Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Невицька Ірина Павлівна | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Ім'я при народженні | чеськ. Ìryna Buryk[1] | |||
| Народилася | 10 грудня 1886 Збудська Біла, Меджилабірці, Пряшівський край, Словаччина | |||
| Померла | 21 листопада 1965 (78 років) Пряшів, Чехословаччина | |||
| Країна |  Австро-Угорщина Чехословаччина | |||
| Діяльність | громадська діячка письменниця | |||
| Сфера роботи | d[1] і соціальна активність[d][1] | |||
| Мова творів | українська | |||
| Magnum opus | «Пригоди Матія Куколки» | |||
| | ||||
Іри́на Павлівна Неви́цька, до шлюбу Бурик, псевдоніми — Анна Новак, Анна Горіяк (*10 грудня 1886, Збудська Біла — †21 листопада 1965, Пряшів) — українська письменниця Словаччини, громадська діячка. Відігравала значну роль в культурному житті Словаччини: видавала перший жіночий календар, заснувала український журнал «Слово народу».
Життєпис
Народилася 10 грудня 1886 року у селі Збудська Біла на Лабірщині (Східна Словаччина, Пряшівщина).
Батько — Павло Бурик, український інтелігент, випускник Будапештського та Віденського університетів, гімназійний професор, і мати — до шлюбу Анна Ковалицька, походили з родини священиків.
Своїм дітям (в сім'ї виростали старший брат Ірини Павло і молодша сестра Ольга) батьки прищеплювали любов до віри предків, слова та народної пісні. Немало зусиль вихованню онуків доклала бабуся по батькові, яка особисто зналася з О. Духновичем, слугувалася у навчанні його букварем, граматикою М. Лучкая, творами О. Павловича. За твердженням А. Волошина, «родинний дім Павла Бурика був домом духу щиро руського».
Жила в м. Пряшів та Стара Любовня. Закінчила німецьку школу, потім навчалась в Пряшівському університеті, але його не закінчила. Деякий час жила в містах Чичава, Удол та Ужгород. З 1922 року і до смерті жила в Пряшеві. Перші твори друкувала в журналах «Неділя» та «Наука». Автор книжок «Правда побідила» (1924), «Дарунок» (1929), «Матій Куколка» (1968,1994). Написала також кілька драматичних творів, з яких потім була складена п'єса «Боже Провидіння».
За відсутності шкіл з рідною мовою навчання, початкову освіту Невицька отримала в німецькій школі, а горожанську — в угорській. Згодом 16-річною студенткою Пряшівської семінарії стала дружиною богослова, відомого культурного діяча Пряшівщини, письменника і народовольця Омеляна Невицького.
Після розпаду Австро-угорської монархії О. Невицький ініціював заснування у Старій Любовні першого народного органу закарпатських українців — Руської Народної Ради під гаслом злуки з Україною. В ухваленому 8 листопада 1918 року «Маніфесті до русинів Угорщини» було заявлено: «На другому боці Карпат живуть такі ж самі русини, як і ми. Їх мова, звичаї такі ж, як і у нас, а тому вони наші брати. З ними ми етнографічно ставимо один великий багатомільйонний народ…». Така позиція не узгоджувалася з офіційною політикою Чехословаччини стосовно Підкарпатської Русі, тому О. Невицький емігрував до Америки, після чого І. Невицька поселяється в Пряшеві, де організовує «Союз руських жін», а у 1930 році стає ініціатором заснування місцевої «Просвіти». У 1931-32 роках — редагує газету «Слово народа» — першого у Східній Словаччині часопису, що виходив українською літературною мовою.
У 1933 році будучи визначною письменницею І. Невицька переїжджає до Ужгорода та поринає в громадсько-політичне життя краю. Вона засновує жіночу секцію при товаристві «Просвіта», входить до Першої Руської Центральної Народної Ради, очолює Жіночий союз, як член центрального проводу Українського Національного Об'єднання бере безпосередню участь у підготовці та проведенні виборів до Сойму Карпатської України.
Померла 21 листопада 1966 р. у Пряшеві.
Творчість
Авторка історичного роману «Правда побідила» (Пряшів, 1924), збірки «Дарунок» (1929). Більшість її творів не опубліковано.
