Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Неметалі́чні кори́сні копа́лини Украї́ни
Неметалічна сировина для металургії
За більш ніж столітню історію української металургії створено потужну промисловість з видобування і первинної переробки . З усіх видів цієї сировини (вапняки, доломіти, кварцити, вогнетривкі глини, лужноземельні бентоніти) Україна до останнього часу повністю забезпечувала власні потреби і певною мірою потреби металургії Росії, Грузії, частково — Польщі, Словаччини. Але вже зараз виникають гострі проблеми, зумовлені загальним прогресом у металургії і значним підвищенням вимог до якості неметалічної сировини. Деякі види неметалічної сировини (магнезит, плавиковий шпат, лужні бентоніти) для металургійної галузі України імпортуються.
Основним завданням цього напряму є розвиток геологорозвідувальних робіт, спрямованих на максимально можливе забезпечення діючих підприємств власною мінеральною сировиною належної якості.
Плавиковий шпат
Основними споживачами плавикового шпату є заводи, що випускають феросплави і зварні флюси, а також металургійні комбінати, заводи важкого машинобудування, суднобудівні і алюмінієві підприємства Донецької, Дніпропетровської, Запорізької та Миколаївської областей.
Державним балансом запасів враховується одне родовище плавикового шпату Покрово-Кириївське у Приазов'ї та два родовища з вмістом супутнього фтору в апатиті — і . Усі три родовища не експлуатуються через потребу значних капітальних вкладень на їх освоєння.
Розвідано і підготовлено до дослідно-промислової експлуатації у Придністров'ї.
Проблеми і завдання
Основними завданнями цього напряму є:
- проведення пошуково-оцінювальних робіт у межах центральної ділянки для підготовки запасів спеціального рідкісноземельно-флюоритового флюсу;
- проведення пошуково-оцінювальних і розвідувальних робіт на флангах Бахтинського родовища із затвердженням запасів плавикового шпату у ;
- підготовка до промислового освоєння Сущано-Пержанської зони.
Флюсові вапняки і доломіти
Запасами флюсової сировини діючі гірничодобувні підприємства повністю забезпечені, але переважна більшість цих запасів придатна лише для застарілого доменно-мартенівського виробництва сталі. Конверторне та електроплавильне виробництво сталі вимагає ту ж сировину, але високої якості (за хімічним складом та механічною міцністю).
Державним балансом запасів враховано 14 родовищ флюсових вапняків, загальні запаси яких становлять 2,5 млрд тонн; в контурах діючих кар'єрів — 950 млн тонн. Також на державному балансі знаходяться 8 родовищ доломіту, з яких три розробляються.
Проте при значних запасах країна має потребу у високоякісних конверторних доломітах, загальний обсяг запасів яких становить 400 млн тонн, але промислові з них всього — 36 млн тонн.
Проблемою сировинної бази залишається нестача розвіданих запасів . Єдине родовище в країні — (Донбас), яке тепер закрите через гідрогеологічні проблеми.
Проблеми і завдання
Основними завданнями цього напряму є:
- завершення розвідки західної ділянки Стильського родовища, створення сировинної бази доломітів у Кривбасі на Криворізькому (Фрунзенському) родовищі із загальними запасами понад 100 млн тонн.
Бентонітові глини
При сталому функціонуванні українських металургійних підприємств їх потреби у бентонітових глинах становлять 500–560 тис. тонн на рік.
використовують як формувальні бентонітові глини , але вони не придатні для виробництва обкотишів із залізорудних концентратів і тому для цих цілей такі глини імпортуються з Азербайджану.
Проблеми і завдання
Основними завданнями цього напряму є:
- проведення розвідки Ріпкінської ділянки , глини якої подібні до азербайджанських бентонітів;
- проведення розвідки першочергового блоку у Закарпатті;
- проведення розвідки у Закарпатті.
Вогнетривка сировина
Запаси високоякісної глинистої сировини на найбільших родовищах (, ) майже виснажено. Більша частина запасів Часів'ярського родовища (42 млн тонн) розташована під містом. Залишок балансових запасів Новоселицького родовища, що експлуатується, становить всього 101 тис. тонн.
Проблеми і завдання
Знижується сортність сировини, яка добувається, і на інших родовищах. Погіршуються гірничо-геологічні умови, збільшується глибина кар'єрів, зростає собівартість добування сировини.
Основними завданнями цього напряму є:
- забезпечення приросту запасів промислових категорій на і ;
- проведення розвідки (Черкаська область) і (Кіровоградська область) родовищ з очікуваними запасами відповідно 20 і 10 млн тонн для збільшення запасів вторинних каолінів;
- завершення розвідки Західної лінзи Рижанівського родовища;
- проведення пошукових робіт високоякісних вторинних каолінів у районі діючих підприємств (ділянки, прилеглі до Новоселицького та ) у Черкаській та Кіровоградській областях;
- проведення пошукових робіт глин Часів'ярського типу у та Донецької області.
Магнезит
У Дніпропетровській області розвідано талько-магнезиту, розробка якого дасть змогу замінити імпортований магнезит у всіх випадках, коли використовується його порошок, (до 50 % загальних потреб). До того ж, у процесі збагачення талько-магнезитів отримується високоякісний і цінний тальк.
У металургії значна частина магнезиту переробляється на форстеритові вогнетриви, сировина для яких імпортується.
Проблеми і завдання
Основним завданням цього напряму є проведення у межах (Кіровоградська та Миколаївська області) для заміни імпортованої сировини цього різновиду на власну.
Високоглиноземна сировина
Україна не має власної мінеральної бази цієї сировини але перспективними щодо цього є райони Приазов'я та північної частини Житомирської області (Сущапо-Пержанська зона). На сьогодні імпорт високоглиноземної сировини становить 38 тис. тонн щороку.
Проблеми і завдання
Основними завданнями цього напряму є проведення розвідки:
- Сущанського родовища дистену, на ділянці першочергової розробки якого прогнозується отримати запаси в обсязі 5 млн тонн;
- всього Сущанського родовища дистену;
- Соломіївського родовища гранат-силіманітових руд у Приазов'ї, на ділянці першочергової розробки якого прогнозується отримати запаси в обсязі 10 млн тонн.
Сировина для та агропромислового комплексів
Ця сировина є основою для виробництва мінеральних добрив.
Апатит
За даними Мінпромполітики України, сучасна потреба галузей економіки у фосфорній сировині оцінюється у 2,3 — 2,8 млн тонн на рік у розрахунку на 100 % оксид фосфору(V) (далі — у перерахунку на оксид фосфору(V)), тобто 6-7 млн тонн кондиційного апатитового концентрату. Із власних родовищ можна забезпечити тільки частину потреби у фосфорних добривах. Можливість ввезення кольського апатитового концентрату різко зменшується у зв'язку з відпрацюванням основних запасів для відкритого добування. Розв'язання питання щодо імпорту фосфоритових концентратів Північної Африки та Близького Сходу вимагає певної обережності, оскільки в їх рудах переважають фосфорити із підвищеним вмістом кадмію, урану, торію та інших шкідливих компонентів.
Загальні запаси апатитових руд України становлять 79,1 млн тонн фосфорного ангідриту і майже повністю зосереджені у двох родовищах — та . Однак для освоєння цих родовищ необхідні значні затрати часу і інвестиції.
У той же час поблизу Стремигородського родовища є менші за обсягами, але поки що недостатньо вивчені родовища таких саме руд, що залягають на меншій глибині і потребують значно менших капітальних вкладень для їх розробки. Найкращі з них — і з можливими запасами в обсязі 15 млн тонн у перерахунку на оксид фосфору(V) при його середньому вмісті 3,2 %.
Проблеми і завдання
Основними завданнями цього напряму є:
- завершення розвідки Федорівського родовища;
- пошуково-оцінювальні роботи на Голосківській ділянці у Хмельницькій області;
- завершення розвідки та затвердження запасів у Державній комісії по запасах корисних копалин України Видиборського родовища апатит-ільменітових руд;
- розвідка апатиту.
Очікуваний приріст розвіданих запасів прогнозується в обсязі 30 млн тонн у перерахунку на оксид фосфору (V).
Сірка самородна
Річна потреба України в самородній сірці для виробництва 98-% сірчаної кислоти (при повному завантаженні існуючих виробництв 6 млн тонн) становить 2 млн тонн.
Усі запаси та прогнозні ресурси самородної сірки пов'язані з , який є основним джерелом добування сірки для .
На сьогодні єдине відносно рентабельне джерело добування сірки в Україні — Язівське родовище, залишкові запаси якої становлять 16 млн тонн, технологічні — 6,4 млн тонн, собівартість сірки — $85 за тонну при світовій ціні ;40 — 60 за тонну, що не може задовольнити потреби промисловості.
Проблеми і завдання
Основними завданнями цього напряму є:
- проведення комплексу геологорозвідувальних робіт на площах, що прилягають до рудних тіл, які перебувають в експлуатації (Язівське родовище), з метою розроблення охоронних заходів для можливого відпрацювання родовища методом підземного виплавлення;
- завершення прогнозно-пошукових та тематичних робіт з переоцінки перспектив сірконосності в цілому;
- за результатами проведених робіт підготувати до промислового освоєння перспективні ділянки для відпрацювання методом підземного виплавлення, переглянути та подати на затвердження Державної комісії по запасах корисних копалин України обґрунтування нових кондицій та запасів.
Фосфорити
становлять 27,5 млн гектарів. Щороку після збирання врожаю сільськогосподарських культур ґрунти втрачають приблизно 1 млн тонн діючої речовини у перерахунку на оксид фосфору(V). Для її поповнення необхідне щорічне внесення добрив у кількості 60 кг/га у перерахунку на оксид фосфору(V) (засвоюваного). Фактично за останні 2-3 роки вносилося менш як 10 кг/га у перерахунку на оксид фосфору(V).
Відомі поки що не можуть бути освоєні. Розв'язати питання можна за рахунок розробки родовищ або покладів зернистих фосфоритів, які були відкриті в Україні у 1983–1995 роках.
Проблеми і завдання
Основними завданнями цього напряму є:
- завершення розвідки , та з загальними обсягами запасів 12,5 млн тонн у перерахунку на оксид фосфору(V);
- проведения розвідки інших родовищ фосфоритів, техногенних фосфоровмісних об'єктів та фосфатовмісних вапняків із загальними обсягами запасів 16 млн тонн у перерахунку на оксид фосфору(V).
Калійні солі
Калійна сіль головним чином застосовується у виробництві мінеральних добрив (калійних та комплексних). Внутрішня потреба України у калії — 2 млн тонн (у перерахунку на оксид калію).
Одна з найбільших у світі провінцій калійних руд сульфатного типу (найцінніші ) розташована у Прикарпатті. Розвідані запаси її становлять майже 3,4 млрд тонн. Вони переважно зосереджені у двох (всього 13) родовищах:
та , обсяг запасів яких становить відповідно 0,9 млрд та 0,5 млрд тонн.
Проте запаси більшості родовищ встановлені ще у 1948–1960 роках і відповідають лише прогнозним ресурсам та частково — попередньо розвіданим запасам. Тому передбачається забезпечити розвіданими запасами промислових категорій діючі та .
Проблеми і завдання
Основними завданнями цього напряму є:
- проведення розвідки ділянки «Пійло» Калуш-Голинського родовища, де будується новий рудник;
- забезпечення розроблення наукового прогнозу та проведення пошуків у межах басейну нових родовищ із сприятливими гірничо-геологічними умовами;
- проведення генеральної переоцінки існуючих запасів;
- завершення розвідки та затвердження запасів ділянки «Пійло» в обсягах не менш як 40 млн тонн.
Див. також
Література
- Закон України «Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2010 року».
- Галецький Л. С. Атлас «Геологія і корисні копалини України» / Галецький Л. С., Чернієнко Н. М., Брагін Ю. М. [та ін.] ; під ред. Л. С. Галецького. — Київ : УІЦПТ «Геос-ХХІ століття», 2001. — 168 с. — .
- Сивий Мирослав. Географія мінеральних ресурсів України: монографія / Мирослав Сивий, Ігор Паранько, Євген Іванов. Львів: Простір М, 2013. — 683 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemetali chni kori sni kopa lini Ukrayi niNemetalichna sirovina dlya metalurgiyiZa bilsh nizh stolitnyu istoriyu ukrayinskoyi metalurgiyi stvoreno potuzhnu promislovist z vidobuvannya i pervinnoyi pererobki Z usih vidiv ciyeyi sirovini vapnyaki dolomiti kvarciti vognetrivki glini luzhnozemelni bentoniti Ukrayina do ostannogo chasu povnistyu zabezpechuvala vlasni potrebi i pevnoyu miroyu potrebi metalurgiyi Rosiyi Gruziyi chastkovo Polshi Slovachchini Ale vzhe zaraz vinikayut gostri problemi zumovleni zagalnim progresom u metalurgiyi i znachnim pidvishennyam vimog do yakosti nemetalichnoyi sirovini Deyaki vidi nemetalichnoyi sirovini magnezit plavikovij shpat luzhni bentoniti dlya metalurgijnoyi galuzi Ukrayini importuyutsya Osnovnim zavdannyam cogo napryamu ye rozvitok geologorozviduvalnih robit spryamovanih na maksimalno mozhlive zabezpechennya diyuchih pidpriyemstv vlasnoyu mineralnoyu sirovinoyu nalezhnoyi yakosti Plavikovij shpatOsnovnimi spozhivachami plavikovogo shpatu ye zavodi sho vipuskayut ferosplavi i zvarni flyusi a takozh metalurgijni kombinati zavodi vazhkogo mashinobuduvannya sudnobudivni i alyuminiyevi pidpriyemstva Doneckoyi Dnipropetrovskoyi Zaporizkoyi ta Mikolayivskoyi oblastej Derzhavnim balansom zapasiv vrahovuyetsya odne rodovishe plavikovogo shpatu Pokrovo Kiriyivske u Priazov yi ta dva rodovisha z vmistom suputnogo ftoru v apatiti i Usi tri rodovisha ne ekspluatuyutsya cherez potrebu znachnih kapitalnih vkladen na yih osvoyennya Rozvidano i pidgotovleno do doslidno promislovoyi ekspluataciyi u Pridnistrov yi Problemi i zavdannya Osnovnimi zavdannyami cogo napryamu ye provedennya poshukovo ocinyuvalnih robit u mezhah centralnoyi dilyanki dlya pidgotovki zapasiv specialnogo ridkisnozemelno flyuoritovogo flyusu provedennya poshukovo ocinyuvalnih i rozviduvalnih robit na flangah Bahtinskogo rodovisha iz zatverdzhennyam zapasiv plavikovogo shpatu u pidgotovka do promislovogo osvoyennya Sushano Perzhanskoyi zoni Flyusovi vapnyaki i dolomitiZapasami flyusovoyi sirovini diyuchi girnichodobuvni pidpriyemstva povnistyu zabezpecheni ale perevazhna bilshist cih zapasiv pridatna lishe dlya zastarilogo domenno martenivskogo virobnictva stali Konvertorne ta elektroplavilne virobnictvo stali vimagaye tu zh sirovinu ale visokoyi yakosti za himichnim skladom ta mehanichnoyu micnistyu Derzhavnim balansom zapasiv vrahovano 14 rodovish flyusovih vapnyakiv zagalni zapasi yakih stanovlyat 2 5 mlrd tonn v konturah diyuchih kar yeriv 950 mln tonn Takozh na derzhavnomu balansi znahodyatsya 8 rodovish dolomitu z yakih tri rozroblyayutsya Prote pri znachnih zapasah krayina maye potrebu u visokoyakisnih konvertornih dolomitah zagalnij obsyag zapasiv yakih stanovit 400 mln tonn ale promislovi z nih vsogo 36 mln tonn Problemoyu sirovinnoyi bazi zalishayetsya nestacha rozvidanih zapasiv Yedine rodovishe v krayini Donbas yake teper zakrite cherez gidrogeologichni problemi Problemi i zavdannya Osnovnimi zavdannyami cogo napryamu ye zavershennya rozvidki zahidnoyi dilyanki Stilskogo rodovisha stvorennya sirovinnoyi bazi dolomitiv u Krivbasi na Krivorizkomu Frunzenskomu rodovishi iz zagalnimi zapasami ponad 100 mln tonn Bentonitovi gliniPri stalomu funkcionuvanni ukrayinskih metalurgijnih pidpriyemstv yih potrebi u bentonitovih glinah stanovlyat 500 560 tis tonn na rik vikoristovuyut yak formuvalni bentonitovi glini ale voni ne pridatni dlya virobnictva obkotishiv iz zalizorudnih koncentrativ i tomu dlya cih cilej taki glini importuyutsya z Azerbajdzhanu Problemi i zavdannya Osnovnimi zavdannyami cogo napryamu ye provedennya rozvidki Ripkinskoyi dilyanki glini yakoyi podibni do azerbajdzhanskih bentonitiv provedennya rozvidki pershochergovogo bloku u Zakarpatti provedennya rozvidki u Zakarpatti Vognetrivka sirovinaZapasi visokoyakisnoyi glinistoyi sirovini na najbilshih rodovishah majzhe visnazheno Bilsha chastina zapasiv Chasiv yarskogo rodovisha 42 mln tonn roztashovana pid mistom Zalishok balansovih zapasiv Novoselickogo rodovisha sho ekspluatuyetsya stanovit vsogo 101 tis tonn Problemi i zavdannya Znizhuyetsya sortnist sirovini yaka dobuvayetsya i na inshih rodovishah Pogirshuyutsya girnicho geologichni umovi zbilshuyetsya glibina kar yeriv zrostaye sobivartist dobuvannya sirovini Osnovnimi zavdannyami cogo napryamu ye zabezpechennya prirostu zapasiv promislovih kategorij na i provedennya rozvidki Cherkaska oblast i Kirovogradska oblast rodovish z ochikuvanimi zapasami vidpovidno 20 i 10 mln tonn dlya zbilshennya zapasiv vtorinnih kaoliniv zavershennya rozvidki Zahidnoyi linzi Rizhanivskogo rodovisha provedennya poshukovih robit visokoyakisnih vtorinnih kaoliniv u rajoni diyuchih pidpriyemstv dilyanki prilegli do Novoselickogo ta u Cherkaskij ta Kirovogradskij oblastyah provedennya poshukovih robit glin Chasiv yarskogo tipu u ta Doneckoyi oblasti MagnezitU Dnipropetrovskij oblasti rozvidano talko magnezitu rozrobka yakogo dast zmogu zaminiti importovanij magnezit u vsih vipadkah koli vikoristovuyetsya jogo poroshok do 50 zagalnih potreb Do togo zh u procesi zbagachennya talko magnezitiv otrimuyetsya visokoyakisnij i cinnij talk U metalurgiyi znachna chastina magnezitu pereroblyayetsya na forsteritovi vognetrivi sirovina dlya yakih importuyetsya Problemi i zavdannya Osnovnim zavdannyam cogo napryamu ye provedennya u mezhah Kirovogradska ta Mikolayivska oblasti dlya zamini importovanoyi sirovini cogo riznovidu na vlasnu Visokoglinozemna sirovinaUkrayina ne maye vlasnoyi mineralnoyi bazi ciyeyi sirovini ale perspektivnimi shodo cogo ye rajoni Priazov ya ta pivnichnoyi chastini Zhitomirskoyi oblasti Sushapo Perzhanska zona Na sogodni import visokoglinozemnoyi sirovini stanovit 38 tis tonn shoroku Problemi i zavdannya Osnovnimi zavdannyami cogo napryamu ye provedennya rozvidki Sushanskogo rodovisha distenu na dilyanci pershochergovoyi rozrobki yakogo prognozuyetsya otrimati zapasi v obsyazi 5 mln tonn vsogo Sushanskogo rodovisha distenu Solomiyivskogo rodovisha granat silimanitovih rud u Priazov yi na dilyanci pershochergovoyi rozrobki yakogo prognozuyetsya otrimati zapasi v obsyazi 10 mln tonn Sirovina dlya ta agropromislovogo kompleksivCya sirovina ye osnovoyu dlya virobnictva mineralnih dobriv ApatitZa danimi Minprompolitiki Ukrayini suchasna potreba galuzej ekonomiki u fosfornij sirovini ocinyuyetsya u 2 3 2 8 mln tonn na rik u rozrahunku na 100 oksid fosforu V dali u pererahunku na oksid fosforu V tobto 6 7 mln tonn kondicijnogo apatitovogo koncentratu Iz vlasnih rodovish mozhna zabezpechiti tilki chastinu potrebi u fosfornih dobrivah Mozhlivist vvezennya kolskogo apatitovogo koncentratu rizko zmenshuyetsya u zv yazku z vidpracyuvannyam osnovnih zapasiv dlya vidkritogo dobuvannya Rozv yazannya pitannya shodo importu fosforitovih koncentrativ Pivnichnoyi Afriki ta Blizkogo Shodu vimagaye pevnoyi oberezhnosti oskilki v yih rudah perevazhayut fosforiti iz pidvishenim vmistom kadmiyu uranu toriyu ta inshih shkidlivih komponentiv Zagalni zapasi apatitovih rud Ukrayini stanovlyat 79 1 mln tonn fosfornogo angidritu i majzhe povnistyu zoseredzheni u dvoh rodovishah ta Odnak dlya osvoyennya cih rodovish neobhidni znachni zatrati chasu i investiciyi U toj zhe chas poblizu Stremigorodskogo rodovisha ye menshi za obsyagami ale poki sho nedostatno vivcheni rodovisha takih same rud sho zalyagayut na menshij glibini i potrebuyut znachno menshih kapitalnih vkladen dlya yih rozrobki Najkrashi z nih i z mozhlivimi zapasami v obsyazi 15 mln tonn u pererahunku na oksid fosforu V pri jogo serednomu vmisti 3 2 Problemi i zavdannya Osnovnimi zavdannyami cogo napryamu ye zavershennya rozvidki Fedorivskogo rodovisha poshukovo ocinyuvalni roboti na Goloskivskij dilyanci u Hmelnickij oblasti zavershennya rozvidki ta zatverdzhennya zapasiv u Derzhavnij komisiyi po zapasah korisnih kopalin Ukrayini Vidiborskogo rodovisha apatit ilmenitovih rud rozvidka apatitu Ochikuvanij pririst rozvidanih zapasiv prognozuyetsya v obsyazi 30 mln tonn u pererahunku na oksid fosforu V Sirka samorodnaRichna potreba Ukrayini v samorodnij sirci dlya virobnictva 98 sirchanoyi kisloti pri povnomu zavantazhenni isnuyuchih virobnictv 6 mln tonn stanovit 2 mln tonn Usi zapasi ta prognozni resursi samorodnoyi sirki pov yazani z yakij ye osnovnim dzherelom dobuvannya sirki dlya Na sogodni yedine vidnosno rentabelne dzherelo dobuvannya sirki v Ukrayini Yazivske rodovishe zalishkovi zapasi yakoyi stanovlyat 16 mln tonn tehnologichni 6 4 mln tonn sobivartist sirki 85 za tonnu pri svitovij cini 40 60 za tonnu sho ne mozhe zadovolniti potrebi promislovosti Problemi i zavdannya Osnovnimi zavdannyami cogo napryamu ye provedennya kompleksu geologorozviduvalnih robit na ploshah sho prilyagayut do rudnih til yaki perebuvayut v ekspluataciyi Yazivske rodovishe z metoyu rozroblennya ohoronnih zahodiv dlya mozhlivogo vidpracyuvannya rodovisha metodom pidzemnogo viplavlennya zavershennya prognozno poshukovih ta tematichnih robit z pereocinki perspektiv sirkonosnosti v cilomu za rezultatami provedenih robit pidgotuvati do promislovogo osvoyennya perspektivni dilyanki dlya vidpracyuvannya metodom pidzemnogo viplavlennya pereglyanuti ta podati na zatverdzhennya Derzhavnoyi komisiyi po zapasah korisnih kopalin Ukrayini obgruntuvannya novih kondicij ta zapasiv Fosforitistanovlyat 27 5 mln gektariv Shoroku pislya zbirannya vrozhayu silskogospodarskih kultur grunti vtrachayut priblizno 1 mln tonn diyuchoyi rechovini u pererahunku na oksid fosforu V Dlya yiyi popovnennya neobhidne shorichne vnesennya dobriv u kilkosti 60 kg ga u pererahunku na oksid fosforu V zasvoyuvanogo Faktichno za ostanni 2 3 roki vnosilosya mensh yak 10 kg ga u pererahunku na oksid fosforu V Vidomi poki sho ne mozhut buti osvoyeni Rozv yazati pitannya mozhna za rahunok rozrobki rodovish abo pokladiv zernistih fosforitiv yaki buli vidkriti v Ukrayini u 1983 1995 rokah Problemi i zavdannya Osnovnimi zavdannyami cogo napryamu ye zavershennya rozvidki ta z zagalnimi obsyagami zapasiv 12 5 mln tonn u pererahunku na oksid fosforu V provedeniya rozvidki inshih rodovish fosforitiv tehnogennih fosforovmisnih ob yektiv ta fosfatovmisnih vapnyakiv iz zagalnimi obsyagami zapasiv 16 mln tonn u pererahunku na oksid fosforu V Kalijni soliKalijna sil golovnim chinom zastosovuyetsya u virobnictvi mineralnih dobriv kalijnih ta kompleksnih Vnutrishnya potreba Ukrayini u kaliyi 2 mln tonn u pererahunku na oksid kaliyu Odna z najbilshih u sviti provincij kalijnih rud sulfatnogo tipu najcinnishi roztashovana u Prikarpatti Rozvidani zapasi yiyi stanovlyat majzhe 3 4 mlrd tonn Voni perevazhno zoseredzheni u dvoh vsogo 13 rodovishah ta obsyag zapasiv yakih stanovit vidpovidno 0 9 mlrd ta 0 5 mlrd tonn Prote zapasi bilshosti rodovish vstanovleni she u 1948 1960 rokah i vidpovidayut lishe prognoznim resursam ta chastkovo poperedno rozvidanim zapasam Tomu peredbachayetsya zabezpechiti rozvidanimi zapasami promislovih kategorij diyuchi ta Problemi i zavdannya Osnovnimi zavdannyami cogo napryamu ye provedennya rozvidki dilyanki Pijlo Kalush Golinskogo rodovisha de buduyetsya novij rudnik zabezpechennya rozroblennya naukovogo prognozu ta provedennya poshukiv u mezhah basejnu novih rodovish iz spriyatlivimi girnicho geologichnimi umovami provedennya generalnoyi pereocinki isnuyuchih zapasiv zavershennya rozvidki ta zatverdzhennya zapasiv dilyanki Pijlo v obsyagah ne mensh yak 40 mln tonn Div takozhMetalichni korisni kopalini UkrayiniLiteraturaZakon Ukrayini Pro zatverdzhennya Zagalnoderzhavnoyi programi rozvitku mineralno sirovinnoyi bazi Ukrayini na period do 2010 roku Galeckij L S Atlas Geologiya i korisni kopalini Ukrayini Galeckij L S Cherniyenko N M Bragin Yu M ta in pid red L S Galeckogo Kiyiv UICPT Geos HHI stolittya 2001 168 s ISBN 966 02 2139 8 Sivij Miroslav Geografiya mineralnih resursiv Ukrayini monografiya Miroslav Sivij Igor Paranko Yevgen Ivanov Lviv Prostir M 2013 683 s