Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Національний академічний Великий театр опери та балету Республіки Білорусь (біл. Нацыянальны акадэмічны Вялікі тэатр опэры і балету Рэспублікі Беларусь; рос. Национальный академический Большой театр оперы и балета Республики Беларусь) — єдиний оперний театр і найбільший театр у Білорусі, розташований у столиці держави місті Мінську, головна музична і театральна сцена країни.
| Національний академічний Великий театр опери та балету Республіки Білорусь Нацыянальны акадэмічны Вялікі тэатр опэры і балету Рэспублікі Беларусь | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Національний академічний Великий театр опери та балету Республіки Білорусь | ||||
| 53°54′37″ пн. ш. 27°33′41″ сх. д. / 53.910277777778° пн. ш. 27.561388888889° сх. д. | ||||
| Країна |  Білорусь | |||
| Місто | ||||
| Місце | Національний академічний Великий театр опери та балету Республіки Білорусь[d] | |||
| Адреса | ||||
| Архітектор | Й. Г. Лангбард, Г. Лавров | |||
| Місткість | 1,200 місць | |||
| Тип | оперний театр | |||
| Статус | національний академічний | |||
| Відкрито | 25 травня 1933 року | |||
| Знову відкрито | 1947 рік | |||
| Колишні назви | Державний театр опери та балету БРСР | |||
| Репертуар | національна і світова опера | |||
| Керівництво | генеральний директор В. П. Гридюшко | |||
| bolshoibelarus.by | ||||
| Нагороди |  | |||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
| | ||||
 Національний академічний Великий театр опери та балету Республіки Білорусь у Вікісховищі | ||||
Загальні дані
Національний академічний Великий театр опери та балету Республіки Білорусь розташований в історичному районі Мінська — Троїцькому передмісті у величній будівлі, оточеній мальовничим парком, за адресою:
- пл. Паризької Комуни, буд. 1, м. Мінськ (Білорусь).
Будинок мінської опери є взірцем радянського міжвоєнного конструктивізму (автори — Й. Г. Лангбард, Г. Лавров), нині — пам'ятка архітектури національного значення.
Вистави в театрі відбуваються обома державними мовами країни — білоруською та російською.
На початок 2010 року генеральний директор театру — Володимир Павлович Гридюшко, головний диригент Віктор Михайлович Плоскина, художній керівник балету Юрій Антонович Троян, головний хормейстер Ніна Йосипівна Ломанович, головний художник Олександр Олександрович Костюченко.
З історії театру
Початки театру і довоєнний розвиток
Державний театр опери та балету БРСР був створений на базі студії й відкрився 25 травня 1933 року постановкою опери «Кармен» з Ларисою Александровською в заглавній ролі. Власного приміщення заклад на той час не мав, і аж до 1938 року всі його вистави відбувалися на сцені Білоруського драматичного театру.
У 1934 році розпочалось масштабне будівництво приміщення Мінського оперного театру за проектом відомого радянського архітектора Йосипа Лангбарда (в стилі радянського конструктивізму). Будівництво велося на місці знесеного найдавнішого в місті Троїцького базару (кірмашу), і тривало доволі довго — 5 років, причому 1937 року першопочатковий плян був переопрацьований у бік зменшення видатків і, відповідно, розмірів будівлі. Нарешті 10 березня 1938 року відбулося урочисте відкриття новозбудованого оперного театру в Мінську.
У перші роки роботи театру на сцені були поставлені опери: «Князь Ігор», «Євгеній Онєгін», «Пікова дама», «Лебедине озеро» тощо
У 1939—40 роки на сцені театру було здійснено постановки перших білоруських національних опер — «Міхась Падгорны» Є. К. Тикоцького, «У пушчах Палесся» А. В. Богатирьова, «Кветка шчасця» А. Є. Туренкова та перший національний балет «Салавей» М. Є. Крошнера.
Перші діячі театру — І. О. Гітгарц (художній керівник), Г. Н. Петров (диригент), О. М. Борисович (режисер), Л. В. Крамаревський (балетмейстер); солісти співів — Л. П. Александровська, Р. В. Млодек, С. Ю. Друкер, І. М. Болотін, М. І. Денисов; солісти балету — А. В. Ніколаєва, Т. С. Узунова, Ю. В. Хераско, С. В. Дречин тощо.
