Науковий реалізм (англ. Scientific realism) — це течія у філософії науки, згідно з якою єдиним надійним засобом досягнення знання про світ є наукове дослідження, результат якого інтерпретується за допомогою наукових теорій. Теорії наукового реалізму можуть бути також напевно істинними, приблизно істинними або відносно істинними. Теорії стосуються спостережуваних та неспостережуваних об'єктів, хоча і є власне достовірними, однак можуть бути в якійсь мірі помилковими.
Досліджувані об'єкти незалежні від нашого розуму, а наукові теорії достовірні відносно до зовнішнього (об'єктивного) світу.
Іноді «науковий реалізм» трактується по різному, що приносить деякі складнощі у розумінні цієї концепції. Серед наукових реалістів варто відзначити такі імена, як Карл Поппер, Пол Фейєрабенд, Гіларі Патнем, [en], [en] та [en], головні погляди яких посилаються на проблеми запитань об'єктивного існування реальності, істинності наукового знання, тощо.
Реалізм Поппера можна співвіднести до «орієнтовного реалізму», який полягає в тому, що наукові теорії є лише спробами дати світові справжній опис. Таким чином «науковий реалізм» Поппера не прагне до «відповідності між світом і теорією», а лише зберігає інтенціональність.
Основні принципи наукового реалізму
Завдання наукового реалізму — сформулювати істинні твердження про реальність, що утворюється в супроводі найкращих наукових теорій. Поняття реалізму в наукових термінах корисніше розглянути в трьох вимірах:
- Семантичний реалізм вважає, що теорії є істинними або хибними описами реальності. Істинність та хибність залежить від того, чи існують дані об'єкти та наскільки вірно вони описані теорією.
- Метафізичний реалізм припускає існування реальності незалежно від нашого знання. Теорія повинна відповідати «метафізичним уявленням». За словами Патнема: «метафізичний реаліст пропонує нам прийняти деяку картину, так наче ця картина сама себе пояснює.»
- Епістемологічний реалізм вважає, що віра в правдивість теорії переважно виправдана.
Науковий реаліст вважає, що наука супроводжується найкращими науковими теоріями, навіть якщо вони не можуть бути доведені з абсолютною впевненістю; можна припустити, що деякі теорії можуть виявитися значно помилковими, проте науковий реаліст впевнений в тому, що вони в якійсь мірі істинні.
Метафізичний реалізм
Гіларі Патнем характеризував метафізичний реалізм наступними тезами:
- Світ складається з повної та фіксованої сукупності незалежних від свідомості об'єктів (тобто існує якийсь ноуменальний світ).
- Існує тільки один істинний і повний опис світу.
- Істина — це кореспонденція (відповідність) між твердженнями і речами.
Історія наукового реалізму
Науковий реалізм пов'язаний з більш ранніми видами філософії як раціоналізм і метафізичний реалізм, однак сама течія була заснована в другій половині XX століття.
Науковий реалізм був багато в чому реакцією на логічний позитивізм. Логічний позитивізм був першим з філософії науки, а також і попередником наукового реалізму, за допомогою якого можна було строго визначити різницю між термінами спостереження і теоретичними термінами. Останній піддається семантичному аналізу в термінах спостереження і в термінах логіки.
Логічний позитивізм зіткнувся з такими труднощами:
- Виявлення недоліків у теорії верифікації Карлом Гемпелем
- Відмова від аналітико-синтетичної відмінності Віллардом Квайном
- Нескінченне число спостережень для підтвердження якоїсь теорії (Кун (1970), Квайн (1960))
- Поява проблем у зв'язку з переходом від термінів спостереження на спостереження пропозицій (Патнем (1962)).
- Невизначеність між різницею теоретичних термінів і термінів спостереження (Гровер Максвелл (1962)).
Реалізм став домінуючим у відділі філософії науки після позитивізму.
Аргументи за і проти наукового реалізму
Прогрес
Один з основних аргументів на користь наукового реалізму полягає в тому, що для науки характерний постійний прогрес, і більше того, наука може успішно передбачати різного роду явищ.
Гіларі Патнем вважав, що науковий реалізм — «це єдина філософія, яка не робить з успіху науки диво». Іншими словами, істинність сучасних теорій (або приблизна істинність або істинність в загальних рисах) є одним з найкращих або навіть єдиним поясненням емпіричному успіху теорій.
