Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Митрополит Натанаїл (в миру Нешо Стоянов Бойкікєв; 26 жовтня 1820, Кучевиште, Османська імперія — 18 вересня 1906, Пловдив, Болгарія) — єпископ Болгарської православної церкви, митрополит Охридський (1872–1880); Ловчанський (1880–1891); Пловдивський (1891–1906). Випускник Київської Духовної Академії. Болгаро-македонський письменник, громадський діяч, революціонер, один з організаторів Кресненсько-Разложського повстання, видатний діяч Болгарського національного відродження. Також учасник Одеського собору болгарських студентів, які проголосили ідею відновлення Болгарської Автокефальної Церкви (1843).
| Натанаїл Охридський | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 24 березня 1891 — 18 березня 1906 | ||
| Церква: | Болгарська православна церква | |
| Попередник: | Парфеній Іванов, Панарет Мишайков | |
| Наступник: | Максим Пелов | |
| ||
| вересень 1872 — 1880 | ||
| Церква: | Болгарська православна церква | |
| Наступник: | Синесій Димитров | |
| ||
| 1880 — 24 березня 1891 | ||
| Церква: | Болгарська православна церква | |
| Попередник: | Мелетій Андонов, Діонісій Помаков | |
| Наступник: | Парфеній Іванов, Максим Пелов | |
| Альма-матер: | Одеська духовна семінарія | |
| Діяльність: | письменник, Orthodox theologian | |
| Народження: | 26 жовтня 1820 d, Чучер-Сандево (община), Північна Македонія | |
| Смерть: | 18 вересня 1906 (85 років) Пловдив, Болгарія | |
| Похований: | d | |
| Автограф: |  | |
| | ||
Біографія
Народився в 1820 році в македонському селі Кучевиште, на Скопійській Чорній Горі. Навчався в Кучевиштенському монастирі, 1835 року виїхав до школи у Самокові, потім продовжував освіту в Прилепі, де разом з Ґеорґем Самуркашевим з Велеса переклав «во простий и краткий язик болгарский» трактат «Служение еврейско и все злотворение нихно», надрукований 1838.
1837 року пострижений у монахи в Зографському болгарському монастирі на Афоні з іменем Натанаїл. Там він звернув на себе увагу Анатолія Зографського, який відзначив його обдарованість, патріотизм і допоміг йому відправитися вчитися до Російської імперії. Там він навчався в Кишинівському духовному училищі, а потім вступив до Одеської духовної семінарії.
У 1840–1841 роках займався перекладами із Захаром Княжеським, підготував до друку «Зерцало или огледало християнское», надруковане в Москві 1847 року.
1843 року брав участь у зборах болгарських студентів і учнів в Одесі, які проголосили ідею відновлення Болгарської Автокефальної Церкви.
У 1846 році через Захарія Княжевського в Санкт-Петербурзі просив у російського уряду церковних книг і грошової допомоги для відкриття болгарського богословського училища в Константинополі.
Після закінчення семінарії, вступив 1847 до Київської духовної академії.
Вів листування зі своїми одноплемінниками в Македонії, підтримуючи зв'язок з діячами болгарського національного відродження, його листи публічно зачитувалися в Скоп'є, Велесі, Прилепі та инших містах.
1851 року закінчив Київську духовну академію зі ступенем кандидата богослов'я за твір «Про те, що Болгарський Архієпископ в давні часи не залежав ні від Римського, ні від Константинопольського Патріарха», який незабаром було перекладено болгарською мовою і поширювався в Болгарії у розпал церковно-національної боротьби болгар з греками-фанаріотами.
Висвячений у сан ієромонаха в Києві.
1853 року видав церковнослов'янською мовою в Празі твір «Приятелское писмо от българина к гръку», в якій писав про глибинні причини болгарсько-грецьких церковних чвар.
1863 року разом з Іваном Селімінським, архімандрит Натанаїл був болгарським делегатом в Моравії на вшануваннях 1000-річчя апостольської місії святих Кирила і Мефодія.
З 1854 по 1869 рік, як представник Зографського монастиря, був ігуменом Добровецького монастиря в Молдові. 1864 адаптував на болгарську «Краткое изъяснение Божественной Литургии», яку видав в місті Котел, підписавши: «Сѫщій Славѧно-Българинъ вашь свѧщенноиннокъ Натанаилъ Стоѧновъ». А 1873 Натанаїл видав в Константинополі історико-юридичну працю «а Юстинианови права на Охридска архиепископия или за църковна независимост и самостоятелност на Охридско-Българско священоначалие».
Архієрей Болгарської Церкви
Коли в Константинополі справа Болгарської автокефалії перемогла, - Натанаїл у вересні 1872 року висвячений Екзархом Антимом І на першого митрополита Болгарської Церкви в Охриді. Однак відповідний султанський берат він отримав лише 1874.
На початку російсько-турецької війни 1877 османська влада, сумніваючись в лояльності Натанаїла, перевела його з Охрида в Константинополь.
Після несприятливого для македонських болгар Берлінського конгресу, Натанаїл очолив таємний штаб з організації Кресненсько-Разложського повстання (1878–1879 рр.).
Після поразки повсталих македонських болгар, єпископ Натанаїл оселився в Софії, а потім переїхав до Враци, а 1880 призначений митрополитом Ловечським, оскільки його повернення в межі Османської імперії стало неможливим через відкриту участь в Кресненському повстанні.
24 березня 1891 року Натанаїл призначений Пловдивським митрополитом. На цій посаді він залишався аж до своєї смерті.
Один із засновників Болгарської літературної громади, з якої виросла згодом Болгарська академія наук.
Помер 18 вересня 1906 року в Пловдиві. Через три роки після смерті побачила світ його автобіографія «Життєпис митрополита Охридського-Пловдивськлго Натанаїла».
Примітки
- Його ад'ютантом став знаменитийу ті роки словенський «солдат удачи» Мирослав Хубмайер]].
Література
- Жизнеописание митрополита охридско-пловдивскаго Натанаила (автобиографични бележки) — Сборникъ за народни умотворения, наука и книжнина, Дѣлъ историко-филологиченъ, кн. VII. (XXV.), 1909, 1–77;
- Кирил, патриарх български. Натанаил, митрополит Охридски и Пловдивски (1820–1906). С., 1952.
- Цацов, Борис. Архиереите на Българската православна църква. С., 2003.
- Натанаил Охридски. Борба за България. С., 2004.
- Чолов, П. Български историци. Биографично-библиографски справочник. С., 2010, с. 157.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Mitropolit Natanayil v miru Nesho Stoyanov Bojkikyev 26 zhovtnya 1820 Kuchevishte Osmanska imperiya 18 veresnya 1906 Plovdiv Bolgariya yepiskop Bolgarskoyi pravoslavnoyi cerkvi mitropolit Ohridskij 1872 1880 Lovchanskij 1880 1891 Plovdivskij 1891 1906 Vipusknik Kiyivskoyi Duhovnoyi Akademiyi Bolgaro makedonskij pismennik gromadskij diyach revolyucioner odin z organizatoriv Kresnensko Razlozhskogo povstannya vidatnij diyach Bolgarskogo nacionalnogo vidrodzhennya Takozh uchasnik Odeskogo soboru bolgarskih studentiv yaki progolosili ideyu vidnovlennya Bolgarskoyi Avtokefalnoyi Cerkvi 1843 Natanayil Ohridskij Mitropolit Plovdivskij 24 bereznya 1891 18 bereznya 1906 Cerkva Bolgarska pravoslavna cerkva Poperednik Parfenij Ivanov Panaret Mishajkov Nastupnik Maksim Pelov Mitropolit Ohridskij veresen 1872 1880 Cerkva Bolgarska pravoslavna cerkva Nastupnik Sinesij Dimitrov Mitropolit Lovchanskij 1880 24 bereznya 1891 Cerkva Bolgarska pravoslavna cerkva Poperednik Meletij Andonov Dionisij Pomakov Nastupnik Parfenij Ivanov Maksim Pelov Alma mater Odeska duhovna seminariya Diyalnist pismennik Orthodox theologian Narodzhennya 26 zhovtnya 1820 1820 10 26 Kucevisted Chucher Sandevo obshina Pivnichna Makedoniya Smert 18 veresnya 1906 1906 09 18 85 rokiv Plovdiv Bolgariya Pohovanij Church of the Holy Mother of God Plovdivd Avtograf Nafanayil u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 1 1 Arhiyerej Bolgarskoyi Cerkvi 2 Primitki 3 LiteraturaBiografiyared Narodivsya v 1820 roci v makedonskomu seli Kuchevishte na Skopijskij Chornij Gori Navchavsya v Kuchevishtenskomu monastiri 1835 roku viyihav do shkoli u Samokovi potim prodovzhuvav osvitu v Prilepi de razom z Georgem Samurkashevim z Velesa pereklav vo prostij i kratkij yazik bolgarskij traktat Sluzhenie evrejsko i vse zlotvorenie nihno nadrukovanij 1838 1837 roku postrizhenij u monahi v Zografskomu bolgarskomu monastiri na Afoni z imenem Natanayil Tam vin zvernuv na sebe uvagu Anatoliya Zografskogo yakij vidznachiv jogo obdarovanist patriotizm i dopomig jomu vidpravitisya vchitisya do Rosijskoyi imperiyi Tam vin navchavsya v Kishinivskomu duhovnomu uchilishi a potim vstupiv do Odeskoyi duhovnoyi seminariyi U 1840 1841 rokah zajmavsya perekladami iz Zaharom Knyazheskim pidgotuvav do druku Zercalo ili ogledalo hristiyanskoe nadrukovane v Moskvi 1847 roku 1843 roku brav uchast u zborah bolgarskih studentiv i uchniv v Odesi yaki progolosili ideyu vidnovlennya Bolgarskoyi Avtokefalnoyi Cerkvi U 1846 roci cherez Zahariya Knyazhevskogo v Sankt Peterburzi prosiv u rosijskogo uryadu cerkovnih knig i groshovoyi dopomogi dlya vidkrittya bolgarskogo bogoslovskogo uchilisha v Konstantinopoli Pislya zakinchennya seminariyi vstupiv 1847 do Kiyivskoyi duhovnoyi akademiyi Viv listuvannya zi svoyimi odnopleminnikami v Makedoniyi pidtrimuyuchi zv yazok z diyachami bolgarskogo nacionalnogo vidrodzhennya jogo listi publichno zachituvalisya v Skop ye Velesi Prilepi ta inshih mistah 1851 roku zakinchiv Kiyivsku duhovnu akademiyu zi stupenem kandidata bogoslov ya za tvir Pro te sho Bolgarskij Arhiyepiskop v davni chasi ne zalezhav ni vid Rimskogo ni vid Konstantinopolskogo Patriarha yakij nezabarom bulo perekladeno bolgarskoyu movoyu i poshiryuvavsya v Bolgariyi u rozpal cerkovno nacionalnoyi borotbi bolgar z grekami fanariotami Visvyachenij u san iyeromonaha v Kiyevi 1853 roku vidav cerkovnoslov yanskoyu movoyu v Prazi tvir Priyatelskoe pismo ot blgarina k grku v yakij pisav pro glibinni prichini bolgarsko greckih cerkovnih chvar 1863 roku razom z Ivanom Seliminskim arhimandrit Natanayil buv bolgarskim delegatom v Moraviyi na vshanuvannyah 1000 richchya apostolskoyi misiyi svyatih Kirila i Mefodiya Z 1854 po 1869 rik yak predstavnik Zografskogo monastirya buv igumenom Dobroveckogo monastirya v Moldovi 1864 adaptuvav na bolgarsku Kratkoe izyasnenie Bozhestvennoj Liturgii yaku vidav v misti Kotel pidpisavshi Sѫshij Slavѧno Blgarin vash svѧshennoinnok Natanail Stoѧnov A 1873 Natanayil vidav v Konstantinopoli istoriko yuridichnu pracyu a Yustinianovi prava na Ohridska arhiepiskopiya ili za crkovna nezavisimost i samostoyatelnost na Ohridsko Blgarsko svyashenonachalie Arhiyerej Bolgarskoyi Cerkvired Koli v Konstantinopoli sprava Bolgarskoyi avtokefaliyi peremogla Natanayil u veresni 1872 roku visvyachenij Ekzarhom Antimom I na pershogo mitropolita Bolgarskoyi Cerkvi v Ohridi Odnak vidpovidnij sultanskij berat vin otrimav lishe 1874 Na pochatku rosijsko tureckoyi vijni 1877 osmanska vlada sumnivayuchis v loyalnosti Natanayila perevela jogo z Ohrida v Konstantinopol Pislya nespriyatlivogo dlya makedonskih bolgar Berlinskogo kongresu Natanayil ocholiv tayemnij shtab z organizaciyi Kresnensko Razlozhskogo povstannya 1 1878 1879 rr Pislya porazki povstalih makedonskih bolgar yepiskop Natanayil oselivsya v Sofiyi a potim pereyihav do Vraci a 1880 priznachenij mitropolitom Lovechskim oskilki jogo povernennya v mezhi Osmanskoyi imperiyi stalo nemozhlivim cherez vidkritu uchast v Kresnenskomu povstanni 24 bereznya 1891 roku Natanayil priznachenij Plovdivskim mitropolitom Na cij posadi vin zalishavsya azh do svoyeyi smerti Odin iz zasnovnikiv Bolgarskoyi literaturnoyi gromadi z yakoyi virosla zgodom Bolgarska akademiya nauk Pomer 18 veresnya 1906 roku v Plovdivi Cherez tri roki pislya smerti pobachila svit jogo avtobiografiya Zhittyepis mitropolita Ohridskogo Plovdivsklgo Natanayila Primitkired Jogo ad yutantom stav znamenitiju ti roki slovenskij soldat udachi Miroslav Hubmajer Literaturared Zhizneopisanie mitropolita ohridsko plovdivskago Natanaila avtobiografichni belezhki Sbornik za narodni umotvoreniya nauka i knizhnina Dѣl istoriko filologichen kn VII XXV 1909 1 77 Kiril patriarh blgarski Natanail mitropolit Ohridski i Plovdivski 1820 1906 S 1952 Cacov Boris Arhiereite na Blgarskata pravoslavna crkva S 2003 Natanail Ohridski Borba za Blgariya S 2004 Cholov P Blgarski istorici Biografichno bibliografski spravochnik S 2010 s 157 Otrimano z https uk wikipedia org wiki Nafanayil Bojkikev