Під час німецької окупації 1941—44 рр. театр зазнав ушкоджень — у перші ж дні німецько-радянської війни в приміщення поцілила авіабомба, зруйнувавши глядацьку залу, представники окупаційної влади влаштували в напівзруйнованій будівлі стайні, а інтер'єри та оздоблення театру розграбували й вивезди до Німеччини.
Колектив закладу в цей час перебував на евакуації в Горькому (зараз Нижній Новгород), де в місцевому оперному театрі навіть працювала доволі значна (50 осіб) група мінських солістів, потому в Коврові.
Мінський оперний після ІІ Світової
Після зайняття міста радянськими військами (1944) театр було ретельно реконструйовано й добудовано, зокрема, з'явилися ярусні балкони в глядацькій залі. Під час відновлювальних робіт усередині будівлі використовувались заамльовки Андрія Бембеля.
Реконструкція приміщення мінської опери тривала три роки й завершилась у 1948 році. Навколо театру було організовано парк, також спроектований Лангбардом. Колектив же театру, що повернувся відразу по звільненні Мінська, відновивши діяльність, деякий час давав вистави у Окружному Будинку офіцерів.
1947 року реконструйовану будівлю театру було відкрито прем'єрною постановкою однієї з найкращих національних опер «Кастусь Каліноўскі» Д. А. Лукаса. Довоєнний репертуар вдалося повністю відновити лише 1949 року. Загалом наприкінці 1940 — у 1950-х рр. було здійснено постановки, що увійшли до золотого фонду білоруського оперного театру — балет «Князь-озеро» В. А. Золотарьова (1949), «Дзяўчына з Палесся» Тикоцького (1953) тощо, а також опер класичного репертуару — «Борис Годунов», «Садко», «Иван Сусанин» (1950), «Мазепа» тощо. 1955 року з'явився перший дитячий оперний спектакль «Марынка».
Упродовж 1967 року відбулися нові реставраційні й будівельні роботи — в результаті будівля отримала низький шоломоподібний дах. А 1978 року відбувалась нова реконструкція будівлі.
У колишньому Радянському Союзі театр мав стійку репутацію одного з найяскравіших та відкритих до творчих пошуків оперних колективів, за що 1940 року отримав звання «Великий», а 1964-го — «академічний».
Розквіт Мінського оперного театру в повоєнний радянський період творили такі відомі театральні діячі: диригенти Онисим Брон, Володимир Пірадов, Лев Любимов, Тетяна Коломійцева, Ярослав Вощак, Володимир Мошенський, Геннадій Проваторов, Марк Шнейдерман Олександр Анісімов; режисери Олег Моралев, Дмитро Смолич, Юрій Юженцев, Семен Штейн, В'ячеслав Цюпа, Маргарита Ізворська-Єлізарьєва; художники Сергій Ніколаєв, Євген Чемодуров, Ернст Гейдебрехт, Євген Ждан, В'ячеслав Окунєв.
Солісти опери: Микола Ворвулєв, Зеновій Бабій, Нінель Ткаченко, Олександр Дедик, Людмила Шемчук, Ігор Сорокін, Марія Гулегіна, Едуард Пелагейченко, В'ячеслав Полозов.
Театр багато гастролював у містах СРСР, зокрема не раз виступав на найпрестижнішій у Союзі сцені — у Большому театрі в Москві.
1989 року на сцені Оперного театру БРСР було поставлено шедевральну національну оперу «Дзікае паляваннє караля Стаха» Солтана (за твором В. С. Короткевича), що здобула Державну премію Білорусі.
Театр у незалежній Білорусі
Діяльність театру в 1990-ті позначена безперервним збагаченням репертуару шедеврами класики, подальшим зверненням до національного матеріалу, продовженням творчих пошуків.
1996 року в результаті реорганізації єдиний театр розділився на самостійні структури: опери та балету.
У 1996 році балет «Страсці» («Рагнеда») Мдивані-Єлізарьєва, присвячений непростій долі полоцької княгині Рогніди, було удостоєно Державної премії Республіки Білорусь, премії Міжнародної асоціації танцю під егідою ЮНЕСКО «Бенуа де ля данс».
Останні великі (терміном на 2 роки) відновлювальні роботи у приміщенні мінського оперного театру здійснювались, починаючи від 2006 року.
У 2009 році після капітальної реконструкції приміщення було прийнято рішення знову об'єднати трупи в єдиний Національний академічний Великий театр опери та балету.
Реперутар і діяльність
Основу репертуару Національного академічного Великого театру опери та балету Республіки Білорусь складають опери світового надбання — європейської та російської класики, зокрема шедеври італійського бельканто: «Набукко», «Бал-маскарад», «Аїда», «Отелло» Джузеппе Верді, «Мадам Баттерфляй», «Тоска», «Богема» і «Турандот» Джакомо Пуччіні. Одні з найулюбленіших постановок також опера «Князь Игорь» Олександра Бородіна, «Травіата» Дж. Верді, «Кармен» Жоржа Бізе, «Євгеній Онєгін» Петра Чайковського.
Не сходять зі сцени й взірці білоруської національної опери — «Дзікае паляванне караля Стаха» Володимира Солтана, «Зорка Венера» Юрія Семеняко, «Сівая легенда» Дмитра Смольського, «Князь Новоградский» Андрія Бондаренка тощо.
Діяльності балетної трупи у 80—90-і рр. притаманне збагачення репертуару та засвоєння сучасної хореографії — в цей час здійснено яскраві постановки Валентина Єлізарьєва «Кармен-сюита», «Сотворение мира», «Тиль Уленшпигель», «Спартак», «Щелкунчик», «Кармина Бурана», «Болеро», «Ромео і Джульєтта», «Страсти», «Жар-птица», «Весна священная».
Значною подією в історії Білоруської опери стали масштабні постановки опер «Война и мир» Сергія Прокоф'єва, «Леди Макбет Мценского уезда» Дмитра Шостаковича, «Борис Годунов» Модеста Мусоргського. З 1997 року педагогом-репетитором працювала Людмила Бржозовська.
Яскраві прем'єри останнього десятиліття (2000-ні):
- «Юбилей» Сергія Кортеса (2002);
- «Записки сумасшедшего» В'ячеслава Кузнецова (2005);
- «Синяя Борода и его жены» Віктора Копитька (2006);
У 76-му театральному сезоні (2008/2009) відбулася прем'єра білоруської комічної опери «Чужое багацце», реконструйованої Володимиром Байдовим та Віктором Скоробогатовим за автентичними партитурам композитора Яна Голланда, а також німецьким хореографом-постановником Дитмаром Зайффертом було відновлено балет «Тщетная предосторожность» . У 77-му театральному сезоні (2009/2010) відбулися прем'єрні покази балету «Золушка» в постановці московського хореографа Юрія Викторовича Пузакова та опери «Трубадур» шведського режисера Маріанни Берглоф. До театру у 2009 році повернулась провідний майстер сцени Марина Вежновець.
За останні 15 років (дані на поч. 2010 року) колектив театру побував із гастролями у понад 30 країнах світу, причому в деяких з них неодноразово.
Див. також
- Олексій Авечкін (1976–2013) — латвійський балетний танцівник
Примітки
- Дирекція театру на Офіційна вебсторінка театру (рос.)
- Світлини та інформація на вебсайті www.minsk-old-new.com («Мінськ Старий і Новий») [Архівовано 2009-01-26 у Wayback Machine.] (рос.)
- Беларусы: У 8 т. Т.2. Дойлідства / А. І. Лакотка; Ін-т мастацтвазнаўства, этнаграфіі і фальклору; Рэдкал.: В. К. Бандарчык, М. Ф. Піліпенка, А. І. Лакотка. — Мн.: Тэхналогія, 1997. С. 320 (біл.)
- Історія театру [Архівовано 2012-03-28 у Wayback Machine.] на Офіційна вебсторінка театру [Архівовано 27 січня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Репертуар [Архівовано 2012-03-28 у Wayback Machine.] на Офіційна вебсторінка театру [Архівовано 27 січня 2010 у Wayback Machine.]
Джерела та література
- Беларусы: У 8 т. Т.2. Дойлідства / А. І. Лакотка; Ін-т мастацтвазнаўства, этнаграфіі і фальклору; Рэдкал.: В. К. Бандарчык, М. Ф. Піліпенка, А. І. Лакотка. — Мн.: Тэхналогія, 1997. С. 320 (біл.)
- Смольскі Б., Беларускі дзяржаўны ордена Леніна Вялікі тэатр оперы і балета // Мастацтва Совецкай Беларусі. Сборник артыкулаў, Мінск, 1955 (біл.)
Посилання
- Офіційна вебсторінка театру (біл.) (рос.) (англ.)
- ст. «Білоруський театр опери та балету» у російськомовній «Театральній енциклопедії» (рос.)
- Історія театру на Офіційна вебсторінка театру (рос.)
- Національний академічний Великий театр опери та балету Республіки Білорусь на wikimapia.org (рос.)
- Світлини та інформація на вебсайті www.minsk-old-new.com («Мінськ Старий і Новий») (рос.)
- Іосіф Лянгбард. Менская Опэра у «НН»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nacionalnij akademichnij Velikij teatr operi ta baletu Respubliki Bilorus bil Nacyyanalny akademichny Vyaliki teatr opery i baletu Respubliki Belarus ros Nacionalnyj akademicheskij Bolshoj teatr opery i baleta Respubliki Belarus yedinij opernij teatr i najbilshij teatr u Bilorusi roztashovanij u stolici derzhavi misti Minsku golovna muzichna i teatralna scena krayini Nacionalnij akademichnij Velikij teatr operi ta baletu Respubliki Bilorus Nacyyanalny akademichny Vyaliki teatr opery i baletu Respubliki Belarus Nacionalnij akademichnij Velikij teatr operi ta baletu Respubliki BilorusNacionalnij akademichnij Velikij teatr operi ta baletu Respubliki Bilorus53 54 37 pn sh 27 33 41 sh d 53 910277777778 pn sh 27 561388888889 sh d 53 910277777778 27 561388888889 Krayina BilorusMisto MinskMisce Nacionalnij akademichnij Velikij teatr operi ta baletu Respubliki Bilorus d Adresa pl Parizkoyi Komuni 1Arhitektor J G Langbard G LavrovMistkist 1 200 miscTip opernij teatrStatus nacionalnij akademichnijVidkrito 25 travnya 1933 rokuZnovu vidkrito 1947 rikKolishni nazvi Derzhavnij teatr operi ta baletu BRSRRepertuar nacionalna i svitova operaKerivnictvo generalnij direktor V P Gridyushko 1 bolshoibelarus byNagorodiIdentifikatori i posilannya Nacionalnij akademichnij Velikij teatr operi ta baletu Respubliki Bilorus u Vikishovishi Zmist 1 Zagalni dani 2 Z istoriyi teatru 2 1 Pochatki teatru i dovoyennij rozvitok 2 2 Minskij opernij pislya II Svitovoyi 2 3 Teatr u nezalezhnij Bilorusi 3 Reperutar i diyalnist 4 Div takozh 5 Primitki 6 Dzherela ta literatura 7 PosilannyaZagalni danired Nacionalnij akademichnij Velikij teatr operi ta baletu Respubliki Bilorus roztashovanij v istorichnomu rajoni Minska Troyickomu peredmisti u velichnij budivli otochenij malovnichim parkom za adresoyu pl Parizkoyi Komuni bud 1 m Minsk Bilorus Budinok minskoyi operi ye vzircem radyanskogo mizhvoyennogo konstruktivizmu avtori J G Langbard G Lavrov nini pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya Vistavi v teatri vidbuvayutsya oboma derzhavnimi movami krayini biloruskoyu ta rosijskoyu Na pochatok 2010 roku generalnij direktor teatru Volodimir Pavlovich Gridyushko golovnij dirigent Viktor Mihajlovich Ploskina hudozhnij kerivnik baletu Yurij Antonovich Troyan golovnij hormejster Nina Josipivna Lomanovich golovnij