Як прозаїк і поетеса, Невицька дебютувала ще на початку минулого століття в газетах «Наука» та «Неділя», що виходили в Ужгороді та Будапешті. До цього періоду відноситься її публіцистична праця «До руських жін» з соціальних проблем карпатського жіноцтва. В 1912 році в Удолі, де проживали Невицькі, побачила світ і була поставлена п'єса «Боже провидіння». Перу Невицької належать також п'єси «Огонь», «Рождественський дарунок», «Безнадійні», «Доля», «Князь Федір Корятович» та інші.
Численні вірші І. Невицької були відгуком на злободенні теми. Ця віршована публіцистика служить своєрідним літописом і не втрачає актуальності і в наш час… Високим громадським звучанням сповнені такі рядки: «…До праці, до діла, до волі, до життя, — доста було спання!» («Соловей»), «…За правду бій, спасе рід мій!» («Дзвін перемоги»). У віршах «Верховина» та «Завіяв вітер» тривога за нещасливу долю краю змінюється сподіваннями, що «зацвіте весною нива», і «буде ще тут рай!».
Гімном злуки українських земель сприймаються рядки вірша «Корятович на верхах Карпат».:
І злучиться народ князя з народом Карпат, І в своїй любові щирій брата вбійме брат.
І. Невицька авторка першого закарпатоукраїнського історичного роману «Правда побідила» про добу переслідування християнства. Із малої прози заслуговують уваги її оповідання «Дарунок», «Буря», «Подорож», та вершиною літературного дару Невицької-прозаїка стала повість «Пригоди Матія Куколки», яка частинами надходила до юних читачів зі сторінок журналу «Пчілка». У 1939 році за часів Карпатської України він був підготований до друку в Хусті за редакцією відомого українського літературного критика М. Мухина. Перша частина вийшла друком у ПРяшеві 1964 р., усі чотири там само 1969 р., залишилася невидрукуваною п'ята частина. Писала також публіцистичні статті з проблем народної культури, соціології, феміністки, нариси, казки, поезію і прозу. І. Невицька друкувала переважно під псевдонімами в тогочасних виданнях: «Неділя русина», «Руське слово», «Наш рідний край», «Свобода», «Літературний листок», в альманасі «Трембіта» та ін.
У 30-х роках письменницю вшановувала громадськість Праги, Львова, Ужгорода, Пряшева, Коломиї… А. Волошин відзначив «каменярську працю» своєї «щирої помічниці для блага улюбленого нею нашого народу». Та повернувшись у Пряшів після придушення Карпатської України, вона була позбавлена уваги літературного товариства і померла 21 листопада 1965 року забутою.
Пам'ять
Ірина Невицька була першою серед літераторів Закарпаття жінкою-прозаїком та першою в історії краю жінкою-політиком.
В Удольському домі культури було відкрито меморіальну дошку, присвячену Ірині Невицькій.
Література
Мольнар М. Згадка про забуту письменницю Ірину Невицьку // Зустрічі культур: З чехословацько українських взаємовідносин. — Братислава: Словацьке педагогічне видавництво в Братиславі, відділ української літератури в Пряшеві, 1980. — С. 448—454.
- Невицька Ірина // Енциклопедія Українознавства: Словник. частина / Голов. ред. В. Кубійович.– Перевидання в Україні. — Львів: Наукове товариство ім. Шевченка у Львові, 1996. — Т. 5. — С. 1747.
Федака Д. М. Ірина Невицька //Під синіми Бескидами: антологія поезії та малої прози українських письменників Словаччини. — Ужгород: Закарпаття, 2006. — С. 14 –15.
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
- [[https://web.archive.org/web/20160304195132/http://www.uatvory.ru/2015/07/nevucka.html Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Невицька Ірина — біографія. // Шкільні твори з української мови та літератури.]
