Міріам Перец

Мір'ям Перец (івр. מרים פרץ‎) — ізраїльська освітянка. Двоє її синів загинули під час служби у армії Ізраїлю, відтоді Перец веде освітню роботу серед молоді та солдат ЦАГАЛю. За діяльність, спрямовану на поширення ідей сіонізму та зміцнення ізраїльського духу, у 2018 році відзначена Державною премією Ізраїлю.

Мір'ям Перец
מרים פרץ
Ім'я при народженні	івр. מרים אוחיון‎
Народилася	10 квітня 1954(1954-04-10) (70 років) Касабланка, Французьке Марокко
Країна	Ізраїль
Діяльність	вихователька, куратор освіти
Alma mater	Університет Бен-Гуріона
Знання мов	іврит
Конфесія	юдаїзм
Нагороди	Державна премія Ізраїлю, (2018)
Медіафайли у Вікісховищі

Кандидатка на посаду президента Ізраїлю на виборах 2021 року.

Біографія

Перец народилась і виросла в юдейському районі Касабланки. В 1964 році разом з батьками переїхала до Ізраїлю. Першим домом для них став транзитний табір Хацерім поблизу Беер-Шеви. У 1979 році здобула ступінь бакалавра з історії єврейського народу та гебрейської літератури. Після одруження з Елізером Перецем з оселилась у Офірі на Синаї, де народила двох синів. В 1982 році після (підписання мирної угоди між Ізраїлем та Єгиптом) родина, разом з усім еврейським населенням, була евакуйована з Синаю. Вони оселились у , де Перец народила ще чотирьох дітей. З 1982 року працювала вчителькою, а потім директоркою школи у Гіват-Зеєві. З 2018 року — керівниця відділу освіти Єрусалимського округу.

25 листопада 1998 року у віці 22 років загинув її старший син — (сеґен) Уріель Перец. Через п'ять років у віці 56 років, від тяжкої хвороби, викликаної смертю сина, помер її чоловік. 26 квітня 2010 року її син (рав-серен) Еліраз Перец загинув у сутичці з терористами у Секторі Гази.

Після загибелі першого сина Перец присвячує життя поширенню сіоніської спадщини серед молоді, солдат ЦАГАЛю та у еврейських общинах за кордоном. Вона зустрічалась із блзько 1000 солдатами щотижня, отримувала тисячі листів, багато з яких були від батьків інших загиблих солдат та жертв терору.

Мір'ям Перец виступає з лекцією перед солдатами

В 2014 році Беньямін Нетаньягу пропонував внести її до списку партії Лікуд у Кнесеті, але вона відхилила цю пропозицію.

У 2021 році була кандидаткою на посаду президента Ізраїлю, але поступилась Іцхаку Герцоґу.

Визнання

Мір'ям Перец з родиною після вручення премії Ізраїлю

З 2012 року почесний член за «час відданий суспільству, за гідний приклад, за любов та самопожертву, за довгі роки сіоніської діяльності».

У 2014 році отримала почесне право (запалити смолоскип на церемонії з нагоди Дня Незалежності Ізраїлю).

З 2016 року почесний доктор університету Бар-Ілан в Тель-Авіві.

У квітні 2018 року в день 70 річчя Ізраїлю Перец отримала Премію Ізраїлю за «зміцнення єврейсько-ізраїльського духу». Її промова на церемонії вручення отримала численні схвальні відгуки та була включена до шкільної програми.

В 2020 році ізраїльське видання ^[en] помістило її на п'яте місце у списку найвпливовіших осіб національно-релігійної громадськості, як «жінку що кожен день працює аби зробити Державу Ізраїль кращим місцем для її громадян».

Примітки

1. Уріель Перец на сайті пам'яті загиблих солдат Ізраїлю [ 25 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (івр.)
2. . Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 31 травня 2021. (івр.)
3. . nrg. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 31 травня 2021. (івр.)
4. . ^[he]. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 31 травня 2021. (івр.)
5. . Макор рішон. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 31 травня 2021. (івр.)

Посилання

• Сторінка у Фейсбуці [ 24 травня 2021 у Wayback Machine.]
• Мір'ям Перец у Твіттер [ 2 червня 2021 у Wayback Machine.]
• Біографія на сайті Премії Ізраїлю [ 20 травня 2021 у Wayback Machine.](івр.)