Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
До складу Кам'янця-Подільського входять такі неофіційні місцевості: Старе Місто, Руські Фільварки, Польські Фільварки, Біланівка, Новий План, Циганівка (нині частина Нового Плану), Карвасари, Видрівка, Підзамче, селище(хутір) Дембицького, Черемушки (Привокзальний), селище цукрового заводу, селище Першотравневе (селище цементного заводу), Східний (заводу «Електрон»), селище Мукша Китайгородська, Жовтневий (мікрорайон) масив.
| Місцевості Кам'янця-Подільського | ||||
 | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
Старе місто
Старе місто — найдавніша частина Кам'янця-Подільського, розташована в петлі річки Смотрич. З'єднується з Новим планом Новопланівським мостом. Сучасне Старе місто — це 4 майдани, 21 вулиця, 2 узвози та 5 провулків, що у сукупності дає 32 топографічних об'єкти. Їх назви та статус остаточно встановлено 11 вересня 1990, коли президія Кам'янець-Подільської міської Ради народних депутатів, прислухавшись до пропозицій топонімічної комісії, відновила історичні назви вулиць і майданів Старого міста.
Руські фільварки
Руські фільварки — мікрорайон Кам'янця-Подільського, раніше — його передмістя. Спочатку Руські гумниська, потім Руські фільварки. 1865 перейменовано на Маріїнську слободу, але нова назва не прижилася. Складаються з власне Руських фільварків (на горбистому півострові, утвореному черговим вигином Смотрича) і прямокутного буфера між Руськими фільварками та Новим планом.
Польські фільварки
Польські фільварки — мікрорайон Кам'янця-Подільського. Назва походить від того, що ці землі належали польській громаді міста. У цій частині розвивалося фільваркове господарство. Інші назви в давніх актах — Горні фільварки, Лядські фільварки, Лядські гумниська. У 1865 році перейменовано на Олександрівську слободу, але нова назва не прижилася. На польських фільварках розташована ЗОШ №13, де є предмет з вивчення польської мови. Польські фільварки є гарним оглядовим майданчиком з якого видно майже все Старе місто та фортецю з північно-західної сторони.
Біланівка
Біланівка — масив на заході Кам'янця-Подільського між Польськими фільварками та мікрорайоном Жовтневим, на високому плато лівого берега Смотрича. Навпроти — на правому березі Смотрича — розкинулося приміське село Зіньківці. Поселення утворилося 1742 року. Спочатку, як засвідчують актові документи середини 18 століття, мало назву Долішні фільварки. Сучасна назва Біланівка, очевидно, походить від прізвища одного із заможних мешканців передмістя — Білана, про великі землеволодіння якого засвідчує візита Георгіївської церкви 1771 року. Було приміським селом; включено в смугу Кам'янця-Подільського 4 березня 1926 року.
Новий план
Новий план — сучасна центральна частина Кам'янця-Подільського, обмежена вулицею Шевченка на заході, проспектом Грушевського на сході, Північною вулицею на півночі, вулицею Годованця на півдні.
Забудову розпочато в другій половині 19 століття. Зі Старим містом з'єднується Новопланівським мостом. Зістиковує Руські фільварки та Польські фільварки.
Новий план має чітку геометричну структуру, яка збереглася досі: це мережа з 5 меридіанів (довгих паралельних вулиць, що пролягли з півночі на південь) і 15 паралелей (коротких паралельних вулиць, що пролягли із заходу на схід).
З 15 паралелей центральною є вулиця Князів Коріатовичів, на північ і на південь від неї проходить по 7 паралелей. Це вулиці Соборна, Данила Галицького, Драгоманова, Івана Мазепи, Героїв Небесної Сотні, Ярослава Мудрого, Північна на північ від вулиці Князів Коріатовичів. Це вулиці Симона Петлюри, Гунська, Драй-Хмари, Сіцінського, Гагенмейстера, Пановецька, Годованця на південь від вулиці Князів Коріатовичів.
Крім того, Новий план має центр — майдан Відродження (східна частина колишнього Великого Торгового майдану), а на півночі — 4 провулки: Лагерний, Богінського, Миколи Флерка, Піонерський. Колишні майдани Богадільницький, Семінарський, Малий Торговий, забудовані чи засаджені, до наших днів не збереглися.
Циганівка
Циганівка — колишня назва північної частини Нового Плану. Умовно займає 8 кварталів, обмежується вулицею Шевченка на заході, проспектом Грушевського на сході, Північною вулицею на півночі, вулицею Героїв Небесної Сотні на півдні. На Циганівці починаються вулиці Лесі Українки, Огієнка, Степана Бандери, через Циганівку проходить вулиця Ярослав Мудрого. Тут також є провулки Піонерський, Лагерний і Богінського.
Назва виникла в другій половині 19 століття. Пояснюється тим, що у цій незаселеній території часто зупинялися і влаштовували табори цигани, адже їм забороняли мешкати та перебувати вночі в містах.
Карвасари
Карвасари — вулиця Кам'янця-Подільського. Тягнеться вздовж правого берега річки Смотрич на південь від Замкового мосту. З Руськими фільварками з'єднується підвісною кладкою через Смотрич. З Підзамча на Карвасари веде вулиця Об'їзна.
Раніше село (було навіть і містечком), увійшло в смугу Кам'янця-Подільського 4 березня 1926 року. Назва походить від «караван-сарай» — постоялий двір зі складом для товарів, який служив пристановищем для приїжджих купців і мандрівників. Народну етимологію походження назви Карвасари (мовляв, тут жила відома на все місто курва Сара) виклав В'ячеслав Полятинчук у гумористичній збірці «Нема диму без вогню» (1995).
На Карвасарах біля місця впадіння річечки Дібрухи в Смотрич стоїть дерев'яна Хрестовоздвиженська церква (збудовано у 1799–1801 роках на місці давньої, освячено 1801 року).
Видрівка
Видрівка — вулиця Кам'янця-Подільського, що простягнулася вздовж правого берега річки Смотрич. Раніше село. Після приєднання Поділля до Росії (1793) цю смугу землі Катерина ІІ подарувала козакові Видрі. Звідси, очевидно, і назва. За даними збірника «Населені місця Поділля» (1925) у передмісті Видрівка було господарств — 40, мешканців — 224. На Видрівці зберігся будинок колишнього млина Ірафа (пам'ятка містобудування та архітектури місцевого значення). Електричне світло в будинках вулиці з'явилося восени 1961. До того жителі користувалися гасовими лампами.
Підзамче
Це найзахідніший масив міста. Розташувався між Старим містом і селом Довжок. Поселення відоме з 16 століття. Давні назви — Підгороддя, Сокіл. 1889 року на Підзамчі було відкрито фотографію одеського міщанина Михайла Григоровича Молчанова. На Підзамчі був свічковий завод Подільської єпархії.
У радянський час до 30 березня 1957 — село Довжоцької сільради.
Головні магістралі — Жванецьке шосе, Орининське шосе, вулиця Папаніна.
Основні об'єкти:
- ЗОШ № 11 (І—ІХ класи; відкрито 1 вересня 1971 року як восьмирічну на 400 місць, до того на Підзамчі була початкова школа № 11, відкрита 1 вересня 1959 року),
- дитячий садок № 1 «Барвінок» (відкрито 3 березня 1989 року),
- ресторан і готель «Ксенія»,
- АЗС (відкрито 31 грудня 1966 року, в наш час перебудовано),
- амбулаторія сімейної медицини (відкрито 26 грудня 2005 року).
Через Підзамче протікає річечка , на березі якої є джерело «Маріїнський струмок».
На Підзамчі є старе єврейське кладовище, був лютеранський цвинтар.
На Підзамчі народилися:
- Тамара Сис — фольклорист;
- Людмила Качинська (по чоловікові — Іванова) — музикознавець;
- Олег Будзей — журналіст, краєзнавець.
Селище Дембицького
На початку ХХ століття хутір Дембицького розташовувався в одному кілометрі на північ від Кам’янця-Подільського, на розвилці шосейних доріг Голосків – Нігин. Він був садибою з цегляним п’ятикімнатним будинком, господарськими будівлями та великим садом. Навпроти цього хутору, на розвилці, розміщувалася шляхова дільниця із сім’єю дорожнього майстра.
До 25 березня 1949 року була назва — хутір Дембицького. З 1949 по 2022 роки селище Смірнова.
Сучасне селище розташувалося на півночі міста між двома шосе — Хмельницьким (на сході) і Нігинським (на заході). Селище також обмежують вулиця Руслана Коношенка з півночі та вулиця Героїв Маріуполя з півдня. Західним сусідом селища є мікрорайон Жовтневий. В самому центрі селища знаходиться ЗОШ № 10.
Черемушки
Черемушки — народна назва Привокзального мікрорайону (частини міста поблизу залізничного вокзалу). Комплексна забудова розпочалася 1959. По суті це 5 кварталів, обмежених на заході проспектом Грушевського (до 1967 — вулиця Загородня), на сході — вулицею Привокзальною, на півдні — вулицею Івана Мазепи, на півночі — вулицею Північною. Вулиці Героїв Небесної Сотні, Ярослава Мудрого та Індустріальна здійснюють внутрішнє розбиття Черемушек на 5 кварталів.
Після виходу 1963 року на екрани музичного кінофільму Герберта Раппапорта «Черёмушки» (за оперетою Дмитра Шостаковича «Москва. Черёмушки») за прикладом Москви нові райони багатьох радянських міст стали називати «Черемушками». До того, як місто «перестрибнуло» вулицю Північну, це була північно-західна околиця Кам'янця-Подільського.
Східний
Мікрорайон Східний (заводу «Електрон») примикає до Нового Плану і сформувався поблизу заводу «Електроприлад» (нині «Електрон»). У плані — прямокутник, обмежений проспектом Грушевського та вулицями Крип'якевича, Драй-Хмари, Годованця. Внутрішню систему вулиць утворюють: поздовжні — В'ячеслава Чорновола, Романа Шухевича, Дмитра Донцова; поперечні — Дмитра Саса, Сіцінського, Петра Сагайдачного, Пановецька.
Первісні назви основним вулицям (Першотравнева, Ботанічна, Східна) та провулкам (Гористий, Новий, Польовий) надано 1954 року.
Селище цукрового заводу
Найпівденніший мікрорайон (масив) Кам'янця-Подільського (на південний схід від вулиці Устима Кармалюка), що сформувався навколо збудованого цукрового заводу (перша черга стала до ладу наприкінці грудня 1960, перший цукор отримано 8 січня 1961). Обмежується вулицею Устима Кармалюка, провулком Будівельників, вулицею Петра Сагайдачного та кручею каньйону річки Смотрич. 30 листопада 1961 надано назви основним вулицям селища: Князя Володимира, Юрія Руфа, Володимира Максимчука, Юрія Громового, Будівельників, Труда (сьогодні на планах часто пишуть — Праці), провулкам: Степовий і Крайній. В селищі є дванадцята школа: спочатку початкова, від 1978 — середня, нині — загальноосвітня I–III ступенів імені Любомира Дмитерка. 7 травня 2001 в селищі урочисто відкрито залізничну зупинку.
Селище Першотравневе
Первісно — селище цементного заводу. 1981 була пропозиція одного із жителів надати мікрорайону ім'я 26-го партз'їзду. Назву Першотравневе надав міськвиконком у грудні 1986. Найпівнічніший масив міста. Селище сформувалося поблизу цементного заводу: його першу технологічну лінію (із шести) введено в дію 30 грудня 1970. На початку 1976 тут було 6 багатоповерхових житлових будинків, крамниці, відділення зв'язку. 1989 було 11 житлових будинків, 3 гуртожитки. Селище межує зі селами Слобідка-Гуменецька та Лисогірка, на території яких у 1969 почалося будівництво селища цемзаводу. Головні вулиці — Молодіжна, Миру (назви надано теж у грудні 1986). Основні об'єкти: ЗОШ № 6 (будівництво розпочато в березні 1975, відкрито 1 вересня 1976), міська поліклініка № 2 (відкрито 10 серпня 1976), дитсадок № 22 (відкрито в грудні 1972). 2 травня 1987 вперше проведено свято мікрорайону. 17 грудня 1998 у комунальну власність міста прийнято житлові будинки, зовнішні інженерні мережі й об'єкти селища. 2 листопада 1998 закладено перший камінь храму преподобного Іова Почаївського.
