Мова мульгі (ест. mulgi keel, самоназва mulgi kiil, іноді нім. Mulk) — старовинна регіональна мова Естонії, що входить до групи південноестонських мов. Згідно з іншими поглядами мова народу вважається діалектом мульгі південноестонської мови або південноестонської групи діалектів естонської мови. На відмну від мов виро і сету, які мовознавці вважають окремими мовами, мова мулькі разом із подібною до неї мовою тарту все ж вважаються діалектами південноестонської мови.
За даними перепису населення Естонії 2011 року мова мульгі має 9698 носіїв переважно на півдні Естонії на територіях землі Мульгімаа (історичні парафії Гельме, Карксі, Галлісте, Тарвасту і Пайсту), у наш час розділених між повітами Вільяндімаа та Валґамаа. Головним містом Мульгімаа вважається Аб'я-Палуоя, де в одній із шкіл викладають мову мульгі.
Так само, як і всі інші уральські мови, мова мульгі є гендерно незорієнтованою, адже не має граматичної категорії роду.
Сучасний стан
Наразі мова мульгі не має офіційного статусу в Естонії. У 2004 році було створено урядову комісію, яка має займатися майбутньою позицією мови мульгі.
Єдиної письмової мови для мульгі не існує. Для розвитку мови і культури мульгі було створено Інститут культури мульгі (ест. Mulgi Kultuuri Instituut). За підтримки Товариства мульгі (ест. Mulkide Selts), що діяло у 1934–1940 рр. та діє нині з 1989 року, у 2004 році було видано хрестоматію мовою мульгі «Mulgi keelen ja meelen», авторами якої стали Сільві Вялйал та Лембіт Еельмяе; також було видано низку платівок із піснями та віршами. У 2012–2014 рр. Інститут культури мульгі видав три робочі зошити мовою мульгі; також мовою мульгі було видано низку книжок для дітей.
З 2005 року в ефірі радіо ERR щотижня виходить програма новин мовою мульгі; чотири рази на рік Інститут культури мульгі з 2008 року видає газету «Üitsainus Mulgimaa», також подекуди виходить газета «Mulke Sõna» («Слово мульгі»).
Мова мульгі відома передусім як мова поезії. Багата поезія мовою мульгі розглядається у констексті естонської діалектної поезії або південноестонської літератури. Передусім відомий як романіст Микола Батурін писав вірші мовою мульгі. Говорячи про літературу мульгі, також варто згадати таких старіших письменників, як Юган Кундер, Аугуст Кіцберг та Хендрик Адамсон. Книжки з віршами мовою мульгі також писав Лембіт Еельмяе.
Див. також
Джерела
- Salme Tanning. Mulgi murdetekstid. Tallinn, Eesti Riiklik Kirjastus, 1961 (Eesti murded 1)
- Lembit Eelmäe, Silvi Väljal (Hrsg.): Mulgi keelen ja meelen. Viljandi: Mulkide Selts, 2004.
- Ennemustitsel Mulgimaal [ 19 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. DIGAR, 2008
Посилання
- Mulgi Kultuuri Instituut [ 14 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Tartu Ülikooli Lõuna-Eesti keele- ja kultuuriuuringute keskus [ 20 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Словник мови мульгі [ 9 травня 2021 у Wayback Machine.] (ест.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mova mulgi est mulgi keel samonazva mulgi kiil inodi nim Mulk starovinna regionalna mova Estoniyi sho vhodit do grupi pivdennoestonskih mov Zgidno z inshimi poglyadami mova narodu vvazhayetsya dialektom mulgi pivdennoestonskoyi movi abo pivdennoestonskoyi grupi dialektiv estonskoyi movi Na vidmnu vid mov viro i setu yaki movoznavci vvazhayut okremimi movami mova mulki razom iz podibnoyu do neyi movoyu tartu vse zh vvazhayutsya dialektami pivdennoestonskoyi movi Suchasnij aread poshirennya pivdennoestonskih mov mulgi setu tartu ta viro Za danimi perepisu naselennya Estoniyi 2011 roku mova mulgi maye 9698 nosiyiv perevazhno na pivdni Estoniyi na teritoriyah zemli Mulgimaa istorichni parafiyi Gelme Karksi Galliste Tarvastu i Pajstu u nash chas rozdilenih mizh povitami Vilyandimaa ta Valgamaa Golovnim mistom Mulgimaa vvazhayetsya Ab ya Paluoya de v odnij iz shkil vikladayut movu mulgi Tak samo yak i vsi inshi uralski movi mova mulgi ye genderno nezoriyentovanoyu adzhe ne maye gramatichnoyi kategoriyi rodu Suchasnij stanNarazi mova mulgi ne maye oficijnogo statusu v Estoniyi U 2004 roci bulo stvoreno uryadovu komisiyu yaka maye zajmatisya majbutnoyu poziciyeyu movi mulgi Yedinoyi pismovoyi movi dlya mulgi ne isnuye Dlya rozvitku movi i kulturi mulgi bulo stvoreno Institut kulturi mulgi est Mulgi Kultuuri Instituut Za pidtrimki Tovaristva mulgi est Mulkide Selts sho diyalo u 1934 1940 rr ta diye nini z 1989 roku u 2004 roci bulo vidano hrestomatiyu movoyu mulgi Mulgi keelen ja meelen avtorami yakoyi stali Silvi Vyaljal ta Lembit Eelmyae takozh bulo vidano nizku plativok iz pisnyami ta virshami U 2012 2014 rr Institut kulturi mulgi vidav tri robochi zoshiti movoyu mulgi takozh movoyu mulgi bulo vidano nizku knizhok dlya ditej Z 2005 roku v efiri radio ERR shotizhnya vihodit programa novin movoyu mulgi chotiri razi na rik Institut kulturi mulgi z 2008 roku vidaye gazetu Uitsainus Mulgimaa takozh podekudi vihodit gazeta Mulke Sona Slovo mulgi Mova mulgi vidoma peredusim yak mova poeziyi Bagata poeziya movoyu mulgi rozglyadayetsya u konsteksti estonskoyi dialektnoyi poeziyi abo pivdennoestonskoyi literaturi Peredusim vidomij yak romanist Mikola Baturin pisav virshi movoyu mulgi Govoryachi pro literaturu mulgi takozh varto zgadati takih starishih pismennikiv yak Yugan Kunder August Kicberg ta Hendrik Adamson Knizhki z virshami movoyu mulgi takozh pisav Lembit Eelmyae Div takozhPivdennoestonski dialekti Tartu Viro Setu Estonska movaDzherelaSalme Tanning Mulgi murdetekstid Tallinn Eesti Riiklik Kirjastus 1961 Eesti murded 1 Lembit Eelmae Silvi Valjal Hrsg Mulgi keelen ja meelen Viljandi Mulkide Selts 2004 ISBN 9949 10 544 7 Ennemustitsel Mulgimaal 19 zhovtnya 2020 u Wayback Machine DIGAR 2008PosilannyaMulgi Kultuuri Instituut 14 kvitnya 2021 u Wayback Machine Tartu Ulikooli Louna Eesti keele ja kultuuriuuringute keskus 20 lipnya 2014 u Wayback Machine Slovnik movi mulgi 9 travnya 2021 u Wayback Machine est