Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Газа лі повне ім я Абу Хамід Мухаммад ібн Мухаммад аль Газалі 1058 Тус 19 грудня 1111 Тус мусульманський теолог філософ

Мухаммед аль-Газалі

Мухаммед аль-Газалі

Газа́лі, повне ім'я Абу-Хамід Мухаммад ібн-Мухаммад аль-Газалі (1058, Тус — 19 грудня 1111, Тус) — мусульманський теолог, філософ, суфій.

Аль-Газалі
أبو حامد الغزالي
араб. أبو حامد محمد بن محمد الغزالي‎
image
Народився1058(1058)
Тус, Іран[1][2]
Помер19 грудня 1111(1111-12-19)
Тус, Іран[1]
ПохованняМешхед
ГромадянствоАббасидський халіфат
Місце проживанняНішапур
Багдад
Дамаск
Єрусалим
Діяльністьфілософ, mutakallim, автобіограф, богослов, поет, факіх, редактор журналу, журналіст
Галузьісламська філософія, богослів'я, суфізм, калам і d
Відомий завдякитеолог, філософ, суфій
Вчителіd[1] і d[2]
Відомі учніd
Знання мовперська[1] і арабська[3][4]
Закладd
Magnum opusd, d і d
Конфесіясунізм, іслам
Брати, сестриd[1]

Викладав законознавство в багдадському медресе Нізамія, зробив внесок в розвиток каламу ашаритського тлумачення. У своїй головній праці «» («Іхйа улум ад-Дін») розробив релігійно-філософську і етичну доктрину, в якій об'єднав догмати сунітського традиціоналізму з ідеалами суфізму (наприклад доповнив обрядність шаріату, ритуалами суфізму).

Розглядаючи питання про свободу волі людини і божественне її призначення, Газалі розвивав концепцію «привласнення» — касба, за якою людина вільна вибирати між поганими і добрими вчинками, що начебто пропонуються їй Алахом, і тому несе за них відповідальність. У ряді творів розгорнув полеміку з мусульманськими філософами, представниками східного аристотелізму (Аль-Фарабі, Ібн Сіна та іншими), з проблем вічності світу, теорії причинності тощо. Викладаючи погляди філософів, фактично сприяв їх розповсюдженню в мусульманському світі.

Газалі сильно вплинув на розвиток мусульманської думки, а також на середньовічну мусульманську філософію, отримавши прізвисько Худжжат аль-іслам (Довід ісламу).

Біографія

Абу-Хамід аль-Газалі народився в 1058 в бідній сім'ї, рано втратив батька. Перед смертю батько доручив своєму другу-суфію зайнятися вихованням і навчанням своїх синів. Батьків друг деякий час навчав їх, а потім віддав у медресе.

image
Мавзолей Харун (Харун ар-Рашида) в Тусі, Мавзолей аль-Газалі ймовірно розташовувався біля входу
image
Вважається, що ця будівля — гробниця аль-Газалі

Вчителем Аль-Газалі був імам в Тусі. Для продовження навчання Аль-Газалі попрямував у Джурджан та Нішапур, де далі його вчителем став імам (пом. 1085), знаменитий послідовник .

Після того, як молодого Абу-Хаміда помітив сельджуцький візир Незам уль-Мульк, він потрапив у Багдад і отримав високу посаду при дворі, став авторитетним вченим і богословом. З 1091 по 1095 Аль-Газалі викладав у медресе Аль-Нізамія. Серед його учнів, зокрема, був .

1092 року Незам уль-Мульк загинув від руки вбивці-асасина.

1095-го аль-Газалі відправляється в хадж, і покинув Багдад, завершивши придворну кар'єру в момент її розквіту. 11 років до 1106 він вів життя самітника. Аль-Газалі пояснював свій вчинок тим, що в середовищі богословів і законознавців настало розкладання, і його охопила «боязнь пекла». Аль-Газалі відвідав святі місця Мекку, Медину, також Єрусалим, Дамаск, Багдад і прожив на самоті в Тусі. У ці роки він написав найзначніші із своїх творів.

У 1106 змусив Газалі повернутися до викладання, і аль-Газалі відновив свої лекції в медресе аль-Нізамія в Нішапурі.

Незадовго до смерті він знову облишив викладання і повернувся до Тусу, де жив у келії, навчаючи молодих послідовників суфійського способу життя.

Аль-Газалі помер у грудні 1111 у віці 55 років.

Праці

Аль-Газалі написав понад 70 книг, присвячених питанням науки, філософії, ісламу й суфізму.

Непослідовність філософів

Книга знаменує собою значну зміну в ісламській епістемології. Знайомство зі скептицизмом змусило Аль-Газалі стати на позиції  — віри в те, що причиною всіх подій є не матеріальні передумови, а безпосередня воля Бога.

Непослідовність стала також поворотним пунктом у ставленні ісламської філософії до Арістотеля й Платона. Під вогонь критики Аль-Газалі потрапила фаласіфа — нестрого визначена група філософів, які з 8 по 11 століття черпали мудрість у книгах стародавніх греків. До цієї групи належав, зокрема, Авіцена. Для Аль-Газалі Арістотель, Сократ, Платон та інші грецькі мислителі — невірні, а ті, хто використовує їхні методи й ідеї, служать тільки викривленню й спотворенню віри.

У наступному столітті Аверроес відповів на критику Аль-Газалі працею Непослідовність непослідовності, але на той час загальна антигрецька тенденція серед ісламських мислителів уже утвердилася.

Воскресіння наук про віру

Воскресіння наук про віру охоплює усі області ісламських наук: юриспруденцію, теологію та суфізм. Книга складається з чотирьох великих частин: Акти поклоніння, Норми щоденного життя, Шлях до загибелі та Шлях до спасіння. Аль-Газалі написав також скорочений виклад змісту книги перською мовою під назвою Алхімія щастя.

Вплив

Аль-Газалі значно вплинув як на мусульманських так і на християнських середньовічних філософів.

відзначала у книзі Аль-Газалі: містик (Лондон, 1944): «Немає сумніву в тому, що працям Аль-Газалі судилося бути серед перших із тих, що привернули увагу цих європейських учених… Найвизначнішим із християнських авторів, на яких вплинув Аль-Газалі був св. Тома Аквінський (1225—1274), який вивчав арабську літературу й визнавав, що почерпнув із неї. Він навчався в Неапольському університеті, де в ті часи домінував вплив арабської літератури й культури». Крім того, інтерес Томи Аквінського до ісламської філософії пояснювався також проникненню в Європу, особливо в Сорбонну, аверроїзму.

Аль-Газалі в ісламі можна порівняти з Томою Аквінським в християнстві, хоча вони дуже відрізнялися методами й переконаннями. Тоді як Аль-Газалі відкидав неісламських філософів на зразок Арістотеля через брак у них віри, Аквінський увібрав філософію стародавніх греків та римлян і знайшов для неї місце у власних творах.


Примітки

  1. Encyclopædia Iranica / N. Sims-Williams, A. Ashraf, H. Borjian et al. — USA: Columbia University, 1982. — ISSN 2330-4804
    d:Track:Q49088d:Track:Q1985004d:Track:Q25424762d:Track:Q6552667d:Track:Q25425049d:Track:Q30d:Track:Q1139550
  2. AA.VV. Encyclopaedia of Islam, Encyclopédie de l’Islam — 1991. — Vol. 2. — P. 1038.
    d:Track:Q2818964d:Track:Q1145236
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  5. The Encyclopaedia of Islam. New edition. Prepared by a number of leading orientalists. Edited by B. Lewis, VLMenage, Ch.Pellat and J. Schancht. Volume III: H-Iram. Fascicules 51-52, Al-Husri — Ibn al-Furat. E. J. Brill, Leiden; Luzac & C °, London, 1968, p. 707: «In 489/1096 he performed the Pilgrimage, after which he returned to Baghdad and studied under Abu Hamid al-Ghazali and others».

Джерела

Аль-Газалі
у сестринських Вікіпроєктах
image Цитати у Вікіцитатах?
image Аль-Газалі у Вікісховищі?
  • Абу Хамид ал-Газали. Правильные весы (ал-Кустас ал-мустаким). — В кн.: Григорян С. Н. Из истории философии народов Средней Азии и Ирана 7–12 вв. М., 1960 (рос.);
  • Керимов Г. М. Газали и суфизм. Баку, 1969 (рос.);
  • Абу Хамид ал-Газали. Воскрешение наук о вере. Избранные главы. М., 1980 (рос.);
  • Игнатенко А. А. Познать непознаваемое (аль-Газали о рациональном познании трансцендентного). — В кн.: Средневековая арабская философия. Проблемы и решения. М., 1998 (рос.)
  • Арістова А. В. Газалі, Абу Хамід аль // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Газалі,_Абу_Хамід_аль

Посилання

  • www.hrono.info [ 24 квітня 2008 у Wayback Machine.](рос.);
  • (рос.)


image Це незавершена стаття про філософа.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
image Це незавершена стаття про особу Ірану.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gaza li povne im ya Abu Hamid Muhammad ibn Muhammad al Gazali 1058 Tus 19 grudnya 1111 Tus musulmanskij teolog filosof sufij Al Gazali أبو حامد الغزاليarab أبو حامد محمد بن محمد الغزالي Narodivsya1058 1058 Tus Iran 1 2 Pomer19 grudnya 1111 1111 12 19 Tus Iran 1 PohovannyaMeshhedGromadyanstvoAbbasidskij halifatMisce prozhivannyaNishapur Bagdad Damask YerusalimDiyalnistfilosof mutakallim avtobiograf bogoslov poet fakih redaktor zhurnalu zhurnalistGaluzislamska filosofiya bogosliv ya sufizm kalam i dVidomij zavdyakiteolog filosof sufijVchitelid 1 i d 2 Vidomi uchnidZnannya movperska 1 i arabska 3 4 ZakladdMagnum opusd d i dKonfesiyasunizm islamBrati sestrid 1 Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Vikladav zakonoznavstvo v bagdadskomu medrese Nizamiya zrobiv vnesok v rozvitok kalamu asharitskogo tlumachennya U svoyij golovnij praci Ihja ulum ad Din rozrobiv religijno filosofsku i etichnu doktrinu v yakij ob yednav dogmati sunitskogo tradicionalizmu z idealami sufizmu napriklad dopovniv obryadnist shariatu ritualami sufizmu Rozglyadayuchi pitannya pro svobodu voli lyudini i bozhestvenne yiyi priznachennya Gazali rozvivav koncepciyu privlasnennya kasba za yakoyu lyudina vilna vibirati mizh poganimi i dobrimi vchinkami sho nachebto proponuyutsya yij Alahom i tomu nese za nih vidpovidalnist U ryadi tvoriv rozgornuv polemiku z musulmanskimi filosofami predstavnikami shidnogo aristotelizmu Al Farabi Ibn Sina ta inshimi z problem vichnosti svitu teoriyi prichinnosti tosho Vikladayuchi poglyadi filosofiv faktichno spriyav yih rozpovsyudzhennyu v musulmanskomu sviti Gazali silno vplinuv na rozvitok musulmanskoyi dumki a takozh na serednovichnu musulmansku filosofiyu otrimavshi prizvisko Hudzhzhat al islam Dovid islamu BiografiyaAbu Hamid al Gazali narodivsya v 1058 v bidnij sim yi rano vtrativ batka Pered smertyu batko doruchiv svoyemu drugu sufiyu zajnyatisya vihovannyam i navchannyam svoyih siniv Batkiv drug deyakij chas navchav yih a potim viddav u medrese Mavzolej Harun Harun ar Rashida v Tusi Mavzolej al Gazali jmovirno roztashovuvavsya bilya vhodu Vvazhayetsya sho cya budivlya grobnicya al Gazali Vchitelem Al Gazali buv imam v Tusi Dlya prodovzhennya navchannya Al Gazali popryamuvav u Dzhurdzhan ta Nishapur de dali jogo vchitelem stav imam pom 1085 znamenitij poslidovnik Pislya togo yak molodogo Abu Hamida pomitiv seldzhuckij vizir Nezam ul Mulk vin potrapiv u Bagdad i otrimav visoku posadu pri dvori stav avtoritetnim vchenim i bogoslovom Z 1091 po 1095 Al Gazali vikladav u medrese Al Nizamiya Sered jogo uchniv zokrema buv 1092 roku Nezam ul Mulk zaginuv vid ruki vbivci asasina 1095 go al Gazali vidpravlyayetsya v hadzh i pokinuv Bagdad zavershivshi pridvornu kar yeru v moment yiyi rozkvitu 11 rokiv do 1106 vin viv zhittya samitnika Al Gazali poyasnyuvav svij vchinok tim sho v seredovishi bogosloviv i zakonoznavciv nastalo rozkladannya i jogo ohopila boyazn pekla Al Gazali vidvidav svyati miscya Mekku Medinu takozh Yerusalim Damask Bagdad i prozhiv na samoti v Tusi U ci roki vin napisav najznachnishi iz svoyih tvoriv U 1106 zmusiv Gazali povernutisya do vikladannya i al Gazali vidnoviv svoyi lekciyi v medrese al Nizamiya v Nishapuri Nezadovgo do smerti vin znovu oblishiv vikladannya i povernuvsya do Tusu de zhiv u keliyi navchayuchi molodih poslidovnikiv sufijskogo sposobu zhittya Al Gazali pomer u grudni 1111 u vici 55 rokiv PraciAl Gazali napisav ponad 70 knig prisvyachenih pitannyam nauki filosofiyi islamu j sufizmu Neposlidovnist filosofiv Kniga znamenuye soboyu znachnu zminu v islamskij epistemologiyi Znajomstvo zi skepticizmom zmusilo Al Gazali stati na poziciyi viri v te sho prichinoyu vsih podij ye ne materialni peredumovi a bezposerednya volya Boga Neposlidovnist stala takozh povorotnim punktom u stavlenni islamskoyi filosofiyi do Aristotelya j Platona Pid vogon kritiki Al Gazali potrapila falasifa nestrogo viznachena grupa filosofiv yaki z 8 po 11 stolittya cherpali mudrist u knigah starodavnih grekiv Do ciyeyi grupi nalezhav zokrema Avicena Dlya Al Gazali Aristotel Sokrat Platon ta inshi grecki misliteli nevirni a ti hto vikoristovuye yihni metodi j ideyi sluzhat tilki vikrivlennyu j spotvorennyu viri U nastupnomu stolitti Averroes vidpoviv na kritiku Al Gazali praceyu Neposlidovnist neposlidovnosti ale na toj chas zagalna antigrecka tendenciya sered islamskih misliteliv uzhe utverdilasya Voskresinnya nauk pro viru Voskresinnya nauk pro viru ohoplyuye usi oblasti islamskih nauk yurisprudenciyu teologiyu ta sufizm Kniga skladayetsya z chotiroh velikih chastin Akti pokloninnya Normi shodennogo zhittya Shlyah do zagibeli ta Shlyah do spasinnya Al Gazali napisav takozh skorochenij viklad zmistu knigi perskoyu movoyu pid nazvoyu Alhimiya shastya VplivAl Gazali znachno vplinuv yak na musulmanskih tak i na hristiyanskih serednovichnih filosofiv vidznachala u knizi Al Gazali mistik London 1944 Nemaye sumnivu v tomu sho pracyam Al Gazali sudilosya buti sered pershih iz tih sho privernuli uvagu cih yevropejskih uchenih Najviznachnishim iz hristiyanskih avtoriv na yakih vplinuv Al Gazali buv sv Toma Akvinskij 1225 1274 yakij vivchav arabsku literaturu j viznavav sho pocherpnuv iz neyi Vin navchavsya v Neapolskomu universiteti de v ti chasi dominuvav vpliv arabskoyi literaturi j kulturi Krim togo interes Tomi Akvinskogo do islamskoyi filosofiyi poyasnyuvavsya takozh proniknennyu v Yevropu osoblivo v Sorbonnu averroyizmu Al Gazali v islami mozhna porivnyati z Tomoyu Akvinskim v hristiyanstvi hocha voni duzhe vidriznyalisya metodami j perekonannyami Todi yak Al Gazali vidkidav neislamskih filosofiv na zrazok Aristotelya cherez brak u nih viri Akvinskij uvibrav filosofiyu starodavnih grekiv ta rimlyan i znajshov dlya neyi misce u vlasnih tvorah PrimitkiEncyclopaedia Iranica N Sims Williams A Ashraf H Borjian et al USA Columbia University 1982 ISSN 2330 4804 d Track Q49088d Track Q1985004d Track Q25424762d Track Q6552667d Track Q25425049d Track Q30d Track Q1139550 AA VV Encyclopaedia of Islam Encyclopedie de l Islam 1991 Vol 2 P 1038 d Track Q2818964d Track Q1145236 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 The Encyclopaedia of Islam New edition Prepared by a number of leading orientalists Edited by B Lewis VLMenage Ch Pellat and J Schancht Volume III H Iram Fascicules 51 52 Al Husri Ibn al Furat E J Brill Leiden Luzac amp C London 1968 p 707 In 489 1096 he performed the Pilgrimage after which he returned to Baghdad and studied under Abu Hamid al Ghazali and others DzherelaAl Gazali u sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Al Gazali u Vikishovishi Abu Hamid al Gazali Pravilnye vesy al Kustas al mustakim V kn Grigoryan S N Iz istorii filosofii narodov Srednej Azii i Irana 7 12 vv M 1960 ros Kerimov G M Gazali i sufizm Baku 1969 ros Abu Hamid al Gazali Voskreshenie nauk o vere Izbrannye glavy M 1980 ros Ignatenko A A Poznat nepoznavaemoe al Gazali o racionalnom poznanii transcendentnogo V kn Srednevekovaya arabskaya filosofiya Problemy i resheniya M 1998 ros Aristova A V Gazali Abu Hamid al Velika ukrayinska enciklopediya URL https vue gov ua Gazali Abu Hamid alPosilannyawww hrono info 24 kvitnya 2008 u Wayback Machine ros ros Ce nezavershena stattya pro filosofa Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro osobu Iranu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