Примітки
- Czech National Authority Database
 | Це незавершена стаття про письменницю. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Primitki Nevicka Irina PavlivnaIm ya pri narodzhenni chesk Iryna Buryk 1 Narodilasya 10 grudnya 1886 1886 12 10 Zbudska Bila Medzhilabirci Pryashivskij kraj SlovachchinaPomerla 21 listopada 1965 1965 11 21 78 rokiv Pryashiv ChehoslovachchinaKrayina Avstro Ugorshina ChehoslovachchinaDiyalnist gromadska diyachka pismennicyaSfera roboti d 1 i socialna aktivnist d 1 Mova tvoriv ukrayinskaMagnum opus Prigodi Matiya Kukolki Iri na Pavlivna Nevi cka do shlyubu Burik psevdonimi Anna Novak Anna Goriyak 10 grudnya 1886 18861210 Zbudska Bila 21 listopada 1965 Pryashiv ukrayinska pismennicya Slovachchini gromadska diyachka Vidigravala znachnu rol v kulturnomu zhitti Slovachchini vidavala pershij zhinochij kalendar zasnuvala ukrayinskij zhurnal Slovo narodu ZhittyepisNarodilasya 10 grudnya 1886 roku u seli Zbudska Bila na Labirshini Shidna Slovachchina Pryashivshina Batko Pavlo Burik ukrayinskij inteligent vipusknik Budapeshtskogo ta Videnskogo universitetiv gimnazijnij profesor i mati do shlyubu Anna Kovalicka pohodili z rodini svyashenikiv Svoyim dityam v sim yi virostali starshij brat Irini Pavlo i molodsha sestra Olga batki prisheplyuvali lyubov do viri predkiv slova ta narodnoyi pisni Nemalo zusil vihovannyu onukiv doklala babusya po batkovi yaka osobisto znalasya z O Duhnovichem sluguvalasya u navchanni jogo bukvarem gramatikoyu M Luchkaya tvorami O Pavlovicha Za tverdzhennyam A Voloshina rodinnij dim Pavla Burika buv domom duhu shiro ruskogo Zhila v m Pryashiv ta Stara Lyubovnya Zakinchila nimecku shkolu potim navchalas v Pryashivskomu universiteti ale jogo ne zakinchila Deyakij chas zhila v mistah Chichava Udol ta Uzhgorod Z 1922 roku i do smerti zhila v Pryashevi Pershi tvori drukuvala v zhurnalah Nedilya ta Nauka Avtor knizhok Pravda pobidila 1924 Darunok 1929 Matij Kukolka 1968 1994 Napisala takozh kilka dramatichnih tvoriv z yakih potim bula skladena p yesa Bozhe Providinnya Za vidsutnosti shkil z ridnoyu movoyu navchannya pochatkovu osvitu Nevicka otrimala v nimeckij shkoli a gorozhansku v ugorskij Zgodom 16 richnoyu studentkoyu Pryashivskoyi seminariyi stala druzhinoyu bogoslova vidomogo kulturnogo diyacha Pryashivshini pismennika i narodovolcya Omelyana Nevickogo Pislya rozpadu Avstro ugorskoyi monarhiyi O Nevickij iniciyuvav zasnuvannya u Starij Lyubovni pershogo narodnogo organu zakarpatskih ukrayinciv Ruskoyi Narodnoyi Radi pid gaslom zluki z Ukrayinoyu V uhvalenomu 8 listopada 1918 roku Manifesti do rusiniv Ugorshini bulo zayavleno Na drugomu boci Karpat zhivut taki zh sami rusini yak i mi Yih mova zvichayi taki zh yak i u nas a tomu voni nashi brati Z nimi mi etnografichno stavimo odin velikij bagatomiljonnij narod Taka poziciya ne uzgodzhuvalasya z oficijnoyu politikoyu Chehoslovachchini stosovno Pidkarpatskoyi Rusi tomu O Nevickij emigruvav do Ameriki pislya chogo I Nevicka poselyayetsya v Pryashevi de organizovuye Soyuz ruskih zhin a u 1930 roci staye iniciatorom zasnuvannya miscevoyi Prosviti U 1931 32 rokah redaguye gazetu Slovo naroda pershogo u Shidnij Slovachchini chasopisu sho vihodiv ukrayinskoyu literaturnoyu movoyu U 1933 roci buduchi viznachnoyu pismenniceyu I Nevicka pereyizhdzhaye do Uzhgoroda ta porinaye v gromadsko politichne zhittya krayu Vona zasnovuye zhinochu sekciyu pri tovaristvi Prosvita vhodit do Pershoyi Ruskoyi Centralnoyi Narodnoyi Radi ocholyuye Zhinochij soyuz yak chlen centralnogo provodu Ukrayinskogo Nacionalnogo Ob yednannya bere bezposerednyu uchast u pidgotovci ta provedenni viboriv do Sojmu Karpatskoyi Ukrayini Pomerla 21 listopada 1966 r u Pryashevi TvorchistAvtorka istorichnogo romanu Pravda