Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Клаїч Нада Клаїч хорв Nada Klaić 21 липня 1920 Загреб 2 серпня 1988 За

Нада Клаїч

Нада Клаїч
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Клаїч.

Нада Клаїч (хорв. Nada Klaić; 21 липня 1920, Загреб — 2 серпня 1988, Загреб) — хорватська історикиня, видатна хорватська медієвістка ХХ століття, онука історика Вєкослава Клаїча. Істотна частина її наукового доробку присвячена критиці середньовічних джерел.

Нада Клаїч
хорв. Nada Klaić
Народилася21 липня 1920(1920-07-21)[1][2][…]
Загреб, Хорватія і Славонія[d], Королівство Сербів, Хорватів і Словенців
Померла2 серпня 1988(1988-08-02)[1][2][…] (68 років)
Загреб, Соціалістична Республіка Хорватія, СФРЮ
ПохованняМирогойське кладовище
КраїнаХорватія[4]
Діяльністьмовознавиця, історик, перекладачка, викладачка університету
Alma materd
Галузьісторія[5] і медієвістика[5]
ЗакладЗагребський університет

Наукова кар'єра

Нада Клаїч закінчила філософський факультет Загребського університету, де потім викладала протягом 45 років, розпочавши свою викладацьку й наукову роботу в 1943 р. на кафедрі історії цього факультету та ставши в 1969 р. професором середньовічної історії Хорватії. Цю посаду вона займала до своєї смерті в 1988 р.

Починаючи з 1946 р., коли Нада здобула ступінь доктора, захистивши дисертацію «Політичний та суспільний устрій Славонії за Арпадів», вона кілька десятиліть займалася дослідженням середньовічної історії Хорватії. Клаїч зібрала висліди своїх розгорнутих аналітичних розслідувань, спершу оприлюднених у журналах і виданнях наукових установ, а також монографій та розвідок з історії Хорватії.

Історичні досліди

Вона досліджувала період від приходу слов'ян (див. Велике переселення народів) до ХІХ ст. Під раннім впливом М. Баради, Л. Гауптмана, Б. Графенауера і вносила свій вклад у хорватську медієвістику, пишучи статті на теми соціальної історії. Книжка «Історія народів Югославії ІІ» (1959) включає її всеосяжний огляд історії Хорватії раннього нового періоду, містячи елементи економічної та соціальної історій.

Особливу увагу приділяла історії міст, що засвідчують кілька її досліджень і книжок: «Задар у середні віки до 1409 р.» (з Іво Петрічолі, 1976), «Загреб у середні віки» (1982), «Замітки про Вуковар у середні віки» (1983), «Трогір у середні віки: публічне життя міста та його мешканців» (1985), «Копривниця в середні віки» (1987).

Вона — авторка численних праць про заворушення та суспільні конфлікти, які зібрала у книжці «Суспільні потрясіння та заколоти в Хорватії в XVI і XVII століттях» (1976). Роль конкретних вельмож описала у книжках «Останні князі Цельські в землях корони Святого Стефана» (1982) та «Медведград і його володарі» (1987).

Велика частина її доробку — це розбір і оприлюднення історичних джерел. Покладаючись частково на внесок попередніх істориків, вона проаналізувала весь хорватський дипломатичний матеріал раннього середньовіччя («Дипломатичний аналіз документів доби правителів Хорватії місцевого походження», 1965, 1966–67), поставивши під питання його справжність. Поряд з анонімним сплітським літописом під назвою (1967) Клаїч опублікувала кілька джерел, перекладених із латини на потреби студентів («Джерела для хорватської історії до 1526», 1972).

Вона подала всеосяжну та оригінальну концепцію ранньосередньовічного розвитку хорватських земель у книжці «Історія хорватів у ранньому середньовіччі» (1971), а також зібрала свої праці про численні проблеми пізнішого періоду у книжці «Історія хорватів у високому середньовіччі» (1976). Вже після її смерті побачили світ такі її книжки: «Середньовічна Боснія: Політичне становище боснійських правителів до коронування Твртка 1377 р.» (1989) та «Історія хорватів у середньовіччі» (1990).

Вплив

Клаїч була однією з найвизначніших хорватських і югославських медієвістів ХХ ст. До її здобутків належать інноваційний та сучасний підхід до історії Хорватії (особливо для середньовіччя), який допоміг вивільнити історію від романтичного націоналізму ХІХ ст., та переоцінка старіших історичних джерел. Однак істотна частка її поглядів і висновків суперечлива, а її праця викликала бурхливі реакції в історіографії. Як приклад можна навести її висновок, що документ «Pacta conventa» — це підробка, ймовірно, зроблена в XIV ст., її «відсутність думки» щодо «питання про 1102» у статті з 1959 р., що заходить у суперечку з ранішою працею з цього питання хорватського письменника Олега Мандича, та її погляд на хорватське переселення та стару батьківщину у VII ст., а також інші теми ранньої хорватської історії.

Клаїч украй критично ставилася до роботи деяких науковців, як-от Фердо Шишича (яку вона залишала без уваги через буцімто слабкий аналіз) або Л. Гауптмана (щодо тези про міграцію хорватів із Білої Хорватії та ірано-кавказької теорії походження ранніх хорватів). Її непохитні припущення про походження та ранню батьківщину хорватів спиралися на тезу Маргетича, згідно з якою хорвати прибули в Далмацію наприкінці VIII або на початку ІХ ст., хоча Маргетич наголошував, що це лише припущення, яке згодом він відкинув. Особливо впливали на її точку зору довільні міркування щодо слов'ян німецьких та австрійських учених Г. Кунстмана, Й. Геррмана, Р. Вернера і О. Кронштайнера.

Клаїч заявляла, що не було слов'янської міграції з півночі на південь, а скоріше з півдня на північ, оскільки слов'яни були корінними на Балканах, тому не було переселення так званих «білих хорватів» із Білої Хорватії в Карантанію. Вона підтримала тезу Г. Кунстмана про те, що слов'яни не мали власних племінних імен, а їхні імена слід виводити з іллірійського, грецького і візантійського культурних середовищ. Вона вважала, що хорватами звали слов'ян Аварського каганату, яким управляли авари, і таким чином твердо вірила, що хорватська державна організація та титули «жупан» і «бан» були аварського походження. Вона гадала, що виявлені могили з-перед IX ст. належали аварам, а не хорватам і що авари жили в Далмації.

Цей та інші погляди, такі як готське адміністративне походження Лібурнії та існування аварських «жупанійської Лібурнії», «банської Лібурнії» та «жупанійської Істрії», а також її постійне міркування про некомпетентність археологів за відсутності доказів її теорій були піддані критиці та відхилені такими сучасними вченими, як Н. Будак і П. Штіх через нестачу надійних доказів і джерел. розкритикував Клаїч як протеже соціалістичної Югославії в її підході до хорватської історіографії.

Твори

  • Političko i društveno uređenje Slavonije za Arpadovića (Політичний та суспільний устрій Славонії за Арпадів, 1946)
  • Текст у збірнику Historija naroda Jugoslavije II (Історія народів Югославії ІІ, 1959)
  • Diplomatička analiza isprava iz doba hrvatskih narodnih vladara (Дипломатичний аналіз документів доби правителів Хорватії місцевого походження, 1965, 1966–67)
  • Povijest Hrvata u ranom srednjem vijeku (Історія хорватів у ранньому середньовіччі, 1971)
  • Povijest Hrvata u razvijenom srednjem vijeku (Історія хорватів у високому середньовіччі, 1976)
  • Društvena previranja i bune u Hrvatskoj u XVI i XVII stoljeću (Суспільні потрясіння та заколоти в Хорватії в XVI і XVII століттях, 1976)
  • Zadar u srednjem vijeku do 1409. (Задар у середні віки до 1409 р., 1976)
  • Zagreb u srednjem vijeku (Загреб у середні віки, 1982)
  • Zadnji knezi Celjski v deželah Sv. Krone (словенською, Останні князі Цельські в землях корони Святого Стефана, 1982)
  • Crtice o Vukovaru u srednjem vijeku (Замітки про Вуковар у середні віки, 1983)
  • Trogir u srednjem vijeku: javni život grada i njegovih ljudi (Трогір у середні віки: публічне життя міста та його мешканців, 1985)
  • Koprivnica u srednjem vijeku (Копривниця в середні віки, 1987)
  • Medvedgrad i njegovi gospodari (Медведград і його володарі, 1987)

Опубліковано посмертно:

  • Srednjovjekovna Bosna: politički položaj bosanskih vladara do Tvrtkove krunidbe, 1377. g. (Середньовічна Боснія: Політичне становище боснійських правителів до коронування Твртка 1377 р., 1989)
  • Povijest Hrvata u srednjem vijeku (Історія хорватів у середньовіччі, 1990)

Переклади

Із латини на хорватську:

  • Historia Salonitana maior (1967)
  • Izvori za hrvatsku povijest do 1526. godine («Джерела для хорватської історії до 1526», 1972)

Література

Виноски

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Swartz A. Open Library — 2007.
    d:Track:Q461d:Track:Q1201876d:Track:Q302817
  3. ArhivX LOD
    d:Track:Q56461074
  4. Bibliothèque nationale de France Record #12055099k // BnF catalogue général — Paris: BnF.
    d:Track:Q90d:Track:Q193563d:Track:Q15222191
  5. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  6. Majnarić, 2009.
  7. Talan та Treskanica, 2009, с. 371.
  8. Antoljak, Stjepan (November 1995). . Arhivski vjesnik (хорватською) . Хорватський державний архів (38): 144—45. ISSN 0570-9008. Архів оригіналу за 10 серпня 2018. Процитовано 10 травня 2012.
  9. Klaić, Nada (1958–59). (PDF). Historical Journal (хорватською) . Хорватське історичне товариство. XI—XII: 165—206. ISSN 0351-2193. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 10 травня 2012.
  10. Marčinko, 2000, с. 146-49.
  11. Marčinko, 2000, с. 155.
  12. Marčinko, 2000, с. 150, 155.
  13. Heršak, Nikšić, 2007, с. 261.
  14. Marčinko, 2000, с. 147, 150.
  15. Marčinko, 2000, с. 150, 153.
  16. Marčinko, 2000, с. 150—54.
  17. Marčinko, 2000, с. 152.
  18. Marčinko, 2000, с. 150—53.
  19. Marčinko, 2000, с. 152, 163.
  20. Marčinko, 2000, с. 162—63.
  21. Brandt, Miroslav (1996). Život sa suvremenicima - političke uspomene i svjetonazor [Living with contemporaries – political memories and worldview] (хорватською) . Zagreb: Naklada Pavičić. ISBN .

Джерела

  • Ivan Majnarić (2009), , Хорватський біографічний лексикон (хорватською) , Leksikografski zavod Miroslav Krleža, архів оригіналу за 18 жовтня 2020, процитовано 24 квітня 2014
  • Talan, Andreja; Treskanica, Stefan (жовтень 2009). . Pro tempore (хорватською) (6–7): 370—375. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 1 грудня 2014.
  • Marčinko, Mato (2000), Podrijetlo i dolazak Hrvata (Pretpostavke i osvrti te njihove kritike) [Походження та прибуття хорватів (припущення і огляди та їхня критика)], Indoiransko podrijetlo Hrvata [Індоіранське походження хорватів] (хорватською) , Naklada Jurčić, ISBN 
  • Heršak, Emil; Nikšić, Boris (2007), [Хорватський етногенез: огляд компонентних етапів та інтерпретацій (з наголосом на євразійські/кочові елементи)], Migration and Ethnic Themes (хорватською) , 23 (3), архів оригіналу за 8 серпня 2014, процитовано 25 березня 2020

Посилання

  • Nada Klaić (Zagreb 1920—1988) [ 25 березня 2020 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Klayich Nada Klayich horv Nada Klaic 21 lipnya 1920 Zagreb 2 serpnya 1988 Zagreb horvatska istorikinya vidatna horvatska mediyevistka HH stolittya onuka istorika Vyekoslava Klayicha Istotna chastina yiyi naukovogo dorobku prisvyachena kritici serednovichnih dzherel Nada Klayichhorv Nada KlaicNarodilasya21 lipnya 1920 1920 07 21 1 2 Zagreb Horvatiya i Slavoniya d Korolivstvo Serbiv Horvativ i SlovencivPomerla2 serpnya 1988 1988 08 02 1 2 68 rokiv Zagreb Socialistichna Respublika Horvatiya SFRYuPohovannyaMirogojske kladovisheKrayinaHorvatiya 4 Diyalnistmovoznavicya istorik perekladachka vikladachka universitetuAlma materdGaluzistoriya 5 i mediyevistika 5 ZakladZagrebskij universitetNaukova kar yeraNada Klayich zakinchila filosofskij fakultet Zagrebskogo universitetu de potim vikladala protyagom 45 rokiv rozpochavshi svoyu vikladacku j naukovu robotu v 1943 r na kafedri istoriyi cogo fakultetu ta stavshi v 1969 r profesorom serednovichnoyi istoriyi Horvatiyi Cyu posadu vona zajmala do svoyeyi smerti v 1988 r Pochinayuchi z 1946 r koli Nada zdobula stupin doktora zahistivshi disertaciyu Politichnij ta suspilnij ustrij Slavoniyi za Arpadiv vona kilka desyatilit zajmalasya doslidzhennyam serednovichnoyi istoriyi Horvatiyi Klayich zibrala vislidi svoyih rozgornutih analitichnih rozsliduvan spershu oprilyudnenih u zhurnalah i vidannyah naukovih ustanov a takozh monografij ta rozvidok z istoriyi Horvatiyi Istorichni doslidiVona doslidzhuvala period vid prihodu slov yan div Velike pereselennya narodiv do HIH st Pid rannim vplivom M Baradi L Gauptmana B Grafenauera i vnosila svij vklad u horvatsku mediyevistiku pishuchi statti na temi socialnoyi istoriyi Knizhka Istoriya narodiv Yugoslaviyi II 1959 vklyuchaye yiyi vseosyazhnij oglyad istoriyi Horvatiyi rannogo novogo periodu mistyachi elementi ekonomichnoyi ta socialnoyi istorij Osoblivu uvagu pridilyala istoriyi mist sho zasvidchuyut kilka yiyi doslidzhen i knizhok Zadar u seredni viki do 1409 r z Ivo Petricholi 1976 Zagreb u seredni viki 1982 Zamitki pro Vukovar u seredni viki 1983 Trogir u seredni viki publichne zhittya mista ta jogo meshkanciv 1985 Koprivnicya v seredni viki 1987 Vona avtorka chislennih prac pro zavorushennya ta suspilni konflikti yaki zibrala u knizhci Suspilni potryasinnya ta zakoloti v Horvatiyi v XVI i XVII stolittyah 1976 Rol konkretnih velmozh opisala u knizhkah Ostanni knyazi Celski v zemlyah koroni Svyatogo Stefana 1982 ta Medvedgrad i jogo volodari 1987 Velika chastina yiyi dorobku ce rozbir i oprilyudnennya istorichnih dzherel Pokladayuchis chastkovo na vnesok poperednih istorikiv vona proanalizuvala ves horvatskij diplomatichnij material rannogo serednovichchya Diplomatichnij analiz dokumentiv dobi praviteliv Horvatiyi miscevogo pohodzhennya 1965 1966 67 postavivshi pid pitannya jogo spravzhnist Poryad z anonimnim splitskim litopisom pid nazvoyu 1967 Klayich opublikuvala kilka dzherel perekladenih iz latini na potrebi studentiv Dzherela dlya horvatskoyi istoriyi do 1526 1972 Vona podala vseosyazhnu ta originalnu koncepciyu rannoserednovichnogo rozvitku horvatskih zemel u knizhci Istoriya horvativ u rannomu serednovichchi 1971 a takozh zibrala svoyi praci pro chislenni problemi piznishogo periodu u knizhci Istoriya horvativ u visokomu serednovichchi 1976 Vzhe pislya yiyi smerti pobachili svit taki yiyi knizhki Serednovichna Bosniya Politichne stanovishe bosnijskih praviteliv do koronuvannya Tvrtka 1377 r 1989 ta Istoriya horvativ u serednovichchi 1990 VplivKlayich bula odniyeyu z najviznachnishih horvatskih i yugoslavskih mediyevistiv HH st Do yiyi zdobutkiv nalezhat innovacijnij ta suchasnij pidhid do istoriyi Horvatiyi osoblivo dlya serednovichchya yakij dopomig vivilniti istoriyu vid romantichnogo nacionalizmu HIH st ta pereocinka starishih istorichnih dzherel Odnak istotna chastka yiyi poglyadiv i visnovkiv superechliva a yiyi pracya viklikala burhlivi reakciyi v istoriografiyi Yak priklad mozhna navesti yiyi visnovok sho dokument Pacta conventa ce pidrobka jmovirno zroblena v XIV st yiyi vidsutnist dumki shodo pitannya pro 1102 u statti z 1959 r sho zahodit u superechku z ranishoyu praceyu z cogo pitannya horvatskogo pismennika Olega Mandicha ta yiyi poglyad na horvatske pereselennya ta staru batkivshinu u VII st a takozh inshi temi rannoyi horvatskoyi istoriyi Klayich ukraj kritichno stavilasya do roboti deyakih naukovciv yak ot Ferdo Shishicha yaku vona zalishala bez uvagi cherez bucimto slabkij analiz abo L Gauptmana shodo tezi pro migraciyu horvativ iz Biloyi Horvatiyi ta irano kavkazkoyi teoriyi pohodzhennya rannih horvativ Yiyi nepohitni pripushennya pro pohodzhennya ta rannyu batkivshinu horvativ spiralisya na tezu Margeticha zgidno z yakoyu horvati pribuli v Dalmaciyu naprikinci VIII abo na pochatku IH st hocha Margetich nagoloshuvav sho ce lishe pripushennya yake zgodom vin vidkinuv Osoblivo vplivali na yiyi tochku zoru dovilni mirkuvannya shodo slov yan nimeckih ta avstrijskih uchenih G Kunstmana J Gerrmana R Vernera i O Kronshtajnera Klayich zayavlyala sho ne bulo slov yanskoyi migraciyi z pivnochi na pivden a skorishe z pivdnya na pivnich oskilki slov yani buli korinnimi na Balkanah tomu ne bulo pereselennya tak zvanih bilih horvativ iz Biloyi Horvatiyi v Karantaniyu Vona pidtrimala tezu G Kunstmana pro te sho slov yani ne mali vlasnih pleminnih imen a yihni imena slid vivoditi z illirijskogo greckogo i vizantijskogo kulturnih seredovish Vona vvazhala sho horvatami zvali slov yan Avarskogo kaganatu yakim upravlyali avari i takim chinom tverdo virila sho horvatska derzhavna organizaciya ta tituli zhupan i ban buli avarskogo pohodzhennya Vona gadala sho viyavleni mogili z pered IX st nalezhali avaram a ne horvatam i sho avari zhili v Dalmaciyi Cej ta inshi poglyadi taki yak gotske administrativne pohodzhennya Liburniyi ta isnuvannya avarskih zhupanijskoyi Liburniyi banskoyi Liburniyi ta zhupanijskoyi Istriyi a takozh yiyi postijne mirkuvannya pro nekompetentnist arheologiv za vidsutnosti dokaziv yiyi teorij buli piddani kritici ta vidhileni takimi suchasnimi vchenimi yak N Budak i P Shtih cherez nestachu nadijnih dokaziv i dzherel rozkritikuvav Klayich yak protezhe socialistichnoyi Yugoslaviyi v yiyi pidhodi do horvatskoyi istoriografiyi TvoriPoliticko i drustveno uređenje Slavonije za Arpadovica Politichnij ta suspilnij ustrij Slavoniyi za Arpadiv 1946 Tekst u zbirniku Historija naroda Jugoslavije II Istoriya narodiv Yugoslaviyi II 1959 Diplomaticka analiza isprava iz doba hrvatskih narodnih vladara Diplomatichnij analiz dokumentiv dobi praviteliv Horvatiyi miscevogo pohodzhennya 1965 1966 67 Povijest Hrvata u ranom srednjem vijeku Istoriya horvativ u rannomu serednovichchi 1971 Povijest Hrvata u razvijenom srednjem vijeku Istoriya horvativ u visokomu serednovichchi 1976 Drustvena previranja i bune u Hrvatskoj u XVI i XVII stoljecu Suspilni potryasinnya ta zakoloti v Horvatiyi v XVI i XVII stolittyah 1976 Zadar u srednjem vijeku do 1409 Zadar u seredni viki do 1409 r 1976 Zagreb u srednjem vijeku Zagreb u seredni viki 1982 Zadnji knezi Celjski v dezelah Sv Krone slovenskoyu Ostanni knyazi Celski v zemlyah koroni Svyatogo Stefana 1982 Crtice o Vukovaru u srednjem vijeku Zamitki pro Vukovar u seredni viki 1983 Trogir u srednjem vijeku javni zivot grada i njegovih ljudi Trogir u seredni viki publichne zhittya mista ta jogo meshkanciv 1985 Koprivnica u srednjem vijeku Koprivnicya v seredni viki 1987 Medvedgrad i njegovi gospodari Medvedgrad i jogo volodari 1987 Opublikovano posmertno Srednjovjekovna Bosna politicki polozaj bosanskih vladara do Tvrtkove krunidbe 1377 g Serednovichna Bosniya Politichne stanovishe bosnijskih praviteliv do koronuvannya Tvrtka 1377 r 1989 Povijest Hrvata u srednjem vijeku Istoriya horvativ u serednovichchi 1990 PerekladiIz latini na horvatsku Historia Salonitana maior 1967 Izvori za hrvatsku povijest do 1526 godine Dzherela dlya horvatskoyi istoriyi do 1526 1972 LiteraturaVinoski Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Swartz A Open Library 2007 d Track Q461d Track Q1201876d Track Q302817 ArhivX LOD d Track Q56461074 Bibliotheque nationale de France Record 12055099k BnF catalogue general Paris BnF d Track Q90d Track Q193563d Track Q15222191 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Majnaric 2009 Talan ta Treskanica 2009 s 371 Antoljak Stjepan November 1995 Arhivski vjesnik horvatskoyu Horvatskij derzhavnij arhiv 38 144 45 ISSN 0570 9008 Arhiv originalu za 10 serpnya 2018 Procitovano 10 travnya 2012 Klaic Nada 1958 59 PDF Historical Journal horvatskoyu Horvatske istorichne tovaristvo XI XII 165 206 ISSN 0351 2193 Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 10 travnya 2012 Marcinko 2000 s 146 49 Marcinko 2000 s 155 Marcinko 2000 s 150 155 Hersak Niksic 2007 s 261 Marcinko 2000 s 147 150 Marcinko 2000 s 150 153 Marcinko 2000 s 150 54 Marcinko 2000 s 152 Marcinko 2000 s 150 53 Marcinko 2000 s 152 163 Marcinko 2000 s 162 63 Brandt Miroslav 1996 Zivot sa suvremenicima politicke uspomene i svjetonazor Living with contemporaries political memories and worldview horvatskoyu Zagreb Naklada Pavicic ISBN 953 6308 22 3 Dzherela Ivan Majnaric 2009 Horvatskij biografichnij leksikon horvatskoyu Leksikografski zavod Miroslav Krleza arhiv originalu za 18 zhovtnya 2020 procitovano 24 kvitnya 2014 Talan Andreja Treskanica Stefan zhovten 2009 Pro tempore horvatskoyu 6 7 370 375 Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 1 grudnya 2014 Marcinko Mato 2000 Podrijetlo i dolazak Hrvata Pretpostavke i osvrti te njihove kritike Pohodzhennya ta pributtya horvativ pripushennya i oglyadi ta yihnya kritika Indoiransko podrijetlo Hrvata Indoiranske pohodzhennya horvativ horvatskoyu Naklada Jurcic ISBN 953 6462 33 8 Hersak Emil Niksic Boris 2007 Horvatskij etnogenez oglyad komponentnih etapiv ta interpretacij z nagolosom na yevrazijski kochovi elementi Migration and Ethnic Themes horvatskoyu 23 3 arhiv originalu za 8 serpnya 2014 procitovano 25 bereznya 2020PosilannyaNada Klaic Zagreb 1920 1988 25 bereznya 2020 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