У цій статті відсутній , що має містити найважливіших аспектів статті. |
Це стаття про найбільші міста Італії.
Таблиця
Дані ISTAT наведено на 31 серпня 2014 року. Вони засновані на перепису населення 2011 року і виправлені за офіційними демографічними даними (італ. bilancio demografico).
Найбільші міста
Рим
Рим — столиця і найбільше місто країни, столицею сучасної держави місто стало 1871 року. Це один з найзначніших історичних центрів Західного світу, виникнення якого, за легендою, відносять до 753 р. до н. е. Більш як тисячу років «вічне місто» було столицею Стародавнього Риму і ще тисячу — центром Папської держави. Піднесення Рима в стародавні часи пов'язане з його центральним розташуванням у межах Апеннінського півострова і в межах приморської частини, яка була найсприятливішою для людської діяльності того часу. Тепер Рим є сучасним містом з населенням у 2,8 млн чоловік. Він виконує всі столичні і чимало міжнародних функцій. У ньому міститься ФАО (Організація ООН з питань продовольства і сільського господарства). На відміну від Лондона, Парижа та Берліна, Рим не є великим осередком матеріального виробництва. Розвинені швейна, поліграфічна і харчова галузі. Дуже значні позиції його кіноіндустрії. Ще більшу роль відіграє туризм. Щороку Рим відвідують близько 10 млн туристів. Рим є одним з найважливіших у світі центрів старожитностей і мистецтв. У ньому багато театрів, музеїв і картинних галерей, палаців, фонтанів, вілл і храмів. У 1960 р. тут відбулись Літні Олімпійські ігри. Величезною є насиченість міста історичними, архітектурними та художніми пам'ятками. Найвідомішими залишками Стародавнього Риму є руїни Форуму, Колізею, терм (лазень) Каракалли та Діоклетіана, катакомби та ін. Рим лежить на обох берегах річки Тибр за 16 км від Тірренського моря. Його аванпорт Остія малий і не відповідає потребам великого міста. У плануванні Рима виділяють його історичні елементи: Стародавній Рим, папський Рим і сучасну забудову. Стародавня частина (сім пагорбів) включає і сучасні урядові, ділові, торгові й розважальні заклади. У XX ст. здійснені спроби створення спеціалізованих комплексів на околицях: залізничний вокзал, національна бібліотека і університетське містечко на сході, олімпійське містечко на півночі та великий урядовий центр на південному заході. Схвалено довгострокову програму реставрації руїн. Заборонено рух приватного автотранспорту в частині історичного центру.
Мілан
Мілан — столиця Ломбардії (4,7 млн жителів) — є найбільшим містом Півночі й Італії в цілому та одним з найбільших міст Європи. Він входить до сімки євроміст «вищої ліги». Протягом 1395—1535 рр. це столиця середньовічного Міланського герцогства. Сьогодні Мілан виступає в ролі фінансової, торгової і промислової столиці Італії. Центральне розташування його в Північній Італії біля перевалів через Альпи і вигоди щодо зв'язків з Північно-Західною Європою незаперечні. Сама назва «Мілан» походить від римського «медіоланум» (серединний). Вже за 600 років до н. е. тут існувало кельтське поселення. У Мілані розміщені штаб-квартири корпорацій, банки, фондова і товарні біржі, страхові заклади тощо. У промисловості переважають машинобудування і металообробка, але одночасно це важливий текстильний центр (колись разом з французьким Ліоном він був лідером європейської шовкової промисловості), центр книгодрукування, фармацевтики та інших галузей. Мілан має давні культурні традиції, особливо в музично-театральній діяльності. В місті багато театрів і концертних залів, включаючи знаменитий театр «Ла Скала». Місто насичене художніми колекціями, музеями, бібліотеками, пам'ятками архітектури. Найвідомішою спорудою є Міланський собор. Ділова частина міста забудована хмарочосами.
Неаполь
Неаполь — найбільше місто півдня країни (1,2 млн жителів). Значення його виходить за межі цього району. За своїми характеристиками він ближчий до Центру і входить у ту 500-кілометрову частину західного узбережжя, яка простягнулася від Флоренції через Рим до Неаполя та охоплює три області — Тоскану, Лаціо і Кампанію. В XII—IX ст. Неаполь неодноразово був столицею різних державних утворень. Неаполь розташований на берегах однойменної затоки і має солідний хінтерланд, яким є родюча прибережна низовина. Різноманітна промисловість міста включає металургію, нафтопереробку і нафтохімію, машинобудування, легку і харчову. Місто є важливим портом, а також науковим і культурним центром. Його університет був заснований в 1224 р. В очах іноземців Неаполь уособлює Південь Італії і приваблює багато туристів своїм виглядом і такими вартими уваги пам'ятками, як порт Санта-Лючія, острів Капрі, вулкан Везувій і розкопки стародавнього міста Помпеї.
Турин
Турин (1,1 млн жителів) — центр П'ємонта. Розташований у верхів'ях річки По на підходах до перевалів Західних Альп. З VI ст. і по 1865 р. шість разів був столицею різних державних утворень. Напередодні та в роки Другої світової війни — осередок воєнної промисловості. Протягом 1942—1943 рр. значна частина міста була зруйнована. Сучасний Турин — частина «промислового трикутника» Півночі, транспортний вузол, науковий і культурний центр. Провідна галузь промисловості Турину — автомобільна. Тут знаходиться штаб-квартира й головні заводи корпорації «ФІАТ» і виготовляється 4/5 італійських автомобілів. Виробляють також літаки, залізничні вагони, трактори, суднові двигуни, шарикопідшипники тощо. Розвинені й інші галузі промисловості.
Палермо
Ґенуя
Ґенуя — третя частина «промислового трикутника». Вона розташована на вузькій береговій смузі між Апеннінами і Лігурійським морем і є найбільшим морським портом країни. Її хінтерланд охоплює «промисловий трикутник» в Італії і навіть Швейцарію та Німеччину. Портова діяльність і зараз є головною для Ґенуї. Одночасно це банківсько-комерційний і промисловий центр. Структура промисловості Ґенуї типова для портових міст: суднобудування і ресурсні галузі (металургійна, нафтопереробна, харчова). В місті багато архітектурних та історичних пам'яток. В XIII—XV ст. Ґенуя була центром могутньої морської держави, колонії якої були і в Північному Причорномор'ї: Кафа (сучасна Феодосія), Балаклава, Судак, Керч. Ґенуя знаходиться майже посередині італійської Рив'єри — знаменитої курортної зони Середземномор'я. Найвідомішими її центрами в Італії є Сан-Ремо і Рапалло.
Венеція
Венеція — найбільше місто Північного Сходу. У XI—XV ст. вона була центром багатої і могутньої морської держави. Власне Венеція розташована на 118 островах у лагуні Адріатичного моря. За вулиці в місті правлять протоки (канали), їх більш як 150 і через них перекинуто понад 400 мостів. Зв'язок з материком підтримується двома мостами (залізничним і шосейним). Сучасна промисловість, у тому числі й важка, та портова діяльність зосереджені в передмістях на материку, а історичний центр існує коштом експлуатації свого минулого: ансамблі й окремі пам'ятки архітектури, картинні галереї, традиційні фестивалі, вироби з венеціанського скла тощо. Венеція — один з найзнаменитіших туристичних центрів світу.
Флоренція
Флоренція на річці Арно в області Тоскана має різноманітні функції, але її важливість значно більше, ніж у Римі, визначається її минулим. В XIV—XVI ст. Флоренція була столицею Тосканського герцогства і головним культурним, торговим і банківським центром Італії. Тут творили найвидатніші поети, архітектори, художники і скульптори італійського Відродження. Місто в той час звали «Афінами Заходу». Флоренція відома як місто-музей. її картинні галереї Уффіці та Пітті — серед найвідоміших у світі. Флоренція — місто-побратим Києва.
Трієст
Трієст — прикордонне місто, яке не раз було причиною міжнародних конфліктів. Перевагою його є глибоководний порт, вузьким місцем — відсутність власного хінтерланда в межах Італії. Але протягом століть Трієст був зручним виходом до Середземномор'я і далі на схід для Австрії та Німеччини, а також для Центральної та Південно-Східної Європи. І тепер для нього головним є портова діяльність і пов'язані з нею галузі обробної промисловості, включаючи суднобудування.
Мапа розташування міст
Примітки
- ISTAT[недоступне посилання з квітня 2019]
Посилання
- Istituto Nazionale di Statistica (ISTAT) [ 22 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- Geo-Demo ISTAT [ 9 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Італійські міста, про які мало хто чув [ 10 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
- City Population — Найбільші міста Італії [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Італії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U cij statti vidsutnij vstupnij rozdil sho maye mistiti viznachennya predmeta i stislij oglyad najvazhlivishih aspektiv statti Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi preambulu Ce stattya pro najbilshi mista Italiyi TablicyaDani ISTAT navedeno na 31 serpnya 2014 roku Voni zasnovani na perepisu naselennya 2011 roku i vipravleni za oficijnimi demografichnimi danimi ital bilancio demografico Nomer p p Misto Oblast Naselennya 1 Rim Lacio 2 870 493 2 Milan Lombardiya 1 331 586 3 Neapol Kampaniya 989 598 4 Turin P yemont 899 291 5 Palermo Siciliya 676 527 6 Genuya Liguriya 594 254 7 Bolonya Emiliya Romanya 385 435 8 Florenciya Toskana 379 102 9 Bari Apuliya 321 687 10 Kataniya Siciliya 315 052 11 Veneciya Veneciya 264 919 12 Verona Veneciya 259 941 13 Messina Siciliya 240 725 14 Paduya Veneciya 210 494 15 Triyest Friuli Veneciya Dzhuliya 205 555 16 Taranto Apuliya 202 297 17 Breshiya Lombardiya 195 193 18 Prato Toskana 190 698 19 Parma Emiliya Romanya 189 151 20 Modena Emiliya Romanya 185 041 21 Redzho di Kalabriya Kalabriya 184 708 22 Redzho nel Emiliya Emiliya Romanya 172 028 23 Perudzha Umbriya 166 169 24 Livorno Toskana 160 520 25 Ravenna Emiliya Romanya 158 976 26 Kalyari Sardiniya 154 637 27 Fodzha Apuliya 152 879 28 Rimini Emiliya Romanya nizh 147500 29 Ferrara Emiliya Romanya 133 967 30 Salerno Kampaniya 133 429 31 Sassari Sardiniya 127 711 32 Latina Lacio 125 185 33 Monca Lombardiya 122 639 34 Sirakuzi Siciliya 122 286 35 Peskara Abrucco 121 303 36 Dzhulyano in Kampaniya Kampaniya 121 129 37 Bergamo Lombardiya 118 691 38 Forli Emiliya Romanya 118 250 39 Trento Trentino Alto Adidzhe 117 287 40 Vichenca Veneciya 113 674 41 Terni Umbriya 112 184 42 Bolcano Trentino Alto Adidzhe 105 974 43 Novara P yemont 104 586 44 P yachenca Emiliya Romanya 102 384 45 Ankona Marci 101 484 46 Andriya Apuliya 100 416Najbilshi mistaRim Rim Rim stolicya i najbilshe misto krayini stoliceyu suchasnoyi derzhavi misto stalo 1871 roku Ce odin z najznachnishih istorichnih centriv Zahidnogo svitu viniknennya yakogo za legendoyu vidnosyat do 753 r do n e Bilsh yak tisyachu rokiv vichne misto bulo stoliceyu Starodavnogo Rimu i she tisyachu centrom Papskoyi derzhavi Pidnesennya Rima v starodavni chasi pov yazane z jogo centralnim roztashuvannyam u mezhah Apenninskogo pivostrova i v mezhah primorskoyi chastini yaka bula najspriyatlivishoyu dlya lyudskoyi diyalnosti togo chasu Teper Rim ye suchasnim mistom z naselennyam u 2 8 mln cholovik Vin vikonuye vsi stolichni i chimalo mizhnarodnih funkcij U nomu mistitsya FAO Organizaciya OON z pitan prodovolstva i silskogo gospodarstva Na vidminu vid Londona Parizha ta Berlina Rim ne ye velikim oseredkom materialnogo virobnictva Rozvineni shvejna poligrafichna i harchova galuzi Duzhe znachni poziciyi jogo kinoindustriyi She bilshu rol vidigraye turizm Shoroku Rim vidviduyut blizko 10 mln turistiv Rim ye odnim z najvazhlivishih u sviti centriv starozhitnostej i mistectv U nomu bagato teatriv muzeyiv i kartinnih galerej palaciv fontaniv vill i hramiv U 1960 r tut vidbulis Litni Olimpijski igri Velicheznoyu ye nasichenist mista istorichnimi arhitekturnimi ta hudozhnimi pam yatkami Najvidomishimi zalishkami Starodavnogo Rimu ye ruyini Forumu Kolizeyu term lazen Karakalli ta Diokletiana katakombi ta in Rim lezhit na oboh beregah richki Tibr za 16 km vid Tirrenskogo morya Jogo avanport Ostiya malij i ne vidpovidaye potrebam velikogo mista U planuvanni Rima vidilyayut jogo istorichni elementi Starodavnij Rim papskij Rim i suchasnu zabudovu Starodavnya chastina sim pagorbiv vklyuchaye i suchasni uryadovi dilovi torgovi j rozvazhalni zakladi U XX st zdijsneni sprobi stvorennya specializovanih kompleksiv na okolicyah zaliznichnij vokzal nacionalna biblioteka i universitetske mistechko na shodi olimpijske mistechko na pivnochi ta velikij uryadovij centr na pivdennomu zahodi Shvaleno dovgostrokovu programu restavraciyi ruyin Zaboroneno ruh privatnogo avtotransportu v chastini istorichnogo centru Milan Milan Milan stolicya Lombardiyi 4 7 mln zhiteliv ye najbilshim mistom Pivnochi j Italiyi v cilomu ta odnim z najbilshih mist Yevropi Vin vhodit do simki yevromist vishoyi ligi Protyagom 1395 1535 rr ce stolicya serednovichnogo Milanskogo gercogstva Sogodni Milan vistupaye v roli finansovoyi torgovoyi i promislovoyi stolici Italiyi Centralne roztashuvannya jogo v Pivnichnij Italiyi bilya perevaliv cherez Alpi i vigodi shodo zv yazkiv z Pivnichno Zahidnoyu Yevropoyu nezaperechni Sama nazva Milan pohodit vid rimskogo mediolanum seredinnij Vzhe za 600 rokiv do n e tut isnuvalo keltske poselennya U Milani rozmisheni shtab kvartiri korporacij banki fondova i tovarni birzhi strahovi zakladi tosho U promislovosti perevazhayut mashinobuduvannya i metaloobrobka ale odnochasno ce vazhlivij tekstilnij centr kolis razom z francuzkim Lionom vin buv liderom yevropejskoyi shovkovoyi promislovosti centr knigodrukuvannya farmacevtiki ta inshih galuzej Milan maye davni kulturni tradiciyi osoblivo v muzichno teatralnij diyalnosti V misti bagato teatriv i koncertnih zaliv vklyuchayuchi znamenitij teatr La Skala Misto nasichene hudozhnimi kolekciyami muzeyami bibliotekami pam yatkami arhitekturi Najvidomishoyu sporudoyu ye Milanskij sobor Dilova chastina mista zabudovana hmarochosami Neapol Neapol Neapol najbilshe misto pivdnya krayini 1 2 mln zhiteliv Znachennya jogo vihodit za mezhi cogo rajonu Za svoyimi harakteristikami vin blizhchij do Centru i vhodit u tu 500 kilometrovu chastinu zahidnogo uzberezhzhya yaka prostyagnulasya vid Florenciyi cherez Rim do Neapolya ta ohoplyuye tri oblasti Toskanu Lacio i Kampaniyu V XII IX st Neapol neodnorazovo buv stoliceyu riznih derzhavnih utvoren Neapol roztashovanij na beregah odnojmennoyi zatoki i maye solidnij hinterland yakim ye rodyucha priberezhna nizovina Riznomanitna promislovist mista vklyuchaye metalurgiyu naftopererobku i naftohimiyu mashinobuduvannya legku i harchovu Misto ye vazhlivim portom a takozh naukovim i kulturnim centrom Jogo universitet buv zasnovanij v 1224 r V ochah inozemciv Neapol uosoblyuye Pivden Italiyi i privablyuye bagato turistiv svoyim viglyadom i takimi vartimi uvagi pam yatkami yak port Santa Lyuchiya ostriv Kapri vulkan Vezuvij i rozkopki starodavnogo mista Pompeyi Turin Turin Turin 1 1 mln zhiteliv centr P yemonta Roztashovanij u verhiv yah richki Po na pidhodah do perevaliv Zahidnih Alp Z VI st i po 1865 r shist raziv buv stoliceyu riznih derzhavnih utvoren Naperedodni ta v roki Drugoyi svitovoyi vijni oseredok voyennoyi promislovosti Protyagom 1942 1943 rr znachna chastina mista bula zrujnovana Suchasnij Turin chastina promislovogo trikutnika Pivnochi transportnij vuzol naukovij i kulturnij centr