pobidila Pryashiv 1924 zbirki Darunok 1929 Bilshist yiyi tvoriv ne opublikovano Yak prozayik i poetesa Nevicka debyutuvala she na pochatku minulogo stolittya v gazetah Nauka ta Nedilya sho vihodili v Uzhgorodi ta Budapeshti Do cogo periodu vidnositsya yiyi publicistichna pracya Do ruskih zhin z socialnih problem karpatskogo zhinoctva V 1912 roci v Udoli de prozhivali Nevicki pobachila svit i bula postavlena p yesa Bozhe providinnya Peru Nevickoyi nalezhat takozh p yesi Ogon Rozhdestvenskij darunok Beznadijni Dolya Knyaz Fedir Koryatovich ta inshi Chislenni virshi I Nevickoyi buli vidgukom na zlobodenni temi Cya virshovana publicistika sluzhit svoyeridnim litopisom i ne vtrachaye aktualnosti i v nash chas Visokim gromadskim zvuchannyam spovneni taki ryadki Do praci do dila do voli do zhittya dosta bulo spannya Solovej Za pravdu bij spase rid mij Dzvin peremogi U virshah Verhovina ta Zaviyav viter trivoga za neshaslivu dolyu krayu zminyuyetsya spodivannyami sho zacvite vesnoyu niva i bude she tut raj Gimnom zluki ukrayinskih zemel sprijmayutsya ryadki virsha Koryatovich na verhah Karpat I zluchitsya narod knyazya z narodom Karpat I v svoyij lyubovi shirij brata vbijme brat I Nevicka avtorka pershogo zakarpatoukrayinskogo istorichnogo romanu Pravda pobidila pro dobu peresliduvannya hristiyanstva Iz maloyi prozi zaslugovuyut uvagi yiyi opovidannya Darunok Burya Podorozh ta vershinoyu literaturnogo daru Nevickoyi prozayika stala povist Prigodi Matiya Kukolki yaka chastinami nadhodila do yunih chitachiv zi storinok zhurnalu Pchilka U 1939 roci za chasiv Karpatskoyi Ukrayini vin buv pidgotovanij do druku v Husti za redakciyeyu vidomogo ukrayinskogo literaturnogo kritika M Muhina Persha chastina vijshla drukom u PRyashevi 1964 r usi chotiri tam samo 1969 r zalishilasya nevidrukuvanoyu p yata chastina Pisala takozh publicistichni statti z problem narodnoyi kulturi sociologiyi feministki narisi kazki poeziyu i prozu I Nevicka drukuvala perevazhno pid psevdonimami v togochasnih vidannyah Nedilya rusina Ruske slovo Nash ridnij kraj Svoboda Literaturnij listok v almanasi Trembita ta in U 30 h rokah pismennicyu vshanovuvala gromadskist Pragi Lvova Uzhgoroda Pryasheva Kolomiyi A Voloshin vidznachiv kamenyarsku pracyu svoyeyi shiroyi pomichnici dlya blaga ulyublenogo neyu nashogo narodu Ta povernuvshis u Pryashiv pislya pridushennya Karpatskoyi Ukrayini vona bula pozbavlena uvagi literaturnogo tovaristva i pomerla 21 listopada 1965 roku zabutoyu Pam yatIrina Nevicka bula pershoyu sered literatoriv Zakarpattya zhinkoyu prozayikom ta pershoyu v istoriyi krayu zhinkoyu politikom V Udolskomu domi kulturi bulo vidkrito memorialnu doshku prisvyachenu Irini Nevickij LiteraturaMolnar M Zgadka pro zabutu pismennicyu Irinu Nevicku Zustrichi kultur Z chehoslovacko ukrayinskih vzayemovidnosin Bratislava Slovacke pedagogichne vidavnictvo v Bratislavi viddil ukrayinskoyi literaturi v Pryashevi 1980 S 448 454 Nevicka Irina Enciklopediya Ukrayinoznavstva Slovnik chastina Golov red V Kubijovich Perevidannya v Ukrayini Lviv Naukove tovaristvo im Shevchenka u Lvovi 1996 T 5 S 1747 Fedaka D M Irina Nevicka Pid sinimi Beskidami antologiya poeziyi ta maloyi prozi ukrayinskih pismennikiv Slovachchini Uzhgorod Zakarpattya 2006 S 14 15 Ukrayinska diaspora literaturni postati tvori biobibliografichni vidomosti Uporyadk V A Prosalovoyi Doneck Shidnij vidavnichij dim 2012 516 s https web archive org web 20160304195132 http www uatvory ru 2015 07 nevucka html Arhivovano4 bereznya 2016 u Wayback Machine Nevicka Irina biografiya Shkilni tvori z ukrayinskoyi movi ta literaturi PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Ce nezavershena stattya pro pismennicyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi