Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бу ргард Крі стоф Мі ніх нім Burkhard Christoph von Münnich 9 травня 1683 16830509 27 16 жовтня 1767 російський військов

Мініх Бурхард Крістоф

Мініх Бурхард Крістоф

Бу́ргард-Крі́стоф Мі́ніх (нім. Burkhard Christoph von Münnich; 9 травня 1683(16830509) — 27 (16) жовтня 1767) — російський військовий і державний діяч німецького походження. Якийсь час — правитель України. Батько російського політичного діяча Іогана Ернеста Мініха

Бургард-Крістоф Мініх
нім. Burkhard Christoph von Münnich
image
Народження9 (19) травня 1683[1]
Берне, Везермарш, d, Веймарська республіка, Німецький Райх[1]
Смерть16 (27) жовтня 1767[1] (84 роки)
Санкт-Петербург, Російська імперія[2][1]
ПохованняЕстонія
Країнаimage Російська імперія
Звання
КомандуванняАрмія
Війни / битвиВійна за іспанську спадщину
Титулграф[d]
РідQ821455?
ДітиІоган Ернест Мініх, d і d[3]
Нагороди
image image image image
image Бургард-Крістоф Мініх у Вікісховищі

Імена

  • Буркгард-Крістоф фон Мюнніх (нім. Burkhard Christoph von Münnich) — у німецьких джерелах.
  • Христофор Антонович Мініх (рос. Христофо́р Анто́нович Ми́них) — у російських джерелах.
  • Бургард-Крістоф Мінніх — оригінальне поєднання російської і німецької назв у деяких українських джерелах.

Біографія

Ранні роки

Народився в Ольденбурзі в сім'ї спадкових інженерів. Здобув ґрунтовну інженерну освіту. В 1700—1720 роках служив інженером у французькій, гессен-дармштадтській, гессен-кассельській та польсько-саксонській арміях. Під командуванням Євгенія Савойського та герцога Мальборо брав участь у війні за іспанську спадщину, а також брав участь у деяких інших військових кампаніях. В Німеччині отримав звання полковника, в Польщі — генерал-майора.

Служба в Росії

image
Копання Ладозького каналу
image
Мініх на пам'ятнику «1000-ліття Росії» в Великому Новгороді серед 128 фігур найвидатніших осіб в російській історії

Службу в Росії розпочав у 1721 році як військовий і гірничий інженер. За наказом Петра I Мініх перебрав у князя Меншикова керівництво спорудженням (копанням) Староладозького каналу, що здійснювалося, головним чином, руками українських козаків. На будівельних роботах від непосильної праці, голоду й важкого клімату гинули десятки тисяч осіб.

В 1734 році за пропозицією фаворита імператриці Анни Іоанівни, герцога Бірона Мініху було доручено взяти Данціг, де в той час перебував французький ставленик Станіслав Лещинський. Після кровопролитних боїв Данціг був взятий, але Мініху дорікали за тривалу облогу та за втечу Лещинського. На польський трон був зведений ставленик Росії та Австрії саксонський курфюрст Август.

Під час російсько-турецької війни 1735—1739 років Мініх — головнокомандувач Дніпровською армією, що тривалий час була дислокована на території Гетьманщини і Слобідської України; військовий губернатор Білгорода та Києва. 28 травня 1736 року заволодів фортецею Перекоп, 17 червня 1736 — Бахчисараєм, але за браком продовольства і фуражу залишив Крим.

12—13 червня 1737 року керував штурмом Очакова. У Ставучанській битві 28 серпня 1739 розгромив армію сераскера Вєлі-паші, заволодів Хотином і майже усією Молдовою. Будучи в цей час необмеженим правителем України, Мініх силоміць згонив українських селян і козаків на побудову фортець, земляних укріплень тощо, де вони змушені були працювати «своїм коштом» і зі своїм знаряддям. Масові реквізиції робочої худоби, залучення населення до обозної служби в армії, що здійснювалися за ініціативою Мініха, призвели до руйнування господарства України. За його наказом українські козацькі полки, які перебували в складі російської армії, під час бойових дій виконували здебільшого різні фортифікаційні роботи.

У листопаді 1740 року за активною участю Мініха в Санкт-Петербурзі стався палацевий переворот на користь Брауншвейзької родини. Мініх став 1-м міністром російського уряду.

У листопаді 1741 року зі сходженням на престол Єлизавети Петрівни Мініха спочатку засудили до смертної кари, а потім, коли Мініх вже стояв на ешафоті, йому зачитали про зміну смертного вироку на заслання до Сибіру, звідки його повернув імператор Петро III аж через 20 років.

В останні роки життя, за царювання Катерини II, Мініх керував роботою Балтійського та Нарвського портів, Кронштадтського й Ладозького каналів. В одному з листів до Катерини Мініх написав:

Найбільше нещастя государів полягає в тому, що люди, до яких вони мають довіреність, ніколи не надають їм істини в теперішньому вигляді. Але я звик діяти інакше, бо не боюсь партій, хоча б вони і склалися проти мене

Наприкінці Катерина II його призначила, як він колись хотів, губернатором Сибіру (з проживанням в Петербурзі). Помер Мініх 16 жовтня 1767 року від тяжких хвороб.

Оцінки

Микола Миколайович Бантиш-Каменський написав про Мініха:

Граф був високого зросту. Очі його і все риси обличчя показували дотепність, безстрашність і твердість характеру; голос і постава являли в ньому героя. Він мимовільним чином вселяв в інших повагу до себе і страх; був надзвичайно працьовитий і заповзятливий; не знав втоми, мало спав, любив порядок, відрізнявся, коли хотів, люб'язністю в суспільстві, стояв на ряду з першими інженерами і полководцями свого часу; але разом був гордий, честолюбний, лукавий, вимогливий, жорстокий; не дорожив задля своєї слави кров'ю ввірених йому солдатів; здавався другом усіх, не люблячи нікого.

Примітки

  1. Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
    d:Track:Q1768199d:Track:Q649d:Track:Q5061737
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #103148272 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  3. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
    d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326
  4. Путро О. Мініх Бургард-Крістоф… — С. 744.
  5. Староладожский и Новоладожский каналы [ 3 серпня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. Миних Б.-Х. Записки фельдмаршала графа Миниха. Перевод с французскаго. Редакция издания и примечания С. Н. Шубинскаго. С приложением портрета графа Миниха. Спб., 1874. (рос.)
  7. Бантыш-Каменский, Д. Н. 11-й генерал-фельдмаршал Граф Миних // Биографии российских генералиссимусов и генерал-фельдмаршалов. В 4-х частях. Репринтное воспроизведение издания 1840 года. Часть 1–2. — М.: Культура, 1991. — 620 с. — .

Бібліографія

Джерела

  • Миних Б.-Х. Записки фельдмаршала графа Миниха. Перевод с французскаго. Редакция издания и примечания С. Н. Шубинскаго. С приложением портрета графа Миниха. Санкт-Петербург, 1874.

Монографія

  • Halem, G. Lebensbeschreibung des Russisch-Kaiserlichen Generalfeldmarschalls Burchard Christoph von Münnich. Oldenburg, 1803.
  • Vischer, M. Münnich: Ingenieur — Feldherr — Hochverräter. Frankfurt a. M., 1938.
  • Бантыш-Каменский, Д. Н. 11-й генерал-фельдмаршал Граф Миних // Биографии российских генералиссимусов и генерал-фельдмаршалов. Ч. 1–2. — Москва: Культура, 1991.

Довідники

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бургард-Крістоф Мініх

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Bu rgard Kri stof Mi nih nim Burkhard Christoph von Munnich 9 travnya 1683 16830509 27 16 zhovtnya 1767 rosijskij vijskovij i derzhavnij diyach nimeckogo pohodzhennya Yakijs chas pravitel Ukrayini Batko rosijskogo politichnogo diyacha Iogana Ernesta MinihaBurgard Kristof Minihnim Burkhard Christoph von MunnichNarodzhennya9 19 travnya 1683 1 Berne Vezermarsh d Vejmarska respublika Nimeckij Rajh 1 Smert16 27 zhovtnya 1767 1 84 roki Sankt Peterburg Rosijska imperiya 2 1 PohovannyaEstoniyaKrayinaRosijska imperiyaZvannyaKomanduvannyaArmiyaVijni bitviVijna za ispansku spadshinuTitulgraf d RidQ821455 DitiIogan Ernest Minih d i d 3 Nagorodi Burgard Kristof Minih u VikishovishiImenaBurkgard Kristof fon Myunnih nim Burkhard Christoph von Munnich u nimeckih dzherelah Hristofor Antonovich Minih ros Hristofo r Anto novich Mi nih u rosijskih dzherelah Burgard Kristof Minnih originalne poyednannya rosijskoyi i nimeckoyi nazv u deyakih ukrayinskih dzherelah BiografiyaRanni roki Narodivsya v Oldenburzi v sim yi spadkovih inzheneriv Zdobuv gruntovnu inzhenernu osvitu V 1700 1720 rokah sluzhiv inzhenerom u francuzkij gessen darmshtadtskij gessen kasselskij ta polsko saksonskij armiyah Pid komanduvannyam Yevgeniya Savojskogo ta gercoga Malboro brav uchast u vijni za ispansku spadshinu a takozh brav uchast u deyakih inshih vijskovih kampaniyah V Nimechchini otrimav zvannya polkovnika v Polshi general majora Sluzhba v Rosiyi Kopannya Ladozkogo kanalu Minih na pam yatniku 1000 littya Rosiyi v Velikomu Novgorodi sered 128 figur najvidatnishih osib v rosijskij istoriyi Sluzhbu v Rosiyi rozpochav u 1721 roci yak vijskovij i girnichij inzhener Za nakazom Petra I Minih perebrav u knyazya Menshikova kerivnictvo sporudzhennyam kopannyam Staroladozkogo kanalu sho zdijsnyuvalosya golovnim chinom rukami ukrayinskih kozakiv Na budivelnih robotah vid neposilnoyi praci golodu j vazhkogo klimatu ginuli desyatki tisyach osib V 1734 roci za propoziciyeyu favorita imperatrici Anni Ioanivni gercoga Birona Minihu bulo dorucheno vzyati Dancig de v toj chas perebuvav francuzkij stavlenik Stanislav Leshinskij Pislya krovoprolitnih boyiv Dancig buv vzyatij ale Minihu dorikali za trivalu oblogu ta za vtechu Leshinskogo Na polskij tron buv zvedenij stavlenik Rosiyi ta Avstriyi saksonskij kurfyurst Avgust Pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1735 1739 rokiv Minih golovnokomanduvach Dniprovskoyu armiyeyu sho trivalij chas bula dislokovana na teritoriyi Getmanshini i Slobidskoyi Ukrayini vijskovij gubernator Bilgoroda ta Kiyeva 28 travnya 1736 roku zavolodiv forteceyu Perekop 17 chervnya 1736 Bahchisarayem ale za brakom prodovolstva i furazhu zalishiv Krim 12 13 chervnya 1737 roku keruvav shturmom Ochakova U Stavuchanskij bitvi 28 serpnya 1739 rozgromiv armiyu seraskera Vyeli pashi zavolodiv Hotinom i majzhe usiyeyu Moldovoyu Buduchi v cej chas neobmezhenim pravitelem Ukrayini Minih silomic zgoniv ukrayinskih selyan i kozakiv na pobudovu fortec zemlyanih ukriplen tosho de voni zmusheni buli pracyuvati svoyim koshtom i zi svoyim znaryaddyam Masovi rekviziciyi robochoyi hudobi zaluchennya naselennya do oboznoyi sluzhbi v armiyi sho zdijsnyuvalisya za iniciativoyu Miniha prizveli do rujnuvannya gospodarstva Ukrayini Za jogo nakazom ukrayinski kozacki polki yaki perebuvali v skladi rosijskoyi armiyi pid chas bojovih dij vikonuvali zdebilshogo rizni fortifikacijni roboti U listopadi 1740 roku za aktivnoyu uchastyu Miniha v Sankt Peterburzi stavsya palacevij perevorot na korist Braunshvejzkoyi rodini Minih stav 1 m ministrom rosijskogo uryadu U listopadi 1741 roku zi shodzhennyam na prestol Yelizaveti Petrivni Miniha spochatku zasudili do smertnoyi kari a potim koli Minih vzhe stoyav na eshafoti jomu zachitali pro zminu smertnogo viroku na zaslannya do Sibiru zvidki jogo povernuv imperator Petro III azh cherez 20 rokiv V ostanni roki zhittya za caryuvannya Katerini II Minih keruvav robotoyu Baltijskogo ta Narvskogo portiv Kronshtadtskogo j Ladozkogo kanaliv V odnomu z listiv do Katerini Minih napisav Najbilshe neshastya gosudariv polyagaye v tomu sho lyudi do yakih voni mayut dovirenist nikoli ne nadayut yim istini v teperishnomu viglyadi Ale ya zvik diyati inakshe bo ne boyus partij hocha b voni i sklalisya proti mene Naprikinci Katerina II jogo priznachila yak vin kolis hotiv gubernatorom Sibiru z prozhivannyam v Peterburzi Pomer Minih 16 zhovtnya 1767 roku vid tyazhkih hvorob OcinkiMikola Mikolajovich Bantish Kamenskij napisav pro Miniha Graf buv visokogo zrostu Ochi jogo i vse risi oblichchya pokazuvali dotepnist bezstrashnist i tverdist harakteru golos i postava yavlyali v nomu geroya Vin mimovilnim chinom vselyav v inshih povagu do sebe i strah buv nadzvichajno pracovitij i zapovzyatlivij ne znav vtomi malo spav lyubiv poryadok vidriznyavsya koli hotiv lyub yaznistyu v suspilstvi stoyav na ryadu z pershimi inzhenerami i polkovodcyami svogo chasu ale razom buv gordij chestolyubnij lukavij vimoglivij zhorstokij ne dorozhiv zadlya svoyeyi slavi krov yu vvirenih jomu soldativ zdavavsya drugom usih ne lyublyachi nikogo PrimitkiBolshaya rossijskaya enciklopediya Moskva Bolshaya rossijskaya enciklopediya 2004 d Track Q1768199d Track Q649d Track Q5061737 Deutsche Nationalbibliothek Record 103148272 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Putro O Minih Burgard Kristof S 744 Staroladozhskij i Novoladozhskij kanaly 3 serpnya 2018 u Wayback Machine ros Minih B H Zapiski feldmarshala grafa Miniha Perevod s francuzskago Redakciya izdaniya i primechaniya S N Shubinskago S prilozheniem portreta grafa Miniha Spb 1874 ros Bantysh Kamenskij D N 11 j general feldmarshal Graf Minih Biografii rossijskih generalissimusov i general feldmarshalov V 4 h chastyah Reprintnoe vosproizvedenie izdaniya 1840 goda Chast 1 2 M Kultura 1991 620 s ISBN 5 7158 0002 1 BibliografiyaDzherela Minih B H Zapiski feldmarshala grafa Miniha Perevod s francuzskago Redakciya izdaniya i primechaniya S N Shubinskago S prilozheniem portreta grafa Miniha Sankt Peterburg 1874 Monografiya Halem G Lebensbeschreibung des Russisch Kaiserlichen Generalfeldmarschalls Burchard Christoph von Munnich Oldenburg 1803 Vischer M Munnich Ingenieur Feldherr Hochverrater Frankfurt a M 1938 Bantysh Kamenskij D N 11 j general feldmarshal Graf Minih Biografii rossijskih generalissimusov i general feldmarshalov Ch 1 2 Moskva Kultura 1991 Dovidniki Mutzenbecher A Munnich Burchard Christoph Graf von Allgemeine Deutsche Biographie Leipzig 1886 Band 23 S 19 21 Feder U Munnich Burchard Christoph Graf von Neue Deutsche Biographie Berlin 1997 Band 18 S 530 532 Digitalisat Friedl H Munnich Anton Gunther von Biographisches Handbuch zur Geschichte des Landes Oldenburg Oldenburg Isensee 1992 S 496 499 Putro O Minih Burgard Kristof 23 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 S 744 Minih Burkgard Hristof Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1961 T 4 kn VIII Literi Me Na S 996 1000 ekz PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Burgard Kristof Minih Munnich Burckhard Christoph Gf 1683 1767 Baltisches biografisches Lexikon digital

Дата публікації:
Топ