Митрополит Максим в миру Марін Пенчов Пелов 15 вересня 1850 Орешак 1 березня 1938 Пловдив єпископ Болгарської православн

Митрополит Максим (в миру Марін Пенчов Пелов; 15 вересня 1850, Орешак - 1 березня 1938, Пловдив) - єпископ Болгарської православної церкви, митрополит Пловдивський. З 1921 по 1928 рік намісник-голова Священного Синоду Болгарської православної церкви.

Митрополит Максим
Максим Пелов

Митрополит Пловдивський

1 жовтня 1906 — 3 березня 1938

Церква:

Болгарська православна церква

Попередник:

Нафанаїл Бойкикев

Наступник:

Кирил Костянтинов

Керуючий Ловчанською єпархією

6 лютого 1897 — 1 жовтня 1906

Попередник:

Анфим Кинчев

Наступник:

Климент Шивачев

Митрополит Скопський

23 лютого 1892 — 1894

Попередник:

Теодосій Гологанов

Наступник:

Синесій Димитров

Керуючий Старозагорською єпархією

1886 — 1891

Наступник:

Мефодій Кусєв

Діяльність:

священник

Ім'я при народженні:

Марин Пенчов Пелов

Народження:

14 вересня 1850
Орешак, Османська імперія

Смерть:

1 березня 1938 (87 років)
Пловдив, Болгарія

Максим у Вікісховищі

Біографія

Митрополит Максим (другий праворуч) в 1924 році

Митрополит Максим народився 14 вересня 1850 року в селі Орешак поблизу Трояна, в Османській імперії.

Закінчив школу при Троянському монастирі. У 1862-1863 роки навчався в Ловечі , в 1863-1864 - в Сопоті..

Брав активну участь в акціях Болгарського екзархату з метою звернути увагу європейської громадськості на болгарське населення, яке постраждало після Квітневого повстання.

У 1877 році вступив в Київську духовну академію, яку закінчив у 1881 році. Працював учителем у Троянському манастирі, Клісурі і Пловдиві .

З 1883 року - секретар Болгарського екзархату в Константинополі.

У 1884-1886 роки - протосинкелом Болгарського екзархату. Виконував відповідальні місії.

У 1886-1891 роки - керуючий Старозагорською єпархією.

З 1892 по 1894 рік очолював Скопську єпархію. За деякими даними, подав у відставку з поста митрополита Скопсько в 1895 році, а потім 2 роки був настоятелем Болгарської церкви Святого Стефана в Константинополі.

У 1897-1906 роки керував Ловчанською єпархією.

З 1 жовтня 1906 року до смерті був митрополитом Пловдивським.

З 1913 року був членом Священного Синоду, а з 22 жовтня 1921 по 28 березня 1928 року очолював його як намісник-голова.

2 лютого 1907 року заснував Пловдівську філію товариства «Червоний Хрест» і був його головою до 1933 року. З 1921 року - член Міжнародного союзу допомоги дітям.

У 1930 році митрополит Максим заснував єпархіальне книговидавництво.

Помер 1 березня 1938 року в Пловдиві.

Література

Цацов, Борис. Архиереите на БПЦ, Сф. 2003.
Цацов, Борис. Летопис на БПЦ, Сф. 2010.

Примітки

Чернески, Чавде. Кой, как и защо разпиля и разпродава спастреното от книжовните имоти на българите в Македония и Одринско?, Авангард Прима, София, 2010, стр. 58.
Темелски, Христо. Екзарх Йосиф I, УИ «Свети Климент Охридски», София, 1995, стр. 92.
Куманов, Милен. Македония. Кратък исторически справочник, София, 1993, стр. 159.
. Архів оригіналу за 3 листопада 2013. Процитовано 28 листопада 2020.

Посилання

ВЪЗГЛЕДИТЕ НА МИТРОПЛИТ МАКСИМ ПЛОВДИВСКИ ЗА РЕЛИГИОЗНОТО ВЪЗПИТАНИЕ^{[недоступне посилання з Июль 2018]}

[Chavde-1] Чернески, Чавде. Кой, как и защо разпиля и разпродава спастреното от книжовните имоти на българите в Македония и Одринско?, Авангард Прима, София, 2010, стр. 58.

[2] Темелски, Христо. Екзарх Йосиф I, УИ «Свети Климент Охридски», София, 1995, стр. 92.

[3] Куманов, Милен. Македония. Кратък исторически справочник, София, 1993, стр. 159.

[4] . Архів оригіналу за 3 листопада 2013. Процитовано 28 листопада 2020.