Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Напад на Джидду — напад флоту Португальської імперії на чолі з Лопу Суарішем де Албергарія на портове місто Джидда у Червоному морі, яке захищав гарнізон мамелюків та османських найманців чолі з Аміром Хусейном Аль-Курді (він же Міросем) та мамелюцький флот на чолі з османським адміралом Салман-реїсом. Битва відбулася на початку весни 1517 року і припала на сезон хаджу 923 року нашої ери за мусульманським календарем.
| Напад на Джидду | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Португальсько-мамелюцька морська війна Османсько-португальське протистояння | |||||||
 | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Португальська імперія |  Османська імперія Мамелюцький султанат | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Лопу Суаріш де Албергарія | Салман-реїс Амір Хусейн Аль-Курді | ||||||
| Військові сили | |||||||
| Невідомо | Невідомо | ||||||
| Втрати | |||||||
| Невідомо | Невідомо | ||||||
Передумови
Мамелюцький султанат
З 1250 по 1517 рік велика територія ісламського світу, що включала Хіджаз, Ємен, Сирію і Єгипет, управлялася єгипетським Мамелюцьким султанатом зі столицею в Каїрі. При цьому одну з найважливіших статей доходів султанату складали прибутки від контролю за торгівлею східними товарами між Південно-Східною Азією, Індією і Європою, передусім спеціями. Основними шляхами надходження східних товарів до Єгипту були морські шляхи з Індійського океану через Червоне море до Каїру в Єгипті і через Перську затоку до Дамаску в Сирії, міст, що знаходились під контролем мамелюків.
Вторгнення португальців до Індійського океану
Після відкриття в 1498 році морського шляху до Індії, на початку XVI століття в Індійському океані стали зявлятись великі ескадри Португальської імперії, яка прагнула взяти надприбуткову торгівлю прянощами під свій монопольний контроль. Щоб повністю перекрити торгові шляхи спецій через Єгипет і змусити європейські держави вести торгівлю через португальський новий маршрут навколо Африки, португальці прагнули заблокувати існуючі арабські шляхи торгівлі через Червоне море і Перську затоку.
Спроби португальців заблокувати арабське мореплавство в Червоному морі
В 1507 році португальці захопили острів Сокотру, з якого планували контролювати мусульманське судноплавство через Червоне море. Оскільки цей захід виявився неефективним, у 1513 році другий губернатор Португальської Індії Афонсу де Албукеркі здійснив спробу захопити контроль над ключовими портами на узбережжі Червоного моря, розташованими в Ємені та Хіджазі.
26 березня 1513 Альбукеркі здійснив напад на Аден, але не зумів зломити опір захисників. Він все ж таки зміг спалити єменський порт на острові Камаран в Червоному морі і навіть вперше спробував напасти на Джидду — найважливіший порт Аравії, від якого до священного міста Мекки залишалось лише 94 кілометри, але зустрічні вітра змусили його відмовитись від цього задуму. Хоча напад португальського флоту на чолі з Албукеркі в 1513 році на Аден і Джидду виявився невдалим і португальцям так і не вдалось заблокувати мусульманське судноплавство в Червоному морі, сам факт появи європейських кораблів в Червоному морі і виникнення потенційної загрози священним мусульманським містам Мецці і Медині викликав тривогу в мусульманському світі.
Мусульманський спротив у Червоному морі
Базою єгипетського флоту в Червоному морі, створеного мамелюками за допомоги венеційців та османів для боротьби з португальською загрозою був Суец. Керівником мамелюцького флоту, що базувався в Суеці, було призначено османського корсара Салман-реїса, який у 1515 році вступив на службу до мамелюків на чолі загону з 2000 левантійців, можливо, всупереч бажанню османського султана Селіма I, У 1515 султан Кансух надав у його командування ескадру з 19 кораблів. Салман вийшов з Суецу у вересні 1515 року з 3000-ним загоном, в якому 1300 були османськими солдатами. Йому не вдалося взяти під контроль мамелюків Аден та Ємен, але він зміг побудувати фортецю на о. Камаран. Ця експедиція стала останнім походом мамелюків в Індійський океан.
Мамелюцько-османські відносини
Не дивлячись на спільну боротьбу з португальською загрозою, стосунки між османами та мамелюками були напружені і часто ворожі. Обидві держави боролися за контроль над торгівлею прянощами. Селім I хотів захопити контроль над Сирією, Дамаском і Святою Землею. Він також прагнув отримати титул халіфа від позбавленого влади халіфа Каїра Аль-Мутаваккіля III.
Після перемоги Османської імперії над Сефевідами та ослаблення мамелюків через блокаду португальцями їх морської торгівлі з Індією, османський султан Селім побачив можливість підкорити мамелюків. В 1516 році він розпочав блискавичну переможу Другу османсько-мамелюцьку війну (1516—1517). Після страти османами у квітні 1517 року останнього мамелюцького султана Туман-бея II, Каїр, Левант і Хіджаз перейшли під османський контроль. Хоча рештки режиму мамелюків чинили опір ще до кінця 1517 року, значна частина мамелюків та арабської знаті після захоплення Каїру присягнула на вірність Селіму. Серед них був і Хусейн Аль-Курді з Джидди, який сам був учасником битв з португальським флотом в Індії. Набувши статусу захисників святих міст мусульманського світу, османи прагнули не допустити блокади Червоного моря португальцями.
Битва
Весною 1517 року португальський флот на чолі з третім губернатором Португальської Індії Лопу Суарішем де Албергарія підійшов до Джидди. Точна дата нападу і кількість португальських кораблів невідомі. Арабські джерела говорять про тридцять кораблів, серед яких були як вітрильники, так і галери. Схоже, що португальці доклали особливих зусиль, щоб підготуватися до цього походу та до особливих умов навігації у Червоному морі. Наявність галер, найкорисніших кораблів у Червоному морі, це підтверджує. Обстріл міста португальським флотом почався під час сезону хаджу 1517 року (923 р. н. е.), коли мусульманські паломники почали свою подорож до священного міста Мекки.
Про сили мусульман також немає докладної інформації. Тогочасне португальське джерело повідомляє, що під командуванням Салман-реїса було «двадцять шість кораблів, серед них галери, галіоти та вітрильні кораблі з високим бортом». Серед них були дві добре оснащені галери, а всього під керівництвом Салмана було 3000 чоловік. Загалом, як зауважує американський історик Джон Френсіс Гільмартін, ці цифри цілком виглядають правдоподібно, і очевидно, що сили мусульман були меншими, ніж сили християн. Проте перевагою мусульман була набагато вигідніша оборонна позиція.
Сили мусульман цього разу помітно відрізнялися від тих, з ким доводилося раніше мати справу португальцям. Наприклад, суттєво відрізнялася артилерія. Португальські джерела зазначають, що серед гармат мусульман були три або чотири василіски — гармати, які могли стріляти великими кам'яними ядрами вагою 1000 фунтів. На той час це були першокласні гармати, які обслуговували професійні османські артилеристи. Хусейну вдалося набрати добровольців з числа паломників. Крім того, Салман-реіс постарався зміцнити фортецю Джидди. Місто оточили стіною, здатою витримати напад ворожої піхоти, а важку османську артилерію встановили уздовж берегів бухти, яка була вузьким і звивистим S-подібним каналом, дуже складним для проходу противника. Частини міської стіни досі збереглися в старому місті Джидди.
Португальці зробили кілька спроб висадити сухопутні війська, які зустріли запеклий опір гарнізону Джидди. Оскільки стара стіна не мала сторожової вежі, війська на землі в значній мірі покладалися на флот Салмана-реїса, який успішно відбив португальський флот від Червоного моря. Професор Гільмартін, як фахівець з військово-морської історії та технологій раннього Нового часу зазначає, що битва при Джидді стала важливою віхою в тактико-технологічному плані. Це була перша битва, де зіткнулися вперше майстри двох різних систем морської війни — португальці представляли атлантичну систему з її вітрильним флотом, що діє у відкритому морі, а османи представляли середземноморську систему з її гребними галерами та тісною взаємодією наземних та морських сил.
Саме вищий клас середземноморської військово-морської системи виявився у битві при Джидді. Османські галери були не здатні перемогти португальців у відкритому морі, але у бухті Джидды, разом із неземними укріпленнями вони справлялися відмінно. Під прикриттям своєї важкої артилерії галери Салмана були здатні діставати португальські кораблі вогнем своєї артилерії. Арабське джерело описує тактику Салмана дуже ясно — кораблі мусульман підходили ближче до португальців і починали обстрілювати їх з далекої відстані. Нездатні маневрувати в закритих водах, португальські кораблі не могли наблизитися до кораблів мусульман, а якщо намагалися все-таки атакувати — османські галери просто відходили під захист своєї важкої наземної артилерії.
Серія зіткнень не принесла певного результату і португальці зрозуміли, що сил для взяття Джидди у них не вистачає. Навіть незважаючи на нещасний випадок, в результаті якого згоріла більша частина однієї з найзброєніших мусульманських галер, стало очевидно, що португальці вже не зможуть форсувати бухту і взяти стіни міста. Вони ще припускали висадити нічний десант, щоб узяти фортецю, але передумали та відступили. Кладовище португальських солдатів, загиблих при осаді Джидди збереглось у місті досьогодні, його називають місцем християнських могил.
Це не було нищівним розгромом, хоча згодом Лопе Соарес піддавався значної критики за цю битву. Для мусульманського ж контролю над Червоним морем ця битва стала вирішальною. У період смути і війни, коли два мусульманські султани зіткнулись у війні один проти одного, і було невідомо, хто правитиме завтра, піддані цих двох султанів разом відбили напад більш численного і добре оснащеного досвідченого ворога, захистивши землю Хіджаза та священне місто Мекку. Португальці вперше зустрілися з рівним ворогом, якого вже не можна було перемогти так просто, як раніше вони перемагали мамелюків та різних індійських правителів. З цього моменту почалося тривале суперництво Османської імперії і Португалії в Індійському океані.
Наслідки
Після завоювання османами Єгипту, Салман-реїса було викликано до Каїра. 17 квітня 1517 року Салман у своїй відповіді попросив відстрочки для повернення, оскільки його флот брав участь у захисті Джидди, якій все ще загрожували християни, а мешканці міста благали його про охорону. Салман вказав, що хоча наразі португальська атака відбита, вона може повторитись в будь-який час. Фактично португальці на чолі з Лопо Суарешем покинули Джидду наприкінці квітня. Коли Салман нарешті підкорився султану і 22 серпня 1517 р. з'явився в Каїрі, його було ув'язнено за нелояльність спочатку у Каїрі, а потім у Дамаску.
Джидда була офіційно приєднана до Османської імперії, а решта Хіджазу стала васальною державою османів через вісім років.
Див. також
Примітки
- Casale, Giancarlo (2010), стор.32
- Brummett, Palmira (1994). Ottoman Seapower and Levantine Diplomacy in the Age of Discovery. Albany, NY: State University of New York Press. с. 52. ISBN . LCCN 92044704.
- Al-Sharif, Maatouk (5 червня 2011). . Okaz (араб.). Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 26 березня 2013.
- Serjeant, R. B. (1974). The Portuguese off the South Arabian Coast: Hadramī chronicles, with Yemeni and European accounts of Dutch pirates of mocha in the seventeenth century. Librairie du Liban. 50-51, citing al-Shiḥrī
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Napad na Dzhiddu napad flotu Portugalskoyi imperiyi na choli z Lopu Suarishem de Albergariya na portove misto Dzhidda u Chervonomu mori yake zahishav garnizon mamelyukiv ta osmanskih najmanciv choli z Amirom Husejnom Al Kurdi vin zhe Mirosem ta mamelyuckij flot na choli z osmanskim admiralom Salman reyisom Bitva vidbulasya na pochatku vesni 1517 roku i pripala na sezon hadzhu 923 roku nashoyi eri za musulmanskim kalendarem Napad na DzhidduPortugalsko mamelyucka morska vijna Osmansko portugalske protistoyannyaData Vesna 1517Misce Dzhidda Saudivska Araviya i Chervone moreRezultat Osmanska peremoga kinec portugalskoyi prisutnosti v Chervonomu mori Anneksiya Dzhiddi osmanami Kinec rezhimu mamelyukivStoroniPortugalska imperiya Osmanska imperiya Mamelyuckij sultanatKomanduvachiLopu Suarish de Albergariya Salman reyis Amir Husejn Al KurdiVijskovi siliNevidomo NevidomoVtratiNevidomo