Напад на Аден — невдала спроба завоювання портового міста Аден в Ємені флотом Португальської імперії на чолі з другим губернатором Португальської Індії Афонсу де Албукеркі, що відбулась 26 березня 1513 року.
Напад на Аден | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Португальсько-мамелюцька морська війна | |||||||
Напад на Аден 1513, Гаспар Коррейя | |||||||
Координати: 12°48′00″ пн. ш. 45°02′00″ сх. д. / 12.8000000000277776024404375° пн. ш. 45.03333° сх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Португальська імперія | Єменські Тагіріди | ||||||
Командувачі | |||||||
Афонсу де Албукеркі | Амір Морджан | ||||||
Військові сили | |||||||
20 кораблів 1 700 португальців 800 малабарських найманців | невідомі | ||||||
Втрати | |||||||
великі | великі втрачено 39 гармат |
Передумови
Аден був незалежним містом-державою, яке на початку XVI ст. контролювали аміри з династії Тагірідів. Стратегічне розташування міста біля Баб-ель-Мандебської протоки дозволяло Адену контролювати вхід до Червоного моря, і за часів Тагірідів Аден значно розбагатів завдяки своєму розташуванню на перетині жвавих торгових шляхів між Мамелюцьким султанатом в Єгипті та Індією. Реалізація плану Албукеркі щодо захоплення Адена дозволила б португальцям заблокувати арабські торгові шляхи через Червоне море і отримати базу для військового удару по Єгипту. Аден був одним із чотирьох стратегічних місць, які Албукеркі прагнув захопити: Аден — щоб контролювати Баб-ель-Мандебську протоку і прохід в Червоне море; Ормуз — щоб контролювати Ормузьку протоку і прохід у Перську затоку; Малакку — щоб контролюати Малаккську протоку і морські торгові шляхи між Південно-Східною Азією та Індією, і нарешті Діу і Гоа — для забезпечення португальського домінування над торговими операціями в самій Індії.
Напад
18 лютого 1513 року з Гоа, нової столиці Португальської імперії нової столиці в Індії, Албукеркі відплив на чолі флоту, що складався з 20 кораблів. Кораблі перевозили армію з 1700 португальців і 800 індійців з Малабарського узбережжя. Після прибуття до острова Сокотра, капітани Албукеркі обговорили плани щодо нападу на Аден. Деякі з офіцерів Албукеркі пропонували спробувати змусити Аден капітулювати шляхом переговорів, тоді як інші наполягали на негайному збройному нападі. Албукеркі вибрав останній варіант, вважаючи, що переговори дадуть аденцям час для зміцнення оборони або отримання підкріплення з інших місць. 26 березня, перед світанком у Великодню неділю португальці захопили кілька кораблів у гавані, переправили на них своїх людей на берег і почали напад на Аден. Їм вдалося захопити першу лінію оборони, де було вбито багато захисників і захоплено 39 одиниць артилерії. Однак згодом вони були відбиті і зазнали великих втрат. Загальна атака завершилася невдачею, коли штурмові драбини зруйнувались під вагою людей, які намагалися піднятись по них на стіни. Це залишило частину португальців у пастці на вершині стіни. За словами сина і біографа Албукерке, атаку припинили після того, як були пошкоджені усі драбини португальців. До полудня Албукеркі та його люди відійшли на свої кораблі. Пограбувавши і спаливши судна в гавані та обстрілявши місто з гармат, флот поплив в напрямку Червоного моря.
Наслідки
Албукеркі зазначав: «Я думаю, що якби я спочатку провів розвідку Адена, я б не почав нашу атаку в тому місці, де я це зробив». Невдача зі спробою захопити Аден значно підірвала його стратегію. Без оперативної бази в гирлі Червоного моря португальці не могли запобігти доставці спецій до Єгипту та Середземного моря традиційним шляхом. Плани Португальської Корони забезпечити торгову монополію в Індійському океані зазнали важкого удару.
Стривожені португальською загрозою, єгипетські мамелюки відправили в 1515 році в Червоне море флот на чолі з Салман-реїсом, який в 1516 році зайняв єменські міста Тігаму і Забід, але зазнав невдачі при спробі захопити Аден. Ще через рік, навесні 1517 року португальці на чолі з третім губернатором португальської Індії Лопу Суарешем де Албергарія здійснили другу спробу захопити Аден, яка також закінчилась безуспішно.
Аден остаточно впав лише у 1538 році, коли його захопив великий османський флот на чолі з Хадимом Сулейман-пашою. Під контролем Османської імперії Аден цінувався насамперед як перешкода для проникнення європейців у Червоне море і до священних мусульманських міст Мекки і Медіни, а не як торговельний центр.
Див. також
Примітки
- Hunter, F. M. (1877). An Account of the British Settlement of Aden in Arabia. London: Trübner & Co. p. 162.
- Fritze, Ronald H. (2002). New Worlds: The Great Voyages of Discovery, 1400—1600. Gloucestershire: Sutton. p. 191. .
- Newitt, Malyn (2005). A History of Portuguese Overseas Expansion, 1400—1668. London: Routledge. pp. 81–82. .
- Peters, F. E. (1994). Mecca: A Literary History of the Muslim Holy Land. Princeton: Princeton University Press. pp. 180—182. .
- Vogel, Theodore (1877). A Century of Discovery: Biographical Sketches of the Portuguese and Spanish Navigators from Prince Henry to Pizarro. London: Seeley, Jackson, & Halliday. p. 125.
- Dumper, Michael R. T., ed; Stanley, Bruce E., ed. (2007). Cities of the Middle East and North Africa: A Historical Encyclopedia. Santa Barbara, California: ABC-CLIO. p. 11. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Napad na Aden nevdala sproba zavoyuvannya portovogo mista Aden v Yemeni flotom Portugalskoyi imperiyi na choli z drugim gubernatorom Portugalskoyi Indiyi Afonsu de Albukerki sho vidbulas 26 bereznya 1513 roku Napad na AdenPortugalsko mamelyucka morska vijnaNapad na Aden 1513 Gaspar Korrejya Napad na Aden 1513 Gaspar KorrejyaKoordinati 12 48 00 pn sh 45 02 00 sh d 12 8000000000277776024404375 pn sh 45 03333 sh d 12 8000000000277776024404375 45 03333Data 26 bereznya 1513Misce Aden Saudivska AraviyaRezultat Peremoga TagiridivStoroniPortugalska imperiya Portugalska Indiya Yemenski TagiridiKomanduvachiAfonsu de Albukerki Amir MordzhanVijskovi sili20 korabliv 1 700 portugalciv 800 malabarskih najmanciv nevidomiVtrativeliki veliki vtracheno 39 garmatPeredumoviAden buv nezalezhnim mistom derzhavoyu yake na pochatku XVI st kontrolyuvali amiri z dinastiyi Tagiridiv Strategichne roztashuvannya mista bilya Bab el Mandebskoyi protoki dozvolyalo Adenu kontrolyuvati vhid do Chervonogo morya i za chasiv Tagiridiv Aden znachno rozbagativ zavdyaki svoyemu roztashuvannyu na peretini zhvavih torgovih shlyahiv mizh Mamelyuckim sultanatom v Yegipti ta Indiyeyu Realizaciya planu Albukerki shodo zahoplennya Adena dozvolila b portugalcyam zablokuvati arabski torgovi shlyahi cherez Chervone more i otrimati bazu dlya vijskovogo udaru po Yegiptu Aden buv odnim iz chotiroh strategichnih misc yaki Albukerki pragnuv zahopiti Aden shob kontrolyuvati Bab el Mandebsku protoku i prohid v Chervone more Ormuz shob kontrolyuvati Ormuzku protoku i prohid u Persku zatoku Malakku shob kontrolyuati Malakksku protoku i morski torgovi shlyahi mizh Pivdenno Shidnoyu Aziyeyu ta Indiyeyu i nareshti Diu i Goa dlya zabezpechennya portugalskogo dominuvannya nad torgovimi operaciyami v samij Indiyi NapadNapad na Aden v 1513 roci gravyura 1903 r 18 lyutogo 1513 roku z Goa novoyi stolici Portugalskoyi imperiyi novoyi stolici v Indiyi Albukerki vidpliv na choli flotu sho skladavsya z 20 korabliv Korabli perevozili armiyu z 1700 portugalciv i 800 indijciv z Malabarskogo uzberezhzhya Pislya pributtya do ostrova Sokotra kapitani Albukerki obgovorili plani shodo napadu na Aden Deyaki z oficeriv Albukerki proponuvali sprobuvati zmusiti Aden kapitulyuvati shlyahom peregovoriv todi yak inshi napolyagali na negajnomu zbrojnomu napadi Albukerki vibrav ostannij variant vvazhayuchi sho peregovori dadut adencyam chas dlya zmicnennya oboroni abo otrimannya pidkriplennya z inshih misc 26 bereznya pered svitankom u Velikodnyu nedilyu portugalci zahopili kilka korabliv u gavani perepravili na nih svoyih lyudej na bereg i pochali napad na Aden Yim vdalosya zahopiti pershu liniyu oboroni de bulo vbito bagato zahisnikiv i zahopleno 39 odinic artileriyi Odnak zgodom voni buli vidbiti i zaznali velikih vtrat Zagalna ataka zavershilasya nevdacheyu koli shturmovi drabini zrujnuvalis pid vagoyu lyudej yaki namagalisya pidnyatis po nih na stini Ce zalishilo chastinu portugalciv u pastci na vershini stini Za slovami sina i biografa Albukerke ataku pripinili pislya togo yak buli poshkodzheni usi drabini portugalciv Do poludnya Albukerki ta jogo lyudi vidijshli na svoyi korabli Pograbuvavshi i spalivshi sudna v gavani ta obstrilyavshi misto z garmat flot popliv v napryamku Chervonogo morya NaslidkiAlbukerki zaznachav Ya dumayu sho yakbi ya spochatku proviv rozvidku Adena ya b ne pochav nashu ataku v tomu misci de ya ce zrobiv Nevdacha zi sproboyu zahopiti Aden znachno pidirvala jogo strategiyu Bez operativnoyi bazi v girli Chervonogo morya portugalci ne mogli zapobigti dostavci specij do Yegiptu ta Seredzemnogo morya tradicijnim shlyahom Plani Portugalskoyi Koroni zabezpechiti torgovu monopoliyu v Indijskomu okeani zaznali vazhkogo udaru Strivozheni portugalskoyu zagrozoyu yegipetski mamelyuki vidpravili v 1515 roci v Chervone more flot na choli z Salman reyisom yakij v 1516 roci zajnyav yemenski mista Tigamu i Zabid ale zaznav nevdachi pri sprobi zahopiti Aden She cherez rik navesni 1517 roku portugalci na choli z tretim gubernatorom portugalskoyi Indiyi Lopu Suareshem de Albergariya zdijsnili drugu sprobu zahopiti Aden yaka takozh zakinchilas bezuspishno Aden ostatochno vpav lishe u 1538 roci koli jogo zahopiv velikij osmanskij flot na choli z Hadimom Sulejman pashoyu Pid kontrolem Osmanskoyi imperiyi Aden cinuvavsya nasampered yak pereshkoda dlya proniknennya yevropejciv u Chervone more i do svyashennih musulmanskih mist Mekki i Medini a ne yak torgovelnij centr Div takozhZahoplennya Sokotri 1507 Zahoplennya Adena 1548 PrimitkiHunter F M 1877 An Account of the British Settlement of Aden in Arabia London Trubner amp Co p 162 Fritze Ronald H 2002 New Worlds The Great Voyages of Discovery 1400 1600 Gloucestershire Sutton p 191 ISBN 0 7509 2346 6 Newitt Malyn 2005 A History of Portuguese Overseas Expansion 1400 1668 London Routledge pp 81 82 ISBN 0 415 23979 6 Peters F E 1994 Mecca A Literary History of the Muslim Holy Land Princeton Princeton University Press pp 180 182 ISBN 978 0 691 65415 7 Vogel Theodore 1877 A Century of Discovery Biographical Sketches of the Portuguese and Spanish Navigators from Prince Henry to Pizarro London Seeley Jackson amp Halliday p 125 Dumper Michael R T ed Stanley Bruce E ed 2007 Cities of the Middle East and North Africa A Historical Encyclopedia Santa Barbara California ABC CLIO p 11 ISBN 978 1 57607 919 5