Мукша Китайгородська
Селище на сході Кам'янця-Подільського (на схід від залізниці), яке відійшов до міста від села Мукша Китайгородська. Головна магістраль — східна частина вулиці Князів Коріатовичів. Є також вулиці Івана Виговського та Холодноярівців, провулки Калиновий та Павла Стрільчука. Основні об'єкти селища: ВАТ «Адамс» (консервний завод), кардіологічний відділ міської лікарні, районна та дитяча лікарні, пологовий будинок, бізнес центр Нова Будова, ВАТ «Сільгосптехніка».
Жовтневий масив
Лежить на північному заході міста, на північ від Біланівки, на захід від селища Дембицького. Будівництво розпочато 1977 році. Першими стали зводити два 9-поверхові гуртожитки електромеханічного та кабельного заводів на Нігинському шосе (кожний на 537 місць). Згодом заклали 5-поверховий житловий будинок на 116 квартир на вулиці Героїв ЗСУ. 1978 відкрито автобусний маршрут № 5 «Швейна фабрика — житловий мікрорайон Жовтневий». Назву на початку 1977 дав міськвиконком на честь 60-річчя Великого Жовтня (Великої Жовтневої соціалістичної революції). 2001 ветерани міста активно виступили за надання мікрорайону імені Олександра Лєсового (1926–1991) — довголітнього (1963–1985) першого секретаря міськкому КПУ, ініціатора та натхненника будівництва мікрорайону. Наразі це найбільший за населенням район міста, приблизно третя частина всього населення міста проживає в цьому житловому масиві. Який продовжує розвивавсь, забудовуватись багатоповерховими житловими будинками.
Література
- Петров Микола. Історична топографія передмість Кам'янця-Подільського у 18 столітті [ 20 червня 2009 у Wayback Machine.]
- Волкова Валентина. Передмістя та околиці Кам'янця-Подільського XVI–XX століть[недоступне посилання з липня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Do skladu Kam yancya Podilskogo vhodyat taki neoficijni miscevosti Stare Misto Ruski Filvarki Polski Filvarki Bilanivka Novij Plan Ciganivka nini chastina Novogo Planu Karvasari Vidrivka Pidzamche selishe hutir Dembickogo Cheremushki Privokzalnij selishe cukrovogo zavodu selishe Pershotravneve selishe cementnogo zavodu Shidnij zavodu Elektron selishe Muksha Kitajgorodska Zhovtnevij mikrorajon masiv Miscevosti Kam yancya PodilskogoMiscevosti Kam yancya Podilskogo Zagalna informaciyaStare mistoKam yanec Podilskij mal Napoleona Ordi Dokladnishe Stare Misto Kam yanec Podilskij Stare misto najdavnisha chastina Kam yancya Podilskogo roztashovana v petli richki Smotrich Z yednuyetsya z Novim planom Novoplanivskim mostom Suchasne Stare misto ce 4 majdani 21 vulicya 2 uzvozi ta 5 provulkiv sho u sukupnosti daye 32 topografichnih ob yekti Yih nazvi ta status ostatochno vstanovleno 11 veresnya 1990 koli prezidiya Kam yanec Podilskoyi miskoyi Radi narodnih deputativ prisluhavshis do propozicij toponimichnoyi komisiyi vidnovila istorichni nazvi vulic i majdaniv Starogo mista Ruski filvarkiDokladnishe Ruski Filvarki Kam yanec Podilskij Ruski filvarki mikrorajon Kam yancya Podilskogo ranishe jogo peredmistya Spochatku Ruski gumniska potim Ruski filvarki 1865 perejmenovano na Mariyinsku slobodu ale nova nazva ne prizhilasya Skladayutsya z vlasne Ruskih filvarkiv na gorbistomu pivostrovi utvorenomu chergovim viginom Smotricha i pryamokutnogo bufera mizh Ruskimi filvarkami ta Novim planom Polski filvarkiPolski filvarki rajon Kam yancya PodilskogoDokladnishe Polski Filvarki Polski filvarki mikrorajon Kam yancya Podilskogo Nazva pohodit vid togo sho ci zemli nalezhali polskij gromadi mista U cij chastini rozvivalosya filvarkove gospodarstvo Inshi nazvi v davnih aktah Gorni filvarki Lyadski filvarki Lyadski gumniska U 1865 roci perejmenovano na Oleksandrivsku slobodu ale nova nazva ne prizhilasya Na polskih filvarkah roztashovana ZOSh 13 de ye predmet z vivchennya polskoyi movi Polski filvarki ye garnim oglyadovim majdanchikom z yakogo vidno majzhe vse Stare misto ta fortecyu z pivnichno zahidnoyi storoni BilanivkaDokladnishe Bilanivka Bilanivka masiv na zahodi Kam yancya Podilskogo mizh Polskimi filvarkami ta mikrorajonom Zhovtnevim na visokomu plato livogo berega Smotricha Navproti na pravomu berezi Smotricha rozkinulosya primiske selo Zinkivci Poselennya utvorilosya 1742 roku Spochatku yak zasvidchuyut aktovi dokumenti seredini 18 stolittya malo nazvu Dolishni filvarki Suchasna nazva Bilanivka ochevidno pohodit vid prizvisha odnogo iz zamozhnih meshkanciv peredmistya Bilana pro veliki zemlevolodinnya yakogo zasvidchuye vizita Georgiyivskoyi cerkvi 1771 roku Bulo primiskim selom vklyucheno v smugu Kam yancya Podilskogo 4 bereznya 1926 roku Novij planDokladnishe Novij Plan Novij plan suchasna centralna chastina Kam yancya Podilskogo obmezhena vuliceyu Shevchenka na zahodi prospektom Grushevskogo na shodi Pivnichnoyu vuliceyu na pivnochi vuliceyu Godovancya na pivdni Zabudovu rozpochato v drugij polovini 19 stolittya Zi Starim mistom z yednuyetsya Novoplanivskim mostom Zistikovuye Ruski filvarki ta Polski filvarki Novij plan maye chitku geometrichnu strukturu yaka zbereglasya dosi ce merezha z 5 meridianiv dovgih paralelnih vulic sho prolyagli z pivnochi na pivden i 15 paralelej korotkih paralelnih vulic sho prolyagli iz zahodu na shid Z 15 paralelej centralnoyu ye vulicya Knyaziv Koriatovichiv na pivnich i na pivden vid neyi prohodit po 7 paralelej Ce vulici Soborna Danila Galickogo Dragomanova Ivana Mazepi Geroyiv Nebesnoyi Sotni Yaroslava Mudrogo Pivnichna na pivnich vid vulici Knyaziv Koriatovichiv Ce vulici Simona Petlyuri Gunska Draj Hmari Sicinskogo Gagenmejstera Panovecka Godovancya na pivden vid vulici Knyaziv Koriatovichiv Krim togo Novij plan maye centr majdan Vidrodzhennya shidna chastina kolishnogo Velikogo Torgovogo majdanu a na pivnochi 4 provulki Lagernij Boginskogo Mikoli Flerka Pionerskij Kolishni majdani Bogadilnickij Seminarskij Malij Torgovij zabudovani chi zasadzheni do nashih dniv ne zbereglisya CiganivkaCiganivka kolishnya nazva pivnichnoyi chastini Novogo Planu Umovno zajmaye 8 kvartaliv obmezhuyetsya vuliceyu Shevchenka na zahodi prospektom Grushevskogo na shodi Pivnichnoyu vuliceyu na pivnochi vuliceyu Geroyiv Nebesnoyi Sotni na pivdni Na Ciganivci pochinayutsya vulici Lesi Ukrayinki Ogiyenka Stepana Banderi cherez Ciganivku prohodit vulicya Yaroslav Mudrogo Tut takozh ye provulki Pionerskij Lagernij i Boginskogo Nazva vinikla v drugij polovini 19 stolittya Poyasnyuyetsya tim sho u cij nezaselenij teritoriyi chasto zupinyalisya i vlashtovuvali tabori cigani adzhe yim zaboronyali meshkati ta perebuvati vnochi v mistah KarvasariKarvasari vulicya Kam yancya Podilskogo Tyagnetsya vzdovzh pravogo berega richki Smotrich na pivden vid Zamkovogo mostu Z Ruskimi filvarkami z yednuyetsya pidvisnoyu kladkoyu cherez Smotrich Z Pidzamcha na Karvasari vede vulicya Ob yizna Ranishe selo bulo navit i mistechkom uvijshlo v smugu Kam yancya Podilskogo 4 bereznya 1926 roku Nazva pohodit vid karavan saraj postoyalij dvir zi skladom dlya tovariv yakij sluzhiv pristanovishem dlya priyizhdzhih kupciv i mandrivnikiv Narodnu etimologiyu pohodzhennya nazvi Karvasari movlyav tut zhila vidoma na vse misto kurva Sara viklav V yacheslav Polyatinchuk u gumoristichnij zbirci Nema dimu bez vognyu 1995 Na Karvasarah bilya miscya vpadinnya richechki Dibruhi v Smotrich stoyit derev yana Hrestovozdvizhenska cerkva zbudovano u 1799 1801 rokah na misci davnoyi osvyacheno 1801 roku VidrivkaVidrivka vulicya Kam yancya Podilskogo sho prostyagnulasya vzdovzh pravogo berega richki Smotrich Ranishe selo Pislya priyednannya Podillya do Rosiyi 1793 cyu smugu zemli Katerina II podaruvala kozakovi Vidri Zvidsi ochevidno i nazva Za danimi zbirnika Naseleni miscya Podillya 1925 u peredmisti Vidrivka bulo gospodarstv 40 meshkanciv 224 Na Vidrivci zberigsya budinok kolishnogo mlina Irafa pam yatka mistobuduvannya ta arhitekturi miscevogo znachennya Elektrichne svitlo v budinkah vulici z yavilosya voseni 1961 Do togo zhiteli koristuvalisya gasovimi lampami PidzamcheDokladnishe Pidzamche Kam yanec Podilskij Ce najzahidnishij masiv mista Roztashuvavsya mizh Starim mistom i selom Dovzhok Poselennya vidome z 16 stolittya Davni nazvi Pidgoroddya Sokil 1889 roku na Pidzamchi bulo vidkrito fotografiyu odeskogo mishanina Mihajla Grigorovicha Molchanova Na Pidzamchi buv svichkovij zavod Podilskoyi yeparhiyi U radyanskij chas do 30 bereznya 1957 selo Dovzhockoyi silradi Golovni magistrali Zhvanecke shose Orininske shose vulicya Papanina Osnovni ob yekti ZOSh 11 I IH klasi vidkrito 1 veresnya 1971 roku yak vosmirichnu na 400 misc do togo na Pidzamchi bula pochatkova shkola 11 vidkrita 1 veresnya 1959 roku dityachij sadok 1 Barvinok vidkrito 3 bereznya 1989 roku restoran i gotel Kseniya AZS vidkrito 31 grudnya 1966 roku v nash chas perebudovano ambulatoriya simejnoyi medicini vidkrito 26 grudnya 2005 roku Cherez Pidzamche protikaye richechka na berezi yakoyi ye dzherelo Mariyinskij strumok Na Pidzamchi ye stare yevrejske kladovishe buv lyuteranskij cvintar Na Pidzamchi narodilisya Tamara Sis folklorist Lyudmila Kachinska po cholovikovi Ivanova muzikoznavec Oleg Budzej zhurnalist krayeznavec Selishe DembickogoNa pochatku HH stolittya hutir Dembickogo roztashovuvavsya v odnomu kilometri na pivnich vid Kam yancya Podilskogo na rozvilci shosejnih dorig Goloskiv Nigin Vin buv sadiboyu z ceglyanim p yatikimnatnim budinkom gospodarskimi budivlyami ta velikim sadom Navproti cogo hutoru na rozvilci rozmishuva lasya shlyahova dilnicya iz sim yeyu dorozhnogo majstra Do 25 bereznya 1949 roku bula nazva hutir Dembickogo Z 1949 po 2022 roki selishe Smirnova Suchasne selishe roztashuvalosya na pivnochi mista mizh dvoma shose Hmelnickim na shodi i Niginskim na zahodi Selishe takozh obmezhuyut vulicya Ruslana Konoshenka z pivnochi ta vulicya Geroyiv Mariupolya z pivdnya Zahidnim susidom selisha ye mikrorajon Zhovtnevij V samomu centri selisha znahoditsya ZOSh 10 CheremushkiZaliznichnij vokzal Cheremushki narodna nazva Privokzalnogo mikrorajonu chastini mista poblizu zaliznichnogo vokzalu Kompleksna zabudova rozpochalasya 1959 Po suti ce 5 kvartaliv obmezhenih na zahodi prospektom Grushevskogo do 1967 vulicya Zagorodnya na shodi vuliceyu Privokzalnoyu na pivdni vuliceyu Ivana Mazepi na pivnochi vuliceyu Pivnichnoyu Vulici Geroyiv Nebesnoyi Sotni Yaroslava Mudrogo ta Industrialna zdijsnyuyut vnutrishnye rozbittya Cheremushek na 5 kvartaliv Pislya vihodu 1963 roku na ekrani muzichnogo kinofilmu Gerberta Rappaporta Cheryomushki za operetoyu Dmitra Shostakovicha Moskva Cheryomushki za prikladom Moskvi novi rajoni bagatoh radyanskih mist stali nazivati Cheremushkami Do togo yak misto perestribnulo vulicyu Pivnichnu ce bula pivnichno zahidna okolicya Kam yancya Podilskogo ShidnijMikrorajon Shidnij zavodu Elektron primikaye do Novogo Planu i sformuvavsya poblizu zavodu Elektroprilad nini Elektron U plani pryamokutnik obmezhenij prospektom Grushevskogo ta vulicyami Krip yakevicha Draj Hmari Godovancya Vnutrishnyu sistemu vulic utvoryuyut pozdovzhni V yacheslava Chornovola Romana Shuhevicha Dmitra Doncova poperechni Dmitra Sasa Sicinskogo Petra Sagajdachnogo Panovecka Pervisni nazvi osnovnim vulicyam Pershotravneva Botanichna Shidna ta provulkam Goristij Novij Polovij nadano 1954 roku Selishe cukrovogo zavoduNajpivdennishij mikrorajon masiv Kam yancya Podilskogo na pivdennij shid vid vulici Ustima Karmalyuka sho sformuvavsya navkolo zbudovanogo cukrovogo zavodu persha cherga stala do ladu naprikinci grudnya 1960 pershij cukor otrimano 8 sichnya 1961 Obmezhuyetsya vuliceyu Ustima Karmalyuka provulkom Budivelnikiv vuliceyu Petra Sagajdachnogo ta krucheyu kanjonu richki Smotrich 30 listopada 1961 nadano nazvi osnovnim vulicyam selisha Knyazya Volodimira Yuriya Rufa Volodimira Maksimchuka Yuriya Gromovogo Budivelnikiv Truda sogodni na planah chasto pishut Praci provulkam Stepovij i Krajnij V selishi ye dvanadcyata shkola spochatku pochatkova vid 1978 serednya nini zagalnoosvitnya I III stupeniv imeni Lyubomira Dmiterka 7 travnya 2001 v selishi urochisto vidkrito zaliznichnu zupinku Selishe PershotravneveCerkva selishe Pershotravneve Pervisno selishe cementnogo zavodu 1981 bula propoziciya odnogo iz zhiteliv nadati mikrorajonu im ya 26 go partz yizdu Nazvu Pershotravneve nadav miskvikonkom u grudni 1986 Najpivnichnishij masiv mista Selishe sformuvalosya poblizu cementnogo zavodu jogo pershu tehnologichnu liniyu iz shesti vvedeno v diyu 30 grudnya 1970 Na pochatku 1976 tut bulo 6 bagatopoverhovih zhitlovih budinkiv kramnici viddilennya zv yazku 1989 bulo 11 zhitlovih budinkiv 3 gurtozhitki Selishe mezhuye zi selami Slobidka Gumenecka ta Lisogirka na teritoriyi yakih u 1969 pochalosya budivnictvo selisha cemzavodu Golovni vulici Molodizhna Miru nazvi nadano tezh u grudni 1986 Osnovni ob yekti ZOSh 6 budivnictvo rozpochato v berezni 1975 vidkrito 1 veresnya 1976 miska poliklinika 2 vidkrito 10 serpnya 1976 ditsadok 22 vidkrito v grudni 1972 2 travnya 1987 vpershe provedeno svyato mikrorajonu 17 grudnya 1998 u komunalnu vlasnist mista prijnyato zhitlovi budinki zovnishni inzhenerni merezhi j ob yekti selisha 2 listopada 1998 zakladeno pershij kamin hramu prepodobnogo Iova Pochayivskogo Muksha KitajgorodskaSelishe na shodi Kam yancya Podilskogo na shid vid zaliznici yake vidijshov do mista vid sela Muksha Kitajgorodska Golovna magistral shidna chastina vulici Knyaziv Koriatovichiv Ye takozh vulici Ivana Vigovskogo ta Holodnoyarivciv provulki Kalinovij ta Pavla Strilchuka Osnovni ob yekti selisha VAT Adams konservnij zavod kardiologichnij viddil miskoyi likarni rajonna ta dityacha likarni pologovij budinok biznes centr Nova Budova VAT Silgosptehnika Zhovtnevij masivZahidnij kraj masivu Zhovtnevij kanjon richka Smotrich Lezhit na pivnichnomu zahodi mista na pivnich vid Bilanivki na zahid vid selisha Dembickogo Budivnictvo rozpochato 1977 roci Pershimi stali zvoditi dva 9 poverhovi gurtozhitki elektromehanichnogo ta kabelnogo zavodiv na Niginskomu shose kozhnij na 537 misc Zgodom zaklali 5 poverhovij zhitlovij budinok na 116 kvartir na vulici Geroyiv ZSU 1978 vidkrito avtobusnij marshrut 5 Shvejna fabrika zhitlovij mikrorajon Zhovtnevij Nazvu na pochatku 1977 dav miskvikonkom na chest 60 richchya Velikogo Zhovtnya Velikoyi Zhovtnevoyi socialistichnoyi revolyuciyi 2001 veterani mista aktivno vistupili za nadannya mikrorajonu imeni Oleksandra Lyesovogo 1926 1991 dovgolitnogo 1963 1985 pershogo sekretarya miskkomu KPU iniciatora ta nathnennika budivnictva mikrorajonu Narazi ce najbilshij za naselennyam rajon mista priblizno tretya chastina vsogo naselennya mista prozhivaye v comu zhitlovomu masivi Yakij prodovzhuye rozvivavs zabudovuvatis bagatopoverhovimi zhitlovimi budinkami LiteraturaPetrov Mikola Istorichna topografiya peredmist Kam yancya Podilskogo u 18 stolitti 20 chervnya 2009 u Wayback Machine Volkova Valentina Peredmistya ta okolici Kam yancya Podilskogo XVI XX stolit nedostupne posilannya z lipnya 2019