NevidomoPeredumoviMamelyuckij sultanat Z 1250 po 1517 rik velika teritoriya islamskogo svitu sho vklyuchala Hidzhaz Yemen Siriyu i Yegipet upravlyalasya yegipetskim Mamelyuckim sultanatom zi stoliceyu v Kayiri Pri comu odnu z najvazhlivishih statej dohodiv sultanatu skladali pributki vid kontrolyu za torgivleyu shidnimi tovarami mizh Pivdenno Shidnoyu Aziyeyu Indiyeyu i Yevropoyu peredusim speciyami Osnovnimi shlyahami nadhodzhennya shidnih tovariv do Yegiptu buli morski shlyahi z Indijskogo okeanu cherez Chervone more do Kayiru v Yegipti i cherez Persku zatoku do Damasku v Siriyi mist sho znahodilis pid kontrolem mamelyukiv Vtorgnennya portugalciv do Indijskogo okeanu Pislya vidkrittya v 1498 roci morskogo shlyahu do Indiyi na pochatku XVI stolittya v Indijskomu okeani stali zyavlyatis veliki eskadri Portugalskoyi imperiyi yaka pragnula vzyati nadpributkovu torgivlyu pryanoshami pid svij monopolnij kontrol Shob povnistyu perekriti torgovi shlyahi specij cherez Yegipet i zmusiti yevropejski derzhavi vesti torgivlyu cherez portugalskij novij marshrut navkolo Afriki portugalci pragnuli zablokuvati isnuyuchi arabski shlyahi torgivli cherez Chervone more i Persku zatoku Sprobi portugalciv zablokuvati arabske moreplavstvo v Chervonomu mori V 1507 roci portugalci zahopili ostriv Sokotru z yakogo planuvali kontrolyuvati musulmanske sudnoplavstvo cherez Chervone more Oskilki cej zahid viyavivsya neefektivnim u 1513 roci drugij gubernator Portugalskoyi Indiyi Afonsu de Albukerki zdijsniv sprobu zahopiti kontrol nad klyuchovimi portami na uzberezhzhi Chervonogo morya roztashovanimi v Yemeni ta Hidzhazi 26 bereznya 1513 Albukerki zdijsniv napad na Aden ale ne zumiv zlomiti opir zahisnikiv Vin vse zh taki zmig spaliti yemenskij port na ostrovi Kamaran v Chervonomu mori i navit vpershe sprobuvav napasti na Dzhiddu najvazhlivishij port Araviyi vid yakogo do svyashennogo mista Mekki zalishalos lishe 94 kilometri ale zustrichni vitra zmusili jogo vidmovitis vid cogo zadumu Hocha napad portugalskogo flotu na choli z Albukerki v 1513 roci na Aden i Dzhiddu viyavivsya nevdalim i portugalcyam tak i ne vdalos zablokuvati musulmanske sudnoplavstvo v Chervonomu mori sam fakt poyavi yevropejskih korabliv v Chervonomu mori i viniknennya potencijnoyi zagrozi svyashennim musulmanskim mistam Mecci i Medini viklikav trivogu v musulmanskomu sviti Musulmanskij sprotiv u Chervonomu mori Bazoyu yegipetskogo flotu v Chervonomu mori stvorenogo mamelyukami za dopomogi venecijciv ta osmaniv dlya borotbi z portugalskoyu zagrozoyu buv Suec Kerivnikom mamelyuckogo flotu sho bazuvavsya v Sueci bulo priznacheno osmanskogo korsara Salman reyisa yakij u 1515 roci vstupiv na sluzhbu do mamelyukiv na choli zagonu z 2000 levantijciv mozhlivo vsuperech bazhannyu osmanskogo sultana Selima I U 1515 sultan Kansuh nadav u jogo komanduvannya eskadru z 19 korabliv Salman vijshov z Suecu u veresni 1515 roku z 3000 nim zagonom v yakomu 1300 buli osmanskimi soldatami Jomu ne vdalosya vzyati pid kontrol mamelyukiv Aden ta Yemen ale vin zmig pobuduvati fortecyu na o Kamaran Cya ekspediciya stala ostannim pohodom mamelyukiv v Indijskij okean Mamelyucko osmanski vidnosini Ne divlyachis na spilnu borotbu z portugalskoyu zagrozoyu stosunki mizh osmanami ta mamelyukami buli napruzheni i chasto vorozhi Obidvi derzhavi borolisya za kontrol nad torgivleyu pryanoshami Selim I hotiv zahopiti kontrol nad Siriyeyu Damaskom i Svyatoyu Zemleyu Vin takozh pragnuv otrimati titul halifa vid pozbavlenogo vladi halifa Kayira Al Mutavakkilya III Pislya peremogi Osmanskoyi imperiyi nad Sefevidami ta oslablennya mamelyukiv cherez blokadu portugalcyami yih morskoyi torgivli z Indiyeyu osmanskij sultan Selim pobachiv mozhlivist pidkoriti mamelyukiv V 1516 roci vin rozpochav bliskavichnu peremozhu Drugu osmansko mamelyucku vijnu 1516 1517 Pislya strati osmanami u kvitni 1517 roku ostannogo mamelyuckogo sultana Tuman beya II Kayir Levant i Hidzhaz perejshli pid osmanskij kontrol Hocha reshtki rezhimu mamelyukiv chinili opir she do kincya 1517 roku znachna chastina mamelyukiv ta arabskoyi znati pislya zahoplennya Kayiru prisyagnula na virnist Selimu Sered nih buv i Husejn Al Kurdi z Dzhiddi yakij sam buv uchasnikom bitv z portugalskim flotom v Indiyi Nabuvshi statusu zahisnikiv svyatih mist musulmanskogo svitu osmani pragnuli ne dopustiti blokadi Chervonogo morya portugalcyami BitvaVesnoyu 1517 roku portugalskij flot na choli z tretim gubernatorom Portugalskoyi Indiyi Lopu Suarishem de Albergariya pidijshov do Dzhiddi Tochna data napadu i kilkist portugalskih korabliv nevidomi Arabski dzherela govoryat pro tridcyat korabliv sered yakih buli yak vitrilniki tak i galeri Shozhe sho portugalci doklali osoblivih zusil shob pidgotuvatisya do cogo pohodu ta do osoblivih umov navigaciyi u Chervonomu mori Nayavnist galer najkorisnishih korabliv u Chervonomu mori ce pidtverdzhuye Obstril mista portugalskim flotom pochavsya pid chas sezonu hadzhu 1517 roku 923 r n e koli musulmanski palomniki pochali svoyu podorozh do svyashennogo mista Mekki Pro sili musulman takozh nemaye dokladnoyi informaciyi Togochasne portugalske dzherelo povidomlyaye sho pid komanduvannyam Salman reyisa bulo dvadcyat shist korabliv sered nih galeri galioti ta vitrilni korabli z visokim bortom Sered nih buli dvi dobre osnasheni galeri a vsogo pid kerivnictvom Salmana bulo 3000 cholovik Zagalom yak zauvazhuye amerikanskij istorik Dzhon Frensis Gilmartin ci cifri cilkom viglyadayut pravdopodibno i ochevidno sho sili musulman buli menshimi nizh sili hristiyan Prote perevagoyu musulman bula nabagato vigidnisha oboronna poziciya Sili musulman cogo razu pomitno vidriznyalisya vid tih z kim dovodilosya ranishe mati spravu portugalcyam Napriklad suttyevo vidriznyalasya artileriya Portugalski dzherela zaznachayut sho sered garmat musulman buli tri abo chotiri vasiliski garmati yaki mogli strilyati velikimi kam yanimi yadrami vagoyu 1000 funtiv Na toj chas ce buli pershoklasni garmati yaki obslugovuvali profesijni osmanski artileristi Husejnu vdalosya nabrati dobrovolciv z chisla palomnikiv Krim togo Salman reis postaravsya zmicniti fortecyu Dzhiddi Misto otochili stinoyu zdatoyu vitrimati napad vorozhoyi pihoti a vazhku osmansku artileriyu vstanovili uzdovzh beregiv buhti yaka bula vuzkim i zvivistim S podibnim kanalom duzhe skladnim dlya prohodu protivnika Chastini miskoyi stini dosi zbereglisya v staromu misti Dzhiddi Portugalci zrobili kilka sprob visaditi suhoputni vijska yaki zustrili zapeklij opir garnizonu Dzhiddi Oskilki stara stina ne mala storozhovoyi vezhi vijska na zemli v znachnij miri pokladalisya na flot Salmana reyisa yakij uspishno vidbiv portugalskij flot vid Chervonogo morya Profesor Gilmartin yak fahivec z vijskovo morskoyi istoriyi ta tehnologij rannogo Novogo chasu zaznachaye sho bitva pri Dzhiddi stala vazhlivoyu vihoyu v taktiko tehnologichnomu plani Ce bula persha bitva de zitknulisya vpershe majstri dvoh riznih sistem morskoyi vijni portugalci predstavlyali atlantichnu sistemu z yiyi vitrilnim flotom sho diye u vidkritomu mori a osmani predstavlyali seredzemnomorsku sistemu z yiyi grebnimi galerami ta tisnoyu vzayemodiyeyu nazemnih ta morskih sil Same vishij klas seredzemnomorskoyi vijskovo morskoyi sistemi viyavivsya u bitvi pri Dzhiddi Osmanski galeri buli ne zdatni peremogti portugalciv u vidkritomu mori ale u buhti Dzhiddy razom iz nezemnimi ukriplennyami voni spravlyalisya vidminno Pid prikrittyam svoyeyi vazhkoyi artileriyi galeri Salmana buli zdatni distavati portugalski korabli vognem svoyeyi artileriyi Arabske dzherelo opisuye taktiku Salmana duzhe yasno korabli musulman pidhodili blizhche do portugalciv i pochinali obstrilyuvati yih z dalekoyi vidstani Nezdatni manevruvati v zakritih vodah portugalski korabli ne mogli nablizitisya do korabliv musulman a yaksho namagalisya vse taki atakuvati osmanski galeri prosto vidhodili pid zahist svoyeyi vazhkoyi nazemnoyi artileriyi Seriya zitknen ne prinesla pevnogo rezultatu i portugalci zrozumili sho sil dlya vzyattya Dzhiddi u nih ne vistachaye Navit nezvazhayuchi na neshasnij vipadok v rezultati yakogo zgorila bilsha chastina odniyeyi z najzbroyenishih musulmanskih galer stalo ochevidno sho portugalci vzhe ne zmozhut forsuvati buhtu i vzyati stini mista Voni she pripuskali visaditi nichnij desant shob uzyati fortecyu ale peredumali ta vidstupili Kladovishe portugalskih soldativ zagiblih pri osadi Dzhiddi zbereglos u misti dosogodni jogo nazivayut miscem hristiyanskih mogil Ce ne bulo nishivnim rozgromom hocha zgodom Lope Soares piddavavsya znachnoyi kritiki za cyu bitvu Dlya musulmanskogo zh kontrolyu nad Chervonim morem cya bitva stala virishalnoyu U period smuti i vijni koli dva musulmanski sultani zitknulis u vijni odin proti odnogo i bulo nevidomo hto pravitime zavtra piddani cih dvoh sultaniv razom vidbili napad bilsh chislennogo i dobre osnashenogo dosvidchenogo voroga zahistivshi zemlyu Hidzhaza ta svyashenne misto Mekku Portugalci vpershe zustrilisya z rivnim vorogom yakogo vzhe ne mozhna bulo peremogti tak prosto yak ranishe voni peremagali mamelyukiv ta riznih indijskih praviteliv Z cogo momentu pochalosya trivale supernictvo Osmanskoyi imperiyi i Portugaliyi v Indijskomu okeani NaslidkiPislya zavoyuvannya osmanami Yegiptu Salman reyisa bulo viklikano do Kayira 17 kvitnya 1517 roku Salman u svoyij vidpovidi poprosiv vidstrochki dlya povernennya oskilki jogo flot brav uchast u zahisti Dzhiddi yakij vse she zagrozhuvali hristiyani a meshkanci mista blagali jogo pro ohoronu Salman vkazav sho hocha narazi portugalska ataka vidbita vona mozhe povtoritis v bud yakij chas Faktichno portugalci na choli z Lopo Suareshem pokinuli Dzhiddu naprikinci kvitnya Koli Salman nareshti pidkorivsya sultanu i 22 serpnya 1517 r z yavivsya v Kayiri jogo bulo uv yazneno za neloyalnist spochatku u Kayiri a potim u Damasku Dzhidda bula oficijno priyednana do Osmanskoyi imperiyi a reshta Hidzhazu stala vasalnoyu derzhavoyu osmaniv cherez visim rokiv Div takozhIstoriya Portugaliyi Vijskova istoriya Portugaliyi Osmanski vijskovo morski ekspediciyi v Indijskomu okeaniPrimitkiCasale Giancarlo 2010 stor 32 Brummett Palmira 1994 Ottoman Seapower and Levantine Diplomacy in the Age of Discovery Albany NY State University of New York Press s 52 ISBN 0 7914 1702 6 LCCN 92044704 Al Sharif Maatouk 5 chervnya 2011 Okaz arab Arhiv originalu za 29 kvitnya 2013 Procitovano 26 bereznya 2013 Serjeant R B 1974 The Portuguese off the South Arabian Coast Hadrami chronicles with Yemeni and European accounts of Dutch pirates of mocha in the seventeenth century Librairie du Liban 50 51 citing al Shiḥri