Providna galuz promislovosti Turinu avtomobilna Tut znahoditsya shtab kvartira j golovni zavodi korporaciyi FIAT i vigotovlyayetsya 4 5 italijskih avtomobiliv Viroblyayut takozh litaki zaliznichni vagoni traktori sudnovi dviguni sharikopidshipniki tosho Rozvineni j inshi galuzi promislovosti Palermo Palermo Genuya Genuya Genuya tretya chastina promislovogo trikutnika Vona roztashovana na vuzkij beregovij smuzi mizh Apenninami i Ligurijskim morem i ye najbilshim morskim portom krayini Yiyi hinterland ohoplyuye promislovij trikutnik v Italiyi i navit Shvejcariyu ta Nimechchinu Portova diyalnist i zaraz ye golovnoyu dlya Genuyi Odnochasno ce bankivsko komercijnij i promislovij centr Struktura promislovosti Genuyi tipova dlya portovih mist sudnobuduvannya i resursni galuzi metalurgijna naftopererobna harchova V misti bagato arhitekturnih ta istorichnih pam yatok V XIII XV st Genuya bula centrom mogutnoyi morskoyi derzhavi koloniyi yakoyi buli i v Pivnichnomu Prichornomor yi Kafa suchasna Feodosiya Balaklava Sudak Kerch Genuya znahoditsya majzhe poseredini italijskoyi Riv yeri znamenitoyi kurortnoyi zoni Seredzemnomor ya Najvidomishimi yiyi centrami v Italiyi ye San Remo i Rapallo Veneciya Veneciya Veneciya najbilshe misto Pivnichnogo Shodu U XI XV st vona bula centrom bagatoyi i mogutnoyi morskoyi derzhavi Vlasne Veneciya roztashovana na 118 ostrovah u laguni Adriatichnogo morya Za vulici v misti pravlyat protoki kanali yih bilsh yak 150 i cherez nih perekinuto ponad 400 mostiv Zv yazok z materikom pidtrimuyetsya dvoma mostami zaliznichnim i shosejnim Suchasna promislovist u tomu chisli j vazhka ta portova diyalnist zoseredzheni v peredmistyah na materiku a istorichnij centr isnuye koshtom ekspluataciyi svogo minulogo ansambli j okremi pam yatki arhitekturi kartinni galereyi tradicijni festivali virobi z venecianskogo skla tosho Veneciya odin z najznamenitishih turistichnih centriv svitu Florenciya Florenciya Florenciya na richci Arno v oblasti Toskana maye riznomanitni funkciyi ale yiyi vazhlivist znachno bilshe nizh u Rimi viznachayetsya yiyi minulim V XIV XVI st Florenciya bula stoliceyu Toskanskogo gercogstva i golovnim kulturnim torgovim i bankivskim centrom Italiyi Tut tvorili najvidatnishi poeti arhitektori hudozhniki i skulptori italijskogo Vidrodzhennya Misto v toj chas zvali Afinami Zahodu Florenciya vidoma yak misto muzej yiyi kartinni galereyi Uffici ta Pitti sered najvidomishih u sviti Florenciya misto pobratim Kiyeva Triyest Triyest Triyest prikordonne misto yake ne raz bulo prichinoyu mizhnarodnih konfliktiv Perevagoyu jogo ye glibokovodnij port vuzkim miscem vidsutnist vlasnogo hinterlanda v mezhah Italiyi Ale protyagom stolit Triyest buv zruchnim vihodom do Seredzemnomor ya i dali na shid dlya Avstriyi ta Nimechchini a takozh dlya Centralnoyi ta Pivdenno Shidnoyi Yevropi I teper dlya nogo golovnim ye portova diyalnist i pov yazani z neyu galuzi obrobnoyi promislovosti vklyuchayuchi sudnobuduvannya Mapa roztashuvannya mistRim Milan Neapol Turin Palermo Genuya Bolonya Florenciya Bari Kataniya Veneciya Verona Messina Paduya Triyest Breshiya Taranto Parma Prato ModenaRoztashuvannya 20 najbilsh naselenih mist ItaliyiPrimitkiISTAT nedostupne posilannya z kvitnya 2019 PosilannyaIstituto Nazionale di Statistica ISTAT 22 lyutogo 2011 u Wayback Machine Geo Demo ISTAT 9 lipnya 2011 u Wayback Machine Italijski mista pro yaki malo hto chuv 10 zhovtnya 2019 u Wayback Machine City Population Najbilshi mista Italiyi 6 bereznya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Italiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi