Голова́ радя́нського військо́вого ві́домства — вища посадова особа у Збройних силах СРСР, що існувала під різною назвою протягом 1917–1991 років. Після захоплення влади більшовиками шляхом збройного повстання проти Тимчасового Уряду Російської республіки 7 листопада 1917 року та проголошення Російської Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки був утворений Комітет з військових і морських справ, який незабаром було перейменовано на Раду народних комісарів (РНК) з військових і морських справ. З утворенням першого уряду СРСР 6 липня 1923 року був створений , який очолював Народний комісар оборони СРСР. Пізніше, у різні роки назва посади змінювалася, як і сам вищий орган військового управління СРСР.
Голова радянського військового відомства Министр обороны СССР | |
---|---|
Прапор Міністра оборони СРСР (1964–1991) | |
Міністерство оборони СРСР | |
Тип | найвища військова посада ЗС СРСР |
Статус | не чинна |
Місце | Москва |
Попередник | Військовий міністр Російської імперії |
Створення | 8 листопада 1917 |
Засновник | II Всеросійський з'їзд Рад робітничих і солдатських депутатів |
Перший на посаді | Подвойський М. І. |
Останній на посаді | Шапошников Є. І. |
Скасовано | 14 лютого 1992 |
Наступництво | Міністр оборони Російської Федерації |
Список очільників радянського військового відомства
Народні комісари з військових справ РРФСР (1917—1923)
# | Фото | В/звання Ім'я Роки життя | В посаді | Стисла біографія | ||
---|---|---|---|---|---|---|
Початок | Кінець | Час | ||||
— | Комітет народних комісарів з військових і морських справ | 8 листопада 1917 | 15 листопада 1917 | 7 днів | колегіальний орган управління | |
1 | Подвойський М. І. (4 (16) лютого 1880 — 28 липня 1948) | 15 листопада 1917 | 13 березня 1918 | 118 днів | український радянський державний та військовий діяч російського комуністичного режиму в Україні. Нарком з військових справ РРФСР (листопад 1917 — березень 1918). Член Комітету революційної оборони Петрограда (лютий — березень 1918), член Реввійськради Республіки (вересень 1918 — липень 1919) та одночасно (січень-вересень 1919) — нарком військової ради Української РСР, член Реввійськради Західного фронту (жовтень — грудень 1919), Кавказького фронту (січень — березень 1920) | |
2 | Троцький Л. Д. (26 жовтня [7 листопада] 1879 — 21 серпня 1940) | 14 березня 1918 | 12 листопада 1923 | 5 років, 7 місяців, 30 днів | російський революціонер українсько-єврейського походження, активний учасник російського та міжнародного соціального та комуністичного руху, радянський державний, партійний та військово-політичний діяч, комуністичний діяч, ідеолог троцькізму — однієї з ревізій марксизму. Голова виконкому Петроградської ради робітничих і солдатських депутатів (вересень — грудень 1917), народний комісар у закордонних справах РРФСР (листопад 1917 — березень 1918), Голова Революційної військової ради (вересень 1918 — січень 1925) |
Народні комісари з військових та морських справ СРСР (1923—1934)
# | Фото | В/звання Ім'я Роки життя | В посаді | Стисла біографія | ||
---|---|---|---|---|---|---|
Початок | Кінець | Час | ||||
2 | Троцький Л. Д. (26 жовтня [7 листопада] 1879 — 21 серпня 1940) | 12 листопада 1923 | 26 січня 1925 | 1 рік, 2 місяці, 15 днів | російський революціонер українсько-єврейського походження, активний учасник російського та міжнародного соціального та комуністичного руху, радянський державний, партійний та військово-політичний діяч, комуністичний діяч, ідеолог троцькізму — однієї з ревізій марксизму. Голова виконкому Петроградської ради робітничих і солдатських депутатів (вересень — грудень 1917), народний комісар у закордонних справах РРФСР (листопад 1917 — березень 1918), голова Революційної військової ради (вересень 1918 — січень 1925) | |
3 | Фрунзе М. В. (21 січня (2 лютого) 1885 — 31 жовтня 1925) | 26 січня 1925 | 31 жовтня 1925† | 279 днів | російський революціонер, радянський державний і військовий діяч, військовий теоретик, один з основних воєначальників у Червоній армії під час громадянської війни в Росії та радянсько-української війни. Голова Революційної військової ради (січень — жовтень 1925) | |
4 | Ворошилов К. Є. (23 січня (4 лютого) 1881 — 2 грудня 1969) | 6 листопада 1925 | 20 червня 1934 | 8 років, 232 дні | російський радянський військовий та політичний діяч, революціонер, двічі Герой Радянського Союзу, Герой Соціалістичної Праці (7.05.1960), Герой Монгольської Народної Республіки (29.05.1957), перший Маршал Радянського Союзу (20.11.1935). У 1925—1940 роках нарком з військових і морських справ і нарком оборони СРСР. У 1953—1960 роках номінальний глава Радянської держави (Голова Президії Верховної Ради СРСР) (15 березня 1953 — 7 травня 1960). Один з організаторів та учасників масових репресій у СРСР. Учасник громадянської війни в Росії 1917—1922 та Другої світової війни |
Народні комісари з військових та морських справ СРСР (1934—1946)
# | Фото | В/звання Ім'я Роки життя | В посаді | Стисла біографія | ||
---|---|---|---|---|---|---|
Початок | Кінець | Час | ||||