hudozhnik Oleksandr Oleksandrovich Kostyuchenko Z istoriyi teatrured Pochatki teatru i dovoyennij rozvitokred Derzhavnij teatr operi ta baletu BRSR buv stvorenij na bazi studiyi j vidkrivsya 25 travnya 1933 roku postanovkoyu operi Karmen z Larisoyu Aleksandrovskoyu v zaglavnij roli 2 Vlasnogo primishennya zaklad na toj chas ne mav i azh do 1938 roku vsi jogo vistavi vidbuvalisya na sceni Biloruskogo dramatichnogo teatru U 1934 roci rozpochalos masshtabne budivnictvo primishennya Minskogo opernogo teatru za proektom vidomogo radyanskogo arhitektora Josipa Langbarda v stili radyanskogo konstruktivizmu Budivnictvo velosya na misci znesenogo najdavnishogo v misti Troyickogo bazaru kirmashu i trivalo dovoli dovgo 5 rokiv prichomu 1937 roku pershopochatkovij plyan buv pereopracovanij u bik zmenshennya vidatkiv i vidpovidno rozmiriv budivli 3 Nareshti 10 bereznya 1938 roku vidbulosya urochiste vidkrittya novozbudovanogo opernogo teatru v Minsku U pershi roki roboti teatru na sceni buli postavleni operi Knyaz Igor Yevgenij Onyegin Pikova dama Lebedine ozero tosho U 1939 40 roki na sceni teatru bulo zdijsneno postanovki pershih biloruskih nacionalnih oper Mihas Padgorny Ye K Tikockogo U pushchah Palessya A V Bogatirova Kvetka shchascya A Ye Turenkova ta pershij nacionalnij balet Salavej M Ye Kroshnera Pershi diyachi teatru I O Gitgarc hudozhnij kerivnik G N Petrov dirigent O M Borisovich rezhiser L V Kramarevskij baletmejster solisti spiviv L P Aleksandrovska R V Mlodek S Yu Druker I M Bolotin M I Denisov solisti baletu A V Nikolayeva T S Uzunova Yu V Herasko S V Drechin tosho Pid chas nimeckoyi okupaciyi 1941 44 rr teatr zaznav ushkodzhen u pershi zh dni nimecko radyanskoyi vijni v primishennya pocilila aviabomba zrujnuvavshi glyadacku zalu predstavniki okupacijnoyi vladi vlashtuvali v napivzrujnovanij budivli stajni a inter yeri ta ozdoblennya teatru rozgrabuvali j vivezdi do Nimechchini Kolektiv zakladu v cej chas perebuvav na evakuaciyi v Gorkomu zaraz Nizhnij Novgorod de v miscevomu opernomu teatri navit pracyuvala dovoli znachna 50 osib grupa minskih solistiv potomu v Kovrovi Minskij opernij pislya II Svitovoyired Pislya zajnyattya mista radyanskimi vijskami 1944 teatr bulo retelno rekonstrujovano j dobudovano zokrema z yavilisya yarusni balkoni v glyadackij zali Pid chas vidnovlyuvalnih robit useredini budivli vikoristovuvalis zaamlovki Andriya Bembelya nbsp Vid na teatr pid chas robit zi sporudzhennya naberezhnoyi Svislochi 1952 Rekonstrukciya primishennya minskoyi operi trivala tri roki j zavershilas u 1948 roci Navkolo teatru bulo organizovano park takozh sproektovanij Langbardom Kolektiv zhe teatru sho povernuvsya vidrazu po zvilnenni Minska vidnovivshi diyalnist deyakij chas davav vistavi u Okruzhnomu Budinku oficeriv 1947 roku rekonstrujovanu budivlyu teatru bulo vidkrito prem yernoyu postanovkoyu odniyeyi z najkrashih nacionalnih oper Kastus Kalinoyski D A Lukasa Dovoyennij repertuar vdalosya povnistyu vidnoviti lishe 1949 roku Zagalom naprikinci 1940 u 1950 h rr bulo zdijsneno postanovki sho uvijshli do zolotogo fondu biloruskogo opernogo teatru balet Knyaz ozero V A Zolotarova 1949 Dzyaychyna z Palessya Tikockogo 1953 tosho a takozh oper klasichnogo repertuaru Boris Godunov Sadko Ivan Susanin 1950 Mazepa tosho 1955 roku z yavivsya pershij dityachij opernij spektakl Marynka Uprodovzh 1967 roku vidbulisya novi restavracijni j budivelni roboti v rezultati budivlya otrimala nizkij sholomopodibnij dah A 1978 roku vidbuvalas nova rekonstrukciya budivli U kolishnomu Radyanskomu Soyuzi teatr mav stijku reputaciyu odnogo z najyaskravishih ta vidkritih do tvorchih poshukiv opernih kolektiviv za sho 1940 roku otrimav zvannya Velikij a 1964 go akademichnij 4 Rozkvit Minskogo opernogo teatru v povoyennij radyanskij period tvorili taki vidomi teatralni diyachi dirigenti Onisim Bron Volodimir Piradov Lev Lyubimov Tetyana Kolomijceva Yaroslav Voshak Volodimir Moshenskij Gennadij Provatorov Mark Shnejderman Oleksandr Anisimov rezhiseri Oleg Moralev Dmitro Smolich Yurij Yuzhencev Semen Shtejn V yacheslav Cyupa Margarita Izvorska Yelizaryeva hudozhniki Sergij Nikolayev Yevgen Chemodurov Ernst Gejdebreht Yevgen Zhdan V yacheslav Okunyev Solisti operi Mikola Vorvulyev Zenovij Babij Ninel Tkachenko Oleksandr Dedik Lyudmila Shemchuk Igor Sorokin Mariya Gulegina Eduard Pelagejchenko V yacheslav Polozov Teatr bagato gastrolyuvav u mistah SRSR zokrema ne raz vistupav na najprestizhnishij u Soyuzi sceni u Bolshomu teatri v Moskvi 1989 roku na sceni Opernogo teatru BRSR bulo postavleno shedevralnu nacionalnu operu Dzikae palyavannye karalya Staha Soltana za tvorom V S Korotkevicha sho zdobula Derzhavnu premiyu Bilorusi Teatr u nezalezhnij Bilorusired nbsp Ostannya rekonstrukciya teatru zhovten 2006 Diyalnist teatru v 1990 ti poznachena bezperervnim zbagachennyam repertuaru shedevrami klasiki podalshim zvernennyam do nacionalnogo materialu prodovzhennyam tvorchih poshukiv 1996 roku v rezultati reorganizaciyi yedinij teatr rozdilivsya na samostijni strukturi operi ta baletu U 1996 roci balet Strasci Ragneda Mdivani Yelizaryeva prisvyachenij neprostij doli polockoyi knyagini Rognidi bulo udostoyeno Derzhavnoyi premiyi Respubliki Bilorus premiyi Mizhnarodnoyi asociaciyi tancyu pid egidoyu YuNESKO Benua de lya dans Ostanni veliki terminom na 2 roki vidnovlyuvalni roboti u primishenni minskogo opernogo teatru zdijsnyuvalis pochinayuchi vid 2006 roku U 2009 roci pislya kapitalnoyi rekonstrukciyi primishennya bulo prijnyato rishennya znovu ob yednati trupi v yedinij Nacionalnij akademichnij Velikij teatr operi ta baletu Reperutar i diyalnistred nbsp Teatr sogodni traven 2010 roku Osnovu repertuaru 5 Nacionalnogo akademichnogo Velikogo teatru operi ta baletu Respubliki Bilorus skladayut operi svitovogo nadbannya yevropejskoyi ta rosijskoyi klasiki zokrema shedevri italijskogo belkanto Nabukko Bal maskarad Ayida Otello Dzhuzeppe Verdi Madam Batterflyaj Toska Bogema i Turandot Dzhakomo Puchchini Odni z najulyublenishih postanovok takozh opera Knyaz Igor Oleksandra Borodina Traviata Dzh Verdi Karmen Zhorzha Bize Yevgenij Onyegin Petra Chajkovskogo Ne shodyat zi sceni j vzirci biloruskoyi nacionalnoyi operi Dzikae palyavanne karalya Staha Volodimira Soltana Zorka Venera Yuriya Semenyako Sivaya legenda Dmitra Smolskogo Knyaz Novogradskij Andriya Bondarenka tosho Diyalnosti baletnoyi trupi u 80 90 i rr pritamanne zbagachennya repertuaru ta zasvoyennya suchasnoyi horeografiyi v cej chas zdijsneno yaskravi postanovki Valentina Yelizaryeva Karmen syuita Sotvorenie mira Til Ulenshpigel Spartak Shelkunchik Karmina Burana Bolero Romeo i Dzhulyetta Strasti Zhar ptica Vesna svyashennaya Znachnoyu podiyeyu v istoriyi Biloruskoyi operi stali masshtabni postanovki oper Vojna i mir Sergiya Prokof yeva Ledi Makbet Mcenskogo uezda Dmitra Shostakovicha Boris Godunov Modesta Musorgskogo Z 1997 roku pedagogom repetitorom pracyuvala Lyudmila Brzhozovska Yaskravi prem yeri ostannogo desyatilittya 2000 ni Yubilej Sergiya Kortesa 2002 Zapiski sumasshedshego V yacheslava Kuznecova 2005 Sinyaya Boroda i ego zheny Viktora Kopitka 2006 U 76 mu teatralnomu sezoni 2008 2009 vidbulasya prem yera biloruskoyi komichnoyi operi Chuzhoe bagacce rekonstrujovanoyi Volodimirom Bajdovim ta Viktorom Skorobogatovim za avtentichnimi partituram kompozitora Yana Gollanda a takozh nimeckim horeografom postanovnikom Ditmarom Zajffertom bulo vidnovleno balet Tshetnaya predostorozhnost U 77 mu teatralnomu sezoni 2009 2010 vidbulisya prem yerni pokazi baletu Zolushka v postanovci moskovskogo horeografa Yuriya Viktorovicha Puzakova ta operi Trubadur shvedskogo rezhisera Marianni Berglof Do teatru u 2009 roci povernulas providnij majster sceni Marina Vezhnovec Za ostanni 15 rokiv dani na poch 2010 roku kolektiv teatru pobuvav iz gastrolyami u ponad 30 krayinah svitu prichomu v deyakih z nih neodnorazovo Div takozhred Oleksij Avechkin 1976 2013 latvijskij baletnij tancivnikPrimitkired Direkciya teatru na Oficijna vebstorinka teatru ros Svitlini ta informaciya na vebsajti www minsk old new com Minsk Starij i Novij Arhivovano 2009 01 26 u Wayback Machine ros Belarusy U 8 t T 2 Dojlidstva A I Lakotka In t mastactvaznaystva etnagrafii i falkloru Redkal V K Bandarchyk M F Pilipenka A I Lakotka Mn Tehnalogiya 1997 S 320 bil Istoriya teatru Arhivovano 2012 03 28 u Wayback Machine na Oficijna vebstorinka teatru Arhivovano 27 sichnya 2010 u Wayback Machine ros Repertuar Arhivovano 2012 03 28 u Wayback Machine na Oficijna vebstorinka teatru Arhivovano 27 sichnya 2010 u Wayback Machine Dzherela ta literaturared Belarusy U 8 t T 2 Dojlidstva A I Lakotka In t mastactvaznaystva etnagrafii i falkloru Redkal V K Bandarchyk M F Pilipenka A I Lakotka Mn Tehnalogiya 1997 S 320 bil Smolski B Belaruski dzyarzhayny ordena Lenina Vyaliki teatr opery i baleta Mastactva Soveckaj Belarusi Sbornik artykulay Minsk 1955 bil Posilannyared nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nacionalnij akademichnij Velikij teatr operi ta baletu Respubliki Bilorus Oficijna vebstorinka teatru bil ros angl st Biloruskij teatr operi ta baletu u rosijskomovnij Teatralnij enciklopediyi ros Istoriya teatru na Oficijna vebstorinka teatru ros Nacionalnij akademichnij Velikij teatr operi ta baletu Respubliki Bilorus na wikimapia org ros Svitlini ta informaciya na vebsajti www minsk old new com Minsk Starij i Novij ros Iosif Lyangbard Menskaya Opera u NN Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nacionalnij akademichnij Velikij teatr operi ta baletu Respubliki Bilorus amp oldid 41096164