Аргумент на користь прогресу був розкритикований [en]. Реалізм та анти-реалізм ведуть суперечку про те — чи є висновок пов'язаний з найкращим поясненням достатнім для виправдання віри в твердження, які стосуються неспостережуваних явищ. Крім цього Файн звертає увагу на те, що виправдання деякого методу вимагає спирання на більш надійний метод, так і в прогресі абдукція виправдовується за допомогою абдукції. Тому реаліст повинен спиратися на якісь апріорні основи, оскільки в деяких певних ситуаціях епістемологічні аргументи вказують в основному на інтуїцію і до того ж завжди вимагають звернення до теоретичних фонових знань, у яких спостерігається апостеріорний характер. Тому здається, що у реалізму немає інших варіантів, окрім як стверджувати, що у наукових методів і методів філософії науки немає і не може бути апріорного виправдання (натуралізм).
Песимістична індукція
Контраргументом проти прогресу є [en] (або песимістична метаіндукція) [en]: чимало теорій, які виявилися емпірично успішними, були висунуті іншими більш успішними теоріями, які заперечували колишній постулат про існування теоретичних об'єктів. Тому можна очікувати, що на місці сучасних теорій виявляться нові, які постулюють зовсім інші неспостережувані теоретичні об'єкти. Таким чином тлумачення теорії ще не доводить її істинність.
У відповідь на це реалісти стверджують, що теорії можуть бути приблизно істинними. Але складність у тому, що принципово можна вважати будь-яку несуперечливу теорію приблизно істиною. До того ж чимало успішних теорій виявлялися згодом істотно помилковими.
Але на користь аргументу про приблизну істину було приведено поняття як структуральний реалізм. Структуральний реаліст вірить в запропоновані теорією [ru] структури, які містять в собі також неспостережувані явища, але не теоретичні висловлювання про їх сутності.
Недодетермінація
В опозицію до наукового реалізму постає базовий емпіричний аргумент [en]: з двох суперечливих теорій можуть бути виведені ті ж самі емпіричні висновки, то виходить, що ці теорії є емпірично еквівалентними. Для кожної теорії можна сконструювати відповідно емпірично еквівалентну теорію або ж нескінченну кількість теорій.
Емпірично еквівалентні теорії відрізняються тим, які твердження щодо неспостережуваних явищ вони виявляють, і висновки про спостережувані явища неодмінно збігаються. Тому, відсутні докази того, щоб обрати одну теорію замість іншої. Головне — це впевнитися в адекватності емпіричної теорії, тобто підтвердити правильність вилучених висновків. Зі всього і випливає теза недодетермінації: докази не можуть дотримуватися лише однієї теорії, виключаючи інші.
Куайн витягнув з теореми Льовенгейма — Сколема тезу емпіричної еквівалентності в математичній логіці. Таким чином можливо придбати лише суто формальні альтернативи.
Апелюючи аргументами на кшталт аргументу [en], основною метою логічних емпіристів було рішення «проблеми демаркації» — встановити критерій, щоб відокремити науку від «метафізики». На відміну від наукових тез, «метафізичні» тези є непізнаваними, бо вони відносяться до неспостережуваних явищ. Логічні емпіристи намагалися провести «раціональну реконструкцію» існуючих наукових теорій і методів.
Інструменталізм проти наукового реалізму
П'єр Дюгем висунув аргумент «ідеалізації», згідно з яким між теорією і реальністю зберігається розрив. При спостереженні, реальність залишається безперервною, а спостереження можуть бути неточні, туманні та суперечливі. Теорії ідеалізують і раціоналізують дійсність, отже подібних теорій може бути безліч, емпірично еквівалентних, але логічно несумісних.
Другий аргумент належить Анрі Пуанкаре. За словами Пуанкаре, реаліст не має можливості довести, що обрана ним теорія є істинною, оскільки досвід може рівносильно мати схильність до альтернативної теорії. Тому науковий реаліст має або відмовитися від наукового емпіризму, тому що досвід не є вирішальною інстанцією, або визнати множинність «істини», що зовсім не може бути визнано реалістичним.
Див. також
Література
- Кун, Томас. Структура наукових революцій. — М.: «АСТ», 2009. — 320 с. —
- Куайн, Віллард. Слово та об'єкт. — М.: Логос, Праксис, 2000. — 386 с. —
Посилання
- Науковий реалізм // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 107-108.
- (рос.)
- Філософська енциклопедія (рос.)
- Anjan Chakravartty.Scientific Realism. Стенфордська філософська енциклопедія, 2011 р., суттєвий перегляд пн, 12 червня 2017 р. (англ.)
Примітки
- Энциклопедия эпистемологии и философии науки. М.: «Канон+», РООИ «Реабилитация». И. Т. Касавин. 2009.
- Томпсон М. Философия науки / Мел Томпсон. — Пер. с англ. А. Гарькавого. — М.: ФАИР-ПРЕСС, 2003. — С. 138.
- «Порус, В. Н.» Научный реализм и проблемы эволюции научного знания. — М.: Академия Наук СССР, 1984. — С. 1.
- «Порус, В. Н.» Научный реализм и проблемы эволюции научного знания. — М.: Академия Наук СССР, 1984. — С. 13.
- «Порус, В. Н.» Научный реализм и проблемы эволюции научного знания. — М.: Академия Наук СССР, 1984. — С. 91.
- Putnam, H. Pragmatism and Realism. Edited by James Conant and Urszula M. Zeglen., Eds. London: Routledge, 2002. p.90
- Hilary Putnam. Mathematics, Matter and Method, 1975, Collected Papers, kd 2, Cambridge: Cambridge University Press. Патнем називає це позитивним аргументом на користь реалізму.
- Anjan Chakravartty, «Scientific Realism» див. 3.3 The Pessimistic Induction. The Stanford Encyclopedia of Philosophy
- Реферат В. Н. Порус, «Дж. Уоррел. Науковий реалізм і наукова зміна»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Naukovij realizm angl Scientific realism ce techiya u filosofiyi nauki zgidno z yakoyu yedinim nadijnim zasobom dosyagnennya znannya pro svit ye naukove doslidzhennya rezultat yakogo interpretuyetsya za dopomogoyu naukovih teorij Teoriyi naukovogo realizmu mozhut buti takozh napevno istinnimi priblizno istinnimi abo vidnosno istinnimi Teoriyi stosuyutsya sposterezhuvanih ta nesposterezhuvanih ob yektiv hocha i ye vlasne dostovirnimi odnak mozhut buti v yakijs miri pomilkovimi Doslidzhuvani ob yekti nezalezhni vid nashogo rozumu a naukovi teoriyi dostovirni vidnosno do zovnishnogo ob yektivnogo svitu Inodi naukovij realizm traktuyetsya po riznomu sho prinosit deyaki skladnoshi u rozuminni ciyeyi koncepciyi Sered naukovih realistiv varto vidznachiti taki imena yak Karl Popper Pol Fejyerabend Gilari Patnem en en ta en golovni poglyadi yakih posilayutsya na problemi zapitan ob yektivnogo isnuvannya realnosti istinnosti naukovogo znannya tosho Realizm Poppera mozhna spivvidnesti do oriyentovnogo realizmu yakij polyagaye v tomu sho naukovi teoriyi ye lishe sprobami dati svitovi spravzhnij opis Takim chinom naukovij realizm Poppera ne pragne do vidpovidnosti mizh svitom i teoriyeyu a lishe zberigaye intencionalnist Osnovni principi naukovogo realizmuZavdannya naukovogo realizmu sformulyuvati istinni tverdzhennya pro realnist sho utvoryuyetsya v suprovodi najkrashih naukovih teorij Ponyattya realizmu v naukovih terminah korisnishe rozglyanuti v troh vimirah Semantichnij realizm vvazhaye sho teoriyi ye istinnimi abo hibnimi opisami realnosti Istinnist ta hibnist zalezhit vid togo chi isnuyut dani ob yekti ta naskilki virno voni opisani teoriyeyu Metafizichnij realizm pripuskaye isnuvannya realnosti nezalezhno vid nashogo znannya Teoriya povinna vidpovidati metafizichnim uyavlennyam Za slovami Patnema metafizichnij realist proponuye nam prijnyati deyaku kartinu tak nache cya kartina sama sebe poyasnyuye Epistemologichnij realizm vvazhaye sho vira v pravdivist teoriyi perevazhno vipravdana Naukovij realist vvazhaye sho nauka suprovodzhuyetsya najkrashimi naukovimi teoriyami navit yaksho voni ne mozhut buti dovedeni z absolyutnoyu vpevnenistyu mozhna pripustiti sho deyaki teoriyi mozhut viyavitisya znachno pomilkovimi prote naukovij realist vpevnenij v tomu sho voni v yakijs miri istinni Metafizichnij realizm Gilari Patnem harakterizuvav metafizichnij realizm nastupnimi tezami Svit skladayetsya z povnoyi ta fiksovanoyi sukupnosti nezalezhnih vid svidomosti ob yektiv tobto isnuye yakijs noumenalnij svit Isnuye tilki odin istinnij i povnij opis svitu Istina ce korespondenciya vidpovidnist mizh tverdzhennyami i rechami Istoriya naukovogo realizmuNaukovij realizm pov yazanij z bilsh rannimi vidami filosofiyi yak racionalizm i metafizichnij realizm odnak sama techiya bula zasnovana v drugij polovini XX stolittya Naukovij realizm buv bagato v chomu reakciyeyu na logichnij pozitivizm Logichnij pozitivizm buv pershim z filosofiyi nauki a takozh i poperednikom naukovogo realizmu za dopomogoyu yakogo mozhna bulo strogo viznachiti riznicyu mizh terminami sposterezhennya i teoretichnimi terminami Ostannij piddayetsya semantichnomu analizu v terminah sposterezhennya i v terminah logiki Logichnij pozitivizm zitknuvsya z takimi trudnoshami Viyavlennya nedolikiv u teoriyi verifikaciyi Karlom Gempelem Vidmova vid analitiko sintetichnoyi vidminnosti Villardom Kvajnom Neskinchenne chislo sposterezhen dlya pidtverdzhennya yakoyis teoriyi Kun 1970 Kvajn 1960 Poyava problem u zv yazku z perehodom vid terminiv sposterezhennya na sposterezhennya propozicij Patnem 1962 Neviznachenist mizh rizniceyu teoretichnih terminiv i terminiv sposterezhennya Grover Maksvell 1962 Realizm stav dominuyuchim u viddili filosofiyi nauki pislya pozitivizmu Argumenti za i proti naukovogo realizmuProgres Odin z osnovnih argumentiv na korist naukovogo realizmu polyagaye v tomu sho dlya nauki harakternij postijnij progres i bilshe togo nauka mozhe uspishno peredbachati riznogo rodu yavish Gilari Patnem vvazhav sho naukovij realizm ce yedina filosofiya yaka ne robit z uspihu nauki divo Inshimi slovami istinnist suchasnih teorij abo priblizna istinnist abo istinnist v zagalnih risah ye odnim z najkrashih abo navit yedinim poyasnennyam empirichnomu uspihu teorij Argument na korist progresu buv rozkritikovanij en Realizm ta anti realizm vedut superechku pro te chi ye visnovok pov yazanij z najkrashim poyasnennyam dostatnim dlya vipravdannya viri v tverdzhennya yaki stosuyutsya nesposterezhuvanih yavish Krim cogo Fajn zvertaye uvagu na te sho vipravdannya deyakogo metodu vimagaye spirannya na bilsh nadijnij metod tak i v progresi abdukciya vipravdovuyetsya za dopomogoyu abdukciyi Tomu realist povinen spiratisya na yakis apriorni osnovi oskilki v deyakih pevnih situaciyah epistemologichni argumenti vkazuyut v osnovnomu na intuyiciyu i do togo zh zavzhdi vimagayut zvernennya do teoretichnih fonovih znan u yakih sposterigayetsya aposteriornij harakter Tomu zdayetsya sho u realizmu nemaye inshih variantiv okrim yak stverdzhuvati sho u naukovih metodiv i metodiv filosofiyi nauki nemaye i ne mozhe buti apriornogo vipravdannya naturalizm Pesimistichna indukciya Kontrargumentom proti progresu ye en abo pesimistichna metaindukciya en chimalo teorij yaki viyavilisya empirichno uspishnimi buli visunuti inshimi bilsh uspishnimi teoriyami yaki zaperechuvali kolishnij postulat pro isnuvannya teoretichnih ob yektiv Tomu mozhna ochikuvati sho na misci suchasnih teorij viyavlyatsya novi yaki postulyuyut zovsim inshi nesposterezhuvani teoretichni ob yekti Takim chinom tlumachennya teoriyi she ne dovodit yiyi istinnist U vidpovid na ce realisti stverdzhuyut sho teoriyi mozhut buti priblizno istinnimi Ale skladnist u tomu sho principovo mozhna vvazhati bud yaku nesuperechlivu teoriyu priblizno istinoyu Do togo zh chimalo uspishnih teorij viyavlyalisya zgodom istotno pomilkovimi Ale na korist argumentu pro pribliznu istinu bulo privedeno ponyattya yak strukturalnij realizm Strukturalnij realist virit v zaproponovani teoriyeyu ru strukturi yaki mistyat v sobi takozh nesposterezhuvani yavisha ale ne teoretichni vislovlyuvannya pro yih sutnosti Nedodeterminaciya V opoziciyu do naukovogo realizmu postaye bazovij empirichnij argument en z dvoh superechlivih teorij mozhut buti vivedeni ti zh sami empirichni visnovki to vihodit sho ci teoriyi ye empirichno ekvivalentnimi Dlya kozhnoyi teoriyi mozhna skonstruyuvati vidpovidno empirichno ekvivalentnu teoriyu abo zh neskinchennu kilkist teorij Empirichno ekvivalentni teoriyi vidriznyayutsya tim yaki tverdzhennya shodo nesposterezhuvanih yavish voni viyavlyayut i visnovki pro sposterezhuvani yavisha neodminno zbigayutsya Tomu vidsutni dokazi togo shob obrati odnu teoriyu zamist inshoyi Golovne ce vpevnitisya v adekvatnosti empirichnoyi teoriyi tobto pidtverditi pravilnist viluchenih visnovkiv Zi vsogo i viplivaye teza nedodeterminaciyi dokazi ne mozhut dotrimuvatisya lishe odniyeyi teoriyi viklyuchayuchi inshi Kuajn vityagnuv z teoremi Lovengejma Skolema tezu empirichnoyi ekvivalentnosti v matematichnij logici Takim chinom mozhlivo pridbati lishe suto formalni alternativi Apelyuyuchi argumentami na kshtalt argumentu en osnovnoyu metoyu logichnih empiristiv bulo rishennya problemi demarkaciyi vstanoviti kriterij shob vidokremiti nauku vid metafiziki Na vidminu vid naukovih tez metafizichni tezi ye nepiznavanimi bo voni vidnosyatsya do nesposterezhuvanih yavish Logichni empiristi namagalisya provesti racionalnu rekonstrukciyu isnuyuchih naukovih teorij i metodiv Instrumentalizm proti naukovogo realizmu P yer Dyugem visunuv argument idealizaciyi zgidno z yakim mizh teoriyeyu i realnistyu zberigayetsya rozriv Pri sposterezhenni realnist zalishayetsya bezperervnoyu a sposterezhennya mozhut buti netochni tumanni ta superechlivi Teoriyi idealizuyut i racionalizuyut dijsnist otzhe podibnih teorij mozhe buti bezlich empirichno ekvivalentnih ale logichno nesumisnih Drugij argument nalezhit Anri Puankare Za slovami Puankare realist ne maye mozhlivosti dovesti sho obrana nim teoriya ye istinnoyu oskilki dosvid mozhe rivnosilno mati shilnist do alternativnoyi teoriyi Tomu naukovij realist maye abo vidmovitisya vid naukovogo empirizmu tomu sho dosvid ne ye virishalnoyu instanciyeyu abo viznati mnozhinnist istini sho zovsim ne mozhe buti viznano realistichnim Div takozhKritichnij realizm Nayivnij realizm Naturalizm NeorealizmLiteraturaKun Tomas Struktura naukovih revolyucij M AST 2009 320 s ISBN 978 5 17 059180 0 Kuajn Villard Slovo ta ob yekt M Logos Praksis 2000 386 s PosilannyaNaukovij realizm Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 107 108 ros Filosofska enciklopediya ros Anjan Chakravartty Scientific Realism Stenfordska filosofska enciklopediya 2011 r suttyevij pereglyad pn 12 chervnya 2017 r angl PrimitkiEnciklopediya epistemologii i filosofii nauki M Kanon ROOI Reabilitaciya I T Kasavin 2009 Tompson M Filosofiya nauki Mel Tompson Per s angl A Garkavogo M FAIR PRESS 2003 S 138 Porus V N Nauchnyj realizm i problemy evolyucii nauchnogo znaniya M Akademiya Nauk SSSR 1984 S 1 Porus V N Nauchnyj realizm i problemy evolyucii nauchnogo znaniya M Akademiya Nauk SSSR 1984 S 13 Porus V N Nauchnyj realizm i problemy evolyucii nauchnogo znaniya M Akademiya Nauk SSSR 1984 S 91 Putnam H Pragmatism and Realism Edited by James Conant and Urszula M Zeglen Eds London Routledge 2002 p 90 Hilary Putnam Mathematics Matter and Method 1975 Collected Papers kd 2 Cambridge Cambridge University Press Patnem nazivaye ce pozitivnim argumentom na korist realizmu Anjan Chakravartty Scientific Realism div 3 3 The Pessimistic Induction The Stanford Encyclopedia of Philosophy Referat V N Porus Dzh Uorrel Naukovij realizm i naukova zmina