4 | Маршал Радянського Союзу Ворошилов К. Є. (23 січня (4 лютого) 1881 — 2 грудня 1969) | 20 червня 1934 | 7 травня 1940 | 5 років, 322 дні | російський радянський військовий та політичний діяч, революціонер, двічі Герой Радянського Союзу (3.02.1956; 22.02.1968), Герой Соціалістичної Праці (7.05.1960), Герой Монгольської Народної Республіки (29.05.1957), перший Маршал Радянського Союзу (20.11.1935). У 1925—1940 роках нарком з військових і морських справ і нарком оборони СРСР. У 1953—1960 роках номінальний глава Радянської держави (Голова Президії Верховної Ради СРСР) (15 березня 1953 — 7 травня 1960). Один з організаторів та учасників масових репресій у СРСР. Учасник громадянської війни в Росії 1917—1922 та Другої світової війни | |
5 | Маршал Радянського Союзу Тимошенко С. К. (6 [18] лютого 1895 — 31 березня 1970) | 7 травня 1940 | 19 липня 1941 | 1 рік, 73 дні | радянський військовий діяч українського походження, Маршал Радянського Союзу (1940), двічі Герой Радянського Союзу (1940, 1965), кавалер ордена «Перемога» (1945). Народний комісар оборони СРСР (1940—1941). Голова Ставки Верховного Головнокомандування Червоної армії (червень-липень 1941). Учасник Першої світової, громадянської війни в Росії, радянсько-польської, радянсько-фінської та німецько-радянської воєн | |
6 | Генералісимус Радянського Союзу Сталін Й. В. (18 грудня 1878 — 5 березня 1953) | 19 липня 1941 | 25 лютого 1946 | 4 роки, 221 день | радянський політичний, державний і військовий діяч грузинського походження, Генеральний секретар ЦК КПРС (1922—1953), Голова Ради Народних комісарів СРСР (1941—1953), генералісимус Радянського Союзу (1945). Учасник Громадянської війни в Росії, радянських агресій до Польщі, Фінляндії, Балтійських країн, Бессарабії та Північної Буковини та Другої світової війн. Одна із найзначніших і водночас найсуперечливіших постатей ХХ століття, об'єкт фанатичного культу особи, диктатор, винний у порушенні фундаментальних прав та свобод людини, масових репресіях, етнічних чистках, сотнях тисяч страт і голоді, внаслідок яких загинули мільйони людей. Створені за його правління політична система й ідеологія дістали назву сталінізм |
Народні комісари Військово-Морського Флоту СРСР (1937—1946)
# | Фото | В/звання Ім'я Роки життя | В посаді | Стисла біографія | ||
---|---|---|---|---|---|---|
Початок | Кінець | Час | ||||
1* | Армійський комісар 1-го рангу Смирнов П. О. (29 травня 1897 — 22 лютого 1939) | 30 грудня 1937 | 30 червня 1938 | 182 дні | радянський військовий діяч, політпрацівник, армійський комісар 1-го рангу (1937). Начальник Політичного управління РСЧА (липень — жовтень 1937), заступник Народного комісара оборони СРСР (жовтень — грудень 1937), член Військової ради при Народному комісарові оборони СРСР (1934—1938). Учасник громадянської війни в Росії. Один з головних організаторів репресій в армії. Репресований та розстріляний | |
2* | Командарм 1-го рангу Фріновський М. П. (26 січня [7 лютого] 1898 — 4 лютого 1940) | 8 вересня 1938 | 20 березня 1939 | 193 дні | радянський діяч радянських органів держбезпеки, командарм першого рангу (1938). Учасник громадянської війни в Росії. Один з безпосередніх організаторів «Великого терору». Репресований та страчений | |
3* | Адмірал флоту Кузнецов М. Г. (11 (24) липня 1904 — 6 грудня 1974) | 28 квітня 1939 | 25 лютого 1946 | 6 років 303 дні | радянський військово-морський діяч, Адмірал флоту Радянського Союзу (1955), Герой Радянського Союзу (1945), Народний комісар Військово-Морського Флоту СРСР (1939—1946), Військово-морський міністр (1951—1953), Головнокомандувач ВМФ СРСР. Учасник громадянської війни в Іспанії, боїв біля озера Хасан та німецько-радянської війни |
Народні комісари Збройних сил СРСР (1946)
# | Фото | В/звання Ім'я Роки життя | В посаді | Стисла біографія | ||
---|---|---|---|---|---|---|
Початок | Кінець | Час | ||||
6 | Генералісимус Радянського Союзу Сталін Й. В. (18 грудня 1878 — 5 березня 1953) | 25 лютого 1946 | 15 березня 1946 | 18 днів | радянський політичний, державний і військовий діяч грузинського походження, Генеральний секретар ЦК КПРС (1922—1953), Голова Ради Народних комісарів СРСР (1941—1953), генералісимус Радянського Союзу (1945). Учасник Громадянської війни в Росії, радянських агресій до Польщі, Фінляндії, Балтійських країн, Бессарабії та Північної Буковини та Другої світової війн. Одна із найзначніших і водночас найсуперечливіших постатей ХХ століття, об'єкт фанатичного культу особи, диктатор, винний у порушенні фундаментальних прав та свобод людини, масових репресіях, етнічних чистках, сотнях тисяч страт і голоді, внаслідок яких загинули мільйони людей. Створені за його правління політична система й ідеологія дістали назву сталінізм |
Міністри Збройних сил СРСР (1946—1950)
# | Фото | В/звання Ім'я Роки життя | В посаді | Стисла біографія | ||
---|---|---|---|---|---|---|
Початок | Кінець | Час | ||||
6 | Генералісимус Радянського Союзу Сталін Й. В. (18 грудня 1878 — 5 березня 1953) | 15 березня 1946 | 3 березня 1947 | 353 дні | радянський політичний, державний і військовий діяч грузинського походження, Генеральний секретар ЦК КПРС (1922—1953), Голова Ради Народних комісарів СРСР (1941—1953), генералісимус Радянського Союзу (1945). Учасник Громадянської війни в Росії, радянських агресій до Польщі, Фінляндії, Балтійських країн, Бессарабії та Північної Буковини та Другої світової війн. Одна із найзначніших і водночас найсуперечливіших постатей ХХ століття, об'єкт фанатичного культу особи, диктатор, винний у порушенні фундаментальних прав та свобод людини, масових репресіях, етнічних чистках, сотнях тисяч страт і голоді, внаслідок яких загинули мільйони людей. Створені за його правління політична система й ідеологія дістали назву сталінізм | |
7 | Маршал Радянського Союзу Булганін М. О. (30 травня (11 червня) 1895 — 24 лютого 1975) | 3 березня 1947 | 24 березня 1949 | 2 роки 21 день | радянський політичний та військовий діяч, Маршал Радянського Союзу (1947) (позбавлений звання 26 листопада 1958), Герой Соціалістичної Праці (1955). Голова Ради Міністрів СРСР (1955—1958), 1-й заступник з 1950 року, заступник з 1947 року, а в 1938—1944 рр. заступник голови РНК СРСР. Тричі голова Держбанку СРСР (1938—1940, 1940—1945, 1958). У 1953—1955 рр. міністр оборони, в 1947—1949 рр. міністр збройних сил СРСР. У 1937—1938 рр. голова РНК РРФСР. Учасник громадянської в Росії та німецько-радянської воєн | |
8 | Маршал Радянського Союзу Василевський О. М. (18 (30) вересня 1895 — 5 грудня 1977) | 24 березня 1949 | 25 лютого 1950 | 338 днів | радянський полководець, маршал Радянського Союзу (1943), двічі Герой Радянського Союзу (1944, 1945), двічі кавалер ордена «Перемога» (1944, 1945). Заступник Верховного Головнокомандувача Збройних Сил СРСР — заступник народного комісара оборони СРСР (17 лютого 1945 — 3 серпня 1945), перший заступник: міністра Збройних Сил СРСР (17 листопада 1948 — 24 березня 1949), міністра оборони СРСР (16 березня 1953 — 15 березня 1956); заступник міністра оборони СРСР (14 серпня 1956 — грудень 1957), Начальник Генерального штабу ЗС СРСР (травень 1942 — лютий 1945; 22 березня 1946 — листопад 1948). Учасник громадянської в Росії та німецько-радянської воєн. Один з найвизначніших радянських полководців Другої світової війни |
Військовий міністр СРСР (1950—1953)
# | Фото | В/звання Ім'я Роки життя | В посаді | Стисла біографія | ||
---|---|---|---|---|---|---|
Початок | Кінець | Час | ||||
8 | Маршал Радянського Союзу Василевський О. М. (18 (30) вересня 1895 — 5 грудня 1977) | 25 лютого 1950 | 15 березня 1953 | 3 роки 18 днів | радянський полководець, маршал Радянського Союзу (1943), двічі Герой Радянського Союзу (1944, 1945), двічі кавалер ордена «Перемога» (1944, 1945). Заступник Верховного Головнокомандувача Збройних Сил СРСР — заступник народного комісара оборони СРСР (17 лютого 1945 — 3 серпня 1945), перший заступник: міністра Збройних Сил СРСР (17 листопада 1948 — 24 березня 1949), міністра оборони СРСР (16 березня 1953 — 15 березня 1956); заступник міністра оборони СРСР (14 серпня 1956 — грудень 1957), Начальник Генерального штабу ЗС СРСР (травень 1942 — лютий 1945; 22 березня 1946 — листопад 1948). Учасник громадянської в Росії та німецько-радянської воєн. Один з найвизначніших радянських полководців Другої світової війни |
Військово-морські міністри СРСР (1950—1953)
Утворене розділенням Міністерства Збройних сил на Військове міністерство та Військово-морське міністерство
# | Фото | В/звання Ім'я Роки життя | В посаді | Стисла біографія | ||
---|---|---|---|---|---|---|
Початок | Кінець | Час | ||||
4* | адмірал Юмашев І. С. (27 вересня (9 жовтня) 1895 — 21 жовтня 1972) | 25 лютого 1950 | 20 липня 1951 | 1 рік 145 днів | радянський політичний та військово-морський діяч, адмірал (1943), Герой Радянського Союзу (1945), міністр Військово-Морського Флоту СРСР (1950—1951), Головнокомандувач Військово-Морського Флоту СРСР. Командувач Чорноморського (1938—1939), Тихоокеанського флотів (1939—1947). Учасник Першої світової, громадянської в Росії та німецько-радянської воєн | |
5* | віцеадмірал Кузнецов М. Г. (11 (24) липня 1904 — 6 грудня 1974) | 20 липня 1951 | 15 березня 1953 | 1 рік 238 днів | радянський військово-морський діяч, Адмірал флоту Радянського Союзу (1955), Герой Радянського Союзу (1945), Народний комісар Військово-Морського Флоту СРСР (1939—1946), Військово-морський міністр (1951—1953), Головнокомандувач ВМФ СРСР. Учасник громадянської війни в Іспанії, боїв біля озера Хасан та німецько-радянської війни |
Міністри оборони СРСР (1953—1992)
# | Фото | В/звання Ім'я Роки життя | В посаді | Стисла біографія | ||
---|---|---|---|---|---|---|
Початок | Кінець | Час | ||||
9 | Маршал Радянського Союзу Булганін М. О. (30 травня (11 червня) 1895 — 24 лютого 1975) | 15 березня 1953 | 9 лютого 1955 | 1 рік 331 день | радянський політичний та військовий діяч, Маршал Радянського Союзу (1947) (позбавлений звання 26 листопада 1958), Герой Соціалістичної Праці (1955). Голова Ради Міністрів СРСР (1955—1958), 1-й заступник з 1950 року, заступник з 1947 року, а в 1938—1944 рр. заступник голови РНК СРСР. Тричі голова Держбанку СРСР (1938—1940, 1940—1945, 1958). У 1953—1955 рр. міністр оборони, в 1947—1949 рр. міністр збройних сил СРСР. У 1937—1938 рр. голова РНК РРФСР. Учасник громадянської в Росії та німецько-радянської воєн | |
10 | Маршал Радянського Союзу Жуков Г. К. (19 листопада [1 грудня] 1896 — 18 червня 1974) | 9 лютого 1955 | 26 жовтня 1957 | 2 роки 259 днів | радянський полководець, політичний і державний діяч, Маршал Радянського Союзу (1943), чотириразовий Герой Радянського Союзу (1939, 1944, 1945, 1956), кавалер двох орденів «Перемога» (1944, 1945). Начальник Генерального штабу (1941), перший заступник міністра оборони СРСР, Міністр оборони СРСР (1955—1957). Учасник Першої світової війни, Громадянської війни в Росії, боїв на Халхин-Голі та Другої світової війни. 1957 виключений з складу ЦК КПРС, знятий з усіх постів в армії та в 1958 р. був відправлений у відставку | |
11 | Маршал Радянського Союзу Малиновський Р. Я. (10 (22) листопада 1898 — 31 березня 1967) | 26 жовтня 1957 | 31 березня 1967† | 9 років 156 днів | радянський воєначальник та державний діяч. Полководець Другої світової війни, міністр оборони СРСР (1957—1967), маршал Радянського Союзу (1944), двічі Герой Радянського Союзу, Народний герой Югославії (1964), кавалер ордена «Перемога» (1945). Учасник Першої світової, Громадянських війн в Росії та Іспанії та Другої світової війни | |
12 | Маршал Радянського Союзу Гречко А. А. (4 [17] жовтня 1903 — 26 квітня 1976) | 12 квітня 1967 | 26 квітня 1976† | 9 років 14 днів | радянський воєначальник і державний діяч українського кубанського походження. Головнокомандувач групи радянських військ у Німеччині (з 1953). Міністр оборони СРСР (1967 — 1976), Маршал Радянського Союзу (1955), двічі Герой Радянського Союзу (1958, 1973), Герой ЧССР (1969). Учасник Громадянської війни в Росії, радянського вторгнення до Польщі, німецько-радянської війни, придушення Берлінського повстання та Празької весни | |
13 | Маршал Радянського Союзу Устинов Д. Ф. (17 (30) жовтня 1908 — 26 квітня 1976) | 30 липня 1976 | 20 грудня 1984† | 8 років 143 дні | радянський політичний і військовий діяч, міністр оборони СРСР (1976—1984), Маршал Радянського Союзу (1976), Герой Радянського Союзу (1978), двічі Герой Соціалістичної Праці (1942, 1961), Герой МНР (1981), Герой ЧССР (1982). Учасник німецько-радянської війни | |
14 | Маршал Радянського Союзу Соколов С. Л. (18 червня (1 липня) 1911 — 31 серпня 2012) | 22 грудня 1984 | 29 травня 1987 | 2 роки 158 днів | радянський воєначальник, міністр оборони СРСР (1984—1987), маршал Радянського Союзу (1978), Герой Радянського Союзу (1980). Учасник німецько-радянської війни | |
15 | Маршал Радянського Союзу Язов Д. Т. (8 листопада 1924 — 25 лютого 2020) | 30 травня 1987 | 28 серпня 1991 | 4 роки 90 днів | радянський військовий і політичний діяч, останній Маршал Радянського Союзу (1990) і передостанній міністр оборони СРСР (1987—1991), член ДКНС. Учасник німецько-радянської війни | |
16 | маршал авіації Шапошников Є. І. (3 лютого 1942 — 8 грудня 2020) | 29 серпня 1991 | 14 лютого 1992 | 169 днів | радянський та російський військовий і політичний діяч, маршал авіації (26 серпня 1991 року), останній міністр оборони СРСР (серпень 1991 — лютий 1992), Головнокомандувач Об'єднаних Збройних Сил СНД (1992—1993), Головнокомандувач ВПС — заступник Міністра оборони СРСР (1990—1991). Учасник Афганської війни |
Після розпаду Радянського Союзу, колишні радянські республіки заснували самостійні оборонні відомства. Україна заснувала своє Міністерство оборони Постановою Верховної Ради України від 24 серпня 1991 року № 1431-XII.
Додатково
У цей же час існувала посада Головнокомандувача Збройними Силами Республіки, який очолював Збройні сили в ході Громадянської війни 1917—1922.
Головнокомандувачі Збройними силами Республіки (1918—1924)
# | Фото | В/звання Ім'я Роки життя | В посаді | Стисла біографія | ||
---|---|---|---|---|---|---|
Початок | Кінець | Час | ||||
1 | Вацетіс І. І. (11 (23) листопада 1873 — 28 липня 1938) | 15 листопада 1918 | 8 липня 1919 | 236 днів | радянський військовий і політичний діяч латиського походження, командарм 2-го рангу (1935), професор. Учасник Першої світової та громадянської війни в Росії. Розстріляний | |
2 | Каменєв С. С. (4 (16) квітня 1881 — 25 серпня 1936) | 8 липня 1919 | 1 квітня 1924 | 4 роки, 8 місяців, 25 днів | радянський військовий діяч, командарм 1-го рангу (1935). Учасник російсько-японської, Першої світової та громадянської війни в Росії. Репресований |
Див. також
Примітки
- Виноски
- Комітет народних комісарів з військових і морських справ складався з Володимира Антонова-Овсєєнка, Павла Дибенка і Миколи Криленка. 10 листопада 1917 року Овсєєнко був взятий у заручники під час і був звільнений наступного дня за допомогою американського журналіста Вільямса. Пізніше Овсєєнко очолював до грудня, коли його відправили в Україну. Дибенко продовжував керувати військово-морськими справами як голова Вищої військово-морської колегії, яка була сформована десь наприкінці листопада. Він залишався на цій посаді до 16 березня 1918 року, коли його позбавили всіх посад і анулювали членство в більшовицькій партії через дезертирство. 25 листопада 1917 року Криленко був призначений Верховним головнокомандувачем Червоної армії.
- Джерела
Посилання
- Приказ Министра Обороны СССР от 23.12.1980 N 363[недоступне посилання]
- Приказ Министра Обороны СССР от 05.05.1988 N 150 [ 21 лютого 2008 у Wayback Machine.]
- Экс-министр обороны СССР Маршал Советского Союза Дмитрий Язов [ 3 грудня 2008 у Wayback Machine.]
- Министр обороны СССР [ 25 грудня 2008 у Wayback Machine.]
- Заместители наркома обороны СССР в 1941—1945 гг. [ 27 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Golova radya nskogo vijsko vogo vi domstva visha posadova osoba u Zbrojnih silah SRSR sho isnuvala pid riznoyu nazvoyu protyagom 1917 1991 rokiv Pislya zahoplennya vladi bilshovikami shlyahom zbrojnogo povstannya proti Timchasovogo Uryadu Rosijskoyi respubliki 7 listopada 1917 roku ta progoloshennya Rosijskoyi Socialistichnoyi Federativnoyi Radyanskoyi Respubliki buv utvorenij Komitet z vijskovih i morskih sprav yakij nezabarom bulo perejmenovano na Radu narodnih komisariv RNK z vijskovih i morskih sprav Z utvorennyam pershogo uryadu SRSR 6 lipnya 1923 roku buv stvorenij yakij ocholyuvav Narodnij komisar oboroni SRSR Piznishe u rizni roki nazva posadi zminyuvalasya yak i sam vishij organ vijskovogo upravlinnya SRSR Golova radyanskogo vijskovogo vidomstva Ministr oborony SSSRPrapor Ministra oboroni SRSR 1964 1991 Ministerstvo oboroni SRSRTip najvisha vijskova posada ZS SRSRStatus ne chinnaMisce MoskvaPoperednik Vijskovij ministr Rosijskoyi imperiyiStvorennya 8 listopada 1917Zasnovnik II Vserosijskij z yizd Rad robitnichih i soldatskih deputativPershij na posadi Podvojskij M I Ostannij na posadi Shaposhnikov Ye I Skasovano 14 lyutogo 1992Nastupnictvo Ministr oboroni Rosijskoyi FederaciyiSpisok ochilnikiv radyanskogo vijskovogo vidomstvaNarodni komisari z vijskovih sprav RRFSR 1917 1923 Dokladnishe Foto V zvannya Im ya Roki zhittya V posadi Stisla biografiya Pochatok Kinec Chas Komitet narodnih komisariv z vijskovih i morskih sprav 8 listopada 1917 15 listopada 1917 7 dniv kolegialnij organ upravlinnya 1 Podvojskij M I 4 16 lyutogo 1880 28 lipnya 1948 15 listopada 1917 13 bereznya 1918 118 dniv ukrayinskij radyanskij derzhavnij ta vijskovij diyach rosijskogo komunistichnogo rezhimu v Ukrayini Narkom z vijskovih sprav RRFSR listopad 1917 berezen 1918 Chlen Komitetu revolyucijnoyi oboroni Petrograda lyutij berezen 1918 chlen Revvijskradi Respubliki veresen 1918 lipen 1919 ta odnochasno sichen veresen 1919 narkom vijskovoyi radi Ukrayinskoyi RSR chlen Revvijskradi Zahidnogo frontu zhovten gruden 1919 Kavkazkogo frontu sichen berezen 1920 2 Trockij L D 26 zhovtnya 7 listopada 1879 18791107 21 serpnya 1940 14 bereznya 1918 12 listopada 1923 5 rokiv 7 misyaciv 30 dniv rosijskij revolyucioner ukrayinsko yevrejskogo pohodzhennya aktivnij uchasnik rosijskogo ta mizhnarodnogo socialnogo ta komunistichnogo ruhu radyanskij derzhavnij partijnij ta vijskovo politichnij diyach komunistichnij diyach ideolog trockizmu odniyeyi z revizij marksizmu Golova vikonkomu Petrogradskoyi radi robitnichih i soldatskih deputativ veresen gruden 1917 narodnij komisar u zakordonnih spravah RRFSR listopad 1917 berezen 1918 Golova Revolyucijnoyi vijskovoyi radi veresen 1918 sichen 1925 Narodni komisari z vijskovih ta morskih sprav SRSR 1923 1934 Dokladnishe Foto V zvannya Im ya Roki zhittya V posadi Stisla biografiya Pochatok Kinec Chas 2 Trockij L D 26 zhovtnya 7 listopada 1879 18791107 21 serpnya 1940 12 listopada 1923 26 sichnya 1925 1 rik 2 misyaci 15 dniv rosijskij revolyucioner ukrayinsko yevrejskogo pohodzhennya aktivnij uchasnik rosijskogo ta mizhnarodnogo socialnogo ta komunistichnogo ruhu radyanskij derzhavnij partijnij ta vijskovo politichnij diyach komunistichnij diyach ideolog trockizmu odniyeyi z revizij marksizmu Golova vikonkomu Petrogradskoyi radi robitnichih i soldatskih deputativ veresen gruden 1917 narodnij komisar u zakordonnih spravah RRFSR listopad 1917 berezen 1918 golova Revolyucijnoyi vijskovoyi radi veresen 1918 sichen 1925 3 Frunze M V 21 sichnya 2 lyutogo 1885 31 zhovtnya 1925 26 sichnya 1925 31 zhovtnya 1925 279 dniv rosijskij revolyucioner radyanskij derzhavnij i vijskovij diyach vijskovij teoretik odin z osnovnih voyenachalnikiv u Chervonij armiyi pid chas gromadyanskoyi vijni v Rosiyi ta radyansko ukrayinskoyi vijni Golova Revolyucijnoyi vijskovoyi radi sichen zhovten 1925 4 Voroshilov K Ye 23 sichnya 4 lyutogo 1881 18810204 2 grudnya 1969 6 listopada 1925 20 chervnya 1934 8 rokiv 232 dni rosijskij radyanskij vijskovij ta politichnij diyach revolyucioner dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu Geroj Socialistichnoyi Praci 7 05 1960 Geroj Mongolskoyi Narodnoyi Respubliki 29 05 1957 pershij Marshal Radyanskogo Soyuzu 20 11 1935 U 1925 1940 rokah narkom z vijskovih i morskih sprav i narkom oboroni SRSR U 1953 1960 rokah nominalnij glava Radyanskoyi derzhavi Golova Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR 15 bereznya 1953 7 travnya 1960 Odin z organizatoriv ta uchasnikiv masovih represij u SRSR Uchasnik gromadyanskoyi vijni v Rosiyi 1917 1922 ta Drugoyi svitovoyi vijni Narodni komisari z vijskovih ta morskih sprav SRSR 1934 1946 Dokladnishe Narodnij komisariat oboroni SRSR Foto V zvannya Im ya Roki zhittya V posadi Stisla biografiya Pochatok Kinec Chas 4 Marshal Radyanskogo Soyuzu Voroshilov K Ye 23 sichnya 4 lyutogo 1881 18810204 2 grudnya 1969 20 chervnya 1934 7 travnya 1940 5 rokiv 322 dni rosijskij radyanskij vijskovij ta politichnij diyach revolyucioner dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu 3 02 1956 22 02 1968 Geroj Socialistichnoyi Praci 7 05 1960 Geroj Mongolskoyi Narodnoyi Respubliki 29 05 1957 pershij Marshal Radyanskogo Soyuzu 20 11 1935 U 1925 1940 rokah narkom z vijskovih i morskih sprav i narkom oboroni SRSR U 1953 1960 rokah nominalnij glava Radyanskoyi derzhavi Golova Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR 15 bereznya 1953 7 travnya 1960 Odin z organizatoriv ta uchasnikiv masovih represij u SRSR Uchasnik gromadyanskoyi vijni v Rosiyi 1917 1922 ta Drugoyi svitovoyi vijni 5 Marshal Radyanskogo Soyuzu Timoshenko S K 6 18 lyutogo 1895 18950218 31 bereznya 1970 7 travnya 1940 19 lipnya 1941 1 rik 73 dni radyanskij vijskovij diyach ukrayinskogo pohodzhennya Marshal Radyanskogo Soyuzu 1940 dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu 1940 1965 kavaler ordena Peremoga 1945 Narodnij komisar oboroni SRSR 1940 1941 Golova Stavki Verhovnogo Golovnokomanduvannya Chervonoyi armiyi cherven lipen 1941 Uchasnik Pershoyi svitovoyi gromadyanskoyi vijni v Rosiyi radyansko polskoyi radyansko finskoyi ta nimecko radyanskoyi voyen 6 Generalisimus Radyanskogo Soyuzu Stalin J V 18 grudnya 1878 5 bereznya 1953 19 lipnya 1941 25 lyutogo 1946 4 roki 221 den radyanskij politichnij derzhavnij i vijskovij diyach gruzinskogo pohodzhennya Generalnij sekretar CK KPRS 1922 1953 Golova Radi Narodnih komisariv SRSR 1941 1953 generalisimus Radyanskogo Soyuzu 1945 Uchasnik Gromadyanskoyi vijni v Rosiyi radyanskih agresij do Polshi Finlyandiyi Baltijskih krayin Bessarabiyi ta Pivnichnoyi Bukovini ta Drugoyi svitovoyi vijn Odna iz najznachnishih i vodnochas najsuperechlivishih postatej HH stolittya ob yekt fanatichnogo kultu osobi diktator vinnij u porushenni fundamentalnih prav ta svobod lyudini masovih represiyah etnichnih chistkah sotnyah tisyach strat i golodi vnaslidok yakih zaginuli miljoni lyudej Stvoreni za jogo pravlinnya politichna sistema j ideologiya distali nazvu stalinizm Narodni komisari Vijskovo Morskogo Flotu SRSR 1937 1946 Dokladnishe Vijskovo morskij flot SRSR Foto V zvannya Im ya Roki zhittya V posadi Stisla biografiya Pochatok Kinec Chas 1 Armijskij komisar 1 go rangu Smirnov P O 29 travnya 1897 22 lyutogo 1939 30 grudnya 1937 30 chervnya 1938 182 dni radyanskij vijskovij diyach politpracivnik armijskij komisar 1 go rangu 1937 Nachalnik Politichnogo upravlinnya RSChA lipen zhovten 1937 zastupnik Narodnogo komisara oboroni SRSR zhovten gruden 1937 chlen Vijskovoyi radi pri Narodnomu komisarovi oboroni SRSR 1934 1938 Uchasnik gromadyanskoyi vijni v Rosiyi Odin z golovnih organizatoriv represij v armiyi Represovanij ta rozstrilyanij 2 Komandarm 1 go rangu Frinovskij M P 26 sichnya 7 lyutogo 1898 18980207 4 lyutogo 1940 8 veresnya 1938 20 bereznya 1939 193 dni radyanskij diyach radyanskih organiv derzhbezpeki komandarm pershogo rangu 1938 Uchasnik gromadyanskoyi vijni v Rosiyi Odin z bezposerednih organizatoriv Velikogo teroru Represovanij ta strachenij 3 Admiral flotu Kuznecov M G 11 24 lipnya 1904 19040724 6 grudnya 1974 28 kvitnya 1939 25 lyutogo 1946 6 rokiv 303 dni radyanskij vijskovo morskij diyach Admiral flotu Radyanskogo Soyuzu 1955 Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 Narodnij komisar Vijskovo Morskogo Flotu SRSR 1939 1946 Vijskovo morskij ministr 1951 1953 Golovnokomanduvach VMF SRSR Uchasnik gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi boyiv bilya ozera Hasan ta nimecko radyanskoyi vijni Narodni komisari Zbrojnih sil SRSR 1946 Foto V zvannya Im ya Roki zhittya V posadi Stisla biografiya Pochatok Kinec Chas 6 Generalisimus Radyanskogo Soyuzu Stalin J V 18 grudnya 1878 5 bereznya 1953 25 lyutogo 1946 15 bereznya 1946 18 dniv radyanskij politichnij derzhavnij i vijskovij diyach gruzinskogo pohodzhennya Generalnij sekretar CK KPRS 1922 1953 Golova Radi Narodnih komisariv SRSR 1941 1953 generalisimus Radyanskogo Soyuzu 1945 Uchasnik Gromadyanskoyi vijni v Rosiyi radyanskih agresij do Polshi Finlyandiyi Baltijskih krayin Bessarabiyi ta Pivnichnoyi Bukovini ta Drugoyi svitovoyi vijn Odna iz najznachnishih i vodnochas najsuperechlivishih postatej HH stolittya ob yekt fanatichnogo kultu osobi diktator vinnij u porushenni fundamentalnih prav ta svobod lyudini masovih represiyah etnichnih chistkah sotnyah tisyach strat i golodi vnaslidok yakih zaginuli miljoni lyudej Stvoreni za jogo pravlinnya politichna sistema j ideologiya distali nazvu stalinizm Ministri Zbrojnih sil SRSR 1946 1950 Foto V zvannya Im ya Roki zhittya V posadi Stisla biografiya Pochatok Kinec Chas 6 Generalisimus Radyanskogo Soyuzu Stalin J V 18 grudnya 1878 5 bereznya 1953 15 bereznya 1946 3 bereznya 1947 353 dni radyanskij politichnij derzhavnij i vijskovij diyach gruzinskogo pohodzhennya Generalnij sekretar CK KPRS 1922 1953 Golova Radi Narodnih komisariv SRSR 1941 1953 generalisimus Radyanskogo Soyuzu 1945 Uchasnik Gromadyanskoyi vijni v Rosiyi radyanskih agresij do Polshi Finlyandiyi Baltijskih krayin Bessarabiyi ta Pivnichnoyi Bukovini ta Drugoyi svitovoyi vijn Odna iz najznachnishih i vodnochas najsuperechlivishih postatej HH stolittya ob yekt fanatichnogo kultu osobi diktator vinnij u porushenni fundamentalnih prav ta svobod lyudini masovih represiyah etnichnih chistkah sotnyah tisyach strat i golodi vnaslidok yakih zaginuli miljoni lyudej Stvoreni za jogo pravlinnya politichna sistema j ideologiya distali nazvu stalinizm 7 Marshal Radyanskogo Soyuzu Bulganin M O 30 travnya 11 chervnya 1895 18950611 24 lyutogo 1975 3 bereznya 1947 24 bereznya 1949 2 roki 21 den radyanskij politichnij ta vijskovij diyach Marshal Radyanskogo Soyuzu 1947 pozbavlenij zvannya 26 listopada 1958 Geroj Socialistichnoyi Praci 1955 Golova Radi Ministriv SRSR 1955 1958 1 j zastupnik z 1950 roku zastupnik z 1947 roku a v 1938 1944 rr zastupnik golovi RNK SRSR Trichi golova Derzhbanku SRSR 1938 1940 1940 1945 1958 U 1953 1955 rr ministr oboroni v 1947 1949 rr ministr zbrojnih sil SRSR U 1937 1938 rr golova RNK RRFSR Uchasnik gromadyanskoyi v Rosiyi ta nimecko radyanskoyi voyen 8 Marshal Radyanskogo Soyuzu Vasilevskij O M 18 30 veresnya 1895 18950930 5 grudnya 1977 24 bereznya 1949 25 lyutogo 1950 338 dniv radyanskij polkovodec marshal Radyanskogo Soyuzu 1943 dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu 1944 1945 dvichi kavaler ordena Peremoga 1944 1945 Zastupnik Verhovnogo Golovnokomanduvacha Zbrojnih Sil SRSR zastupnik narodnogo komisara oboroni SRSR 17 lyutogo 1945 3 serpnya 1945 pershij zastupnik ministra Zbrojnih Sil SRSR 17 listopada 1948 24 bereznya 1949 ministra oboroni SRSR 16 bereznya 1953 15 bereznya 1956 zastupnik ministra oboroni SRSR 14 serpnya 1956 gruden 1957 Nachalnik Generalnogo shtabu ZS SRSR traven 1942 lyutij 1945 22 bereznya 1946 listopad 1948 Uchasnik gromadyanskoyi v Rosiyi ta nimecko radyanskoyi voyen Odin z najviznachnishih radyanskih polkovodciv Drugoyi svitovoyi vijni Vijskovij ministr SRSR 1950 1953 Foto V zvannya Im ya Roki zhittya V posadi Stisla biografiya Pochatok Kinec Chas 8 Marshal Radyanskogo Soyuzu Vasilevskij O M 18 30 veresnya 1895 18950930 5 grudnya 1977 25 lyutogo 1950 15 bereznya 1953 3 roki 18 dniv radyanskij polkovodec marshal Radyanskogo Soyuzu 1943 dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu 1944 1945 dvichi kavaler ordena Peremoga 1944 1945 Zastupnik Verhovnogo Golovnokomanduvacha Zbrojnih Sil SRSR zastupnik narodnogo komisara oboroni SRSR 17 lyutogo 1945 3 serpnya 1945 pershij zastupnik ministra Zbrojnih Sil SRSR 17 listopada 1948 24 bereznya 1949 ministra oboroni SRSR 16 bereznya 1953 15 bereznya 1956 zastupnik ministra oboroni SRSR 14 serpnya 1956 gruden 1957 Nachalnik Generalnogo shtabu ZS SRSR traven 1942 lyutij 1945 22 bereznya 1946 listopad 1948 Uchasnik gromadyanskoyi v Rosiyi ta nimecko radyanskoyi voyen Odin z najviznachnishih radyanskih polkovodciv Drugoyi svitovoyi vijni Vijskovo morski ministri SRSR 1950 1953 Utvorene rozdilennyam Ministerstva Zbrojnih sil na Vijskove ministerstvo ta Vijskovo morske ministerstvo Foto V zvannya Im ya Roki zhittya V posadi Stisla biografiya Pochatok Kinec Chas 4 admiral Yumashev I S 27 veresnya 9 zhovtnya 1895 18951009 21 zhovtnya 1972 25 lyutogo 1950 20 lipnya 1951 1 rik 145 dniv radyanskij politichnij ta vijskovo morskij diyach admiral 1943 Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 ministr Vijskovo Morskogo Flotu SRSR 1950 1951 Golovnokomanduvach Vijskovo Morskogo Flotu SRSR Komanduvach Chornomorskogo 1938 1939 Tihookeanskogo flotiv 1939 1947 Uchasnik Pershoyi svitovoyi gromadyanskoyi v Rosiyi ta nimecko radyanskoyi voyen 5 viceadmiral Kuznecov M G 11 24 lipnya 1904 19040724 6 grudnya 1974 20 lipnya 1951 15 bereznya 1953 1 rik 238 dniv radyanskij vijskovo morskij diyach Admiral flotu Radyanskogo Soyuzu 1955 Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 Narodnij komisar Vijskovo Morskogo Flotu SRSR 1939 1946 Vijskovo morskij ministr 1951 1953 Golovnokomanduvach VMF SRSR Uchasnik gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi boyiv bilya ozera Hasan ta nimecko radyanskoyi vijni Ministri oboroni SRSR 1953 1992 Dokladnishe Ministerstvo oboroni SRSR Foto V zvannya Im ya Roki zhittya V posadi Stisla biografiya Pochatok Kinec Chas 9 Marshal Radyanskogo Soyuzu Bulganin M O 30 travnya 11 chervnya 1895 18950611 24 lyutogo 1975 15 bereznya 1953 9 lyutogo 1955 1 rik 331 den radyanskij politichnij ta vijskovij diyach Marshal Radyanskogo Soyuzu 1947 pozbavlenij zvannya 26 listopada 1958 Geroj Socialistichnoyi Praci 1955 Golova Radi Ministriv SRSR 1955 1958 1 j zastupnik z 1950 roku zastupnik z 1947 roku a v 1938 1944 rr zastupnik golovi RNK SRSR Trichi golova Derzhbanku SRSR 1938 1940 1940 1945 1958 U 1953 1955 rr ministr oboroni v 1947 1949 rr ministr zbrojnih sil SRSR U 1937 1938 rr golova RNK RRFSR Uchasnik gromadyanskoyi v Rosiyi ta nimecko radyanskoyi voyen 10 Marshal Radyanskogo Soyuzu Zhukov G K 19 listopada 1 grudnya 1896 18961201 18 chervnya 1974 9 lyutogo 1955 26 zhovtnya 1957 2 roki 259 dniv radyanskij polkovodec politichnij i derzhavnij diyach Marshal Radyanskogo Soyuzu 1943 chotirirazovij Geroj Radyanskogo Soyuzu 1939 1944 1945 1956 kavaler dvoh ordeniv Peremoga 1944 1945 Nachalnik Generalnogo shtabu 1941 pershij zastupnik ministra oboroni SRSR Ministr oboroni SRSR 1955 1957 Uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni Gromadyanskoyi vijni v Rosiyi boyiv na Halhin Goli ta