitovoyi vijni na Nizhnij Telichci diyali derevoobrobni ta cegelni zavodi sho nalezhali riznim vlasnikam zokrema kupcevi A Gorenshtejnu ta Kiyevo Pecherskij Lavri U lipni 1929 roku tut za proyektom moskovskogo ob yednannya Derevbud pochali buduvati derevoobrobnij zavod Ukrayinlisu yakij naprikinci 1930 h rokiv peretvorivsya na potuzhnij Kiyivskij derevoobrobnij kombinat Budivnictvo kombinatu yake zdijsnyuvala galuzeva budivelna kontora Ukrlisprombud zavershili u 1933 roci U 1930 roci pri kombinati vidkrili shkolu fabrichno zavodskogo uchnivstva dlya yakoyi 1939 roku zbuduvali okremu dvopoverhovu budivlyu a 1979 roku novij navchalnij korpus U 1940 roci shkolu peretvorili na remisniche uchilishe yake pislya nizki reorganizacij vzhe v suchasnij Ukrayini stalo Kiyivskim vishim profesijnim uchilishem derevoobrobki Pislya Drugoyi svitovoyi vijni u 1960 h 1970 h rokah na Nizhnij Telichci pochinaye stvoryuvatisya promislova zona U 1949 roci tut zbuduvali zavod mineralovatnih virobiv u 1970 h rokah kombinat budivelnoyi industriyi U 1980 h rokah ostatochno znesli malopoverhovu sadibnu zabudovu Nizhnoyi Telichki dlya proyektuvannya Vidubickoyi transportnoyi rozv yazki Stanom na 2020 rik promislova zona Telichka druga v Kiyevi za plosheyu pislya promzoni Nivki Naprikinci XX stolittya bilshist promislovih pidpriyemstv Nizhnoyi Telichki skorotili abo pripinili svoyu diyalnist Na pochatku XXI stolittya z yavilisya plani revitalizaciyi promzoni Telichka zokrema budivnictva na yiyi misci dilovogo centru Kyiv City ta navit perenesennya syudi uryadovogo kvartalu ZabudovaNa Nizhnij Telichci perevazhaye promislova zabudova tut roztashovani Kiyivskij derevoobrobnij kombinat zavod zalizobetonnih konstrukcij 1 kombinat budindustriyi zavod zalizobetonnih konstrukcij im S Kovalskoyi U pivnichnij chastini bilya Darnickogo mostu isnuye tak zvane selishe Mostobudu poselennya pracivnikiv mostozagonu 2 yaki pislya nimecko radyanskoyi vijni vidbudovuvali mosti cherez Dnipro Selishe viniklo na pochatku 1950 h rokiv Zhitlova zabudova selisha rozmishena vzdovzh vulici Barenbojma ta skladayetsya iz 16 sporud sered yakih 3 dvopoverhovih zhitlovi budinki barachnogo tipu 1950 roku pobudovi ta yedinij dev yatipoverhovij panelnij zhitlovij budinok seriyi 1 KG 480 Okrim zhitlovih budinkiv u selishi buv svij klub i sportivnij zal za deyakimi danimi do 1990 h rokiv diyav svij muzej istoriyi mostobuduvannya ta amatorskij teatr TransportZavdyaki svoyemu roztashuvannyu na berezi Dnipra ta bilya zaliznichnogo mostu promislova zona Nizhnoyi Telichki obslugovuvalasya vodnim i zaliznichnim transportom Tak u 1914 roci vidkrivsya pasazhirskij zupinnij punkt Pravij Bereg Kiyivskogo zaliznichnogo vuzla Pivdenno Zahidnoyi zaliznici piznishe perejmenovanij na platformu Botanichnu U Dniprovskij zatoci dlya potreb derevoobrobnogo kombinatu vidkrivsya prichal Dok Pislya Drugoyi svitovoyi vijni koli v Kiyevi pochali vidbudovuvati mosti ta merezhu miskogo transportu Nizhnyu Telichku takozh spoluchili z inshimi rajonami mista Z 1950 h 1960 h i do 1990 h rokiv vulicya Budindustriyi spoluchalasya z rajonom Pecherskogo mostu avtobusnim marshrutom 7 zakritij na pochatku 1990 h U drugij polovini 1980 h rokiv vidkrivsya she odin avtobusnij marshrut 67 z Nizhnoyi Telichki do stanciyi metro Dnipro zakritij u 1990 h U seredini 1970 h rokiv pochalosya aktivne proyektuvannya Sirecko Pecherskoyi liniyi sho mala z yednati Vinogradar iz novozbudovanim Harkivskim masivom cherez zaproyektovanij Pivdennij mist yakij vidkrili u 1990 roci na pivdennij mezhi Nizhnoyi Telichki V rajoni samoyi Nizhnoyi Telichki zaproyektuvali dvi stanciyi Vidubichi proyektna nazva Naddnipryanska i Telichka proyektna nazva Budindustriyi Pershu z nih vidkrili u grudni 1991 roku v ramkah vidkrittya dilyanki Klovska todi Mechnikova Vidubichi Cherez zatrimku budivnictva Pivdennogo mostu dilyanku Vidubichi Osokorki vidkrili lishe cherez rik u grudni 1992 roku Stanciya Telichka cherez svoye roztashuvannya u promzoni stvoryuvalasya na daleku perspektivu a poki za budivelnimi normami mala sluguvati evakuacijnoyu platformoyu na najdovshomu v kiyivskomu metropoliteni peregoni Vidubichi Slavutich Stanom na 2022 rik Telichka roztashovana mizh oporami Pivdennogo mostu tak i ne vidkrita yak povnocinna stanciya metro vtim tut proveli pidgotovchi roboti zokrema zbuduvali dvi platformi beregovogo tipu ye sumishena tyagovo ponizhuyucha pidstanciya ta stancijnij ventilyacijnij vuzol Poyizdi tut zupinyayutsya duzhe ridko lishe dlya posadki ta visadki pracivnikiv metropolitenu U 2001 roci v ramkah rekonstrukciyi transportnoyi rozv yazki v rajoni stanciyi metro Vidubichi vidkrili odnojmennu avtostanciyu ta zupinnij punkt zamist zakritogo zupinnogo punkta Botanichna peretvorivshi miscevist na velikij transportnij hab Z 2011 roku na zupinnomu punkti Vidubichi zupinyayetsya kiyivskoyi miskoyi elektrichki z 2020 roku Kyiv Boryspil Express ZobrazhennyaNizhnya Telichka na mapi Kiyeva 1890 roku Plan selisha Mostobudu Selishe Mostobudu Selishe Mostobudu i promzona Telichka Na zadnomu plani Poznyaki ta Pivdennij mist sprava TEC 5 Vid na Nizhnyu Telichku z Lisoyi gori 2006 rikDiv takozhGolosiyivskij rajonPrimitkiZvid 2011 s 2098 Vakulishin 2014 s 122 Kiyiv 1981 s 593 Ponomarenko Riznik 2003 s 68 Kiev 1982 s 550 Kiev 1985 s 608 Vakulishin 2014 s 56 Vakulishin 2014 s 100 Ponomarenko Riznik 2003 s 69 Shirochin Mihajlik 2021 s 49 Shirochin Mihajlik 2019 s 126 Vakulishin 2014 s 172 173 Parnikoza I Yu 2 7 12 Nevodnichi Vidubichi ostrovi Zhukiv Chernechij Vodnikiv Koncha Zaspa ta in v period 1921 1941 rr Kiyivski ostrovi ta priberezhni urochisha na Dnipri poglyad kriz viki merezheve vidannya 2013 2021 Vakulishin 2014 s 85 Ernst 1930 s 711 Shirochin Mihajlik 2019 s 127 Oleksandra Panchenko 7 lipnya 2020 hmarochos kiev ua Hmarochos Arhiv originalu za 1 sichnya 2022 Procitovano 1 sichnya 2022 roku domik ua 28 chervnya 2006 Arhiv originalu za 4 sichnya 2022 Procitovano 4 sichnya 2022 roku ros domik ua 8 sichnya 2008 Arhiv originalu za 1 