Drugoyi svitovoyi vijni 1957 viklyuchenij z skladu CK KPRS znyatij z usih postiv v armiyi ta v 1958 r buv vidpravlenij u vidstavku 11 Marshal Radyanskogo Soyuzu Malinovskij R Ya 10 22 listopada 1898 18981122 31 bereznya 1967 26 zhovtnya 1957 31 bereznya 1967 9 rokiv 156 dniv radyanskij voyenachalnik ta derzhavnij diyach Polkovodec Drugoyi svitovoyi vijni ministr oboroni SRSR 1957 1967 marshal Radyanskogo Soyuzu 1944 dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu Narodnij geroj Yugoslaviyi 1964 kavaler ordena Peremoga 1945 Uchasnik Pershoyi svitovoyi Gromadyanskih vijn v Rosiyi ta Ispaniyi ta Drugoyi svitovoyi vijni 12 Marshal Radyanskogo Soyuzu Grechko A A 4 17 zhovtnya 1903 19031017 26 kvitnya 1976 12 kvitnya 1967 26 kvitnya 1976 9 rokiv 14 dniv radyanskij voyenachalnik i derzhavnij diyach ukrayinskogo kubanskogo pohodzhennya Golovnokomanduvach grupi radyanskih vijsk u Nimechchini z 1953 Ministr oboroni SRSR 1967 1976 Marshal Radyanskogo Soyuzu 1955 dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu 1958 1973 Geroj ChSSR 1969 Uchasnik Gromadyanskoyi vijni v Rosiyi radyanskogo vtorgnennya do Polshi nimecko radyanskoyi vijni pridushennya Berlinskogo povstannya ta Prazkoyi vesni 13 Marshal Radyanskogo Soyuzu Ustinov D F 17 30 zhovtnya 1908 19081030 26 kvitnya 1976 30 lipnya 1976 20 grudnya 1984 8 rokiv 143 dni radyanskij politichnij i vijskovij diyach ministr oboroni SRSR 1976 1984 Marshal Radyanskogo Soyuzu 1976 Geroj Radyanskogo Soyuzu 1978 dvichi Geroj Socialistichnoyi Praci 1942 1961 Geroj MNR 1981 Geroj ChSSR 1982 Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni 14 Marshal Radyanskogo Soyuzu Sokolov S L 18 chervnya 1 lipnya 1911 19110701 31 serpnya 2012 22 grudnya 1984 29 travnya 1987 2 roki 158 dniv radyanskij voyenachalnik ministr oboroni SRSR 1984 1987 marshal Radyanskogo Soyuzu 1978 Geroj Radyanskogo Soyuzu 1980 Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni 15 Marshal Radyanskogo Soyuzu Yazov D T 8 listopada 1924 25 lyutogo 2020 30 travnya 1987 28 serpnya 1991 4 roki 90 dniv radyanskij vijskovij i politichnij diyach ostannij Marshal Radyanskogo Soyuzu 1990 i peredostannij ministr oboroni SRSR 1987 1991 chlen DKNS Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni 16 marshal aviaciyi Shaposhnikov Ye I 3 lyutogo 1942 8 grudnya 2020 29 serpnya 1991 14 lyutogo 1992 169 dniv radyanskij ta rosijskij vijskovij i politichnij diyach marshal aviaciyi 26 serpnya 1991 roku ostannij ministr oboroni SRSR serpen 1991 lyutij 1992 Golovnokomanduvach Ob yednanih Zbrojnih Sil SND 1992 1993 Golovnokomanduvach VPS zastupnik Ministra oboroni SRSR 1990 1991 Uchasnik Afganskoyi vijni Pislya rozpadu Radyanskogo Soyuzu kolishni radyanski respubliki zasnuvali samostijni oboronni vidomstva Ukrayina zasnuvala svoye Ministerstvo oboroni Postanovoyu Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 24 serpnya 1991 roku 1431 XII DodatkovoU cej zhe chas isnuvala posada Golovnokomanduvacha Zbrojnimi Silami Respubliki yakij ocholyuvav Zbrojni sili v hodi Gromadyanskoyi vijni 1917 1922 Golovnokomanduvachi Zbrojnimi silami Respubliki 1918 1924 Foto V zvannya Im ya Roki zhittya V posadi Stisla biografiya Pochatok Kinec Chas 1 Vacetis I I 11 23 listopada 1873 28 lipnya 1938 15 listopada 1918 8 lipnya 1919 236 dniv radyanskij vijskovij i politichnij diyach latiskogo pohodzhennya komandarm 2 go rangu 1935 profesor Uchasnik Pershoyi svitovoyi ta gromadyanskoyi vijni v Rosiyi Rozstrilyanij 2 Kamenyev S S 4 16 kvitnya 1881 18810416 25 serpnya 1936 8 lipnya 1919 1 kvitnya 1924 4 roki 8 misyaciv 25 dniv radyanskij vijskovij diyach komandarm 1 go rangu 1935 Uchasnik rosijsko yaponskoyi Pershoyi svitovoyi ta gromadyanskoyi vijni v Rosiyi RepresovanijDiv takozhVerhovnij golovnokomanduvach Ob yednanih zbrojnih sil NATO v Yevropi Ministr oboroni SShA Stavka Verhovnogo Golovnokomanduvannya Stavka Verhovnogo golovnokomanduvacha Rosijska imperiya Nachalnik Generalnogo shtabu ZS SRSR Golovnokomanduvach armiyi SShAPrimitkiVinoski Komitet narodnih komisariv z vijskovih i morskih sprav skladavsya z Volodimira Antonova Ovsyeyenka Pavla Dibenka i Mikoli Krilenka 10 listopada 1917 roku Ovsyeyenko buv vzyatij u zaruchniki pid chas i buv zvilnenij nastupnogo dnya za dopomogoyu amerikanskogo zhurnalista Vilyamsa Piznishe Ovsyeyenko ocholyuvav do grudnya koli jogo vidpravili v Ukrayinu Dibenko prodovzhuvav keruvati vijskovo morskimi spravami yak golova Vishoyi vijskovo morskoyi kolegiyi yaka bula sformovana des naprikinci listopada Vin zalishavsya na cij posadi do 16 bereznya 1918 roku koli jogo pozbavili vsih posad i anulyuvali chlenstvo v bilshovickij partiyi cherez dezertirstvo 25 listopada 1917 roku Krilenko buv priznachenij Verhovnim golovnokomanduvachem Chervonoyi armiyi DzherelaPosilannyaPrikaz Ministra Oborony SSSR ot 23 12 1980 N 363 nedostupne posilannya Prikaz Ministra Oborony SSSR ot 05 05 1988 N 150 21 lyutogo 2008 u Wayback Machine Eks ministr oborony SSSR Marshal Sovetskogo Soyuza Dmitrij Yazov 3 grudnya 2008 u Wayback Machine Ministr oborony SSSR 25 grudnya 2008 u Wayback Machine Zamestiteli narkoma oborony SSSR v 1941 1945 gg 27 zhovtnya 2007 u Wayback Machine