sichnya 2022 Procitovano 1 sichnya 2022 roku ros Oleksandr Dmitruk 17 lipnya 2020 www the village com ua The Village Ukrayina Arhiv originalu za 1 sichnya 2022 Procitovano 1 sichnya 2022 roku delo ua Delo UA 21 lipnya 2020 Arhiv originalu za 1 sichnya 2022 Procitovano 1 sichnya 2022 roku ros Shirochin Mihajlik 2019 s 170 Shirochin Mihajlik 2019 s 171 Kozlov 2011 s 160 Tockij 2018 s 72 Tockij 2018 s 71 Kozlov 2011 s 162 Natalka Pelih 13 lipnya 2001 kreschatic kiev ua Hreshatik Arhiv originalu za 4 sichnya 2022 Procitovano 4 sichnya 2022 roku DzherelaMarshrut 7 Pechorskij mist sel Telichka DOK Vulici Kiyeva Dovidnik uporyad A M Sigalov ta in K Reklama 1975 S 235 Ribakov M Toponimichnij slovnik Telichka Kiyiv Kn 1 ch 3 S YaZvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Enciklopedichne vidannya U 28 tomah Redkol tomu Vidp red P Tronko ta in Uporyad V Gorbik M Kiporenko N Kovalenko L Fedorova K Golov red Zvodu pam yatok istoriyi ta kulturi pri vid vi Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2011 S 1217 2197 3900 prim ISBN 966 95478 2 2 2 Derevoobrobnij zavod Telichka Kiyiv providnik Za red Fedora Ernsta 2 ga Druk K Derzhtrest K D 1930 797 s Kost Kozlov Kiyivskij metropoliten K VARTO 2011 256 s ISBN 978 966 2321 17 3 Kiyiv Korotkij toponimichnij dovidnik Dovidkove vidannya L A Ponomarenko O O Riznik K Vidavnictvo Pavlim 2003 124 s il ISBN 966 686 050 3 Parnikoza I Yu 2 7 12 Nevodnichi Vidubichi ostrovi Zhukiv Chernechij Vodnikiv Koncha Zaspa ta in v period 1921 1941 rr Kiyivski ostrovi ta priberezhni urochisha na Dnipri poglyad kriz viki merezheve vidannya 2013 2021 Shirochin S Mihajlik O Nevidomi periferiyi Kiyeva Golosiyivskij rajon K Skaj Hors 2019 296 s Nevidomi periferiyi Kiyeva 500 prim ISBN 978 966 2536 50 8 Shirochin S Mihajlik O Nevidomi periferiyi Kiyeva Novij Pechersk K Skaj Hors 2021 192 s Nevidomi periferiyi Kiyeva 300 prim ISBN 978 966 2536 83 6 S M Vakulishin Toponimiya Kiyeva XX st K Centr DZK 2014 260 s 200 prim ISBN 978 617 7175 15 4 Kiyiv enciklopedichnij dovidnik za red A V Kudrickogo K Gol red Ukrayinskoyi Radyanskoyi Enciklopediyi 1981 736 s il Kiev enciklopedicheskij spravochnik pod red A V Kudrickogo K Gl red Ukrainskoj Sovetskoj Enciklopedii 1982 704 s il ros Kiev enciklopedicheskij spravochnik pod red A V Kudrickogo 2 e izd K Gl red Ukrainskoj Sovetskoj Enciklopedii 1985 760 s il ros Tockij O Sem istorij kievskogo metro K VARTO 2018 152 s ISBN 978 966 2321 42 5 PosilannyaMarina Vasileva 23 serpnya 2012 Arhiv originalu za 1 sichnya 2022 Procitovano 1 sichnya 2022 roku ros Vlad Omelyanchenko 10 bereznya 2020 iod media Jod Media Arhiv originalu za 1 sichnya 2022 Procitovano 1 sichnya 2022 roku Oleg Petrenko 19 lyutogo 2016 vechirniy kyiv ua Vechirnij Kiyiv Arhiv originalu za 1 sichnya 2022 Procitovano 1 sichnya 2022 roku www interesniy kiev ua Arhiv originalu za 1 sichnya 2022 Procitovano 1 sichnya 2022 roku ros Kalnickij M mik kiev livejournal com Arhiv originalu za 3 sichnya 2022 Procitovano 3 sichnya 2022 roku ros